Перша в світі система аукціонів на блокчейні пропрацювала рівно дев’ять років

Є дати, які просто гарні самі по собі. Наприклад, 28 липня 2017 року, 13:30:54, коли в зоні .gov.ua зареєстрували домен blockchain.gov.ua . І 28 липня 2026 року, 13:30:54, коли строк реєстрації цього домену закінчився. Рівно дев’ять років, секунда в секунду. О 13:31:01, тобто через сім секунд, реєстратура змінила запис і поставила статуси clientHold та AutoRenewGracePeriod. Перший означає зняття з делегування, тобто тишком-нишком протект вирішили закрити.

Другий означає, що строк минув, автопродовження спрацювало, але з порушенням регламенту. Тут варто зупинитися й уважно прочитати регламент, бо історія не про забудькуватість — за пунктом 6.2.4 Правил домену GOV.UA продовження працює у двох режимах, і другий сформульований абсолютно безумовно: у разі закінчення терміну реєстрації та ненадходження заявки термін автоматично продовжується на один рік. Ніяких дій від реєстранта не вимагається взагалі. Саме тому домен спокійно прожив дев’ять років, продовжуючись сам собою, без жодної участі Вінниці.

А тепер подивіться на запис у WHOIS ще раз. Поле expires так і залишилося 28 липня 2026 року, воно не зсунулося на 2027-й. Тобто операція RENEW не виконалася. При цьому поле modified показує 28 липня 2026 року, 13:31:01, тобто через сім секунд після закінчення строку реєстр щось з доменом зробив і виставив два статуси. Продовжити не продовжив, а статуси виставив.

Регламент передбачає для цього рівно одну причину. Автоматичне продовження не проводиться у випадку, якщо в доменному імені виставлений статус, який забороняє продовження. Таких статусів у § 7 Правил два, clientRenewProhibited і serverRenewProhibited, і виставляє їх не реєстрант, а Адміністратор зони. Зараз у WHOIS їх не видно, але автоматичний процес, який справно відпрацьовував дев’ять років поспіль, не перестає працювати сам по собі на десятий. Щось змінилося з боку реєстру, а не з боку Вінницької міськради.

Заодно варто розуміти, що статуси, які там стоять, означають не паузу, а початок кінця. За § 7 Правил autoRenewGracePeriod розшифровується як «Термін реєстрації доменного імені закінчився. Делегування домену призупинено з подальшим видаленням», а далі за процедурою йдуть redemptionPeriod і pendingDelete, після чого запис зникає з реєстру остаточно.

Тепер про дивовижні збіги. З 1 січня 2024 року чинний Закон № 3284-IX «Про використання доменних імен у спеціальному публічному домені .gov.ua», який прямо встановлює, що за порушення вимог законодавства у цій сфері доменне ім’я може бути видалено адміністратором. Прикінцеві положення того ж закону зобов’язали Кабмін забезпечити протягом шести місяців з дня набрання чинності, тобто до 1 липня 2024 року, перевірку адміністратором використання доменних імен органами державної влади та органами місцевого самоврядування на відповідність вимогам закону. Домен, зареєстрований на міську раду в іншій області, який обслуговує ресурс Мін’юсту, делегований на приватний комерційний .com і віддається відкритим текстом без сертифіката, це приблизно ідеальний кандидат на те, щоб така перевірка його помітила.

Далі хронологія стає майже неввічливою. Сімнадцятого квітня 2026 року о 21:33:56 у реєстрі одночасно оновлюються контактні об’єкти і в blockchain.gov.ua, і в setam.gov.ua, причому в трьох різних контактах різних організацій стоїть та сама секунда, тобто це масова операція реєстру, а не чиєсь ручне редагування. Рівно через три місяці і одинадцять днів домен не продовжується.

