Що майже всі в IT зараз відчувають, але майже ніхто не говорить про це вголос

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

За останні кілька років світ IT змінився сильніше, ніж за попередні десять. AI пройшов шлях від чату та підказок у редакторі до агента, який здатний самостійно виконувати складні задачі. І ці зміни не зупиняються.

Сьогодні у спільноті прийнято обговорювати «зовнішнє»: ринки, гроші, нові стеки технологій. Але майже неможливо почути розмови про «внутрішнє». Про те, що відбувається всередині людини, коли звичний світ руйнується. Це мовчазна криза, де кожен намагається виглядати спокійним, хоча всередині може відчувати повну дезорієнтацію.

Ці зовнішні зміни запустили всередині нас складний психологічний процес, який багато хто проходить прямо зараз, часто навіть не називаючи. А те, що не назване, важко пройти свідомо. Без розуміння цього процесу ми ризикуємо просто вигоріти, намагаючись наздогнати технології, які рухаються швидше за нашу здатність їх осмислити.

Зміна — це подія. Перехід — це процес

Перш за все, важливо розділити ці два поняття.

— Зміна — це подія: вихід нової версії АІ, зміна вимог на проєкті чи рішення піти з компанії, щоб запустити свій додаток. Вона стається швидко.

— Перехід — це процес адаптації. Це те, як ви звикаєте до нової реальності, відпускаєте старі звички та шукаєте нові сенси.

Зміна — це зовнішнє, перехід — це внутрішнє. І якщо зовнішні зміни зараз відбуваються дуже швидко, то наша психіка працює набагато повільніше. Це і створює внутрішній конфлікт: світ уже інший, а ми всередині ще ні.

Зміна тримається на новому, а перехід залежить від того, чи змогли ми відпустити старе. Тому що будь-яка зміна — це втрата. Рутини, де все було зрозуміло. Відчуття, що ти знаєш, що робиш. Навіть підвищення забирає стару роль, у якій вам було спокійно. І психіка це відгорьовує. Навіть коли загалом стало краще.

Карта вашого стану: де ви зараз?

Щоб повернути собі контроль, важливо дати назву стану, у якому ви перебуваєте. Психолог Дай Вільямс візуалізував цей процес у вигляді Кривої переходу, спираючись на фундаментальну модель Адамса, Хейза та Хопсона (1976). Ті, у свою чергу, адаптували для професійного середовища стадії проживання горя, які вперше описала Елізабет Кюблер-Росс.

Фундаментальна ідея цієї моделі полягає в тому, що будь-яка значна зміна — це «смерть» нашої старої ідентичності. Коли змінюються технології або наша роль у роботі, ми втрачаємо не просто інструменти, а звичне уявлення про самих себе та свою цінність. Оскільки психіка сприймає втрату колишнього «Я» як реальну втрату, ми неминуче проходимо через ті самі етапи, що й при великому горі: від заперечення та страху до депресії і, зрештою, відродження у новій якості.


Ваша початкова точка на кривій залежить від того, як ви сприйняли AI на старті — як інструмент для нових можливостей (шлях а) чи як загрозу вашій експертності (шлях б).

— Фаза 1: Перший шок.
(а) Піднесення: ви бачите суперсилу, що зробить вас 10х.
(б) Заціпеніння: страх, що професія зникне. Це фізично виснажливий стан, де мозок працює на межі, намагаючись прорахувати неможливе майбутнє.
Порада: не приймайте жодних стратегічних рішень. Зараз ваша мета — просто підтримувати звичний ритм життя.

— Фаза 2: Тимчасова адаптація.
(а) «Медовий місяць»: радість від швидкості. Проте це часто ілюзія контролю, яка розіб’ється об першу складну проблему.
(б) Применшення: переконання, що технологія здатна лише на прості завдання. Це небезпечне затишшя, де ми намагаємося вмовити себе, що світ не змінився.
Порада: зберігайте позицію спостерігача. Фіксуйте реальні результати без зайвого оптимізму чи передчасного скепсису.

— Фаза 3: Внутрішні суперечності.
Втрата впевненості. Ви помічаєте, що ваші унікальні навички стають загальнодоступними, а для бізнесу зникають бар’єри, які раніше стримували конкурентів. З’являється розгубленість: «За що мені тепер платять?».
Порада: цінність зміщується від процесу до прийняття рішень. Складіть список того, що технологія точно не зробить за вас (вашу професійна інтуїція чи надивленість, зв’язки, вміння бачити сенс). Це і є ваша нова опора.

— Фаза 4: Внутрішня криза (Долина відчаю).
Найнижча точка і момент «Відпускання». Ви вже не той, але ще не інший. Психіка опрацьовує старий досвід. Точка найвищого супротиву, де більшість людей кидають справу.
Порада: це точка перезавантаження. Не вимагайте від себе продуктивності, дозвольте собі працювати на мінімумі.

— Фаза 5: Перебудова та відновлення.
Тестування нових підходів та ролей. Перехід від позиції виконавця до ролі стратега або власника проєкту, який сам визначає напрямок і бере відповідальність за результат. Впевненість повертається, стаючи більш зрілою.
Порада: будуйте нову ідентичність маленькими ітераціями. Створіть один маленький реальний проєкт або виконайте завдання за новими правилами. Відчуйте смак першого результату в новій ролі.

