×Закрыть

Украинский IT-рынок: итоги 2016 и перспективы 2017

Мы попросили ведущих участников IT-отрасли рассказать, как они оценивают 2016 год для украинского IT-рынка, какие ключевые события произошли в индустрии, а также чего следует ожидать в 2017.

Валерий Красовский, CEO Sigma Software

2016 год принес некоторую стабилизацию, хотя и не окончательную. Клиенты немного «привыкли» к событиям на востоке Украины и не так переживают по поводу рисков, хотя все еще эта составляющая есть. У нас в компании появились проекты в новых и трендовых областях — по разработке ПО для беспилотных грузовиков, а также в дополненной и виртуальной реальности.

В Украине сложилась уникальная ситуация. Наряду с рисками, связанными с конфликтом, фактическим отсутствием социальной защиты, налоговые преимущества и стоимость жизни позволяют удержать человеческий капитал в стране и построить на этом будущую экономику страны. В Украине серьезная безработица и огромная нехватка кадров по IT-специальностям, в стране 100 тыс. программистов работают на экспорт, открыто примерно 10-20 тыс. вакансий.

IT-индустрия с оборотом в 2.5 млрд долларов вышла на 2-е место в экспортных сервисах и на 3-е в общем списке экспорта, отдав первое сельскому хозяйству и второе — транспорту (в основном, транзит газа). Кроме того, IT-экосистема начинает работать, и все больше украинских стартапов получают инвестиции. Очень важно, используя эти факторы, построить новую экономику, которая не зависит от полезных ископаемых, колебаний на рынке стали и других факторов.

Среди ключевых событий:
— Проект Mevics, украинской IT-компании, занявший призовое место на конкурсе ИТ Эврика, где Sigma Software является генеральным партнером, получил инвестиции 500 тыс. долларов от британского венчурного фонда;
— Ведущие и наиболее социально активные IT-компании Украины — EPAM, Luxoft, Ciklum, SoftServe и Sigma Software — под эгидой IT-комитета ЕБА и с привлечением международной консалтинговой компании PwC провели первое в истории страны исследование перспектив и стратегий развития украинской IT-индустрии.

Что касается перспектив на 2017, здесь очень много зависит от фискальной политики государства. Если не будет резких изменений и будет принята долгосрочная программа с понятными для бизнеса и людей условиями, то мы увидим стабильный или даже экспоненциальный рост.

Также, я думаю, после резкого роста количества частных курсов и учебных заведений по IT-тематике в Украину придут международные игроки через ряд инвестиций и покупок местных обучающих центров, что позволит улучшить ситуацию на рынке труда и принести западный опыт.

Олександр Краковецький, CEO DevRain Solutions

2016 рік для мене виявився надзвичайно насиченим на події, тому можу виділити такі тренди та ключові події:

— IT-сектор навчився жити в ситуації постійної турбулентності, проте компанії продовжують набирати людей, а, отже, про кризу в галузі говорити не приходиться.

— В Україні з’явився Uber, який за декілька місяців дав людям можливість відчути себе європейцями в Україні.

— Погано, що Україна не отримала безвізовий режим в 2016 році. Особисто я через велику кількість поїздок і бюрократичні правила країн шенгенської зони не зміг потрапити на деякі європейські події, куди був запрошений і як учасник, і як спікер.

— Постанова НБУ про необов’язковість надання актів та договорів з мокрими печатками та закон, що дозволяє заключати договори в електронному вигляді — без сумніву, величезний крок вперед. Проте, без зради не обійшлось — обшуки в ІТ-компаніях, наявність валютного контролю, через який компанії вимушено не заводять всю валюту в країну (хоча могли б це робити), а також відсутність політичної волі щодо узаконення електронних платіжних систем, через що Україна продовжує залишатись в когорті відсталих країн зі скрепами замість реальних реформ.

— В професійному ІТ-середовищі було багато суперечок (вони продовжуються і зараз) щодо того, чи повинна держава допомагати ІТ-сектору та особливо стартапам та інноваційним компаніям. Основним аргументом прихильників невтручання держави є те, що потрібно будувати незалежні суди та дороги, а інноваційні компанії з’являться самі, тому давати преференції одній сфері не вірно. Разом з тим, ці самі люди рекомендують книгу «Start-up Nation: The Story of Israel’s Economic Miracle» та постійно їздять по інноваційним європейським хабам та стартап-конференціям, де роль держави з точки зору розвитку хай-теку досить суттєва. Як ці дві протилежності існують одночасно, я не знаю, але факт є фактом: всі інноваційні компанії та стартапи не пов’язують свою діяльність з Україною — ні юридично, ні економічно. Українські інвестори (а також ті, що помилково такими себе вважають) щиро дивуються, чому на WebSummit українських компаній більше, ніж на українських конференціях. Моя позиція залишається незмінною: ІТ та агро сфери — єдині, де Україна ще може стати серйозним гравцем на світовому ринку. Звісно, є велика загроза того, що взявшись «допомагати» цим сферам, держава створить гірші умови, ніж є зараз, але і без цього така загроза є великою.

— З точки зору венчурного ринку ситуація в Україні досить проста: «Денег нет, вы держитесь здесь, вам всего доброго, хорошего настроения и здоровья». Тому за останніх декілька років рейтинг українських американських стартапів сильно не змінився — Petcube, Ecoisme так само на лідируючих позиціях. Часто в інтернетах можна зустріти такий вислів: «Я вірю в те, що хороші проекти завжди можуть знайти гроші». З чого я роблю однозначний висновок, що венчурний ринок офіційно перейшов в категорію «релігія», де віра — єдине джерело натхнення та фінансування. З іншої сторони, гроші в Україні дійсно є, про що однозначно говорять декларації чиновників, проте ці гроші ніяким чином не «смарт» і не приймають участь в економіці країни.

— З’явилось багато реальних ініціатив для ІТ-спеціалістів та активістів, що хочуть розроблювати сервіси для державного сектору та в сфері соціального підприємництва. Такі активності, як EGAP Challenge, 1991 Open Data Incubator, Apps4Cities, сприяють хорошому прогресу в сфері відкритих даних.

— Активізувались деякі регіони, а певні регіони суттєво додали в активностях. Можу відмітити Івано-Франківськ, Луцьк, Суми, Тернопіль, Миколаїв, Львів, Дніпро, Одеса, які демонструють хороший прогрес з точки зору розвитку різноманітних активностей, проведення подій та розвитку технічної та бізнесової спільноти.

— Звісно, важливою новиною є націоналізація ПриватБанку. Як відомо, основний цінний актив — це Приват24, і ще велике питання, чи зможе держава ефективно керувати таким складним ІТ-продуктом, над яким працює сотні ІТ-спеціалістів. З іншої сторони, це — шанс для інших компаній зробити нові інноваційні банківські установи, наприклад, банк без відділень чи банк, орієнтований на малий та середній бізнес. Прикладів є багато навіть у наших сусідів.

— В ІТ теж з’явились популісти: хтось обіцяє навчити дуже багато програмістів за короткий час, хтось — автоматизувати всі державні послуги за допомогою волонтерів, а хтось гастролює по Україні, розповідаючи про мега результати в сфері smart city, після яких Барселона виглядає як передмістя Житомира. Тим не менш, навіть це краще, ніж нічого.

— Не можу не відмітити великий ріст кількості та якості конференцій, зустрічей та форумів в усіх куточках України. Чекаємо в 2017 відкриття низки цікавих ініціатив — креативного кварталу, Technology Companies’ Development Center. Вже відкрились Kyiv Smart City Hub, VDNH Tech та інші креативні простори та коворкінги. Це прекрасно, що за 2-3 роки Україна зробила прорив в цьому напрямку.

Якщо казати про майбутній рік, поки що я не бачу передумов для суттєвих змін в ІТ-галузі. Чекаю на розквіт невеликих локальних ініціатив; автоматизацію в сфері ЖКХ, державних послуг. Скоріш за все, буде більше пропозицій від європейських та американських стартап-інкубаторів, які будуть вимивати інноваційні проекти з України.

З приводу українського аутсорсу більш-менш спокійний — наша сфера давно навчилась жити паралельно, і, здається, вже мало що може здивувати наших підприємців та ІТ-спеціалістів. Якщо говорити в цілому, то в мене стриманий оптимізм і величезне бажання не зупинятись на досягнутому і продовжувати розвивати ІТ в Україні всіма можливими способами. Якщо припиняться обшуки ІТ-компаній та буде взято курс на подальшу лібералізацію валютного котролю та легалізацію електронних систем, то вважатиму 2017 роков успішним для ІТ-галузі.

Николай Палиенко, CEO EVO.company

Год в целом прошел в спокойном развитии. Мы как компания отмечаем увеличение количества специалистов на рынке, причем не только в разработке, но и в продакт менеджменте, чего несколько лет назад просто не было. Количество понемногу переходит в качество.

