Як IT-бізнес адаптується під реалії війни. Опитали 65 компаній

Усі ми вже потроху повертаємося до робочого ритму, попри розв’язану проти нас росією війну. Але скільки людей вже працюють над проєктами?

Журналістка DOU опитала 65 компаній та з’ясувала (у відсотках), скільки працівників уже повернулися до роботи, наскільки вдалося зберегти продуктивність і як в ІТ-фірмах ставляться до кібератак у робочий час.

Скільки фахівців повернулися до роботи

У середньому 85–90% співробітників компаній повернулися до звичного робочого режиму.

В EPAM нам повідомили, що на сьогодні близько 75% їхніх фахівців перебувають у відносній безпеці та продовжують працювати. Тим, хто зараз у небезпечних регіонах, допомагають евакуюватися. В Intellias кажуть, що 97% їхніх співробітників повернулися до роботи — це пов’язано із тим, що більшість команди вже в безпеці.

У SoftServe не називають точних відсотків через динамічність ситуації, але підрахували, що близько 10% проєктів компанії зараз затримуються на проміжних етапах через труднощі з продуктивністю.

У Sigma Software до роботи вже повернулися 84% людей, ще близько 5 % готові розпочати роботу найближчим часом, близько 7% у процесі релокації. У DataArt середня доступність команди у проєктах — приблизно 75%.

У Genesis називають цифру у 90%. В N-iX кажуть, що досягли рівня надання послуг у 85%. Ciklum вказала, що перемістила у безпечні локації понад 70% колег. Деякі великі компанії не надали нам чіткої інформації та зазначили, що до роботи повернулася «більшість» колективу.

Судячи з відповідей, найактивніше братися до завдань люди почали за тиждень після початку війни. Звісно, це середні показники. Деякі компанії вказували, що «подекуди перерви тривали години, а не дні», деякі ж зазначали, що в активну фазу почали входити лише зараз. Наприклад, у Go Wombat люди активізувалися з понеділка, 7 березня.

У Redentu, яка розташована у Львові, процеси активніше запустилися з неділі, 27 лютого. Аналогічно інші компанії, що базуються на заході України та мають принаймні частково офісний формат роботи, швидше повертаються в стрій просто тому, що їм не доводилося евакуювати багато людей із зон активних бойових дій.

Де перебувають українські розробники

Щодо релокації, то більшість переїхала на захід країни. Найпопулярніші напрямки — Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Рівне, Хмельницький та прилеглі до них менші населені пункти. За кордон виїжджає меншість. У невеликих компаніях частка тих, хто виїздить за межі країни, рідко перевищує 5–7%.

Тим часом у більших компаніях нам назвали не відсоток релокейтів до інших країн, а загальну кількість співробітників за кордоном. Наприклад, у Sigma Software нині близько 13 % людей працюють у Польщі, Угорщині, Німеччині, Швеції. Та в компанії «очікують, що цей відсоток збільшиться». В Infopulse станом на сьогодні близько 20% спеціалістів працюють за межами України, приблизно 57% перебувають на умовно безпечній території України. Наразі ми уточнюємо інформацію, скільки відсотків працівників перебувало у закордонних офісах до війни.

Деякі компанії перевезли за кордон першочергово родини своїх працівників. Наприклад, у компанії MaxBill нам повідомили таке: «Чоловіки залишаються в Україні, працюють віддалено з відносно безпечних локацій. Жінок та сім’ї працівників ми перевезли в празький офіс».

Крім того, компанії, у яких раніше не було офісу на заході країни, тепер докладають зусиль, що його відкрити. У Pingle Studio нам сказали, що вже давно задивлялися на офіси у Львові, але ситуація з війною та евакуацією пришвидшила процес. Відкриття планують найближчим часом.

Частина компаній повідомила, що невеликий відсоток працівників усе ще перебуває у вкрай небезпечних зонах. Зокрема, в Бучі та Ірпені. Траплялися випадки, коли люди свідомо не бажали покидати Харків. Чимало хто лишається у столиці. Роботодавці намагаються сприяти евакуації людей за першої-ліпшої нагоди.

Усі компанії допомагають працівникам фінансово. Хтось виділяє допомогу незалежно від того, чи змушена людина релокуватися чи ні. Дехто покриває витрати на переїзд, орендоване житло на певний період тощо. Найбільші компанії відкрили цілодобові гарячі лінії для працівників, там відповідають на питання щодо релокації. Та у Luxoft стверджують, що, крім класичної організаційної допомоги, на їхню лінію дзвонять у пошуках психологічної підтримки.

Чи впала продуктивність у колективах

Ми також поцікавилися у компаній продуктивністю працівників в умовах війни. Високий відсоток людей, які повернулись до роботи, ще не свідчить про таку ж продуктивність роботи.

Наприклад, у Clovertech майже 70% співробітників повертаються до роботи. З них близько 55% відсотків працюють повноцінно, а інші час від часу можуть бути онлайн та закривати задачі.

В Aimprosoft наразі працюють 70–75%, і частина з них — неповний день. Точну цифру компаніям називати подекуди складно, бо статистика щодня змінюється. Багато хто вирішує переїжджати й на день-два випадає з робочих процесів. «Відсоток тих, хто працює, з 28 лютого коливається в межах 60–75 %», — прокоментували у компанії.

У Corefy половина співробітників приділяє роботі 100% відведеного часу. 40% команди зайнята частково і приділяють роботі 60–80% часу. Ще 10% колективу поки що не можуть працювати через переїзди.

У зв’язку з цим деякі компанії невеликого та середнього розміру оголосили, що тимчасово призупиняють performance reviews. У Qubstudio повідомляють, що на час війни, крім performance reviews, частково зупинили бенефіт-програму та перегляд доходів. Серед найбільших українських компаній таких заяв ми не помітили.

Натомість деякі компанії почали уважно стежити за місцеперебуванням та статусом співробітників через постійну комунікацію з ними. У JustCoded за кожним відділом закріпили відповідальну людину, яка контролює переміщення колег та фіксує у загальній таблиці. Таким чином у колективі знають, хто і де зупинився, працює людина чи ні.

А у Dev.Pro розробили телеграм-бот для моніторингу місцеперебування та нагальних потреб фахівців. Там збирають інформацію, обробляють запити та допомагають знайти все необхідне для нормального життя та роботи. Також бот розробили у SQUAD. Там місцеперебування людей поділили на 3 зони: зелена (закордон), жовта (Захід України) та червона (регіони, де ведуться активні бойові дії та які під загрозою). «Всі, хто знаходиться в зелених та жовтих зонах починають підключатися до робочих задач, але ми нікого не примушуємо, адже розуміємо — нашим колегам важливо налаштувати побут та простір для роботи», — повідомляють у компанії.

Розв’язувати питання продуктивності великі компанії намагаються, долучаючи працівників до різноманітних вебінарів і тренінгів, корисних у воєнний час. Зокрема, організовують колективну або ж індивідуальну психологічну допомогу. Ці витрати покривають повністю або частково. Де-не-де застосовують опитувальники для фахівців, щоб розуміти їхній стан (наприклад, в ЕРАМ, Intellias тощо).

Менші компанії кілька разів писали про пошуки психолога для колективу. Тим часом в OLSOM L.L.C. пропонують конфіденційно звертатися до HR компанії, яка має освіту і практику психолога.

Більшість, відповідаючи на питання про повернення людей до активної роботи, наголошували: нині пріоритет — фізична безпека людей, їхня фінансова стабільність. І перераховували, як саме компанія про це турбується.

«Пакет» у більшості стандартний: централізовані евакуації або ж допомога у самостійному переїзді, допомога з пошуком та орендою житла, додаткова виплата, яка незалежно від розміру компанії коливається від $1000 до $3000, гнучкий графік і постійна тісна комунікація з колегами, взаємодопомога, на якій наголосили у кожній з опитаних компаній. А ось варіанти часткової зайнятості трапляються не часто. Про таку опцію, наприклад, говорили у Bringg.

Волонтерство та політика щодо військовослужбовців

Мінімум половина опитаних ІТ-компаній активно залучена до волонтерської діяльності на корпоративному рівні: організовують власні фонди та ініціативи, передають техніку та речі, допомагають армії фінансово та речами.

У Luxoft нам розповіли, що одна співробітниця на чолі команди фахівців із різних проєктів шукає і скуповує по всій Європі аптечки, каски та інше обладнання, яке нині важко купити в Україні, та передає їх захисникам.

Волонтерство на кіберфронті теж стало частиною життя компаній. У Sigma Software кажуть, що їхні фахівці активно долучені до ІТ-армії. Серед задач — пошук вразливостей у вебзастосунках (включаючи security code review) та комп’ютерних мережах; проведення тестів на проникнення, захист вебзастосунків, сайтів та мережевої інфраструктури від кібератак; реагування на інциденти безпеки, розробка програм для інформування населення, збору важливої та оперативної інформації про переміщення ворожої армії. Водночас те, скільки часу виділяти на цю діяльність, узгоджують окремо.

У Doxy.me пишуть, що кібератаки стали частиною роботи — для цього в компанії є окремий чат. В Indeema Software волонтерство у робочий час можна погодити з менеджером. У Qubstudio пишуть, що не мають обмежень, і працівник може йти волонтерити у будь-який час.

Щодо ставлення до фахівців, які вирішили долучитися до територіальної оборони або ЗСУ, то за ними переважно зберігають робоче місце, а у деяких компаніях і повну компенсацію незалежно від строку служби.

Якщо говорити про підтримку волонтерства, то в Exoft, наприклад, готові сплачувати повну компенсацію не лише працівникам, що вступили до лав армії, а й волонтерам: «Один з наших працівників — військовослужбовець, йому ми сплачуємо повну компенсацію. Тому, хто волонтерить, також, а решті — згідно з внутрішньою політикою компанії».

Водночас більшість компаній просять волонтерити у вільний від роботи час. А є й ті, хто дотримується «проміжних» варіантів.

У Inoxoft пишуть: «Ми всіляко заохочуємо до волонтерства, допомоги армії та тимчасовим переселенцям. Та важливо забезпечувати неперервність бізнесу та підтримку економіки України. Тому минулого тижня в нас було до 100% оплачуваного часу на волонтерство. Цього тижня це працює вже частково: всіх, хто може, просять працювати хоча б по 6 годин».

Тим часом в AMC Bridge пишуть: «Ми вважаємо, що ті, хто зараз не захищає Україну на фронті, можуть захищати державу, економіку, армію та наші сім’ї, якісно виконуючи свою роботу. Волонтерство неодмінно є важливою частиною перемоги. Та ми закликаємо займатись ним у позаробочий час». У QArea та TestFort також не визначали якийсь певний час під волонтерство, ТРО, ЗСУ чи ІТ армію. Втім, всі компанії підтримують волонтерські починання своїх колег.

Матеріал зроблено за даними опитування 65 компаній. Ми не зазначали у тексті кожну з перерахованих нижче фірм, але врахували усі надані нам коментарі, щоб показати усереднену ситуацію на ринку.

За надані коментарі дякуємо: EРАМ, Ciklum, ELEKS, Infopulse, Sigma Software, Genesis, Grid Dynamics, N-iX, Intellias, Luxoft, SoftServe, GlobalLogic, AllSTARSIT, Brainstack, S-PRO, AMC Bridge, Pingle Studio, QArea, TestFort, Appflame, MobiDev, Wirex, tech/uklon, SPD-Ukraine, AgileEngine, Beetroot, Customertimes, Readdle, Kevuru Games, TechMagic, Aimprosoft, Innovation Group, Dev.Pro, Valtech, Doxy.me, Newage, Inoxoft, SQUAD, KindGeek, Gemicle, Relevant Software, GeoComply, Blackthorn Vision, SvitSoft, EltexSoft , AltexSoft , Corefy, JatApp, Clovertech, QA Madness, HYS Enterprise, United Tech, MaxBill, ISsoft, DigitalSuits, Uptech, Go Wombat, Qubstudio, JustCoded, Exoft, Indeema Software, Bringg, Redentu, NERDZ LAB, SysGears, OLSOM L.L.C.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



Немає коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Підписатись на коментарі