«Перша зарплата в IT — 6000 гривень». 9 історій айтівців, які почали працювати в індустрії нещодавно

Приплив початківців в українське ІТ помітно сповільнюється через війну. За даними літнього опитування DOU, за рік лише 4% айтівців вдалося «увійти в ІТ». Найпопулярніші спеціалізації серед новоприбулих — розробка, QA, аналітика і PM.

Працевлаштуватися в галузі найважче саме новачкам: 40% тих, хто цього року знайшов першу роботу в ІТ, витратили на це понад три місяці. Щоби зрозуміти мотивацію людей, які переходять зараз в IT, ми поспілкувалися з айтівцями, які в індустрії близько року. Найцікавіші історії про мотивацію, світчинг, пошук першої роботи в умовах перегрітого ринку та деякі розчарування — у матеріалі.

1. «Рідні були проти IT і намовляли мене на роботу на телебаченні». Юлія Хром, UX/UI-дизайнерка

З 14 років я вважала, що моє призначення — журналістика. Під час навчання на журфаці я паралельно зацікавилася дизайном і почала малювати, але це було як хобі. Згодом я переїхала в Київ, де працювала на ток-шоу «По-людськи» на телеканалі «UA:Суспільне». За якийсь час я дуже розчарувалася у сфері й тому, що робила. Я бачила людей, які заради роботи жертвувати всім: здоров’ям, особистим життям. Я зрозуміла, що це не для мене. Наважитися на зміну професії було складно, адже я працювала у хорошому ЗМІ, подорожувала Україною, і всі рідні мною пишалися.

Усе змінилося після повномасштабного вторгнення. Ток-шоу закрили, і я стала безробітною. Намагалася потрапити в інші ЗМІ, щоб допомагати країні у складний час, але вакансій ніде не було. Зрештою, я навіть оформилася безробітною у центрі зайнятості.

Одного дня я побачила новину про програму IT Generation. І подумала: «Ого, грант на навчання, щось цікаве». Вирішила обрати спеціальність UX/UI-дизайн і подалася у п’ять шкіл. Я насправді не вірила, що зможу пройти хоч один етап відбору, але робила все, щоб це таки сталося. Дивилася відео, вчилася працювати у Figma, малювала сайти, а паралельно ходила на співбесіди на посаду офіціантки.

Мене взяли на курси в Mate Academy, але сказали, що я повинна вчитися пів року, тому роботу і навчання поєднувати не вийде. Саме цього дня мені запропонували місце офіціантки. Як ви гадаєте, що я зробила? Відмовила кавʼярні, щоб навчатися UX/UI-дизайну.

За тиждень до початку навчання мені зателефонувала колишня колега і запросила працювати на іншому ток-шоу. На цьому моменті я геть розгубилася. Це був вагомий телеканал, який значно вплинув би на моє резюме в журналістиці. Плюс це перспектива отримати зарплату вже, а не через рік або й більше. Я почала радитися з рідним, а вони були усіма руками за телебачення. Але я вирішила відмовитися і пішла на курси від Mate.

На дизайні я стала заробляти вже на третьому місяці навчання. Я вивчила базу UX, навчилася будувати сітки та створювати адаптив. Я показала портфоліо одній дизайнерці, і вона погодилася давати мені механічні завдання для її фриланс-проєктів. Цей комерційний досвід згодом неабияк допоміг мені в пошуку роботи.

Найважчим під час навчання для мене було сприймати правки. Я не погоджувалася з коментарями та зауваженнями, особливо в UI. Я навіть якоюсь мірою протестувала. Писала менторам і намагалася довести свою думку. Але, вважаю, що це перехідний етап, ніби підлітковий вік у людини. Я мусила його пройти. Зате навчилася аргументувати свої рішення та комунікувати з командою. Без агресій та образ.

Уже після пів року навчання я почала активно шукати власну роботу. Для цього навіть завела таблицю з усіма вакансіями, на які відгукнулася. За два місяці у мене вже було під 200 відгуків. І нічого. Звісно, тоді я вже активно читала DOU й не мала хибних уявлень про ринок. Я розуміла, що він переповнений джунами, і я одна з них. Мене підводив рівень англійської — B1. Грошей на навчання не було, тому намагалася щось сама вивчити.

Я дещо розчарувалася через таку високу конкуренцію серед молодих спеціалістів. Зрозуміла, що в цій галузі не можу перебирати компаніями і маю бути готова до довгого пошуку роботи. Іноді проскакували думки повернутися на телебачення, але я продовжувала працювати над портфоліо, шукати комерційні проєкти, щоб бути впевненою перед рекрутером. Усе було не дарма — я пройшла на останній етап відбору у трьох компаніях. Офер мені запропонувала австралійська компанія TBST Digital. Я була неймовірно щаслива, що це сталося. Вірилося мені тоді? Ні! І хоч моя англійська була далека від ідеалу, вони дали мені роботу.

«До речі, в IT мене приємно здивувало, що до працівників ставляться як до експертів у своїй галузі»

Під час дискусій завжди надають слово людині, яка є найбільш компетентною в темі. Нема такого: «Прибери, бо я так сказав». Мені подобаються цінності компанії та робоча атмосфера. Хоча ми всі працюємо дистанційно, маємо дружні коли, де спілкуємося і дізнаємося одне про одного поза роботою.

