Полювання Нічної варти: Як український РЕБ ламає графіки та «Комети» балістичних ракет РФ

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Ніч. Годинник показує 03:25. Поки країна спить, у затентованих штабах та підземних командних пунктах триває невидиме полювання. На моніторах «Нічної варти» — фахівців з радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони — пульсують спектрограми й супутникові телеметрії. За кілька хвилин десь на полігоні Капустін Яр або в окупованому Криму почнуть підніматися гідравлічні опори пускових установок. Ворог готує черговий балістичний удар.

Це не просто війна заліза — це інтелектуальний детектив, де кожні кілька місяців одна сторона вигадує новий технічний трюк, а інша шукає протидію. Про розгадку ворожих алгоритмів, еволюцію систем навігації «Іскандерів» та «Кинджалів» і те, чому радіоелектронна боротьба стала головним запобіжником від катастроф — у моєму детальному розборі інтерв’ю лідера підрозділу «Нічна варта» Алхіміка.

Епізод 1. Таємниця точного годинника: чому ворог б’є за графіком?

Багато хто помічав: пуски балістики нерідко відбуваються у строго визначені часові вікна — наприклад, рівно о 0:30 або 3:30 [01:10]. Це не ритуал і не забобони командування РФ. За цим стоїть жорстока математика суворої централізованої координації.

Щоб запустити балістичну ракету, ворогу потрібно створити ідеальне «радіовікно». Під час таких пусків має бути повністю вимкнений їхній власний РЕБ, а в повітрі повинні бути відсутні БПЛА типу «Шахед», щоб не створювати завад власному обладнанню та системам зв’язку [01:31]. Найменший збій координації — і власна ракета втратить супутникові орієнтири або засліпить свої ж системи управління.

«Під час таких пусків має бути вимкнений їхній РЕБ та відсутні „Шахеди“, щоб не заважати власному обладнанню. Але розраховувати на сталість цих інтервалів цивільним не варто — ворожий графік постійно змінюється» [01:31 - 01:39]

Коли українська «Нічна варта» вираховує ці часові вікна, росіяни змушені ламати свої ж алгоритми, переносити пуски й гарячково шукати нові часові щілини.

Епізод 2. Час відповіді: чому тривога лунає майже одночасно з вибухами

Найбільше запитань у суспільстві викликає ситуація, коли сирена лунає практично одночасно з прильотом. У детективі радіолокації є свої фізичні та технічні обмеження.

Система виявлення партнерів фіксує балістичну ракету лише під час її безпосереднього старту — за факелом двигуна [03:28]. Проте складні погодні умови, хмарність або радіолокаційні завади можуть суттєво ускладнювати виявлення пуску [03:53]. Ракета, що летить на гіперзвуковій швидкості, долає сотні кілометрів за лічені хвилини. Сигнал тривоги надходить у той момент, коли вона вже фактично увійшла у повітряний простір України.

🛡️ Поради щодо безпеки:

• Не біжіть на вулицю до укриття: У разі балістичної загрози це смертельно небезпечно [05:26].
• Правило двох стін: Обов’язково дотримуйтеся його [06:01]. При відхиленні ракет або їх збитті головна загроза для життя — це уламки та ударна хвиля [06:12].

Епізод 3. Еволюція «Комети»: як ворог протистоїть українському РЕБ

Найзахопливіша частина дуелі — це протистояння в мікросхемах. Ворог регулярно модернізує навігаційні приймачі на балістичних ракетах [11:28]. Спочатку в уламках знаходили базові модулі СН-99, але після того, як український РЕБ навчився їх ефективно придушувати, росіяни перейшли на захищені завадостійкі антени типу «Комета-16».

Це беззаперечно свідчить про критичну важливість GPS/ГЛОНАСС-навігації для точності ворожої зброї. Якщо позбавити балістичну ракету супутникового корегування на маршевій ділянці, її інерціальна система дасть похибку в сотні метрів — і ракета впаде в полі, не завдавши шкоди критичній інфраструктурі.

Епізод 4. Дуель у ближньому космосі: «Кинджал» проти класичної балістики

Мало хто знає, але аеробалістичний «Кинджал» і класична балістика (типу «Іскандер-М») вимагають кардинально різних підходів до радіоелектронного придушення:

1. Х-47М2 «Кинджал»: Це аеробалістична ракета, що летить у щільних шарах атмосфери на висоті ~25—30 км [09:03]. Протидіяти їй за допомогою РЕБ виявилося значно простіше. Внаслідок ефективної протидії українських систем ворог практично припинив їх масоване використання [07:53].
2. Класична балістика: Піднімається в ближній космос — на висоту до 160–180 км [09:19]. Для її подавлення та збиття з курсу потрібні значно потужніші й складніші комплекси РЕБ [09:24].

«Відсутність у публічних звітах детальної кількості запущених та збитих ракет — це свідома стратегія. Вона покликана зменшити маніпуляції та специфічні коментарі з боку псевдоекспертів» [10:51]

Чому роль стратегічного РЕБ сильно недооцінена у світі

Історія цієї невидимої дуелі доводить один беззаперечний факт: роль стратегічних систем РЕБ і в Україні, і у світі сильно недооцінена.

Довгий час військові доктрини провідних країн світу спиралися виключно на дорогих кінетичних перехоплювачів (Patriot, SAMP/T, THAAD). Проте вартість однієї ракети-перехоплювача вимірюється мільйонами доларів, а їх виготовлення вимагає тривалого часу.

Стратегічний РЕБ — це не просто «завада в ефірі». Це високоінтелектуальна зброя майбутнього, здатна без жодного пострілу вивести з ладу найдорожчі аеробалістичні та балістичні комплекси ворога, просто викрививши для них координати простору. Україна сьогодні пише новий підручник сучасної війни, де радіоелектронний купол стає першою і найважливішою лінією оборони всієї держави.

Більше — на телеграм-каналі «Український Барліг»

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!