Які технології ви б вчили зараз з розрахунком на наступні 5–10 років?

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Дивно, звичайно, питати таке в наших реаліях, але що ж :)

Зараз поступово диференціювання розробників за мовами програмування та фреймворками потихеньку, але відходить на другий план. Як часто тепер кажуть: «агенту пофігу, якою мовою писати код».

Тому, дивлячись на все, що зараз несеться та розвивається шаленими темпами, цікаво дізнатися, що б ви почали вивчати з перспективою на найближчі 5–10 років? Які технології чи напрями, на вашу думку, точно будуть актуальними та в які варто вкладати свій час уже зараз?

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Світ катиться в дупу, війни будуть не тільки у нас, тому зараз треба вивчати ембеддед, схемотехніку, радіоелектроніку і все супутнє, щоб бути на стороні створення добра.

Мені здається набагато більше користі через 5-10 років принесуть інвестиції власного часу і сил не у вивчення технологій, а у те, у чому АІ завжди буде слабким, а саме — емоційний інтелект, творчість, креативне мислення, критичне мислення, відсутність галюцинацій, вміння перевіряти факти і не видавати бажане за дійсне, а також вміння налагоджувати відносини з людьми (особливо бізнес-відносини у форматі win-win) і розуміння реальних глибинних потреб людей, а не те, що вони формально озвучують вголос чи навіть в анонімних опитуваннях.

Коротше, як би сильно це не било по его технічних спеціалістів (і по моєму також), але схоже світ рухається в сторону того, що технічні навички починають цінуватися значно менше, ніж соціальні. Людина з мінімумом технічних навичок, але з доступом до АІ через 5-10 років і з досить широким соціальним колом, зможе жити набагато кращим життям, ніж середній інтровертний сіньйор з глибокими технічними знаннями.

Тож, кажучи мовою РПГ, вкладайте скіллпоінти у Харизму та Красномовство, немає сенсу прокачувати Інтелект ще далі, бо скоріш за все ви вже і так проінвестували забагато скіллпоінтів у цю характеристику.

Коли я закінчував школу всі хотіли стати юристами, потім була толпа недоюристів безробітних. Потім всі хотіли стати економістами і була толпа економістів безробітних. Зараз всі досі ринуться в програмування хоча вже по 20-100 людей на вакансію, а люди хочуть зайти з нуля. Думають шо вони самі розумні. Тепер всі кричать про ембеддед, нерозуміючи шо це 5 років навчатись, 5 років практики шоб вміти шось толкове і лише за умови шо вам фізика була легкою та цікавою в школі.

Потрібно вчити те в чому ви добре розбираєтесь і в чому ви краще толпи людей

Я трохи не розумію, чому представники інших професій думають, що їх не можна замінить аішкою. Це стара добра автоматизація (з залученням статистики і грошей), просто зараз вона крутиться там, де можна вигребти якнайбільше грошей, бо це мета. Якщо якимось чином ринок так перегнеться, що всі супутні з розробкою речі будуть автоматизовані, виграє той, хто весь цей час буде інвестувати в !!автоматизацію іншого домену.

ЛЛМка сама по собі все ще мегакрінжова статистична річ, яка цілком залежить від датасетів. Сьогодні вона генерує токени і обросла харнесами і ручками щоб задовольняти різні актуальні в компʼютерній інженерії (ще більше в інженерії пз) речі. Але якщо її попросить відповісти на речі, в яких не так багато датасетів — ну просто не знаю, підсумувати главу середньо-відомої книги, то вона, як і завжди все наплутає. Але вона все краще виконує роботу, яка має найбільший датасетик в інтернетах і де ентерпрайзи ще файнтюнять на своїх кейсах. Окремо треба було б розібрати андер і оверфіти, та я думаю, що експертів це розʼяснить — вистачає.

До чого я веду? Якщо взяти і замість генерації мапінгу токенів до слів, або токенів до виклику функцій/тулзів зробить виклик кнопочок комбайну на заздалегідь відомих полях, буде те саме. Так, для початку, треба буде просто зробить відповідний датасет. Тобто створить фреймворк, за яким люди приймають рішення робити ті чи інші дії, при тій чи іншій ситуації на полі, нагенерувать з цього датасети, і створить роботизацію, що буде виконувать дії з цього фреймворку... Трохи грошей, трохи ітерацій з багами, трохи файн-тюну на основі expert-human-in-the-loop, і ми отримаємо на 99.99% кращого і дешевшого комбайнера, або пліточника.

Тобто, за умови залучення ресурсів і спеціалістів професії — можливо застосувати до будь-якої сфери. А в результаті людство нікуди не дінеться, а просто адаптується під нові умови, бо головна і найкраща навичка людини — адаптивність. А друга — дуже низьке використання енергії для виконання своєї роботи.

Тому не важливо, що вивчати, як би це дивно не звучало. Найбільш ефективним буде підлабузництво до тих, хто накопичив більше ресурсів за інших, як це і було більшість історії людства.

;)

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Оскільки ШІ нівелює цінність простого знання синтаксису мов чи фреймворків, інвестиція часу в конкретну мову програмування на 5–10 років уперед — це лотерея з низькими шансами. Мови та фреймворки стають просто витратним матеріалом.
З розрахунком на наступне десятиліття варто вкладати час у напрями, які знаходяться вище або нижче рівня абстракції звичайного кодингу — туди, де Ші найдовше не зможе працювати самостійно.
Ось чотири головні технологічні вектори:

1. AI Engineering & Мережева Оркестрація

Оскільки агенти пишуть код самі, потрібні архітектори, які вміють зшивати цих агентів у складні, безпечні бізнес-системи.
• Що вчити: Архітектуру мультиагентних систем (Multi-Agent Systems), інструменти оркестрації (LangChain, CrewAI), технології RAG (Retrieval-Augmented Generation) та векторні бази даних (Pinecone, Qdrant).
• Суть: Ви вчитеся бути не виконавцем, а режисером цифрового рою.

2. Cloud-Native & Системна Архітектура

Складна хмарна інфраструктура, розподілені системи та високоінтенсивні обчислення — це середовище з величезною кількістю нелінійних зв’язків.
• Що вчити: Проєктування розподілених систем, Kubernetes, інструменти Infrastructure as Code (Terraform), хмарну безпеку (Cloud Security) та оптимізацію хмарних витрат (FinOps).
• Суть: Ші може написати окремий мікросервіс, але він не вміє за замовчуванням змусити тисячі таких мікросервісів стабільно працювати разом під гігантським навантаженням.

3. CyberSecurity & AI Safety (Кібербезпека)

Що більше коду генерують машини, то більше в ньому прихованих багів та безпекових дірок. Хвиля автоматизованих кібератак з боку Ші вимагатиме такої ж автоматизованої оборони.
• Що вчити: Безпеку великих мовних моделей (LLM Security), автентифікацію даних (боротьба з діпфейками та отруєнням даних), DevSecOps та постквантову криптографію.

4. Edge AI, Вбудовані системи та Робототехніка

Ші ідеально працює в хмарі, але його запуск на локальних пристроях з обмеженими ресурсами (дрони, сенсори, робототехніка) — це величезний виклик. За цим напрямом — майбутнє оборонних та промислових технологій України.
• Що вчити: Оптимізацію та квантування моделей під локальні чіпи, C/C++ та Rust для роботи з «залізом» (Embedded системи), ROS (Robot Operating System).

🧠 Фундамент, який не застаріє:

Найкраща довгострокова інвестиція — це математика та логіка, а саме дискретна математика (основа для логіки Ші-агентів), теорія ймовірностей (база для роботи з даними) та системний аналіз (вміння розкласти хаотичну проблему на алгоритми).
Вкладайте час у розуміння системних зв’язків, архітектури та безпеки. Мову програмування під конкретну задачу вам за дві секунди підкаже Ші, а от вміння спроєктувати життєздатну систему в умовах неідеального світу — це те, за що ринок платитиме найбільші гроші.

1. AI Engineering & Мережева Оркестрація

я ожидал что в этом году это автоматизируют и я вся эта оркестрация будет базой, ведь она абсолютно шаблонная. но в любом случае это мертвое направление

2. Cloud-Native & Системна Архітектура

ллм с этим справляется, не знаю почему ты посчитал что нет

3. CyberSecurity & AI Safety (Кібербезпека)

это очень логичное предположение, но принцип неуловимого Джо экономически выгоднее

4. Edge AI, Вбудовані системи та Робототехніка

существует огромный шанс что вместе с окончанием войны закончится и это направление

🧠 Фундамент, який не застаріє:

Найкраща довгострокова інвестиція — це математика та логіка, а саме дискретна математика (основа для логіки Ші-агентів), теорія ймовірностей (база для роботи з даними) та системний аналіз (вміння розкласти хаотичну проблему на алгоритми).
Вкладайте час у розуміння системних зв’язків, архітектури та безпеки. Мову програмування під конкретну задачу вам за дві секунди підкаже Ші, а от вміння спроєктувати життєздатну систему в умовах неідеального світу — це те, за що ринок платитиме найбільші гроші.

это исключительно для себя, рынку это все не надо, рынку лучше пицценосца без математики логики и всего, но за полцены

Ви дивитеся на ринок крізь призму старого ІТ, але реальність уже інша:

1. Про оркестрацію: Шаблонну оркестрацію дійсно автоматизують. Але розробка нових архітектур агентів та їх оптимізація під унікальні бізнес-процеси компаній — це і є AI Engineering. Напрям точно не мертвий, він лише формується.

2. Про Cloud-Native: LLM видає конфіги для Kubernetes чи Terraform, але вона не бачить інфраструктуру в динаміці. Коли система починає падати через мережеві лаги чи витік пам’яті, LLM пропонує шаблонні перезапуски, а не системне лікування.

3. Про кібербезпеку та Джо: Принцип «невловимого Джо» працює, поки ви маленькі й нікому не цікаві. Для ентерпрайзу, банків, фінтеху та логістики безпека — це ліцензія на виживання та мільярдні штрафи, а не економічна дрібниця.

4. Про Edge AI та залізо: Військові технології дали шалений поштовх, але Edge AI та робототехніка — це глобальний світовий тренд (автопілоти, розумні заводи, IoT, медицина). Закінчення війни змінить фокус на цивільний сектор, але не зупинить автоматизацію фізичного світу.

Про піценосців за пів ціни: Так, ринок завжди шукає дешеву силу. Але «піценосці від ІТ» (ті, хто просто кодили за шаблоном руками) якраз і пішли під ніж першими, бо ШІ тепер робить їхню роботу безкоштовно. Компаніям більше не треба наймати дешевого кодера — його замінила кнопка. Тому ринку якраз і залишаться потрібні ті, хто закривають складні системні завдання, які кнопка закрити не може.

какой смысл быть прокладкой между мной и ллм?

Сенс у тому, що ви ведете цю дискусію не з ЛЛМ, а з моїми інженерними ідеями, досвідом і баченням ринку, які автоматизований інструмент просто допоміг швидко й чітко структурувати в текст.

ШІ — це лише цифрове перо, яке знімає рутину набору літер. Якщо за формою тексту ви так і не змогли побачити суті та сенсу аргументів — це яскраве підтвердження того, чому без людських мізків технології залишаються просто генератором букв.

Я вижу смысл в том что идеи человека, который уже изложить мысли без посторонней помощи не способен имеют невысокую ценность

Цінність ідеї визначається її змістом і практичною користю для бізнесу чи індустрії, а не тим, яким саме інструментом вона була записана — пальцями на клавіатурі чи за допомогою голосу й ШІ.

Інженерія завжди була про вміння використовувати найкращі доступні технології для автоматизації рутини та прискорення процесів. Якщо для вас ручний набір літер у соцмережах є мірилом інтелектуальної цінності людини — це ваше право залишатися в минулому.

Якраз за останній тиждень зібрався з думками. Спробую коротко висловити.
Думаю що більше немає сенсу вчити жодні технології (нижче поясню). Нижче написали про ворожіння на кришталевій кулі, але навіть це може відібрати шішка, юзер просто сфотографує стан кулі і запитати в шішки що це означає.
Ще рік тому я думав що навряд чи в найближчі 5-10 років ШІ відбере в мене роботу, а тепер я практично впевнений в абсолютно протилежному. Бекграунд — я фулстек девелопер з 15+ роками стажу і я думаю що 2027 рік буде останній коли в мене буде робота, тому є сенс перевчатись на когось де потрібна робота руками, того ж сантехніка, електрика чи кур’єра.

Тепер щодо відсутності потреби вчити технології:
Проблема в тому що я не можу конкурувати з тим хто абсолютно не розбирається в технологіях. Приклад: Завдання розробити функціонал авторизації до ресурсу.
1. Людина без технологічного бекграунду згодовує задачу ШІ, отримує робочий код, пробує залогінитись з неправильним паролем, потім з правильним. все працює, здає задачу менеджеру. на все про все — умовно година часу
2. Я згодовую задачу ШІ з вимогою в кінці пояснити своє рішення з посиланнями на джерела, він її виконує, я роблю код рев’ю, перевіряю статті, якщо це специфічна авторизація. Якщо умовна OAuth2, перевіряю чи встановлено термін дії токена, чи дійсно перевіряється токен, чи можна згодувати в header сміття і система пропустить. здаю задачу менеджеру, на все про все умовно 4 години.
Менеджер бачить два робочих рішення і питає, а чому в мене пішло часу в 4 рази довше, якщо он колега зробив все в 4 рази швидше. Грубо — якщо результат з вигляду однаковий, навіщо платити більше? Так, можливо з часом якась проблема вилізе, систему хакнуть (або ні), але мені, коли я буду запивати черствий хліб водою від того легше не буде.

Менеджер бачить два робочих рішення і питає, а чому в мене пішло часу в 4 рази довше, якщо он колега зробив все в 4 рази швидше. Грубо — якщо результат з вигляду однаковий, навіщо платити більше?

не работай там где устраивают голодные игры

и вообще.... а как ты 15 лет продержался, если раньше пицценосты с баристами делали быстрее средних сотрудников по тем же причинам что ты описал выше?

технологію ворожіння на хрустальній кулі

Ще рік тому, а може, й досі, десь у київському під’їзді:

— Сусіде, привіт! Слухай, ти ж наче програміст, у тих комп’ютерах шариш? 😁 Підкажи, на які курси краще віддати малого? Він зараз у 3-му класі. Ми тут вирішили, що він теж буде програмістом. От думаємо, з чого йому краще почати.

Щось, мабуть, пов’язане з космічною робототехнікою.Ну і англіцкій та пітон))

Знання технологій, точно не актуальні, ШІ це нівелює. Головне знати якісь базові принципи і якісь основи, якісь хоча б мідловські знання якоїсь мови, і цього достатньо.

Вот що зараз треба і що буде цінитися:

1. ШІ, ШІ тулзи, моделі тут все зрозуміло, без них нікуди

2. Продуктові знання, знання домену, знання психології, що потрібно бізнесу, що потрібно людям, розуміння як вирішувати їх проблеми

3. Ініціативність, пропонувати і вирішувати проблеми, генерувати ідеї, а не чекати щоб хтось тобі задачу в джиру приніс і ти її вирішиш своїми знаннями 100500 фреймворків і паттернів. ШІ має ці знання, і знає краще за тебе, тому твої якісь глибокі знання нафіг нікому не всралися. якщо хоча б двох із цих 4 пунктів не вмієш.

4. Софт скіли

Пункти 2-4 були актуальні і до ШІ.

Знання технологій, точно не актуальні, ШІ це нівелює. Головне знати якісь базові принципи і якісь основи, якісь хоча б мідловські знання якоїсь мови, і цього достатньо.

Поки що це далеко не так. ШІ розвязує задачу в тому вигляді, в якому її описали. А щоб правильно її описати і перевірити результат, не завжди, але часто треба розуміти технологію. І чим складніший проєкт, тим глибшим зазвичай має бути розуміння.

Банальний приклад. Для multi-tenant сервісу на Cosmos DB ШІ пропонує partition key = tenantId, стандартне рішення. Але якщо один партнер генерує 40% трафіку, усі його дані опиняються в одному фізичному partition з лімітом 10 000 RU/s, і через пів року найбільший клієнт починає отримувати 429. Змінити partition key без міграції всіх даних уже не вийде. ШІ врахував би такий розподіл навантаження, якби про нього згадали в задачі. Але щоб знати, що про це варто згадати, треба розуміти, як Cosmos DB розподіляє дані і навантаження.

надуманные проблемы, эяй не допустит чтобы у клиента начали вылетать 429, заблаговременно дропнув базу

Я вбил в чат гпт
I have a multitenant service with a Cosmos DB backend in Azure. One of the clients generates 40% of the records.
Describe the optimal configuration of Cosmos DB for such a case.

Assuming Azure Cosmos DB for NoSQL, I would use a hybrid design if this client also dominates traffic: a dedicated account for the large tenant, and shared containers for the remaining tenants. However, 40% of records alone does not justify isolation. Stored bytes, peak RU/s, query patterns, and latency requirements determine the optimal configuration.

A tenant holding 40% of 10 GB with little activity is very different from one generating 40% of a sustained high-volume write workload.
...bla-bla-bla
2. Avoid using only /tenantId for an unbounded large tenant
With /tenantId as the complete partition key, all of that tenant’s data belongs to one logical partition. That partition has a 20 GB storage limit and a 10,000 RU/s throughput ceiling; increasing container throughput cannot remove those limits.

Choose the key around how you access the data:
Hierarchical key: /tenantId, /userId, /id
Synthetic key such as tenantId + “:” + hash(entityId) % N
/id, with globally unique IDs

Специально не упоминал partition key чтобы проверить, что оно само обратит внимание.
так что если сказать ИИ вначале об распределении трафика между клиентами, оно должно сделать все ок.

Специально не упоминал partition key чтобы проверить, что оно само обратит внимание.
так что если сказать ИИ вначале об распределении трафика между клиентами, оно должно сделать все ок.

Складається враження, що ШІ інколи трохи негативно впливає на «думалку» :) Суть прикладу була не в тому, що ШІ не знає про partition key. Звісно, знає, і таку очевидну річ не пропустить. Суть у тому, що в задачі не згадали про перекіс навантаження між тенантами, бо не знали, що саме він вирішальний для вибору partition key. Тест якраз це підтверджує: в запиті зявилася інформація про 40%, ШІ зробив правильно і про це якраз було згадано:

ШІ врахував би такий розподіл навантаження, якби про нього згадали в задачі.

Також показовий момент: у запиті було 40% записів, а гпт одразу уточнив, що кількість записів сама по собі мало що означає. Важливі пікові RU/s, обсяг даних і патерни запитів. Тобто щоб правильно поставити задачу і оцінити відповідь, треба розуміти різницю між storage і throughput у Cosmos DB.

Я б ще додав щодо теми загалом. Технічні знання є свого роду базовим доменом (з купою піддоменів), і перш ніж переходити до бізнес-доменів, доводиться спершу розібратися з ним.
Очевидно, що з ШІ інформація шукається швидше, документації читати менше, рутинний код пише агент і так далі. Але знання і розуміння самих технологій це поки що не скасовує.

Да, с этим я согласен:
Качество исполнения зависит от качественно поставленной задачи
Поставить и правильно описать задачу иногда требует не меньших усилий и знаний, чем ее решить

Отсюда следует, что несмотря на такой мощный инструмент как AI, все равно требуется знать чуть меньше чем все, чтобы эффективно работать с ним

Пункти 2-4 були актуальні і до ШІ.

були опціональними, а тепер обов’язкові

Банальний приклад

дуже схоже на реальний приклад гіркого досвіду, де сінйори з глибокими знаннями самі не передбачили і зіткнулися з проблемою вже в продакшині )

і в чому проблема мігрувати дані якщо вже станеться? це клас рідкісних сценарїів які стають проблемою в окремих едж кейсах і навіть якщо стане проблемою, пофіксити не буде великою проблемою. Так неприємно, але не критично. І якщо це «неприємно» раз в рік при умові що все інше делівериться значно швидше і дешевше — то воно цього коштує.

Майбутнє передбачити неможливо. Але можуть вистріліти мови програмування зі залежними типами. Ідея полягає у тому, що програмування (і не тільки програмування) обмежується формальним світом математики. Вже не вийде галюцинувати, щось засунути під ковдру... Наприклад, якщо брати нещодавну публікацію рішення відкритих математичних проблем (370), що опіблікувала OpenAI, то... там де формалізації не було, знаходили помилки у доказах, наприклад, проста помилка у знаку. А там де код формалізований, там у доказах помилок немає, є тільки проблеми формулювання. Тому дуже можливо, що у майбутньому будуть потрібні саме люди для роботи на рівні формальних специфікцій.

Так, раніше були великі проблеми тому що писати формальні докази було вкрай трудозатратно, але зараз LLM роблять успіхи в цьому, забираючи в людей багато рутини. Програмування як раз це приклад де формалізація цілком можлива, проблема більше що без асистентів на кшталт Lean чи Rocq це робити вкрай складно, хоча розробники стандартів старалися. Також це може перейти на інші галузі

Майбутнє передбачити неможливо. Але можуть вистріліти мови програмування зі залежними

Взагалі то напрямок вже схоже визначається. Було вже щодо реальних дослідженнь в яких ШІ самі собі натуральним образом створюють мову комунікації і рішення задач, оптимальну для них а не для людини. А поза тим вузьким колом, зовсім і не видно і не вгадається ажніяк — в що то виливається і на що схоже. Що можна сказати чи побачити зовні тієї бульбашки — то те що трохи публікують — і що більше менше вірогідно що і ніяка і не мова програмування навіть рядом, і також не жодна з природних мов якими користуються люди.

Мова спілкування це повна єрунда, ще один protobuf. Якщо агенти домовляться про стисліший протокол, це звичайна інженерна оптимізація. Знову, що означає «ефективніша»? Менше токенів?

Ні, будь яка мова спілкування не вирішує проблему коректності. Окрім математики.

Формальна коректність це тільки одне з питань, і зовсім невпевнений чи у головному фокусі, та і навіть та коректність логіки знаходиться десь між лінгвістикою філософією та математикою, а не прям так взяла і сугубо на мат.площину приземлилася щоб зручніше комусь було.

мінімальний пітон тре знати

чому тоді не mojo нп

хоча навіть і цю опцію, більш ніж як проміжну-на-марші, теж певно розглядати не має сенсу поза короткостроковою перспективою

Більшість моделей перенатреновані на пітоні. І як тіки тре щось зробити — переходять на нього.
Так буде хочаб мінімальна можливість зрозуміти що вони роблять.

Дуже цікаво. А нах мені людина яка знає мінімальний пітон, якщо модель його знає краще? Типу як оператор компʼютерного набору? Так і зарплата тоді відповідна

А нах в школі вчать додавання віднімання, якщо калюкулятор пів століття доступний. Тут типу те саме.

мінімальний пітон тре знати

я б да. Чисто щоб хоча-б самому якось донавчити модельку.

Технології гальмування прогресу. Деякі оптимісти чогось вважають що на горизонті подій технологічної сингулярності все сприятиме проквітанню звичайнісінького собі людства.
Навряд чи.

І як одна людина, яка знає подібне, зможе протистояти величезним корпораціям, які топлять за прогрес?

Можливо, невдовзі, пошуки безболісного уповільнення стануть трендом для переважної більшості. Тільки спочатку повинні прокинутися внутрішні кризові менеджери. Вони працюють на адреналіні тож ...

Технології нейтралізації тих, хто наиагається загальмувати прогрес.

Якщо ти такий техно оптиміст — купи біткоін. Побачиш, яким багатієм тебе зробить ця продвинута крипто технологія. До того ж — я не казав зупинити прогрес, гальмувати його щоб хоча б трохи уповільнити, отримати трохи більше контролю над цим всевладним хаосом людьського винахідницкого божевілля. Перед прірвою треба міцно тримати віжки в руках. Я про таке гальмування. Кероване. Біткоін не купуй — без досвіду поводження з ним він тебе знищить. Інструмент, яким не вмієш керувати, може стати небезпечнішим за саму небезпеку. У криптотрейдингу це особливо актуально через волатильність, кредитне плече та емоційні рішення. Без досвіду поводження з Mythos — потрібне швидке реагування та все таке інше — що буде з софтом? Хто зуміє відреагувати достатньо швидко на випадково виникшу маштабну чи більш того глобальну загрозу? Якщо замість відповідей, ти, як я колись, скажеш: та рішення знайдеться само, ти розраховуєш виходячи з оптимістичного сценарію. А є ще два. Ризики не на твою користь. Не на користь звичайного людства. Не гуманно якось виходить в тебе. Прогресс сам все не вирішить за себе. Контроль не встигне. Регулювання запізниться.

Навіщо мені купувати біткойн? Я його продав:) І взагалі до чого тут крипта? Не поводься як стадо і не програєш на крипті. А стадо зараз масово страждає технофобією (повбивав би).
Гальмувати прогрес не можна — навпаки його необхідно прискорювати, щоб елементарно вижити. Безпечно прискорювати, так, але не воюючи проти технології як такої. Тобто, читай, прискорювати технології (само)безпеки.

Технології виживання і знищення супротивника.

в 2016 хтось вангував що айтіха 2026 скотиться в тартарари? інвестора в київську нерухомість в 2016 передбачали, що value їх інвестиції в 2026 буде 0 цілих *** десятих?
в 2019 хтось предбачав, що милий чорнявий єврейчик запиляє «есересер версія 1937з нквс та патівенами, граніцей на замкє і парт номенклатурою» в одній європейській країні в 2026?

в 2016 хтось вангував що айтіха 2026 скотиться в тартарари?

Напевно десь 80% з усіх моїх колег ще в 2014 зібрали валізу і поїхали хто куди, за кордон здебільшого. Тобто багато хто розумів куди воно котиться дуже прямо, дехто свідомо чи не само обманом, обрав варіант жити на вулкані (доки не мотнуться десь в Big Tech), бо попіл дуже плодоїдний (ФОП 5% постійний зріст, іноземні відрядження і т.д.).

есересер версія 1937з нквс та патівенами

Багато років нас качав 95 квартал, що по суті версія «шоу кукли». Уявіть Монті Пайтон виграв вибори і поставив свого британського прем’єра. Те що це буде гірше Кучми і дуже швидко, це тільки каже про те що українці як і скажімо американці що обрали Трампа два рази або німці які обрали Гітлера, тобто взагалі люди не дуже здатні в якісь скільки не будь далеко видний вибір. Голосують не за програму — а за «Хліба і видовищ!».

Напевно десь 80% з усіх моїх колег ще в 2014 зібрали валізу і поїхали хто куди, за кордон здебільшого

їхали і до 14го, а багато взагалі стали айтівцями, щоб спетляти за кордон, в мене третина групи вузу виїхала ше до 2013, я там не про ковбасну еміграцію, а про те що, хоч насмішити Бога- розкажи йому свої плани на майбутнє

Багато років нас качав 95 квартал, що по суті версія «шоу кукли». Уявіть Монті Пайтон виграв вибори і поставив свого британського прем’єра. Те що це буде гірше Кучми і дуже швидко, це тільки каже про те що українці як і скажімо американці що обрали Трампа два рази або німці які обрали Гітлера, тобто взагалі люди не дуже здатні в якісь скільки не будь далеко видний вибір. Голосують не за програму — а за «Хліба і видовищ!».

бла -бла бла -бла -бла-бла
дядя це класичний hindsight bias
почитати що тут на форумі писали в 2019 за найвеличнішого писали? і податок зробе 1% і євробляхи легалізує,
а воно о як вийшло

Ну ХЗ, на цьому форумі переважна кількість народу була за Петра Олексійовича, і що за цирк може проголосувати тільки повний довбень. Те що Свинарчуки це будуть просто діти в дід садку які себе погано поводили в питаннях корупції, з’ясується потім. Міндіч, Ярмак, Кропива, Пишний і т.д. Замість завершення війни за яке по суті було протестне голосування — віддали наказ вбити Захарченка, провалили Мінськ і влаштували те що зараз. BTW І через це будь які перемовини будуть тепер провалюватись. На війні з давніх давен є дві стратегії — перша штурм, друга, як перша не вдається — облога.

і що за цирк може проголосувати тільки повний довбень

уточнення: за цирк під час війни може проголосувати тільки повний довбень.
А у відповідь чулося:
— А то Путін нападе, да???

Напевно десь 80% з усіх моїх колег ще в 2014 зібрали валізу і поїхали хто куди, за кордон здебільшого.

кляті ухилянти! ((

ггг, хто виїхав в 2014-му в 2020-му в загальному випадку, якщо не тупили, то вже мали громадянство інших країн і від українського громадянства встигли відмовитися. Хоча багато хто навмисно намагався його зберегти. Тому може ти й правий.

і від українського громадянства встигли відмовитися

Відмовитись від українського громадянства завжди було в рази складніше ніж отримати іноземне

Це неправда. Так, необхідна фізична присутність, може виникнути потреба в додаткових кроках, якщо проживали на окупованій території, але в цілому це був цілком тривіальний процес, який мої друзі, родичі і колеги проходили доволі гладко.

У мене зовсім інший досвід. Отримав французький паспорт приблизно за 4 роки, а вийти з українського вперлось в глуху стіну із замкненого кола бюрократії між жеком/воєнкоматом/українським посольством і не вийшло ні за 5 років ні за 10. Якщо оцінювати по кількості документів що потрібні (і строки яких постійно і швидко закінчуються) і по строкам самої процедури, то у мене виходить що відмовитись від українського в рази складніше ніж отримати іноземне.

кляті ухилянти! ((

А чи могло бути інакше, враховуючи, що до 2019 року в країні було 2 гіперінфляціі, 2 революції і 1 активна війна?

Йдемо на вкладку «робота». Минулий лідер усіх років із 1000 та більше вакансій в піку в 2021, Frontend — 47 вакансій !!! Beck end — Java 77, C#/.NET — 79 (було 600-650), PHP — 43 та Node.js — 84 (менше 300 не спускалось).
C++ 80, Embedded C — 153, Go lang — 18. Dev Ops 139.
Зараз явно дно навіть військового часу, це економічна криза в США та західній Європі на сам перед яка раздалась на весь ІТ. Держ борги, дефіцит бюджету та високі облікові ставки, здорожчення пального, перекид уміх інвеститаційниї грошей в AI і т.д.
Тому минулої класичної відповіді на коассичне питання: «Що вчити щоб не вилітити з ринку ?» нема.

Еще можно пойти в музыканты. Лабать в переходах и ресторанах за еду. Спрос на живых исполнителей ни ИИ, ни роботы никогда не убьют. На крайний случай можно заделаться преподавателем и учить других неудачников (онлайн или вживую). Вот только конкуренция очень большая, а учиться долго и сложно — это вам не в айти вкатываться, придется напрягать и мозги, и руки.

Электрика, сантехника, строительство — все, что не может делать компьютер.

все, что не может делать компьютер.

поки що :)

Роботи на авто виробництві це стандарт з 1980-х, а вперше застосовані в 1969 на заводі General Motors. Тим не менше на авто конвеїрах усе ще потрібні люди у великій кількості, максимально досянутий рівень автоматизації — 35%.
При розробці пограмно апараратних комплексіав можна досяти рівня автоматизації від 15 до 25%. Ніякої абсолютної заміни людей і т.п. нісенітниць, що несе Ерік Шмідт нема (BTW на цьому наголошує той же Ілан Маск). LLM це як мотокосарка чи бензопила чи відбійний молоток, дуже корисна річ але не повний автомат.

раніше думав що ДевОпс буде першою професією в ІТ яка зникне, бо самі себе автоматизують. Враховуючи всі безпекові інциденти за останній час думаю що роботи ще на 5-10 років хватить

Ще багато сиру можна встигнути накупити :)

В тих хмарах чорт ногу зломить, куди туди АІ-шку підпускати то

RIP programming jobs. So long, and thanks for all the cheese.

Тре вчити як залучати капітал, усе інше зробить АІ

Час всім світчитися в маркетологів! :)

Ну або маркзизм — маоізм, або фізику та інщі фундаментальні науки. За 80 хвилин на Землю з Сонця поступає енергії яке вживає усе людство за рік. Більша частина енергії випромінюється назад в космос, або прямо світлом або через інфрачервоне випромінювання. 0.08% ~140 ТВт поглинається біосферою, рослинами. Людство використовує лише 0.011% енергії — 20 ТВат на рік. Для подолання енергетичної кризи щоби світова економіка знову почла зростати темпами 50-60 років минулого століття, і росла виробничість праці тисячами процентів людству потрібно орієнтовно 75 ТВат.
Проблема сучасної енергетичної кризи полягає не в тому, що у нас закінчуються кіловат-години, а в тому, що вартість видобутку енергії стрімко зростає. Поки EROEI всієї енергосистеми падає нижче певного рівня (приблизно 10–12 до 1), суспільство змушене витрачати все більше робочої сили та капіталу просто на те, щоб видобути саму енергію. На виробництво реальних благ, розвиток науки чи зростання продуктивності праці ресурсів не залишається — це і є класична енергетична криза та стагнація.
Але перехід стане можливим тільки після закінчення поточної другої холодної війни, в корені якої вичерпання економіки нафти.Станом на 2026 КНР (Китай) зробив і продовжує робити для відновлюваної енергетики більше, ніж будь-яка інша країна у світі — як у відносних, так і в абсолютних вимірах. Загальна встановлена потужність сонячних і вітрових електростанцій у Китаї перевищила 2 ТВт. За темпами введення, лише за 2025 рік Китай встановив близько 280 ГВт сонячних панелей та 80 ГВт вітрогенераторів. Для розуміння масштабу, Китай за один рік будує більше сонячних потужностей, ніж уся cumulative (накопичена за всі роки) сонячна енергетика США (~190 ГВт). Прогноз на 2030 рік, Пекін з випередженням графіку виконує свої 5-річні плани, прямуючи до позначки у 3 500 ГВт. Головний успіх Китаю полягає не лише у встановленні вітряків і панелей у своїх пустелях, а й у тому, що він контролює виробничі потужності для всього глобального ринку.

айтімаоїсти просвітлені бревном сонячної енциклопедії в тераватах

0.08% ~140ТВт поглинається, використовує 0.011% 20ТВт, потрібно ~75ТВт

окучують самих темних ші-айтіїстів буржуазною маркетологією :)

В 1990 теж ніхто не вважав, що усе змінеться на стільки, і що найкрутішим чуваком в країні стане не якийсь партійний діяч чи академік або армійскій офіцер РВСН — а карточний катала з Донецьку (маргінальний елемент, джентельмен удачі яких державна ідеологія з гори і культура ставила задачу перевиховувати youtu.be/...​C_vvU?si=UvpcCTfOD6Zf5bxI).
А щоб пристойно заробляти якоюсь технологією треба бути знати англіську і інші іноземні мови, а не як в країнах СЕВ і Варшавського договору вчити російську.
А так це вже той же Ілан Маск, щоправда в слід за вченими б’є на сплох і мало не вимагає в інвесторів займатись виробництвом електрики з потрійною потужністю, інакше усім доведеться вчити китайську при чому дуже швидко за 5-7 років. З тим же ІТ — Китай вже забрав в США більше половини, у системних компаній як то Intel суттєві непртємності. Huaiwai, BYD, Xiaomi, RedMi, Lenovo, TikTok і іщі бренди і виробники і компанії продовжують віднімати ринок, особливо внутрішній китайскій — найбільший.

вчити китайську ... швидко

вже ШІвчили вокаб, і як — приймають за свого?)

Хочу вивчити як ремонтувати комп’ютери, ноутбуки та смартфони, щоб працювати в сервісному центрі. Це також пов’язано з ІТ

Ремонтувати звичайну техніку зараз немає сенсу — нове обладнання коштує дешево. Мій стаж у цій галузі складає 20 років, закінчив Львівську політехніку за спеціальністю радіотехнік.

Девайс може мати цінніть не як альтернатива купівлі нового пристрою, а як носій цінної інформації, яку людина не хоче загубити.
Так, обсяг не великий, бо є cloud, але ж здорожчення заліза призведе і до здорожчення послуг збереження інформації в cloud

Згоден, сам займаюсь ремонтами як хобі та маю контакти у середі тих хто займається професійно — це не те заняття, що приносить серйозні гроші. Бувають виключення, типу всякого цінного проф.обладнання, але там своя кухня. Звичайні побутові ноути, смарти — багато геморою, мало вихлопу. І чим далі — тим це відношення стає гіршим

Ага, компьютеры теперь дешевые как никогда. Видеокарты, накопители и оперативную память просто даром раздают — девать некуда.

Так, ринок ноутбуків перенасичений: з-за кордону масово завозять списану офісну техніку сотнями одиниць і продають за демпінговими цінами. Техніка швидко застаріває, а вкладати гроші в ремонт старих пристроїв уже нікому не хочеться.

до України це ще не скоро дійде

Можливо український ринок недостатньо ємний для виправдання створення такої технології з 0, але як тільки технологія розроблена, протестована і йде шляхом швидкої оптимізації вартості, локалізація під конкретний ринок коштує дуже дешево.

Таксисти/граки біля вокзалу думаю теж вважали що хмарні технології з ШІ не зможуть їх замінити або до України не дістануться. Але спочатку Uber а в перспективі і www.autoblog.com/...​nd-lyft-drivers-on-notice фактично помножили вартість їх навичок на 0 чи близько того.

