Якби завтра більше не можна було писати на Java, яку мову ви б обрали?

💡 Усі статті, обговорення, новини про Java — в одному місці. Приєднуйтесь до Java спільноти!

Уявімо, що всі нові проєкти на Java раптом зникли, а вам потрібно обрати іншу мову для роботи.

На що перейшли б? Залишилися б у знайомій JVM-екосистемі чи обрали б зовсім іншу платформу? І що вплинуло б на ваш вибір найбільше?
👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

C#, Kotlin мабуть (якщо саме замість Java) або навіть С++: саме строго типізовані, з можливістю гарно структурувати код. Але ІМХО Java всеодно краще.
Пишу на Python але свідомо не вказую тут бо обидві мови гарні для своїх задач і порівняти (і в більшості випадків замінити) їх не вийде. Це як порівнювати зелений колір з апельсином... наче як апельсин може бути зеленим але він помаранчевий... Вобщєм для холівару саме те)).

Какая разніца на каком язикє? У мене чєлюсть джаавговорящая.

то ще не гірший «разніца»-варіант, самий-самий то коли через слеш «неразніцу» вказують, аля -
айтіспец у Java/JavaScript, чи у C/C++, і т.д.

А це від мене не залежить, на тих мовах що хотілося би писати ще спробуй знайди роботу...

PET проект можна писати хочь на Jancy хоч на Pixilang. А так правда матка є купа комерційних тех стеків : C# Destop, C# .Net Core, Python Web (FastAPI, Django і т.п.), Puthon AI/ML (Tensoflow, PyTorch), Python Big Data (Pandas і т.п.), C++ Unreal чи GameDev назагал, C/C++ Embeddedб, Node Nest.JS і т.д. — де реальність в тому, що не стільки ти обираєш скільки тебе обирають. Ринок каже де які зарплати і в яку екосистему йти, а яку залишити може для хоббі, а може і забути назавжди типу Ruby on Rails.

Навіть якщо нові проекти на Java раптом зникнуть, то старих вистачить ще років на 30. На Коболі і досі підтримують код 🤷‍♂️

Якщо ми не говоримо, що зникне JVM — моя улюблена Scala і Kotlin будуть тут. Згадуємо що обидва компілюються в native і webassembly.

Якщо пророцтво «coding is solved» виявиться правдивим, то все стає цікавішим. Мені подобається позиція DHH з написанням нативного коду на кожну платформу.
Там де потрібна буде швидкість є Rust. Якщо потрібна коректність Lean теж стає цікавим.

Навіть якщо нові проекти на Java раптом зникнуть, то старих вистачить ще років на 30.

сапорт легасі — ще та шляпа, як по фінансам, так і по відношенню до розробника.

Так і є. Але я вже зараз не бачу особливих переваг починати новий проєкт на Java.

а кого лекше набрати на ринку? Джавістів чи Котліністів?

Тайпскриптістів.

Зараз найняти когось не така проблема, вакансій мало, кандидатів багато. А з приходом ШІ багатьом компаніям взагалі байдуже на чому писали

А з приходом ШІ багатьом компаніям взагалі байдуже на чому писали

а ревью?

Вони взагалі код читати не хочуть 😬🤦🏼‍♂️

На співбесіді ШІ кандидатів:
- читати вмієш?
-- вмію
- а писати?
-- теж вмію, але тільки на тайпскрипті та джава
- бувший айтішник шолі?
-- йес
- аа, ясно, ми вам передзвонимо, наступний

Я чув кінцівку : «А ясно тоді в ділдоводи, як не хочеш то в штурма. — Чому ? — Бо не Emedded і не знаєш Python». І це билина, а не анекдот.

Для чого ? Kotlin-істів на називають Android dev. А якщо ти пишеш бекенд на Spring Framework, звичайний Java-іст бере і пише, за пару тижнів вже нема секретів в мові можна навіть швидше. Якщо збірка через Gradle — то там теж зараз Kotlin.
Я так зайшов пару років тому на проект, гадки не мав, що там Kotlin — засвоївся швидко, значно шаидше чим в Node чи тим більше в Python. (В Java я прийшов дуже давно в 2006 з Borland C++ і GCC та Delphi).

Наприклад Spring Reactive/Web Flux, ніяких аттавізмів і оверхедів Tocmact бо немає в сучасних проектах JSP і тому подібного. По друге нативна ассинхроника під капотом — Netty, краще і Nest.js і FastAPI і Ralavel. При тому це не Rust де на обробку одного REST запиту щоб лише стаб вертало, робити два дні, а Persistance рівень ще 4 дні і ще не криво треба зробити, просто Vibe Coding-ом буде працювати гірше за Django, там треба вміти оптимально писати, а не просто писати, навдміну від Java де в 80% випадків треба просто написати без випендріжів.
Ще в сучасній Java залатали купу дірок і т.д.
Момент в тому, що проекти крім PET починають одиниці хто має тему та капітал — такі здебільшого за кордоном, ми наймаємоя де є замовник який платить грощі. Java як і C# - це дорогий Enterprice сегмент ринку, що массово пішов з України через безпекову ситуацію. Та усе таки це не так вдарило по ринку як по : Manual QA, Frontend та Node, де щеттримвсячні курси і за сприяння держави зокрема свого часу, зломали ринок пропозицією, що значно перевищує попит.

