Чому якісний CGI не вирішує маркетингову задачу: три помилки до початку рендеру

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Клієнт передає модель продукту, референси та побажання щодо стилю. Команда створює фотореалістичний рендер, усі погоджують результат — а потім з’ясовується, що у вертикальному форматі продукт губиться, для тексту немає місця, а перший кадр відео не пояснює пропозицію.

Формально завдання виконане. Але використовувати результат у маркетингу складно.

Я працюю з CGI та 3D-візуалізацією понад 10 років. Останніми роками моя роль розширилася від створення окремих зображень до повного циклу creative production: дослідження, концепції, сценарію, CGI/AI-виробництва, монтажу та адаптації контенту.

На прикладі проєкту для предметного бренду розберу три помилки, які виникають ще до початку рендеру.

Кейс: контент для світильника на Etsy

Завданням було оновити візуальну подачу авторського світильника у формі хмари та підготувати матеріали для перезапуску товару на Etsy.

Продукт мав два розміри, три варіанти матеріалу, різні декоративні елементи й комплектації. Потрібні були денні та вечірні зображення, інтер’єрні кадри, предметна подача і короткі відео для соціальних мереж.

Якби завдання звучало лише як «зробити красиві рендери світильника в інтер’єрі», частина важливої інформації залишилася б поза кадром.

Покупцеві потрібно було зрозуміти:

• як світильник виглядає вдень і ввечері;
• як змінюється матеріал при ввімкненому світлі;
• чим відрізняються розміри й комплектації;
• як продукт виглядає у масштабі інтер’єру;
• які декоративні елементи можна обрати.

Тому ми працювали вже не з окремим рендером, а із системою контенту для різних етапів знайомства з продуктом.

Помилка № 1. Бриф описує картинку, але не її функцію

Фрази «світлий інтер’єр», «м’яке освітлення» або «преміальний стиль» описують візуальний напрям. Але вони не пояснюють, що має зрозуміти людина після перегляду.

До початку виробництва я намагаюся отримати відповіді на п’ять запитань:

1. Хто побачить цей матеріал?
2. Яку властивість продукту потрібно показати?
3. Де буде опублікований контент?
4. Яку дію має зробити людина?
5. За яким критерієм команда погоджуватиме результат?

Наприклад, головне зображення Etsy має швидко показати продукт і виділити його у пошуковій видачі. Інтер’єрний кадр пояснює масштаб і сценарій використання. Відео може показати зміну освітлення, матеріалу або атмосфери.

Це різні задачі, навіть якщо для них використовується одна 3D-модель.

Помилка № 2. Master-візуал створюють без урахування майбутніх форматів

Повторно використовувати одну сцену — нормально. Це допомагає скоротити час і вартість виробництва.

Проблема виникає, коли головний кадр створюють без урахування подальших адаптацій.

Композиція для формату 4:3 може не працювати у вертикальному відео 9:16. Після обрізання продукт опиниться надто близько до краю, текст перекриє важливі деталі, а середовище перестане пояснювати масштаб.

Тому до початку фінального рендеру потрібно визначити:

• список необхідних форматів;
• безпечні зони для тексту;
• положення продукту в кадрі;
• окремі камери для каталогу, реклами й соцмереж;
• елементи сцени, які мають залишатися редагованими.

У випадку зі світильником одна CGI-сцена дозволяла змінювати матеріали, освітлення, декор і камери. Але цю гнучкість потрібно було передбачити заздалегідь.

Помилка № 3. AI використовують там, де потрібна точність CGI

AI допомагає швидко перевіряти атмосферу, композицію, стилістичні напрями та сценарії. Але він менш передбачуваний, коли потрібно точно відтворити геометрію конкретного продукту.

У цьому проєкті CGI відповідав за форму світильника, матеріали, масштаб і контрольоване освітлення. AI використовувався для пошуку додаткових візуальних напрямів і створення частини контенту.

Тому я не протиставляю ці інструменти. CGI дає контроль, AI — швидкість дослідження. Комбінований підхід дозволяє використовувати сильні сторони обох.

Мінімальний бриф перед початком production

Зараз перед стартом я фіксую щонайменше сім пунктів:

1. Продукт і стадія його готовності.
2. Цільова аудиторія.
3. Головна властивість або повідомлення.
4. Канали публікації.
5. Необхідні формати.
6. Обов’язкові деталі, які не можна змінювати.
7. Критерії погодження результату.

Окремо уточнюю, чи матиме команда доступ до даних після публікації. Без цього можна оцінити якість виробництва, але складно зрозуміти, який матеріал справді краще працює.

Що отримав проєкт

Для перезапуску були підготовлені CGI-зображення, денні та вечірні сценарії, матеріали для різних комплектацій, інтер’єрні кадри та короткі CGI/AI-відео.

Я не маю достатнього періоду спостереження і повного доступу до рекламних даних, тому не можу стверджувати, що ці матеріали забезпечили конкретне зростання продажів або конверсії.

Можу оцінити інший результат: замість набору окремих рендерів бренд отримав систему матеріалів, яку можна використовувати в товарних картках, соціальних мережах, презентаціях і наступних рекламних тестах.

Повний візуальний розбір проєкту та інші CGI/AI-кейси зібрані в моєму портфоліо на Behance.

Знайти мене можна ось тут linkedin

Яких даних вашій команді найчастіше бракує у брифі до початку дизайну або production?