Для вантажних перевезень поза містами це може статись ще швидше бо пропорційна вартість обладнання відносно вартості вантажівки нижча, а людина фізично не може їхати десятки годин підряд без зупинки і відпочинку.

Масова рутинна і повторювана робота, яка не вимагає особливого когнітивного чи фізичного навантаження поступово зникне і буде автоматизована.

Масова рутинна і повторювана робота, яка не вимагає особливого когнітивного чи фізичного навантаження поступово зникне і буде автоматизована.

Це погляд з минулого століття, сьогодні вже під прицілом оптимізації-автоматизації саме робота з когнітивним навантаженням, а з роботою з фізичним навантаженням буде трохи надалі-чи-походу враховуючи вклад в неї когнітивності на якій сфокусувалися назараз.

Зараз вже існують роботи здатні збирати помідори, тільки не задача в тому, що помідор зібраний роботом коштує на 45% дорожче за зібраний людиною.
Щодо робо-таксі в Сан Франциско, то собівартість вища на 65%, по суті вони возять збиток бо ціна за перевезення така сама як у убера. Задача цих бізнесів — залучити інвеститаційні грощі. Ефекту пилорам на вітряку, водяного молоту чи парового двигуна — що одразу обвалював собівартість із кардинально із зростанням виробничості праці, не має.
Це класична тюльпанова бульбашка, яка нагадує більше за усе dot-COM.
Чому виходе те що виходе ? Першопричина — це енергетична стіна. Ми живемо в світі економіки нафти, де — енергія дорога. Масштабуватись далі без енергетичного переходу — фізично не можливо. До того же унівесанльні чіпи, що в сутності електронні арифмометри, дуже погано підходять для таких задач і енерго не ефективні.

Технології на початкових етапах впровадження бувають ненадійними, неефективними і дорогими, але поступово покращуються і стають стандартом.

Конюхи довго боролись з автомобілезацією, а ранні авто були дорожчі, небезпечніші і менш надійні ніж коні. А те що зараз з легкістю робить 1 зернозбиральний комбайн навіть без водія а з наглядом оператора і дроном і планшетом на краю поля, раніше займало роботою кілька десятків чи сотень людей кожен з своєю спеціалізацією.

Роботаксі зараз дорогі але economy of scale + оптимізації вирівняють це і вони замінять людей поступово — спочатку в дорогих локаціях, потім дешевших. Причому вантажні перевезення, можливо, будуть автоматизовані швидше ніж пасажирські.

Масштабуватись далі без енергетичного переходу — фізично не можливо

ourworldindata.org/...​e-global-capacity-doubled

Конюхи довго боролись з автомобілезацією,

Так конюх спокійно міг перевчитися на водія. Якщо ти про конюха як обслуговуючий персонал для коней — то і тут для автомобілів треба значно більше людей.

Щодо інших речей — то тут головний ботлнек у ціні на обладнання. Не бачу поки передумов, щоб воно ставало нижче — навпаки, Китай, головний світовий постачальний все більше і більше закручує гайки і значного здешевшання у найближчи років 15-20 я поки особисто не прогнозую. А ось робоча сила навпаки схоже сильно подешевшає

Для перевезення 20 тон піску на 10 км треба один самоскид, 1.5 людей обслуги і 17 хвилин на дрогу і 8.5 літрів солярки (погрузку/розгрузку не враховуємо), або 26 коней 15 людей, 3 години 39 кг вівса і стільки же сіна, та 208 літрів води. Загальне співідношення економічної ефективності 12:1.
Проти паровозу без рейок (такі були) на 40% ефективніше.

Є різниця між тактичними і фундаментальними причинами. Можливо тактично технологія трохи здорожчає тимчасово, але фундаментально на відрізку 10-20 років автоматизація роботи водіїв майже неминуча (в країнах з дорогою робочою силою)

А ось робоча сила навпаки схоже сильно подешевшає

Чому?

fred.stlouisfed.org/series/CES0500000003

Навіть скориговані на інфляцію, за останні 20 років технічний прогрес ніяк не демпінгував вартість робочої сили. Навпаки, більша кількість капіталу (а технології — це капітал) збільшує продуктивність праці, що збільшує її ціну. Звісно не всюди однаково, але більшість людей професійно мобільні, а професійно маломобільні випадають із статистики і залишають вільне місце більш мобільним.

але фундаментально на відрізку 10-20 років автоматизація роботи водіїв майже неминуча

На цьому відрізку треба ставити ключову задачу людства боротьбу із самою кількістю автомобілей, та збільшенням долі перевезень залізницею та громадським транспортом. Один товарний залізничний потяг типовий для України замінює від 160 до 195 фур. Нічний потяг (12 вагонів) — 10 між міських автобусів, або майже 300 легкових авто. Швидкісний потяг типу Інтерсіті+ 11.5 автобусів та 350 авто. Звичайний трамвай 100–150 приватних авто, типу CAF Urbos 3 — 430 авто. Тролейбус або електробус 70–130 легкових авто. Один звичайний тролейбус це колона приватних авто довжиною в 420 метрів на світлофорі, а зчленований тролейбус-«гармошка» (18 метрів) — 780 метрів на світлофорі. Трамвай типу CAF Urbos 3 — замінить 2795 метрів на дорозі і 6000 квадратних метрів паркінгу.
Для цього не треба винаходити жодних над нових технологій, забудовувати паркінгами та шосе усе більше місця і щось робити із заторами. Витрати палива і шкідливі викиди як і потреби в забудові і інфраструктурі, паркінгах, зарядках та заправках, мостах і т.д. можна скоротити колосально просто зараз, відповідними рішеннями місцевих і центральних влад. Ще є велодоріжки, електробайки і т.п.
Скажімо як взяти м. Київ то скорочення приватних авто на 30% дасть річну економію в 245 млн літрів палива, на 600 000 тонн менше викидів вуглецю, та 30 000 тон шкідливих викидів, на 1000 осіб менше помре через екологічних хвороб, 17 мільярдів гривень буде зекономлено на наслідках заторів, 5 млрд грн зекономлено на медикаментах і т.д. Сукупний ефект буде 40 млрд грн в рік.

Я планую вчити те чого ще не знаю але для життя буде потрібне.
технічні знання типу кодингу та і будь чого «віртуального» з кожним днем будуть дешевшати через АІ, тому смислу в це вкладати час немає.
Ну і головне не знати всього а знати що і де шукати і читати, що таке можна зробити «якось» а таке ні, якийсь реальний досвід.

Знаю, тому нема смислу тратити час:
— ІТ, все для роботи
— як готувати самому, особливо з дешевих продуктів типу муки, картоплі, каші всякі, м’ясні субпродукти
— фінанси типу інвестиції, брокери, самому рахувати податки
— електроніка, вмію розібрати/зібрати комп, підключити техніку типу телевізора, повішати на стіну і т.п.
— як вирощувати курей, як отримувати яйця.
— як вирощувати овочі і фрукти, як зробити просту теплицю, як зберігати овочі. Колись навіть квашену капусту робив.
— виробництво алкоголю
— англійська і мова де живеш.

Планую вивчити бо ніколи не робив а наймав для того людей:
1. як робити прості типові речі з електрикою, сантехнікою, обслуговуванням кондиціонерів. Типу встановити розетку, кран, підключити пралку і т.п.
2. шпаклювання стін, малярка, заміна підлоги, регулювання вікон, обслуговування опалення і т.п.
3. перша допомога, медицина мінімальна, типу як укол зробити, тиск поміряти і т.п.
4. обслуговування авто типу заміна масла, розхідників. Все інше треба бути спеціалістом, особливо для сучасних авто
5. продажі, пройти якісь курси. Це і раніше було важливо, а в епоху коли технічні знання доступні всім стало ще важливіше
6. курси по вогнепальній зброї. Можливо таки купити рушницю
7. подумую про вивчення іспанської до А1-А2 рівня. Якщо реально фронт посунеться до Берліна, то Іспанія (особливо Канари) чи латинська америка (типу Аргентини) це буде норм варіант. Знаючи англійську, іспанську і кілька слов’янських мов можна багато де жити.

ІМХО, з такими скілами купляєш будь-де хату з гектаром землі біля неї і буде все норм навіть за умови «АІ забрав всю роботу».
Краще в районі 50км від великого міста щоб вимінювати продукти на інші товари чи їздити на роботу.

Не скіли, а все ж. Треба мати хоча б $100к, норм фізичну форму, відсутність залежностей (типу алкоголь, куріння іт.п.) ну і боргів

5. продажі, пройти якісь курси. Це і раніше було важливо, а в епоху коли технічні знання доступні всім стало ще важливіше

От теж бачив думку, що маркетинг — це нова золота жила, якою раніше була айтішка. Бо навайбкодити кожен може, а от продати ще постарайся

6. курси по вогнепальній зброї.
Можливо таки купити рушницю

в кого є рушниця, той буде мати продукти

Коли я закінчував школу всі хотіли стати юристами, потім була толпа недоюристів безробітних. Потім всі хотіли стати економістами і була толпа економістів безробітних. Зараз всі досі ринуться в програмування хоча вже по 20-100 людей на вакансію, а люди хочуть зайти з нуля. Думають шо вони самі розумні. Тепер всі кричать про ембеддед, нерозуміючи шо це 5 років навчатись, 5 років практики шоб вміти шось толкове і лише за умови шо вам фізика була легкою та цікавою в школі.

Потрібно вчити те в чому ви добре розбираєтесь і в чому ви краще толпи людей

Досвід усе вирішує — і ви маєте рацію. Працював з електронікою зі школи+ Закінчив Львівську політехніку за спеціальністю радіотехнік.

Діло не в досвіді — якщо людина не розуміла фізику в школі вона навіть через 5 років навчання не зможе працювати з електронікою, хіба що на базовому рівні, не зможе конкурувати з тими хто розуміє. Є дуже багато людей які після розчаровуються із за складності ціх речей. Хіба піде ремонтувати телефони і то не точно

Я не розумів хімію в школі. Зараз з легкістю вивчив би. Звісно не зможу конкурувати з тими, хто вчив хімію зі школи і потім працював по спеціальності 20 років, но за рік-другий зміг би вивчити на рівні що зможу працювати.

Тут більше проблема в мотивації, в 10-12 років ну ніяк не цікаво вчити фізику і хімію, особливо з совковим підходом з дошкою, крейдою, формулами, і викладачами з психікою яким би в тюрьмі працювати і за зеками дивитися а не з дітьми.

А з сьогоднішньою мотивацією, коли реально цікаво, і з нормальними матеріалами з 3д анімаціями і зрозумілими демонстраціями, за пару днів з ютюбом можна всю шкільну програму по хімії пройти і отримати реальне розуміння процесів а не шкільну зубрьожку.

не розумів хімію в школі. Зараз з легкістю вивчив би. ...за пару днів з ютюбом можна

по ідеї умовний «процесор» не помінявся як і предмет по суті: тоді виходить що як і раніше -не- так і зараз булоб -не-, з різницею що таки вивчив (у розумінні що напхав до «пам’яті» з новою приємною суперметодикою запихування «тіктоком-пару-днів»), але все так і залишившись би з -не-, ШІкуючи оточення знанням умовно результату множення 12345 на 54321 миттєво :)

Я не розумів хімію в школі.

А яку саме хімію? Бо їх в шк.програмі декілька.
Я думаю, що принцип вивчення хімії та программування дещо різній, хоча логічний підхід потрібен всюди.
Але от на доу вже знаю мінімум 3 людини: Денис, Богдан, Bot Bot , хто опанували програмування після диплому хіміка.Чи це працює в зворот.моменті- скоріш , так.

програмування після диплому хіміка

— встановлюємо IDE на стіл-десктоп
— насипаємо на дно редактора пару столових ложок харчового бекенду та ретельно перемішуємо зі склянкою фронтенду
— додаємо кілька крапель UI барвника та чайну ложку UX мила, після чого акуратно струшуємо IDE
— повільно, але впевнено, додаємо оцет дистрибуції
— чекаємо поки IT колба не лопне
:)

Скоріш,програмування- це щось по відчуттях з орг хімії з їх циклами:).Вміння читати цикли,розуміти логіку ітд.
Але я думаю, що шкільний базіс опанувати нескладно.Це більш розважальний жанр. Соррі,маю бігти-працювати вже.

ЗП 30-70 тисяч гривень після податків, наймають місцеві фарм компанії або Рошен. Навіть по горі ринку, це усього десь $1500. Звісно для того же Київа це повна лажа. По низу ринку, в принципі жити в Києві чи іншому великому місті можна, та залишається усього десь $100.
А скажімо щоб мати родину з 2 дітьми, в Києві (при собівартості просто життя одному в $550, без допомоги батьків), треба мати дохід мінімум $3200. Тобто хімик або їде за кордон десь в Польшу чи Нілерланди, або усіма правдами і не правдами «войті в ойті» чи в інше місце, бо просто вилітає з розмноження. На дві дитини — а це просто продовження роду в нього не буде фінансів. Не кажучи вже про якісний досуг та же відпустка на якомусь курорті чи походів у розважальні заклади (театри, кіно, квести і т.п.) чи общепиту, та хочь якісь елементи надлишкового вжитку типу нового автомобіля і т.п.
Власне статистика з розлучень в перші 3 роки це і показує. І якщо молоді за це не думають до певного віку, то теща і свекруха ще як за те думають і пилятимуть мозок.
Це крах ідеї неолібералізму, він не працює.

не розумів хімію в школі. Зараз з легкістю вивчив би ... за пару днів з ютюбом

яку саме хімію?

по горі ринку ... хімик їде за кордон ... теща і свекруха ще думають ... крах неолібералізму

ви випали з контексту «не-розумів-хімію-яку-вивчив-би-на-ютюб-за-пару-днів -> яку хімію?»

хоча от пару лексем з контекстом співпало — «хімик» та «думають» — прогрес одначе :)

Навіть по горі ринку, це усього десь $1500. Звісно для того же Київа це повна лажа.

Це ти в Польщі не жив після податків,зусів ітд).

А скажімо щоб мати родину з 2 дітьми, в Києві (при собівартості просто життя одному в $550, без допомоги батьків), треба мати дохід мінімум $3200
Власне статистика з розлучень в перші 3 роки це і показує.

Наче Донні живе не в Україні?
Але більше всього лякає тут теща і свекров. Неочікуванно в сюжеті з’явилися))

Класичні причини розлучень статистично: зради, фінансові конфлікти, домашнє насильство, відсутність взаєморозуміння, втручання батьків.
До 20% респондетнів які розлучились в період 1-3 роки, особливо молодого віку вказували — що свекрухи/тещі лунають докори: «Він мало заробляє / не може утримати сім’ю» та «Вона марнотратна / не вміє вести господарство».
Зараз дика статистка з розлучень, до 80% бо до класичних причин додалось розлука і повне не бажання вже масове жінок які поїхали повертатись взагалі. У великих містах розлучення трапляються втричі частіше, ніж у селах.
duflu.org.ua/...​епер вони посилені війною

Не знаю, що з цим робити, але на згадку можна цитувати Ліну Костенко:
«І все на світі треба пережити,
І кожен фініш — це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт»

;) Автор: John Gaspar
Багато наших жінок, які вискочили за кордон і відчули себе «незалежними», у яких стався гормональний угар і вони шукають і лягають під німців, турків, чехів і тд, але б тільки не з українцем... Я тут у однієї спитав — а чому ти не хочеш з українцем будувати щастя? Шо не так? Вона мені — плям-ням, «ані нє умєют ухажівать». Да? А може просто не закриють твої інтеграційні і фінансові питання, так як це зробить якийсь другосортний нємчік?.. Чи може бути єдине бачення світу з людиною іншої релігії, ментальності, політичних поглядів і тд... Може, але занадто малий відсоток такої зустрічі. Тож окрім тимчасової вигоди, тимчасового гормонального угару і рожевих окулярів, далі приходить свідомість і розпач. Наші дівчата за рожевими окулярами, переступили через свою національну ідентичність.

шкільна хімія від тої, яка потрібна, щоб професійно працювати є далека як оті арифметичні операції з рахунковими паличками від калькулюсу, при чому так було вже тридцять-пятдесят років тому

про сучасну хімію я промовчу, її не вивчити за рік-два, з ютубом чи будь-чим, все, що комусь потрібно настільки, що за це будуть платити вимагає хімію, яка як і півстоліття тому стоїть на фізиці і математиці рівня найсильніших фізмат програм (пострадянських) довжиною років у вісім, при тому це буде слабенький спеціаліст у порівнянні з медіаною ринкової потреби

шкільна хімія від тої, яка потрібна, щоб професійно працювати є далека як оті арифметичні операції з рахунковими паличками від калькулюсу, при чому так було вже тридцять-пятдесят років тому

Тому я і відрізняю шкільну (пару днів) від нешкільної (1-2 роки)

про сучасну хімію я промовчу, її не вивчити за рік-два, з ютубом чи будь-чим, все, що комусь потрібно настільки, що за це будуть платити вимагає хімію, яка як і півстоліття тому стоїть на фізиці і математиці рівня найсильніших фізмат програм (пострадянських) довжиною років у вісім, при тому це буде слабенький спеціаліст у порівнянні з медіаною ринкової потреби

А як же тоді в університеті за 5 років вчать тоді з застарілою програмою? Якщо викинути з університету непотрібні, непрофільні предмети, неактуальні теми профільних предметів, добавити якість сучасних матеріалів які в рази покращують і пришвидшують розуміння матеріалу порівняно з дошкою, крейдою і рандомним викладачем (якого ти не можеш змінити) який в 90% пояснює гірше ютюба (ти можеш змінити), то вийде 1-2 роки замість 5.

ви теоретизуєте вочевидь без знань домену, я — ні

Ну тобто ти вважаєш що університетська програма ідеальна, не має нічого зайвого, і матеріали які використовуються в універі (підручники і старий вчитель з поломаною психікою і дошкою з крейдою) нічим не поступаються сучасним матеріалам з ютюбом, інтернетом, чатгпт. Ок.

Там половина навчання це загальні, непрофільні, гуманітарні предмети, які не треба другий раз проходити якщо у тебе вже є вишка. Тільки за рахунок цього терімін можна в 2 рази скоротити з 5 років по 2-3.

з того, що я написав не виникає подібний висновок, це так, мяко кажучи

у програмі хімфаку кгу загальні предмети дають півтора роки (я не маю актуальних на сьогодення знань про програми, пишу як було тридцять років тому) і роблять це здебільшого для підтягування тих, хто з сільських шкіл і тп

але це все не має ніякого серйозного значення, вся ця хня легка і нею як студенти кажуть гм, не «гвалтують»

весь другий курс дають специфічну математику, вона профі айтішникам теж відома, теорія груп (потрібна в кристалохімії) і з третього йде спеціалізація і фокус вже на ній

програму можна було б компреснути до 0.8 але це не критично

чи ця програма справді актуальна, щоб знайти роботу поза українськими реаліями?
ні. треба знайти з третього курсу собі адекватного керівника в науці і довчатися самостійно, готуватися до аспірантури, а краще пхд за кордоном

чи можна було б без хоч такої програми самому?
ні, нуль шансів

чому? тому, що програми є кількісним продуктом, з концентрованими знаннями, накопиченими неймовірною кількістю людей з різних місць часів і тп
відсіченість радянської моделі (вузи і дослідники окремо) робила її гіршою і всі ті речі які закидають сучасній деградованій пострадянській теж мають місце, але це аж ніяк не значить, що самостійно буде краще

це не ремесло, це колективна справа і діаметр колективу вже не королівське наукове товариство, а увесь світ

«треба знайти з третього курсу собі адекватного керівника в науці і довчатися самостійно, готуватися до аспірантури, а краще пхд за кордоном»

У нас гранти вже були , але тільки на органічну хімію. Саудіти давали. Але теж, все обмежено. В цілому, запитала вчора знайомих і до війни теж ситуація не краще була : хочеш бути вченим- твої проблеми і за власні гроші.

угу, все дуже сумно і проблема тут системна — наука це дорого і в українських реаліях підтримувати розкіш не було шансів і до останніх років, шкода, що мені не було кому підказати, коли треба було зрозуміти опції з яких вибирав, але то вже інша тема

Теза була не щодо самої науки «дорого», а щодо хто йшов у науку і за чим саме. От щодо того за чим йшли в науку — то завжди так і було. Принаймні нам ще колись в доісторичні часи казали вчені які викладали, щось типу — якщо ви йдете за грошима щоб заробляти — наука то не для вас, залиште ваші рожеві мрії і знайдіть собі щось інше, — і додавали що то безвідносно до того де ви будете тим займатися та жити.

Я вас розумію. Я колись сама хотіла бути вченою, але мені керівник сказав: «Женю, там не буде грошей, і в твоїх батьків їх теж не має. Тому, не витрачай час.»

хм, ось ці два коменти раптом запустили спогади і змусили трохи покрутити в голові і дещо переосмислити те, що якось не усвідомлювалося

Сапольский в книжці про тестостерон наводив (не-)розуміння молодими як оцінювати ризики, поки пфц не сформувався повністю і не натренувався досвідом життя вони просто нездатні на акуратні оцінки

от прочитавши коменти я пригадав, що і мене старші попереджали в геть тому самому якісному вимірі — грошей тут в науці не буде, і тп
і я якось ухитрився трохи пригадати власне ментальний стан себе тоді і зрозуміти, що я просто не міг транслювати ці попередження в щось зрозуміле саме для старшого тінейджерського віку; це може здаватися дивним, але дорослі люди не тільки не вміють доносити думку дітям, але й трохи від них старшим теж не можуть

а от що спрацювало в моєму випадку — влаштувався на літню практику в дослідницький інститут (досить сильний за мірками пострадянських 90их) і ходив туди просто тупо як на свято, але після кількох тижнів заробленого не вистачило б мені просто на цигарки на цей час, а спостереження як дослідники змушені були «крутитися», щоб хоч якось добрати до того, на що б прожити дали мені кількісне розуміння перспектив перших десяти років, якщо я таки оберу наукову стежку без відчалювання на захід

може ті дорослі просто соромилися дати кількісний опис молоді і тому воно так неефективно спрацьовувало..

може ті дорослі просто соромилися дати кількісний опис молоді

Шукаючи причини чи в молоді чи в економічних обставинах — ви ніяк не приймайте той факт що то було і до ваших дорослих, і мабуть до дорослих для їхніх дорослих і т.д., — наука то не бізнес. Відносний рівень забезпечення, умовно кажучи «по лікарні», тих хто нею займався міг змінюватися, але принципово то так і було до того, і певно буде надалі не тільки в короткострокових перспективах, і не тільки тут чи там.

та питання ж не в бізнесі і достатку, щоб пилюку в очі пускати і іншому «міщанстві», в 90 був провал нижче прожитковості, перед ними все ж таки працюючи в науці не треба було думати, а що ж їсти місяць, люди науки зазвичай більше самомотивовані і готові на менше, аби хватало, але воно саме тоді стало зрозумілим, що входити в науку буде можливе тільки якщо є на що жити поза нею

з такої точки стояння — тоді радуйтесь що вам повезло і вас саме обставини 90х відпугнули а не факт що наука то не бізнес, і ви не пішли в науку, і не розчарувалися в тому пізніше де б ви не були

угу, маєте рацію, кілька років тому з цікавістю розглядав траекторії тих, хто таки пішов і щось таки робить, і радий за них, і трохи сумно від розуміння їх реалій, але як говорять англомовні at the end of the day, в моєму випадку так би не спрацювало і для мене краще як зараз, що б я там не хотів колись)

В мене на кафедрі орг хімії професор ,щоб якось захищати свої роботи, публікуватися ітд, продав автомобіль, бо грошей просто не вистачало. І ми( група, де він викладав), все це спостерігали. Майже все обладнання в лабораторії було за рахунок його грошей. Ті, що вчилися в аспірантурі , теж , ледве-ледве кінці з кінцями зводили. Я спочатку думала, що в столичних вишах краще ситуації, але в мене були знайомі, котрі фізикою займалися, писали дисертації — теж саме, грошей ніхто не вкладав.
Я думаю, що якби держава в свій час займалася науковцями, виділяла гранти ітд- не був би відтік закордон, але вже як є. Але то мої сугубо спостереження.

ну, фундаментальна наука потрібна або з погляду стратегічного (зараз додають префікс гео), або з погляду престижу (теж того, що в країн з амбіціями глобальними), ані того, ані іншого в українських влад нема і не буде, тому фінансувати науку вони не будуть, дуже дорого
(ну і кугутівський ресантиман до «розумників» же ж, універсальний фактор)

думаю, що якби держава в свій час займалася науковцями

принципово нічого не змінилося би в плані відносно індивідуального фінансового відчуття — якщо на тому фокус, і у випадку що ви кажете, і в тому якби закордоном ви себе порівнювали би вже там з тими хто в бізнесі — тому що наука це не бізнес, і відповідно фінансово-зарплатні фактори за якими спробувати вимірювати — іррелевантні у цьому випадку, хоча ясно що науковці певно і не проти щоб не гірші були ніж в бізнесах, але то не суть того що хто відчуває

Пане yvs2014, я і не порівнюю себе. Мені було все зрозуміло тоді. Я ,скоріш, розмірковувала на випадок, а от якби науковці мали трохи інший базовий старт. Але я не науковець, маю просто теплі спогади за ці часи навчання і за ту базу, що отримала протягом навчання.

то так приблизно і я таксамо не-порівнюю, тому і «якби науковці мали трохи інший базовий старт» у фінансовому плані — по великому рахунку іррелевантно

Добре , дякую. Тоді почекаємо на успіх тутешнього Донні Трампа в опануванні хімії.

а хімію то за що так? виглядає що заохочуєте як будто хочете помститися хімії за щось)

Та ні. Я взагалі трохи здивована таким сперечанням вне залежності від предмету. Але це доу, тому, просто буде цікаво почитати.

Десь перший рік ,окрім хімії, є додаткові предмети: філософія, політологія , англ мова тд. Але це десь 20-30% від завантаження. А потім хімія ( всі її напрямки) : теорія+ практика. Були тижні просто в лабораторіях.
Плюс, неможливо, окреслити хімію від фізики, біології , біохімії ітд.
Наскільки я знаю, якщо отримувати 2у вищу освіту, то це мінімум 2,5 роки перенавчання.
Але з урахуванням того, що я маю диплом за фахом хіміка, як першу вищу, то я вважаю, що 5років- це мало було .Бо на деякі теми в нас просто не було можливості провести практичне завдання, не було реактивів, або синтезувати було неможливо/ заборонено.

Я не розумів хімію в школі. Зараз з легкістю вивчив би
за рік-другий зміг би вивчити на рівні що зможу працювати.

Не даром в тебе нік Трамп.

Я би на твоєму місці задумався, якщо за кілька днів шкільну програму хімії не вивчиш на рівні випускника використовуючи сучасні інструменти і матеріали. Хто ж тоді з нас Трамп якщо я можу, а ти ні?

Вот ти вчив хімію, а я ні. Можу поспорити що я за 3-4 дня буду мати кращі знання ніж ти за 3-4 роки школи (скільки там хімія викладається). Дам 1 день на повторення матеріалу, не має бути проблемою для тебе згадати якщо ти вчив а не зубрив.

не вивчиш на рівні випускника

а что это за уровень? «иногда посещал»?

Вот ти вчив хімію, а я ні. Можу поспорити що я за 3-4 дня буду мати кращі знання ніж ти за 3-4 роки школи (скільки там хімія викладається). Дам 1 день на повторення матеріалу, не має бути проблемою для тебе згадати якщо ти вчив а не зубрив.

я бы посмотрел на этот бой инвалидов, где ты ничего не выучишь за 2 дня, а он ничего не вспомнит за один :D

Так я до того і веду. Я не вивчу прямо всю програму від корки до корки як це очікує мін освіти, но буду мати кращі знання ніж звичайний випускник так як він... також не вивчає, і якби вчителя не закривали очі і не дозволяли використовувати шпори і реально ганяли по всьому предмету на контрольних і екзаменах, і не накручували відверту «одиницю» до «трійки» то всіх на другий рік залишали б за винятком 1-2 задротів-олімпіадників хоча б обласного рівня.

тогда попробуй в след раз использовать слова, которые подходят. то что ты называешь школьной программой оказалось остаточными знаниями троечника. выучить школьную программу значит буквально знать ее всю. школьники не учат школьную программу, они ее проходят. и да, ты можешь пройти школьную программу за 2 дня, потому что прохождение не требует результата, только участие

Можу поспорити що я за 3-4 дня буду мати кращі знання ніж ти за 3-4 роки школи

Від творця «роблю за день роботу 1-2 місяця» — тепер «вивчу за 3-4 дня хімію».

Я би на твоєму місці задумався, якщо за кілька днів шкільну програму хімії не вивчиш на рівні випускника використовуючи сучасні інструменти і матеріали. Хто ж тоді з нас Трамп якщо я можу, а ти ні?

Та ти Трамп, мелеш очевидні дурниці з серйозним лицем.
В старших людей це ще норма, але якщо тобі не 70+ то перевір свої гормони, тестостерон=)

За кілька днів ти в кращому вивчиш і зрозумієш кілька термінів.
Хіба що «шкільна програма хімії» це вивчити таблицю елементів)

7 клас. Основи хімії
1. Що вивчає хімія.
2. Атоми, молекули, йони.
3. Хімічні елементи та їхні символи.
4. Періодична таблиця Менделєєва.
5. Прості та складні речовини.
6. Метали та неметали.
7. Хімічні формули.
8. Валентність елементів.
9. Відносна атомна та молекулярна маса.
10. Фізичні та хімічні явища.
11. Хімічні реакції та їхні ознаки.
12. Кисень, вода, повітря.
8 клас. Неорганічна хімія
1. Будова атома: протони, нейтрони, електрони.
2. Електронні оболонки.
3. Періодичний закон.
4. Хімічні зв’язки: йонний, ковалентний.
5. Ступені окиснення.
6. Закон збереження маси.
7. Хімічні рівняння.
8. Кількість речовини та моль.
9. Молярна маса.
10. Оксиди.
11. Кислоти.
12. Основи та луги.
13. Солі.
14. Розрахунки за хімічними рівняннями.
9 клас. Реакції та розчини
1. Розчини та розчинність.
2. Масова частка розчиненої речовини.
3. Електроліти та неелектроліти.
4. Електролітична дисоціація.
5. Кислотність і pH.
6. Реакції йонного обміну.
7. Окисно-відновні реакції.
8. Швидкість хімічних реакцій.
9. Екзотермічні та ендотермічні реакції.
10. Основи органічної хімії.
11. Вуглеводні.
12. Спирти, карбонові кислоти.
13. Білки, жири, вуглеводи.
10 клас. Органічна хімія
1. Будова органічних сполук.
2. Ізомерія.
3. Алкани, алкени, алкіни.
4. Бензен та ароматичні сполуки.
5. Нафта, природний газ.
6. Спирти та феноли.
7. Альдегіди.
8. Карбонові кислоти.
9. Естери та жири.
10. Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль.
11. Аміни та амінокислоти.
12. Білки.
13. Полімери та пластмаси.
11 клас. Узагальнення та поглиблення
1. Періодичний закон і будова атома.
2. Хімічний зв’язок і будова речовини.
3. Кристалічні ґратки.
4. Хімічна рівновага.
5. Принцип Ле Шательє.
6. Окисно-відновні процеси.
7. Електроліз.
8. Властивості металів.
9. Властивості неметалів.
10. Генетичні зв’язки між класами речовин.
11. Промислове виробництво хімічних речовин.
12. Хімія та екологія.
Я би на твоєму місці задумався, якщо за кілька днів шкільну програму хімії не вивчиш на рівні випускника

Не вивчиш, тому що сучасні інструменти тут ні до чого, здатність мозку обробляти та запам’ятовувати інформацію не розвивається одночасно з технологіями.
Навіть якщо ти там за пару днів дійсно вивчиш всі терміни, то через ті самі пару днів ти це все забудеш тому що для того щоб щось залишилося в довгостроковій пам’яті і не перетворилося в кашу, це щось туди треба вдалблювати систематично, довго і нудно.

якщо людина не розуміла фізику в школі вона навіть через 5 років навчання не зможе працювати з електронікою, хіба що на базовому рівні, не зможе конкурувати з тими хто розуміє

в якомусь паралельному всесвіті, в якому домінує здоровий глузд — так,
а от для прикладу в одній українській компаніїї розробник дронів не розуміє фізику на базовому рівні і конкретно як взагалі інформація передається радіохвилями (класичний радіолюбітєль який оволодів паяльником), тому він впевнений що це швидкість радіохвилі лінійно зростає з частотою, а не амплітудно-частотна модуляція дозволяє на більших частотах передавати більше даних з меншою затримкою
і що? і нічого... збирають собі дрони і продають і не хвилюються через сотні конкурентів

Ну так так і є, але це одна з причин чому в серйозних міжнародних компаніях кажуть на це «домогосподарки з 3д принтерами» і не сприймають серйозно. Бо це не розробки, а «подєлки»

Я би так не сказала. Не викладала хімію понад 10 років. Активно репетиторством не займаюся, але було цікаво , як зараз викладати, що змінилося ітд. На згадати мені тиждень знадобився. По ітогу — ось нещодавно викладала. База не змінилася, а от додаткова подача ( методи) — так. Купа всього на ютубі можна ,як приклади, додавати, плюс, можна ШІ долучати. В цілому, я була приємно вражена.

«Потрібно» — так не працює відкрита, дика ринкова економіка. Ви йдете туди де грощі — бо за усе траба платити. Жило, їжа, комуналка, медицина і т.д. Припустимо ви маєте схтдьність наприклад жо агрономії, потріьна спеціальність — але заброблятимете меншк ніж наприклад 400 разів менше ніж інвестаційний банкір. Куди відправлять вас батки вчиьтись ? Особливо коли навчання буде планим. Інша справа, що будь який аналог держ плану який буде робити субвенції чи взагалі давати стипендії на пріорітетні напрямки які прорахує. Наприклад вирахує — що порібні будуть залізничники чи електрики, гідро інженери і т.д. І на економіста чи юриста йти дуже дрого, як і на артиста татра та кіно конкурс по 900 людей на місце, а тут є реальна професія. Цей механізм був, але він зламаний і тюльпаноманія. По США там взагалі бред, більшість навчається на вивченні бізнесу.

коли хайп то люди йдуть набагато більше ніж потребує економіка. Тоді йдуть через курси, через купівлю дипломів, через знайомих, через платне навчання поверх держ замовлення. І потім 20-100 людей на місце і чергові розчаровані юристи, економісти, айтішники

Хіт радянського кіностудії О. Довженко «Королева бензоколонки» 1962 якраз про це. Знімався в м. Пирятин Полтавська область, на трасі Київ — Харків.

Я трохи не розумію, чому представники інших професій думають, що їх не можна замінить аішкою. Це стара добра автоматизація (з залученням статистики і грошей), просто зараз вона крутиться там, де можна вигребти якнайбільше грошей, бо це мета. Якщо якимось чином ринок так перегнеться, що всі супутні з розробкою речі будуть автоматизовані, виграє той, хто весь цей час буде інвестувати в !!автоматизацію іншого домену.

ЛЛМка сама по собі все ще мегакрінжова статистична річ, яка цілком залежить від датасетів. Сьогодні вона генерує токени і обросла харнесами і ручками щоб задовольняти різні актуальні в компʼютерній інженерії (ще більше в інженерії пз) речі. Але якщо її попросить відповісти на речі, в яких не так багато датасетів — ну просто не знаю, підсумувати главу середньо-відомої книги, то вона, як і завжди все наплутає. Але вона все краще виконує роботу, яка має найбільший датасетик в інтернетах і де ентерпрайзи ще файнтюнять на своїх кейсах. Окремо треба було б розібрати андер і оверфіти, та я думаю, що експертів це розʼяснить — вистачає.

До чого я веду? Якщо взяти і замість генерації мапінгу токенів до слів, або токенів до виклику функцій/тулзів зробить виклик кнопочок комбайну на заздалегідь відомих полях, буде те саме. Так, для початку, треба буде просто зробить відповідний датасет. Тобто створить фреймворк, за яким люди приймають рішення робити ті чи інші дії, при тій чи іншій ситуації на полі, нагенерувать з цього датасети, і створить роботизацію, що буде виконувать дії з цього фреймворку... Трохи грошей, трохи ітерацій з багами, трохи файн-тюну на основі expert-human-in-the-loop, і ми отримаємо на 99.99% кращого і дешевшого комбайнера, або пліточника.

Тобто, за умови залучення ресурсів і спеціалістів професії — можливо застосувати до будь-якої сфери. А в результаті людство нікуди не дінеться, а просто адаптується під нові умови, бо головна і найкраща навичка людини — адаптивність. А друга — дуже низьке використання енергії для виконання своєї роботи.

Тому не важливо, що вивчати, як би це дивно не звучало. Найбільш ефективним буде підлабузництво до тих, хто накопичив більше ресурсів за інших, як це і було більшість історії людства.

;)

Трохи грошей, трохи ітерацій з багами, трохи файн-тюну на основі expert-human-in-the-loop, і ми отримаємо на 99.99% кращого і дешевшого комбайнера, або пліточника.

Так, вони вже почали працювати в цьому напрямку:

У Нью-Йорку почали безкоштовно прибирати квартири заради навчання роботів
24tv.ua/...​oristovuyut-dlya_n3092786

Звичайний ML уже добре з цим справляється на всяких oil refineries і подібних підприємствах, де є куча історичних замірів і доступ до live метрик, щоб прораховувати чистоту вихлопу і тд. Тут нічого нового немає.

Щодо вашого основного запитання про «замінити аішкою», то ви самі ж і відповіли на своє запитання. Поки є на чому навчатися, до тих пір можна щось замінити, а коли діло доходить до новизни, то тільки брати тупим перебором, бо будь-який AI зразу обсирається з ніг до голови.

Судя по тенденциям — в крафт среткового оружия и патронов

Вчора заплатив механіку за його роботу по заміні грм — 1.5 тис євро.
Може автомеханіку вчити?..

Это ж не айти, пока станешь хорошим мастером пройдет много лет, работа тяжёлая и в основном ходовую менять и масло, вычти расходы, потом смотри сколько денег останется

Нагадало притчу:

— Як, ти хочеш сто доларів тільки за один удар молотком?

— Шановний, я зараз все поясню, — сказав майстер. — За удар молотком я порахував тільки один долар. А дев’яносто дев’ять доларів я беру за мої знання, завдяки яким я міг зробити цей удар по потрібного місця.

Напевне не в Україні
Бо мені в Україні за 2к баксів всю ходову перебрали разом із запчастинами недавно

Все зависит от авто, если ходовая обошлась в 2к, то твое авто стоит 15-30к, у тебя замена грм будет стоить от 600 до 2к евро смотря что за двигатель

Та багато від чого це залежить Тут як в айтішці Причому в айтішці глобальніше ніж просто галерство. Хтось по прямому жирному контракту працює на якийсь модний Каліфорнійський стартап, хтось у місцевій конторі «рога і копита» в смт Жопомир 1Ску програмує
Туди ж електрики і плиточники на яких усі чомусь тут слюни пускають

Напевне не в Україні

Польща, але майстер з Харкова 😁

В поляка було б дешевше 😁

Колега недавно втрапив в ситуацію, коли ще й клапана погнуло, то йому десь тисяч в 20 грн обійшлось в якомусь зажопінську Рівненської області, але це Ланос.

форд с его знаменитым грм в масле?)

ну там не все так погано)

та все с ним норм, хорошая машина. но замена грм у дилера те же самые 1.5к евро)

но замена грм у дилера те же самые 1.5к евро)

Тобто ти замінив в чувака в гаражі за ті ж гроші що і в офіційного дилера?

🤦‍♂️
а потом обижаешься на отсутствие у меня толерантности...

«те же самые 1.5к» — имелось ввиду как и у бмв.
1.5к у виннера (дилера) замена грм.
в клубных гаражах, если делать полную по списку в районе ~800-900

Мені здається набагато більше користі через 5-10 років принесуть інвестиції власного часу і сил не у вивчення технологій, а у те, у чому АІ завжди буде слабким, а саме — емоційний інтелект, творчість, креативне мислення, критичне мислення, відсутність галюцинацій, вміння перевіряти факти і не видавати бажане за дійсне, а також вміння налагоджувати відносини з людьми (особливо бізнес-відносини у форматі win-win) і розуміння реальних глибинних потреб людей, а не те, що вони формально озвучують вголос чи навіть в анонімних опитуваннях.

Коротше, як би сильно це не било по его технічних спеціалістів (і по моєму також), але схоже світ рухається в сторону того, що технічні навички починають цінуватися значно менше, ніж соціальні. Людина з мінімумом технічних навичок, але з доступом до АІ через 5-10 років і з досить широким соціальним колом, зможе жити набагато кращим життям, ніж середній інтровертний сіньйор з глибокими технічними знаннями.

Тож, кажучи мовою РПГ, вкладайте скіллпоінти у Харизму та Красномовство, немає сенсу прокачувати Інтелект ще далі, бо скоріш за все ви вже і так проінвестували забагато скіллпоінтів у цю характеристику.

Производители робо-женшин: бегите, глупцы!

Якраз в Інтелект і потрібно вкладатися (власний). А те, що ви маєте на увазі, це всілякі другорядні класові скіли, прив’язані до айтемів. Але серед них є і фундаментальні, тому це не так, що взяв і просто все викинув і позвільняв слоти.

Дайте визначення Інтелекту (чи хоч би інтелекту) щоб слот-прогалину фундаментальніше заповнити)

А то вже до ШІ було різне щоб інтелектуальні самопланки визначити — в шахи виграти, вміти читати-писати, і т.д.

завжди буде слабким... відсутність галюцинацій, вміння перевіряти факти, і не видавати бажане за дійсне

то ще відкрите питання у якого інтелекту то пункти слабкіші, і хто-чи-що їх швидше відполірує до більш оптимальних

технічні навички починають цінуватися значно менше

технічні навички вони також бувають різні, нп швидко перемножати числа без калькулятора — чим не технічна навичка, а щось з появою калькулядорів запит на технічні скіли не дуже так щоб і зменшився

вкладайте скіллпоінти у Харизму та Красномовство

«Найшвидкий спосіб відполірувати відполірувати Харизму та Красномовство! Та найефективніший куди вкласти ваші скіллтокени! — Дивіться md файли по юрлу на гітхаб нижче»
:)

Дивна оцінка слабкостей LLM... Емоційний інтелект. Є дослідження, де LLM в тестах показували кращий результат за людей. Навіть зараз, у складному випадку (не нашкодити) я попрошу LLM. Творчість важко визначити... Чи творчість програмування? Галюцинації... Ну... людина також помиляється. Критичне мислення та перевірка фактів? Навіть зараз це питання контексту, у мене наприклад вона постійно лізе все перевіряти, навіть з оцінкою корупції в Україні не погоджується, посилається на кількість відкритих справ НАБУ, тощо.

Людина з мінімумом технічних навичок, але з доступом до АІ через 5-10 років і з досить широким соціальним колом, зможе жити набагато кращим життям

за рахунок чого? можете розгорнути думку?

Оскільки саме написання коду переходить до моделей, розробникам треба цікавитись рівнем вище розробки — архітектура, методології. Тим, чим раніше цікавились архітектори. Так, це саме фундаментальні знання, яким вже досить багато років, і які досі є актуальними. Нещодавно подивився «Software Fundamentals Matter More Than Ever» — Matt Pocock він там більш розгорнуто розповідає і посилається на конкретні книжки — дуже відомі.

Також згоден з тим, що не завадить і занурюватися глибше в окремі домени.

Ну і також власне сама тема використання агентів вже також досить великий об’єм знань

Вже зараз схоже на те, що розділання за тек стеком характерне саме для ІТ аусорсінга і особливо аутсафінга, йде в сторону Кромнівої Долини. Тобто знатись треба буде значно більше не на безпосередньо технології щоб почати тут і зараз, а на бізнес домені — предметній галузі задачі автоматизації. Питання не стільки в AI, а зміні самого ринку.
І ні, ШІ не усеодно якою технололгією писати, C++ наприкдад вимагає в 6 разів більше токенів в середньому, аніж Python і майже нвкрли з першого промпиуине виходить отримати прийнятний результ через природу самого ШІ.

Схоже що єдине стабільне в світі це вивчити іспанську, дрони і навігацію на базі складок місцевості в умовах радіоелектроної боротьби.

уточнення по лінгво пункту — спершу common language (english), наступну з багатьох інших — так, іспанську (а знаючи українську та англійську, то вже буде на порядки легше ніж з common language)

Ну тут головне знайти замовника і не попастися DEA

Треба вчити «Базу».

А конкретніше? База постійно зсувається, 20 років назад, 10 років назад, 5 років років назад, зараз — це зовсім різні «бази».

А конкретніше?

Ну, це досить очевидно: База — це ключовий набір навичок, який дозволяє тобі ефективно працювати в спеціалізації, не прив’язуючись до конкретної реалізації тієї чи іншої технології.
Для програміста базою будуть алгоритми та структури даних, дизайн-патерни.
Для ML/DS спеціаліста базою будуть лінійна алгебра, базові алгоритми машинного навчання, знання принципів роботи з даними.
Для інших напрямів це будуть якісь інші конкретні знання, як-от знання принципів роботи мережі для девопса чи знання статистики для Quantitative researcher’а.

Само собою, що цього може бути недостатньо для щоденної роботи і знадобиться знання якоїсь чергової версії Спрінга 14 джави 88, але маючи «Базу» ти опануєш все в рази швидше і суттєво якісніше.

Тому База нікуди не ділась і що 5 років тому, що 20 була майже однаковою.
З’явився АІ, але він не заміняє необхідності усвідомлювати, що саме тобі потрібно і навіщо.
Вчити синтаксис чергового фреймворка вже дійсно не обов’язково, але розуміння того, навіщо його застосовувати, стає тільки актуальнішим.

Я б ще відніс до «Бази» знання доменної області, але це вже для Сініор+ спеціалістів, коли ти, за допомогою АІ, перетворюєшся зі звичайного кодера на «продуктового інженера» і починаєш мислити більш високорівневими категоріями.

Тут вже вчити треба цілими доменами. Зараз цікавить аграрочка — гідропоніка та агромоніторинг.

Технологію укладки плітки )))
Поки і туди ШІ не добрався )))

туди роботи зайдуть

Да все тоже бы и учил math, physics, cs
В it сделал бы корректировки — меньше низкоуровневого, больше архитектурного

Вже пізно якісь технології вивчати. Все, приїхали. Тепер треба вивчати садівництво та як вирощувати картоплю. Бо всі ми за 5 хвилин до зникнення професії. А може й усіх професій. Сподіваюсь цей сайт збережуть у read only. Щоб раз на рік заходити та ностальгувати за емігросрачами 2019 року.

Бо всі ми за 5 хвилин до зникнення професії.

Ну не 5 хв а швидше 5 років

А може й усіх професій

у багатьох ще думати треба поза патернами, та ще інші неалгоритмічні скіли потребують, тому айті проекція на інших не переноситься повністю

Спочатку запитайте сема самого, як би я відповів на це питання в 2016, 2006, ...

В найближчі 10 років планета може бути знищена, тому, вивчав би ракетобудівництво, біологію, хімію, космонавтику, космологію — все те, що дозволить вилетіти подалі в космос та почати будувати колонію на іншій планеті. Всім джунам, які зайшли почитати цікаві поради від олдів як стати синьйорами — окремий привітик.

тобто навіть після знищення нашої планети (хз що мається на увазі, ну нехай буде ядерна зима) ви думаєте що є поблизу планета, де умови будуть краще? серйозно?

Ну дивлячись, що мається на увазі під «поблизу». Є ж планети, які теоретично можуть мати життя на собі. Та ж сама Проксима Центавра b, яка в ~4 світлових років від нас знаходиться. Або ж Ross 128 b, що в ~11 світлових роках від нас. По міркам космосу — це мізерні відстані

В найближчі 10 років планета може бути знищена, тому, вивчав би ракетобудівництво, біологію, хімію, космонавтику, космологію — все те, що дозволить вилетіти подалі в космос та почати будувати колонію на іншій планеті.

що мені здається що за 10 років на Проксима Центавра не вдастся полетіти. Не памʼятаю дослівно інву, але тільки відносно недавно якийсь апарат вилетів за межі сонячної системи, а це відстань чи то сота чи то тисячна долі від світового року. Якщо написав би що за 10 років навчиться викривляти простір наприклад, тоді колонізація мала б більше сенсу ))

За 10 років ні. Навіть якщо рухатися зі швидкістю 10% від швидкості світла, долетіти вдасться лише десь за 40 років ±. А апарат, який ви згадуєте, то це, мабуть, Вояджер-2. Його запустили ще в 1977 році, а вилетів за межі Сонячної системи лише у 2018-му. Тобто до Проксими він летів би десь ± 80 тисяч років

якщо рухатися зі швидкістю 10% від швидкості світла

а якщо швидше — то швидше, і час не так лінійно вираховується

я тут в іншому топіку писав, місія артеміс 2 чи то вже відмовилася чи серйозно розглядає відмову в наступному льоті від рудиментарного туалету, бо місце і вага, про проксіму центавра нам поки що ранувато думати, на хімічних бустерах ми туди не вилетимо аж ніяк, на них же мрії про побудову на орбіті ковчєгу для льоту на проксіму теж дуже далекі навіть від обгрунтованих всіми нашими знаннями мрій

В найближчі 10 років планета може бути знищена, тому, вивчав би ракетобудівництво, біологію, хімію, космонавтику, космологію — все те, що дозволить вилетіти подалі в космос та почати будувати колонію на іншій планеті

Про тих хто встигне врятуватися на Марс)

людям (поки що і ще схоже довго) не під силу знищити планету, вміння концентрувати, перетворювати та каналізувати енергію яке в нас є далеке на порядки від цього

але погіршити умови життя для себе ми схоже можемо)) (тобто перетворити цивілізацію яку ми знаємо на втомлюючо дестабілізовану і непередбачувану)

10 основних технологій та методів плиточної кладки, які застосовуються у сучасному будівництві

Ще можна вивчити 10 найпоширеніших способів прокладання електропроводки в житлових і комерційних приміщеннях. Теж непоганий варіант ;)

Матрична алгебра, обробка сигналів, аналіз / візуалізація данних, класичне машинне навчання, нейромережі.

і теорія груп, про неї забувають, а вона імхо є одним з бустерів для творчої роботи в інженерії і дослідництві (ну, не механічному звісно)

а з боку сигналів є важлива прикладна штука — методика розроблена в морській ехоінженерії для вирізнення сигналу в складному шумі, та сама математика імхо може в сотнях інших місць бути корисною, особливо в умовах підсилення інженера ллмками, це такий низькорівневий бустер для тисяч напрямків інкрементального інжинірингу на десятиліття вперед

Рукопашний бій з роботами.

Cенсей, скажіть, а чи дозволяють завіти старійшин використовувати лом?

На питання «Ким ви бачите себе через 5 років?» можна відповідати уже що завгодно
Бо якщо людина сьогодні може відповісти хоч щось конкретне на це питання, то це уже не аби який софт скіл

Мене нещодавно якраз запитали таке. Я сказав просто «живим». Посміялися разом :)

У мене нема відчуття, ніби знання мов програмування і фреймворків вже стає непотрібним.

Агенти насправді пишуть дуже якісний код, але це наразі не скасовує потребу контролю за архітектурою, загальним напрямком руху проєкту, не скасовує прийняття рішень стосовно того, який трейдофф ми готові прийняти а який ні і т.п.

Проте динаміка така, що цей етап особливо сильно не затягнеться.

А по суті питання — можливо security (з обидвох сторін барикад). Можливо вже згаданий тут напрямок стосовно заліза.

Світ катиться в дупу, війни будуть не тільки у нас, тому зараз треба вивчати ембеддед, схемотехніку, радіоелектроніку і все супутнє, щоб бути на стороні створення добра.

Теж притримуюсь такої думки. Вже придивляюся собі платки

Зробишь ти зброю, продадуть її за кордон (дядя заробить), потім ця зброя когось вб’є (велике питання — кого). І де тут добро? Так було завжди.

Ви ж вкурсі що Україна зараз у стані війни надіюсь? Добро тут, зло там. Ваш КО

але ж дефтек продає зброю... ти не завжди наєш куди воно йде (чи піде потім)

можна розробляти ППО, системи раннього виявлення, величезний перелік різної захисної номенклатури.
Але загалом дефенс дуже зарегульована штука, і продати якимось хуситам Україні так легко не вийде — по перше політично не вигідно, по-друге союзники недозволять.
А взагалі йдете в укр компанію без закордонного офісу і маєте щастя, експорт зброї і так не працює і незапрацює найближчим часом швидше за все.

«розробляти ппо». ох уж эти разработчики ППО, 5 лет война — ноль серийной продукции. все что есть — западное или сделанное в ссср. своего НОЛЬ. делать ракеты, радары — это не про нас.

Українці фактично єдині хто має засоби протидії малим повільним цілям — це теж частина ППО.
З ракетами справді проблема, серійна продукція буде лише наступного року. Пропоную виправити цю ситуація власними руками.

чому це тільки малим повільним цілям, диви яка краса) шо ми вже збиваємо засобами із «гімна та палок»)

Я говорив про системні рішення, хоча такі випадки не можуть не радувати :)

як то кажуть — не кажи гоп,
по жодному з цих двох випадків немає підтвердження про збиття,
але ж наша пропаганда така ж як і в них і вже — гей-гей-гей

Якщо ви не бачили пруфів — це не означає, що їх нема. Доказів збиття гелікоптерів дронами достатньо у профільних джерелах.

конкретно в цьому відео у якості «доказів» збиття Мі-28 додали лівий фрагмент падіння іншого гелікоптера збитого з ПЗРК і такий же лівий скріншот з інформацією про уражений FF Мі-8
так що це та сама гойда гей-гей-гей

прости, не могу читать такую клюкву потужности. мне не показалось? ми єдині у світі хто може збивати слабоманевруючу ціль, на малой скорости? ты это на полном серьезе написал?
посмеялся с серийной продукции на следующий год, шутки про 3000 фламинго и милфтек.

Не ти а Ви, ми незнайомі щоб спілкуватись на ти.

ми єдині у світі хто може збивати слабоманевруючу ціль, на малой скорости? ты это на полном серьезе написал?

Засоби протидії на рівні війська, які масштабуються і які можна якісно застосовувати — так, ми єдині.
Питання про серйозність просто показує наскільки далеко від теми Ви знаходитесь. Цілі які погано визначаються на радарах, сильно маневрують, дешеві у виробництві і можуть запускатись тисячами це велика проблема для абсолютно усіх армій світу. Рішення проти них є в нас в росіян. Трохи ще в Ізраїлі.

посмеялся с серийной продукции на следующий год, шутки про 3000 фламинго и милфтек

бачите, а от займалися б Ви виробництвом ракет у нас би давно вже було сотні тисяч ракет які летіли б на болота :)
Якщо ж говорити серйозно то серійність у дефенсі не вимірються сотнями тисяч, а інколи навіть тисячами — все залежить від складності озброєння. Навіть сотня ракет це вже серійний зразок.

Я ж говорив про ракети в контексті ППО — декілька компаній вже представили свої ракети для перехоплення реактивних шахедів і зараз на етапі тестування/масштабування, деякі покажуть свої зразки в найближчі місяці. В залежності від виробу масштабування займає 6-18 місяців в Україні AFAIK.

Засоби протидії на рівні війська, які масштабуються і які можна якісно застосовувати — так, ми єдині.

клянусь, за 5 лет войны це найбільш потужне і незламне шо я чув.

100+ гепардов что нам дали, под сотню самолетов, 36 дивизионов(!) различных ракетных комплексов, не сосчитать сколько всякого хлама по зенитных установок по типу victor, skynex, зу-23, буквально десятки тысяч стингеров, мистралей, китайских пзрк, всяких тестовых образцов по типу hellfire на багги...оказывается мы тут на острие прогресса, а нам какой то хлам дают.

представляю как офигевает нато, имея пару тысяч самолетов от такой потужности.

повторюсь, це дуже потужно.

ну якщо єдиний аргумент це те що НАТО офігіває і що це потужно то могли і не писати а і далі потужнічати.
по 100+ гепардів і 36 дивізіонів з радістю почую першоджерело, а то всі говорять а по факту вкращому випадку 50% від цього отримуємо.
За єдиною офіційною статистикою яку я бачив перехоплювачі збивали в лютому під Києвіом 70% шахедів. А чому ж не гепарди чи 36 дивізіонів ракетних комплексів? Де Містралі?
А чому США під час війни в затоці розривали телефони наших виробників з проханнями про продтидію в тому числі шахедам?
А чому США витрачав до 6 петріотів на перехоплення шахеда в затоці?

Однак справді, якщо дивитись на початкове твердження то воно не до кінця коректне. Бо треба було уточнити про масштабоване і здатне працювати в догій перспективі. Але Вас це не цікавить, вам аби попотужнічати

по 100+ гепардів і 36 дивізіонів з радістю почую першоджерело, а то всі говорять а по факту вкращому випадку 50% від цього отримуємо.

ти дуже потужний. даже сам зеленский не настолько потужний як ти.

www.oryxspioenkop.com/...​vy-weaponry-supplied.html

ознакомься со списком поставок.

За єдиною офіційною статистикою яку я бачив перехоплювачі збивали в лютому під Києвіом 70% шахедів.

Зараз (21.04.26) перехоплювачі знищують близько 40% усіх повітряних цілей, розповідав заступник командувача Повітряних сил Юрій Черевашенко. упс, а куда ж половина делась? и на секундочку, это 2026 год.в 2025 и 2024 писюны дай бог 5% сбивали. теперь достаточно понятно где делось 100 гепардов и 36 дивизионов?

А чому США під час війни в затоці розривали телефони наших виробників з проханнями про продтидію в тому числі шахедам?

у меня передоз потужности. уфффф.

ладно, я уже насмеялся, но чисто из интереса спрошу. а можно посмотреть какую то видеоподборку как наші пісюни разрывали иранские шахеды в небе над ближним востоком? ну разрывали ж телефоны, наверное есть сотни видео?
или сейчас будет какая то отмазка интересная?

Тобі одне, а ти про своє, заспокойся карен

ты тоже потужник?

декілька компаній вже представили свої ракети для перехоплення реактивних шахедів і зараз на етапі тестування

Це ж повино було відбутися ще в 23 році, чи ні!?

З ракетами справді проблема, серійна продукція буде лише наступного року.

чому так? ((

В контексті ППО про який я говорив — впершу чергу пізно МО спохватилось давши пізно відповідні гранти/замовлення.

+ відсутність доступу до власних розробок в КБ Луч, + багато ситуацій які змусили нас фокусуватись на швидких дешевих рішеннях: обмеженість в ресурсах, відсутність експорту зброї, вимоги партнерів, власна недалекоглядність.

В контексті FirePoint залишу без коментарів.

а, вот куда ветер дует. наводчица ракеты на чернигов — берлинская, сказала что дайте доступ до разработок кб луч и все поедет. А берлинская тебе не рассказала что двигатели для ракет делает одно предприятие на всю страну?

Ой, так ви ще й читаєте через одне місце, тоді не бачу сенсу далі спілкуватись, за потреби можу порадити окуліста.

Українці фактично єдині хто

не має серійного виробництва радарів для виявлення малорозмірних БПЛА
і, на наше щастя що такі виробники є не тільки в США — Thales, Leonardo, Saab, ...

кляті ухилянти! ((

О, про ухилянтів. Згадалося якраз :)

🇺🇸 Науковці із США розробили автономний дрон, який може відстежувати бігунів у густих лісах без GPS і хмарних мереж.

Завдяки 3D-лідару дрон сканує навколишній простір, оминає перешкоди та прогнозує рух цілі, навіть коли вона зникає з поля зору. Технологію вже можна використовувати для пошуково-рятувальних операцій.

https://ukrmedia.news/en/science-tech/avtonomnyi-dron-bez-gps-peresliduvannia-liudyny/

Це лише з української бульбашки так здається, у всьому світі живуть своїм життям і кожен раз як взнають що я з України, дивуються що ще війна не закінчилась, бо думали що вже давно закінчилась.

Завжди так було. У всьому світі свої телемарафони і показують те що важливо для промивання саме їх мозку. Тому це взагалі не дивно.

навіщо далеко ходити, до 2022 року більшість українців так думали про АТО,
шугалися переселенців та вояк як «прокажоних» — всим було п**й на те що там відбовалося,

так що ви їм пропонуєте? кинути все, забути про відпочинок, своє благополуччя, і бункери будувати на всі кошти на випадок 0.001% що ядерна війна почнеться?

ну от у нас кожен думав про своє, тепер — частково знищені та окуповані,
і ще не відомо чим це все закінчиться для нас

Так і ризики інші, в Україні це десь 1%, в східних областях до 50%, в якійсь Австралії 0.001%

Створення добра — типу утілізація на металобрухт великої кількості морально застарілої зброї та транспорних засобів ? Чи в сенсі вирішити ключову причину винекнення конфлікту, який би мав місце і якщо би максимально доступною технологією був би лук та стріла із кремнієвим наконечником. Тільки 6000 років тому причиною конфлікту між містами Ур та Вавилон, були родючі городи ближче до ріки, а тепер газова труба, нафтогони, Перска протока, акваторії Чорного і Балтійського морів і т.д.
Реально біо метан, вітряки, сонячні панелі, гес включно із міні та мікро без гребель і усе що для цьго потрібно — кремній рідко земельні метали, мідь, неодимові магніти, акумулятори і т.д..коротше усе що робить КНР — це може вирішити багато чого.