Куди вступають майбутні айтівці: найпопулярніші виші, конкурси та бали 2026 року

Улітку цього року, коли завершилася подача заяв абітурієнтів на вступ в українські університети, ми розповідали, як змінився інтерес до ІТ-спеціальностей.

Тепер підбиваємо підсумки: якою була вступна кампанія 2026 року, до яких вишів на ІТ-спеціальності вступили абітурієнти та який був конкурс.

Головне

  • «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека та захист інформації» і «Інженерія програмного забезпечення» залишаються найпопулярнішими ІТ-спеціальностями.
  • У 2026 році на ІТ-спеціальності загалом зараховано 29 тисяч першокурсників — це на 25% більше, ніж торік. З них на бюджет зараховано близько половини.
  • Найбільше зросла кількість зарахованих на спеціальності «Автоматизація та робототехніка», «Авіаційна та ракетно-космічна техніка», «Інформаційно-вимірювальні технології», «Електроніка», «Системний аналіз та наука про дані».
  • Після різкого падіння у 2025 році середні бали вступників на ІТ-спеціальності загалом стабілізувалися.
  • Університети-лідери за кількістю заяв на ІТ-спеціальності у 2026 році отримали на 44–49% більше заяв, ніж торік.
  • У 2026 році найбільше студентів на IT-спеціальності зарахували КПІ ім. Сікорського, Львівська політехніка, ХНУРЕ, ВНТУ та КНУ ім. Шевченка.
  • УКУ, KSE та НаУКМА мають найвищі середні бали зарахованих на ІТ-спеціальності.

Як ми рахували

Як і торік, у 2026 році для аналізу ми отримали в ЄДЕБО дані щодо цьогорічного вступу на 14 спеціальностей, дотичних до ІТ:

E6 Прикладна фізика та наноматеріали
E7 Математика
E8 Статистика
F1 Прикладна математика
F2 Інженерія програмного забезпечення
F3 Комп’ютерні науки
F4 Системний аналіз та наука про дані
F5 Кібербезпека і захист інформації
F6 Інформаційні системи та технології
F7 Комп’ютерна інженерія
G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка
G6 Інформаційно-вимірювальні технології
G7 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка
G12 Авіаційна та ракетно-космічна техніка

У своєму аналізі ми використовуємо:

  • Кількість поданих заяв для навчання на кожній спеціальності та в кожен університет. Цьогоріч кожен абітурієнт міг подати до 10 заяв на вступ на бакалавра (в попередні роки було можливо подати до 15 заяв), частина заяв може бути на бюджет, частина — на контракт.
  • Кількість зарахованих на навчання студентів за кожною спеціальністю та університетом.
  • Конкурсні бали зарахованих за кожною спеціальністю та університетом. Конкурсний бал — це комплексна оцінка досягнень вступника, до якої входять результати вступних випробувань (Національного мультипредметного тесту, НМТ) та інші показники, що обраховуються відповідно до правил прийому до конкретного вищого навчального закладу. Для вступу до ЗВО абітурієнтам потрібно набрати на НМТ не менше як 100 балів з кожного предмету.

Як і в попередні роки, цей аналіз охоплює лише вступників на освітній рівень бакалавра.

Дані наведені станом на 11 вересня 2026 року. На той час основний етап вступної кампанії 2026 вже завершено — відбулося зарахування вступників на бюджет та основний контракт. Водночас в деяких вишах ще можливий додатковий набір на контракт, тож можливі незначні зміни у показниках, зокрема щодо зарахування на контракт.

Кількість заяв на ІТ-спеціальності зросла на 34%, зокрема на бюджет — на 42%

Як і торік, у 2026 році найпопулярнішими серед вступників на ІТ-спеціальності залишаються «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека» та «Інженерія програмного забезпечення».

Помітно зростає інтерес і до напрямів, які набирали популярності у 2025 році. Кількість заяв на «Статистику» збільшилася на дуже помітні 601% порівняно з минулим роком — переважно завдяки заявам на контракт (однак база для порівняння була відносно низька: 436 заяв торік і 3057 цього року), на «Авіаційну техніку» — на 96%, на «Автоматизацію та робототехніку» — на 72%.

Водночас кампанія 2026 року відрізняється від торішньої загальною динамікою: зросла як кількість заяв на ІТ-спеціальності загалом (+34%), так і кількість заяв на бюджетні місця (+42%). У 2025 році заяв на бюджет за більшістю спеціальностей, навпаки, ставало менше. Зазначимо, що в 2026 році зріс інтерес не тільки до IT-спеціальностей — загальна кількість вступників побільшала.

