Таймер для київського метро без GPS і без мережі: три пастки iOS, на яких я застряг

💡 Усі статті, обговорення, новини про Mobile — в одному місці. Приєднуйтесь до Mobile спільноти!

Мене звати Владислав, я роблю iOS соло — без команди й без замовника, у вільний час. Це історія одного пет-проєкту: таймера для київського метро, який рахує положення поїзда без GPS, без мережі й без фонового режиму. Стаття буде цікава тим, хто возиться з Live Activities і Dynamic Island, і тим, хто думає про офлайн-first застосунки взагалі.

Я їхав у метро й робив те саме, що й завжди: читав щось у телефоні і кожні кілька хвилин відривався, щоб порахувати станції. Під землею немає жодного орієнтира — зв’язку нема, GPS нема, вікна чорні, оголошення чути через раз. Єдиний спосіб не проїхати свою — тримати лічильник у голові й не розслаблятися. Тобто робити роботу, яку телефон мав би робити за мене.

Подивився, що є в App Store. Або схема метро — просто картинка. Або великі транспортні застосунки, які під землею перетворюються на порожній екран, бо все, що вони вміють, вимагає мережі.

Так з’явився «Метро-таймер: Київ». Зараз версія 1.0 на перевірці в Apple, і поки вона там , розкажу, як це працює і де я набив шишки.

Три речі, яких немає

Задача звучить просто: показати зворотний відлік до потрібної станції. Складність у тому, що під землею недоступні три речі одразу.

GPS. У тунелі супутників немає. На кількох наземних ділянках — лівий берег червоної гілки, міст через Дніпро на зеленій — сигнал є, але це виняток, а не правило.

Мережа. Так само.

Фоновий режим. А ось це вже мій вибір, а не обмеження iOS. Можна було попросити background modes і крутити таймер у фоні. Не став: фоновий режим — це батарея, це окреме пояснення перед App Review і це той тип складності, який потім ніколи не прибирають. Виявилося, що він і не потрібен.

Отже, положення поїзда не вимірюється. Воно обчислюється.

Одна подія, яку пасажир дає безкоштовно

Розрахунку потрібна точка відліку. Єдина подія, яку людина може дати без зусиль і точно: момент, коли поїзд рушив. Не «коли я зайшов у вагон», не «коли двері зачинилися» саме поштовх.

Далі все, арифметика: час ходу плюс стоянка, послідовно до потрібної станції. За одну зупинку до виходу телефон вібрує. Якщо дорогою розрахунок з’їхав — кнопки «-1 / +1» просто в Dynamic Island зсувають маршрут на станцію.

Часи перегонів я не вигадував. Вони виведені з офіційного графіка руху КП «Київський метрополітен» із Порталу відкритих даних Києва: скрипт бере всі рейси, рахує медіану по кожному перегону і відкидає викиди поза межами 60–420 секунд. Де даних не вистачає,чотирирівневий ланцюжок запасних значень, причому час ходу і час стоянки падають на запасний рівень незалежно. Бо буває, що по перегону даних вдосталь, а по стоянці на конкретній станції — ні.

Відлік, який тікає, коли застосунок не працює

Це та частина, заради якої все й затівалося: ActivityKit і Text(timerInterval:).

Ключове: Text(timerInterval:) малює себе сам. Ти віддаєш системі інтервал — і цифри тікають на екрані блокування та в Dynamic Island, поки твій процес не виконує жодної інструкції. Застосунок можна закрити свайпом. Відлік залишиться.

Далі три пастки, на яких я витратив найбільше часу. Спільне в них те, що система в усіх трьох випадках мовчить.

Пастка 1. Entitlement, який мовчки знижує рівень

Головне сповіщення «Наступна ваша» за одну станцію до виходу має пробивати режими фокусування. Людина ж і поставила «Не турбувати» саме для того, щоб подрімати.

Для цього є рівень .timeSensitive. Виставляєш і воно ніби працює. Тільки без entitlement com.apple.developer.usernotifications.time-sensitive iOS мовчки знижує рівень до звичайного. Ніякої помилки. Ніякого попередження в консолі. Сповіщення приходить ,просто не пробиває фокус.

Це найгірший тип бага: код виглядає правильним, перевірка «сповіщення прийшло» зелена, а функція не працює. Знайшлося тільки тоді, коли я реально увімкнув «Не турбувати» і поїхав.

Окремий сюжет: цей entitlement недоступний на безкоштовному Personal Team. Тобто перевірити його можна тільки після того, як заплатив $99.

Пастка 2. Картка, що замерзає на прибутті

Live Activity оновлюється тоді, коли ти її оновлюєш. Але застосунок закритий — оновлювати нікому. Відлік дотікав до нуля і завмирав на «00:00», хоча мав показати «Прибули».

Рішення виявилося в одному полі: staleDate. Система гарантує рівно одну перемальовку картки в цей момент. Я поставив staleDate на час прибуття — і отримав безкоштовну перемальовку саме тоді, коли вона потрібна.

Знайшлося це, до речі, не в симуляторі. Треба було запустити 85-секундну поїздку, згорнути застосунок і дивитися на екран блокування.

Пастка 3. Де саме виконується App Intent

Кнопки «—1 / +1» у Dynamic Island — це LiveActivityIntent (iOS 17+). Я довго був упевнений, що вони виконуються в процесі віджета, і будував логіку навколо цього припущення.

