«Ти можеш скільки завгодно ігнорувати війну, але у неї завжди є на тебе плани». Огляд Valiant Hearts: Coming Home

Свій шлях у геймдев Netflix почав з адаптації власних шоу. Втім для зміцнення своїх позицій компанія заручилася підтримкою тих, хто вже давно на цьому ринку. Стрімінговий гігант замовив у Ubisoft продовження Valiant Hearts — однієї з найбільш нестандартних і зворушливих ігор в каталозі студії. Нещодавно Valiant Hearts: Coming Home майже непомітно вийшла на iOS та Android і стала ексклюзивом Netflix. Ми не могли обійти цю гру стороною, і тепер розповідаємо, чи варта вона вашої уваги.

Оригінальна Valiant Hearts: The Great War вийшла 2014 року до сторіччя Першої світової війни, у рік, коли Ubisoft була на небувалому для себе піку — тоді поміж Assassin’s Creed Unity, Far Cry 4 та Watch Dogs компанії вдалося випустити мініатюрну, але, як потім виявилося, найважливішу гру для себе у той період.

Це була зворушлива історія про звичайних людей, які стали жертвами війни, але попри все намагалися залишитися собою, ризикуючи всім заради одне одного. Для багатьох Valiant Hearts стала коротким екскурсом в історію Першої світової війни, адже разом з головними героями ми застали першу появу танків на полі бою, початок газових атак по всій лінії фронту та цілі знищені міста. Ми спостерігали за тим, як доля об’єднала на одному шляху французького мобілізованого Еміля, американця-добровольця Фредді, медсестру-бельгійку Анну та німецького солдата Карла.

І саме за це я обожнюю цю гру — за те, як їй на тлі однієї з найжорстокіших трагедій всього людства, чиї плоди ми пожинаємо й до сьогодні, філігранно вдається розказати власну історію про героїв, яким неможливо не співчувати.

І ось ви дійшли до цього абзацу і вже могли задуматися — це огляд першої частини чи рецензія на її сиквел? Насправді неможливо говорити про нову частину без проговорення того, завдяки чому її попередниця отримала свою заслужену славу. Але попри всі похвали, у оригінальної гри залишився один незакритий гештальт...

Повернення на війну

Події The Great War завершуються 1917-го, за рік до кінця Першої світової війни — таким ходом автори підкреслювали драматичність своєї історії, адже після завершення сюжету вам вже було не до завершення війни. Але, думаю, ви, як і я, були здивовані раптовим анонсом Coming Home. Здавалося б, повертатися до історії майже через десять років було дивним рішенням, але перед виходом продовження я вирішив освіжити у пам’яті оригінальну гру, та, пройшовши її, відкрив заблокований спогад, адже наприкінці фінальних титрів самі ж автори залишили невеличкий тизер продовження. Може, воно навіть і не треба було, але у 2023 році Ubisoft повернулася до Valiant Hearts, щоб завершити історію «Доблесних сердець».

У Coming Home автори повторюють формулу The Great War, демонструючи різні аспекти війни через занурення у них головних героїв — будні екіпажу підводного човна, повітряні бої під Бетховена, стелс-переслідування німецького шпигуна тощо. Автори сиквелу представили трьох нових ігрових персонажів (два з яких згадувалися у минулій частині): це афроамериканець Джеймс, який попрямував за своїм братом Фредді з другого кінця світу на війну, англійський пілот Джордж і німецький моряк Ернст.

Ернст для мене виявився найцікавішим персонажем серед новачків. Це німець, який протягом трьох років Першої світової намагався залишатися осторонь війни. Він пережив загибель близького друга, після чого закрився у собі та намагався не помічати жахіття, які відбувалися довкола. Через це він обрав шлях рибалки, здебільшого шукаючи морські скарби, щоб заробити собі на життя, але війна спіткала його й на морі. Ти можеш скільки завгодно ігнорувати війну, але у неї завжди є на тебе плани, і ти проти них безпорадний. Це архетип, який завжди буде цікавий для дослідження, особливо сьогодні.

Художній стиль, як і раніше, приємний — і це чудово, адже цього разу гру розроблювала не Ubisoft Montpellier, а Old Skull Games (але під крилом Ubisoft). Переглядаючи свої скриншоти, зроблені під час проходження, мені раз у раз здавалося, що вони нагадують окремі, вже готові арти. Авторам прекрасно вдалося зрозуміти нюанси візуального стилю оригіналу, зокрема — чому в деяких персонажів видно очі, а в інших — ні.

Тут немає пазлів, над якими можна було б хоч трохи посидіти та заморочитися, усі такі «головоломки» просто нудні та позбавлені будь-якого креативу — на відміну від першої частини, де годинами треба було думати над розв’язанням задачі. У Coming Home акцент завдань змістився у бік екшн-сегментів і більш аркадних ігрових фрагментів. Тут є ритмічні мініігри у дусі Elite Beat Agents чи osu!, а лікування поранених тепер нагадує не Guitar Hero, а радше медицинський симулятор на кшталт Trauma Center: Under the Knife.

Тут є характерні епізоди, які добре відбиваються у пам’яті: на кшталт рятування напівзатонулих моряків під час шторму або веселого джазу крізь сльози перед людьми, які навіть не розуміють, що таке війна — той же сюжетний фінал навіть боляче згадувати.

Майже на кожному рівні гра пропонує ознайомитися з цікавою історичною інформацією: з правдивих джерел можна дізнатися про різні битви та їхній вплив на хід бойових дій по всьому фронту, військовий побут, ефект наукового прогресу на війну тощо. Також по рівнях можна збирати різноманітні артефакти минулого: зброю, інструменти, агітаційні плакати, листи загиблих солдатів і багато іншого. Саме ці предмети мотивують бездоганно досліджувати кожен ігровий закуток у пошуках цих дрібниць (після проходження їх можна зручно переглядати через окремий розділ у меню). Саме з таких речей і складається ціла історична картина.

Мобільні кайдани порвіте

Наразі Valiant Hearts: Coming Home доступна лише на мобільних пристроях, тільки для передплатників Netflix. Це було доволі спірне рішення, адже гравці й досі можуть упереджено ставитися до мобільних ігор, навіть у випадку з таким доволі серйозним тайтлом, як Valiant Hearts. Хоча можна припустити, що стримінговий гігант запропонував Ubisoft суму, від якої розробники не могли відмовитися.

З самого початку я проходив гру за допомогою сенсорного управління. Я невеликий фанат тач-контролю, але тут керування виявилося досить плавним, навіть обійшлося без величезних віртуальних стиків на пів екрана. І ось перед наступною ігровою сесію я вирішив пограти з геймпада.

Як звичайно, під’єднав Dualshock 4, запустив гру і виявив, що ігрове меню просто ігнорує команди з геймпада. Я вже хотів його вимкнути, але з цікавості вирішив почати завдання і — о диво! Мій персонаж реагував на рухи стиком, і на цьому все. Чомусь команда Old Skull Games не змогла реалізувати нормальну підтримку геймпада, тому людям, які звикли до фізичних контролерів, доведеться чекати релізу на консолях і PC чи оновлення. Це також дивує, бо на мобільних пристроях підтримка геймпадів у Valiant Hearts: The Great War була реалізована чудово.

Також неприємно здивувала ігрова оптимізація — на iPad Pro (2018) я кілька разів спостерігав різке падіння кадрової частоти, час від часу на секунду зникали деякі персонажі та рівно двічі в мене не спрацьовував сюжетний скрипт, через що треба було перезавантажувати завдання.

Що стосується музики, вона у грі чудова: тут є як композиції з першої частини, які й досі пробирають до мурах, так і нові, гідні треки, натхнені класичною музикою. Але зі звуковим супроводом у мене виникла серйозна проблема, яка була помітна протягом усього проходження, і це навіть не баг. У самій грі багато «екранів завантаження», і часто відбувалося так, що одразу після драматичної події, наприклад смерті когось з персонажів, може початися сумна музика, яка одразу ж перерветься на завантаження наступного сегмента в повній тиші. Може, звучить як дрібниця, але драматичний ефект від подій вбиває намертво.

Valiant Hearts: Coming Home відчувається не як нова гра або навіть сиквел, а радше як втрачений розділ оригіналу, адже недарма в назві гри немає цифри «два». Це великий епілог, який ставить крапку в цій історії. Сама гра відчувається як третина The Great War та проходиться за три години. Якщо після завершення першої частини вам було гірко та сумно на душі, то після останніх хвилин Coming Home стане ще гірше. Особливо якщо ви, як і я, проходите обидві частини поспіль.

8/10

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини