Наскільки можна помилитися в оцінці проєкту?

Класичний «конус невизначеності» (Boehm 1981, McConnell 2006) — чесний розкид оцінки відносно майбутнього факту:

— Ідея / концепція: ×0.25 — ×4

— Бізнес-кейс / RFP / пресейл: ×0.5 — ×2

— Вимоги деталізовані: ×0.67 — ×1.5

— UI-дизайн готовий: ×0.8 — ×1.25

— Детальний дизайн: ~×0.9 — ×1.1

Помилка вдвічі на стадії RFP — це не «погана команда», це фізика стадії. Саме на цій стадії зазвичай підписують fixed price.

Три речі, про які конус мовчить:

1. Він не звужується сам (Little, 2006). Звуження купується питаннями, прототипами та переоцінкою — роботою, а не часом.

2. Помилка асиметрична: середнє перевищення +30–40% (Moløkken & Jørgensen), а кожен ~шостий проєкт — «чорний лебідь» із ~+200% (Flyvbjerg & Budzier). Правий хвіст довший за лівий.

3. Частина «помилки» — зовсім не помилка, а скоуп-дрейф: збудували не той проєкт, який оцінювали. Оцінка без списку припущень — оцінка невідомо чого.

Практичні правила:

— рання оцінка — діапазон, а не точка;

— P50 — не обіцянка: половина проєктів її перевищує за означенням;

— коридор асиметричний: P90 далі від центру, ніж P10;

— чесний 80%-й інтервал мусить промахуватися ~1 раз із 5 — інтервал «без промахів» просто безглуздо широкий;

— резерв під хвіст — зі статистики схожих проєктів, а не «+20% на ризики» поверх WBS;

— припущення та відкриті питання тримайте поруч із числом.

Картка-шпаргалка — на зображенні.

Референси:

— Boehm B. Software Engineering Economics. Prentice-Hall, 1981.

— McConnell S. Software Estimation: Demystifying the Black Art. Microsoft Press, 2006.

— Little T. Schedule Estimation and Uncertainty Surrounding the Cone of Uncertainty. IEEE Software 23(3), 2006.

— Moløkken K., Jørgensen M. A Review of Surveys on Software Effort Estimation. ISESE, 2003.

— Flyvbjerg B., Budzier A. Why Your IT Project May Be Riskier Than You Think. Harvard Business Review, вересень 2011.

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Какая то магия из страны Небывальщины
На самом деле так — заключается контракт — код пишется так, чтоб нельзя было его дописать через ai (Flashboom) и когда деньги кончаются — то заказчик доплачивает либо теряет проект. Риск — банкротство компании, можно открыть другую (см пример с Genesis)

Нє, ну загляніть у gamedev, там можна настільки помилитися у оцінці проєкту, що розпочати робити проєкт, який буде завершено через 300 років, думаючи, ну, ось, ще місяць і буде готово.

Критичним моментом є формування чітких реквайрментів — що потрібно зробити.
Замовник (продакт овнер) зазвичай дуже не любить слово «реквайрменти» і схильний формулювати бажання, а потім ховатися в кущі, і «нервує» (морозиться\агресує) коли його починають питати про деталі, нестиковки та acceptance criteria. Каже, що він людина нетехнична, що ви від мене хочете. Ось вам таска за 2 речення, просто зроби. Знайома гра?

На першому етапі важливо не прогнутися під бажання догодити замовнику, і в принципі не давати естімейт до узгодження основних деталей і дизайну.

Коефіціенти це звісно цікаві цифри, а які одиниці виміру (години, дні, тижні) ви практично використовували в естимаціях і на які горизонти? (тижні, місяць, рік, декілька років)

Привіт. я працював з проектами тривалісттю не довше ніж 6 міс ( плюс-мінус — це стосовно горизонтів). Практично для оцінки вокристовувалось наближення до WBS і оцінки робили в людино-тижнях. коли оцінювали детальніше — пам’ятали що день — 6 ефф годин, не 8. і пам’ятали про 10% на відпустки (у нашому випаку це було нашими витратами)

тобто роботи «дробилися» відносно грубо

Реалістичні дії і оцінки. Мій досвід естімацій 3-5 років, мінімальна одиниця це тиждень. Ніяк не до годин бо це нонсенс