Як я створюю власну EdTech-платформу з нуля: від ідеї до LMS

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Мене звати Владислав Дементій. Я засновник українського EdTech-проєкту CYBOX Academy, у межах якого створюю власну платформу для навчання програмування. Ідея виникла не з бажання написати ще один сайт для онлайн-курсів. Ще під час навчання в школі я замислювався над тим, як могла б виглядати освітня система, якби учень мав більше можливостей досліджувати, експериментувати й бачити результати власної роботи.

Згодом це переросло в конкретне бажання створити власне навчальне середовище. Початкове питання було простим: чи можна зробити так, щоб учень не просто переглядав матеріали й здавав домашні завдання, а мав особистий простір, у якому відображається весь його навчальний шлях?

Так з’явилася ідея власної LMS(Learning Management System).

2. Чому я вирішив не використовувати готову LMS

На ринку вже існують Moodle, IT STEP, GOIT, Canvas, Google Classroom та інші інструменти для організації навчання. Це рішення, які розвиваються роками, і я не вважаю, що власна система автоматично буде кращою за них.

Проте мені було цікаво спроєктувати іншу взаємодію учня з навчанням. Я хотів поєднати навчальні матеріали, завдання, перевірку робіт, індивідуальний прогрес, спілкування з викладачем та ігрові механіки в одному інтерфейсі. У готової LMS (panel.cyboxacademy.com) є очевидні переваги: можна швидше запуститися, витратити менше ресурсів на базову інфраструктуру й зосередитися на навчальному продукті.

Власна платформа дає більше контролю, але одночасно створює нові обов’язки. Потрібно самостійно відповідати за безпеку, продуктивність, оновлення, резервне копіювання, підтримку та виправлення помилок. Це був свідомий компроміс, хоча на початку я недооцінював, наскільки дорогою за часом буде така свобода.

3. Від перших сторінок до власної системи

Перші версії платформи я розробляв самостійно. Значну частину цього шляху працював без AI-асистентів для програмування. Основою стала веброзробка з використанням PHP, TypeScript, JavaScript, HTML, CSS та MySQL.

Спочатку я працював над окремими сторінками особистого кабінету: інформацією про студента, матеріалами, курсами, завданнями та іншими елементами. Поступово кількість функцій збільшувалася. На цьому етапі я зіткнувся з проблемою, знайомою багатьом розробникам: коли проєкт зростає, рішення, зручне для десяти функцій, може стати незручним для сотні. Потрібно було думати не лише про вигляд сторінок, а й про структуру даних, права доступу, взаємозв’язки між різними частинами системи та можливість розвивати продукт без постійного переписування старого коду.

4. Як я проєктую навчальний процес

Одна з головних задач LMS полягає в тому, щоб об’єднати різні навчальні дії в послідовний процес. У моєму випадку базовий сценарій виглядає так:

Заняття → завдання → самостійна спроба → перевірка → зворотний зв’язок → виправлення → результат.

На перший погляд це звичайний навчальний цикл. Але якщо розглядати його як програмну систему, з’являється багато технічних запитань. Що буде, якщо студент надішле завдання декілька разів? Як зберегти історію спроб? Що робити, коли перевірка не завершилася успішно? Як показати оцінку разом із поясненням? Коли потрібно оновлювати загальний прогрес?

Ці питання впливають на модель даних, серверну логіку та інтерфейс. Особливо важливим для мене стало розуміння різниці між технічно успішною перевіркою та справжнім навчальним результатом. Система може правильно зберегти роботу, показати оцінку й оновити статистику. Але це ще не означає, що студент засвоїв тему. Саме тому я розглядаю LMS не лише як систему керування курсами, а як інструмент, який має допомагати учню розібратися у власних помилках.

5. Гейміфікація: як не перетворити навчання на збирання балів

У студентській панелі я розвиваю систему досягнень, рейтингів і двох внутрішніх показників: Points та Gems. За задумом, Points відображають навчальне просування, а Gems використовуються як внутрішня винагорода. Спочатку може здатися, що додати ігрову валюту просто. Достатньо створити поле в базі даних, додати число на екран і збільшувати його після певної дії. Насправді складніше питання полягає в тому, за що саме студент має отримувати винагороду. Якщо нагороджувати за кожен вхід або натискання кнопки, система почне стимулювати активність, яка не обов’язково пов’язана з навчанням. Якщо ж прив’язувати винагороди до реальних результатів, доведеться точніше визначати правила, перевіряти повторні нарахування та передбачати можливі способи зловживання механікою.

Для мене це стало уроком: гейміфікація потребує не лише красивого UI, а й окремого продумування логіки та педагогічної цінності. При цьому я поки не можу стверджувати, що така система статистично підвищує залученість або результати студентів. Для цього потрібні реальні навчальні групи, спостереження та вимірювання.

6. Що я недооцінив

Найбільше мене здивувала не складність створення окремих функцій, а кількість деталей, які виникають між ними.Наприклад, реалізувати сторінку домашніх завдань — одна задача. Зробити так, щоб вона правильно працювала з правами доступу, історією спроб, коментарями, оцінками та прогресом, — значно складніша.

Так само з інтерфейсом. Красивий екран можна створити відносно швидко. Але потрібні ще адаптивність, доступність, зрозумілі повідомлення про помилки, обробка порожніх станів, контроль швидкодії та поведінка на різних пристроях.Я також зрозумів, що не кожну ідею варто реалізовувати відразу. Коли працюєш над власним продуктом, легко захопитися новою функцією й відкласти менш цікаву, але критичну роботу: тестування, виправлення багів, аудит доступу або оптимізацію. Для невеликого проєкту це особливо небезпечно, тому що ресурси обмежені.

Висновок

Створення власної EdTech-платформи виявилося значно складнішим завданням, ніж я уявляв на початку. Я починав з ідеї особистого кабінету, розробляв свої курси на листочках А4 і викладав їх у Notion, але поступово зіткнувся з питаннями архітектури, безпеки, серверної інфраструктури, роботи з відео, масштабування та педагогічної логіки.

За цей час змінилося і моє ставлення до розробки. Раніше головним результатом я вважав появу нової функції. Тепер для мене важливіше, наскільки надійно вона працює, чи зрозуміла користувачу та яку реальну проблему вирішує. Я ще не можу назвати платформу завершеним або доведеним на ринку продуктом. Але вже маю достатньо технічних помилок, рефакторингів та практичних висновків, якими хотів би поділитися з іншими розробниками.

Мені цікаво дізнатися, як інші команди вирішують подібні завдання під час створення власних LMS: де ви проводите межу між розробкою власних компонентів і використанням готових рішень та які архітектурні рішення виявилися для вас найважливішими?

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter