Українська ІТ-термінологія

Добридень, шановне товариство.

1. Скажіть, будь ласка, чи є російсько-, англо-український словник ІТ-термінів?
2. Як буде українською мовою «веб-приложение»?
Зустрічала і веб-додаток, і веб-прикладання, і веб-застосування. То як правильно?

Дякую.

👍НравитсяПонравилось0
В избранноеВ избранном0
LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

мою мнение следующее
не стоит пытаться переводить русские термины на украинский. Т.к. они ,во многом, являются не совсем корректными переводами англоязычных терминов.
Нужно думать о том, как переводить англоязычный термин на украинский
Следовательно вопрос можно переформулировать так:

Як буде українською мовою «web-application»

те-жe переводы на русский терминов Use cases, Continues Integration звучят не так чтобы прям ах, поэтому стоит не парится по поводу украино-русского словаря, а делать украино-английский сразу.

Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Корінь слова application — apply (дієсл.) перекладається як «застосувати». Отже, найбільш доцільним варіантом буде «веб-застосунок». «Додаток» доцільніше використовувати для чогось додаткового чи прикладного до головного об’єкту/предмету тощо. Наприклад, додаток до диплому. На рахунок «аплікація» (особисто моя думка) — це калька з польської.

2. Як буде українською мовою «веб-приложение»?
Зустрічала і веб-додаток, і веб-прикладання, і веб-застосування. То як правильно?

«Веб-додаток» вживається найчастіше. Але можна і «веб-аплікація». У старих статтях/книгах можна побачити «веб-застосунок».

Насправді, веб-застосунок це і є правильний термін українською. Аплікація — також правильний. Додаток — калька з російського прілаженія з перекрученим сенсом (російське прілаженіє це і про ужиток, і про додаток, їх слово має два значення, і сенс там саме ужиток, застосування)

Порадьте будь ласка хороші словники (бажано англо-українські) та книжки з IT термінами

Під редакцією Microsoft бачив товстезний паперовий словник ІТ термінів англо-український. Зараз не можу знайти, але, коли працював у інтегратора, то в усіх ТехЗавданнях ми його використовували, де були сумніви. Думаю, що він зараз в е-вигляді тут — www.microsoft.com/...nguage/en-US/Default.aspx

А может не надо вообще переводить термины с английского?

Читаю підручник по R cran.r-project.org/...rib/Hnatyuk-R-book-ua.pdf
Там дієслово «to fit» перекладається як припасувати. В Львівському універі Франка, «to fit» називають словом апроксимувати. Для мене слово припасувати означає підігнати точно, наприклад одну деталь до іншої без щілин.

:) Книга жесть, первый раз на украинском вижу :)
А вообще «to fit», я перевожу как «подгонять», или жаргонное существительное fit — «подгонка». Все таки в инглише есть термины типа «to approximate», и переводить жаргонное " fit" как "приближать"/"апроксимировать" это как то не очень (один термин очень узкое понятие, второй, наоборот, широкое«) .. «Припасувати» вообще какая-то жесть :))
Да и в известных статистических пакетах так и переводят как «подгонка кривой» (по инглишу «curve fitting») : www-01.ibm.com/...help/idh_curv.htm?lang=ru

Все-таки тут потрібен строгий математичний термін, а не жаргон. Підганяти — не зустрічав в математиці. До речі, в вікі, стаття про

curve fitting
en.wikipedia.org/wiki/Curve_fitting не має перекладу на жодну слов’янську мову :))))))
Підганяти — не зустрічав в математиці.
Ну это ж не чистяковая матика, а эконометрика. Там этот термин используется повсеместно, как “начало” построения регрессионной модели.

Коли чую «аплікація» хочеться закидати людину дрібно нарізаними шматочками кольрового паперу.

Є на нашій вікі сторінка: goo.gl/0idlix
Термін source code там переклали як Сирцевий Код.
Як на мене, це жахливо. Асоціюється з словом raw, тобто сирий.
В обговоренні сторінки є теж багато охочих замінити цей термін, але, наскільки я зрозумів, вони не можуть домовитись про новий.
Я думаю, тут чи не найкраще місце, щоб обговорити це.
З запропонованих там-же можна виділити: Текст Програми, Джерельний Код (source — джерело), Початковий\Вхідний Код, etc..
Також є неологізм/сленг сорс (сорси).
Думаю, що жоден із запропонованих не є повністю коректним.
Що ви думаєте?

«Програмний код» або «код програми» звучить найадекватніше, на мою думку.

Проблема в тому, що намагаються позбутися терміна «програмування» і похідних на користь «розробка». Приклад — стара назва цього сайта.

Так, звучать не погано. Але, наприклад, в мене викликають асоціації з бінарним кодом, або асемблером. Потрібно вкласти в термін слово source, тобто «код, з якого з’явилася програма». «На жаль», українською source — джерело.

Хіба це завжди програмний код? Може бути код розмітки або ще щось інше.

За аналогією зі схожими термінами мені здається нормальним «вихідний код» (той, з якого виходять, «исходный»).

Запустили web app для колективного пошуку адекватних перекладів: www.slovotvir.org.ua Долучейтесь :)

Зайшов — а там жах якийсь. куки — реп’яшки. «Реп’яшо́к яйцеви́дний, або пряморо́гий (Ceratocephala testiculata)[1] — отруйна однорічна рослина родини Жовтецевих.» Зовсім одне й те саме)

<sarcasm>3d rendering on bash</sarcasm>

Можна спиратися на терміни з перекладів стандартів керування ІТ та кібер-безпеки, також українськими нормативними документами:

www.isaca.org.ua/...1:cobit-4-1-ukr
cert.gov.ua/...l_Ukrainian.pdf
cert.gov.ua/?p=856
dstszi.kmu.gov.ua/...40&cat_id=89734
kyianyn.files.wordpress.com/...2/nbu-27002.pdf
kyianyn.files.wordpress.com/...2/nbu-27001.pdf

Важко сперечатися із Термінологічною комісією Держспоживстандарту ))

А чого з нею сперечатися? Проаналізуйте, наприклад, стандартизований термін «енергозберігаючі технології» — і все стане зрозуміло

Я уже давала эту ссылку. Но считаю, что слово все равно притянуто за уши. Уж точно лучше веб-демон

Предлагаю «павутинний дiдько»!
Смело, молодежно, секьюрно (москаль не поймет никогда)!

А я от згоден із доводами. Принаймні, з тими, що ніякі «застосування» (дієслово 0_О), «додаток» (до листа?) не можуть бути перекладом слова «application». Залежно від контексту я б перекладав «прикладна програма», просто «програма», з натяжкою «застосунок».
До речі, й на вікі є відповідний холівар uk.wikipedia.org/...ення:Застосунок

Щодо web-application, то тут розгублено запропоную як зараз у вікі «веб-застосунок», оскільки з варіантом програма ще гірше звучить.

А взагалі, нам просто незвично вживати терміни в перекладі, коли все життя користуємося запозиченими, або ж жаргонами. Якби з дитинства було на слуху, то й сприймалося б як невід’ємна частина мовної термінології, а не щось дике.

P.S. Щодо демона — це ж зовсім інший термін, юніксова програма, що від’єднана від STDIN, STDOUT і STDERR та виконується в фоновому режимі (так і хочеться сюди втулити background=тло :D).

ніякі «застосування» (дієслово 0_О)

Маячня. То таке ж дієслово, як і «забарвлення» з «запамороченнням», навіть не інфінітив же.

Застосунок — це не дієслово, це що-небудь, що застосовується (використовується де-небудь, пристосовується до-чого-небудь). За змістом підходить, але звучання...

Кстати, хорошее прозвище для Медведева — «веб-Димон». :-)

чебурах-Димон.
// они ж там грозятся откдючиться от инета [и начать бегать по утрам].

Я бы тут вспомнил о том что «daemon» это не «demon» и, следовательно, не «демон». Иначе будет еще один кривой перевод с русского перевода с английского.

daemon (en) — Dämon, Hintergrundprognam (de), www.dict.cc/?s=daemon
demon (en) — Dämon, Teufel, Polizist (de), www.dict.cc/?s=demon

Эти слова имеют общего родителя. И значат одно и то же, фактически являясь разницей в пределах диалектов английского. И не только английского. Слово очень древнее. В частности, ты не найдёшь словянских языков без этого слова.

Но в качестве it-шного термина явно было внесено Торвальдсом. Почему именно демон — спроси его. Если бы M$ тогда вышла на рынок серверного софта — явно демонов бы звали как-то иначе.

А вот термину «приложение» мы обязаны именно Майкрософту. Это они пропихнули идею, что программа не является самостоятельной, а является приложением к Windows. И хотя идея себя изжила, M$ всё так же молится на эту модель дистрибуции, чем вызывает ненависть разработчиков софта.

Но в качестве it-шного термина явно было внесено Торвальдсом
Торвальдс пешком под стол ходил когда демон стал использоваться в качестве айтишного термина. Юникс унаследовал этот термин, если вам это о чем-нибудь говорит.

Не «демон» в значенні української, але в значенні грецької: en.m.wikipedia.org/...n_(computing)#Terminology (там є посилання на статтю про грецьких демонів для кращого розуміння значення слова). Звідси можна перекладати. Наприклад «дух».

мою мнение следующее
не стоит пытаться переводить русские термины на украинский. Т.к. они ,во многом, являются не совсем корректными переводами англоязычных терминов.
Нужно думать о том, как переводить англоязычный термин на украинский
Следовательно вопрос можно переформулировать так:

Як буде українською мовою «web-application»

те-жe переводы на русский терминов Use cases, Continues Integration звучят не так чтобы прям ах, поэтому стоит не парится по поводу украино-русского словаря, а делать украино-английский сразу.

З власного досвіду знаю, як важко буває працювати з текстом подвійного перекладу англійська — російська — українська. Особливо, коли це автоматизований переклад. Доводиться просити авторів — не допомагайте, дайте ліпше англійський варіант!

Колись зустрівся мені у статті термін «аплікація», що є начебто адаптацією англійського «application», але мене аж тіпало від такого «перекладу».

і дарма тіпало...
Адже від сервера або клієнта не тіпає ж? І ніхто не намагається називати першого служником а другого замовником чи чимось таким...

Якось «аплікація» в мене більше асоціюється з паперовими журавликами, ніж з ІТ, на відміну від сервера. Гугл підказує що не лише в мене такі асоціації.

От поганий совок з його ИЗО у першому класі. Минає вже третє десятирічча, а він ще й досі заважає розвитку української мови.

Як переклад «application» -> «аплікація» сприяє розвитку української мови я щось не можу збагнути?

З’являється «нормальний» переклад. Бо додаток — це калька з російської, застосунок — українізована калька з додатка, застосування — щось дуже дике.
До речі, десь тут було про чехів. В них також аплікація.

Це звичайне запозичення іншомовного слова, яких є і так багато. Я не лінгвіст, але не думаю що саме так розвивається мова.

В них також
Не найкращий аргумент у будь-якому питанні.

В тому числі саме так і розвивається.

Помойму це найгірший з варіантів

Найкращий.

веб-аплiкацiя?

Веб-додаток звучить найкраще.

Згоден! Завжди ж було слово додаток, що оце всі полізли зі своїми вертоплахами, дротоходами та іншою псевдоукраїнською ххххею? І хоча етимологія слова application ближча до слова «застосовувати», я все ж би радив притримуватися старого, доброго і що саме головне всім відомого слова «додаток».

СПИСОК УКРАЇНСЬКИХ САМИХ КЛАСНИХ СЛІВ:

спалахуйка — зажигалка
залупівка — бабочка
міжповерховий дротохід — лифт
чахлик невмирущий — кощей бессмертный
писуньковiй злодій — сексуальный маньяк
пикогляд — зеркало
яйко-сподівайко — киндер-сюрприз
сіковичовичувалка — соковыжималка
піхвознавство — гинекология
пупорізка — акушерка
цюцюрковый злодіяка — онанист
штрикалка — медсестра
пiсюнець — чайник
підсрічник — стул
бачик — телевізор
коркотяг — штопор
дармовис — галстук
розчепірка — зонтик
гумовий нацюцюрник — презерватив
скринька перепихунців — это не шкатулка для хранения гондонов, а коробка переключения передач. ))))))

САМИХ КЛАСНИХ
Продовження можна не читати...

Які слова — такий і заголовок.

Достатньо просто «класних» без «самих» (це утворення форми ступенів порівняння прикметників у російській мові. І на «суржику», звісно )) ).
«Класний», думаю, уже давно можна розглядати як неологізм, частину молодіжного сленгу.

У тлумачному словнику української мови слово «класний» у значенні «прекрасний, який заслуговує на найвищу оцінку» подано зі стилістичною помітою — розмовне. Можна сказати ще «чудернацьких»

Або вжити прийменник найкласнючищих слів.
Хоча я з вами згодна — далі все рівно можна не читати — бо то прояв хворобливої уяви автора. Я вже думала, що такі підліткові тупі жарти вмерли ще у 90-х. А ось бач — ні. До сих пір запальничку «спалахуйкою» кличуть. Мабуть той, хто кличе, має міцний дєтородний орган, що ним газову плиту підпалює... Я вже не уявляю як він цигарки «спалах...їть». Тьху — навіть й не вимовишь — бо неприродньо. То тільки кацапьйо натренувалось у вимові усіляких матних слів. ПРИКРО бачити недосвідченість...

Біда в тому, що в цьому випадку «додаток» не відображає сутності того, що цим словом намагаються назвати.
Це як кошти називати засобами або стать підлогою.

Або часові ряди тимчасовими, а кулачковий механізм — куркулевим. А ще мені страшенно не подобається переклад «денежных средств» грошовими коштами (засобами). Чому не просто «кошти»?

Те ж саме про «зарплатню» замість платні.

Зарплатня це саме заробітна платня, а не якась інша.

зарплата і зарплатня — це розмовні слова

Можна ще погратися зі словом «аутсорсинг»

Паттерни, фрейми, апгрейди і т. д.

Паттерн — шаблон, взірень, зразок.

Однією з вимог до термінів є відсутність синонімії

Хе-хе. Переведите фразу: «Этот паттерн реализуется с помощью шаблонов»

Паттерн = шаблон. Фразу, вырванную из контекста, перевести нельзя. Возможно, паттерн один, а шаблон, с помощью которого он реализуется, — другой. Паттерн — одна сущность, шаблон — другая;)

В том-то и дело, что паттерн != шаблог: pattern matching, C++ templates, design patterns — ну никак не возможно перепутать. Вот вам фраза в контексте, попробуйте перевести паттерн шаблоном: stackoverflow.com/...ry-pattern-in-c

Чесно кажучи трохи смішно, таке враження що в нас не можна написати «взірець шаблону», «зразок взірця», «взірець зразка» і тп. Все залежить що під цим розуміється.
В англійській мові слова які зараз використовують в IT не появилися просто так, просто почали використовувати звичайні повсякденні слова.
Для прикладу utility, у нас перекладають уже утиліта, але воно і означає корисна річ і тп. Таких прикладів дуже багато.
Просто вони прийняли називати одні речі в ІТ шаблонами а інші взірцями а інші зразками, це для прикладу. Уявляю якщо б ми були першими у ІТ і придумували нові слова, і от сидять американці і думають, а як перекласти слово шаблон, чи то pattern чи example чи tamplate а може взагалі ще якось.

Ви праві, але спершу почитайте це про запозичені слова.
Краще усе-таки компроміс між створенням нових слів на основі українських словотвірних засобів та запозиченнями. І,звісно, запозичення не калькування з російської мови, а з мови оригіналу. Особливо це стосується технічної термінології.

Я не проти запозичувати слова, це збагачує мову, але часто можна вживати українські слова не зашкоджуючи розумінню суті. Останнім часом помітив що люди часто при розмові українською чи російською вживають багато англійських слів, для прикладу «в скоупі (scope) даного питання», або ще краще «ішью». Мабуть це уже наслідки професії :)

Це наслідки оперування певними поняттями. Я вперше була в ступорі, коли для того, аби поїхати у командировку в Росію мені потрібно було: «Заапрувіць рєквест в єбандоні». Останнє, то як мені потім пояснювали, — то назва досить гнідської проги :)

А може вони теж засмучуються, коли шось наше треба перекладати їм ?