Окремо тішить конструкція сповіщень. За пунктом 6.2.4 листи-нагадування надсилаються за 30 і за 10 діб до закінчення строку на адреси реєстранта і технічного контакту. У нашому випадку реєстрант і технічний контакт це один і той самий хендл VMR9-UANIC, тобто одна організація і одна поштова скринька. Два нагадування, орієнтовно 28 червня і 18 липня 2026 року, пішли в одну й ту саму скриньку, яку для цього домену ніхто не читав. Резервування за задумом дорівнює нулю.

Зрозуміло, це не злий намір запланованого знищення, а просто реєстратор щось наплутав і скоро відновить роботу. Все це можна побачити своїми очима прямо зараз у WHOIS від Hostmaster, поки реєстратор не схаменувся.

Тепер про те, чим що за домен то був, бо просто так державні домени під такими назвами не реєструють. У квітні 2017 року Мін’юст підписав меморандум з компанією BitFury про переведення аукціонів ДП «СЕТАМ» на блокчейн. Шостого вересня того ж року відбулася презентація, на якій СЕТАМ одночасно ребрендився в OpenMarket і оголошувався першою в світі системою аукціонів на блокчейні. Технологічна база — платформа Exonum, перехід зайняв три місяці, у проєкті брали участь Держагентство з питань електронного урядування та Фонд «Східна Європа» в межах швейцарської програми EGAP. Заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов тоді пояснював, що технологію неможливо обманути, а співзасновник BitFury Валерій Вавілов додавав, що блокчейн повністю ліквідує будь-які можливості маніпулювання даними. Формулювання, до яких ми ще повернемося.

Роль домену blockchain.gov.ua в цій конструкції була не декоративною, а єдиною, заради якої вся конструкція взагалі мала сенс. Учасник торгів мав змогу зайти туди і звірити хеш свого лота з тим, що записано в ланцюжку. Фонд «Східна Європа» тримав у себе ноду-аудитора з повною копією транзакцій. Тобто незалежність перевірки забезпечувалася двома речами: копією даних поза периметром Мін’юсту і публічною точкою, куди можна прийти і подивитися. Без другого перше перетворюється на чорну скриньку, яку ніхто ніколи не відкриє.

Далі почалася робота, і працювало все, треба визнати, бадьоро. У 2018 році OpenMarket увійшов до списку 500 найприбутковіших держпідприємств України, надходження до бюджету перевищували 300 млн грн щорічно, а у вересні того ж року СЕТАМ отримав відзнаку на Open Data Awards. У грудні 2019 року BitFury у власному релізі звітував, що побудована на Exonum система провела 50 000 аукціонів і дала приріст продажів на 18 відсотків. Цифри красиві, презентації теж, все як любимо.

Особливо жваво торгували землею. У лютому 2020 року Укрінформ з посиланням на СЕТАМ повідомляв, що за три з лишком роки на OpenMarket продано 1784 лоти арештованих земельних ділянок загальною площею 72 000 гектарів на суму 428 512 913 гривень. Сімдесят дві тисячі гектарів — це приблизно площа Сінгапура, якщо комусь треба масштаб. Виконувач обов’язків гендиректора Микола Писанчин тоді радів конкуренції і наводив приклади: ділянка в Кропивницькому пішла з приростом 4795 відсотків до стартової ціни, а ділянка в Запоріжжі стартувала з 19 тисяч гривень і була продана за пів мільйона. Загалом понад стартові ціни, за його словами, «заробили» більше 52 мільйонів. У Вікіпедії пізніше зафіксувалася кумулятивна цифра по земельних аукціонах у 519,6 млн грн.

Ось на цьому місці варто на секунду зупинитися і подумати про арифметику, бо вона тут працює в обидва боки. Приріст у 4795 відсотків можна подавати як тріумф відкритої конкуренції. А можна як повідомлення про те, що стартова ціна була занижена приблизно в п’ятдесят разів. Оцінка майна відбувається до того, як лот потрапляє в систему, і жоден блокчейн її не бачить. Тема, схоже, була достатньо болючою, бо на сайті СЕТАМ досі висить окрема сторінка «Роз’яснення щодо реалізації арештованих земельних ділянок через OpenMarket». Пояснювальні записки зазвичай пишуть не про те, що нікого не турбує. Але не так сталося як гадалося!

У травні 2025 року НАБУ і САП передали до суду обвинувальний акт стосовно одинадцяти осіб. Серед них ексголова АРМА, ексдиректор ДП «СЕТАМ», спеціаліст відділу розвитку СЕТАМ, двоє оцінювачів, власник приватної компанії та четверо адвокатів. За версією слідства, схема виглядала так: активи потрапляли до АРМА під приводом важкості в управлінні або швидкого псування, потім оцінювалися компанією-учасницею схеми суттєво нижче ринку, а торги організовувалися так, щоб перемогла заздалегідь визначена фірма. Серед епізодів фігурують три земельні ділянки під Одесою, ті самі, що колись купувалися під ТЦ «Ашан», реалізовані у вісімнадцять разів дешевше ринкової вартості. Сума збитків у справі перевищує 440 мільйонів гривень. Підкреслюю окремо і без іронії: вироку немає, справа станом на весну 2026 року у ВАКС навіть не дійшла до підготовчого засідання, презумпція невинуватості діє в повному обсязі. Але сама справа — потужна!

А тепер найцікавіше, заради чого все це писалося. Якщо взяти WHOIS того самого blockchain.gov.ua і подивитися, хто його адмініструє, то в полях admin-c і tech-c стоїть один і той самий хендл VMR9-UANIC. За ним ховається Vinnytsya City Council, вулиця Соборна 50, кабінет 418, місто Вінниця, код ЄДРПОУ 03084813. Тобто адміністративним і технічним контактом національного проєкту Мін’юсту весь цей час була Вінницька міська рада. Не Мін’юст, не СЕТАМ, не Держагентство з питань е-урядування, не Фонд «Східна Європа». Муніципалітет за двісті шістдесят кілометрів від Києва. Пояснення, найпевніше, нудне: в зоні .gov.ua реєстрантом має бути державний орган, а Вінниця була флагманським регіоном програми EGAP, тож взяли ту структуру, до якої було ближче дотягнутися. Увага! Думати про номіналу та зиц-голову Фунта — суворо заборонено!

Делегування теж заслуговує окремої згадки. Домен вказував на ns1.steven13.com та ns2.steven13.com, тобто на приватний комерційний .com, зареєстрований ще у 2005 році через іспанського реєстратора Arsys. Ці неймсервери живуть на адресах 93.183.204.1 та 93.183.204.2, а весь блок у RIPE підписаний як ROMANENKO-DATAGROUP, тобто дрібне кінцеве призначення під українським Datagroup. Зворотний резолв першої адреси видає doc.vmr.gov.ua, old.vmr.gov.ua, it.gov.ua, vinmer.com і власне steven13.com. Vmr, як неважко здогадатися, це Вінницька міська рада. Державна точка верифікації блокчейн-аукціонів Мін’юсту стояла на одній машині зі старим сайтом вінницького міськради і доменом tld com.

Для контрасту подивіться, як виглядає бойова платформа. У setam.gov.ua адміністративний контакт — Ministry of Justice of Ukraine з кодом 00015622, технічний — State enterprise SETAM з кодом 39958500, неймсервери ns01 та ns02 galantis.net.ua, статус ok, строк реєстрації сплачено до 9 грудня 2026 року, сертифікат від Sectigo діє до 10 січня 2027 року. Продакшн живе на блоці 91.197.59.0/24, це LLC Garuda Networks, де на .13 сидить setam.gov.ua, на .11 пошта, а на .10 одразу setam.net.ua, openmarket.gov.ua і om.gov.ua. Всі вони працюють прямо зараз. Не відвалилося все, відвалився рівно один домен. Той, за яким можна було щось перевірити.

Окрема мила деталь: канонічна адреса blockchain.gov.ua в пошукових індексах починається з http, а не https, і чинного сертифіката на цей домен у Certificate Transparency немає. Якщо він і справді все життя віддавався відкритим текстом, то криптографічна гарантія доставлялася каналом, у якому будь-який проміжний вузол міг підмінити той самий хеш, заради звірки якого людина туди й приходила. Роль кібербезпеки трохи перебільшена, насправді ніхто ніщо не підміняв, але це не точно. Точно те, що ніяка підміна і не потрібна! Читайте далі.

Що про це кажуть партнери. Швейцарська сторона, яка все це фінансувала через SDC і програму EGAP, згадувати блокчейн перестала повністю. На чинному сайті egap.in.ua слово блокчейн не зустрічається жодного разу, на архівній версії oldegap.eef.org.ua теж нуль, на сайті Фонду «Східна Європа» нуль. У релізі Федеральної ради 2024 року про успіх EGAP говориться виключно через «Дію» і виділення 58,7 млн швейцарських франків на 2024–2028 роки. Історія програми зникла начисто, блокчейн-епізод з неї просто випав, ніби його й не було. Я впевнений, що це сталося випадково, адже не можуть шановні іноземні партнери бути пов’язані з корупцією?

Окремо цікаво, що казав про все це Фонд «Східна Європа», бо саме на ньому трималася вся конструкція незалежності. У грудні 2019 року СЕТАМ звітував, що з використанням блокчейну проведено 23 202 аукціони, а в ланцюжок записано 287 520 ставок. І в тому ж повідомленні прямим текстом сказано, що будь-хто може перевірити унікальний хеш-код ставки на сайті blockchain.gov.ua, «який адмініструє Фонд Східна Європа», і що саме цей фонд вирішив виступити модератором та розмістив у себе ноду-аудитора з повною копією транзакцій.

Тут варто відкрити WHOIS ще раз і подивитися, хто ж там записаний. У полях admin-c і tech-c усі дев’ять років стоїть один і той самий хендл VMR9-UANIC, тобто Вінницька міська рада. Фонду «Східна Європа» в реєстрі немає взагалі, у жодному полі. Виходить або що публічна заява про адміністрування була неточною, або що фонд справді керував ресурсом, не будучи внесеним до реєстру як контакт. Другий варіант має цікавий наслідок: листи-нагадування про закінчення строку реєстрації, які за регламентом надсилаються за 30 і за 10 діб, ідуть на адреси admin-c і tech-c, тож організація, публічно названа адміністратором, їх у принципі не отримувала. І не мала жодної технічної можливості продовжити домен, навіть якби дуже захотіла.

З того ж грудневого повідомлення випливає ще одна деталь, яку варто зафіксувати окремо. Блокчейн застосовувався не лише до арештованого майна, а й під час земельних аукціонів з продажу прав оренди на державні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, і за прогнозами ці торги мали принести місцевим бюджетам понад 1,3 мільярда гривень. Нагадаю, що мораторій на продаж сільгоспземлі тоді ще діяв, тобто оренда була основним легальним способом такою землею розпорядитися.

Що фонд каже про це сьогодні, перевіряється за тридцять секунд. Пошук по eef.org.ua за словом «блокчейн» видає рівно один результат, і це оголошення конкурсу на підрядника з експертних послуг для якогось експериментального проєкту методом Sandbox, до СЕТАМ жодного стосунку не має. Пошук за словом «СЕТАМ» видає «Нічого не знайдено». На egap.in.ua нуль за обома словами, на архівному oldegap.eef.org.ua теж нуль. Ані повідомлення про припинення роботи ноди, ані пояснення, ані згадки, що така історія взагалі була.

І щоб не залишалося зручної версії про те, що просто скінчилися донорські гроші. Не скінчилися. За власною сторінкою програми, EGAP виконується Фондом «Східна Європа» за підтримки Швейцарії у співпраці з Мінцифрою та Фондом Innovabridge протягом 2015–2028 років, а Швейцарія виділила на період 2024–2028 ще 58,7 мільйона франків. Той самий виконавець, та сама програма, фінансування продовжене на чотири роки вперед. Просто без блокчейна і без жодного слова про те, куди він подівся.

