Українські держустанови продовжують використовувати російську «1С». Розбираємося, чому так і чи є альтернативи (UPD)

З 2017 року компанії, які є правовласниками російського програмного забезпечення для автоматизації бізнесу «1С», перебувають під санкціями в Україні. А 2020 року до цього переліку додалась безпосередньо компанія «1С». Її продукти заборонено проводити через державні закупівлі та використовувати держустановами.

Однак ПЗ російського виробника не пішло з українського ринку. Ба більше, попри повномасштабну війну, за бюджетні кошти «1С» купують державні установи та органи місцевого самоврядування.

Це другий матеріал про небезпеку російського ПЗ після розслідування DOU щодо «1С» в Україні.

Хто контролює дотримання санкційних обмежень

Рада національної безпеки та оборони України повідомила DOU, що реалізацію та дотримання санкцій на території країни забезпечує Кабінет міністрів разом зі Службою безпеки та Національним банком.

У НБУ на наше прохання пояснити, яким чином відстежують виконання рішення РНБО про впровадження санкцій щодо компанії «1С», надали посилання на постанову 2015 року, яка, зокрема, визначає механізм блокування активів у разі накладання санкційних обмежень.

У відповіді на запит DOU у квітні 2022 року, коли ми готували попереднє розслідування, в Службі безпеки України повідомили про непоодинокі випадки використання та впровадження на об’єктах критичної інфраструктури програмного забезпечення, розробленого або виготовленого суб’єктами господарювання держави-агресора. Причиною в СБУ назвали те, що наразі санкційне законодавство містить серйозні прогалини, адже не встановлено порядок притягнення та виду відповідальності порушників санкцій.

Варто зазначити, що державним фінансовим аудитом використання інформаційних технологій займається Державна аудиторська служба, на базі якої два роки тому створили окремий підрозділ. У відомстві повідомили, що 12 липня 2022 року головний офіс Держаудитслужби скерував до своїх регіональних управлінь лист-доручення щодо контролю використання російського ПЗ, зокрема «1С».

«Використання будь-якого програмного забезпечення російського виробництва призводить до зниження рівня інформаційної безпеки держави та створює реальну небезпеку виникнення надзвичайних подій на об’єктах критичної інфраструктури. До того ж це програмне забезпечення продовжує обслуговуватись та оновлюватись шляхом проведення публічних закупівель», — підкреслили в Держаудитслужбі.

При цьому, якщо дослідити реєстр публічних закупівель Prozorro, можна знайти чимало фактів придбання програм «1С» за бюджетні кошти навіть під час повномасштабної війни.

Загроза національній безпеці

Крім того, що купівля російського ПЗ фактично спонсорує країну-агресора, в умовах повномасштабної війни використання програми «1С» загрожує національній безпеці.

Наразі неможливо повною мірою гарантувати безпечність російського ПЗ чи те, що в ньому немає недокументованих функцій, повідомили DOU в Держспецзв’язку. Це пов’язано з тим, що для перевірки цього треба мати вихідний код продукту, наданий виробником, та/або повний комплект документації на ПЗ, в якому описані ці функції:

«Використання російського підсанкційного ПЗ, а також сайтів та сервісів загалом загрожує національній безпеці держави, зокрема даним, що обробляються в автоматизованих системах, а самі такі програмні продукти є точкою входу для спонсорованих державою-агресором кібертерористів», — заявили у відомстві.

У Держспецзв’язку нагадують, що навіть спецслужби росії не рекомендують російським виробникам його використовувати, про це російське ГУР повідомляло ще у квітні цього року.

До того ж російське ПЗ через низку санкцій проти країни-агресора доволі складно, а подекуди й неможливо закупити офіційно. Це стосується і продуктів «1С»:

«Цілком імовірно, що досі використовуючи „підсанкційний софт“, компанії чи окремі несвідомі держустанови, підприємства та організації мають його піратські (неліцензійні) версії. Нагадаємо, що використання неліцензійного ПЗ аж ніяк не зменшує безпекових ризиків. Держспецзв’язку під час закупівлі ПЗ рекомендує аналізувати походження і країну-виробника та віддавати перевагу вітчизняним програмним продуктам. Зокрема, програмному забезпеченню з відкритим кодом, яке відповідає вимогам безпеки, або ліцензійному непідсанкційному програмному забезпеченню. Декларована окремими прибічниками російського ПЗ „зручність“ та „звичка“ не може бути виправданням для порушення вимог законодавства чи нехтування елементарною безпекою».

На російському гачку

Про ризики використання продуктів «1С» DOU також розповів керівник компанії TG Consulting, яка спеціалізується на софтверних бізнес-рішеннях, Ігор Сошніков. За його словами, санкції фактично не діють, адже нині й далі існує лінійка продуктів BAS, побудована на архітектурі «1С», якою наразі оперує САБ — «Спілка автоматизаторів бізнесу». Тобто після введення санкцій продукти російської компанії «1С» з українського ринку не пішли, а просто змінили назву.

«Ставлення українського бізнесу до продуктів „1С“ змінилось, але поки у країні війна, бюджетів на міграцію на інші сервіси у компаній дуже мало», — підкреслює Сошніков, зазначаючи, що замінити російське ПЗ для оперування бухгалтерією підприємств цілком можливо — є й міжнародні системи, і локальні виробники.

Щодо питань безпеки й можливості співпраці російських компаній із ворожими спецслужбами з надання інформації про своїх клієнтів Ігор Сошніков зазначив, що власник російської компанії «1С» Борис Нуралієв має відверту пропутінську позицію:

«Випадки передачі назовні інформації з „1С“ фіксувались у росії. Основне питання полягає в тому, що платформа розробляється в росії, її ніхто не контролює. І є можливість того, що розробник вимкне основну фінансову систему для 80% українського бізнесу».

Про загрозу від використання російського ПЗ зазначає і голова «Східноукраїнського технокластера» Павло Зайцев, який розробив концепцію підвищення економічної та безпекової незалежності України «1С идет вслед за рускім кораблем».

За словами Зайцева, коли він приїздив до Києва, багато років на Центральному залізничному вокзалі височіла реклама «1С». А 2014 року замість неї почали рекламувати BAS:

«Тільки сліпий не міг побачити їхньої схожості та не зрозуміти, що це один і той самий рекламодавець», — підкреслює голова кластера, стверджуючи, що вихідні коди «1С» і BAS належать російській компанії.

Крім цього, спеціаліст наголошує, що в росії, «щоб потрапити на ринок софту фінансових послуг, треба обов’язково пройти через будівлю ФСБ».

«Тому боротьба з „1С“ та її клонами в Україні повинна бути не боротьбою з якимось „іноземним софтом“. Це екзистенційна боротьба саме з російським софтом, який має на меті знизити нашу економічну спроможність та покласти країну на лопатки. Вже після того, як мій бізнес вимушено релокувався у Львів навесні цього року (раніше „Східноукраїнський технокластер“ базувався у Краматорську — ред.), я дослідив місцевий ринок ПЗ бухгалтерського обліку. Мене шокувало, що „1С“ використовують і в державних, і в комунальних, і у приватних клініках, і навіть на ринках», — наголошує Зайцев.

Головна причина використання «1С» українськими компаніями, за словами експерта, — висока вартість переходу на інший софт або відсутність якісних аналогів.

«Російський софт взагалі та „1С“ зокрема — це абсолютне зло. З ним треба боротись. І тільки спільними зусиллями ІТ, суспільства, бізнесу та влади ми переможемо. Повинна увімкнутися вся екосистема: розробники, інтегратори, навчальні та освітні заклади».

Складна мережа компаній

Після введення санкцій 2017 року щодо ДП «Єврософтпром», яка була компанією-постачальником програмного продукту «1С: Підприємство» в Україні, правонаступницею їхніх технологічних рішень в Україні стала система BAS, підтримкою якої опікується українська «Спілка автоматизаторів бізнесу». Спілку зареєстрували в липні 2017 року, тобто вже після введення санкцій щодо «дочки» російської компанії в Україні.

При цьому компанія «Єврософтпром» досі не припинила роботу попри санкції. «Спілка автоматизаторів бізнесу» має ту ж саму юридичну адресу, що й «Єврософтпром» — вулиця Депутатська, 16/8 у Києві.

Припускаємо, що вони можуть бути пов’язаними.

Раніше в головному офісі «1С» у рф нам повідомили, що продали свою українську «дочку» кіпрській компанії Chemlero Holdings Limited ще 2014 року, натякаючи, що стосунку до української компанії не мають уже багато років. Саме ця компанія наразі значиться засновницею ДП «Єврософтпром». Однак раніше в засновниках української «дочки» російської компанії була інша кіпрська компанія 1С Limited.

Згідно з реєстрами, юридична адреса обох кіпрських компаній однакова. Тому цілком вірогідно, що продаж був номінальним, а українське ДП «Єврософтпром» досі пов’язане з російською компанією «1С».

Наразі на сайті «Спілки автоматизаторів бізнесу» через пів року після початку повномасштабного вторгнення щодо цього факту з’явилась заява. В ній, зокрема, вказано, що з березня 2014 року жодної копійки за програмні продукти чи сервіси не потрапили до країни-агресора:

«Кошти, які отримуються в Україні, повністю залишалися й залишаються в Україні, за них побудована система розробки, підтримки та просування продуктів, що рекомендовані „САБ“. Кошти, які виплачуються європейським правовласникам, залишаються в західних правовласників в Європі й жодним чином не потрапляють до російської федерації».

Однак якщо за ланцюгом кіпрських офшорів приховуються російські власники, то все-таки українські гроші, зокрема бюджетні, осідають саме в їхніх кишенях. Ще й з ризиком витоку даних щодо українських компаній до ворожих спецслужб.

Ми звернулись до «Спілки автоматизаторів бізнесу», але не отримали відповіді.

На наш запит відреагував Chief of R&D в bas-soft.eu Володимир Олексієнко, який ще 2019 року представляв САБ. Він зазначив:

«Конспірологічні теорії, на які ви намагаєтесь натякати у статтях, я не підтримую. Технології, мови розробки, які ми використовуємо для того, щоб підтримувати роботу тисяч підприємств в Україні, вас не цікавлять. Не маю „мандату“ на висловлення офіційної позиції організації пресі».

На прохання надати контакти тих, хто міг би прокоментувати отриману інформацію, Олексієнко не відповів.

Оновлення від 28 жовтня

Уже після виходу статті розслідувачі відділу OSINT спільноти Molfar надали докази, що підтверджують зв’язки BAS із російською компанією «1С».

Так, за даними аналітиків, 2014 року російська компанія «1С» заснувала BAS — розробника ERP та бухгалтерських систем для українського ринку. Купівля ПЗ та підтримка користувачів BAS здійснюється за договором Інформаційно-технологічного супроводу (ІТС), розробленим компанією «1С», через членів «Спілки автоматизаторів бізнесу» (САБ), які мають ліцензію на продаж та підтримку BAS та «1С». Виходячи з цього, безпосереднього BAS на території України як компанія не представлена, а поширення ПЗ здійснюється через українських ритейлерів, які працюють через САБ — 364 компанії, включно із ФОПами.

Директором САБ значиться Вадим Броніславович Мазур — керівник та засновник «Скайлайн софтвер», яка до 2014 називалася «1С Україна» і належала російським юрособам «1С». САБ належить двом юрособам: «Навчання та сервіси» та «Обрії софту». Власниками вказані українці Павло Ратушняк та Андрій Сіруш, які, ймовірно, є номінальними бенефіціарами.

Один із номерів, підв’язаних до LinkedIn Мазура, значиться в контактах юрособи ДП «Єврософтпром». Бенефіціар ДП — кіпрське Chemlero Holdings Limited (засновник — сейшельське Bakka Holdings Limited). В Україні ДП Єврософтпром володіє авторськими правами на 1С, а компанія Мазура «Скайлайн Софтвер» координує обслуговування, доопрацювання та розповсюдження програми. Обидві перебувають під санкціями в Україні.

Домен 1c.ua та ТМ в Україні зареєстровані на кіпрську Ravi Innovation Limited (раніше Astolerem Investments Limited), яка має юридичну адресу на Кіпрі в тому самому місці, що й Chemlero, й має тих же директорів.

З 2018 року ТМ BAS належить польській юрособі NetHelp Piotr Jarocki, яка зареєстрована поляком Piotr Jarocki ([email protected]). Він з 2008 по 2010 роки працював розробником у польській філії «1C». NetHelp вказана як резидент Park Naukowo-Technologiczny Euro-Centrum. З 2020 року Jarocki працює в польському аутсорсі Euvic.

Довірена особа BAS в Україні — ТОВ «Міжнародна правова група». Також ТОВ «Міжнародна правова група» є юридичним представником правовласника «1С» — естонської юрособи OÜ Molenari. Засновником Molenari є засновник литовського «1C: Andi» Dmitrijs Muratovs.

Цікава й ситуація з правами на російське ПЗ. Відповідно до судової справи за 2019 рік, ТОВ «Сандеро» подало позов до ТОВ «Ін-Агро Софт» з метою розірвати договір про купівлю ПЗ «1С» на $5,2 тисячі. Засновник «Ін-Агро Софт», Роман Чемерис також є засновником члена САБ та української спільноти 1С:Франчайзинг — ПП «Раск. Ін-Агро» (раніше ПП «Ін-Агро»). Представники компанії «Сандеро» вказали, що отримали угоду користувача від імені Molenari. Для отримання ПЗ в компанії «Ін-Агро Софт» відправили ТОВ «Сандеро» посилання на російський сайт 1С — portal.1c.ru, вказавши, що документацію підсистем відправлять пізніше. Однак компанія «Ін-Агро Софт» не надала документів з правами на ПЗ, а документація підсистем отримана за іншим договором і не стосувалась договору про купівлю ПЗ. В «Ін-Агро Софт» вказували, що виробником ПЗ є Molenari, проте права на ТМ «1С» належать Astolerem Investments Limited (станом на березень 2022 Ravi Innovation Limited), засновницею якого є Longina Feodorova. Людина з таким ПІБ у 2013 році залишала коментарі на порталі семінару «Свято бухгалтера», організатор якого литовський 1C:Andi.

Станом на 2020 рік домен bas-soft.eu мав один номер Google Analytics (ua-54805322) з доменом its.1c.ua — української філії російської компанії «». А також у футері сайту розташоване посилання на сайт ИТС («1С») у вигляді субдомену ts.bas-soft.eu. Крім цього, BAS має спільний портал з «1С» — ИTC Портал.

При цьому 2017 року Мазур обурювався рішенням тодішнього президента України Петра Порошенка про внесення «1С» до санкційного списку. А через два місяці в Україні зареєстрували САБ на чолі із Мазуром, який тоді заявляв, що ПЗ не має нічого спільного з російським «1С», оскільки з моменту купівлі прав ДП вийшло вже 20 місцевих релізів програми, й що ПЗ ніяк не залежить від компанії «1С» у Москві.


Авторка — Олена Чернишова.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось10
До обраногоВ обраному0
LinkedIn



28 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Дуже вагомий аргумент:
2. Програма 1С дійсно «зливає» дані українських підприємств «на Луб’янку» — це потрібно прийняти за аксіому, навіть якщо ми не маємо прямих доказів;

писал ранее, повторюсь — для того, чтобы уйти от этого говна под названием (прости Господи) 1С, нужно на законодательном уровне менять прогнившую бюрократией Налоговую систему. Ведь 1С родилась и развилась исключительно из-за огромной бюрократической налоговой машины, и чтобы от нее избавиться — нужен комплексный подход, упрощения процедур и оптимизация подходов в налоговой политике. Пока этого не произойдёт, физически никто, к сожалению, не сможет перейти на аналоги, т.к. они увы не покрывают всех необходимых запросов, имеющихся в 1с.

Собственно как писалось ранее... Давайте будем честны. 1С программа от нашего врага — это факт. От нее нужно уйти — тоже факт. А развилась 1С не благодаря бюрократии, а благодаря своей гибкости и возможноности кастомизации за пачку чипсов. Кстати по количеству продаж — да, 1С Бухгалтерия на первом месте, но рынок она захватывала программой для склада.
Насчет говна, ну тут много кто будет не согласен, особенно те кто рабирается в теме.

Я один з тих

кто рабирается в теме

1ес процвітає в першу чергу завдяки бюрократії.
Завдяки складності та кількості звітності що треба здавати
Завдяки тому що поточне законодавтсво сприяє «подвійному обліку»
Завдяки тому що кожні пів-року відділ податкової, що створений для формалізації звітності видає нові форми звітів, де колонка з року в рік міняє місце.

Тільки після спрощення податкового обліку до рівня того що в Європі можливий перехід на ПЗ яке використовується в Європі. Не інакше.

Це п****ць!
Треба посадити кілька чиновників які виділили кошти на закупівлю цього лайна держустановами. Бажано декілька. І надати широкого розголосу у соцмережах.

альтернативи

де?

але не у статті :) хочу а назві про це йде мова

Теж зайшов почитати про альтернативи. Був разочарований.

Наразі неможливо повною мірою гарантувати безпечність російського ПЗ чи те, що в ньому немає недокументованих функцій

Справедливости ради стоило бы сказать о том, что это касается не только розийского ПО. Я молчу о том, что невозможно гарантировать безопасность даже украинского ПО. Или про Петю, вылезшего из Медка, все уже забыли?

Це пов’язано з тим, що для перевірки цього треба мати вихідний код продукту, наданий виробником

Мне думается, что специалисты могли бы и без исходного кода по ряду прямых и косвенных признаков сделать выводы, делает ли программа что-то непорядочное или как минимум что-то странное. Столько разговоров про это, но никто не предоставил ни одного, хотя бы маленького или косвенного доказательства, что 1С делает что-то несанкционированное.

та/або повний комплект документації на ПЗ, в якому описані ці функції

Тут вообще хочется плакать. Оценивать вредоносность/уязвимость/опасность ПО по его документации. С таким подходом достаточно было бы честного слова тим. лида, что там все безопасно и надежно.

Мене зараз облаять, але...

что 1С делает что-то несанкционированное.

Арестович якось обмовився що 1с збирає дані системи. А потім Касперський висилає дані системи для «аналізу на віруси». А потім якось виявляється що к російських спецслужб є багато даних по українському бізнесу.

Придумано хитро, 1с не висилає, а касперський висилає «на аналіз» так багато, що помітити що там щось не так дуже складно. Власне тому мені здається ця версія реальною, але в мене прямих доказів що це саме так нема. Косвені — ось вони.

касперський висилає «на аналіз» так багато, що помітити що там щось не так дуже складно

Якщо додаток відправляє щось (незрозуміло що) в великих об’ємах кудись (незрозуміло куди) — підозра обґрунтована. Але ж ви й самі кажете, що:

1с не висилає, а касперський висилає

Якщо касперський відправляє кудись файли з розширенням .docx, то, як на мене, дивно звинувачувати Microsoft в шпигунстві.

прямих доказів що це саме так нема. Косвені — ось вони.

Якщо навіть не брати до уваги, що я написав вище, але взяти до уваги, що то

Арестович якось обмовився

то всі ці докази одразу втрачаюсь у вартості :)

Как человек много лет проработавший в сфере 1С могу сказать, что продукт у них получился реально хороший. Относительно дешёвый (особенно в версии 77, когда сетевые версии шли с неограниченным количеством лицензий), и вполне неплохой средой разработки с достаточно низким порогом входа.
Всё это позволяло доделывать «хотелки» бизнеса быстро, недорого и в качественно.
Но сейчас использовать 1С в Украине действительно неправильно. При этом где-то 80% установок — это обычная бухгалтерия которая никем не дорабатывалась и перейти с неё на другой продукт можно быстро и недорого. Наверное было бы хорошо иметь какую-то государственную программу.
Ещё где-то 10% — это либо те, у кого есть эпизодические доделки, которые в большинстве случаев можно перенести на новую платформу, если она, конечно позволяет модифицировать и настраивать продукт.
И вот оставшиеся 10% — это средний и крупный бизнес, который вложил большие деньги в разработку на 1С. Создав в итоге продукт, нужный конкретному бизнесу, который реализует уникальные для этого бизнеса бизнес-процессы. Тут возникает масса сложностей.
1. Даже простой переход на другой продукт означает покупку лицензий. Это уже само по себе дорого и тяжело, особенно сейчас, когда у дела у бизнеса прямо скажем не очень.
2. Им придётся либо адаптировать свои бизнес-процессы под новый продукт, либо адаптировать продукт под процессы. Судя по тому, что большие системы типа Динамикса, Сапа и других позволяют себя модифицировать под конкретные задачи клиентов, очевидно, что адаптация бизнес процессов не всегда возможна, либо лишит бизнес конкурентных преимуществ.
3. Адаптация ПО под бизнес процесс означает выбор «дорогой» системы, которая позволяет такую адаптацию производить. Лицензия 1С стоит в районе 100 баксов за одно рабочее место, плюс отдельных денег стоит серверная лицензия и первая лицензия на конкретное решение. Но дело не только в этом. Сениор на Динамиксе получает ЗП от 5К баксов. Сениор 1С получал до 3К до Вторжения. Вот и прикиньте стоимость команды из 3-4 разрабов разного уровня, для реализации одной и той же задачи на 1С и на другой системе.
Приведу пример. Один коллега создал с нуля систему учёта зарплаты и кадров на ИТ фирме примерно за полтора месяца. При этом его ЗП была где-то на уровне нижнего мидла во фронт-енде. Руководство той фирмы поняло, что им дешевле нанять его, чем создать или покупать что-то.
Другой коллега создал систему приёма заказов менеджерами на мобильных устройствах в режиме офлайн с последующей синхронизацией с центральной базой когда появляется онлайн. Использовал Мобильную платформу 1С. Сделал он это за две недели при этом имея опыт работы в 1С но не имея никакого опыта работы с мобильной платформой. Я потом доделывал их дальнейшие хотелки, и сейчас работаю разработке на Андроид и могу сказать, что создать подобный продукт на чистом Андроид потребовали бы привлечения 2-3 человек, в том числе одного 1С-ника и скорее всего пару месяцев работы.
Поэтому разработка какой-то фичи на 1С может стоить и в 10 раз дешевле чем на конкретном продукте.
Итого, переходить конечно нужно, но это будет непростой процесс, и хорошо было бы, чтобы наше государство помогло в этом. Какие я вижу варианты:
Обратиться к конкурирующим платформам, чтобы они продавали свой продукт на территории Украины дешевле в течение скажем 5 лет. Я думаю, что Микрософт, САП, Оракл, Сейлфорс, не знаю, кто ещё смог бы в этом помочь. В том числе помочь с бесплатным обучением персонала и разработчиков. Да, для них это сейчас будет неприбыльно, а возможно и убыточно, но 1С когда-то низкими ценами завоевал украинский рынок. Поэтому такие вещи можно рассматривать как инвестиции в будущее.
Обратиться к ИТ комьюнити Украины, чтобы оно помогло в создании такого продукта на уже существующем ПО. Java, .Net, другие варианты.
Без такой помощи, одними санкциями вопрос не решишь. Можно конечно запретить бизнесу и государственным компаниям работать на 1С, устраивать рейды и т.д., но это просто приведёт к тому, что оно не будет работать.

Додайте до цього ще те, що бухгалтера люди дуже інертні, а законодавство змінювало податкові закони і доводилось адаптуватися до цих змін. Всім, крім тих у кого 1С. Бо 1С сам це робив, а якщо робив не правильно, то можна було прийти в податкову (!) І сказати що це 1с (!!) Так порахував, і податкова такий аргумент приймала (!!!)

Що з цією проблемою робити? Просто написати кращий софт можна, а з податковою що робити? А з іншими, хто на платі рашкованів сидить і пропихує ото все? Це сугубо мій погляд, але тут треба поміч від служби божої

1С, Росатом — то немногое что россияне смогли сделать хорошо своими кривыми руками.
Имхо лучшим решением было бы забрать это у рф в качестве репараций.

Стащить бы как-то все исходные коды и продолжать развивать уже отдельно от РФ. Думаю это по честному, учитывая нападение РФ. Думаю и специалистов для этого в Украине достаточно.

Ніколи не працював з 1с, тому в мене нубське питання. Якщо зробити відкриту сумісну з 1с мову програмування, то наскільки це вирішить питання? Чи там сама платформа багато чого реалізовує і мова лише другорядна проблема?

Щось по типу GNU Octave як заміна Matlab

Питання не у мові програмування.
Я так думаю, що ви чули про Access? У нього є своя мова. І на ний можна створювати програмний продукт, який буде працювати, але для роботи йому буде потрібен сам Access.
1С побудовано за таким само принципом. Ви створюєте саме у ньому програму, якій щоб працювати потрібна платформа 1С. Крім того, воно дає безліч об’єктів для вирішення завдань бізнесу. Там не треба проектувати таблиці БД. Розробник 1С мислить іншими категоріями. Він проектує Довідники, Документи, Регістри, Обробки та Звіти. Є і інші об’єкти. І саме з них складає систему. Які при цьому створюються таблиці він може тільки здогадуватися.
Але на відміну від Access 1С не продається как засіб розробки. Він продається як рішення для користувача, де частина самого рішення з відкритими кодом і користувач може модифікувати його власними силами з можливістю збереження підтримки.
Наприклад є 1С:Управління торгівлею. І користувач або сам, або заплативши розробнику додав туди який власний документ. Або змінив форму для друку. Але при цьому він може продовжувати отримувати оновлення продукту від 1С не втрачаючи тих змін, що він зробив. Хоча там вже просто так не оновиш, але все не так мрачно.
То продукт 1С створюється у 1С і працює у 1С.
Тому не вийде створити «сумісну мову». Бо потрібна платформа.

Ну есть платформа — A2 v10 a2v10.com/uk
И кому оно нужно без критической массы установок, девелоперов на рынке и готовых решений? Всего того что 1С нарабатывала десятилетиями.

Ну когда-то у 1С ничего из этого не было, а потом — получилось. Так что вопрос популяризации. Всё когда-то делается с нуля.

Так, 1С це не просто мова. Сама платформа з коробки дає багато рішень та механізмів та ведення бізнесу, це не бухгалтерська програма.

Наскількі мені відомо вся бізнес логіка, бухгалтерія та законодавча база, всі звіти і документи там написані на 1с і у вільному доступі. Відкриті коди які може міняти користувач.
Сама платформа це просто візуальний будівельник шаблонів та форм і якийсь інтерпретатор.
Якщо розробити свій інтерпретатор і білдер то можна сміливо тирити)

Согласен. А заодно иожно и свой гугл сделать. Там всего-то простенькая страничка с одним полем ввода. За полдня можно управится.

Як вважаєте, скільки буде коштувати розробка такого?
Ви колись бачиили ОпенОфіс? Він ніби вміє відкривати файлі Excel. Але якщо файл складний то він може відкрити його криво. Так що зробити ту саму платформу що і 1С не так просто. Крім того, власний 1С може сидіти на Кіпрі і подати до міжнародних судів.

Во первых сама платформа адаптирована для решения учетных задач. Фонт енд, бэкенд, мобильное приложение — это все один язык программирования.
Еще на старой версии (семерке) можно было с нуля конструктором набросать решение (документы приход, продажа, перемещение, отчет по продажам и остаткам + печатные формы) и это все за 2 часа. Понятно что это кривовато и для лотка на базаре — но скорость разработки впечатляет.
Во вторых решения из коробки: современные насчитывают около 5 млн строк кода — и это эффективный код, количество таблиц БД идет уже на тысячи. Т.е. они сопоставимы по сложности с гигантами типа SUP R3, OEBS.
И самое главное — это уже работает и много денег не требует +довольно большое комьюнити.

В общем это на годы, если не больше.

Вот вот. Народ часто не понимает весь масштаб бедствия. Многие до сих пор уверены, что «1С это же просто бухгалтерская программа».

Вже є odoo.com GPL Налаштовуй допилюй. Може 100% більше чим 1С! І швідкість на висоті. Про дичину з XML документами 1С я мовчу...2010рік
Проблем в том що «простота 1С» це фейк. Розробники 1С тягають конфигі із рук в руки як актіватор вінди. Тому що прогер не разуміе бізнес процессів, а вони вже кимось реалізовани.
Популярність 1С настілки велика що тут нема кого виставити в противагу.
А офісні працівніки?!...вониж вже навчені на 1С...це коло!

І ось тут на арені зьявляются УкрКомпані — ми розробляемо унікальний продукт!
Ок. Код зачинен, модулі в цих продуктах підтримують 1с )))) оце фіча.
Навіть нікому до голови не дойде що требо разом напрацовувати такий продукт.
1С — це Мільярди баксов!

p.s Python :)

Підписатись на коментарі