Meta показала CRAM: стиснена RAM, яка працює майже зі швидкістю DRAM
На Linux Plumbers Conference у Празі інженер Meta Грегорі Прайс (Gregory Price) представив Compressed RAM Service. У ньому пам’ять стискається апаратно, а ядро Linux бачить її як звичайну. За результатами тестів, продуктивність близька до «сирої» DRAM.

5 жовтня 2026 року на Linux Plumbers Conference у Празі, у треку Device and Specific Purpose Memory, Грегорі Прайс із Meta виступив із доповіддю «A Compressed RAM Service». Про це написав Phoronix. Мова про підтримку в ядрі пристроїв, які стискають пам’ять апаратно. Прайс показав працюючу реалізацію (mm/cram.c). За його словами, вона досягає продуктивності, близької до DRAM, у бенчмарках TAOBench і FIO. Коректність page cache перевірили на більшості файлових систем, що є в дереві ядра.
Нині для економії пам’яті Linux використовує програмне стиснення. zram створює у RAM блочний пристрій, де сторінки зберігаються стисненими. zswap — стиснений кеш перед swap-пристроєм. В обох випадках працює CPU, а доступ до стисненої сторінки коштує дорого: виникає page fault, ядро розпаковує дані й повертає їх у звичайну пам’ять.

У CRAM стисненням займається сам пристрій. Він дає доступ до даних на рівні кеш-лінії або байта, тому пам’ять лишається змапованою в таблицях сторінок, а сторінки залишаються в page cache. Фолтів на читання немає, програмної декомпресії теж. Звідси й швидкість читання на рівні DRAM.
Ядро виходить із того, що кожна struct page, яку воно отримує, забезпечена реальною пам’яттю. Для компресованого пристрою це не так: заявлена ємність більша за фізичну, а реальний запас залежить від того, наскільки добре стискаються дані. Тому такі сторінки мають поводитися як звичайна пам’ять, окрім прямого запису: за формулюванням доповіді, вони можуть бути «migratable, mappable, page-cache-able, але, можливо, не напряму записувані».
Прайс наголошує, що майже все потрібне вже є в ядрі або колись було:
- захист від запису в таблицях сторінок (COW, KSM) для анонімної пам’яті;
- у page cache допускаються лише «чисті» сторінки;
- reclaim і demotion, тобто витіснення та переміщення на повільніші рівні;
- memory ballooning для динамічної зміни розміру;
- free page reporting, щоб прибирати застарілі дані;
- memory tiering із NUMA balancing;
- приватні NUMA-вузли зі строго контрольованим розподілом пам’яті.

За словами автора, бракує лише однієї можливості. Phoronix додає, що більшість потрібних частин уже в мейнлайні.
Згідно з графіками з презентації, читання даних у CRAM відбувається зі швидкістю сирої DRAM. Запис значно швидший, ніж у zram, zswap і звичайному swap. Це поки результати самого розробника на його тестовому стенді. Незалежних перевірок немає, а в апстрім CRAM ще не потрапив. Phoronix лише сподівається, що це станеться «в недалекому майбутньому».
Дефіцит і подорожчання пам’яті, спричинені AI-бумом, змушують усіх, від гіперскейлерів до власників невеликих серверів, шукати способи вмістити більше даних у наявну ємність. Модуль DRAM дорожчає, а стиснення з ціною майже нативної швидкості фактично збільшує його ємність без втрат на фолти й розпаковку. У такій ситуації технологія з’явилася дуже вчасно і має шанс швидко злетіти та отримати широке застосування.
Джерела:
23 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівНе взлетить. Навіть ECC і регістри тільки з DDR5 стали дефолтною опцією, бо це коштує латентності доступу, а компресія її різко підніме ще більше.
костиль від Мети це тимчасовий хак, оскільки не всі зараз мають змогу купувати DDR5, а працювати якось треба.
так, але справа в тому що
— латентність RAM це взагалі ніщо, якщо порівнювати з використанням swap
— не всі додатки взагалі чутливі до latency, хтось більше до bandwidth
— з часів безкешевого Intel 8086 багато води витекло і давно існують багаторівневі кеші, Out-of-Order Execution, Load-Store Queues, Memory Disambiguation, TLB, ... якраз щоб швидкі CPU Core менше чекали повільнішу RAM
це абсолютно стандартні серверні технології починаючи ще з DDR1
вже зараз з NUMA я можу розділяти де що зберігати, у мене є і локал і ремоут меморі, ну буде ще компрессед
в IBM апаратна компресія RAM наявна з 2014 ріку / з POWER8
взагалі ще на початку2000-х вже була MXT для мейнфреймів Z
смешались в кучу кони, люди ©
MXT взагалі розробили для xSeries (2001) але в наступних поколіннях її вже не було,
а вже потім MXT з апаратним акселератором з’явилась і в IBM z10 (2008), але в сучасних поколіннях її теж давно немає (акселератори компресії іншим чином тепер використовуються),
а ось саме AME з апаратною реалізацією мейнстрімова технологія на всіх POWER починаючи з POWER8 (навіть з POWER7, з 2009 року, але там це було з певними обмеженнями)
Добре. Але не кожному потрібен мейнфрейм.
це НЕ мейнфрейм )
Ти ж мене зрозумів. Ні? :)
Наскільки ефективне стиснення?
up to 40%
Заголовок якийсь трохи дурацькій, дивно що молодший сержант(хоча для зсу напевно норм) так пише. Також хотілося би почитати більше про реалізацію цього стиснення.
Почитай, я дозовляю.
колись так на HDD файли зберігали: те, що зараз не треба — в zip.1-2 Гіга, і коштує дорого, то був норм варіант для раціонального його використання.
якщо HDD
нові часи, нові потреби...
Літні люди згадають Stacker або DoubleSpace, і відомий прикол en.wikipedia.org/wiki/SoftRAM
SoftRAM was designed for use with Windows 3.1. It was launched in March 1995 and sold more than 100,000 copies.
Схоже на те, що Мета зробила.
Не зовсім, там був скам
«placebo software.»
я не дочитав, так. лол
Тож за софтову компресію (якщо не помиляюся що там по юрлу), яка існує вже давно як звичайна фіча.
Софтова архівація в ram і зараз є, хардварна ще не зустрічалася.
От в цьому й прикол