За три роки динаміка кількості заяв на ІТ-спеціальності змінилася. У 2024 році їхня кількість скоротилася приблизно на чверть. У 2025-му загальна кількість заяв почала зростати, але завдяки контрактній формі навчання: заяв на бюджет стало на 20% менше. Натомість у 2026 році зростання охопило всі ІТ-спеціальності — як за загальною кількістю заяв, так і за кількістю заяв на бюджет.

Цього року 165 вишів приймали заяви на ІТ-спеціальності (169 — у 2025 році та 171 та у 2024 році).

Кількість заявок за IT-спеціальностями

На ІТ-спеціальності загалом зараховано близько 29 тис. першокурсників

У 2026 році на ІТ-спеціальності загалом зараховано 29 тисяч першокурсників — це на чверть більше, ніж торік. З них на бюджет зараховано близько половини — 14,1 тисяч — це на 14% більше, ніж у 2025 році. На контракт зараховано ще 14,9 тисяч вступників — на 37% більше, ніж торік.

Кількість зарахованих зросла на всі ІТ-спеціальності без винятку, як загалом, так і на бюджет.

Найбільше зросла кількість зарахованих на таких спеціальностях: «Автоматизація та робототехніка» (+58%), «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» (+54%), «Інформаційно-вимірювальні технології» (+50%), «Електроніка» (+49%), «Системний аналіз та наука про дані» (+45%). На ці спеціальності найбільше зросла кількість зарахованих як контракт, так й на бюджет. Водночас також зросла кількість зарахованих на бюджет на «Статистика» (+25%) — це пов’язано з відповідним збільшенням обсягів держзамовлення на спеціальність.

Кількість зарахованих за IT-спеціальностями

Середні бали зарахованих стабілізувалися

Після відчутного падіння у 2025 році середні бали всіх зарахованих переважно стабілізувалися, а позитивна динаміка — саме в бюджетному наборі. На більшості спеціальностей бюджетні місця отримали вступники з дещо вищими конкурсними балами, ніж торік.

Як і торік, найвищі середні бали мали вступники, зараховані на «Прикладну математику» (162), «Системний аналіз» (158), «Статистику» (156) та «Математику» (155).

Серед 14 ІТ-спеціальностей помітно зріс порівняно з 2025 роком лише середній бал зарахованих на «Статистику». На «Автоматизації та робототехніці» зростання було мінімальним, а на решті спеціальностей показник майже не змінився або знизився.

Натомість набір на бюджет став дещо сильнішим: середній бал бюджетників зріс на 9 з 14 спеціальностей. Найпомітніше — на спеціалізаціях «Системний аналіз та наука про дані», «Статистика» та «Автоматизація та робототехніка», а також на «Авіаційній техніці», «Інформаційних системах» і «Кібербезпеці».

Середній та мінімальний бали за IT-спеціальностями

Найбільше зарахованих на IT-спеціальності — в КПІ ім. Сікорського, Львівській політехніці, ХНУРЕ, ВНТУ та КНУ ім. Шевченка

Найбільшу кількість заяв від абітурієнтів на IT-спеціальності в цьому році отримали КПІ ім. Сікорського та Львівська політехніка — 21 436 та 20 037 відповідно. Це суттєво більше, ніж у інших вишах.

Далі йде трійка вишів: Вінницький національний технічний університет (6450 заяв), КНУ ім. Шевченка (6213) та ЛНУ ім. Франка (6154). Ця ж п’ятірка університетів була найбільш популярною серед вступників і рік тому. Всі п’ять вишів отримали в 2026 році більше заяв ніж рік тому, але найбільший приріст у ВНТУ, КПІ та Львівській політехніці — кількість заяв стала більшою на 49%, 46% та 44%.

Найбільше зарахували студентів на IT-спеціалізації в 2026 році такі виші: КПІ ім. Сікорського, Львівська політехніка, ХНУРЕ, ВНТУ, КНУ ім. Шевченка.

Найбільшу кількість заяв в розрахунку на одного зарахованого студента отримали такі університети: Київський університет інтелектуальної власності та права (41 заява), Міжнародний університет (26), «Одеська юридична академія» (23), «Києво-Могилянська академія» (10), Рівненський державний гуманітарний університет (10).

Кількість заявок і зарахованих за університетами

*Кількість заяв на одного зарахованого для загалом показана для ЗВО від 20 зарахованих, на бюджет — від 10 зарахованих у ЗВО.

Для кожного університету, який цього року зарахував не менше як 20 студентів на ІТ-спеціальності, ми порахували середньозважений конкурсний бал абітурієнтів, які вступили до цього ЗВО. Середньозважений конкурсний бал враховує середній конкурсний бал на кожну IT-спеціальність в університеті і кількість студентів, які на неї вступили. Наприклад, в університеті дві IT-спеціальності із середніми конкурсними балами 170 і 150. При цьому на першій спеціальності вчаться 70% всіх першокурсників, на другій — 30%. Середньозважений конкурсний бал буде рахуватися так: (170*0,7)+(150*0,3) = 164 бали.

Четвертий рік поспіль найвищий середньозважений бал зарахованих — в УКУ. Порівняно з 2025 роком він зріс зі 178 до 180 балів. Мінімальний конкурсний бал вступників УКУ також залишається найвищим третю кампанію поспіль і за рік підвищився зі 161 до 165 балів. Нагадаємо, що бюджетних місць в УКУ немає.

Друге місце за середньозваженим балом посідає KSE (174 бали), третє — НаУКМА (166 балів). Далі йде група вишів з близькими між собою показниками: ОНУ імені І. І. Мечникова, Львівська політехніка, КНУ імені Тараса Шевченка, ХНУРЕ, ЛНУ ім. Франка та інші.

У всіх ЗВО, де є бюджетні місця, середній бал зарахованих на бюджет вищий, ніж на контракт. Порядок університетів за цим показником загалом близький до порядку за середнім балом усіх зарахованих.

Одеська та Дніпровська політехніки були найбільш легкими для вступу на бюджет — абітурієнтам вистачило 115 та 121 балу для вступу. А загалом для вступу найменшого балу вимагали приватний МЕГУ (100 балів), Поліський НУ (100), Полтавська політехніка (101), КПІ ім. Сікорського (103), ХНЕУ (104).

Якщо аналізувати лише на ЗВО з бюджетними місцями, то бачимо дещо іншу картинку. За винятком KSE та НаУКМА, у більшості ЗВО середній бал бюджетників на IT-спеціальності тримається переважно в межах 158–164 балів. Хоча серед усіх зарахованих різниця між цими університетами значно більша — через контрактний набір.

Cередні та мінімальні бали зарахованих за університетами

Категорії вишів, куди вступають майбутні айтівці

Цього року редакція DOU спробувала більш комплексно подивитися на виші, куди йдуть вступники на ІT-спеціальності. ЗВО дуже відрізняються за розміром, популярністю серед абітурієнтів, конкурентністю вступу, мінімальним і середнім балом зарахованих. Тому ми зробили візуалізацію, де відображена «конкурентність» вишу (кількість заяв на одного зарахованого), рівень підготовки вступників (середній бал зарахованих) і кількість зарахованих.

Виявилося, що в нас є кілька різних типів ЗВО, які пропонують IT-спеціальності.

УКУ, KSE та НаУКМА мають найвищі бали на IT-спеціальності (з великим відривом) та порівняно невелику кількість зарахованих. Львівська політехніка, КНУ імені Тараса Шевченка, ЛНУ імені Івана Франка та ХПІ — це сильні за вимогами до середнього балу й водночас затребувані університети. Вони поєднують високі бали з великою кількістю заяв.

Окрема категорія — великі технічні лідери: серед них — КПІ ім. Сікорського, Одеська політехніка, ХНУРЕ, ХНУ імені В. Н. Каразіна. Вони зараховують сотні або тисячі першокурсників на IT-спеціальності і водночас утримують досить високий середній бал. Кількість заяв на одного зарахованого тут не рекордна саме через великий набір.

Натомість КНЕУ, ДНУ імені Олеся Гончара, Чернівецький та Волинський університети належать до групи «популярні, але доступніші»: заяв багато, проте середні бали вступників помітно нижчі. Імовірно, частина абітурієнтів розглядає їх як більш реалістичний або запасний варіант.

Водночас набір на бюджет значно менше розділяє університети за рівнем вступників, ніж набір загалом: у більшості з 30 вишів-лідерів середній бал зарахованих на бюджет становить близько 160. У Полтавській політехніці середній бал зростає зі 142 серед усіх зарахованих до 160 серед бюджетників, у Чернігівській — зі 144 до 159, у Житомирській політехніці — зі 141 до 156, у Дніпровській — зі 149 до 160. Загальний результат цих ЗВО знижує контрактний набір, але їхні зараховані на бюджет за балами майже не поступаються зарахованим у виші-лідери.

