×

Офшорное программирование как тормоз индустрии

В Компьютерном обозрении вышла колонка Офшорное программирование как тормоз ИТ-индустрии.

Хочу поспорить.

Офшорные программисты пребывают во «внутренней эмиграции», не создают прибавочной стоимости для национальной экономики и [работая на едином налоге] сводят вклад в госбюджет к нулю и способствуют инфляции (sic!).

Термин «внутренняя эмиграция» не имеет смысла в данном контексте.

С таким же успехом его можно применить к металлургам, футболистам, играющим в зарубежных клубах да и вообще любому кто занимается экспортом товаров или услуг. Как можно говорить что они не создают прибавочной стоимости?

Меня сильно удивляют упреки в использовании ЕН, раздутии инфляции и потерях госбюджета.

Во-первых, упрощенная система налогообложения абсолютно законна, право ее использовать имеет каждый гражданин Украины, в оговоренных рамках. Во-вторых, каким образом программисты способствуют инфляции? Тем, что зарабатывают деньги? Обычно это называется ростом ВВП/промпроизводства и является предметом городости.

На инфляцию больше влияют безответственное раздувание расходов госбюджета, например пресловутые 1000 грн по вкладам.

еще вчера полезное офшорное программирование становится тормозом украинской экономики«. [В качестве выхода нужно] начать постепенное внедрение продуктовой модели разработки ПО [для национального рынка].

Тезис о «внедрении продуктовой модели» кажется пришельцем из СССР. У нас ведь нет плановой экономики и Госплана, каким образом автор представляет себе этот процесс внедерния? Запретить ВЭД?

Я уж не говорю о том, что этот процесс перехода уже начался и диктуется он сугубо рыночными реалиями. По данным нашей базы зарплат, только за прошлый год номинальный рост зарплат у программистов составил 40%. Плюс рост других расходов, таких как арендная плата, заставляет компании двигаться вверх по цепочке добавленной стоимости, переходя от низкорентабельной продажи «часов» к полному циклу разработки, а в перспективе — и к самостоятельному выводу программного продукта на рынок.

И, кстати, крупные «офшорные» компании-разработчики активно работают и с локальными клиентами. Благо постоянный рост экономики делает такое сотрудничество все более перспективным.

На самом деле, офшорное программирование сыграло и продолжает играть положительную роль, даже с точки зрения сугубо локального рынка. Предлагая возможность высоких зароботков, индустрия удерживает в стране квалифированную и мобильную рабочую силу (ведь программисты у нас — это молодые люди со знанием английского языка, идеальные кандидаты на эмиграцию). Более того, офшорные зарплаты удерживают на высоком уровне и зарплаты неофшорных программистов, рынок труда-то ведь один.

Предлагаю не искать проблемы там, где ее нет. Может аутсорсинг и не наше будущее, но это уж точно не тормоз.

У нас в стране достаточно других проблем, которые действительно тормозят переход к «продуктовой модели». Это и кадровый голод и проблемы законодательства и нестабильность и многое другое.

Давайте начнем с малого. Как организовать продажи собственного программного продукта на глобальном рынке через Интернет? Банальный прием платежей — это целая проблема, проще зарегистрировать американскую компанию чем сделать это в Украине. Думаю, компания «Майкрософт Украина» может лоббировать какие-то изменения в этой сфере.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
I just came across your article, and like that it hits some of the big barriers to the needed shift in the industry and Ukraine.
A few comments...
I have worked in offshore outsourcing and marketing for a number of years, for a while with one of the larger Ukrainian firms. While in 2000 we developed a very unique strategy with services targtting ISV’s for example (a good segment at the time), by 2004 when I left, there were of course hundreds of firms in the market targeting that same segment. Today, looking at the offerings, the hundreds of Ukrainian offshore firms remain pretty much un-differentiated. One reality check, it is largely the same “class of problem” to attack developing a high-value differentiated market strategy, as it is to try shifting to a product strategy- its just the talent in how to do that is still limited in Ukraine.
The comment on registration and barriers was interesting too. Most of you probably have heard how Delaware became popular for corporate registrations in the US by offering really clear, shareholder friendly, tax-friendly registration. Of course in reality most states are now pretty much similar- the advantages are mostly perceived now. But recently one of the other small states, Vermont, passed laws allowing even more “virtual companies”, further simplifying the registration process. Why, they think it is worth trying to capture hundreds of thousands of registrations for the fee revenue themselves. (the law is passed, but infrastructure is still being developed).

Boy, that would be nice in Ukraine.

Из того, с чем сталкивался лично я это где-то между (б) и (г). Возможно меня дополняет другие участники сообщества.
Открыть валютный счет в банке — не проблема. Проблема в зачислении на него средств. Сейчас для этого требуется предоставить банку договор ВЭД. Проблема в том, что договор заключить — это целое дело. Для юрлиц это еще не большая беда, но если я хочу продавать ПО физлицам-нерезидентам? Программа стоит например 50 долларов, покупатель оплачивает кредитной картой. Как быть? Насколько я знаю сейчас есть два обходных пути: либо пользоваться услугами нерезидента-посредника, который выполняет прием платежей и с которым, как с юрлицом, можно подписать договор. Либо принимать платежи как физлицо и платить налог 15%. Последний вариант на любителя, но для предприятия плохо подходит.
С договорами есть один казус. Наши банки активно требуют печати для каждой из сторон. Если мне получить печать несложно, то клиента из Швеции или другой страны такое требование часто ставит в ступор. У них печатей просто нет. Некоторые юристы утверждают что банк не может требовать наличие печати он нерезидента, однако ж требуют. Если бы было официальное разъяснение/дополнение соотв. статьи ВЭД, чтобы банки не «цеплялись», было бы проще.
Еще сильно напрягает необходимость бумажных договоров и актов вообще. Можно было например ввести какую-то упрощенную процедуру для небольших сумм, например до $500. Потому что сейчас с такими суммами трансакционные издержки на оформление всех бумажек обходятся дороже.

У меня нет опыта общения с законодательной властью так что мне сложно представить или сформулировать как эти проблемы можно решить.

Как организовать продажи собственного программного продукта на глобальном рынке через Интернет? Банальный прием платежей — это целая проблема, проще зарегистрировать американскую компанию чем сделать это в Украине.

А чи можна детальніше описати проблему. Про що саме йде мова?
а) труднощі реєстрації в якості суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності?
б) неможливість відкрити рахунок і отримати на нього кошти з-за кордону?
в) занадто високі відрахування з цих коштів на користь держави?
г) ускладнені механізми податкової та іншої звітності в разі отримання таких коштів?
д) інше (що саме)?
В будь якому разі, для вирішення подібних проблем необхідно:
а) сформулювати шляхи вирішення проблеми у формі проектів змін до нормативно правових докуменів (законів, постанов КМУ, наказів центтральних органів виконавчої влади)
б) сформулювати аргументовані обгрунтування таких змін (що це дасть суспільству і державі)
в) сприяти внесенню цих документів в органи державної влади і їх швидкому проходженню.
АПІТУ візьметься за вирішення цих проблем, але для цього потрібна відповідна інформація від учасників ринку.

Юрій Пероганич, Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), apitu.org.ua

По существу статьи все сказано, интересно другое: зачем это все вышло в эфир. То ли имеющееся пространство неудачно заполнили, то ли проталкивают в массы новую идею.

Статья довольно бессмысленная. особо прикалывает что автор сам работает в Микрософт-Украина, и как бы сам в некотром
роде участвует в том, против чего выступает.

Рассматривать деятельность офшорных программистов только с точки зрения привнесения денег в бюджет неверно. Лучше посмотреть на деньги которые они привносят в экономику Украины. Ведь на те зарплаты которые программисты получают с запада он покупают местные товары и услуги, чем способствуют развитию других областей экономики.

the entire discussion is clearly flawed. its evident to me (as a buyer of off-shore services) that the money i pay out to ukranian and belarussian developers are leaving my country of residence and heading off shore. from a pure economics perspective, its about building up a trade deficit in the west, whereas the off shoring countries will have a surplus. how can you debate/question that? and what regards taxes, the ukranian state will have its share through the VAT on the products and services that you consume domestically. imposing higher taxes would in this case simply classify as a trade barrier. it might deter entrepreneurs and hinder the building of a successful IT industry.
i think you should be proud.

a completely different thing that really *should* be discussed though, is a modern code of conduct and the ethics of the off-shore business. everything is not sunshine here today...

2imax:
ну тогда сорри:)

а вообще-то беклинк штука полезная и точно не помешает.

cencio: не, меня єто «зацепило» еще в бумажной версии журнала.:)

Полный бред насчет торможения экономики. Такое ощущение что автор статьи не думал (головой по крайней мере), когда такое писал. Оффшор наоборот стал стимулом к развитию ИТ индустрии в Украине. А то что все на ЕН, то это уже проблемы нашего законодательства.

занимаемся продвижением девелоперс в нете?
Что сделал M$ магер — ему нужно была статья с мыслей: «делайте свои продукты», он ее и написал (а может и заказал комуту, уж больно дурацкие там мысли о механизме дурного влияния офшоров на экономику) статью про то, что продуктовый девелопмент перспективней офшорного (вообщето там действительно бред в статье, автор противостовляет одно другому, в то время как в реальносте обе модели успершно сосуществують. Во вторых он упускает нюанс, что наш рынок не очень готов покупать ПО).

Что делаем мы — находим более-менее неадекватные высказывание манагера известной фирмы, коментируем их, получаем беклинк:)

Очередная заказуха из серии «Не дивись на роботу за кордоном...». Наш глубоконеуважаемый бизнес сначала вытолкнул на базары и за границу тысячи квалифицированных специалистов, а теперь плачеться, что никто не хочет работать за еду,
ЗЫ Аффтар судя по всему «масковский гость», привыкший, что все пляшут под царскую дудку.

ЗЗЫ У меня начинают закрадываться подозрения, что государство начнет ограничивать эмиграцию и работу за границей. Надо же уважить олигархов. Запретить ведь куда легче, чем платить достойные зарплаты.

Підписатись на коментарі