Як я перестав покладатися лише на власну пам’ять і навчив ШІ ловити те, що пропускає рекрутер

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Як я перестав покладатися лише на власну пам’ять і навчив ШІ ловити те, що пропускає рекрутер

Вісім років тому я шукав вантажників для складських приміщень. Сьогодні я шукаю креативних людей — і саме тут зрозумів головний парадокс своєї професії: захайрити творчу людину можна тільки творчим підходом. Стандартні скрипти, шаблонні питання й «оцінка за бальною шкалою» тут не працюють.

Але є нюанс. Що більше в тебе свободи й імпровізації на співбесіді, то легше щось пропустити. Втомлений мозок наприкінці дня, симпатія до кандидата, який класно жартує, чи просто людська неуважність — усе це впливає на рішення про найм більше, ніж хотілося б визнавати.

Десь на цьому етапі в мій процес зайшов штучний інтелект. Не як заміна інтуїції, а як другий уважний співрозмовник, який нічого не забуває і не втомлюється.

Флоу, який ми вибудували крок за кроком

Етап 1. Реквайменти народжуються в діалозі з ШІ

Все починається ще до того, як я побачу першого кандидата. Хайринг-менеджер разом зі ШІ формулює запит на вакансію: кого саме шукаємо, які задачі ця людина закриватиме, який результат ми очікуємо побачити через три-шість місяців.

З цього діалогу я отримую не просто список вимог, а й пул питань — конкретні речі, які мені як рекрутеру треба провалідувати в кандидаті, щоб зрозуміти, чи варто вести його далі.

Це вже перше «вузьке місце», яке закривається: реквайменти більше не формулюються «на око», а мають чітку логіку — навіщо ця вимога, яку задачу вона закриває.

Етап 2. Інтерв’ю, запис і чесна оцінка без емоцій

Далі — перше інтерв’ю зі мною. Розмова записується. ШІ обробляє запис і зіставляє відповіді кандидата з реквайментами, після чого:

  • дає власну оцінку відповідності кандидата вакансії;
  • формує коротке summary в Slack для хайринг-менеджера — про що ми говорили, які сильні й слабкі сторони видно з розмови;
  • підсвічує моменти, які варто уточнити на наступному етапі.

Головна цінність тут — не в тому, що ШІ «розумніший» за мене. А в тому, що він не піддається симпатії до кандидата й не забуває деталі під кінець довгого дня співбесід.

Етап 3. Технічне інтерв’ю — доуточнення замість повторення

Якщо кандидат іде далі, ШІ формує окремий пул питань для технічного інтерв’ю — саме тих, які допоможуть тімліду чи хайринг-менеджеру дорозкрити людину й перевірити те, що лишилося неясним після першого етапу. Розмова знову записується, і після неї ШІ дає фінальну оцінку — вже з урахуванням обох інтерв’ю та початкових реквайментів.

Рішення про найм ми приймаємо, маючи перед очима не два розрізнені враження з голови різних людей, а цілісну картину: реквайменти → перше інтерв’ю → уточнення → друге інтерв’ю.

Кейс, який показав, навіщо все це затівалося

Ми шукали сейлз-менеджера. На інтерв’ю зі мною кандидатка розповіла, що її найбільший закритий чек становив 200 тисяч. Через кілька днів, на розмові з хайринг-менеджером, та сама цифра прозвучала вже як 350 тисяч.

Жодна з розмов окремо не викликала підозр — люди хвилюються, плутаються в цифрах, округлюють. Але коли ШІ зіставив обидва записи, розбіжність вилізла одразу.

Це і є та річ, яку людині складно тримати в голові: два різних інтерв’ю, розділені в часі, проведені різними людьми, з десятками інших деталей між ними. ШІ не порівнює кандидата з «враженням», він порівнює факти з фактами. І в цьому випадку розбіжність стала вирішальним аргументом при прийнятті рішення — не єдиним, але дуже показовим.

ШІ як довга пам’ять, якої немає в людини

Є ще один ефект, який я оцінив не одразу. Рекрутер тримає в голові десятки кандидатів одночасно, і природно, що деталі стираються. Але буває так: кандидат, який рік тому не проходив через недостатній скілсет, за цей час встигає прокачатися й дозріти саме до тієї ролі, яку ви закриваєте зараз.

Коли вся історія спілкування, оцінки й фідбеки зберігаються в системі, а не тільки в моїй голові, — відкривши профіль такого кандидата в ATS, я одразу бачу весь шлях: що він вмів рік тому, які були зауваження, і як змінився його рівень. І часто саме такі «повернені» кандидати стають найкращими наймами, бо про них уже є повна картина, а не тільки перше враження.

Що ШІ точно не робить за мене

Важливо чесно сказати: ШІ не приймає рішення про найм і не відчуває, підійде людина команді за духом чи ні. Він не оцінює той самий креативний драйв, заради якого я, власне, і працюю саме з творчими людьми. Це залишається за мною.

Те, що робить ШІ, — знімає з мене рутинне навантаження аналітики: звірку фактів, утримання деталей у пам’яті, формулювання уточнюючих питань. І саме завдяки цьому в мене більше ресурсу залишається на те, що дійсно неможливо автоматизувати, — на живе знайомство з новою людиною і відчуття, чи спрацює ця «хімія» в команді.

Що я порадив би іншим рекрутерам

Якщо ви думаєте про подібний флоу, ось три речі, які я виніс із власного досвіду:

  • Почніть з реквайментів, а не з інтерв’ю. Якщо ШІ з самого початку розуміє, кого й навіщо ви шукаєте, вся подальша аналітика стає точнішою.
  • Записуйте й зберігайте все. Цінність з’являється не одразу, а тоді, коли у вас накопичується історія — можливість порівняти інтерв’ю між собою чи повернутися до кандидата через рік.
  • Не передавайте ШІ фінальне рішення. Він — інструмент звірки фактів і другий погляд, а не суддя. Останнє слово має лишатися за людиною, яка бачить не тільки цифри в резюме, а й людину напроти себе.
👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Дуже впізнаю кейс із 200 і 350 тисячами. Я роблю інструмент для рекрутерів, і найкориснішим у звірці виявилось не саме summary, а цитата кандидата під кожною вимогою вакансії: коли поруч стоять два дослівні фрагменти з різних інтерв’ю, розбіжність видно без жодної «оцінки ШІ», і хайринг-менеджеру не треба вірити на слово. Щодо питання про запис: з нашого досвіду, частіше погоджуються, коли на початку прямо кажуть, навіщо запис (щоб рекрутер слухав, а не друкував, і щоб відгук менеджеру був точним), і що його ніхто, крім команди найму, не побачить. Якщо людина все одно проти, рекрутер просто веде нотатки сам, і це нормально.

Розмова записується. ШІ обробляє запис

Як вирішуєте проблему, коли кандидат не погоджується на запис розмови?

ШІ формує окремий пул питань для технічного інтерв’ю — саме тих, які допоможуть тімліду чи хайринг-менеджеру дорозкрити людину й перевірити

А чому людин на лідерських позиціях (тімЛід та менеджер) не можуть цього зробити?