OpenAI створює людиноподібного робота — Альтман каже, що його покажуть наступного року
У нещодавньому інтерв’ю CEO OpenAI Сем Альтман підтвердив, що компанія займається розробкою гуманоїдного робота, а ще — заявив, ніби наступного року вони планують показати його демо.
«У нас буде крута демоверсія у 2027 році, типу чудова. Не думаю, що роботи ходитимуть вулицями ще протягом кількох років після цього, але ми матимемо щось вражаюче».
Раніше Альтман прогнозував приблизно таку послідовність — у
Він припускав сценарій, за якого перший мільйон гуманоїдних роботів доведеться виробляти звичайним способом, але згодом вони зможуть працювати на заводах, перевозити вантажі, добувати ресурси та допомагати виробляти наступні покоління роботів.
Крім того, Альтман розмірковував на цю тему на початку вересня — казав, що людиноподібна форма має очевидну перевагу для фізичної взаємодії зі світом, тож компанія обов’язково зайде в цю нішу. При цьому головною проблемою Альтман назвав не тіло робота, а створення достатньо розвиненого AI-мозку для нього.
А ви чекаєте на появу таких домашніх помічників?
30 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівпроголосую на виборах
рекомендую підтримати.
Як мінімум він не втече за кордон як деякі.
Тебе б влаштував президент, що керується правилами, які для нього хтось написав? Ба, більше! Президент, що керується правилами, написаними для нього якимись айтішниками??
Значна частина людства вже 2+ тисячі років живе за правилами, зібраними пастухами кіз та овець (супер-книга — Біблія), не думаю що айтівці дурніші за них ;-)
Ти знаєш що таке інваріанти?
ай да троль) непогано закрутив!
За останні ~10 років хіба що Boston Dynamics показували щось вражаюче, все інше — якісь дурковаті металеві болванчики.
Не на ті країни дивитесь просто.
От будь-ласка «Олімпіада» роботів в Китаї www.youtube.com/watch?v=DGOm9fG-c3I
А так Boston Dynamisc саме заробляє з стандартних промислових роботів для Amazon www.youtube.com/watch?v=_dhwRYdZs9w Це дійсно підвишня виробничості праці, з прибиранням з людської праці рутинної роботи як то брати коробки з вантажівки чи конвеєрних лент і перекладати їх кудись, як потрібно робити автоматизацію вірно.
Людиноподібні роботи це заборонена зброя. Якщо ще ні — то треба заборонити. Негайно, глобально й назавжди. Або...
Людиноподібні — ні, а от якраз те що зараз справді на полі бою і чинить абсолбтно реальну шкоду та смерть просто зараз
Україна/США www.youtube.com/watch?v=nZPkX3_tAyo
Федерація/КНР www.youtube.com/watch?v=R4MGv3MzzaM
Це не тільки не про закони Айзека Азімова — порушуються одразу усі 3 разкони роботехніки. Це чистий Карел Чапек. Так що зараз абсолютно реальним може бути як сюжет Terminator, так і що це реальність з «Острів іржавого генерала» прямо зараз youtu.be/ALZVYOVSrAU?t=1602
Правильно. Роботів треба маскувати під пухнастих котиків (їх всі люблять), ти йому — кіся, кіся — а він підходить і лазерками з очей вжик-вжик, всіх пошматував!
І потім вибухнув.
спочатку насцяв у тапок, а потів вже вибухнув
Якщо техно-люди не зупиняться — всім хана. Зупинитися можна, але треба домовлятися всіма сім’ями (кланами). Глобально. З розумінням відповідальності. І звичайно — з певними можливостями за душею, певними важелями у могутніх руках. Не могутні руки, не з клану люди, не ті люди — нічого не зробять. Навіть якщо з гаслами вийдуть на майдани. Те, що треба зробити — це буквально переформатувати інформаційні відносини у соціумі.
Так це величезна задача, яку майже неможливо виконати, але альтернатива — поступове затоплення. Після нас хоч воно, так.
сірчаною кислотою)
Гірше коли під комара чи рой нано-роботів типу мурах або термітів. Та такий рівень науки та техніки рівень зараз недоступний. Рої дронів зараз абсолютно реальні і вже застосовуються на війні.
Мені теж здається, що нанорій буде дуже стрьомною та загрозливою технологією
Станіслав Лем вже передбачив загрозу цього і навіть запропонував рішення у романі «Мир на Землі» (пол. Pokoj na Ziemi) 1987 р. з циклу «Подорожей Йона Тихого»:
1) Перенесення зброї на Місяць:
Земні держави втомилися від небезпечної гонки озброєнь і вислали весь свій військовий арсенал та заводи на Місяць, де техніка мала розвиватися самостійно, гарантуючи мир на Землі. Кожна країна має свій сектор, в якому протягом деякого часу штучний інтелект моделює озброєння, а потім виготовляє і випробовує його (автоматизована некроеволюція зброї).
2) ШІ виходять з під контролю
Довга цитата з роману, про розвиток мініатюризації:
«Автор назвав себе знавцем нової військової історії. Ця історія, писав він, обмежена двома афористичними гаслами XX століття: «FIF» і «LOD», що означають «Fire and Forget» спочатку і «Let others do» наприкінці. Батьком сучасного пацифізму був добробут, а матір’ю — страх. Їхнє схрещення породило тенденцію знелюднення війни. Все менше людей хотіло ставати під рушницю, і відмирання бойового духу було прямо пропорційно до життєвого рівня. Молодь багатих держав благородну максиму «dulce et decorum est pro patria mori» («Солодко і почесно вмерти за Батьківщину») вважала за рекламу морової зарази. Саме тоді почалося падіння цін у електронній промисловості. На зміну елементам пам’яті «CHIPS» прийшли продукти генної інженерії — «CORN». Їх називали зернами, оскільки отримували, культивуючи штучні мікроби, переважно silicobacterium logicum Wieneri, іменовані так на честь батька кібернетики. Жменя таких елементів коштувала не дорожче за жменю проса. Таким чином, штучний інтелект дешевшав, нові покоління озброєнь дорожчали в геометричній прогресії. Літак Першої світової війни був не дорожчим за автомобіль, Другий — двадцяти автомобілів, наприкінці століття він коштував уже в 600 разів більше. Було підраховано, що через 70 років наддержава може виготовити не більше18-20 літаків. Таким чином, на перетині кривих падіння інтелекту та зростання вартості зброї виникла тенденція знелюднення армій. Армії з живої сили перетворювалися на силу мертву. Це сталося після того, як світ пережив дві важкі кризи. Перший — коли нафта різко подорожчала, другий — коли невдовзі вона так само різко подешевшала. Класичні закони ринкової економіки переставали діяти, але мало хто усвідомлював як значущість такого явища, так і те, що фігура затягнутого у форму солдата в касці, що йде в штикову атаку, вже сходить зі сцени історії, щоб зайняти місце поряд із закутим у лати середньовічним лицарем.Тільки інерція думки інженерів і техніків на якийсь час зберегла великогабаритне озброєння — танки, гармати, транспортери та інші бойові машини, призначені для людей і громіздкі навіть тоді, коли вони вже могли йти в бій самостійно, без людини. Але цю фазу броньової гігантоманії різко змінила фаза швидкої мініатюризації. До того все озброєння було пристосовано під людину: підігнано під його анатомію, щоб вона могла успішно вбивати, і під її фізіологію, щоб вона могла бути успішно вбиваємо.
Як завжди буває в історії, ніхто не розумів, що настає. Бо відкриття, які мали об’єднатися в dehumanization trend in new weapon systems, відбувалися у дуже віддалених один від одного галузях науки. Інтеллектроніка породила дешеві, як трава, мікрокалькулятори, а нейроентомологія розгризла загадку комах, які, як, наприклад, бджоли, живуть спільнотою, працюють в ім’я спільних цілей і спілкуються за допомогою власної мови, хоча мозок людини в 380 000 разів більше, ніж нервова система бджоли. Звичайному солдатові цілком достатньо розуму бджоли, аби він був відповідним чином трансформований. Бойова ефективність та розум — речі різні, принаймні на полі бою. Головним чинником, що вплинув на мініатюризацію зброї, була атомна бомба. Необхідність мініатюризації випливала з простих і відомих фактів — але вони залишалися поза воєнним знанням часу. Коли сімдесят мільйонів років тому на Землю впав гігантський метеорит і на віки остудив її клімат, затемнивши осколками земну атмосферу, ця катастрофа повністю знищила гігантських ящерів, динозаврів, майже не торкнулася комах і зовсім не зачепила бактерій. Висновки з палеонтології були однозначними: чим більша діюча сила деструкції, тим менші за розмірами системи можуть її пережити. Атомна бомба вимагала розсіювання як солдата, і армії. Однак ідея зменшення солдата до розмірів мурашки, крім як у фантастиці, не могла бути здійснена у XX столітті. Адже людину не розсієш і не зменшиш у розмірах. Тоді почали думати про солдатів-автоматів, маючи на увазі людиноподібних роботів, хоча вже на той час це було наївним анахронізмом. Проте промисловість поступово позбавлялася людини, але роботи, які заміняли робітників у конвеєрів з виготовлення, наприклад, автомобілів, були людиноподобні. Вони являли собою вибірково збільшені частини людини: мозок з величезною сталевою п’ятірнею, мозок з очима та кулаком, органи почуттів та руки. Але атомна загроза не дозволяла перенести на поле бою величезних роботів. Так почали з’являтися радіоактивні синаси (синтетичні комахи), керамічні ракоподібні, змії та черв’яки з титану, здатні зариватися в землю та вибиратися з неї після атомного вибуху. Літаючі синаси були сплавом літака, льотчика і снаряда в єдиному мікроскопічному цілому. Одночасно оперативною одиницею ставала мікро-армія, вона являла собою бойову одиницю тільки як ціле, подібно до того, як цілий рій бджіл являє собою самостійну функціональну одиницю, а одна бджола з цієї точки зору — ніщо. Виникали мікро-армії багатьох типів, що виходять із двох протилежних принципів. Відповідно до принципу самостійності, така армія діяла, як військовий похід мурах, хвиля бактерій чи рій шершнів. Відповідно до принципу телетопізму, мікро-армія була лише величезним летючим чи повзучим зборищем елементів авто-монтажу: залежно від тактичної чи стратегічної потреби вона прямувала до мети у сильному розсіянні і лише там збиралася в попередньо запрограмоване ціле. Це було так, якби бойові пристрої виходили з фабрик не в остаточному вигляді, а як напів-або чверть продукти, здатні збиратися в бойову машину перед тим, як потрапити в ціль. Такі армії ще називали самозбірними. Найпростішим прикладом була авто-дисперсійна зброя. Запущену ракету (ICBM) з ядерною боєголовкою можна знайти з космосу сателітним контролем, і з Землі радарами. Але неможливо вистежити сильно розріджені гігантські хмари мікрочастинок, що несуть уран чи плутоній, які збираються в критичну масу біля цілі — чи то фабрика, чи то вороже місто.
Деякий час стара і нова зброя співіснували, але масивне, важке озброєння остаточно і безповоротно здалося під натиском мікро-зброї. Адже воно було майже невидиме. Як мікроби потай проникають в організм тварини, щоб убити його зсередини, так і мертві штучні мікроби відповідно до заданих їм тропізмів проїдали стволи гармат, зарядні камери, двигуни танків, літаків, пожирали метал або, діставшись порохових зарядів, підривали їх. Що міг зробити найвойовничіший, обвішаний гранатами солдат проти мікроскопічного мертвого супротивника? Те саме, що й лікар, який збирається боротися з бактеріями холери кувалдою. Проти хмар мікро-зброї, що самонаводиться на запрограмовані об’єкти, біотропної, оскільки вона вбивала все живе, людина у формі була безсилий, наче римський легіонер зі щитом і мечем під градом куль.
Вже в XX столітті тактика бою в щільних рядах поступилася місцем розсіювання військ, які при переході до рухомої війни зазнали подальшого розосередження. Але й тоді ще існували лінії фронтів. Тепер вони зникли. Мікро-армії легко проникали через оборонні рубежі та досягали глибоких тилів супротивника. Тим часом великокаліберна ядерна зброя все виразніше ставала безсилою, її застосування просто не окупалося. Ефективність боротьби з вірусною інфекцією термоядерними бомбами була незначною. Крім того, вартість снаряда не може значно перевищувати вартість цілі, що знищується ним. Адже крейсерами не полюють на п’явок!
Найважчою проблемою безлюдного етапу боротьби людини із собою виявилося, як відрізнити ворога від свого. Це завдання, що раніше називалося FOF (Friend or Foe), колись вирішували системи електроніки, що працювали за принципом пароля і відгуку. Запитуваний радіохвилями літак чи снаряд сам, власним передавачем, або відповідав належним чином, або нападав як ворог. Цей засіб XX століття повністю застарів. Нові майстри смертовбивства звернулися до світу рослин, тварин та бактерій. Розпізнавання повторювало поведінку живих видів: їхній імунітет, боротьбу антигенів з антитілами, тропізми, а також мімікрію, захисні забарвлення, камуфляж та маскування. Мертва зброя часто прикидалася безневинними бактеріями або навіть пилком рослин, але під цією оболонкою ховався смертоносний, еродуючий вміст. Зросло також значення інформаційних зіткнень — не в сенсі пропаганди, а в сенсі проникнення у ворожий зв’язок, щоб вразити його, або — як, наприклад, при нальотах ядерної сарани — змусити до передчасного злиття в критичну масу і тим самим не допустити до об’єкта, що охороняється. Автор книги описував таргана, який був прототипом деяких мікро-солдатів. У таргана на тільці є кілька тоненьких волосків. Варто їм пригнутися від тремтіння повітря, і тарган кидається втікати, так як ці датчики коротко пов’язані з заднім нервовим вузлом, що відрізняє безневинний подих вітру від коливань, викликаних нападником.
Заглибившись у читання, я зі співчуттям думав про гарячих шанувальників мундирів, штандартів та бойових нагород за хоробрість. Нова військова епоха мала стати їм ганьбою, образою їх піднесених ідеалів. Автор називав зміни «еволюцією, поставленої вгору ногами» (upside-down), тому що в природі спочатку виникали мікроскопічні організми, які поступово перетворювалися на більші, в мілітарній же еволюції відбувалося зворотне — мікромініатюризація, а одночасно і людський мозок замінювався елементами, що відтворюють нервові. Мікро-армії виникали двома етапами. На першому етапі проектантами та творцями безлюдної зброї ще були люди. На другому — мертві дивізії проектували, піддавали бойовим випробуванням та направляли у серійне виробництво так само мертві комп’ютерні системи. Людей прибрали спочатку з армії, та був із військової промисловості. Явище так званої «соціоінтеграційної дегенерації». Дегенерації піддався одиничний солдат: він ставав дедалі менших розмірів і у зв’язку з цим дедалі простіше за устроєм. Зрештою, у нього залишилося стільки ж розуму, як у мурашки чи терміту. Але тим більшу роль почало відігравати соціальне збіговисько міні-бійців. Мертва армія була набагато складнішою, ніж вулик або мурашник, і відповідала швидше біотопам природи, тобто пірамідам видів, що перебувають у тонкій рівновазі конкуренції, антагонізму та симбіозу. Легко зрозуміти, що сержанту чи капралу в такій армії