Meta показала CRAM: стиснена RAM, яка працює майже зі швидкістю DRAM

На Linux Plumbers Conference у Празі інженер Meta Грегорі Прайс (Gregory Price) представив Compressed RAM Service. У ньому пам’ять стискається апаратно, а ядро Linux бачить її як звичайну. За результатами тестів, продуктивність близька до «сирої» DRAM.

5 жовтня 2026 року на Linux Plumbers Conference у Празі, у треку Device and Specific Purpose Memory, Грегорі Прайс із Meta виступив із доповіддю «A Compressed RAM Service». Про це написав Phoronix. Мова про підтримку в ядрі пристроїв, які стискають пам’ять апаратно. Прайс показав працюючу реалізацію (mm/cram.c). За його словами, вона досягає продуктивності, близької до DRAM, у бенчмарках TAOBench і FIO. Коректність page cache перевірили на більшості файлових систем, що є в дереві ядра.

Нині для економії пам’яті Linux використовує програмне стиснення. zram створює у RAM блочний пристрій, де сторінки зберігаються стисненими. zswap — стиснений кеш перед swap-пристроєм. В обох випадках працює CPU, а доступ до стисненої сторінки коштує дорого: виникає page fault, ядро розпаковує дані й повертає їх у звичайну пам’ять.

У CRAM стисненням займається сам пристрій. Він дає доступ до даних на рівні кеш-лінії або байта, тому пам’ять лишається змапованою в таблицях сторінок, а сторінки залишаються в page cache. Фолтів на читання немає, програмної декомпресії теж. Звідси й швидкість читання на рівні DRAM.

Ядро виходить із того, що кожна struct page, яку воно отримує, забезпечена реальною пам’яттю. Для компресованого пристрою це не так: заявлена ємність більша за фізичну, а реальний запас залежить від того, наскільки добре стискаються дані. Тому такі сторінки мають поводитися як звичайна пам’ять, окрім прямого запису: за формулюванням доповіді, вони можуть бути «migratable, mappable, page-cache-able, але, можливо, не напряму записувані».

Прайс наголошує, що майже все потрібне вже є в ядрі або колись було:

  • захист від запису в таблицях сторінок (COW, KSM) для анонімної пам’яті;
  • у page cache допускаються лише «чисті» сторінки;
  • reclaim і demotion, тобто витіснення та переміщення на повільніші рівні;
  • memory ballooning для динамічної зміни розміру;
  • free page reporting, щоб прибирати застарілі дані;
  • memory tiering із NUMA balancing;
  • приватні NUMA-вузли зі строго контрольованим розподілом пам’яті.

За словами автора, бракує лише однієї можливості. Phoronix додає, що більшість потрібних частин уже в мейнлайні.

Згідно з графіками з презентації, читання даних у CRAM відбувається зі швидкістю сирої DRAM. Запис значно швидший, ніж у zram, zswap і звичайному swap. Це поки результати самого розробника на його тестовому стенді. Незалежних перевірок немає, а в апстрім CRAM ще не потрапив. Phoronix лише сподівається, що це станеться «в недалекому майбутньому».

Дефіцит і подорожчання пам’яті, спричинені AI-бумом, змушують усіх, від гіперскейлерів до власників невеликих серверів, шукати способи вмістити більше даних у наявну ємність. Модуль DRAM дорожчає, а стиснення з ціною майже нативної швидкості фактично збільшує його ємність без втрат на фолти й розпаковку. У такій ситуації технологія з’явилася дуже вчасно і має шанс швидко злетіти та отримати широке застосування.

Джерела:

Підписуйтеся на Telegram-канал «DOU #tech», щоб не пропустити нові технічні статті

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Не взлетить. Навіть ECC і регістри тільки з DDR5 стали дефолтною опцією, бо це коштує латентності доступу, а компресія її різко підніме ще більше.

костиль від Мети це тимчасовий хак, оскільки не всі зараз мають змогу купувати DDR5, а працювати якось треба.

це коштує латентності доступу

так, але справа в тому що
— латентність RAM це взагалі ніщо, якщо порівнювати з використанням swap
— не всі додатки взагалі чутливі до latency, хтось більше до bandwidth
— з часів безкешевого Intel 8086 багато води витекло і давно існують багаторівневі кеші, Out-of-Order Execution, Load-Store Queues, Memory Disambiguation, TLB, ... якраз щоб швидкі CPU Core менше чекали повільнішу RAM

Навіть ECC і регістри тільки з DDR5 стали дефолтною опцією

це абсолютно стандартні серверні технології починаючи ще з DDR1

вже зараз з NUMA я можу розділяти де що зберігати, у мене є і локал і ремоут меморі, ну буде ще компрессед

графіками з презентації

в IBM апаратна компресія RAM наявна з 2014 ріку / з POWER8

взагалі ще на початку 2000-х вже була MXT для мейнфреймів Z

смешались в кучу кони, люди ©
MXT взагалі розробили для xSeries (2001) але в наступних поколіннях її вже не було,
а вже потім MXT з апаратним акселератором з’явилась і в IBM z10 (2008), але в сучасних поколіннях її теж давно немає (акселератори компресії іншим чином тепер використовуються),
а ось саме AME з апаратною реалізацією мейнстрімова технологія на всіх POWER починаючи з POWER8 (навіть з POWER7, з 2009 року, але там це було з певними обмеженнями)

Добре. Але не кожному потрібен мейнфрейм.

це НЕ мейнфрейм )

Ти ж мене зрозумів. Ні? :)

Наскільки ефективне стиснення?

Заголовок якийсь трохи дурацькій, дивно що молодший сержант(хоча для зсу напевно норм) так пише. Також хотілося би почитати більше про реалізацію цього стиснення.

Почитай, я дозовляю.

колись так на HDD файли зберігали: те, що зараз не треба — в zip.
якщо HDD 1-2 Гіга, і коштує дорого, то був норм варіант для раціонального його використання.

нові часи, нові потреби...

Літні люди згадають Stacker або DoubleSpace, і відомий прикол en.wikipedia.org/wiki/SoftRAM

SoftRAM was designed for use with Windows 3.1. It was launched in March 1995 and sold more than 100,000 copies.
Схоже на те, що Мета зробила.

«placebo software.»
я не дочитав, так. лол

Тож за софтову компресію (якщо не помиляюся що там по юрлу), яка існує вже давно як звичайна фіча.

Софтова архівація в ram і зараз є, хардварна ще не зустрічалася.

От в цьому й прикол