Вибрав би яву, чудова мова як на мене

Скалу вже пропонували?

Скалу вже пропонували?

вона не для посередніх умів, тому, Джаву не замінить.

Ну якщо раст продають, то чомуб скалу не продавати?

В С\СРР йде еволюція в напрямку безпечності мови оскільки там pointers, робота з пам’яттю, різний треш типу operator overloading. Тому Раст і продається.
А от з Джавою питання — чи справді є сенс мігрувати на Котлін\Скалу? Душать сумніви.

Про котлін взагалі питання не має бути, це тупо джава, яка краща за джаву.
​ Зі скалою — так, все досить складно, і зараз якщо ви собі успішно щось маєте не проді на джаві, чи варто підриватись вчити скалу — то скоріше ні, ніж так.

Про котлін взагалі питання не має бути, це тупо джава, яка краща за джаву

А чем лучше?
Без иронии, реально интересно

Система типов с которой проще боротся с NPE ибо встроена прямо в синтаксис без Optional лямбд и т.д. Особенно удобно во множественных POJO и системах структур при пработе с Web сервисами и базами данных.
Extension functions — спорный момент, усложняет понимание кода, однако дает возможность подхачить сторонню библиотеку код котоорой недоступен или нельзя/не желательно модифицировать. А так Java 17 и выше перекрыли большинство бенефитов Scala и Kotlin, потому как языки боролись с проблемами с еще архаичных Java 1.4 — Java 1.6 которые бизнес старался поддерживать без замены весьма долгое время.
Тем не мение Kotlin оставляет хорошее впечатление, на нем удобно программировать, мешает только остсутсвие multiple catch.

Система типов с которой проще боротся с NPE ибо встроена прямо в синтаксис без Optional лямбд и т.д.

ох, з ціми бЛямбдами і опшнл намутили в Джаві, повбивав би.

Extension-ы очень приятно иметь, когда альтернатива — статик метод и два операнда, а не один, вдобавок.
Ещё одна сильная фигня — property accessor-ы. Код куда более приятен когда не нужно foo.setZ(bar.getX) условно.

А так в новой Java не делают, сечас что то вроде foo.setX(Optional.ofNullable(bar).map(Bar::getX).orElse(null));
Да выражение значительно длинее, но если bar == null, NPE не полетит. В Kotlin один ? и все.

Про котлін взагалі питання не має бути, це тупо джава, яка краща за джаву.

от ви в б свій власний легісі-прод на Джаві дозволили-б вкручувати Котлін?
На продукт витрачена купа коштів, сидять розробники, яким той Котлін не вперся, якщо чесно (вони й з Джавою горем забезпечені).
І тут приходить ентузіазіст «адавайте вкрутимо Котлін?»
— Нудавайте.

Через місяць хтось з дідів уходить, дають об’яву на роботний сайт, і там вже в описі Джава+Котлін (уявімо, що ринок праці не такий як зараз)
Відповідно, цінник на Джава+Котлін розробника буде побільше, а вибір — поменше. І далі цього поца хтось буде повинен ревьювати-контролювати, тобто, тіма вимушена вчити Котлін. Виглядає як оверхед.
Описаний кейс — про Джава легасі-проект.

Починати проект на Котліні — нема питань, але статистика показує що чомусь-якось не дуже то й починають.

Світ розділився до ШІ і після ШІ. Відповідь та аргументи також.
В світі до ШІ треба дивитися шо за легасі, як багато коду, які плани на розвиток, ітд.
Такий інтродакшн може дійсно бути зайвий. Тим не менш Котлін не Скала — ми успішно наймали джавістів, вони за тиждень-два вже нормально писали.

Світ розділився до ШІ і після ШІ.

Якщо ви маєте на увазі епоху дешевого інференса від ШІ-провайдерів, то вона мине

ШІ ринок вигреб всі фінанси, до яких можна дотягнутися, і поліз вже в облігації держ займу сошоа, під які бере кредити, і це — пастка.

----\\

Котлін не Скала — ми успішно наймали джавістів, вони за тиждень-два вже нормально писали.

За тиждень-два можна і китайською почати писати,
але ж граматика, стилистика, читабельність.

Давайте подивимось на факти, просто порівняємо adoption Котліна і Джави.
Джава займає приблизно вдвічі більший сегмент ринку розробки,
при тому що Котлін — це наполовину розробка під Андроід,
відповідно, сегмент Котліну в загальному ринку бекенд-розробки незрівнянно менше ніж у Джави.