Безусловно, есть много негатива, связанного с действиями силовиков, политической нестабильностью и конфликтом с Россией, но это наша реальность в течении последних нескольких лет. В целом отрасль развивается, но могла бы развиваться быстрее в более стабильной ситуации.

Думаю, развитие отрасли как в количественном, так и в качественном плане будет продолжаться. Рост будет за счет существующих игроков рынка и их реинвестирования в развитие. Большие мировые игроки пока не будут массово приходить в Украину, ожидая стабилизации ситуации, результатов реформы судов и правоохранительных органов.

Степан Веселовський, директор Lviv IT Cluster

Загалом 2016 рік я оцінюю позитивно. Спостерігається дуже хороша динаміка росту. У Львові ми бачимо приблизний ріст людського капіталу на рівні 20%. Що стосується країни, то ця цифра дещо нижча, але не суттєво.

Позитивом у 2016 році є те, що ІТ-індустрія провела консолідоване дослідження ІТ-ринку — PwC. Це дослідження показує, де ми були з 2011 до 2015 року, і які прогнози маємо. Це дуже важливо з точки зору планування та комунікації з владою, тому що це вже не є цифри, які ми базували на наших припущеннях чи очікуваннях. Це справді репрезентативний репорт, який показує, що за 2011-2015 роки ІТ-індустрія виросла удвічі.

Ми побачили, що зараз в українській ІТ-галузі працюють майже 100 тис. людей, 420 тис. — разом з працівниками суміжних галузей. Загалом одне робоче місце в ІТ створює 3,5 робочих місць у суміжних галузях. Також ми закінчуємо цей рік із показником 2,8 млрд доларів експорту. Це велика цифра, якою можемо пишатися.

Важливою подією для ІТ-індустрії стало усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг. Тепер зовнішньоекономічні угоди можна укладати в електронній формі. Окрім того, банки тепер не мають права вимагати рахунки українською мовою, якщо вони були складені англійською. Вони вважають інвойс первинним документом. Це надзвичайні кроки для розвитку ІТ, оскільки більшість клієнтів українських ІТ-компаній перебувають за кордоном (у Львові цей показник сягає 98%). Окрім того, чимало ІТ-спеціалістів працюють як фрілансери через систему PayPal та інші подібні. Тепер же, через зменшення бюрократизації процесу, фрілансери отримали можливість працювати у легальному полі.

Також хочу зазначити, що ІТ-індустрія відчуває потребу в якісній освіті. Свідченням цього стало створення у Львові програм IoT у Львівській Політехніці та Data Science в УКУ. Ці та ще декілька новітніх програм, що було запущено у минулі роки, будуть визначати розвиток ІТ у найближчий час та диктувати тенденції для інших освітян.

Що зміниться у наступному році? Ми не очікуємо якихось кардинальних потрясінь в ІТ, думаю, що ріст збережеться на рівні 10% загально в Україні і біля 20% у регіонах. Я думаю, що ІТ-індустрія все більше буде вкладати у розвиток освіти — як шкільної, так й університетської. Ми очікуємо запуску нових навчальних програм у різних містах України.

Ми прогнозуємо, що 2017 рік українська ІТ-індустрія закриє із показником 120 тис. людей, які працюють в ІТ, та 530-540 тис. людей, якщо рахувати разом з працівниками суміжних галузей. Я думаю, що ми перейдемо експортну позначку у 3 млрд доларів. Якщо говорити суто про Львів, то ми закінчимо рік із позначкою близько 20 тис. людей в ІТ, і 92 тис. — разом з тими, хто працює у суміжних індустріях. Якщо рахувати кількість ІТ-спеціалісті на 1000 львів’ян, які працюють, то наприкінці 2017 року їх буде приблизно 80-85 людей.

Дима Маленко, CTO rollApp

Я не могу вспомнить чего-то особенно знакового в украинском IT-бизнесе и, в целом, 2016 был business as usual. Индустрия переживает насыщение последней глобальной платформы (мобильной), и это на себе ощущают все от мала (нет пространства для роста) до велика (нужно поддерживать уровень revenue, что требует рискованных шагов — чего стоит Samsung с его Galaxy Note 7).

От 2017 я не ожидаю чего-то сверхъестественного, но нам еще предстоит увидеть эффекты от Brexit и событий вокруг выборов в США. Индустрия продолжит искать the next big thing, и мы, скорее всего, не увидим новой волны стартапов, которая будет на ней строиться.

