Імхо, після 1991 року просування будь-яких наративів (китайських, російських, телемарафонічних, кварталівських тощо) в Україні може бути пов’язане переважно з власним бажання персонажів їх бездумно споживати та застосовувати на практиці у власному житті.
Мы как-то умудрилась в очень далёком прошлом и далёкой стране, посадить на пузо две восьмидесятки в солончаках. Плюс гусеничный трактор местных аборигенов. Вытащили только при помощи лебёдок на базе Урала.
Я бы на это ответил, что вполне понимаю правило не обсуждать такие темы с коллегами в «курилке», но, вместе с тем, мне важно понимать официальную политику компании как социально-ответственного бизнеса — например, в плане поддержки ЗСУ.
Timothy Cain випустив відео “Avoiding Burnout” www.youtube.com/watch?v=S9H_S71oJgc
І ще було схоже відео з John Carmack www.youtube.com/watch?v=YYwbNV4waCw
Для этого кандидату будет полезно прежде, чем такие вопросы задавать, пояснить, что ему важно при выборе компании убедиться, что компания проукраинская именно на уровне позиции её руководства, и что его (её) личные этические соображения не позволят...
Імхо, подібні питання має кожен сам собі задавати. Наприклад, за відправну точку (базову, вихідну інформацію) для себе взяв наступне.
Населення України в 1991 — було 52 млн. За рівнем економічного розвитку ми були на рівні Польщі.
Щось в тому є. Але це скоріш за все індивідуально. Це як з вигорянням. Поки працюєш на проектами які тобі цікаві і ти більш-менш вписуєшся в колектив, щей отримуєш хорошу компенсацію, то наврядчи ти вигориш скільки б ти не працював.
Коментарі