Тенденція зростання adoption Котліна є сталою, але повільною, тому його варто радити молодим розробникам, щоб не захаращувати голову Джавою де половина знань це якесь трешове легасі ( тут играем, тут не играем, тут мы рыбу заворачивали )

Якщо ви маєте на увазі епоху дешевого інференса від ШІ-провайдерів, то вона мине

Наприклад мені по роботі доводиться фіксити щось в тайпскрипті і в с++. Я ні те ні те не знаю, і знати не хочу, але з ші це менш важливо... Тому питання де знайти програміста на конкретну мову зараз не стоїть геть.

Пам’ятаю на доу навіть колись срач був — чи брати спеціаліста з мови, чи генераліста який знає декілька (ніхрена не знає) та алгоритми. Генералісти перемагають.

А за дешевий інференс — час покаже. Запасаємось попкорном.

Генералісти перемагають.

те, що в них на словах виграшна позиція — очевидно.

Давайте подивимось на факти, просто порівняємо adoption Котліна і Джави.

адопшен, може то і адопшен, але мова більш приємна зі збереженням усіх фреімворків і сумісності.

мова більш приємна зі збереженням усіх фреімворків і сумісності.

Ви багато коду написали на Котліні?
В практичному застосуванні сумісність з Джава-фреймворками така ж безшовна, як розписують євангелісти Котліна?

Спрінг працює взагалі без проблем.
А із такого що пригадую — «шовність» є де старий фреімворк вимагає біни наприклад, і з дата класами не працює. Всіляка серіалізація, темплейтм ітд.

а якщо нулпоінтер прилітає з Джави, то він таки прилетить в Котлін-код?

Вони зробили досить зручно на рівні системи типів. Все що приходить із джави можна «безкоштовно» вирішити чи це наллбл (’?’ в кінці типу), чи ні (дев впевнений що воно не може бути налл). Все для зручності. Самі наллпоінтери ловляться через трай-кетч, все так само.

В сенсі, на Android — на Java не починають. Kotlin живіше усіх живих. Та і в класиці Spring — у половини Gradle та Kotlin.

Мова Котлін це не лише про мову, бо з нею якраз все добре і не дуже складно.
Проблема в екосистемі, фреймворках, і головне — в сегменті ринку: фронт, бек, ML etc

Якщо бекендер береться за нову мову, то вона повинна бути під бекенд, інакше, розробник буде мотатися як телячий хвіст між фронтом, беком і андроїдом. В мене таке було, не сподобалось.

запитання некоректне — Джава це не тільки мова.
Котлін це ще Джава чи вже ні? А Груві?
Андроід це Джава?

а ще C# та ДОТнет, які є симетричною екосистемою.

Чому не коректне ? Воно чітко поставлено саме про мову програмуваання Java, не про JVM навіть. У Gooole же стала саме таке питання і вони обрали Kotlin для одних випадків, Go lang для інших.

в эпоху LLM агентов все неэффективные языки, которые создавались исключительно, чтобы облегчить жизнь кожаным мешкам, будут сходить со сцены.
я вижу хорошие перспективы только у Rust.

тому що важкий поріг входження для людей, а машинам то все єдно?

Відкритого коду на Rust значно менше, ніж на JS чи Python, тому LLM поки що пишуть на ньому гірше. До того ж Rust складний, і порогу входу це не знижує. Тож досвідчені Rust-розробники, найімовірніше, ще довго будуть цінними, хіба що з’явиться простіша мова з такими ж гарантіями безпеки. Хоча варто враховувати, що вакансій на Rust поки теж не так багато

дискутабельно, тому деякі пункти

До того ж Rust складний, і порогу входу це не знижує

У цьому випадку складний для людини — нескладний для машини,
бо такі фактори як більша передбачуваність, додаткова наявність вбудованих механізмів «ненапортачити» (що робить його трохи подібним до мов більш високого рівня) — по ідеї тільки сприяє машино-використанню (а те що складний чи малочитабельний код з точки зору людей — то певно не відіграє для машин якоїсь особливої ролі).

хіба що з’явиться простіша мова

Так, цілком логічно очікувати що з’явиться (якщо ще не з’явилася). Але замість «простіша» тут має бути щось типу на зразок — більш ефективна для використання саме машинами — тобто то мова буде і не природня для людей (як нп english, etc.) але і зовсім не мова програмування від людей. Доречі щодо відпрацювання мови комунікації між ШІ, та одночасно і вирішення ними ж задач, мова яка створювалась самими машинами — десь уже було в новинах.

Хз, навпаки як на мене. LLM дозволяє писати що завгодно на чому завгодно. Я наприклад пишу собі гру на котліні, причому я можу код читати, рефакторити, сам щось писати ітд. Вчити аналогічний C# тепер нема великої необхідності.

зачем просить LLM генерить код на тормознутом языке с огромным оверхедом в виде сборки мусора, если он может фигачить на чем-то максимально эффективном типа плюсов или раста? LLM же по фиг, на чем писать, пусть сразу пишет на том, что будет быстро работать.

Для мого юз кейсу пару мілесекунд що може виграти раст не сильно мають значення. Що має значення — що я сам можу читати і писати код.

одно дело — ты пишешь себе для фана. хобби у тебя такое.