...исконно украинское слово «шаблон»

паттерн, форма, шаблон, схема, план, трафарет, зразок, взірець, картина. Головне те саме не називати по-різному в одному тексті (я про термінологію), щоб не було плутанини

Цей зразок реалізований за допомогою шаблону Х

Бачу, тема викликала бурхливе обговорення. Пропоную ділитися ідеями щодо перекладу ІТ-термінів. Цікаво, весело і корисно. Як щодо стартапу, бага?;)

Вже працюємо над стартапом :) Прототип платформи вже є. www.facebook.com/...ovotvir.project Приєднуйтесь.

Гадаю, що саме час створити відкриту таблицю у Google Docs та записувати туда варіанти.

Стартап — початкова розробка
Бага — помилка, дефект, вада, брак, нестача

Як я розумію, стартап — започаткування нового проекту

Започаткування — це коли стадія проєктування. А коли вже стартувало — то початкова розробка

А ще бага — неточність, відхилення від норми, похибка, недогляд, хиба, завада, перешкода

А може, образно — тарган чи прусак

Адже куди веселіше сказати замість усувати баги — виловлювати тарганів...

Початкова розробка для startup якось не дуже конає, як на мене. Вже краще стартова розробка:) Початкова розробка більше викликає асоціацію з якоюсь бетаверсією. Власне слово стартап уже прижилося, так що чи є сенс перекладати. А взагалі терміни треба дивитися в комплексі. якщо братися за application program, тоді треба давати переклад і суміжним термінам як то API (Application program interface)... Плюс варто брати різні вживання слова англійської в текстах і перекладати звідти.

Для мене були б зрозумілі такі терміни:

«веб-приложение» — веб-програма
«настройки» — налаштування
«по умолчанию» — за умовчянням
«ячейка памяти» — ділянка пам’яті

мм, більше 10 років назад мене на інформатиці вчили «комірка пам’яті»

за умовчянням
за ЗАмовчуванням
ділянка пам’яті
комірка пам’яті
“веб-приложение” — веб-програма
What are the differences between a program and an application?
A computer program is a set of instructions that can be executed on a computer.
An application is software that directly helps a user perform tasks.
The two intersect, but are not synonymous. A program with a user-interface is an application, but many programs are not applications.

Чарунка — заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі тощо; комірка.

«ячейка памяти»
Комірка пам’яті вже давно застосовується і усталений термін. Ділянка пам’яті — це вже більше ряд комірок виділених під щось.

А як бути з «настройками», «по умолчанию», «ячейками» та багато іншого?

1) linux.org.ua/...ncat_linguistic
2) ukrtech.wordpress.com/...вничок-термін

З другого посилання:


Не визначився з перекладом:

Application — ? прикладна програма (прикладення?) або ж застосунок. Завдяки рішенню харківських лінгвістів та ОС Windows поширився переклад застосунок. Проте, якщо використовувати застосунок, то потрібно і решта термінів переробляти як то Application Software (прикладна програма, застосовна програма), Application Programming Interface (інтерфейс програмування прикладень або ж інтерфейс програмування застосунків). З одного боку в програмуванні є усталений термін прикладна програма, проте не бажання багатьох програмістів використовувати слово прикладення, з іншого боку застосунок, термін, який також не всім подобається і який вимагає перегляду решти термінології із словом Application. Із застосунком терміни якось більш зрозумілі (не можна брати одне слово і плювати на решта термінів), проте виклиє невдоволення у багатьох тих хто звик до прикладних програм.

«Веб-$X», де X — переклад слова «application» («застосунок» або «прикладення»), або «веб-програма», оскільки слово «веб» натякає, що UI у програмі присутній.

ela.kpi.ua/.../123456789/1830 — термінологічний словник виданий факультетом лінгвістики в КПІ

А там можно скачать если не имеешь отношения к КПИ?

