DOU Books: «Есенціалізм» і «Без зусиль». Як я переосмислила робочі процеси
Дізналася я про ці книги з публікацій книжкових інстаграм сторінок :)
Ці книги хороший мотиватор, особливо для людей які відчувають що заплуталися або «гребуть» не туди.
«Есенціалізм» і «Без зусиль», Ґреґ Маккеон
Категорія: Психологія та саморозвиток
Сенс цих книг — це погляд на розподіл своїх ресурів. Пошук своїх джерел сили та енергії які напряму інтеграцію в робочий простір. Це хороший ресурс який допоможе тобі замислитися над тим як зараз організовано твоє особисте і робоче життя.
Після прочитання у тебе обов’язково будуть знайдені цікаві інсайди над якими ти замислишся під чашку кави і винесеш їх в свій чекліст особистого і робочого апгрейду.
Завдяки цим книгам я переосмислила свої робочі процеси. Після їх прочитання я і почала просувати есенціалізм в робочих процех керування.
Раджу ці книги:
- людям, які мають РДУГ;
- тривожникам, які постійно в своєму колі залежності контролю;
- людям, які не можуть осягнути де їх межі та шляхи;
- які відчувають, що десь заплуталися;
- мають дуже навантажену роботу з хаотичними процесами;
- відчувають, що перевантажені, а «вихлопу» немає;
- тим, хто хоче менше напрягатися і при цьому отримувати результати.
Що варто знати перед читанням
Перед читанням варто не стільки щось знати, скільки розуміти, що вам може бути потрібна допомога з визначеністю.
Якщо ви відчуваєте, що заплуталися, перевантажені або «гребете» не туди, ці дві книжки можуть допомогти переглянути організацію особистого та робочого життя.
18 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівспочатку почулося що хтось щось про екзистенціалізм прочитав.
придивився — а то ж про «есенціалізм» (притягнутий за вуха термін що означає все і нічого) і якесь чергове «досягательство»
скільки такої херні вже написано (і скільки ще буде) — навіть важко уявити
Віталій, багато в чому розділяю вашу точку зору. Особливо щодо претензійної назви «есенціалізм». Насправді, за ним приховуються достатньо практичні поради щодо правильної організації свого часу. І тут дійсно його можна порівняти із «досягательством», або, якщо із позитивною конотацією — ефективністю.
Мені стало цікаво, чи ви вкладаєте в саме «досягательство» негативний зміст? Якщо так, буду вдячний вам за аргументацію: чому «досягательство» — це погано? Буду вдячний за відповідь!
На досягательство ще можна подивитися із точки зору певної стадії розвитку людини (наприклад, за теорією спіральної динаміки — це буде «помаранчева» стадія), і тоді «досягательство» — це певний етап у розвитку ((не)кожної) людини.
Це кіч. Автор взяв/зкомпонував якийсь набір тверджень різної міри корисності і натягав різних випадків/фактів які ніби їх підтверджують. Робіть так і буде вам добре. Оп, і книжка готова.
Насправді при бажанні можна натягати таких же випадків/фактів для підтвердження майже чого завгодно. Паперовий фастфуд.
Багато в чому з вами можу погодитись. Разом з тим, для мене ця книжка дає непогані поради, як впровадити в своє життя один з основних принципів будь-якої ефективної роботи (і в першу чергу IT-сфера, яка активно використовує принцип пріоритетності) — правильно розставлені пріоритети, що заважає правильно обирати та втілювати пріоритети і що цьому може допомогти. Можливо саме тому складається враження, що книга — це суміш різних ідей — бо автор цитує багато книжок та ідей, які самі по-собі у всіх на слуху: принцип Паретто, «Ціль» Еліягу Голдратта та інші.
Буду вдячний тому читачу, хто порадить ще більш корисну книжку про те, як працювати з пріоритетами.
не про це варто читати.
для початку (з написаного в найбільш популяризованому стилі):
дві книжки Еріка Берна: «Ігри, у які грають люди» і «Що ти кажеш після привітання. Психологія людської долі»
доки ви не розумієте мотивів власної поведінки, рано «працювати з пріоритетами»
p.s.
з більш фундаментального — «Science and Sanity» by Alfred Korzybski
але — може воно вам і не треба і його немає в укр. перекладі
до речі, книга, написана за 90 років до LLM дає розуміння багатьох концепцій/обмежень LLM як побудованої на базі maps of maps
«Ігри» Еріка Берна вважаю базовою книгою. Другу книгу ще не читав, дякую за рекомендацію.
І дякую за Коржибскі. Про нього тільки чув.
Так заповніть форму рубрики і розкажіть про них!
А давайте я статтю напишу як макраме плести? Ну а що — стаття є стаття.
Вам Влада зарахує це як активність? ;)
Нє, ну якщо є величезне бажання, то спробувати можете. Але не гарантую, що запостимо. Хоча якщо прям ну дуже гарна стаття буде, то шанси будуть :)
мова уже дає відповіді на симптоми
треба зробити стоп, розплутатися, розвантажитися і подивитись куди гребти, ізі :)
У світі який здається готовий випити всю енергію й увагу, скільки не дай й потім прийти й витиснути витиснути ще, подібні книги здаються мені схожими на бандоса, який просить пострибати — може в кишенях ще щось завалялось, може шось задзвенить
Якщо нема часу зупинитись і поміркувати, треба оголошувати нищівну війну за свій час і право зупинитись, а не шукати як витиснути з себе ще трошки більше.
Може навіть є якась книжка про це
мені не дуже подобається претензійна назва, есенціалізм це ж філософія а не робоча методика. Але що вам найбільше запам’яталось?
Це якраз саме та книжка!
Вона не про те, що:
Вона якраз про те, що треба
Більше всього зампамєяталась порада про те, що необхідно давати менше «соціальних забовєязань» — коли ми у ролі «рятівника» або «помічника» допомагаємо друзям, рідним, знайомим, витрачаючи свій час, щоб бути «гарним хлопцем/дівчинкою», але забуваємо про свої цілі та мрії.
Читав «Есенціалізм». Книга стала культовою і через це має і своїх хейтерів. Але, як на мене, якщо читати її з олівцем, то кількість корисних ідей, які пропонує Маккеон неочікувано велика.
Я вважаю, що жодний огляд не може замінити прочитання книжки. Втім після прочитання і рефлексії над прочитаним, гарний конспект книги, може допомогти краще структурувати ідеї, побачити місця, які не оцінив з першого разу і буде зручним для подальшої імплементації ідей.
Анно, дякую, що звернули увагу на ці книжки!2-му українському виданні він мав назву «Коротко і по суті»): dou.ua/forums/topic/58606
Можливо, Вам і всім іншим читачам книжки, буде корисним мій огляд «Есенціалізму» (у
Сподіваюся, в мене буде час прочитати і другу книгу Маккеона — «Без зусиль».
Класний огляд, дякую! І книжка корисна — додам собі у список
Дякую, Маша! Приємно це чути! :)
будь яка психологія — то не є щось універсальне.
зрозуміло, що комусь воно підходе, а комусь ні
Ви нагадали анекдот, який передає цю думку:
— фізики будують своє знання як хмарочос — наступний поверх над попереднім, якщо щось не сходиться, то новий поверх просто не зʼявляється.
— натомість психологи просто будують свої будиночки кожен окремо. Обирай, який більше до снаги. :)
саме так. ці всі експеременти психологів майже ніколи не відтворюються