робити нема чого. Взагалі для того, щоб охопити ціле, навіть при інспектуванні армії, не кажучи вже про командування нею, недостатньо розуму цілого університету. Отже, офіцерський корпус, як і жебраки-держави третього світу, більше постраждав від великих мілітаристських переворотів ХХІ століття. Безжальний тиск тенденції вивільнення армії від людини знищив чудові традиції маневрів, дивовижні зміни варти, фехтування, ефектних парадних мундирів, муштри та рапортів. Якийсь час, на жаль, не надто довгий, ще вдавалося зберегти для людей вищі командні пости, переважно в штабах. Стратегічно-обчислювальні переваги комп’ютеризованих ешелонів командування врешті-решт вразили безробіттям найвище офіцерство разом із маршалами. Килим орденських планок на грудях не врятував від дострокової пенсії найвідоміших штабістів. Тоді виник опозиційний рух офіцерських кадрів, які від розпачу, спричиненого безробіттям — це були професійні офіцери — пішли у терористичне підпілля. Воістину огидною каверзою історії було придушення офіцерського невдоволення мікро-шпиками і міні-поліцією, побудованими на принципі згадуваного вже таргана, з тією різницею, що їх бойовому духу не заважали ні темрява, ні туман, ні будь-які види камуфляжу, застосовувані зневіреними традиціоналістами, вірними ідеям Ахіллеса і Клаузевіца.
Що ж до бідних держав то їм доводилося воювати по-старому, живою силою, і з так само анахронічно озброєним противником. У кого не вистачало коштів на автоматизацію армії, той змушений був сидіти тихо, як миша під мітлою."
Проблема не в тому, що правда це найгостріша зброя у світі. Проблема в тому, що правда це обосічна зброя: щойно береш її в руку, вона одразу ранить і тебе.
Інваріанти, онтології це саме така зброя. Правдива. Чи не тому всі цураються її?
То вибір у людства наче такий: те, що майже неможливо контролювати на довгій дистанції (наприклад, мікротехнології знищення) чи правда, складена з непереможних інваріантів?
І якщо ви вважаєте що переможе таки правда... Ніт. Ніколи правда у людях не переможе.
Базовий інваріант (просте доводиме правило, якого ні в якому разі не можна порушувати): працюй правдиво, правільно, честно, прозоро — не встановлений ніким. Довгострокові вигоди від виконання цього ніким не підраховані, не доведені. Короткострокові вигоди від непрозорості очевидні. Жити одним днем набагато легше чим щось там планувати на віки. Тому інваріантам вхід заборонений. Люди самі себе поглинають. Перетворюються поступово на чорні дирки. Те, що лише додає до своєї маси щось матеріальне і нічого не розповсюджує зрештою отримає горізонт подій. Уявіть собі світ з чорних дирок. Ресурси стануть величезною проблемою. Життя перетвориться на тяжке існування на крихтах для переважної більшості. Ідея хоч трохи зменшитися стане самовбивчою.
Ось який атрактор поведінки зараз встановлений: захапати все, що тільки можливо і притягнути до себе якомога ближче. Це диктат контексту.
гуманоидные роботы не имеют никакого практического смысла
Кроме киборга-инфильтрата типа Cyberdyne Systems Model 101 (T-800). ASIMO так закрили, хотя уже 18 лет назад робот мог дережировать оркестром www.youtube.com/watch?v=qRUyVCfFh1U играть в футбол и т.д. и рапознавать собеседников.
Лазить по дерев’ям за фруктами, или бегать по саванне с копьєм, самим создателям не нужно, они и так могут. А цена андроида, что тратит пол батареи просто на то что делает мозжечок — более миллиона долларов, что просто финансово не оправдано.