Що ще варто знати про цей шлях?

Перехід не є лінійним. Хоча на графіку це виглядає як послідовні кроки, насправді це спіраль. Ви можете вранці відчувати піднесення (Фаза 5), а ввечері через одну помилку знову прокинутися на дні «Долини відчаю» (Фаза 4). Фази можуть мінятися місцями, повертатися або затягуватися.

«Дно кривої» неможливо оминути. Не існує способу стати новою версією себе, не пройшовши через кризу. Але розуміння процесу дозволяє зробити цю долину більш вузькою і не такою глибокою. Знання того, що з вами відбувається, допомагає нормалізувати ваш стан.

Масштаб має значення. Розтягнутість цієї кривої в часі прямо залежить від того, наскільки кардинальними є зміни. Якщо ви просто змінюєте інструмент — це тижні. Якщо ж мова йде про зміну професійної ідентичності (наприклад, перехід з розробника в підприємця або повну зміну ролі через AI), то за даними досліджень кар’єрних переходів, такий перехід триває в середньому від 2 до 5 років.

Успіх не гарантований. Не всі успішно проходять цю криву до кінця. На кожному етапі є ризик «застрягти»:

— Можна роками залишатися в Запереченні, втрачаючи актуальність на ринку.
— Можна застрягти у Ворожості, витрачаючи енергію на боротьбу з технологіями замість їх опанування.
— Можна назавжди залишитися в Кризі, вважаючи, що найкращі часи позаду.

Від чого залежить швидкість і успішність вашого переходу?

1. Психологічна стійкість: ваша здатність витримувати невизначеність.
2. Підтримка: наявність середовища, де можна чесно обговорити свій стан.
3. Минулий досвід: чи проходили ви подібні кризи раніше?
4. Ресурсність: наявність фінансової подушки та фізичного здоров’я.

Як рухатися далі?

Ви не можете наказати собі миттєво знайти всі відповіді, але ви можете бути до себе терплячими, доки ви шукаєте нову опору під ногами. Вашій психіці просто потрібен час, щоб прийняти ці зміни.

Найголовніше — не дозволити страху зупинити вас. Дайте собі час на те, щоб звикнути до нової реальності, і продовжуйте рух у власному темпі. Справжня впевненість приходить не тоді, коли ви маєте всі відповіді, а тоді, коли ви продовжуєте йти вперед навіть крізь невідомість. Кожен маленький крок сьогодні — це ваша майбутня стійкість.

👍ПодобаєтьсяСподобалось12
До обраногоВ обраному6
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
впевненість приходить не тоді, коли ви маєте всі відповіді, а тоді, коли ви продовжуєте йти вперед навіть крізь невідомість

знову кудись іти ... може краще послати... 🤔

Щє 1-2 роки максимум і фаундери посідають за ноу код рішення, які будуть створювати будь які продукти, масштабувати іх у хмарах, тестувати, пропонувати свої ідеї.
І навіть зараз вже все що знав той же досвідчений інженер розробник нічого не коштує — ні код, ні знання — ші пише код в рази краще, дасть відповідь по будь якій архитектурі(те що кажуть, що розробники потрібні, тільки професія трансформується і тепер всі не кодєри, а архітектори — це все самозаспокоєння). Але поки що ші потребує всеж таки якогось контролю і моніторінгу, щоб приймати його варіанти, тому іт професії щє існують, поки що.
Як писали вже нижче, щоб це зрозуміти і прийняти, треба побувати у статусі безробітного і це зовсім інший світ.
Я через це пройшов. І хоча знайшов нову роботу доволі швидко, сприймаю це як фарт і не як повернення стабільності і спокою у життя — а як попадання у палаючий потяг, де вагони один за одним згоряють і все менше місця залишається для людей.

все що знав той же досвідчений інженер розробник нічого не коштує — ні код, ні знання — ші пише код в рази краще

чомусь згадалися «X, X everywhere ...»
— якби ще додавали щось типу — «як програмер <будь-що для конкретизації — веб, джава, раст, і т.д.>» можу сказати що... і далі по тексту нп «ШІ пише код в рази краще» — щоб ясніше було в яких спеціалізаціях вже домінує така чи реальність чи відчуття

Десять років тому кожен сіньор міг легко знайти роботу, іноді обираючи з декількох оферів. Зараз на одну вакансію стоїть черга. Треба змиритися з тим, що золотого віку аутсорца ніколи більше не буде. Особисто я вважаю себе колишнім програмістом, і для мене айті тепер це тільки хобі.

Була така типова категорія замовників: умовний Джон з Айови, який вирішив зробити якийсь свій онлайн-бізнес. Бере цей Джон кредит, наймає команду розробників, півроку кипить робота, реліз, вихід в продакшн, ще три місяці — і попри нормальну технічну сторону, цей проєкт у 80% тихо банкрутує, сайт/додаток/домен/whatever продається конкуренетам, команда розформовується. Ну так от, зараз такий Джон з Айови самотужки проходить весь цей шлях за вихідні, не бере кредит і не банкрутує.