другое — тормозная видео игра или код в дата-центре, который мог бы жрать в три раза меньше электричества.

Для мене код який продукують ллмки (якщо не ваншот, а ітеративна розробка) — все ще гімно із лапші, копі-пейсту і прихованих костилів. Тому для мене трохи тормознутіший котлін який я можу читати-писати, це значно краще ніж раст, який я читати не можу.

Для мене код який продукують ллмки (якщо не ваншот, а ітеративна розробка) — все ще гімно із лапші, копі-пейсту і прихованих костилів.

для меня — аналогично. и ваншот дает такой же говеный код, как и итеративная разработка.
но вчера наш вечный двигатель работал одну секунду. вчера — три. а сегодня десять. вот и экстраполируй )

Это принципиальное не разрешимое противоречие. Оптимальный код стоит — дорого потому как на него идут трудозатраты как правило время квалифицированного специалиста сейчас еще и токены. Не оптимальный софт тратит CPU и RAM, что при ефекте масштаба тоже становится дорого и даже намного дороже. Оптимальный и поддерживаемый код стоит еще дороже потому как стоит затрат на поддержанте структуры, рефакторинга, документациии, покрытие тестами и автоматизацию тестирования СI/CD и т.д.
Для подавляющего количества прикладных вычислительных задач вроде инженерных или бухгалтерских расчетов или корекции дизайна под размер монитора устройства : Python, Visual Basic или JavaScript дают большую надежность относительно быструю реализацию за счет абстракций и упрощенную отладку. И не оптимальностью агоритмов и платой за абстракции можно принибречь в счет удешевления самой разработки.
Нативный код особенно С и ассемблер — по Дональду Кнуту вообще исскусво требуется квалификация и высока трудоемкость, но можно устранить все траты за не используемые абстракции не оптимальные алгориьмы и т.д..
С#, Java, Go Lang и т.п. — промежуточный вариант. Самый отимальный вариант — вообще жосткая логика в железе ASIC, к чему пришли криптовалюты и чем занимаются строя «нейро процессоры» убирая универсальные GPU, потому как программный код тоже дорогая абстракция. И этот вариант самый дорогой и долгий в разразработке.
Бизнес же ради конкуренции хочет все безплатно или даже с долатой, на вчера и за милли секунды и сразу оптимально и поддерживаемо, чтобы все как минимум было бы лучше чем у всех конкурентов. Это достичь только кодом не возможно, скорее моделированим и проектированием, принятием решений на основе данных и знаний, а не интуиции. Но это часто противоречит рынку еще дороже чем експерементальная разработка — требует масшабных усилий в маркетинг и ислледование рынка, квалификации в анализе данных и предметной области задачи автоматизацим методов формализации требований и т.д. Потому чаще применяют експерементальный подход.

не дает Python большую надежность, чем Rust. и никаких магических абстракций «более высокого уровня» тоже не предоставляет.

Для подавляющего количества прикладных вычислительных задач

ну вот так мы и дотрахались до мусорного гавнища на электроне, которое жрет ресурсы как ни в себя ничего не давая взамен.
а я и говорю — LLM дает возможность за те же деньги получать приложения здорового человека и за счет этого иметь существенное конкурентное преимущество.

Меня Lens написаный на Electron вполне устраивает по всем вопросам. Думаю что проблемы Ms Teams вообще не в Electron і JavaScript-е, а процессах и QA. Почему Lens написали на Electron, а не скажем QT, хз — но работает.
Это все по кругу идет где критиковали Visual Basic и Delphi, потом Java и т.д. До того критиковали и С++ и ООП, а до того вообще ЯВУ и Fortran, Algol, PL/1 и Cobol.

не видел Lens, но проблема веб-гавна, выдающего себя за десктопное приложение, она вездесуща в наши дни

Electron вполне устраивает

також існують кращі застосування комп’ютерним ресурсам якщо їх немає куди використати

Basic Java С++ ... критиковали

а Сі?

Fortran, Algol, PL/1 и Cobol

Клеопатра, Хеопс, Хатшепсут, і Тутанхамон

Да ну попробуй сгенерировать код увидиш, сколько еще нужно будет приложить усилий и что оно сгенерирует с первого захода чтобы получит рабочий софт. Что до GC то там же где существенные недостатки, там же и преимущества, конкретно для серверного софта, который должен работать месяцами без перезапусков, большинство штатных распределителей памяти создадут фрагментацию.
С сырыми указателями дефрагметацию сделать нельзя, уплотнить по семантике разделив долго живущие и временные обь’єкты в памяти не умееет ни один компилятор и линкер (туда нужнл внуть вводить ИИ). Соотвесивенно или тюнинг GC, что дает сделать Java (в отличе от Node, PHP и Python) или сложный профайлинг и оптимизации нативного кода, все это трудозатраты так или иначе и причем в нативе существеено большие.
Сами LLM больше всего любят Python, и тратят менньше токенов, как и для человека более высокий уровень астракций облегчает реализацию алгоритма, снимая тех аспект с задачи, а плату за абстракции никто не отменял.

сколько еще нужно будет приложить усилий и что оно сгенерирует с первого захода чтобы получит рабочий софт

так это одинаково для всех языков

большинство штатных распределителей памяти создадут фрагментацию

не все так однозначно. нужны определенные условия, чтобы фрагментация реально стала проблемой. плюс, очевидно, с этим тоже научились бороться.

Сами LLM больше всего любят Python

обычно генерят на нем по-умолчанию вспомогательные вещи. на этом любовь заканчивается.
по всем остальным метрикам, типа расхода токенов, уже доказано, что в случае мейнстрим языков нет большой разницы.
а еще python не дает никаких более высоких абстракций, чем тот же Rust.

а еще python не дает никаких более высоких абстракций, чем тот же
Rust.

Це якщо код нормально структурувати. А так, динамічно типизований пайтон дозволяє прибити цвяхом що загводно куди завгодно і потім зубалом що завгодно де завгодно прочитати. На відміну від статичного раста, де щей боровер чекер так просто не обійдеш. Різниця продуктивності говнодевелопера буде раз 100 на користь пайтона.

Різниця продуктивності говнодевелопера буде раз 100 на користь пайтона.

только в масштабах хеловорда
как только масштаб чуточку вырастает, даже самые тупые идут учить type script

Отладка. Если мы говорим про идеальный ЯП в эру LLM — он должен быть таким, чтоб максимальное кол-во непродуманных действий ловилось на максимально далёких от запуска этапах (компиляция, линковка, ...).
Помним о законах Мэрфи: всё, что может быть сделано не так — будет сделано не так.
В C / C++ легко проебать какой-нить destroy(), после чего получишь утечку памяти и задолбёшься её искать даже с агентом. Ну или вставить его не туда и получить OutOfMemoryException при доступе к объекту. Это плохо.
В Python и JS с их слабой типизацией вообще можно делать любую дичь, а понять, что написана дичь, только после перехода на страницу и получив RuntimeException. Это вообще полный п****ц.
С моей точки зрения, идеальный ЯП для использования LLM агентиами должен обладать следующими характеристиками:
1. Максимально простой. Всё, что можно вынести на уровень компилятора / VM — должно быть именно там. Проще 1 раз отладить VM при релизе новой версии ЯП, чем миллионы раз ловить эти ошибки в коде софта, на нём написанном.
2. Типизация и все прочие штуки, что позволят найти ошибку в compile-time вместо realtime — должны быть обязательными фичами ЯП.
3. Кол-во различных методов, позволяющих сделать 1 и ту же операцию — должно быть сведено к минимуму. В идеале — 1. В этом случае код, выполняющий идентичные операции, будет идентичен, что позволит свести к минимуму кол-во ошибок такого типа.
4. Никакого syntactic sugar. LLM всё равно — написать 1 строчку или 5, а забыть скобку, что превратит операцию в противоположную — абсолютно несложно.
5. Пока что human-readable. Для отладки. Когда агенты научатся писать код без ошибок (ошибки юзера, придумавшего противоречивые требования, я ща в расчёт не беру )) ) - это требование можно будет убрать, и сделать, например, прямую компиляцию в машинный код.

В C / C++ легко проебать какой-нить destroy(), после чего получишь утечку памяти и задолбёшься её искать даже с агентом. Ну или вставить его не туда и получить OutOfMemoryException при доступе к объекту.

мдааа... в сі.. destroy... exception...
А взагалі для тих хто пише c/c++ через слеш, то мабуть треба окрему каменоломню в айті пеклі (окремим навіть з книжкою можна).

Это плохо

все має свої плюси-та-мінуси, і треба їх просто бачити, нп
— якщо не ШІ то войтішників уж точно відлякує — то плюс

А взагалі для тих хто пише c/c++ через слеш, то мабуть треба окрему каменоломню в айті пеклі (окремим навіть з книжкою можна).

А я б ще додав «/Pascal» і ще пару мов.
Бо в середовищах з ручним керуванням памʼяттю, навіть якщо 99.99% коду буде написано з unique_ptr, shared_ptr і RAII, решта 0.01% отримає тупу помилку і зіпсує всім іншим роботу, і скоріш за все діагностика буде вкрай складною.
А проблему своєчасного звільнення того що під shared_ptr я памʼятаю по боротьбі з ASIO. Теж неприємно.

мдааа... в сі.. destroy... exception...

Честно — с плюсами имел дело крайний раз в 2004-м, на 3-м курсе КПИ, с C — ещё годом ранее, на 2-м курсе. Поэтому как там называются исключения и методы для ручного уничтожения объектов — я уже плохо помню. Но саму идею, почему я считаю C++ плохим вариантом для использования с агентским кодингом — я надеюсь, ты уловил.

— якщо не ШІ то войтішників уж точно відлякує — то плюс

Нет. У вайтишников нет негативного опыта, поэтому нет и сомнений. Как собссно и у агента ))
Поэтому наговнокодить продукт с тонной багов они, увы, смогут и на плюсах. А вот пофиксить — увы, вопрос другой ))

с плюсами имел дело крайний раз в 2004-м, на 3-м курсе КПИ, с C — ещё годом ранее, на 2-м курсе. Поэтому как там

так і за деталі-чи-терміни якими оперувати добре булоб подивитися, навіть якщо сі та плюси виглядають все єдно з будь-якого боку чи тезісу, — щоб не пливати як студент

надеюсь, ты уловил

«уловіл» і раніше зустрічав — знаток тип А — зараз шикану, але тільки от треба пару слів підходящих знайти

наговнокодить продукт с тонной багов они, увы, смогут и на плюсах

на сі ще легше зможуть, а знаючи то що вийде чи не вийде — шукають щось полегше — тому і відлякує хоч трохи

так і за терміни добре булоб подивитися, щоб не плавати як студент

Дык я на Java пишу уже много лет. К C / C++ больше не возвращался. Можно было бы, конечно, загуглить, как оно там называется — но лениво.

«уловіл» і раніше зустрічав — знаток тип А — зараз шикану, але тільки от треба пару слів підходящих знайти

Если ты понял только это — окей.

я на Java пишу уже много лет. К C / C++ больше не возвращался

це гуд, достатньо всього іншого існує, нп Java/JavaScript :)

Если ты понял только это

Як то би краще сформулювати не знаю, десь так:
— якщо хтось бачить щось дуже поверхневе в одному місці, та тещо то використовується як одна з баз у подальших викладках, — то яка би то база та все в цілому не були коректно-некоректно — відношення як до поверхневого переноситься також на інше.

відношення як до поверхневого переноситься також на інше

Смотри. Для того, чтоб сказать, что грузовик — большой и неповоротливый — не надо 10 лет отхерачить дальнобоем. Достаточно поверхностного понимания. А вот для того, чтоб коленвал починить — тут да, надо опыт механика. Разные штуки требуют разного уровня вовлечённости.

Якщо хтось скаже що якийсь грузовик/комбайн має три/шість колес — і тому вони неповоротливі, а потім ще і додасть що деталі скільки там колес та які вони — яка різниця/нерізниця нетак вже і важливо, та я їх всіх на мотокурсах бачив, — а головне то що «большие» та різні «штуки» потребують «вовлеченность» уровнем.

І продовжить після того далі за всі авто та як їх краще буде зробити в цілому, — то ...)

Ну вот смотри. Я тоже могу придолбаться к тому, что между

додасть що

или, к примеру,

важливо бо

нужно по правилам пунктуации ставить запятые. И технически — буду прав. Но как это изменит общий смысл твоего сообщения?

нужно по правилам пунктуации ставить запятые
как это изменит общий смысл твоего сообщения?

Якщо буду так про орфографію чи граматику писати — то лінгвіст напевно подивиться як на... на айтішника напевно, і отримає відповідне враження, якби я амфібрахіями та сабжактівами не козиряв потім... А про любий айті топік, напевно подумає — то не моє, хоча вдалі аналогії чи паралелі зрозуміє.

Одним словом — щось у вас в аналогіях вже зовсім перпендикуляри паралеляться.

Одним словом — щось у вас в аналогіях вже зовсім перпендикуляри паралеляться

Попытаюсь ещё проще.
Смотри.
От того, что ты не поставил 2 запятые, смысле сообщения изменился? Нет.
От того, что я неправильно назвал метод деаллокации объекта в памяти ну или там назвал ошибку доступа к уже удалённому из памяти объекту Exception, а не Error или как там у вас этот класс называется — смысл сообщения изменился?
Внезапно ушла необходимость ручного удаления объектов?

прямо перед цим вже написав — «якби я амфібрахіями та сабжактівами не козиряв потім» розмазаючи на деталі щодо сі слеш плюс в цілому

враження від мене є, дочекайтесь вже кому то цікаво як розгляд з виводами з того по оптимальній мові програмування у майбутньому для ШІ — так буде більше продуктивно та плідно дискутувати з кимось

с 1-4 пунктами все понятно, но 5й... технология не предусматривает такое, даже если сделать фантастическое допущение что генерация кода на каком-то языке без ошибок возможна, то как ллм будет генерировать не человекопонятные инструкции? если ллм это банально рандомные выборки из пережеванных человеческих знаний? байки про самообучение я слышал, а по-настоящему как?

Ну, смотри.
Чисто технически, а кто мешает обучить LLM например писать сразу исполняемый машинный код? Это как 1 из вариантов.
Другой — сделать синтетический ЯП с упором на эффективность именно для агентского восприятия, т.е., там может быть не форматированный текст, а тупо что угодно с точки зрения кожаного, но понятное для обученного данному синтаксису агента.
Обучение LLM для владения данным языком в общем-то сделать несложно: пишем компилятор данного ЯП в код, затем трансляторы из других ЯП в синтетический, прогоняем агентов для разметки удачных и неудачных решений, обучаем LLM на полученном корпусе.

Чисто технически, а кто мешает обучить LLM например писать сразу исполняемый машинный код?

