Python conf in Kharkiv, Nov 16 with Intel, Elastic engineering leaders. Prices go up 21.10

7 кроків, як бізнес-аналітику піднятися на вищий рівень

Я Наті, працюю в компанії SoftServe керівником відділу бізнес-аналізу, практикую бізнес-аналіз офіційно понад 9 років. За цей час я пройшла чималий шлях і, власне, зробила певні висновки, якими хочу поділитись з вами.

Дуже часто люди запитують мене: що потрібно знати, щоб стати зрілим, «дорогим» професійним бізнес-аналітиком :) У чому магія? Скільки триває цей шлях від «джуна» до «сіньйора»?

Відповідь до неможливості проста — це досвід. Не лише професійний, але і життєвий. Принаймні такий урок засвоїла я. Але ось ці 7 основних кроків, які я виокремила для вас, допоможуть пройти цей цікавий шлях.

1. Багато-багато працюйте і не бійтеся робити помилки

Я дуже часто чую від людей: у мене сім’я, діти, дім, мама, тато... Це все зрозуміло, але звучить як «lame excuse» (з англ. «непереконлива відмовка»). Знання, як і вміння, на голову за помахом чарівної палички не впадуть. Їх треба здобувати, випробувати на практиці, радитись з колегами, відвідувати різні заходи, шукати ментора, слідувати за тими, кого ви вважаєте кращими.

Навіть, якщо ви працюєте на проектах зі змішаними ролями і маєте крім бізнес-аналізу інші обов’язки, створіть собі додаткові можливості, щоб практикуватися. Не чекайте, поки хтось прийде і скаже вам робити щось дотичне до бізнес-аналізу. Нема роботи — створіть її собі. Наприклад, у клієнта в якийсь момент немає бачення, який ще можна розробити функціонал до свого додатку, а у вас є вільний час або бажання зробити щось цікаве, оскільки основна робота вже зроблена. Чому б вам не проявити ініціативу і не зробити дослідження для клієнта про конкурентні продукти або щось на кшталт цього?

Ще одне правило з власного життя: чим складніший проект і чим більше у ньому проблем та викликів, тим сильнішим експертом ви з нього вийдете, навіть якщо дороою наробите багато помилок.

Колись давно я починала свій шлях аналітика на ІТ-проекті. Як дуже ввічлива і тактовна дівчинка, я завжди хотіла зробити клієнта щасливим і записувала всі побажання, мучила команду створенням все нових і нових функцій, доти, поки гроші не закінчились і «scope creep» не досяг рівня безповоротності. Це дівчинку навчило, що треба не записувати сліпо всі бажання, а шукати справжні потреби і їх причину, думати про пріоритизацію і радитися з командою наперед.

Отже, аналітиками не народжуються, ними стають, цілеспрямованість тут лише вітається. Всі сіньйори, яких я знаю, важко працювали над собою і здобували ті омріяні проекти, які їх загартовували і робили сильнішими.

2. Читайте, читайте і ще раз читайте

Відомий український вчений Сергій Корольов сказав: «Без книг, як без повітря, людина жити не може». Мої клієнти, колеги, експерти в галузі завжди обговорюють і питають речі, які не дотичні до бізнес-аналізу. «Як пояснити, який може бути підхід до інновації» або «як створити правильний процес».

Книги, які читаю я, стосуються не лише бізнес аналізу, а розвитку загалом. Додаю кілька улюблених, бо не лише «БАБОКом» єдиним треба жити:

  • «Software Requirements», by Karl Wiegers;
  • «Business Model Generation», by Alexander Osterwalder;
  • «Discover to Deliver: Agile Product Planning and Analysis», by Ellen Gottesdiener;
  • «The Lean Product Playbook», by Dan Olsen;
  • «Storytelling for Dummies», by Lori Silverman;
  • «Value Proposition Design», by Alexander Osterwalder;
  • «Innovators Dilemma», by Clayton M. Christensen;
  • «Hommo Creativus», Річард Флорида;
  • «Never Eat Alone», by Kate Ferazzi;
  • «Blue Ocean Startegy», by W. Chan Kim and Renée Mauborgn;
  • «Agile Product Management», «User Stories Applied» by Mike Cohn;
  • та багато інших — від Адріана Сливоцького до Джоан Роулінг.

А ще рекомендую слідкувати за новинами на професійних сайтах, наприклад:

Дуже часто клієнти запитують мене: яка все-таки різниця між бізнес-аналітиком і продакт-менеджером, яку цінність приносить кожен з них? Так от, книга «Discover to Deliver: Agile Product Planning and Analysis», by Ellen Gottesdiener допомогла мені давати круту відповідь і навіть графічно демонструвати користь від обох компетенцій. Не те, щоб без книжки я не вміла, але з новим контентом, визнаним на міжнародному рівні, це мені вдається значно швидше і ефектніше.

3. Знайдіть собі кумира

Мати перед собою образ-ідеал — це дуже круто. Той, на кого ви хочете рівнятись чи яких вершин досягти, чиї ідеї вам близькі та ви з легкістю можете їх імплементувати. У мене така людина — це Kathleen Haas. Я часто цитую її у своїх презентаціях, і вона мені імпонує тим, як вона бачить розвиток бізнес-аналізу, як вдало про це пише і як консультує. А ще надихає мене своїм вмінням дивитись далеко вперед і бачити перспективи, а не лише as is ;)

4. Записуйтеся на навчання, тренінги, виступи

Я знаю, на ринку України існує чимало різних заходів для бізнес-аналітиків. Вони мають різну якість і контент, але всі приносять ту чи іншу цінність. Аналітикам притаманний високий скептицизм щодо різних курсів та конференцій, але це все той же «lame excuse». Сила в тому, що в таких місцях гуртуються різні люди: доповідачі, відвідувачі та організатори. Якщо з ними спілкуватись, то можна отримати багато нових знань, досвіду і побудувати корисні відносини.

З кожного такого заходу можна почерпнути багато цінного. Питання лише в тому, щоб поставити собі таку мету, а не просто будувати хибні припущення, що кілька лекцій чи презентацій зроблять з вас великого гуру :) Їх потрібно відвідати дуже багато і перезнайомитись із ще більшою кількістю людей. Тільки тоді можна очікувати результат.

Колись в університеті професор сказав мені дуже гарну фразу: «Університет дає лише вектор руху, все інше студент має досягти сам». Будь-які заходи на ринку для аналітиків дають вектор і відкривають доступ до потрібних людей, решта — за вами ;) Я відвідала багацько різних курсів, тренінгів та воркшопів і можу поділитись у коментарях під статтею або приватно, що, кому і для чого може підійти, а ще з радістю почитаю ваші рекомендації і досвід.

5. Не бійтесь вкладати гроші в сертифікації

Папірець насправді має найменшу цінність, а от період підготовки, вивчення та аналіз нового матеріалу, а ще і його застосування на практиці — це те, що приносить максимальну користь. Часто сертифікації ще й супроводжуються курсами. Не потрібно здобувати всі сертифікації на світі, треба лише ті, які роблять вас кращими і відкривають нові горизонти.

В моїй компанії сертифікаціям відведена особлива увага, і хоча їхня доцільність працівниками трактується по-різному — це важлива і потрібна активність, якщо ви плануєте рости і розвиватись. Сила — у розмаїтті можливих сертифікатів, адже кожному підходить не все, і просто варто обрати правильно, що ви хочете покращити: структурувати знання в галузі чи навчитись enterprise архітектурі, опанувати нові незвідані техніки чи удосконалити те, що вже частково на власних відчуттях робите на практиці. На чому б ви не зупинили свій вибір, це точно має бути те, що ви зможете використовувати на практиці майже щодня. Нижче я даю кілька сертифікаційних організацій, з якими ми маємо справу: IIBA, IREB, PMI, the Open Group (Togaf), PROSCI, Pragmatic Marketing, BCS.