Але все ж у мене є надія, що програмісти все ще колись будуть потрібні. Не в такій кількості, звісно. Подивіться на OpenAI, Anthropic та інші ШІ-контори: чи вони вже позвільняли всіх своїх програмістів, чи ні? Здається, окрім зовсім прибацаних (Facebook та Microsoft) ніхто з ШІ-контор не поспішає скорочувати штат, замінюючи своїх розробників на свій же продукт.

2 типи коментарів:
1. ті хто ще не потрапив під скорочення — «ні, ЩІ ніколи не замінить мене»
2. ті хто вже потрапив під скорочення — «так, треба щось думати в цьому житті»

точно, але ще є 3 варіант:

масовий LLM психоз, «люди більше не потрібні» нагреваемий ШІ лабораторіями

чи це дійсно так, це поки відкрите питання,

але,

я попросила ші агента заробляти мені гроші , а я з них буду йому преміум оплачувати,

не вийшло)

психоз, «люди більше не потрібні» нагреваемий ШІ лабораторіями

скоріш значно більш «нагреваемий» та як узагальнення на всіх — від частини айті піднапрямків робітників мишеклавіатур, роботу якої/яких цілком можливо оптимізують, і в результаті власних побоювань відповідний психоз та узагальнення, ні?

я попросила ші агента заробляти мені гроші , а я з них буду йому преміум оплачувати,

спробуйте відповісти )

натякаєте що то у ші психоз відбувся від таких питань?)

натякаю, що або це:
а) безкоштовні гроші
б) цього не можливо, тож, потрібна людина в середині, тобто, психоз

л, логіка)

незнайома л,логіка, але то таке, окей

можна цю логіку зламати
ми даємо вам ШІ і Ви нам заробляєте гроШІ))

трабла не в тому

трабла в тому, що немає ідеї і немає кому її продати, ніяк не в реалізації

в чому взагалі була вся суть:
1. Є дядько, у якого є ідея;
2. Дядько не хоче(якщо колись говорили з реально цікавими людочками, то вони той клод промптити не будуть ніколи, вони на ретріті чи в спа...чи ще десь) або не може(з певних причин) сам робити певну роботу;
3. Дядько наймає Вас;
4. Ви робите роботу;
5. Дядько заробляє/витрачає займ і шарить з Вами трошки грошенят, якщо Ви були на старті.

Що змінилось — ринок, а саме: фінансова криза(люди не купують, а продавати корпораціям важко, бо там своїх повно); війни в світі — гроші йдуть в інше; можливість здешевити розробку, що збільшує конкуренцію, що знижує ціни + повно монополій

Форми шльопати на реакті = не ядерні реактори робити. У мене в універі таски були в 10 разів складніші, ніж на роботі. Не те, щоб платили за якийсь ультраскілл. Все, що зробили ці компанії — просто заредіректили потік грошей, який ще був, на себе

Взагалі, якщо їм реально вдасться прям все автоматизувати роботами і ШІ софтом, то це буде найс, якщо про людей буде хтось думати і не буде ніяких випадкових ковідів чи ще чогось, бо, можливо, люди вже не будуть такі голодні до грошей і буде в світі менше різних форм ненависті заради збагачення, але це вже мої рожеві окуляри

масовий LLM психоз, «люди більше не потрібні» нагреваемий ШІ лабораторіями

Що «люди більше не потрібні» це перебільшення, згодна, але ризик для окремих професій реальний. Ще не читала, але ось свіже дослідження ринку праці в США від The Economist.

www.economist.com/...​d-an-ai-jobs-boom-is-here

А ви себе до якої групи відносите?

за хронологією трендів

>> А ви в какой партії состоітє?
> А ви на чому програмуєте?
А ви який ШІ-агент юзаєте?

Усе почалось з «яку ос ви використовуєте?»

Як інді-розробник ігор, якого просто фізично не видно через наплив всіх хто зібрав готову «гру» за день через ЩІ — напевно я теж свого роду потрапив під скорочення)

Випущу ще як найменше 3 гри — а там подивимось)

AI пройшов шлях від чату та підказок у редакторі до агента, який здатний самостійно виконувати складні задачі.

Це не правда. Але почнемо з самого початку.

З’являється розгубленість: «За що мені тепер платять?».

Мені завжди як платили, так і продовжують платити за участь у вирішенні проблем / потреб бізнесу з технічної сторони. Написання коду це лише частина процесу.

З розвитком LLM відповідь на питання не змінилася, ШІ тепер виконує частку роботи, яку я раніше робив мануально, що з одного боку прискорює мою роботу, а з іншого — мій загальний обсяг роботи виріс в десятки разів.

Але давайте повернемося до попередньої цитати

AI пройшов шлях від чату та підказок у редакторі до агента, який здатний самостійно виконувати складні задачі.

Справа в тому що він ніхєра не самостійно виконує ці задачі. Давайте візьмемо за приклад виконання технічних задач / написання коду. Подальший текст написаний з точки зору роботи в великій ентерпрайз компанії.

Для того щоб ШІ писав код, який не принесе проблеми на продакшні, ( або хоча б принесе мінімальні) його треба навчити про архітектуру, правила структурування коду, безпеку і так далі. Тому ми починаємо вкладатись у різні налаштування над агентом, типу правил, скілів тощо.

А Через деякий час до вас стукає в лічку девсекопс і каже що ШІ з вашого ІР намагався дропнути запитом таблицю на деві, і тоді правил стає все більше, і вони перестають бути тільки в репі вашого проекта, і ви починаєте дізнаватись про всякі хуки перед виконанням, та інші паттерни як обмежити роботу агента та взагалі скерувати його в потрібне русло.

А потім до вас приходить ваш менеджер і каже що за останній місяць ви витратили на 300 доларів більше ніж загальна температура про лікарні, і ви відкриваєте для себе такі речі як промпт та контекст інжінірінг.

А ще через деякий час стається перший інцидент на проді, і це паралельно з тим, що задач стає все більше, бо те, що ви робили місяцями раніше, наразі досягається за тижні або ж навтіь дні.

І ви починаєте будувати перший пайплайн з оркестратора та суб агентів, з купою правил та скіллів, із власними тулзами та мсп, і тепер цей пайплайн вміє

  • Зробити аналіз вимог, проаналізувати продуктові потреби
  • Побудувати архітектурне рішення, запостити його в конфлюенс / слак для узгодження з командою
  • Моніторити комменти, вносити зміни, навіть автономно відписувати на технічні запитання
  • Побудувати імплементаційний план, розбити на відповідні таски, навіть постворювати їх у джирі
Та навіть виконання одної таски тепер це активна робота багатьох субагентів:
  • Написати implementation plan, зробити його ревью
  • зробити зміни в коді, покрити все тестами, зробити смоук що все працює
  • зробити ревью, і в нормальних пайплайнах воно обовязково багаторівневе, включаючи архітектурне, секюріті ревью поруч з іншими перевірками
  • Зробити QA, перед цим задизайнити аксептанс критерії, узгодити їх, запустити суб агента для тестування
А ще через деякий час останній список стає закінченим loop де оркестратор запускає суб агента для правок, і це все крутиться поки QA не пропустить. І на виході ви маєте готовий пулл реквест, який тепер ще ревьюється third party LLM типу багботу.

Але, бляха, за всією цією красотою стоїть праця людини яка пише всі ці правила, агентів, конфігурує, обмежує доступ, і так далі. Навіть якщо і тут мануальну роботу виконує той же ШІ, ініціатива, вводі данні, моніторинг виконання, валідація і ще Бог зна шо виконується людиною.

І це ми ще чіпаємо тему повністю кастомних агентів побудованих з тим же Anthropic SDK без обгортки Claude CLI! Там ще додається величезний шмат інфраструктури і ще більше роботи з моніторингу та секьюріті.

Як висновок, це все, звісно круто, зі сторони казати як цей ШІ тепер самостійно робить замість людини всю роботу, але під капотом це все трішки, мяко кажучи не так.

Я останні півтора року працюю в умовах, коли на руках умовно карт бланш з використання ШІ задля досягнення певної мети за обмежений час, і я ще більше переконався в тому що наразі ШІ — це тулза. Так, доволі потужна. Так, вона міняє доволі сильно як ми тепер виконуємо свою роботу і на що буквально витрачаємо робочі години.

Але до тих часів, коли ШІ мене повністю замінить, і мені прийдеться відкривати онліфанс аккаунт, ще треба дожити, і в близькому майбутньому я це не бачу.

Але до тих часів, коли ШІ мене повністю замінить, і мені прийдеться відкривати онліфанс аккаунт, ще треба дожити,

Це кейс для poklych.com/k/NOM8RvdOVZzbX6

Доречі, хотів би вам подякувати за сервіс з пошуку роботи go розробником :)

Будь ласка, ви ж про цей: golang/companies, зараз поки на паузі, бо 0 прибутку, а час на оновлення потребував щотижня.

Дякую за такий детальний розбір. Я з вами згодна, і в статті я не стверджую, що AI працює без людини. Самостійність тут про виконання поставленої задачі. Постановка, обмеження, перевірка і відповідальність за результат залишаються на людині, і ви дуже детально показали, скільки за цим стоїть роботи.

Чи замінить AI людину повністю і коли, я не знаю. І стаття не про це, а про те, що відбувається з людьми, поки ця невизначеність триває.

А чи змінилося щось для вас з боку компанії разом з обсягом і відповідальністю?

Дуже цікава стаття, старі сенси вже закінчились,
а нових поки не завезли,
щось буде
дякую

Перепуганные, поймите простую вещь! Главное в любой инженерии (в том числе и в программировании) — не решение задачи! Главное — это придумать такую задачу, для которой 1) решение возможно, 2) решение быстро окупится и начнет приносить прибыль. Придумать идею — это и есть самое трудное! Не вот те новые перделки-свистелки и новые иконки, которыми сейчас являются апдейты ОС например, а креативную и востребованную на рынке идею. А дальше уже пусть даже ИИ эту идею реализует, вы все равно будете ловить кайф, потому что идея будет вашей.

Это абсолютно разные сферы деятельность инженерия как бизнес — где главное продажи и маркетинг и разработчике как профессия. То есть ситуация когда крупный бигтех и автоматизированные оффлайн бизнесы которые сократят три четверти штата в шоколаде, а толпы голодных разрабов и никому не нужных основателей идей напиленных ИИшкой более чем реальна и уже происходит

Основна «внутрішня криза» це не про «перейти від писати код руцями до віддавання агенту».
А про розуміння що тебе в будь-який момент можуть звільнити, і більше ти роботу на ті самі гроші вже не знайдеш. Ну може зараз ще ±знайдеш, але через рік-два вже точно ні.

от цікаво, коли всі всіх звільнять і залишаться тільки агенти як буде
працювати економика

теоретично є варіант розділення на 2 частини як мас маркет та «багаті»

... певної міри слід розуміти «середній клас» як то саме економічний то є якраз «професії заробляння розумової праці»

фактично слід розуміти то є так само буквально як «економічно виробнича прослойка» саме між «багатими» і мас маркетом

тут «мас маркет» не скільки про «маркетологів» скільки про сам конкретно попит як такий як то із розрахунку що просто люди (масові) якраз ні куди не дінуться

як буде
працювати економика

тож «економіка» саме для них так само продовжить працювати

це буде не економика, а обслуга руководства банановй республики,
багатих мало для того щоб на них побудувати систему

багатих мало для того щоб на них побудувати систему

загалом то є брехня тож behold реалістичну пірамідальну економіку сьогодення як то американську

як ви може помітили «сучасний економічний уклад» розглядає «наступний етап розвитку економіки» як «економіку послуг» (сервісна економіка?) Service economy

en.wikipedia.org/wiki/Service_economy

«сервісна економіка» ставить 2 важливих моменти своєї будови

№ 1 преваління «сервісів» над виробництвом
№ 2 The relative importance of services in a product offering.

сорі зараз гуглом переведу ))

№ 2 (ukr) Відносна важливість послуг у пропозиції продукту.

тут виникає одразу 2 важливі аспекти

№ 1 на ціх «послугах» фактично «піднімається» (економічно) сам «середній клас» як такий
№ 2 на спраді при цьому цей «середній клас» не _виробляє_ сам по собі ні чого а лише споживає при чому саме сам по собі усі ті самі ж «сервіси» як такі

як же ж це виглядає на справді?

на справді я хочу манго і отой сек опять забув слова... гуакамолє... о! авокадо я хочу!

... бо я просто собі можу дозволити продукти вирощені десь там бо зна й де (більшість «споживачів» на справді і не зна) у якійсь з

банановй республики

і які продукти «чарівним чином» потрапляють на мій власний «мас маркет»

... і от звідси і починається усе най цікавіше _реальної_ структури тієї _реальної_ економіки у якій зокрема я сам живу

на справді на те щоб ці якісь бо зна де вирощені продукти потрапили мені щоб я їх купив на то є працює якась купа людей

величезний на справді ланцюжок людей працює лише на те щоб я купив собі той авокадо і зробив з нього собі той гуакамолє

бо я собі можу то авокадо просто дозволити

бо це _я_ можу собі дозволити

при цьому спостеріхши увесь той ланцюжок через який той авокадо потрапляє мені ви легко (або не легко) спостерігати що _без_ мене усі вони не тільки на справді не зможуть собі дозволити той авокадо але також сумарно і втратять свій власний прибуток (тут income) бо увесь їхній бізнес уся його економічна складова побудовані лише на тім що то я можу собі дозволити то авокадо

тож на справді уся сучасна економічна система «розвинених країн» то є величезна піраміда де той самий «середній клас» є таки справді саме «серединої» цієї піраміди але уся його функціональна роль при цьому є фактично просто передача goods з низу до верху просто поступово розподіляючи увесь wealth по усій піраміді при цьому так само виходячи з особистої позиції у цій піраміді по структура якраз by design пірамідальна на відміну для прикладу від «економічного соціалізму)

(принаймні беручи американську як більш менш уніморфну до потенційно відносно дикуватих у різноманітті країн старої європи)

але так було не завжди і то більше того так почало лише з’являтися лише десь на прикінці позаминулого століття та на початку минулого коли тім самим

руководства банановй республики

якраз і знадобилася та сама

обслуга руководства банановй республики

саме для того щоб масово і масштабовано прокладати «економічно виробничу прослойку» між німа саміми «руководства» та власне самім «виробничим класом» на самім низу

а до того «виробнича економіка» так само чудово існувала і сама по собі як така і більше того можна по своєму рахувати і цілком усіх і влаштовувала хоча звісно термінологія «влаштовувала» тут відносно відносна

скажімо так вони усі просто жили

багатих мало для того щоб на них побудувати систему

і до «вимирання» (як то економічного соціального демографічного) якраз ні як не прагнули а то є радше навпаки ))

як буде
працювати економика

«Економіка» переоцінена. Повернемось до рабства/феодалізму (після світових війн, ядерки і ковіду) і все на тому. Багатих буде ШІ обслуговувати.

