Експорт зброї: процес є, а результату все ще немає

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

На початку липня 2026 року одна з українських компаній (F Drones), член спільноти Технологічних Сил України (ТСУ) отримала дозвіл на постачання до США 2 тисяч БпЛА. Ця угода укладалася ще за правилами, коли погодження державою дозволу на експорт могло займати до 90 днів. З 1 липня Кабінет Міністрів України нібито спростив правила, запустивши так званий Fast Track — пришвидшену (до 30 днів) процедуру погодження експортних дозволів. Чому нібито? Бо попри спробу держави унормувати і запустити експорт озброєння і військової техніки (ОВТ) та товарів подвійного призначення в умовах триваючої агресії рф, механізм Fast Track досі не запрацював. Ба більше — за довгою офіційною назвою постанови КМУ «Деякі питання здійснення міжнародних передач товарів на період дії правового режиму воєнного стану в Україні» криється великий розрив між наміром і швидкістю впровадження змін.

Експорт ОВТ було фактично призупинено з 24 лютого 2022 року. Тож для галузі приватних виробників зброї ця постанова — довгоочікуваний крок унормування процесів: влада обіцяла запустити експорт ще з кінця жовтня 2025 року.

За весь час свого існування (з 2023 року) ТСУ активно адвокатує відкрити експортні можливості приватним компаніям. Адже ринковий механізм експорту — єдиний спосіб зрівноважити очевидну вже в 2024-25 роках диспропорцію між зростаючою пропозицію національного виробника озброєння і недостатньою купівельною спроможністю України навіть за підтримки Європи. Цю диспропорцію опосередковано визнає сам президент, заявляючи, що національний ОПК міг би виробляти для Сил оборони не 7-10 млн роботизованих систем на рік, а 20 млн. Тобто навіть за оптимістичного бюджету в 45-50 млрд доларів на закупівлі ОВТ потенціал виробництва стабільно випереджає спроможність держави й партнерів усе це купити.

Експорт ОВТ це не лише гроші в українську економіку і розвиток підприємств галузі, а й інструмент взаємодії з партнерами для просування національних стратегічних інтересів, зокрема, розширення кола країн, які нас підтримують. Також без експорту не можливе перетворення ОПК на один із драйверів національної економіки — ціль, яку сьогодні озвучує влада.

Повернімося до ключової ідеї постанови КМУ — прискореної процедури отримання дозволу на експорт. Fast Track мав би скоротити процес погодження втричі — з 90 до 30 днів, — але лише за дотримання одночасно двох умов. Перша — між Україною і країною-імпортером має бути підписана угода Drone Deal (тобто конкретна держава має бути в переліку країн, куди можна експортувати за цією процедурою). Друга — Міністерство оборони (МОУ) як головний орган, відповідальний за закупівлі ОВТ і товарів подвійного призначення для ЗСУ, має визначити перелік критичних озброєнь і технологій, експорт яких заборонено, — щоб автоматично відкрити експорт для всього, що в перелік не входить. Якби обидві умови виконувалися, це пришвидшило б розгляд заявок Державною службою експортного контролю (де є суттєвий дефіцит кадрів) і дозволило б у більшості випадків не виносити їх на Міжвідомчу комісію з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

На практиці станом на кінець серпня 2026 року ні список країн, ні перелік критичного озброєння не сформовані. Крім цього сама Постанова потребує суттєвого доопрацювання із залученням усіх відповідальних органів влади. До всього цього додався ще й вплив нещодавніх кадрових змін у міністерстві і відсутність швидкої та ефективної комунікації між відомствами, які мали б активніше долучатися до обговорення ключових питань, що блокують роботу Постанови.

Україна підписала 9 угод Drone Deal — з Естонією, Латвією, Литвою, Данією, Нідерландами, Катаром, ОАЕ, Саудівською Аравією та Азербайджаном. Поки що, більшість країн НАТО і ЄС зі значною купівельною спроможністю поки поза механізмом. Так само за його межами — велика частина ринків Азії, Африки й Латинської Америки, які до 2022 року були ключовими для українського експорту зброї.

Крім цього, коли постанову презентували на закритій зустрічі виробникам, бурхливе обговорення викликало положення про відрахування від суми контрактів на користь бюджету — фактично податок на експорт. Для готових виробів та експорту технологій це 20% від суми контракту, для комплектуючих — 30%. За таких ставок продукція українських виробників на зовнішньому ринку стане абсолютно неконкурентоспроможною. Бажання держави збільшити дохідну частину бюджету зрозуміле, але воно не має завдавати шкоди виробничому процесу. Компанії-члени ТСУ пропонують зменшити відрахування до рівня 5-10% залежно від категорії, компенсуючі знижені ставки відповідним масштабом експорту. ТСУ зібрали та передали пропозиції від компаній-представників галузі Раді національної безпеки і оборони (РНБО) та Міністерству оборони. Ці пропозиції також були консолідовані з іншими профільними асоціаціями. Ми очікуємо, що вони будуть враховані в новій редакції постанови, і вона запрацює.

Запуск прискореного експорту ОВТ і товарів подвійного призначення доволі точно ілюструє, як працює наш державний апарат: процес іде, а кінцевого результату поки немає. Хотілося б, щоб хоча б ближче до кінця жовтня 2026 року — коли мине рік від першої заяви президента про відкриття експорту — механізм нарешті запрацював і почав давати результат. За реалістичної оцінки, на повне налагодження знадобиться ще щонайменше пів року.

Час має значення. Поки Україна унормовує процедури і запускає процес прискореного експорту ОВТ, у світі розгортається найбільш масштабний цикл переозброєння із кінця Холодної війни: глобальні оборонні витрати в 2025 році склали понад 2,8 трлн доларів і продовжують зростати. Поки ми працюємо над тим, щоб експорт запрацював, наші ніші займають виробники з інших юрисдикцій — часто спираючись на досвід, отриманий саме під час війни Україна з рф. Досвід інших країн демонструє: сильного ОПК без експорту не існує. Якщо Україна справді хоче перетворити національний ОПК на один із драйверів національної економіки, то початок експорту, дійсно, перезрів. Інакше ми ризикуємо втратити компетенції, за які заплатили надто високу ціну.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!