чисто технически никто не мешает, а практически это малореально по миллиону причин

Другой — сделать синтетический ЯП с упором на эффективность именно для агентского восприятия, т.е., там может быть не форматированный текст, а тупо что угодно с точки зрения кожаного, но понятное для обученного данному синтаксису агента.
Обучение LLM для владения данным языком в общем-то сделать несложно: пишем компилятор данного ЯП в код, затем трансляторы из других ЯП в синтетический, прогоняем агентов для разметки удачных и неудачных решений, обучаем LLM на полученном корпусе.

у тебя очень поверхностное понимание как обучают модели чтобы получить положительный результат в обозримые сроки

это все звучит очень клево, только это невозможно все, по крайней мере на сегодняшний день. дело даже не в ресурсах и времени. сегодня нет даже базовой теории как сделать ии таким, каким его представляют по фильмам. ллмы это шаг не в эту сторону

чисто технически никто не мешает, а практически это малореально по миллиону причин

Ну, не делают — значит, не делают. Так и запишем
https://share.google/HeqATK6woftgCiOPB

во-первых, это вообще не то что ты писал
во-вторых, израильские стартапы работают по одной и той же схеме: идея -> маркетинг -> инвестиции -> разработка. они сейчас только вошли в стадию разработки и громкие заявления только заявления

А чому Go не розглядаєте? Багато хто загалом каже, що це найкраща мова для AI-розробки (хз як це краще назвати, але най буде)

Тут ще писав про це трохи раніше: dou.ua/forums/topic/61315

потому что огромный овердхед в виде GC, который нужен только криворуким кожаным мешкам

Мова про Java чи про JVM? Якщо лише про джаву, то я вже кілька років на ній не пишу, зараз лише на Kotlin, але ж там JVM під капотом. Якщо без JVM (а отже і без улюбленої Scala), то, напевне пішов би вчити якийсь Rust. Речі типу .NET — ні, я вже стільки не випʼю.

JavaScript

Дивне питання, у Java є прямий клон C#/.NET.
Дивлячись що писати і для чого. Кожний технічний стек підходить для конкретного кола задач, краще чи гірше.
Якщо ж не міняти тех стек, то є діалекти : Kotlin, Groovy та Scala. Той же Android просто змінив синтаксис на Kotlin, після судів із Oracle. Перехід на Kotlin для бувалого Java-іста справа до двох тижнів, а писати программи можна ордразу. Scala трохи складніша, та не так вже. Groovy — народжена інвалідом, та її довелось скуштувати мало не усім, як і JavaScript чи SQL.

Якщо вже згадали .NET як прямий аналог, то цікавим вибором може стати F# (я так розумію, це скала в світі джави). Все що можу пишу на ньому, тулзи і таке. Ну і ocaml є, теж цікаво

Якби завтра більше не можна було писати на Java

Я б пішов і замовив собі пива. Таке дійство треба відмітити :)

В чому сенс ? Пентагон в чергове «заборонив С та С++», не дуже допомогло, окрім того що в крмітетах почали фікисти речи які проявились ще років 25 тому як реальні проблеми. Створена кодова база і самі принципи компромісні і хакерский дизайн закладкней Денісом Річі та Кеном Томпсоном, досі актуальний. Доробки і лімітація які робилм Гослінг і команда теж мають місце.
У трохи старшого ровесника Python — так само вистачає проблем типу GIL які в 1993 такими не були через іншу ахітектуру Hardware, та інші типи программ / скриптів під яку задумувалась мова.

З практичної точки зору

1. Для LLM’ів тре зал. типи
2. Вся інфра для buildops/testops має бути уніфікованою, інкрементальною й розпаралеленою не в рамках Kubernetes, а більш низькорівнево, на рівні StableHLO й подібних IR’ів
3. Тре весь MLIR й відповідні діалекти з’їсти — це в розробці, навіть штучкою 10М$+

То відповідно «й так нема на чому писати»
Хіба шо ото гугол трохи інвестанув в котел, а JetBrains за-all-in-ило, аж зарепортили втрати. Очікував що гугол викупить ще в 2022, але видно події наподіїли.

То «якщо не буде Java» — будем писать на LLVM’них мовах типу Scala Native / Kotlin Native, формально верифікуємо там десь півнями чи Lean4, або роздуємо типи щоб LLM’ки не паскудили.

Якшо вдуматтсь то K8s теж в сутності костиль віртуаліщація і автоматизація фізичних гетерогенних кластерів. Справжній Calude Native — це server less.

Самі по собі куби цінні — моделлю опису ресурсів... й відповідно спеками й якимось interoperability між різними рантаймами. Якщо треба «щось віртуалізувати» відповідно або лізете в CRI й берете те що до вподоби (Katacontainers, CRI-O тощо). Якщо треба керувати віртуалками як ресурсами кубів — тоді береться KubeVirt.

Так само все залізо описується через device plugin’и й можна там, наприклад, в FPGA-as-a-Service.