Настройки — налаштування — красиво звучить.
По умолчанию — за замовчуванням — прямий недолугий переклад з російської. Default, як слово, має мало спільного зі своїм значенням в програмах, але чомусь поширене, як стандарт. Тому можна було б і в укр. варіанті ввести якесь красиве, хоч і не відповідне слово.
Ячейка — клітинка, як в біології :)

Взагалі, питання з англ. термінами можна було б рішити авторитетною офіційною організацією, або всенародним голосуванням. Але однозначно не перекладом з російської.

«За вмовчанням», імхо, нічого так.

«авторитетна оф. організація» — так це непогано, тільки цих організацій і так багато і вже є куча запропонованих ними термінів.
«всенародне голосування» — ні, термінологію потрібно добре продумувати, а за що можуть голосувати люди які далекі від ІТ і лінгвістики :)

На олімпіаді з програмування колись подарували англо-український словник ІТ термінів, книга досить таки велика, зараз він не при мені, тому не пригадаю видавництво та авторів

Я ни разу не понимаю, почему только из-за того, что какое-нибудь советское издательство “Мир” когда-то решило переводить application и не переводить, скажем, swapping мы теперь должны тоже лепить какой-то непонятный бред вместо простого слова аплікація.

Да, знайти адекватне існуюче слово за весь час так і не змогли, краще б уже була «аплікація».

Тоді вже точно ліпше «прикладна програма»

Я б не ламав так язик собі постійно, таке хіба що для офіційних документів згодиться. А нормальног скорочення, здається, немає: «ПП», «прикладуха», «прикпрог»?)

Я б змирився із «застосунком», apply — це все-таки «застосовувати». В IT прозорість кальки часто багато значить. Якби я не знав, як буде «додаток» (як-програма) по-англійськи, я б пішов сюди: www.lingvo.ua/...e/uk-en/додаток і довго намагався б зрозуміти, при чому тут взагалі addition та supplement.

Чего париться. Не Словарь определяет язык, а язык словарь. Предлагаю: апликашон, адишон, суплимент. Нехай Тарас Шевченко ужаснется, но его время давно ушло.

ПП не годиться — не стане загальноприйнятим скороченням. Уже є Петро Порошенко;) Прикладуха — непогано, але тільки в розмовній мові. Прикпрог язик не ламає?

ПЗ — програмне забезпечення. И в словарь терминов его — моя бумага, как хочу так и сокращаю! )

Ну серед українських замовників саме Прикладне Забезпечення й поширений термін :)

Прикладуха — непогано, але тільки в розмовній мові.
Прикладуха, выкидуха, мужа уводит молодуха.

Взагалі то «Програмне Забезпечення» :)

Ще до теми:

e2u.org.ua — там є IT-словник

В OS X також досить продуманий переклад, не викликає відрази, можна з ним консультуватись.

Дякую. Я все-таки схиляюсь до веб-додатка. От у мене є мобільний телефон. Він має набір стандартних функцій. За допомогою Інтернету я можу підключити додаткові сервіси (ігри, словники тощо). Виходить додаток. Чи це не найкращий варіант?

або розширити функціонал сервісами — розширення.

Ні. Додавати можна що завгодно куди завгодно.

Тут ситуация сложная, с одной стороны есть устоявшиеся слова — паттерн, репозитарий, сервис. С другой стороны никто не переводит к примеру data store как датастор, а говорят хранилище данных. Если вы переводчик или журналист и вам нужно перевести/написать технический текст, то не думайте что ваше журфаковское образование вам сильно поможет, а консультируйтесь со знакомыми специалистами.

Директорія, тека, фолдер. Пакет, пакунок. Нам потрібно брати приклад від французів.

калька английского языка, в чем изюм?

Я маю на увазі те, що вірні слова — тека і пакунок, хоча можна зустріти у використанні і інші. Навіть у Він 8.1 написали «Настойки».

Близько 10% слів в українській мові -слова іноземного походження, що збагачує мову. Звичайно, тут питання компромісу. )) Приклад таких крайнощів: «ми лімітовані у часі через ургентний деплоймент»)))).
Одна річ — слово іноземного походження (з мови оригіналу), а інша — калька з мови тієї самої мовної групи (точніше, підгрупи). До речі, не факт, що і російський переклад 100% відповідає оригіналу (ми звикли через його поширення перекладу у друкованій літературі, інтернеті та на побутовому рівні).

Я вважаю, що прозорість кальки щодо англійського оригіналу — це великий плюс в IT, де все так швидко змінюється, що кодифікувати всі смисли і часто вишукувати відповідники просто не встигають.

Директорія і фолдер — не одне й те саме.

1) годного не встречал
2) «Додаток» однозначно
P.S. непаханое поле деятельности — издание книг и терминология, пока адекватно выглядит только на английском.
На русском языке — калька терминов 60% англоязычных терминов: интерфейс, абстракция, фабрика, контейнер и т.д., видимо впадлу было переводить.
На украниском — 80% кальки русских.
печаль.

«На русском языке — калька терминов 60% англоязычных терминов:»

Многие «переводы» с английского на русский (в вашем примере абстракция и фабрика, 50% :) по сути не являются таковыми, поскольку и в английском, и в русском это слова заимствованные из латыни (как вариант греческого, может ещё откуда) и переводчик английского ИТ-термина, использует русское заимствованное слово, которому соответствует английское заимствованное слово. Грубо говоря, восстанавливает с английского латинский оригнал, а с латыни на русский используя заимствования. То есть даже в английском эти слова являются калькой с латыни, а значит ничего страшного, если будут и в русском. Можно было бы и перевести буквально, но заимствования эти по сути не из английского.

На самом деле неплохая тема. Я считаю, что именно в этом месте украинский язык нужно стандартизировать, чтобы не было «оповитих двiйок» и «кручених пар», «вказiвник» и «показчик».

Як буде українською мовою «веб-приложение»?
В чешских и словацких вакансиях постоянно встречаю «програматор вебових аплiкацiй» ;)

Во, вот с них и надо брать пример. А то застосунок в зубах вязнет, а додаток такой русизм шо аж Кобзар после него перечитать хочется.

Никогда бы не подумал, что «додаток» — это калька с русского языка, но не важно...
Вообще, тему ТС поднял действительно важную. Украинскому языку, культуре и т.д. необходимо отходить от стереотипного «аграрного» направления, по которому они шли все годы. В культуре уже сдвиги есть, причем заметные. Это даже не мои мысли, я просто согласен с деятелями, которые об этом заявили — можно посмотреть их интервью на Громадском. Если раньше украинская музыка, культура, а также все, к чему есть префикс «-этно» представляли собой суто «аграрные» вещи — вышиванки, «гопца-дрыца» и т.д., то сейчас уже вырабатывается особый стиль этих вещей, если понимаете... Так и с языком — украинскому языку необходимо перестать быть только атрибутом патриотизма, языком песен, литературы, народной культуры. Единых технических терминов почти не существует, а их вариаций настолько много, что опять же говорит о чисто культурно-гуманитарном направлении, в котором, к сожалению, завис язык. Пора «запускать спутники в космос», используя украинский язык :)!
И не надо бояться, что в таком случае язык станет якобы «искусственным». Чехи свой язык скомпилировали вручную из разных диалектов, которыми говорят на их земле — и ничего.

Плюсую. Но поправлю: не по которому «они шли все годы», а по которому «его шли». Фактически, для украинского языка в советском союзе политически приемлимым было участие только в народной самодеятельности колхозного клуба. Из науки он вытеснялся.
Кроме того, язык сознательно русифицировали. Есть то, что у всех на слуху — буква ґ и правописание Ф во взаимствованиях по греко-латинскому образцу (cathedra -> катедра, а Philipp — Пилип), есть и более тонкие моменты: вытеснение суто украинских синонимов схожими с русскими, легализация русского ударения в украинских словах, словообразование новых слов по русскому образцу и т. д.
В итоге получилось, что украинский — это испорченный русский, годный для спивания гоп-гоп-гоп-чирагоп. Необходима большая работа, чтоб это исправить, но для этого необходимо чтоб у власти оказались националисты в хорошем смысле и патриоты.

Артем :(... Я о том и говорю, что нужно стандартизировать язык в том самом его месте, где есть техника и наука, а уж вовсе не про болезненные споры о том, как правильно говорить: «эфир» или «этэр». Эту хрень надо оставить для любителей «глэчиков», которых я в прошлом посте обсирал. Не считаю, что современный украинский язык колхозный, и его нужно менять, так же как не считаю, что в русский язык надо возвращать буквы ять — это уход от проблемы, так же как поиск виноватых.

Аналог буквы ять — это этимологичний правопис, от него уже отказались uk.wikipedia.org/.../Максимовичівка . А вот етер — как раз почему бы и нет? Споров по нему ни у кого нет. Это слово было заимствовано в украинский именно в таком виде еще до того как киево-могиляне поехали в Москву учить местных греческому и латыни. С какой статии теперь заменять на УРСР-овское заимствование через русский? Именно из-за отказа от своего и получается мова покалеченная, незвучащая.

uk.wikipedia.org/...wiki/Застосунок

Слово «застосунок» у сенсі «прикладна програма» є неологізмом, який вперше використаний компанією Майкрософт для перекладу слова «application» у операційній системі «Microsoft Windows Vista». ©

легенький срач тут ще був linux.org.ua/...​bb/YaBB.pl?num=1156920804
і гугл видає на порядки більше результатів на «windows додаток», ніж «windows застосунок»

а загалом я б таки взяв переклад в microsoft/apple

Не выдумывайте — есть стандарт и в нем от царя гороха «прикладна програма для ...»
Другие термины прямо конфликтуют с соответствующими устоявшимися юридическими (додаток до договору)

Слово «застосунок» зустрічав ще до Vista в якомусь із дистрибутивів linux, здається mandrake

Скажіть, будь ласка, чи є російсько- (англо)- український словник ІТ-термінів?

не бачив ніколи, шукайте в звичайних словниках (якщо не сленг)

Як буде українською мовою «веб-приложение»?

Майкрософт перекладають як «додаток» (веб-додаток). імхо, досить ок

можна взяти українську вінду8 і полазити нею, подивитись на переклади, якщо цікаво. аналогічно з мак ос, чисто щоб не придумувати велосипед

Тільки щоб не «застосунок» :)

Чисто філологічно «застосунок» хоч і незвичний, але смисл не ріже вухо, що таке «додаток»? З яких пір операційна система — головне, а те, чим користується користувач — «додаток» до неї?

«Application» — це «приложение» («то, что прилагают»). А «приложение» — це «додаток» («те, що додають»).
Проведіть аналогії з оформленням статей, де «application» — «приложение» — «додаток» являють собою одне і те ж.

Ні, «прикладная программа». Не те, що «прилагают» (додають, www.lingvo.ua/...e/uk-uk/додаток ), а те, що є «прикладным», applied. По-російськи іменник виходить один і той самий, «приложение» (www.lingvo.ua/...u-ru/приложение ), при перекладі на українську дико ріже слух. Крім того, «application» багатозначне: www.lingvo.ua/...-ru/application і в цю купу смислів було легко втулити ще одне (утворене від applied, швидше за все), в український «додаток» складно.

слово «додаток» насправді і самі ABBYY використовують (пошуком по сторінці можна знайти)

Додаток Lingvo Tutor для вивчення іноземних мов

Помимо того очевидного факта, что описали ниже (applied), в принципе не стоит без крайней нужды использовать в определениях глагольные формы как и пытаться в лоб переводить английские термины. Получается слабочитаемая солянка. Web Application при таком переводе стремится превратиться в «павутинний додаток» например, что вообще никто гарантированно не поймет.

З чого це «додаток»? «Прикладення» краще.

Застосунок же. «Прикладення», як мінімум, дієслово. Та й калькою попахує

«Прикладення» це віддієслівний іменник (хоча це й не робить його придатним терміном для web application). :)

Поміркувавши з день, погоджуюсь. «Застосунок» краще.

Подписаться на комментарии