На візуалізації на бюджет ми бачимо цю картину більш виразно. KSE і НаУКМА залишаються окремою верхньою групою, за ними йдуть ОНУ імені І. І. Мечникова та Львівська політехніка, а більшість великих державних університетів стискається у щільний кластер з середнім балом близько 159–161 бал. Відмінності між столичними й регіональними ЗВО проявляються вже не стільки в балах на бюджет, скільки в кількості бюджетних місць (кількість зарахованих на бюджет — розмір крапки).

Водночас крайні праві точки візуалізації не завжди означають шалений конкурс. Іноді це просто невеликий набір. Тому важливо дивитися не лише на положення крапки, а й на її розмір.

Матриця: топ 50 вишів

Кількість заяв на одного зарахованого для загалом показана для ЗВО від 20 зарахованих, на бюджет — від 10 зарахованих в ЗВО. Вісь X подана в логарифмічній шкалі.


Аналітика: Дар’я Перекосова

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

14 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Мені нагадує 2000-2010 роки, коли такий конкурс був на юристів, банкірів в університети. Якщо серед випускників півгрупи ще влаштовувалися, то інші- перекваліфікацію проходили, або шукали хоча б щось.

Мені нагадує 2000-2010 роки, коли такий конкурс був на юристів, банкірів в університети.

імхо воно з 90-ті вже було в повний рост

... в принципі 80-ті певно теж я загалом так швидко не можу пригадати коли би stem були саме «престижні» у нас у ссср

то інші- перекваліфікацію проходили, або шукали хоча б щось.

ну так головне ж була не освіта а диплом про вищу освіту

... єто другоє ))

ЗЫ: плюс хлопцям була відсрочка від срочки

А в США правило «без бумажки ты какашка» типу не працює ? І чим дорожче цей папірець, наприклад Гравард, Йель, Стенфорд чи Прінстон — тим сильно кращі усі умови ? Особливо в таких сферах як Медицина та Юрисприденція, в яких династії в 3-4 поколінь мінімум (усю роботу при цьому робить середній персонал, BTW і в збройних силах в тому числі бо на таку махіну усім Сенатори дозвіл на вступ до вчилища не підпишуть, віська готують собі величезний корпус сержантів та чіфів через числені учебки).

А в США правило «без бумажки ты какашка» типу не працює ?

а ще у нас негрів лінчують (( кляті ухилянти! ((

... але загалом при тому як не дивно той самий сша таки виграв гонку озброєнь і холодну війну у то самого ссср

виходить у сша бумажки кращі ніж какашки у ссср селяві просто бізнес

Факт є факт, та виграв ціною яка завела Америку і західний світ в те, що зараз. Арт снаряди неможливо наростити випуск і пенсіонерів повертають на виробництво, бо не має тих самих людей з папірцем з «техеікумів» їх просто не навчили, усі перлись на MBA навчатись.
Щоправда Трамп виправляє зараз, забравши державні грощі зокрема у Гарварда і перевивши їх на проф-тех освіту і школи. Так само в деяких зразках збої доля китайських компонентів доходе до 70%. Китай запросто може зупинити їх виробництво як таке переставши повставляти комплектуючи.
Як так сталось що в США на вулицях стільки бомжів, така кількість наркотиків і т.д. теж рекомендую поцікавитись зворотною стороною політики Рональда Рейгана. А там був допінг у виді зрізання соціалки і підвищення податків, разом із «добровільним обмеженням експорту» для Японії і т.п.
Так що не завжди «ринок порішає» працює, що власне в Америці теж зрозуміли.

а ще у нас негрів лінчують

Так ніби ж душать коліном в горло ні ? uk.wikipedia.org/wiki/Black_Lives_Matter

в KSE — мутки топ рівня. За даними декларацій НАЗК за 2025 рік, виплати від Київської школи економіки та пов’язаних із нею юридичних осіб отримували:
• Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка у звітному році, — 3 243 529 грн гонорарів від університету КШЕ.
• Олексій Соболев, міністр економіки, довкілля та сільського господарства, — 1 816 728 грн зарплати за сумісництвом в університеті КШЕ.
• Владислав Власюк, радник — уповноважений Президента України з питань санкційної політики, — 2 842 166 грн гонорарів від благодійного фонду «Київська школа економіки».
• Інна Совсун, народна депутатка України, — 642 630 грн зарплати від університету КШЕ.
• Руслан Сидорович, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, — 81 299 грн зарплати за сумісництвом і 139 906 грн гонорарів від університету КШЕ.
• Роман Грищук, народний депутат України, — 16 924 грн зарплати за сумісництвом в університеті КШЕ.
• Марина Бардіна, народна депутатка України, — 16 924 грн гонорарів від університету КШЕ.
• Наталія Шимко, заступниця генерального директора ДП «Прозорро», — 22 549 грн гонорарів від університету КШЕ та 24 675 грн від ГО «Інститут Київська школа економіки».
• Максим Солодаренко, головний експерт відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ, — 80 000 грн зарплати за сумісництвом в університеті КШЕ.
• Максим Тимців, головний інспектор Національної поліції України, — 38 527 грн зарплати за сумісництвом в університеті КШЕ.
Серед колишніх високопосадовців такі доходи за 2025 рік задекларували:
• Катерина Рожкова, колишня перша заступниця голови НБУ, — 389 290 грн зарплати від університету КШЕ.
• Сергій Головатий, суддя Конституційного Суду України у відставці, — 279 549 грн зарплати від університету КШЕ.
• Тимофій Милованов, колишній міністр, який декларувався як член наглядової ради «Укроборонпрому», — 401 334 грн зарплати від університету КШЕ, 3 640 871 грн від ГО «Інститут Київська школа економіки» та 15 785 200 грн від американської Kyiv School of Economics.
У деклараціях за попередні роки також зазначені:
• Сергій Кіяшко, у декларації — головний експерт НБУ: за 2022 рік — 25 445 грн зарплати від університету КШЕ та 377 094 грн від благодійного фонду «Київська школа економіки».
• Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ: за 2021 рік — 6 000 грн гонорарів від ТОВ «Київська школа економіки та менеджменту».
• Мустафа Найєм: за 2018 рік — 12 116 грн гонорарів від університету КШЕ.
• Віктор Пинзеник, народний депутат України у звітному році: за 2017 рік — 77 102 грн зарплати від ТОВ «Київська школа економіки та менеджменту» та 12 422 грн від благодійного фонду «Київська школа економіки».
Усі суми — за відповідний звітний рік

Такий великий список, але суть трохи дивна.

Ну от припустимо Сергій Головатий — колишній суддя конституційного суду, що студентам-бакалаврам спеціальності Право читає лекції з конституційного права. Це типу погано? Ви б відмовились? І так по більшості

Вони і в Америці роблять те саме, скажімо Клінтони і Обама «читають лекції», їх можна дивитись в записах і там чистий Генрі Кіссінджер тиражується у перших і політика геополіттчного домінування (хоча Кіссінджер це республіканець) і політична передвибоча пропаганда проти сучасних республіканців, з відверто соціалістичною риторикою.

Ну «соросятня» — не комерційна організація формат 501 с 3 Вашингтон ДС. Звісно це усе не безкоштовно, як тільки поток цих грошей від демпартії припинеться, уся політика розгонернеться радикально.

Це те саме як в нульові батьки перли по енерції дітей на економічні і менеджмент, що скінчувалось торговлею на базарі чи роботі в МОЛ-і для переважної більшості.
700 людей на місце подекуди вже зараз, і ще 23-24 тисячі випускників за 5 років.
Історія людей нічого не вчить. Динаміка каже, що за 5 років такої кількості робочих місць в індустрії швидше за усе просто не буде. ШІ прогнозує, що робочих місць буде буде не більше ніж для 12% сьодняшніх абітурієнтів, а поріг входу в професію буде на рівні стронг мідла або сініора.
При тому 30% статистично самі переводяться з компьютерних наук, особливо дівчата — на яких батьки надавили, але їм не подобається цим займатись.

jobs.dou.ua/...​rends/categories/2026-09
Зараз звінсно не дно 2023 із 700+ відгуків на одну вакансію. Та усеодно станом на 2026 на вакансію Front End 274.6 відгуків, Back End Node.js — 184.5 на вакансію QA — 112.7, PHP — 109.9
А найнижча конкуренція в цевілтній справі знову — Finance та Marketing тобо як і в 90-тв знову треба бухгалтер. Звісно дизбаланс проказує, що ринок йде в дно, ІТ компанії активно шукають нові контракти тому наймають людей чкі робитимуть продажі.
Серед программітістів найкращій зараз стек це — Python, але не будь який а з AI/ML знаннями, математична статистика, аналіз данних та маркетинг на основі данних і т.д.
Найнижча конкуренція у «віськова справа», «вакансій море» — бажаючих не дуже.

Кількість вакансій падає кількість вступників росте