Трюк SQL: вкладений запит у предикаті FROM
Можливо, ви не знали, що в предикаті FROM можна використовувати підзапит. Але тепер ви знаєте.
Більше того, результати підзапиту можна об’єднати з іншими частинами предикату FROM.
Розглянемо приклад. Є таблиці «orders» та «products», пов’язані за принципом «багато-до-багатьох» зі зведеною таблицею «order_product».

Нам потрібно створити звіт про замовлення за серпень 2026 року. Проблема: таблиця «orders» дуже велика. «order_product» також. Тому дуже добре, якщо join почне працювати після того, як замовлення для звіту будуть вибрані.
Ми досягнемо цього за допомогою підзапиту в предикаті FROM:
SELECT filtered_orders.*, count(order_product.id) n, sum(order_product.quantity*order_product.price) amount FROM ( SELECT orders.* FROM orders WHERE created_at BETWEEN '2026-08-01 00:00:00' AND '2026-08-31 23:59:59' ) filtered_orders JOIN order_product ON (filtered_orders.id = order_product.order_id) GROUP BY filtered_orders.id ORDER BY filtered_orders.created_at
filtered_orders називається derived table і може брати участь у JOIN-ах.
У сучасних DBMS (наприклад, в MySQL, починаючи з 8.0) можна використовувати CTE (Common Table Expressions) для визначення derived table, що поліпшить читання запиту. Ось як виглядатиме наш запит при використанні CTE:
WITH filtered_orders as (SELECT orders.* FROM orders WHERE created_at BETWEEN '2026-08-01 00:00:00' AND '2026-08-31 23:59:59') SELECT filtered_orders.*, count(order_product.id) n, sum(order_product.quantity*order_product.price) amount FROM filtered_orders JOIN order_product ON (filtered_orders.id = order_product.order_id) GROUP BY filtered_orders.id ORDER BY filtered_orders.created_at;
На сучасних SQL-серверах ми можемо не побачити різниці у швидкості виконання запиту. Так, для MySQL 8.4 я не побачив різниці в порівнянні з запитом, що використовує прості JOIN-и при розмірі таблиць «orders» та «products» у мільйон записів. Це пояснюється внутрішньою оптимізацією запитів: DBMS тепер розумні і самі переробляють запити більш оптимально, зокрема, використовуючи викладену методику.
Але, по-перше, краще все-таки відразу писати оптимальні запити, не сподіваючись, що сервер тебе поправить, а по-друге, використання підзапитів у предикаті FROM може дозволити виконати досить складну логіку одним запитом. Це корисно мати у своєму арсеналі.
12 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівЯ в першому коментарі звернув увагу тільки на синтаксис — не було настрою вдумуватись. Але зараз передивився... а чи є взагалі в даному випадку сенс у вкладеному запиті?
Фактично у вас є JOIN двох таблиць. І ви фільтруєте одну з них за дуже простим критерієм: діапазон одного параметра. В будь-якій сучасній базі оптимізатор сам впорається з таким, вирішивши, яке з джерел треба попередньо профільтрувати (або не треба). Є багато статей, як це роблять MySQL, Postgres, інші. Коротко — вони оцінюють розмір даних, який буде вибраний, витрати на виборку, і будують дерево виконання так, щоб скоротити сумарну кількість операцій.
Ні, приклад має бути більш складний. В субзапиті має щось бути таке, щоб виносити в один «плоский» запит (навіть якщо в ньому купа JOIN-ів) було надто складно.
У класичній книзі Дейта «Введення в системи баз даних» є такі приклади:
[cut]
[/cut]8.3.13. Отримати номера постачальників, статус яких менше поточного максимального статуса в таблиці S:
або:
[cut]
або альтернативно: [/cut]8.3.15. Отримати номери постачальників, що не постачають деталь P2:
Ці випадки незручно формулювати у плоскому вигляді, якщо взагалі можливо.
Claude мені видав такий приклад, ще складнішій:
[cut]
An ordering problem applies: WHERE runs before windows, so WHERE ROW_NUMBER() OVER (...) <= 3 is illegal. The subquery-free alternative is a self-join that counts newer orders, HAVING COUNT(*) < 3, which is quadratic per customer and mishandles ties unless you add tie-breakers.«The three most recent orders per customer»:
[/cut]
Я взагалі лякаюсь віконних функцій, бо використовував один раз в житті і наосліп:), але бачу, що це таки реальний приклад, і тут явно вказана проблема, чому плоска версія погана.
==а чи є взагалі в даному випадку сенс у вкладеному запиті?==
Мабуть, приклад не дуже переконливий. Головне, що я хотів показати, — що можна використовувати derived table у предикаті FROM.
Подумаю над більш переконливими прикладами.
То что нарисовал клод — решает QUALIFY без под запросов. Да сахар, но без возни с под запросами.
Встретить чистый сиквел без них — это редкость.
В MySQL и Postgres его нету. И даже в Microsoft SQL нету. У меня сейчас не тот домен, чтобы хоть как-то смотреть на другие движки. Так что исключаем. За факт спасибо, но посмотрим, когда будет хоть где-то ближе.
Знаю.
Про «боюсь» я чуть преувеличил:)) но опыта с ними реально слишком мало, а внимательность нужна повышенная.
Пригадую, ще 25 років тому цей спосіб не рекомендували, натомість пропонувалися CTE чи views.
якщо це corelated subquery то запит буде важкий
== натомість пропонувалися CTE чи views. ==
CTE покращити читаність, але нічого не змінить у виконанні запиту.
Але мені стало цікаво, як у даній ситуації використовувати view — коли дати можуть бути будь-які. Було б дуже повчально.
Сплутав з параметризованими процедурами Interbase/Firebird. Там можна джойнити таблиці з результатами процедури, які є, по суті, віртуальною таблицею, і параметри передавати можна
Якось так
Але зараз надають перевагу іншому стилю того ж: WITH клауза в запиті, яка ще зветься common table expression (CTE). Ваш запит у такому випадку переписується десь так:
Є довгий список причин, чому CTE в загальному випадку краще за вкладені запити: я зараз перепитав AI:У вас є причини триматись за старий стиль? Сервер не підтримує CTE? Ви згадали MySQL 8.4. Він підтримує CTE починаючи з 8.0.
Я додам, що підзапити (неважливо, який з цих двох синтаксисів) рекомендовані для пейджингу, коли маєш нумерувати сторінки: тоді вкладений запит отримує лишеid-и, а зовнішній вже вибирає повний набір даних. Це може економити на ціні запиту в десятки разів і більше.
А як
врятує від тормозів у разі corelated subquery? нмп, він синтаксично не дозволяє його зробити ненавмисно.
Це syntax sugar по суті, поправте будь-ласка, якщо я не прав.
Ну да, прямий ефект більш синтаксичний. Семантично в основному це усунення зайвих повторень.
(Хіба є оптимізатор, який може щось корисне зробити для одного синтаксису, а не іншого? тут мій досвід зупинився: таких складнощей не робив.)
== Ваш запит у такому випадку переписується десь так: ==
Дякую, я додав цю думку до статті, виправивши Вашу випадкову помилку в запиті.