Чесне застереження: відсутність результатів у пошуку по сайту не доводить, що фонд ніколи й ніде нічого не казав. Могли бути річні звіти у PDF, донорська звітність перед SDC, згадки у внутрішніх evaluation-документах, до яких у мене доступу немає. Але на власних чинних ресурсах, тих, куди прийде звичайна людина, немає нічого.

А завершити цей сюжет хочеться цитатою з презентації 6 вересня 2017 року. Президент Фонду «Східна Європа» Віктор Лях тоді сказав буквально таке: «Нам як представникам громадськості дуже важливо, щоб державні аукціони проводилися якомога відкритіше, а громадськість мала більше можливостей для їх контролю». Дев’ять років по тому можливостей для контролю стало рівно нуль, і громадськість цього навіть не помітила.

BitFury повівся навпаки. Сторінка exonum.com/powered досі жива і досі рекламує Open Market як перший у світі захищений блокчейном онлайн-аукціон, реалізований в Україні. Щоправда, посилання там ведуть уже на setam.net.ua, а не на домен верифікації, а футер сайту гордо повідомляє © 2019-2020 Bitfury Group Limited. Вітрина, заморожена шість років тому.

Ця ж компанія, до речі, встигла зробити в Україні ще один захід. Тринадцятого жовтня 2020 року «Енергоатом» і голландська Bitfury Holding B.V. підписали меморандум про створення дата-центрів на майданчиках українських АЕС із прогнозованим енергоспоживанням до 2 гігават. Через тиждень Рівненська ОДА оголосила майданчик у промзоні міста Вараш, потужність 250 мегават з нарощенням до 500. У січні 2021 року тендер на 8,92 млн грн виграла «Київська енергобудівельна компанія», термін здачі — 31 серпня 2022 року. Далі тиша. Об’єкта немає, повідомлення про згортання проєкту теж немає, у пріоритетах «Енергоатому» його не видно, зате сторінка про нього досі спокійно висить на урядовому порталі UkraineInvest.

Сам BitFury у листопаді 2025 року остаточно вийшов з майнінгу після чотирнадцяти років і перетворився на інвестиційну фірму з фондом на мільярд доларів. А вісімнадцятого серпня 2026 року випустив публічну заяву, у якій категорично заперечує звинувачення у відмиванні коштів, обході санкцій і фінансуванні російської війни проти України, а також будь-яку причетність Бідзіни Іванішвілі до власності чи контролю над компанією. Заперечує і залишає за собою право на позови про дифамацію. Так, це та сама компанія, представник якої у 2017 році пояснював українцям, що блокчейн повністю ліквідує можливості маніпулювання даними. Але звісно, ​​тут винна війна, підступи ворога, а сам Іванішвілі ні в чому не винен!

Підсумок виходить приблизно такий. Технологія відпрацювала рівно так, як спроектована, і чесно зафіксувала все, що їй подали на вхід. Заниження оцінки відбувалося до входу в ланцюжок, підбір потрібного покупця відбувався поза ланцюжком, а передача активів до АРМА взагалі відбувалася за судовими ухвалами. Garbage in, immutable garbage out, класика жанру, про яку в 2017 році ніхто на презентації чомусь не говорив.

І тепер приблизно 1784 земельні лоти на 72 тисячі гектарів мають десь у приватному Exonum-ланцюжку свої акуратні незмінні хеші, які більше нікому і ніде пред’явити. Донор профінансував незалежність, але змінив пріоритети і раптово втратив історію успіху. Вендор законсервував кейс у маркетингу і пішов з теми. Держзамовник тихо не продовжив домен. Жоден з трьох нічого не порушив, ніхто нікого не обманув, просто так склалося, що гарантія прозорості не продовжувала існувати через дев’ять років після прес-конференції.

Усі матеріали взяті з відкритих джерел, автор нікого не звинувачує, а просто цитує загальнодоступну інформацію.