«Літальні апарати важчі за повітря не мають жодного практичного сенсу, та й взагалі ніколи не зможуть бути створені» (так казали провідні вчені світу за пару років до першого польоту братів Райт)
Хто казав ? Реальні вчені типу Отто Леленталя і купа народу які підхопили досліди працювали в усьому світі над створенням апаратів важче повітря. Якщо прибрати американську пропаганду, то головний вклад братів Райтів — створення системи керування польотом.
Практично корисні літаки з’явились орієнтовно через 10 років після польоту братів Райтів, у Франції.
Виновки HONDA з ASIMO — cтворення двоногих машин для виконання рутинних завдань — це інженерний виклик «заради самого виклику». У більшості промислових чи побутових сценаріїв колісні або гусеницькі платформи в рази ефективніші, дешевші та стабільніші. Гуманоїдна форма потрібна переважно там, де інфраструктура повністю створена під людину (вузькі сходи, дверні ручки, кабіни спецтехніки). ASIMO тримав заряд не більше як пів години і не підходив до комерційної роботи, при ціні від одного до двох мільйонів доларів за одиницю.
Це чувачок, задача якого ходити по ефірах і тріпатись з ціллю продажів і роздмухування ажіотажу. Це не вченійє обо інженер який 5 років робив досліди і якісь роботи і вийшов із результатами, це бізнес тріпач який робить подібну заяву мало не кожний тиждень, в першу чергу ддя акціонерів. Відома классика : «Вкрав залізну дорогу і оселився на Манхеттені», від Едварда Лавренса Дохені.
Над роботами людство працює вже декілька десятиліть. Зараз ключова проблема, це самі рухи і конроль тіла — те на що йдуть ресурси нервової системи, вимагає дуже суттєвих обчислювальних ресурсів для чіпів сусасної транзісторної електроніки які погано для цьооо пристосовані, також на цеийде приблизно в 100 разів більше енергії ніж у біології.
Це може вирішити тільки принципово інші чіпі, на штучних синапсах, такі вже існують та не массово.
Усі проривні розробки, як правило приховуть від громадськості в режимі над секретності, щоби конкуренти не вийшли із аналогічним продуктом на ринок. С
ам OpenAI був створений тому, що Ларрі Пейдж в приватній розмові із Іланом Маском був бехпечний та не тримав язика за зубами. А той виявився классичним капіталістом, та влаштував те саме, що і Томас Едісон з Джоржем Вестінгаусом з війною токів, чи Александр Грем Белл і Ілайша Грей з патентною війною за телефон.
чекаю на секс-ботів
Один чоловік їде в відрядження і інструктує свою дружину:
— Щоб ти без мене не сильно нудьгувала, я тобі сконструював
робота. Кажеш йому ему: "Боря!«,- і він тебе трахає.
Чоловік їде, дружина почала нудьгувати, підійшла до робота і
сказала: «Боря!». Робот приступив до дії, але через
якийсь час вона зрозуміла, що зупинити робота
не може: вона йому кричить : «Боря, Боря!», а він не зупиняється.
Сусідка входить ґвалт і бачить як жінка все кричить «Боря, Боря!». Сусідка
відразу не зрозуміла і перепитала: «Боря?». А робот взяв і на неї переключився.
В цей час мужик в другому місті згадує, що не сказав дружині як зупинити робота. Він хапає зворотній квиток на літак, повертається і в аеропорту бере таксі до дому.
— Куди тобі? — запитує таксист.
— На Оболонь.
— Не поїду, Там БОРЯ !!!
Може iнцельська молодь трохи вгомониться тодi, най буде
чекаю на появу роботів, що виглядають як Альтман — вони будуть давати інтервʼю, робити прогнози, гуляти вулицями і розповідати людям про чудове майбутнє. робогуманоїда Альтмана можна буде орендувати для конференції, дня народження, а також взяти його у відпустку.
Може, він вже)
теж такі думки були )))))
Біологічного утилізувати на біогумус, все одно тільки жере їжу і перетворює сонячну енергію в декілька етапів переробки на відкриття рота і створення інформаційного шуму.