вона просто скоротиться до мінімуму. Ми отримаєму дуже цікаву ситуацію коли продукту буде багато, але він нікому не буде потрібний. Бо звільнені люди це також і споживачі у яких тепер просто немає роботи і грошей теж. Тож більше слоп апок та менше людей, спроможних їми користуватись. Умовно — чатГпт 5 = +20% скорочень, чатГПТ 6 = ще +20% скорочень, а коли вийде чатГПТ 8-9 просто не буде кому його купувати і навіщо. Ринок заповнений ПО , Стім переповнений іграми, цінність коду = 0. І тут звільненій людині буде вигадніше стати хакером (ламати навайбкожені слоп сервіси), кладменом чи хіміком, аніж шукати роботу в ІТ 12-36 місяців. Мені взагалі здається що зупинити цей уроборос яуий пожирає цілі індустрії, можна тільки державними та наддержавними ініціативами з регулювання та обов’язкового маркування продуктів (типу EU AI Act — Регламент ЕС 2024/1689 який з 2.08 отримав нарешті юридичні інструменти), створених ШІ. І відокремлення цього слопу від людської праці.

стати хакером (ламати навайбкожені слоп сервіси), кладменом чи хіміком, аніж шукати роботу в ІТ 12-36 місяців.

З цим всім АІ теж справляється краще. Ну, важелів впливу саме на фізичний світ у нього поки що не так багато, але це теж виправиться.

можна тільки державними та наддержавними ініціативами

Якими такими «державними та наддержавними ініціативами»? Китай не зупиниться, що йому не вказуй. А якщо не зупиниться Китай — не зупиниться ніхто. А якщо не зупиниться ніхто, то так, це зупинить лише масова війна і заборона АІ потому (в стилі Дюни).

З цим всім АІ теж справляється краще

Це доки не пробувати вайбкодити щось мілтечне, або інше неприйнятне для провайдерів моделі.

Якими такими «державними та наддержавними ініціативами»?

Я навів приклад якими саме.

EU AI Act — Регламент ЕС 2024/1689

Генеративні AI-системи, які створюють текст, аудіо, зображення або відео, повинні технічно забезпечувати, щоб результат можна було визначити як штучно створений або змінений — через machine-readable marking / metadata / інші технічні засоби. Це обов’язок провайдера AI-системи.
Deepfake-контент — зображення, аудіо або відео, яке може виглядати як справжня людина, подія, місце тощо, — повинен бути явно розкритий як AI-generated / AI-manipulated.
Для художніх, творчих, сатиричних або вигаданих робіт вимога м’якша: але повідомити про використання AI треба в описі роботи або сторінці з роботою або іншими явними методами.
Якщо AI генерує тексти на суспільно важливі теми, їх також треба маркувати, якщо немає людської редакторської перевірки та відповідального редактора.
Якщо користувач безпосередньо спілкується з AI, він повинен бути поінформований, що це AI, якщо це не очевидно.

Окремо: Article 53 прямо зобов’язує провайдерів general-purpose AI — типу великих генеративних моделей — мати copyright-policy і виявляти та поважати такі opt-out сигнали, використовуючи сучасні технічні засоби. Вони також повинні публікувати достатньо детальний опис джерел контенту, використаного для навчання моделі . Автор має право вказати заборону на використування його робіт для навчання ШІ моделей machine-readable способом\описом\ватермаркою.

Штрафи: Найжорсткіший рівень — за використання заборонених AI-практик:
до €35 млн або до 7% світового річного обороту компанії, залежно від того, що більше. За порушення інших ключових вимог, зокрема обов’язків прозорості за Article 50:
до €15 млн або до 3% світового річного обороту. За надання регулятору неправдивої, неповної або оманливої інформації:
до €7,5 млн або до 1% світового обороту. --- передбачає маркування

Ці правила прозорості діють з 2 серпня 2026 року і по факту це перший Акт такого наддержавного рівня який дійсно має юридичну силу та наслідки. Контроль за дотриманням вимог покладене не тільки на Єврокомісію а також і на Національні контролюючі органи окремих країн. Наприклад, коли я був в Ашані місяць тому — то там перед рекламою та після неї диктор казав що «наступний аудіозапис був створений за допомогою генеративного ШІ і Ашан не несе відповідальність за його якість.» Вимога явного маркування яка виконуться. Якщо Китайські компанії хочуть працювати з ЄС — вони повинні теж дотримуватись цього регламенту, так само як і співробітники з третіх країн, так само як і партнери-компанії с третіх країн. І я впевнений що це залишиться далеко не єдиним актом регулювання використання ШІ. Єдине чого я дійсно чекаю — коли в Стімі з’являться 2 речі: 1. Прямо під ціною буде написано що контент гри був сгенеровний за допомогою генеративного ШІ з описом типу сгенерованого контенту (саунд, моделі, текстури) . 2. Можливість позначити «Не показувати мені ігри з використанням генеративного ШІ». —ці 2 речі вже зроблять Стім експіріенс краще. Не заборона, а маркування.