А ще сертифікації мають додану вартість, про яку ви, може, ніколи не підозрювали. Наприклад, приїжджаєте ви на міжнародну конференцію і у вас є сертифікат CBAP. А виявляється, таких людей тут на руках носять, окремі VIP-сніданки влаштовують, рекламують і ще й до вас скеровують на консультацію учасників. Не чули? А таке є. І я там була, мед пила, і з такими людьми снідала ;)

6. Не цурайтесь вчитися у своїх колег, друзів

Я особисто дуже багато чому навчаюсь від інших. І це прекрасно, коли навколо вас є люди, які готові ділитися своїм досвідом та знаннями. Не ігноруйте таке благо ніколи і не будьте занадто впевнені, що знаєте і вмієте більше за інших. Боріться зі страхом запитатись щось у когось, аби не подумали, що ви замало знаєте і мало вмієте. Більшості дуже подобається, коли питаються їхньої думки і долучають до цікавих дискусій.

Люди, яким я вдячна за досвід та знання — це, в першу чергу, батьки і чоловік Юрій Залуцький — саме до них я біжу за порадою. Також вдячна моїм колегам та друзям по цеху за поради та конструктивну своєчасну критику, серед яких: Ірина Крючкова, Надія Труб, Оксана Крикун, Юрій Гайдучок, Микола Котляренко, Анна Мазуренко, Володимир Коваль, Роман Колодчак, Іван Лешко, Дмитро Куявець, Дмитро Зубець та багато-багато інших. Когось ви знаєте, а когось — ні, але зі всіма можу вас познайомити :) Вони інвестують багато свого часу в навчання людей, проводять тренінги, курси та виступають на різних заходах. Це не ода вдячності. Я лише хочу показати на власному прикладі, що це мега круто навчатись від інших і значно скорочує ваш шлях «на гора».

7. Як наберетесь сил та впевненості, діліться своїми досягненнями та думками з іншими

Ця активність загартовує і допомагає розвивати інші необхідні навики «сіньйора»: презентувати себе і власні ідеї, впевнено триматись перед аудиторією. Це важливо, бо ми кожного дня невідомим людям просуваємо ідеї рішень і хочемо звучати переконливо. То чому б не готуватись до цього в абсолютно безкоштовний спосіб? BA Community, Dakiry, LITS, IIBA Ukraine та інші пропонують різні заходи, де ви можете випробувати себе як доповідач, тренер чи активний учасник.


Ну що, ви готові стати на шлях Senior BA? Це просто, потрібні лише непереборне бажання, час і наполегливість. І не забувайте все гарненько спланувати, як справжні аналітики. Успіху на цьому шляху, і я впевнена — you can do it!

Я буду безмежно рада почути в коментарях чи наживо ваш досвід, який зможе значно розширити цей пост!

LinkedIn

34 комментария

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Дуже класна стаття і доречні поради! Особливо сподобалося, що серед рекомендованих авторів є Джоан Роулінг. Впевнена, що бізнес-аналітику корисно читати і художку, і нон-фікшн, що стосується не тільки професії — все, що дозволяє ширше дивитися на світ

дякую, а які ваші кращі практики в розвитку, я хочу підготувувати підбірку порад від інших аналітиків. пишіть на лінкдін мені приватно, якщо цікаво

1. Багато-багато працюйте і не бійтеся робити помилки

Хто багато працює, тому ніколи заробляти гроші. Краще покращувати свою ефективність, ніж багато працювати.

2. Читайте, читайте і ще раз читайте

Якщо ви аналітик, то треба не забивати мозок зайвою інформацією, а тренувати скіл аналізу. Для цього краще грати в прості розумові ігри з іншими людьми.

3. Знайдіть собі кумира

Ви мусите бути самі собі кумиром. Навіщо шукати когось ще?

4. Записуйтеся на навчання, тренінги, виступи

Вам дадуть готові рішення, але це не прокачає ваш скіл аналізу.

5. Не бійтесь вкладати гроші в сертифікації

Та біткоїни.

6. Не цурайтесь вчитися у своїх колег, друзів

Вчитися чому? Аналітиці? Так вони можуть бути не в зуб ногою в ній.

7. Як наберетесь сил та впевненості, діліться своїми досягненнями та думками з іншими

Тобто ніколи?

Мій перелік (не повний):

  1. Качати скіл аналізу. Тільки це зробить вас кращим аналітиком.
  2. Підвищувати загальну ерудицію, щоб розуміти як побудований світ, як думають люди, вивчити хоча б базову психологію, отримати базові знання економіки, менеджменту, маркетингу, фінансів. Це мінімальний базис для розуміння процесів, які відбуваються в будь-якій компанії/організації або бізнесі в цілому
  3. Постійно тренувати скіл креативного мислення. Без альтернативної точки зору та вміння її побудувати буде важко робити унікальний продукт. На інформацію треба дивитися під різними кутами
  4. Тренувати абстрактне мислення. Вміння бачити тотожності та оперувати абстракціями вищого порядку набагато ефективніші, ніж копирсання в деталях.
  5. Позбавлятися від стереотипного мислення. Воно буде завжди заважати сприймати нові дані та суттєво затримує розвиток креативного мислення

Олександр, дуже конструктивний коментар . А чи можете Ви розказати шляхи для розвитку абстрактного та креативного мислення яким Ви вже пройшли чи думаєте пройти. Мені цікава Ваша думка та досвід

Качати абстрактне мислення можна різними шляхами. Найпростіший, та я про нього вже казав, грати в розумові ігри. Берете якийсь невідомий домен знань, та намагаєтеся шукати все більш й більш абстрактні речі в ньому. Спочатку це буде важко, але дедалі буде ставати легше. Або навпаки. Наприклад, спробуйте знайти спільні речі в роботі водія та касиру банка. Малюєте табличку, до неї заносите спочатку тотожності, потім відмінності. Серед відмінностей теж можна шукати тотожності та проводити аналогії. Результатом буде необхідний перелік абстракцій. Можете потім перевірити свою модель шляхом пошуку збігу із іншою посадою. Спочатку здається, що це безглуздо, тому що дуже легко. Задачу можна ускладнювати шляхом введення обов’язку опису певної кількості пунктів. Можна опис робити в JSON/XML, це буде стимулювати ще й робити правильне іменування та структурування інформації. З часом ви почнете помічати, що під час розмови з «замовником», ви доволі швидко будете будувати в голові всю його модель без перевантаження деталями.

З креативним мисленням складніше. По-перше є два типи креативного мислення: логічне та мистецьке. Нам потрібно качати перше. Тобто намагатися вирішувати задачу в інший спосіб, ніж звикли. Побачити проблему з іншої сторони. Мені допомагає декілька підходів: інверсія, гіпербола, пошук ефективності.

Інверсія — це перевертання задачі до гори дриґом. Якщо замовник хоче возити товари, робіть все, щоб цього взагалі не було. Якщо програмісти хочуть писати код, придумайте систему, де його писати не треба. Це ламає трохи стереотипне мислення, що стимулює креативне.

Гіпербола — доведення якоїсь теми до маразму. Замовник хоче возити товари? Будемо будувати систему, в якій все буде возитися. Навіть кава з кавоварки до столу керівника. Або створюємо на кожну дію в реальному світі свою кнопку, яка буде відповідати за цю саме дію. Так навіть самі стійкі архітектури перевіряються на життєздатність ще на етапі концептуальної моделі.

Пошук ефективності — тут більше економічна теорія потрібна. Всі ваші ідеї мають певну ефективність. Якщо починати думати про витрати, то доволі швидко ви починаєте генерувати ідеї із заданою ефективністю. Наприклад, бізнесу вкрай необхідно скоротити витрати на операційну діяльність певного відділу. Ви можете запропонувати різні рішення, але спробуйте знайти те, що найдешевше. Інколи рішення вимагає лише тюнингу наявного процесу, взагалі без технічних засобів, використовуючи ті системи, що вже існують.

дякую за небайдужість до статті, я б сказаала шо ваш список взаємодоповнює мій список і зовсім не суперичить один одному. ми пишемо з вами з різних перспектив, я більше про «як», а ви про «що». дякую ще раз

Все так кроме

5. Не бійтесь вкладати гроші в сертифікації

Сертификация не более чем добровольная отдача денег каким то левым типам просто так.
Прошли те времена когда сертификаты, бумажки из универа и прочее когото впечатляли. Сегодня оценка идет только по вашим действиям и достижениям на реальном фронте.

Да и вообще тратить бабло и что главное время на то что не поввышает опыт очень затратная хрень.

Ну и я бы еще добавил пунтк 8 — Учите других. Потому как обучение это самый офигенный способ оптимизации и закрепления данных + ПР + продажи. Чел который учит людей всегда будет более востребован нежели какойто тип которого никто не знает и который болт на всех ложит.

Подожди, чел который учит должен сам сначала что-то знать и на достаточном уровне, а то придём к среднестатистическому преподавателю курсов, коих на соседнем итальянском ресурсе уже и без того достаточно.

в этом ошибка крайне многих. Кажеться что перед тем как учить нужно знать, но суть в том что знать ты начинаешь исключительно когда начинаешь учить. Вся суть в том что знания в голове не оптимизированы, а не оптимизированные знания означают жесткий оверфит. Но при передаче знаний другому мозгу нельзя просто вылить несколько петабайт на него, нужно данные оптимизировать максимально что бы увеличить шанс приема. И как только это происходит человек начинает понимать то о чем говорит намного лучше чем до этого.

Именно по сему в командах я всегда стараюсь проводить вечера обменом опыта с докладами и воркшопами, так как именно это дает хороший рост и буст.

Ты абсолютно прав, но путаешь понятия учить и делиться опытом.

обучение это и есть передача опыта. другого пока не придумали увы.

В статье же и говорится, что сама по себе бумажка несет наименьшую ценность. А вот подготовка к сертификации — другое дело. ИИБАшную, к примеру, крайне сложно сдать без системной подготовки и осмысления собственного практического БА-опыта. В этой точке и происходит рост, как специалиста.

Это гдето так же как и тесты на собеседовании. ты можешь их пройти но толку от тебя как от работника будет ноль. Так и здесь сертификация направленна на шаблонность, делать из людей винтики и проблема в том что в реальной жизни эти знания мало чем полезны, если конечно человек не хочет быть винтиком.
Если хочеться учиться то научная деятельность даст куда большие плоды чем какието тестики.

фішка в тому, що ви, власне, вчитесь, коли готуєтесь, якщо думати про те, що комусь потрібен ваш піперець, то це не той ефект і тоді, справді, немає сенсу скаладати іспити на фейкові сертифікації. Це працює в моєму випедку, я ніяк не претендую на остаточну істину, лиш ділюсь своєю ))

Отличная статья, спасибо. Все просто: работай, читай, постоянно учись, be humble, но видно это только когда оглядываешься назад. Особо порадовал список книг. По моему опыту, полезно изучать не только то, что напрямую связанно с профессией, но и смежные, или вовсе на первый взгляд не связанные области.Тот же storytelling, screenwriting, даже театр. :)

Да как и со всем, в чем хочешь добиться успеха, надо каждый день тратить время и будет успех. Это главное правило.
И не согласен с утверждением, что надо стараться за все браться в проекте. Надо приоритезировать что больше важно для развития. Зачастую, лучше потратить время на Вигерса, чем на разбирание в домене, который будет абсолютно другим на следующей работе.

все же не стоит забывать и о том, что важно для проекта. кто же будет разбираться в домене, разработчики?

Хм, не говорил, что в домене не нужно разбираться. Домен аналитик должен знать. Но и чрезмерно погружаться в домен не стоит.
Для примера, ты потратил сотни часов на разбирательство тонкостей здароохрания в США и перешел в компанию, которая занимается софтом для беспилотного управления авто. И сразу сотни часов труда превращаются в тыкву.

отчасти верно для офшор аутсорса. да и то, потом через год «у нас есть лид на большой HealthCare проект, у нас же есть эксперты для pre-sale? ну конечно, вот Вася год работал на Х». а Вася не вдавался в тонкости, зачем, он больше по тонкостям организации процессов и общим ВА практикам

Также можно сказать: «вот Вася пришел на собеседование в проект беспилотного управления авто, он хорошо знает здравоохранение США, но ни в зуб ногой в теории БА». Вы берете частный случай, когда аналитик хочет развиваться в пресейл в данной конкретной компании и пытаетесь натянуть на весь пул аналитиков. На знании услвоного «здравоохранения США» сеньорских лычек не получишь. А даже если и получишь в конкретной компании, то на собеседованиях в других компания повозят «лицом об стол» за пробелы в теории.
Во всем нужен баланс. И домен знать и о теории БА не забывать.

«Теория БА» это полторы книжки и еще десяток статей, можно одни толковые курсы. Работы на месяц-два в свободное время особо не напрягаясь.
Хорошо изучить сложный домен — это а) хороший, правильный способ делать работу аналитика в рабочее, собственно, время б) серьезный extra mile если проект сложный и ваше место на нем [почему-то] не рассматривается как требующее понимания «всей картины» в) хороший флаг, насколько человек разберется в домене на вашем конкретном проекте.
Если Вася пришел на беспилотные авто после 2 лет в здравоохранении и не может рассказать внятно о своем прошлом проекте, зачем он и почему и как — он точно так же будет заниматься обсуждением «процессов в джире» и прочим перекладыванием ответственности вместо того, чтоб разобраться в беспилотных авто

"

надо каждый день тратить время и будет успех.

" — не согласен с этим.
К сожалению от усеердности работы успех малозависим. что бы быть успешным нужно уметь ПРиться и продавать. Чел с хорошим ПР и нулевыми знаниями будет успешней типа с нулевым ПР и глубокими знаниями.

Что вы под ПР понимаете? Способность себя продать? Да, это надо уметь. Один из необходимых софт скилов. Но без знаний себя продать практически невозможно — прошли те времена, когда в айти брали кого ни попадя. Сейчас отбирают тщательно.

Собственно ПР и понимаю — создание личного бренда, работа с общественностью. Продажа это другая тема.

прошли те времена, когда в айти брали кого ни попадя

 — Вопервых жизнь она не только ИТ, во вторых знания всем до одного места, важен профит, а то как вы его делаете мало кого волнует. Например вы можете устроиться работать удаленно за 60уе/час, при этом перепродать работу другому за 30уе/час и никого это не будет волновать пока все ок, при этом сами вы можете быть Алочкой людоедочкой.

Только зарегистрировался, чтобы собрать информацию о специфике работы бизнес-аналитика, а тут сразу такая полная и структурированная статья на главной странице ) Пока решил начать изучать теорию с Вигерса, но буду очень благодарен за советы, как оптимально выстроить процесс самообразования в моем случае:

у меня есть хорошее знание предметной области (продажа логистических услуг + непосредственно процессы исполнения всех видов грузоперевозок). Есть не самая удобная с точки зрения пользователя IT-система, в которой давно работает наша компания и масса идей как ее улучшить. Также есть хороший знакомый, у которого есть свои разработчики и своя логистическая компания, и он сейчас просит меня помочь разработать требования для построения СRM-системы для его логистической компании. То есть я могу в ближайшие месяцы, работая по вечерам и на выходных, получить практику именно как бизнес-аналитик в одном или даже двух проектах.

Очень нехватает именно понимания практических инструментов/форматов и примеров документации, которую производит БА для того, чтобы интерпретировать бизнес-требования и требования юзеров и донести их до разработчиков на понятном им языке.

Поэтому буду очень благодарен за советы и ссылки на такие источники (укр, рус, англ), которые помогут быстро заполнить этот пробел в моих знаниях. Так чтобы я мог не просто читать теорию, а еще и сразу брать готовые шаблоны и модифицировать их под свои задачи.

Есть чудесная методология — K.I.S.S. еще ни разу ни в чем не подводила.
Если вы хотите учиться — то думайте сами, а уже потом смотрите на решения других + никогда не применяйте темплейтов с других проектов/областей это почти всегда будут грабли.

Задача же любая всегда бьется на:
— Какая цель?
— Чем и как мы измеряем растояние до цели?
— Какие мои возможности?
— Как я могу приблизить проект к цели используя свои возможности? (варианты на месяц, пол года, год, 3 года, 5 летб и т.п.)

Не хочется изобретать велосипед. Понятно, что содержание будет полностью мое, а вот посмотреть стандартные форматы документов, как именно бизнес-задачи или пользовательские пожелания к функционалу переводятся на язык, понятный разработчикам — было бы очень полезно на моем самом начальном этапе обучения.

БА не переводит таски девам. девам озвучивается юзер стори и девы уже решают как и делать ли это. что бы понимать девов нужно быть девом, в инном случае будет лажа

Я бы рекомендовал взвесить риски — это может быть не лучший кейс для старта. Знакомый может запросто перестать быть хорошим, столкнувшись с тем, что за потраченные деньги (з.п. разработчиков и стейкхолдеров от бизнеса) он получил не то, что ожидал. Вряд ли вам дают карт-бланш вида «попробуй, а получится херня — так и не страшно».

Специфика джуниоров в том, что они практически неизбежно начинают путь с танца на граблях, кто-то больше, кто-то меньше. Каждое па такого танца, обычно, поддается измерению в переплаченных или недополученных бизнесом деньгах. Поэтому их аккуратно онбордят и менторят в приличных местах, прежде чем нагружать «боевыми» бизнес-задачами — чтобы снизить связанные риски для проекта и поставок.

Учитывая бесконечное богатство рынка CRM, я, будучи джуном, начал бы с анализа того, почему бизнес думает, что ему нужна кастомная CRM, что у него реально «болит» и почему, и не решается ли это чем-то из коробки, как вариант — с кастомизацией. Так дешевле и безопаснее.

Тут дело в том, что я не джун в сильной IT-компаниии с множеством проектов и возможностью обратиться к более опытным сотрудникам.

Я просто более 15 лет продаю логистические услуги, прошел не одну как удачную, так и не очень, попытку автоматизации и в целом понимаю что надо и что не надо делать при разработке и внедрении CRM в нашей сфере. И сбор требований на всех уровнях от собственников до рядовых сейлзов для меня не проблема.

А вот как представить собранную информацию в виде четкого техзадания для разработчиков — пока не очень представляю т.к. такого опыта у меня пока нет. Я только пару дней назад понял, что то, за что я хочу взяться, называется работа бизнес-аналитика )

Думаю, что есть какие-то стандарты, или книги/обучающие курсы практической направленности, где можно увидеть примеры «как сделать правильно», пусть и из других областей.

Посмотрите в сторону ERP. Там очень востребованы аналитики со знанием логистики и вас быстро прокачают по бизнес анализу по всем стандартам.

вам не нужно давать девам ТЗ(если это не джуны конечно), девам дается список того что нужно сделать и как оно должно работать на всех уровнях с точки зрения пользователей продукта(юзеры, админы, манагеры, т.п.). А девы уже сами описывают это тех тасками.
Попытка бизнеса описать тех таски 100% фейл

Сергей для команды разработчиков давайте юзер стори — я могу дать Вам ссылку на примеры. Вам нужно думать не о форме а о наполнении чтобы разработка СРМ не превратилась в хождение по мукам. Работая с ритейлом и поставщиками, я заметила что самые успешно реализованные проекты те где а) проведен детальный анализ проекта с вовлечением будущих пользователей б) задание оформлено в виде user story

привіт! готова поділитись дуже простим підходом, який працює в моєму випадку. якщо я добре розумію про шо ви запитуєте, вам потрібен певний гайдлайн чи то структура роботи. мені подобається підхід 7 product dimensions ( книга Discover to Deliver, авто Ellen Gottesdiener). Якщо коротко: на вході треба розуміти бізнес цінність майбутнього чи вже існуючого рішення зі всіма складовими, котрі ведуть до самого визначення цінності (проблеми, цілі, бачення, ризики, взаємозалежності і т.д.) На базі цього ми пробуємо створити візію майбутнього рішення чи продукту і робимо ми це у семи вимірах: користувачі, інтерфейси, дії, дані, контроли, середовище та нефункціональні вимоги. Ви можете прочитати книжку або принаймні статтю www.ebgconsulting.com/...​king-the-right-questions. Я думаю на цю тему напишу ще статтю, а також з колегами проводжу воркшопи, де навчаю користуватись цим підходом.

Подписаться на комментарии