Своєю зарплатою, як для старту, я задоволена. Невдовзі має бути її перегляд, адже я працюю вже пів року. У майбутньому я бачу себе UX/UI-менеджеркою, адже люблю організовувати роботу в команді.

2. «Для джунів немає легких і швидких грошей». Олена Постернак, Front-end Developer

У лютому 2022 року в мене закінчувалася декретна відпустка. Раніше я працювала менеджеркою з продажу систем відеоспостереження, але після повернення в робочий процес вирішила шукати себе в чомусь новому. Я вже давно задумувалася про IT, бо маю багато друзів з індустрії. Я намагалася вчити щось сама, але з дитиною часу бракувало. І от коли вона пішла в садок, я зрозуміла — час настав. Тоді оплатила курси.

Близько року пробувала себе у різних IT-спеціальностях, щоб зрозуміти, що мені подобається, і зрештою обрала Front-end. Досвідчені розробники сміються і кажуть, що це як відмазка. Мовляв, Front обирають через візуальну частину. Але мені подобається, що результат роботи можна побачити відразу.

Курси тривали близько року. Коли вони тільки почалися, я була за кордоном з дитиною. Через повномасштабне вторгнення росії ми на пів року виїхали з Києва. Я вчилася і вдень, і вночі. Не можу сказати, що мені все давалось легко, але головне — мати бажання розібратись і постійно практикуватись.

Завершила курси, вже коли повернулася до Києва. Роботу шукала близько семи місяців, але для сучасних реалій це не так і багато. Раділа, якщо давали тестове, бо у 90% випадків відповіді не було або «Ви нам не підходите».

Я виконала тестове для інтернатури в одну невелику компанію — не пройшла. Однак сказали, що я добре впоралася із завданнями, тому поставили мене в чергу. За місяць написали, що хтось пішов з проєкту, тому запрошують мене. По закінченню інтернатури у червні з двох команд (сумарно до 15 людей) офер дали двом іншим людям. Я не пройшла.

Паралельно у березні записалась до проєкту Junfolio (соціальний проєкт, який безплатно створює сайти для благодійних ініціатив. Це роблять новачки в IT, які можуть напрацювати так портфоліо — ред.). Виконувала завдання безплатно, заради досвіду.

Поки працювала над цими двома проєктами від Junfolio, дізналася про офлайн-зустріч для джунів у сфері Front-end у Києві. У наш час офлайн — це скарб. На цій зустрічі можна було запитувати про наболіле, а досвідчені розробники відповідали. Я пів дня ставила свої мільйон запитань, показувала код, розказувала про складні завдання, які, напевно, можна було б оптимізувати.Після цієї зустрічі мене запросили в інтернатуру на місяць у компанію Itera, по закінченню була співбесіда, і мені зробили офер.

Може здаватись, що мені пощастило, але в цей шлях було вкладено багато праці: робота на 2–3 проєктах одночасно, тестові, моніторинг різних сайтів і телеграм-каналів, вивчення нових технологій. Усе це відбувалося одночасно. Робочий графік був з ранку і до ночі, бо пошук роботи це теж робота.

Наразі я інтерн, але на початку грудня мене мають підвищити до джуна. Загалом я в захваті. Компанія чудова, команда приємна. Всі з розумінням ставляться до того, що я інтерн. У мене є змога працювати над реальним проєктом і вчитись у колег.

В IT важливо добре знати англійську мову. У мене під час декрету рівень впав, бо я використовувала її лише у подорожах. Я почала займатися з репетитором кілька разів на тиждень, поки жила в Європі. Зробила акцент на розмовній і вже повернулася до Upper-Intermediate. Загалом в IT варто переходити тільки у тому випадку, якщо це подобається. Для джунів немає легких і швидких грошей та роботи по дві години за ноутбуком у кав’ярні.

3. «Є лише одне негативне враження — зарплатні очікування не реалізувалися». Євгеній Сукач, WordPress Devepoler

За освітою я інженер-будівельник, закінчив навчання з відзнакою. Після університету з друзями започаткували компанію, яка займалася ландшафтним дизайном. З початком війни я пішов зі справи і зробив управлінську кар’єру в «Новій пошті»: пройшов шлях від менеджера з продажів до керівника одного з підрозділів бек-офісу. Однак через певні причини розійшовся в поглядах з роботодавцем і вирішив рухатись в ІТ.

Обрав цю індустрію, бо хотів залишитися у рідній Полтаві й допомагати місту розвиватися, адже раніше я займався громадською діяльністю і загалом це для мене важливо. У менеджменті я не бачив для себе зростання, а в ІТ є очевидні переваги. Це фактично експортна галузь, можна працювати віддалено, є необмежені горизонти розвитку і приємні конкурентні зарплати. Крім того, я хотів навчитися чогось нового. Одна моя знайома з GoIT написала тоді: «Знала, що ти зі своєю головою рано чи пізно будеш в ІТ». Вона мала рацію — я радий, що наважився на цей крок.

Спробував кілька простих курсів, щоб з’ясувати, що мені більше подобається. Після цього дослідив ринок. Зрозумів, що конкуренція тільки зростатиме, особливо через старт ІТ Generation (освітній проєкт від Мінцифри, на якому українці безплатно могли опанувати популярні IT-професії — ред.), вирішив концентруватись на конкретних компаніях і входити в індустрію через їхні програми стажування.

Про одну з таких дізнався від однокласника. Щоправда, старт відкладали кілька разів, тому я, щоб не втрачати час, пішов вчитись на курс Computer Science до школи Ш++ та підтягувати англійську. Зрештою, у вересні минулого року мене відібрали до преінтернатури в DigiCode, я закінчив її першим у рейтингу, пройшов співбесіду з менеджментом і потрапив до інтернатури.

У січні в мене народився син, тому довелося трохи змінити плани, але компанія пішла назустріч і змістила старт на півтора місяця. Зрештою, з 1 березня я став проходити піврічну інтернатуру і з вересня працюю розробником у команді на фултайм. Зараз моя технологія — WordPress.

Завершення інтернатури стало для мене додатковою мотивацією. Інколи було складно на стажуванні, бо більшість часу йшло на те, щоб вчити щось нове і долати нові виклики. Я досить вимогливий до себе, тому важко сприймав невдачі. Але нині вже все добре, повністю втягнувся й отримую задоволення від роботи.

Іноді навіть знаходжу мінорні баги або варіанти покращення коду ментора, бо ми з ним працюємо як колеги-деви на одному проєкті. Я тепер частіше знаю, що мені робити для вирішення завдання. Банально почав менше гуглити і більше кодити. Поєдную це зі своїми менеджерськими скілами — наприклад, ініціював структурування документації, уніфікацію певних рішень на проєкті. Говорю загальними фразами, бо не можу розкривати деталі через NDA.

Найважче для мене — це коли є завдання, яке я не знаю як виконати, через брак досвіду. Іноді я йду хибним шляхом, досягаючи успіху аж після безлічі спроб. Не дуже люблю рутинну роботу, наприклад, створення і наповнення контентом подібних сторінок. Це коли ви просто виконуєте функцію, але практично не вчитеся нічого нового. Якось треба було для оптимізації SEO прописати або актуалізувати ALTs на зображеннях. Це дуже нудно, але треба.

Мені подобається, що в ІТ загалом прогресивний сучасний менеджмент. Дуже імпонує коротка дистанція влади: коли можна за обідом поговорити з СЕО або СТО. Круто, що компанія заохочує розвиток та навчання.

Наразі можу сказати лише про один відносно негативний аспект мого досвіду в IT — зарплатні очікування поки розвиваються за песимістичним сценарієм. Але це очікувано і прогнозовано, адже я розумію, у який ми живемо і які виклики перед галуззю. Та й ніхто мені не обіцяв одразу золоті гори, це були мої власні очікування. Сьогодні моя ціль — за два роки вийти на дохід у щонайменше $2000.

Ще хочу досягти рівня Strong Middle як Wordpress Developer і підтягнути англійську до рівня В2 із сертифікованим підтвердженням. Крім того, планую напрацювати щонайменше три простеньких пет-проєкти в інших технологіях для розвитку. Наразі не готовий обрати, бо, з одного боку, React та інші JS-фреймворки беззаперечно популярні на ринку, а з іншого — і PHP вже близька. Тому час покаже.

4. «У мене ніколи не було таких колег, як в IT». Олександр Ліщук, QA Engineer

Я 12 років працював дизайнером зовнішньої реклами, а три роки тому друг, який на той час був девопсом, почав намовляти мене на IT. Дружина ідею підтримала, тож я пішов на курси QA. Буду відвертим, тоді я непогано заробляв і не бачив плюсів у зміні професії. Проте курси мені сподобалися, і згодом я кожних пів року записувався на нові з Manual QA.

Востаннє вчився в EPAM. Однак на старті мені зателефонували і запропонували перейти на курс Automation, аргументуючи, що там більше попиту, і я погодився. На цих курсах я нарешті знайшов себе. Писати код із хобі перейшло у щось більше. Я почав допомагати друзям з простими скриптами: написав для знайомого, який виготовляє наліпки для авто, скрипт підбору шрифту (користувач вводить текст і бачить його трьома різними шрифтами).

Я періодично відгукувався на вакансії у Djinni, але якось в одному чаті написали про вакансію AQA у компанію Tateeda, і я вирішив податися. На першу співбесіду чекав місяць, але офер отримав через дві години після другої і ще через пів години все підписав.

На першій співбесіді був PM, якому дуже сподобалось, що я показав готові автотести. Він був задоволений тим, як відкривається браузер, починається пошук, відбувається додавання в лист бажань, а звідти в кошик. Також він відзначив, як я використовував BDD-підхід. Технічну співбесіду проводив Manual QA, тому, можливо, я мав перевагу над іншими автоматизаторами, адже пройшов три курси Manual.

Працюю у компанії з квітня 2023 року і дуже задоволений. Навіть своїм колегам з попередньої роботи постійно раджу задуматися про IT. У мене суперова команда: два розробники, два тестувальники та PM. В IT мене найбільше здивувало ставлення до працівників. За перші три місяці у мене 50 разів запитали, як я почуваюся у компанії та команді. Узагалі з командою ми спілкуємося більше на особисті теми, ніж робочі. Мене запитують про мого сина і собак, я не мав таких зв’язків з колегами на минулій роботі.

Увечері, вже після роботи, я додатково практикуюся у патернах автоматизації. Мене приємно здивувало, коли моя менторка зробила мені через це зауваження. Вона сказала, що це робочий процес і я маю цим опікуватися у робочий час. Мовляв, якщо цими знаннями я можу підвищити швидкість тестів, то це заощадить гроші власнику, а якщо не вийде — то ми отримаємо досвід і дізнаємося, що це не працює.

IT — це сфера, у якій потрібно постійно вчитись. За період роботи я добре освоїв Postman, працював з навантажувальним тестуванням JMeter, використовував GIT/Pipeline. На початку я мав лише порожній фреймворк автотестів, а зараз він добре обріс патернами автоматизації та звітує у тест-менеджмент систему про результати. Те, що я знаю та вмію зараз, складно порівняти зі знаннями, з якими я прийшов у компанію у квітні. За ці пів року я значно виріс.

5. «На платні курси без нульового досвіду йти не варто». Максим Кваша, QA Engineer

Про IT я задумався 2017 року, коли вперше розчарувався у своїй сфері — юриспруденції. За освітою юрист, працював адвокатом. Тоді я спробував безплатний курс від QATestLab, але успішно завершити його не зміг, тож стажування у компанії мені не запропонували. Самостійні пошуки не дали жодних результатів.

Крім того, мені запропонували роботу юристом у дуже перспективному проєкті. Тож я обрав не втілення своєї мрії (вже тоді я зрозумів, що хочу працювати саме QA-інженером), а гроші та стабільність. Після того я продовжував дивитися відео про ІТ та читав літературу зі сфери розробки та контролю якості.

У лютому я 2021-го отримав свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю. Започаткував свій бізнес, але повномасштабна війна його фактично зруйнувала. Клієнти стали відмовлятися від договорів, бо було здебільшого зовсім не до юридичних питань навесні 2022 року. Кілька підприємств, які я супроводжував, через війну трансформували свою роботу і переїхали.

Пристосовуватись до нових реалій не було жодного бажання. У лютому й березні 2022 року навіть думки про те, що війна може тривати всього декілька місяців, не спонукали залишатися в юриспруденції, в якій я опинився за певним збігом обставин. Тоді я остаточно вирішив втілити мрію та перейти в IT.

Під час IT Generation я подався у 6–7 шкіл, але всюди мене відсіяли на останньому етапі, коли за комплексом знань, вмінь, мотивації та, будемо чесними, везіння обирали кандидатів. Паралельно я вчився сам і хапався за будь-яку можливість, щоб здобути досвід і знання. Згодом я таки пішов на платний тримісячний курс від GoIT для підготовки QA.

Вчитися там неважко, якщо є початкові знання, навички та бажання. Тобто з повного нуля і без розуміння основ ІТ йти вчитися одразу на платні курси однозначно не варто. Я б радив прочитати книжки, подивитися безплатні курси на YouTube. Є прекрасний українськомовний курс від «Попелюхи», ресурс QA Україна, я б починав з них.

Взагалі, щоб отримати всі необхідні знання, потрібно багато займатися самостійно: вчити теорію, практикуватись усюди, де тільки знайдете можливість, найкраще «зачепитися» хоча б за «волонтерський» проєкт, де розробляють справжній програмний продукт.

Думаю, що за рік-півтора такої підготовки, яка доповнюється курсами, роботу точно можна знайти.

Сьогодні набирають популярність курси, де люди в командах розробляють справжні проєкти і самі ж платять за це гроші, щоб здобути досвід, або на волонтерських засадах щось проєктують для благодійних фондів, ведуть власні пет-проєкти. Без такого або подібного досвіду майже неможливо стати фахівцем, якого візьмуть на роботу сучасні компанії. Конкурс шалений, і якість підготовки після курсів без практичного досвіду й без всебічної та глибокої самоосвіти вкрай низька.

«Отримати роботу після проходження тільки теоретичного курсу н-е-м-о-ж-л-и-в-о»

У мене минув рік з моменту, коли я остаточно вирішив рухатися в IT, до оферу. Активна фаза пошуків, коли я проходив скринінгові співбесіди, виконував тестові завдання, брав участь у технічних співбесідах, тривала з квітня по серпень 2023 року.

Пошуки — це була добре структурована, продумана та активна робота. В цей період я вже мав досвід у стартапі, знайшов ментора, створив невеличкий план, яким керувався у навчанні й саморозвитку.

Шлях сьогоднішнього айтівця-початківця — це налаштовувати себе на тривалу смугу відмов та ігнорувань навіть тоді, коли ви вже багато знаєте, маєте практичний досвід і можете виконувати реальну роботу на задовільному рівні. Тобто треба вчитися постійно, не зупинятися ніколи у самоосвіті.

Школа, де я закінчив курс, рекомендувала мене компанії Mediasapiens. Там я успішно пройшов тримісячний випробувальний термін на посаді QA-інженера, і мене взяли на роботу.

Я дуже задоволений проєктом, на який потрапив. Команда класна. Мої soft-навички допомагають легко знаходити спільну мову з усіма, а також перетворювати робочу комунікацію на приємний і продуктивний процес.

Я налаштований опанувати основи програмування. Хочу стати повноцінним інженером з контролю якості, якого зараз заведено називати General. Універсальний фахівець, який знає і автоматизацію процесів, і ручне тестування, і основи всіх напрямів, які необхідні для перевірки програмних продуктів (security, usability, performance). Припускаю, що думка може у майбутньому змінитися.

6. «Перша зарплата в IT — 6 тисяч гривень». Артем Кабанчук, UI/UX дизайнер

У минулому я артист балету. Гадаю, хореографічні постановки та побудова сайтів схожі, бо і там, і там потрібно мати творчий підхід до справи. Я застрибнув останнім на потік курсів від GoIT, тому дивився п’ять уроків в записі. Наше навчання припало якраз на вимикання світла, тож було трохи складно. Але загалом цікавість брала верх, я не міг відірватися від створення сайтів і малювання в Illustrator.

Після закінчення курсів я вирішив вчитися далі. Опановував окремо UX на Udemy та Asterisk. Наполегливо вивчав Illustrator. Поставив собі за мету вивчити більше, щоб на співбесідах технічними знаннями перекрити пробіли з досвідом роботи. Я вставав о 6 ранку, щоб поєднувати заняття хореографією та навчання. До омріяного оферу пройшов чотири співбесіди. На стажуванні отримував копійки — 6 тисяч гривень. Однак згодом зарплату підвищили.

Найважче мені було поєднувати роботу і навчання, адже люблю в усьому віддаватися на 100%. Я і зараз викладаю дітям у вільний час. Це для мене — ковток свіжого повітря, щоб перезарядитись і поспілкуватись з молодим поколінням.

Робота в ІТ дуже розширює кордони. Зараз я спілкуюся з клієнтами зі США, Німеччини та ОАЕ. Це дуже цікаво. Трішки розчаровує лише те, що шлях сюди не такий простий — треба долати багато перешкод, щоб потрапити в круту компанію і багато заробляти.

7. «Від бажання піти в IT і першого оферу минуло 3,5 року». Олег Баб’як, Front-end Developer

До 2020 року я був співвласником шинної компанії. Однак вирішив змінити сферу на більш прогнозовану та спокійну. Від моменту задуму до працевлаштування минуло три з половиною роки навчання, спроб влаштуватись на роботу і думок все кинути.

Піти у Front-end мені порадив товариш. Спершу я почав дивитися відео, щоб зрозуміти, чим Front відрізняється від Back. У червні 2020-го вперше пішов на курси, але восени мало часу приділяв навчанню, бо почався гарячий сезон на роботі. Так я забув те, що вивчив, і пішов повторно на курс. У мене було правило — ні дня без коду, навіть якщо дуже не хотілось. Влітку я вже почав шукати роботу, був на кількох співбесідах, але нічого не вийшло. Я і далі щодня кодив, хоч і мав дике бажання все кинути. Якби не друг, то я так і зробив би. Він постійно мене мотивував.

У грудні 2021 року я пройшов на безплатні курси в EPAM. Закінчив їх з гарним результатом, однак в лабораторію мене не взяли через недостатній рівень англійської. Я тоді був у розпачі, бо думав, що нарешті почну працювати в ІТ. Але вирішив діяти. Я написав своєму лабхеду і запитав, чи можу без повторного навчання пройти знову інтерв’ю з наступним потоком. Мені дозволили!

Тож я підтягнув англійську й у червні 2022-го успішно пройшов інтерв’ю, тоді почалось навчання вже на лабі. У вересні мені запропонували взяти участь в project competition, де три команди працювали над одним проєктом, а згодом визначали найкращу. Хоч моя команда і не виграла, та це був незабутній досвід, адже всі учасники були з різних країн. Потім я двічі працював на внутрішньому проєкті EPAM, а у червні 2023 року пройшов інтерв’ю на Junior Unit в компанії і почав отримувати зарплатню. З вересня цього року працюю на комерційному проєкті.

Найбільше в IT мені подобається стабільність. З власним бізнесом все набагато складніше. Своєю зарплатою в IT я наразі не задоволений, але працюю на перспективу. Загалом мої навички відповідають рівню оплати.

8. «Приємно здивувало українське комʼюніті». Анна Костирко, Node.js Developer

Я навчалася у технічному університеті, але склалося так, що пішла працювати проєктною менеджеркою у сферу маркетингу. Ця робота швидко мене затягнула, однак я все одно знала, що є щось, що приноситиме мені ще більше задоволення. Повномасштабна війна забрала у мене роботу, але дала можливість шукати себе.

Я вирішила займатися самостійно і вчити мову програмування. Потім зрозуміла, що мені потрібна практика, і знайшла ментора. Завдяки йому я почала писати свій перший пет-проєкт.

Перша робота знайшла мене сама — в LinkedIn. Після шести місяців навчання я почала активно вести блог і розширювати мережу контактів, але на той момент в мене було ще досить мало знань, щоб мене взяли на роботу. Тому на початку я ще не писала відкрито, що шукаю роботу. Коли повідомила, що перебуваю у пошуку, то не минуло й місяця, як мені написав мій на той момент майбутній роботодавець. Виявляється, він стежив за моїм блогом вже давно. До речі, жодна з компаній, у які я надсилала резюме, не запросила мене на співбесіду.

Зараз у роботі мені найбільше подобається гнучкість. Коли я почала працювати в IT, то зрозуміла, що здебільшого тут люди взаємозамінні й немає тиску, що якщо не вийдеш на роботу, то все впаде. Це змінило моє ставлення та зменшило стрес. Водночас відповідальність перед командою стала ще більшою, бо якщо виконуєте свої завдання погано, то потім комусь це доведеться перероблювати.

У роботі я не люблю прописувати документацію для Swagger, бо це надто рутинне завдання для мене. Люблю виправляти баги, щоб код гарно працював, імплементувати щось нове, що раніше не робила, бо так відчуваю що розвиваюся.

Ще приємно здивувало українське комʼюніті. Мені подобається наша тусовка в LinkedIn, я нікого не знаю в реальному житті, але у віртуальному ми всі вже друзі. Ця відкритість притаманна не тільки джунам, а й мідлам та сеньйорам. Наразі мене нічого не розчарувало. Щоб щось вийшло, потрібно старанно працювати, адже гроші з неба не падають.

9. «Шкодую, що не мала доступу до цього світу раніше». Олександра Янковська, Data Analyst

Я потрапила в IT за збігом обставин. Через війну виїхала в Амстердам. Там познайомилася з голландкою, яка працювала в Data Science. Вона розповідала про свою роботу, а я слухала і розуміла, що там багато математики, яку я обожнювала в школі, але обрала не той шлях. В Амстердамі я працювала SMM-менеджеркою, а в Києві мала різні роботи — від адміністраторки у фітнес-центрі до хостес на різних заходах. Я відчула гостру потребу щось змінювати у житті та повертатися в Україну. Тому почала вчитися і проходила вузькопрофільні курси.

Шукала роботу самостійно на DOU, Djinni тощо, але в той період було дуже багато джунів та мало вакансій на ринку. Мої повідомлення здебільшого залишалися непрочитаними, хоча деякі компанії і запрошували на співбесіди. Загалом роботу шукала пів року, було дуже важко, уже думала, що, можливо, це не моє.

Я вичерпала свою фінансову подушку і планувала повертатися в Нідерланди, однак за кілька днів до від’їзду мій ментор написав, що його знайома шукає в команду джуна. Вже за 10 днів я отримала офер. Всі етапи відбувались максимально швидко. Отож з травня цього року я працюю дата-аналітиком у Jooble.

На початку мені було трохи складно, адже компанія має величезну кількість даних і різних баз, в яких вони зберігаються, це сотні тисяч таблиць. Було важко за запитом згадувати, де що є. На практиці ті ж SQL і Tableau, які кожен початківець думає, що знає, виявляються набагато важчими, ніж у пет-проєктах.

Зараз я щаслива, моє життя повністю змінилось. Найперше вразила команда. До цього я працювала в різних сферах і зустрічала багато людей. Дивувалась, куди ж мені ще перейти, щоб працювати нарешті з «іншими» людьми, зі схожими інтересами та життєвою позицією. Виявляється, вони всі в IT. Також вражає, наскільки це інше середовище, інші інтереси та рівень розвитку. За ці місяці жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Шкодую, що не мала доступу до цього світу раніше. Нічого не розчаровувало наразі.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось19
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



42 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

2009 рік, я ще вчилася в інституті. Мене взяли на manual QA (part-time, по 5/6 годин на день). Отримувала ~1100 грн/міс (140$) (Курс $ був майже 8 грн). На першій співбесіді на першу роботу питали лише про: види тестування, UML діаграми і бази даних. Це все.

Я була дуже щаслива, що мене взяли. Потім були вибори (я працювала на проекті, де ми робили документообіг для генпрокуратури) — після виборів весь проект закрили, і мені довелося шукати роботу. Я вже була на останньому курсі інституту з досвідом майже рік — і знайшла full-time на 300$.

Потім доросла до 500$ і дуже довго була на такому рівні.
Десь в 2013 році дохід вже сильно виріс і став більше 1000€.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Перша зарплата в айті — 100 грн, 2001 рік
Хто менше, діди?

Тут потрібно визначитися що рахується за айті, бо мені 20 гривень на місяць платили у 2002му, та чи вважається роботою в айті робота консультантом на курсах користування ПК, я не впевнений.
А взагалі мені здається, що зараз багато початківців працюють взагалі безкоштовно. Можливо, в недалекому майбутньому деякі роботодавці будуть брати плату за те що початківець розробляє для них програмне забезпечення і набуває омріяного комерційного досвіду, тож дідам сучасну молодь навряд чи вдасться переплюнути у змаганні «хто менше».

ну я саме в ІТ працював — погромістом С++ за 100 грн

Ну, тоді мене Ви точно перемогли у змаганні «у кого в айті була менша заробітна плата на старті кар’єри» :)

дідам сучасну молодь навряд чи вдасться переплюнути

та чому ж — ми в в 90х на поле їздили буряк збирати від школи, безкоштовно звісно, ще й харч з собою треба було брати
зараз таке існує?

Так це так Ви обійдете молодь у змаганні «в кого менша була заробітна плата взагалі», а от у змаганні «в кого менша зарплата при старті кар’єри в ІТ» сучасна молодь виграє з великим відривом :)

Перша зарплата в айті — 100 грн, 2001 рік
Хто менше, діди?

60 баксов, 1997 год
(но єто 105 грн)

Це щось зовсім.... в 2000 році на державному підприємстві у мене була ЗП 400 гривень вже після податків.

Ну я був після школи, й «по знайомству» взяли без досвіду. Власне довго я там не затримався.

На тлі цієї статті почалося обговорення перших зарплат в ІТ:
dou.ua/forums/topic/46423

Дякую за матеріал. Особисто знаю двох людей серед героїв статті й радий, що у них вдалося.

Почав працювати — вже добре

You
Прибери токсичність із повідомлення та додай трохи позитиву до слів автора

«Боже це п****ць. Я рік навчався на довбаних курсах, заплатив свою піврічну зарплатню на старій роботі. Потім ще рік робив ці грьобані пет проекти, посміхався та махав хвостом на співбесідах. Щоб нарешті отримати оффер на 6000 гривень, овертайми та офіс із смаколиками?! Ненавиджу смаколики. Всіх вас ненавиджу.»

ChatGPT
«Ой, це справді важко було, але нарешті я пройшов рік на цих інтенсивних курсах та вклав свій час і енергію в проекти. Хоча робота та співбесіди виявилися дещо викликовими, нарешті мені вдалося отримати офер. Хоча зарплата на початку не велика, я впевнений, що це лише перший крок у моєму кар’єрному розвитку. І хоча офіс з смаколиками — це не зовсім моє, але я впевнений, що з часом вирішимо це. Дякую всім за підтримку та навчання!»

ну то факт, лицемірство, воно таке.

Перспективи — велика річ. Перша ЗП — ні про що, в мене наприклад це було 50 баксів )

Жодного незадоволеного, розчарованого чи негативного відгуку? Напишіть тут хтось, чи є незадоволені? Чи є ті, хто працював в IT, зрозумів, що це не для нього і пішов у балет?)

Нещодавно публікували таку історію про Юрія, який пішов з ІТ і став пекарем:
dou.ua/...​rviews/from-it-to-baking

Ну тобто «Ура! Ура! Я насилу влаштувався серед 500 таки самих безробітних які через війну втратили роботу за фахом, а зарплата цілих 6000 грн на місяць» — це типу хвалебний коментар, а не токсика — тобто сарказм та пасивна агресія ? Чи ви чекали публікації в стилі Кожаєва, та ще і з матюками в бік різних недолугих курсоділів (існують і нормальні курси, там звісно далеко не 3 місяці вчитись) та устроїтелів різних «ІТ генерацій» коли під це діло було уведено певні кошти, рівно як і на Держспецзв’язок і т.п. BTW Монтаж вікон, чи водій вантажівки в Києві — середня ЗП — 50 000₴.

Є на доу стаття, автору якої не сподобалося, що його однокласники-бізнесмени, колишні трієчники, мають дорожчі автомобілі ніж у нього, досвіченого розробника ПЗ, який закінчив школу з золотою медаллю, технічний університет з червоним дипломом і займав численні призові місця на різноманітних олімпіадах.

Мене усе IT конкретно задовбало. Робимо купу х"йні яка не має взаалі ніякого сенсу. А хочу робити щось що має сенс. Ось поки що ресечу тему вертикальних ферм, гідропоніки і т/д. Кожень день прокидаюсь із мрією колупатись у теплиці замість переміщати своє тіло із положення лежати у положення сидіти

Робимо купу х«йні

правильно говорить «роблю купу хуйні»

Той вирішив Cali Weed g.foolcdn.com/...​etty.jpg&w=2000&op=resize високотехнологічним бізнесом зайнятись ? www.youtube.com/watch?v=eLvf6CMltiE В Україні стаття за це та строк, до 5 років. Деяким, наприклад президенту то не подообається, хоче легалайс як в Амстердамі або в Каліфорнії.

І давно у нас салат з базиліком заборонений?

На гідропоніці — тобто під лампами, які електрикою підпитуются той салат і буде коштувати якраз як ті конопля афганка. Тільки на відміну від конопель, яки так вирощують щоб вони вштирювали як кріпкий віскі, той салат чи помідори будуть на смак як пирій. Тобто код писати за комп’ютером усе ж вигідніше, а коли той гровер розповідав про зарплатню в 4 к на місяць, то власне в тій самій Каліфорнії джуніор заробляє 10к на місяць.

Тут же мова про те що цікавіше, а не вигідніше.
Та і якось люди вирощують, продають, бабоси заробляють. От один такий фермер на ютубчику розповідає про свою ферму і про те як його задовбала його тесла і хоче щось більш преміальне.
Тобто бабоси на цьому заробляти можна.
P.s Щодо смаку то ж купуєте найдешевший мас продукт із бюджетних супермаркетів. Туди і додають у поживну суміш мінімум елементів для росту (іноді взагалі тільки NPK льють навіть заліза шкодуючи) ось і результат. Рослинам не потрібні компости, грунт, соняшне світло та інше шаманство для гарного росту і правильного розвидку. Тільки певні спектри світла та правильний склад сумішей і вуаля — отримуємо преміальні продукти, які розлітаються по ресторанам і на полиці магазинів потрапляють дуже рідко.

Дайте вгадаю, напевно ферма в Голандії ? А ютюб типу не банить, якщо показувати усе, що вирощуються в тих теплицях, як помідори та зелень так і так би мовити головний бізнес. Вгадайте в якій країні в ЄС — легалайс ?

Прикинь, в Одесі і відоси давні. В усьому світі існує неймовірна кількість таких ферм. Не гадайте якщо не в темі.
Доречі, в Голандії не можна вирощувати навіть медичний канабіс, а в Україні легалайз дозволяє вирощувати маючи спеціальну ліцензію

Ага не можна, а звідки тоді ті усі кофешопи в яких повний Амстердам укурків з усієї планети і беруть агропродукцію ? Більше за те, там ще і головні селекціонери, які постачають усьому світу посадковий матеріал, добрива і і т.д. Тобто голландські агрономи та Мічуріни сильні далеко не тільки одними тюльпанами, та сортами картоплі з помідорами (які між іншим в Україні як і решті Європи давно дуже широко представлені на ринку, а по факту захопили його).

BTW З’ясувалось що є ліцензія і на медичний канабіс медичних сортів також. Подається з 2003 року в аптеках за рецептом від лікаря, навіть без лімітів в п’ять грамів. Усі суть в том, тетрагідроканабілоу ТГК який власне і вштирює, зато є канабіол, що має ефект знеболювального як анальгін чи парацетамол. Також є ліки з канабіолу яки виготовляють вижимкою з коноплі — звуться Mediwiet. Звичайна дурь в Голандії по факту легалізована з 1973, з купою засторогів ліцензіями та податками. Тому вони власне і займаються здебільшого селекцією, добривами методами вирощування та науковими агрономічними консультаціями здебільшого. Занадто великі податки.

тут всі як діти малі — прочитали гідропоніка і одразу трава))
а щодо вертикальних ферм — можна розробити набір для лоджії ( декілька мішків ґрунту, самі вертикальні ферми, інстркуція, електроніка) не тільки вам то цікаво)) Можна адруїнку-малинку під’єднати і таке подібне. І продавати все це .

Навряд чи буде попит як продукту.
Ті, хто купує готове хоче щось просте типу набори для вирощування мікрозелені ну або чудо горщики гідропонні.
Цього на ринку і так дофіга.
Більш складне якраз людям цікаво самим зібрати.
Тут можна зробити безкоштовні гайди на ютубі, код на github та продавати аксесуари

Ну звісно, електрику використовувати щоб виростити що ? Траву якраз і ростять гідропонікою, щоб вона на відміну від аутдору, гарантовано давала шишку яка естетично подобається укуркам. А на природі вона так буде рости тільки в горах Афганістану і подобних місцях. Ті сорти ніби неслабо вштирють, різниця зі звичайною як між пивом та віскі.

Працюю в ІТ майже 10 років (у травні 2024 буде рівно 10), починаю відчувати, що якщо нічого не змінювати, то так все життя й просиджу у кріслі за монітором, а все цікаве пройде повз. Проте на здійснення мрій потрібно багато грошей, а я не вмію заробляти аналогічні сеніорським суми іншим способом, окрім написання коду, так що продовжую веслати.
Можливо десь ближче до 2030-2035 року все ж таки наскирдую скільки треба і кардинально зміню життя.

Ризиковано. Може банк лопнути і гроші пропасти, і тоді буде дуже шкода, що весь час займався справою, яка не подобається, в надії назбирати гроші на те, щоб займатися лише тим що подобається, а оскільки гроші пропали, доведеться і далі місити ненависний код, цього разу уже без надії отримати можливість займатися тим що подобається і перестати нарешті місити цей ненависний код.

У роботі я не люблю прописувати документацію для Swagger, бо це надто рутинне завдання для мене.

Є gRPC-Web та gRPC-Gateway

*бурчання_старого_діда*
Щасливі новачки, які ще живуть ілюзіями, що ІТшечка це огогого і вони капець як змінюють світ на краще своєю роботою. І колектив їм подобається, і компанія, а від тасок просто в захваті

щей печиво на кухні є

Грати роль цуцика, який має бути милим та подобатись родині вчать на усіх курсах. Реально же світчери зазвичай доволі токсичні, я на це зазвичай закривав очі — потім зрозуміють, що нема чому насправді заздрити, як вийдуть на овертайми. Щоправда світчери також і легкі на підйом, десь погано платитимуть, не за ринком — або сусідня галера надає +500, проект не але з легасі і т.п. — шукай вітра в полі. Не забуваймо тему про «сири по 500», поза індустрією ми по перше паскудні ботани яких треба гнобити — а по друге бісові буржуї.

десь погано платитимуть, не за ринком — або сусідня галера надає +500, проект не але з легасі і т.п. — шукай вітра в полі

А що тут поганого? я роботу роблю, щоби гроші заробляти, а не працювати за ідею чи за світле майбутнє новий порш власника

З якого боку дивитись, як зі сторони погонщіка на галері — дуже погано, ти в нього вкладись, навчи ділу — а він навчиться і звалить до конкурентів. Де тоді твій зиск ? Так гешефт не робиться, для гешефту треба лох — який сам ще десь знайде 6000₴ і буде їх ще доплачувати. Власне переважна більшість тих хто ходить на різні курси, якраз такими лохами і є.

Підписатись на коментарі