Так. Є. Китай це не дикий Захід для ШІ як прийнято вважати. З 1 вересня 2025 року Китай має дуже конкретні правила маркування AI-контенту. Є явне маркування, яке бачить користувач, і приховане машинозчитуване маркування/metadata. Платформи повинні читати такі metadata і відповідно позначати контент; користувач, який публікує AI-generated content, повинен заявити про це. Навмисно видаляти або підробляти ці позначки заборонено. Генерація- Технічна мітка — Платформа її зчитує — Користувач бачить що контент створений за допомогою ШІ. І були вже і бани і штрафи. Бан за те що ти не поставив мітку. Штрафи за навмисне знищення або модицікація цієї мітки. Є і регуляція щодо навчання моделей. Вони також перелічені у 《生成式人工智能服务管理暂行办法》і там загалом тіж правила що і в EU AI Act + ідеологічні приколи. + потрібно завжди пам’ятати що якщо китайський ШІ проект або модель буде розповсюджуватись на території ЄС — то на нього будуть діяти вже вимоги ЄС і валідний запит — «покажіть на чому ви трейнили модель». Прецеденти з Діпсіком і Article 3(2) GDPR вже були. І ще до EU AI Act. Коли Діпсік не захотів надавати Garante інформацію про датасет та використані при цьому особисті дані. Це призвело до блокування DeepSeek в італійському АппСторі.

Ну, ЄС штучно гальмує свій розвиток регуляціями. Як і завжди у них було. Америці всі ці реверанси не цікаві, їм Трамп сказав «хай АІ-компанії регулюють самі себе». Китай, як завжди, буде робити рівно мінімум того, що необхідно для продажу товарів на зовнішні ринки. Всередині себе — буде гнати АІ з максимальною швидкістю і без обмежень. В результаті буде (та вже є) все як завжди: Європа, що тупить і топить себе в регуляціях, США що робить мало, але якісно і Китай, що жене мегатони продукції середньої та низької якості, але дуже дешево.

ти роботу на ті самі гроші вже не знайдеш

хотів би трохи поправити, не на ті самі гроші, а взагалі не знайдеш, все, овер. Була професія і немає тепер. Ну так же вони це афішують? Не треба тепер програмісти, якщо вірити агітаторам ЛЛМ

не розумію такого моменту в цьому движі: «ми зараз всіх заміним»
хоча б в когось вдалось хоч щось реально замінити?

Не навантажити одну людину за десятерих тому що тепер є клод,
а реально, був відділ розробки, а тепер нема, тільки є 10 агентів
яки отримують від бизнеса побажання і вони магічним образом
материализуються на проді.

розумію що, це в теоріі може так працювати, але мені здається там
буде дичайший нейрослоп і нихто не буде знати що насправді
відбувається в середині системи.

(я може зря так ставлюсь, і треба спробувати завайбкодити щось)

Практика показує, що в будь-якій конторі можна звільнити 10-20% нероб без великих втрат для бізнесу. Це і до АІ було так. А зараз якщо решті 80% дати АІ-інструменти, то взагалі без втрат, або й навіть з прибутком. Звільнити 90% не вийде, бо все ж комусь треба розуміти, що тут робиться і відповідати за результат. От зараз визначається де буде ця цифра. Може то буде 30%, а може й 60%. Подивимося.

Якось спостерігав, правда в маленькій шаражці, коли тупо змінився весь колектив. І я був впевнений що контора та відразу загнеться, бо звільнились ключові співробітники на яких все і трималось. Але ні, прийшли нові люди, якось розібрались в коді/процесах і продовжили працювати. Тоді я зрозімів що незамінних людей нема. Це було ще задовго до ШІ, обов’язкових тестів, ADR. Зараз, думаю, і всіх можна звільнити, взяти подешевше — розберуться.

В точку от недавно Немчинський випустив ролик наче основна проблема ШІ це тони згенерованого лайна і код ревʼю цього всього замість творчого процесу. А насправді це 300+ відгуків на вакансію і пошук роботи по 8-12 місяців

Я прийшов в Айті щоб робити ігри, а ще я люблю писати код.
І те і інше забирає трансформує ші.
Покодити як раніше вже не вийде, бо нераціонально.

Треба реально перебирати себе з новими цілями і реалізацією.

Поки не знаю. В пошуках нового себе.

З’являється розгубленість: «За що мені тепер платять?».

Платять — це вже добре!

Порада: цінність зміщується від процесу до прийняття рішень. Складіть список того, що технологія точно не зробить за вас (вашу професійна інтуїція чи надивленість, зв’язки, вміння бачити сенс).

Навіщо займатись цією раціоналізацією? Стрічка лінкедіну показує, що без роботи опиняються і ̶ф̶о̶р̶м̶о̶ш̶л̶ь̶о̶п̶и̶ «програмісти на React» і професіонали з досвідом, надивленістю та рештою інтуїцій (і з роботою залишаються теж обидві ці категорії). Шукати якусь об’єктивну відповідь на питання «за що мені тепер платять?» це у більшості випадків буде упередженням уцілілого.

за даними досліджень кар’єрних переходів, такий перехід триває в середньому від 2 до 5 років.

Мені здається, що зараз в ІТ все ще турбулентність і застосовувати будь-які системні підходи для опису чогось, тривалішого ніж декілька місяців трохи некоректно.