Якщо не подобається сусел й треба карцинуватись — є порти й крабові рантайми, там Youki замість runc crun. Є червоношляпники карцинізовані що майже все портували... Rusternetes.

Багато компаній все своє залізо вважає ресурсом кубів (Comcast, Viasat), й там відповідно для правильного розподілення та віртуалізації ресурсів треба вже топологічного планувальника, типу NHD.

За потреби будь який зовнішній обчислювальний ресурс можна засунути в Kubernetes кластер через Virtual Kubelet.

«То воно трохи складніше» ніж «просто костиль до віртуалок».

Якщо говорити про моделі розподіленої збірки й тестування, то то вже ближче до Starlark-подібних поробок типу Buck й Bazel, але характерно для дуже жирних монореп, по 50+ артефактів. Є там кастомні правила, й наприклад Adobe, довгий час все деплоїв базельом й в них внутрішній гіто-пес був чисто базельовий adobe/rules_gitops.

А давайте краще щоб зникли всі нові проєкти на js? ) Ну хоча б десктопні?

Чим заважає ? BTW Swing, SWT та JavaFX зараз десь в статистиці. QT та GTK+/GTKMM там же де були і т.д.

А чи має наразі сенс взагалі мова? Є деякі рішення, що можна імплементувати без жодної строчки коду. Є мови кращі за Java. Тому питання не «уявімо», а скоріше «коли це станеться».
Так от коли це станеться, я хочу щоб залишився python ☺️

Мова лише синтаксис, тех стек який захопив лідерство в певному сегменті ринку має значення. Наприклад FinTech ринок, банківскі застосунки тощо — тут Java безаперечний лідер.
У майже ровесника Java — Python низка власних суттєвих проблем чому він не витіснив звідти Java, вони не є критичними наприклаж для ML, разом із тим Python та PHP рішуче поступається Java як технологія для навантаженого бекенду. Для менших поділок де навантаження не таке велике є наприклад — Node. Go lang — так само зайняв свою нішу тех стеку middleware як то K8s чи Docker/Moby.
Просто вайб кодінгом екпертизу не набути.

навіщо це все, зараз ші пише код швидко, головне перевіряти, зараз вміння писати код це як плівкова фотографія — розвага для задротів

Є ніша: мова з AutoMM і, можливо, JIT. І в ній, реально, великій вибір альтернатив. C# найближчий, але не єдиний.

Нагадаю, що ще за ≈10 років до Java те ж саме (IL, захищене керування памʼяттю зі збиранням сміття, і пр.) було зроблено IBM у вигляді лінійки System/36 — System/38 — AS/400. Звісно, в неповторному стилі IBM, але зроблено:) так що ідеї були не нові.

Ну а що друге на черзі за Java: Go, Erlang, Dart, JavaScript, PHP... — тут вже
народ розповзеться по альтернативах.

Ідеї взагалі Ніклауса Вірта в перше реалізовані в мові Oberon. Джеймс Гослінг із командою зробив під це саме Java на базі популярного в Америці С та С++ сінтаксису, а не Pascal, на 1995-2005 це давало низький поріг входу для переважної кількості программістів при чому як профі з досвідом роботи, так і випускників вищів. Особливо важливим стала технологія апплетів, починаючи із 1995, яку потім витіснив Macromedia Flash, і потім остаточно HTML 5 та ECMA Script із подачі Стіва Джобса особисто та W3C.
Популярність на серверах теж була обумовлена була через концепцію Write Onece Run Everywhere, умовно розобники могли працювати на Wintel, а деплоїти на Solaries чи Linux і масса інших бенефітів які по сьогодні є великою перевагою платформи і тех стеку.
Java ME — перетворилась на те що в архітектурі Android.
Спад популярності вчинила Oracle із Java 9 зламом зворотної сумумності із закриттям загально відомого костилю sun.misc.Unsafe та подвійним ліцензуванням.
Тоді окрім прямої альтернативи С#/.NET — Go lang, Node, та Python відібрали значні частини ринку в певних сферах, а також діалект Kotlin став головною мовою Android, після гучних судів Google та Oracle.
В історії долини поглинення Sun Microsystems саме Oracle, вважається величезним бізнес прорахунком в першу чергу Google, а також VMware та Amazon. Ціна була $7.4, тільки Google лише на судових справах витратив в 4 рази більше.

Ідеї взагалі Ніклауса Вірта в перше реалізовані в мові Oberon.

Oberon був на 10 років пізніше тих же System/38.
Програмування з автоматичним керуванням памʼяттю і збиранням сміття було придумано вперше біля 1959, разом із LISP. Вірт тоді ще був студентом.

[skip несуттєві тут подробиці про Java]

Тоді окрім прямої альтернативи С#/.NET — Go lang, Node, та Python відібрали значні частини ринку в певних сферах, а також діалект Kotlin став головною мовою Android, після гучних судів Google та Oracle.

Саме так. Про це я і кажу — альтернатив достатньо, щоб заповнити більшу частину ніші.

«чи продовжував б ти мене любити, якщо б я стала камінчиком»