Если говорить об Украине, я думаю, что произойдет спад разнообразных образовательных инициатив и ослабление общего интереса к IT. Я надеюсь, что будет появляться больше IT-enabled бизнесов, которые будут делать нашу повседневную жизнь лучше.

Виктор Шальнев, CEO NIX Solutions

Говоря о ключевых тенденциях в индустрии, хотелось бы подчеркнуть основное.

Во-первых, мы видим отрицательную динамику спроса на IT-услуги в мире. Идет общий экономический кризис, и 2016 год был тяжелым, в том числе для IT. Посмотрите на индекс NASDAQ Composite: негативные колебания заметны с 2014 года. Из того, что известно мне лично на примере ряда компаний, украинская IT-отрасль практически полностью следовала мировому тренду — объем экспорта не показал роста в 2016. Это вынуждает участников оптимизировать затраты на подбор и подготовку кадров: идёт массовое сокращение HR персонала, сворачивание программ сотрудничества с университетами, укорачиваются «бенчи» и срезаются перегретые позиции.

Во-вторых, и это позитивный пункт, внутри страны мы наблюдаем хорошие тенденции. Это сокращение оттока специалистов из страны — он упал втрое по сравнению с 2015 годом, и заметное улучшение бизнес-климата в нашей отрасли. Прекратились визиты незваных гостей в офисы, фискальные органы, как и сами IT-компании, демонстрируют лояльное и деловое отношение. Опасения, бытовавшие в 2015 году, что произвол отдельных чиновников будет направлен на подрыв отрасли, не оправдались. А конъюнктура на внешних рынках обязательно восстановится.

В 2017 ожидаем начало роста спроса на IT-услуги и продукты. В сумме с улучшением бизнес-климата в Украине и реализацией эластичного спроса, я бы прогнозировал рост IT-экспорта на 20-30%.

LinkedIn

31 комментарий

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.
Якщо говорити суто про Львів, то ми закінчимо рік із позначкою близько 20 тис. людей в ІТ, і 92 тис. — разом з тими, хто працює у суміжних індустріях. Якщо рахувати кількість ІТ-спеціалісті на 1000 львів’ян, які працюють, то наприкінці 2017 року їх буде приблизно 80-85 людей.

Оце потішило. Де взялись 20’000? За даними доу на Львів припадає 13% ринку, а це 13’000.
Але яка логіка рахувати людей з «суміжніх» галузей??? Це ж просто зашквар!!! Насправді фраза що один середньостатистичеий айтішник створює 3.5 робочі місця витрачаючи свої гроші в Україні вірна. Але до чого тут суміжні індустрії? Тобто з 1000 львів’ян 13 будуть айтішниками, а ще десь 45 лікарями, прибиральницями, будівальниками, вчителями і т. д. А шо, айтішники мля!

IT-индустрия с оборотом в 2.5 млрд долларов вышла на 2-е место в экспортных сервисах и на 3-е в общем списке экспорта, отдав первое сельскому хозяйству и второе — транспорту (в основном, транзит газа). Кроме того, IT-экосистема начинает работать, и все больше украинских стартапов получают инвестиции. Очень важно, используя эти факторы, построить новую экономику, которая не зависит от полезных ископаемых, колебаний на рынке стали и других факторов.
Странное намерение строить независимую экономику на основе it отрасли, которая очень даже зависит от зарубежных заказчиков и состояния их рынка, чуть менее, чем полностью. Все что мы производим — это то самое сырье, людской ресурс, который случись очередной кризис упадет в цене очень быстро. Пока мы не производим продукты, которые будут предоставлять миру украинские компании, не сможем работать на внутренний рынок ( а это невозможно с таким уровнем государства и экономики) — отрасль остается сырьевой и зависимой, слабо прогнозируемой.

Там вот в процитированном про стартапы есть. Я так понимаю, это как раз и есть продукты или я ошибаюсь?

Стартапы есть, но их очень мало в общем числе проектов. + любой успешный украинский стартап опять же стремится поскорее переместиться в США. Вспомним успех Looksery

и таки логично поступают, ибо все прекрасно понимают, что в любой момент могут прийти сзыле маски шоу и выпотрошить как рождесвтенского гуся. Ибо раз старапер то могут быть деьнги, котоыре можно отжать.
Ну это как пример.

Это как раз нормально, интеграция. Автократия по примеру Северной Кореи — вот это был бы ужас. Это Россия может закукливаться, с ее большим внутренним рынком она может себе это позволить (хотя это все равно глупость и экономически бездарно). Для небольшой Украины — экспорт товаров и услуг, импорт капитала и знаний — единственный быстрый путь наверх.

На сегодняшний день экономистом известен только один путь, каким отсталая/развивающаяся страна может догнать развитые страны — это ставка на экспорт. Тот же Китай хорошо это думонстрирует.

Кратко:
ориентация на глобальный рынок — путь в Южную Корею.
ориентация на внутренний рынок — путь в Северную Корею.

ориентация на глобальный рынок — путь в Южную Корею.
Представь как нужно исправлять ваше законодательство и правоприменительную практику. На такие действия может рискнуть пойти только очень умный и жесткий диктатор.
Т.е. за коррупцию надо просто расстреливать. После этого изменить законы так, чтобы инвесторы пришли, которых расстреливать за коррупцию, а нормальных на руках носить. И все это поддерживать в рабочем состоянии лет 20. А после избрать парламент с президентом и самому себя рассрелять.

А Южная Корея и обязана своим успехом диктатуре, как и Китай, Япония, Сингапур.
Капитализм и диктатура срабатывают чаще, чем популизм или социализм.

Які прогнози, коли ІТ компанії відкриватимуться в райцентрах?

Ну Кременчук, 223451 населення на рівні Тернополя, Франківська. Я про класичні райцентри до 50 тис.

Так, а скільки там тих айтішніків на все місто? 20? І це притом що можуть бути абсолютно різних спеціалізацій.

О, 101 тис. населення, хто менше?

Сокільники входять в Metropolitan city of Lviv.

Metropolitan city of Lviv.
я кавой поперхнувся
IT-индустрия с оборотом в 2.5 млрд долларов вышла на 2-е место в экспортных сервисах

А кто по сервисам на первом? Транспорт газа что-ли?

Агро кажется 10 млрд. Металл тоже был около 5, но упал.

У структурі експорту найбільші обсяги припадали на транспортні послуги — 54,8% від загального обсягу експорту послуг, в сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні — 15,9%, з переробки матеріальних ресурсів — 11,1% та ділові — 8,2 %.

ua.112.ua/...riv-derzhstat-292138.html

Было бы интересно почитать анализ гос.поддержки ИТ-сектора в разных странах.
Чисто интуитивно (и под влиянием «сыроедения» украинского ИТ) кажется, что это не тот сектор, который государство должно поддерживать .

На всіх розвинених не-аутсорсових ІТ ринках держава відіграє не останню роль — як мінімум, допомагає на законодавчому рівні (читай — надає пільги), як максимум — створює фонди і є, по суті, одним з головних інвесторів.

Жаль, про SAP на Украине ничего не написали. Вот где тоска-печаль. Внутренних проектов в 2016 практически не было, а экспорт этих услуг как-то не развит в нашей стране.

SAP — удел больших компаний. И дорогой очень. А развивать экспорт... Попробуйте перейти в ту компанию, которая ориентируется на SAP внедрениях для зарубежных заказчиков.

В Украине сложилась уникальная ситуация. Наряду с рисками, связанными с конфликтом, фактическим отсутствием социальной защиты, налоговые преимущества и стоимость жизни позволяют удержать человеческий капитал в стране и построить на этом будущую экономику страны.
Абзац состоит из сплошных противоречий)

Як і все життя у нашій Неньці Україні)

Давайте бути чесними: для більшості ІТ-ників ЗП чистими вища за європейську, притому що основні трати значно нижчі. От і люди згодні терпіти це все за умови відкладати тисячі USD замість пару сотень EUR + фактор Батьківщини

фактор Батьківщини
расскажите подробнее) И как этот фактор изменится если налоги вдруг станут соизмеримы с европейскими?

Що саме розказати? Ви не працювали в українському ІТ ніколи?

Півтора роки тому обговорювали план поступового збільшення ЄП: від 5% до 10% за 5-7 років. Тоді все розмовами і завершилось, але поки ситуація виглядає так, що європейські ~33% від ЗП ми не будемо платити найближчі роки.
Якщо ж в нашій непередбачуваній державі такі різко зростуть податки, тоді і буде кожен по своєму відштовхуватись від нових реалій: іміграція звісно дуже зросте, хтось буде в сіру/чорну працювати, а хтось платити нові податки.

Подписаться на комментарии