Дайте собі час на те, щоб звикнути до нової реальності

Сьогодні прийшла СМС з вакансією приймальника вторсировини на ~800$ з бронюванням. Це небагато, але це чесна праця, яку ШІ щось не поспішає замінити (як задумувалось десятки років тому)

Навіщо займатись цією раціоналізацією?

Це не раціоналізація, а усвідомлення своєї цінності і відповідно свідоме управління нею. Можна проаналізувати свій попередній досвід і зрозуміти завдяки чому багато чого вдалося, після чого задати собі питання — а як я можу це зараз використовувати з ШІ чи де ще це може бути корисним в інших сферах? Це дасть можливість більш креативно підходити до використання свої ресурсів і відповідно отримувати кращий результат.

Мені здається, що зараз в ІТ все ще турбулентність і застосовувати будь-які системні підходи для опису чогось, тривалішого ніж декілька місяців трохи некоректно.

Так, в минулому процес зміни кар"єри був більш передбачуваним, тому що технології не змінювались так швидко і можна було опиратись на ці цифри 2-5 років. Але я їх всеодно привела тут, щоб показати що час необхідний для опанування нової професії ніколи і не займав 2-3 місяці, як це рекламують на різних курсах.

світ IT змінився
звичний світ руйнується
мовчазна криза
може відчувати повну дезорієнтацію
ми ризикуємо просто вигоріти
Внутрішня криза (Долина відчаю)
Успіх не гарантований
Можна назавжди залишитися в Кризі

Досить так нагнітати!

Виглядає як типовий текст від коучів з успіху, й у кінці мало бути посилання на платні консультації, але редакція DOU зазвичай відмовляє в публікації таких посилань, тож шукайте в авторки в профілі.

Хочу зафіксувати, що темі 8 годин і 30 хвилин. За цей час тема набрала 672 перегляди, 5 вподобайок і 3 зірочки. Цікаво, які результати будуть наприкінці тижня.

1. У мене є коучингова освіта і я проводжу коучингові сесії. 😁 А ще я 15+ років в IT і тому знаю з середини, що зараз тут відбувається.

2. У мене не було цілі нагнітати, щоб усі злякалися і прийшли до мене. Мені дійсно хотілось написати підтримуючий пост, щоб люди почитали і зрозуміли, що це нормально те що вони зараз відчувають і як собі допомогти.

3. Пишу я поки що дійсно не дуже гарно, але я стараюсь так написати, щоб було дуже просто, зрозуміло, не використовувати терміни (декілька правда проскочили), і коротко — по кривій переходу пишуть цілі книги. Планую продовжувати писати.

Хочу зафіксувати, що темі 8 годин і 30 хвилин. За цей час тема набрала 672 перегляди, 5 вподобайок і 3 зірочки. Цікаво, які результати будуть наприкінці тижня.

4. А чому саме наприкінці тижня?

EU AI Act — Регламент ЕС 2024/1689 . Як небудь почитайте. Зараз в Ашані в Польщі перед і після реклами диктор каже «Реклама була згенерована з застосуванням генеративного ШІ». Враховуйте і такі фактори. Що на природні тенденції ще накладаються наддержавне регулювання. З 2.08 нарешті був впроваджений enforcement і Єврокомісія та національні органи отримали право накладати штрафи (а вони там ну дуже великі). Чомусь це якось всі пропустили , але дуже дарма.

Як саме ви бачите цей вплив у контексті моєї теми?

Що майже всі в IT зараз відчувають, але майже ніхто не говорить про це вголос

невже к..ція?

Можете будь ласка ваше питання написати повністю?

це то що не називають вголос, але вже всі відчувають

І що ж це таке?

Там спочатку є ще інші інші букви?

З’являється розгубленість: «За що мені тепер платять?»

Нічо такого не зʼявляється, якщо живеш з цим відчуттям все доросле життя :)

Чудово, а стало ще краще. До ШІ: «платять більші гроші за менш складну роботу порівняно з багатьма іншими професіями, повезло». Після ШІ: «тепер клод мені ще робить пет-проект, який давно хотілося, але не робила через брак багатьох знань, а вчитися було лінь».

Цікаво на якій стадії ваш пет проект зараз?

Норм, працює, довилизую. Як доказ того, що невеликий проект у домені, який зовсім не дотичний до спеціалізації, реально розробити в одне жало, маючи навички декомпозиції задач та технічну «інтуїцію».

Дуже резонує! Буквально формалізація моїх відчуттів.

В мене цей цикл проходить не за 8 місяців як на графіку, а за один певно )) І так кілька разів на рік ))

8 місяців — це умовний термін, він залежить від розміру цілі. При зміні карʼєри повне проходження кривої, це коли починаєш впевнено себе почувати в новій професії, займає 2-3 роки. При освоєнні якогось інструменту може бути декілька тижнів.
З вашої відповіді можна зробити припущення, що можливо ви багато навчаєтесь. З чим повʼязані у вас ці цикли?

Якщо брати якусь вузьку тематику, то цикли пов’язані з виходом нових моделей, змінами в функціоналі Codex/Cursor тощо.
Коротше ті періоди коли потрібно відчутно переналаштуватися для подальшої роботи