Помилявся: вони виконуються в процесі застосунку. Перевірив по логах на пристрої, а не по документації. Це змінює все — інтент має прямий доступ до стану поїздки, і не треба городити обмін через App Group.

Баг, який налякав найбільше

У застосунку є режим калібрування: можна заміряти реальні часи перегонів своєї гілки, щоб розрахунок став точнішим саме під твої маршрути.

І от одного дня розрахунок почав видавати марення. Виявилося: на пристрої лежав calibration.json від старої збірки, а в ньому — travelSeconds: 0.2. Нуль цілих дві десятих секунди на перегін.

Читач довіряв диску беззастережно. Записувач колись отримав захист — але файл пережив ту збірку, у якій захисту ще не було.

Полагодив на рівні сховища, а не виклику:

static let plausibleTravel: ClosedRange<TimeInterval> = 30...900
static let plausibleDwell:  ClosedRange<TimeInterval> = 3...600

Санітизація при завантаженні — і одразу перезапис файла, а не тільки очистка в пам’яті. Інакше сміття переживе наступний запуск.

Хвіст цієї історії ще смішніший. Чотири тести падали, і я довго не розумів чому. Тести читали справжній файл калібрування пристрою. Тобто мій набір тестів залежав від того, чи їздив я вчора в метро. Класика, за яку соромно, але хай буде записано.

Приватність через модель загроз, а не через чекбокс

Пара «звідки → куди» — це найпромовистіше, що застосунок знає про людину. Це буквально «де вона живе і де працює».

Тому історія маршрутів лежить не в UserDefaults (той потрапляє в резервні копії завжди), а в окремому файлі з FileProtectionType.completeUnlessOpen і прапорцем isExcludedFromBackup. Те саме — журнал поїздок і калібрування.

За замовчуванням застосунок не робить жодного мережевого запиту: ні реклами, ні аналітики, ні акаунтів — не з ідеології, а тому, що під землею все одно нікуди не достукатися. Виняток рівно один: перемикач «Показувати тривоги в Києві», вимкнений за замовчуванням. Увімкнеш — раз на хвилину і тільки поки застосунок відкритий іде GET без параметрів на публічний фід. Нічого не відправляється: ні ідентифікаторів, ні маршрутів.

І дрібниця, якою я задоволений. Вікно «оцініть застосунок» бачить не кожен. Умова — три поїздки з підтвердженим прибуттям і медіана похибки в межах 30 секунд. Тобто оцінку просимо тільки в того, кому застосунок довів, що працює. Просити в усіх підряд — швидкий спосіб зібрати одну зірку від тих, у кого відлік розійшовся.

Технічно

  • iOS 16.1+, Swift, SwiftUI, нуль залежностей
  • Два таргети: застосунок і віджет. Віджет нічого не рахує — він тільки малює ContentState
  • Уся логіка у спільній папці, компілюється в обидва таргети. TripEngine — єдиний власник стану поїздки
  • Локалізація — інлайнові пари прямо в коді, тому немає .strings, який можна розсинхронізувати
  • 37 тестів
  • project.pbxproj генерується Python-скриптом. Так, вручну. Після п’ятого разу, коли в проєкті виявився дубльований UUID, скрипт отримав самоперевірку, яка падає, якщо UUID оголошено двічі
  • 52 станції, три гілки, 1,9 МБ

Код відкритий: github.com/dayvan777/MetroTimer

Про те, як це писалося

Скажу прямо, бо пост саме про «як зроблено»: більшу частину коду писав не я руками, а асистент. Я — продуктові рішення, дані, польова перевірка і «ні, так не буде».

Що я з цього виніс: код перестав бути вузьким місцем. Вузьким місцем стало знати, що правда.

Жоден асистент не сказав би мені, що entitlement мовчки знижує рівень сповіщення — це видно тільки тоді, коли ти увімкнув «Не турбувати» і поїхав. І жоден не сказав би, що на пристрої лежить отруєний файл калібрування — це видно тільки тоді, коли розрахунок починає марити.

Робота нікуди не поділася. Вона переїхала з «набрати текст» у «перевірити, а не припустити».

Чого я поки не знаю

Найчесніша частина.

Два переходи -Театральна ↔ Золоті ворота і Площа Українських Героїв ↔ Палац спорту — у даних досі моя оцінка в 150 секунд, а не замір. Я знаю, що це слабке місце, і не вдаватиму, що ні.

Точність я поки не заявляю жодною цифрою. Не тому, що вона погана — тому, що поїздок замало. У застосунку є журнал, який рахує медіану підтверджене прибуття − план. Поріг, який я собі поставив: медіана |похибки| ≤ 30 секунд. Коли набереться вибірка — напишу цифру, якою б вона не була.

Висновок

Найдорожче в цьому проєкті коштували не алгоритми. Коштували три місця, де система мовчить: entitlement, який знижує рівень і не каже; картка, яка не перемальовується і не каже; файл на диску, який брехав і теж не казав. Жодне з трьох не ловиться ні компілятором, ні тестами — тільки тим, що ти береш телефон і їдеш.

Тому й точність я поки не називаю. Спершу поїздки, потім цифра.

Якщо їздите київським метро і вам не шкода кілька разів натиснути «Я на місці» — саме цих натискань мені зараз і бракує.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter