Після 40+ років роботу шукати складніше — аналізуємо ейджизм в українському ІТ

З віком айтівцям стає складніше знаходити роботу. А ще вони частіше стикаються з дискримінацією. У цій аналітиці розповідаємо, скільки спеціалістів зазнають дискримінації за віком під час пошуку роботи, як довго шукають нове місце та скільки заробляють.

Ключові тенденції:

  • молодші айтівці швидше знаходять роботу, тоді як старші фахівці довше перебувають у пошуку;
  • ейджизм стає помітнішим з віком: якщо серед айтівців 30-34 років про дискримінацію під час пошуку роботи говорять 9% респондентів, то серед айтівців 45+ — 64%;
  • найчастіша причина дискримінації айтівців у пошуку роботи вважають overqualified (надто кваліфікованими). Натомість серед кандидатів у віці 45+ найчастіша причина дискримінації — через вік.
  • з віком зарплати айтівців зростають — якщо до 24 років медіана становить $1500, то у віці 45+ — $3500.

Як ми рахували

Дані про пошук роботи залежно від вікової категорії ґрунтуються на опитуванні DOU про ринок праці, що проводилося у березні-квітні 2026 року. У ньому взяли участь 3777 айтівців в Україні та 943 українські айтівці за кордоном різних спеціалізацій і тайтлів.

Дані щодо зарплати зібрані на основі літнього зарплатного опитування у травні-червні 2026 року, в якому взяли участь 14 631 айтівців в Україні та за кордоном. Медіанні зарплати у кожній віковій категорії розраховані відповідно до кількості анкет у цих групах.

У цій статті фокусуємося на тому, як вік айтівців впливає на тривалість їхнього пошуку роботи, дискримінацію з боку роботодавців і зарплатню.

⏰ Айтівці від 45 років шукають роботу в середньому понад 5 місяців

Як аналізували

Для аналізу тривалості пошуку роботи ми використовуємо і медіану, і середнє значення. Медіана краще показує типовий досвід більшості, бо на неї майже не впливають крайні значення. Середнє, навпаки, чутливе до таких випадків і допомагає побачити, наскільки дуже довгі й інтенсивні пошуки впливають на загальну картину. Тому медіану варто читати як орієнтир для типового пошукача, а середнє значення — як сигнал про нерівномірність досвіду всередині групи.

Що молодший айтівець — то швидше він знаходить нове місце. Серед опитуваних, які загалом шукали нову роботу, середня тривалість пошуку становила 16 тижнів, а медіанна — 11 тижнів. Що старші респонденти, то довше в середньому триває пошук: від 12 тижнів серед людей до 24 років до 23 тижнів серед людей 45+.

Різниця особливо помітна серед тих, хто ще не знайшов роботу:

  • У наймолодшій групі вони шукають її в середньому 12 тижнів.
  • У групі 25-29 років — 17 тижнів.
  • Серед 45+ — уже 27 тижнів.

Серед тих, хто вже знайшов роботу, вікова різниця менша: середній пошук триває від 11 тижнів у наймолодших до 15-16 тижнів у групі 40+. Тобто старші люди не лише довше шукають роботу в середньому, а й частіше залишаються в пошуку надовго. Найбільший розрив — саме серед тих, хто ще перебуває в пошуку роботи.

Як швидко знаходять роботу люди різного віку

🏆 Найбільше дискримінують «надто кваліфікованих»

Серед тих, хто шукав роботу протягом останнього року, 37% стикалися з упередженим ставленням або дискримінацією під час пошуку (загалом, а не лише через вік). Водночас 45% такого досвіду не мали, ще 18% не змогли однозначно відповісти.

Що старші респонденти, то частіше вони стикаються з дискримінацією: серед айтівців до 24 років із нею стикалися 26%, а серед 45+ — уже 59%. Після 30 років показник швидко зростає:

  • 35% у групі 30-34 років;
  • 43% серед 35-39-річних;
  • 50% серед 40-44-річних.

Відповідно, з віком зменшується і частка тих, хто не стикався з дискримінацією. Серед наймолодших таких 55%, тоді як серед респондентів 45+ — лише 23%.

Чи стикалися з дискримінацією під час пошуку роботи за останній рік

Найчастіше айтівців дискримінують через те, що вважають їх overqualified (надто кваліфікованими). Таку причину назвали 39% респондентів. Старші кандидати частіше зазнавали дискримінації, бо їх вважали занадто кваліфікованими. У вікових групах 40-44 і 45+ їхня частка становить 47% і 44%, тоді як у категорії до 24 років — 18%.

Зокрема, у вікових групах

Ще 35% загалом пов’язали дискримінацію з тим, що живуть в Україні. Їхня частка найбільша у вікових групах 30-34 роки та 35-39 років.

Дискримінація за віком також стає однією з найпоширеніших причин упередженого ставлення до кандидатів. Якщо серед респондентів до 24 років на неї вказують 30%, то серед людей 45+ — уже 64%. Натомість найменше про дискримінацію за віком говорять айтівці в групах 25-29 років та 30-34 роки (12% та 9% відповідно).

Тривала перерва в роботі теж може впливати на ставлення роботодавців, але зустрічається рідше. Загалом про неї згадали 16% респондентів; найчастіше — люди 25-29 років.

Інші причини: проживання за кордоном, гендер, національність, раса чи мова, проживання у прифронтовому регіоні, наявність дітей, вагітність або декрет, досвід служби у війську — згадуються значно рідше й не мають такої вираженої вікової залежності.

Які причини дискримінації найбільш поширені

👴 Серед старших айтівців, які шукали роботу, лише третина її знаходить

Молодші айтівці частіше перебували у фазі активного пошуку роботи і частіше її знаходили. Наприклад серед людей до 24 років 72% шукали роботу, з них знайшли — 66%. З кожною наступною віковою групою частка успішно працевлаштованих знижується — у групі 45+ років вона становить 34%.

Відповідно, із віком зростає частка тих, хто шукає роботу, але поки не може її знайти. Серед людей до 24 років таких 25%, тоді як серед респондентів 45+ — уже 32%.

Ще помітніша різниця — у ставленні до самого пошуку. Серед наймолодших лише 7% не шукали нову роботу і не думали про це. У групі 45+ таких уже 22%. Так само з віком збільшується частка тих, хто не шукає роботу активно, але готовий розглянути цікаву пропозицію: від 14% серед людей до 24 років до 21% серед 40+.

Як айтівці шукають роботу залежно від віку

💵 Після 35 років зарплати в ІТ майже не ростуть

Хоча старші кандидати довше і складніше шукають роботу та частіше зазнають дискримінації, їхні медіанні зарплати вищі. У віковій групі до 24 років медіана становить $1500, тоді як 40-44 роки мають найвищу медіану — $3550.

Зазначимо, що після 35 років показник майже не змінюється і тримається в межах $3500-$3550, зокрема й серед фахівців 45+.

Водночас у тих, хто змінив роботу упродовж року, зарплати загалом нижчі, ніж на ринку в цілому: їхня медіана становить $2319 (загальна медіанна зарплата на ринку — $2900).

У більшості вікових груп після зміни роботи айтівці отримують менше, ніж загалом заробляють їхні ровесники. Наприклад, айтівці віком 35-39 років, які працюють у компанії менше року, отримують $3000, тоді як загальна медіана для цієї вікової групи — $3500. Виняток — респонденти 45+. У них медіана після зміни роботи становить $3600, тоді як загальна $3500.

Скільки заробляють айтівці залежно від віку

Додамо, що серед розробників найвищі зарплати мають спеціалісти віком 30-34 роки — $4400.

Найшвидше зарплата зростає на початку кар’єри — від $2000 у фахівців до 24 років до $4400 у групі 30-34 років. Після цього зарплати тримаються приблизно на одному рівні: у фахівців 35-39 років медіана становить $4260, а серед 45+ — $4000.

А вас дискримінували через вік? Розповідайте про свій досвід у коментарях 👇

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

74 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

взагалі не розумію як це можна об’єктивно оцінити — «не взяли через вік»
вам же не відмовили з таким формулюванням
тобто це думка (здогади) самого кандидата — як перевірити чи він просто не облажався на співбесіді?

Якраз часто відмовляють «через вік»..

та елементарно. опис вимог вакансії написаний прямо з твоєї біографії, але приїжджає автовідлуп " ... з іншими кандидатами що краще підходять", а через тиждень та сама вакансія публікується знову. приймав участь в такому спектаклі десятки разів. або ось іще прекрасне: переписуєшся із хрю, і так й усе підходить, і так воно раде що ти погодився зайти в процес, а потім десь вилізе інфо про вік — і привіт, спілкування переривається на півслові. і в таких спектаклях я теж брав участь, при чому два рази це навіть був мєрзкій омозон. скрізь ейджизм цвіте і пахне на жаль.

Після 40+ років роботу шукати складніше

тут і до 40 впринципі непросто

Відео для тих хто боїться overqualified кандидатів

Я маю сумніви, що

overqualified

взагалі існує

просто відмазка, щоб людину не ображати або не казати справжню причину

Панове прихильники «прямого контракту», будь-ласка, поясніть мені одну річ
Якщо ми беремо усі «прямі контракти», далі виключимо із цієї множини продуктові компанії з іноземним замовником, які присутні в Україні, далі виключимо весь фріланс, чи отримаємо ми пусту множину?
Наскільки я розумію термін «прямий котнтракт», то сенс в тому аби не віддавати частину виручки аутсорс галері. Тож продукт і фріланс цьому цілком відповідають. Чи все ж є якась іще категорія «прямих контрактів», яку я не врахував?

який внутрішній зміст терміну «фріланс»? в моїй картині світу прямий контракт і є фрілансом. от наприклад я кілька років веслав в британському стартапі, напряму, підписали угоду про надання консультаційних послуг, і вперед. ФОП приймає кошти свіфтом на свій ФОП рахунок, як ведуть бухгалтерію британці я хз, але таких контакторів у них був вагон, тобто жодних проблем це не викликало.
тому, узагальнюючи: так, прямі контракти існують, платять на них зазвичай дуже добре, умови — ну як домовишся, у мене була відпустка і 5 днів лікарняних на рік, плюс їхні bank holidays, вважаю дуже хороші умови. із недоліків — можуть виперти одним днем, що власне посудина в якийсь момент і зробила із більшістю зовнішніх контакторів в рамках політики back to office.

Фріланс — це чисте підприємництво. В нашому випадку в ІТ. Без найменших гарантій стабільності. Без будь-яких лікарняних чи відпусток.
Частіше за все контракти короткострокові (до 1 року). Ці контракти доводиться шукати постійно.
До прикладу ось класична фріланс-вакансія
jobs.dou.ua/...​ferroom/vacancies/370038
Явно є люди, які розглядають прямі контракти так, ніби це якийсь фріланс із усіма плюшками стабільності. Не те щоб я наполягаю, що цього не існує
Але виглядає як «святий грааль». Всі його шукають, ніхто не бачив, впевнені що він існує
ЗП 5к на мідла, лікарняні і відпустка, контракт безстроковий, нотіс період 3 міс

Під «фріланс» можна підтягнути все, що завгодно: і другу роботу на другу галеру, і епізодичне консультування, і викладання, і проєкти на так званих «фріланс-біржах», і короткострокові проєкти на галерах.
Можна ще згадати «фріланс-студії», тобто міні-галерки, де команда ІТшників шукає різні проєкти.
Тому мені цей термін не подобається, як такий, що дуже розмиває суть питання тому що кожен буде розуміти своє.

Опишу свою поточну зайнятість бо в моєму розумінні це є класичний Прямий контракт: Я знайшов вакансію компанії, яка базується «на Заході», в Україні жодного представництва нема, договір зі мною, як ФОП на надання послуг.
Всі роботи, які можна описати так само — є прямими контрактами.

Ні, не отримаємо. У мене прямий контракт, я не фрилансер

Тоді якщо можна кілька уточнюючих питань
1. Чи є у вашій компанії офіс в Україні?
2. Чи надає компанія лікарняні та відпустку
3. Чи є контракт безстроковим, а якщо ні, то чи легко його продовжити?
4. Де ви знайшли цей контракт (або де вас знайшли)?

я відповім теж, бо прямі контракти існують)

немає

надає, 25 робочих днів відпустки, 5 робочих днів лікарняних, усі державні свята їхньої країни

контракт є безстроковим із 2-ма місяцями на попередження з обох боків; коли зовнішніх контакторів масово випиляли, то оплату двох цих місяців переказали в повному обсязі. а ще внески у приватний пенсійний фонд і регулярні плюшки типу подарункових сертифікатів на амазон чи до ресторанів

знайшли мене, лінкедін, сторонній рекрутер

ну існують прямі контракти, існують. і є мідли по п’ять і сеньйори по сім, із відпустками і лікарняними. це все є))

  1. Немає
  2. Відпустку так + всі вихідні США, лікарняні ні, спортзал так, + всякі плюшки (наприклад, сертифікати на Амазон)
  3. Так, є
  4. На доу

Після 2021 шукати складніше
А вік то таке

Overqualified це або ейджизм або спроба приховати якесь інше упередження. Усі ці піде в інше робоче місце бо буде не цікаво чи мало грошей каже про дуже низькі знання людини яка так думає.

Нажаль точно і не дізнаєшся. Але було б цікаво почитати інсайди від HRів, в яких випадках вони писали overqualified, яка дійсно було причина за цим, при умові, що по грошах домовились.
Якщо людину все влаштовує, то по лозіці навпаки компанія має хвататись за таких.
Для людини 35-40+ навпаки стабільність в роботі і зрозумілі задачі це плюс, а не бажання хвататись за якісь стартапи, щоб було цікаво і розважали його, особливо коли є родина і обов’язки.
Також у нас наче не пожиттєвий найм і компанія також може скоротити чи звільнити людину. Ніхто також не відміняв випробувальний термін, який для того і інсує і працює у дві сторони, чомусь за нього забувають, або навмисне ігнорують.
А гарантії, що інша людина «не піде» також немає. І як я писав під іншим постом, що у джуна, який виріс шансів і причин піти більше, бо вже має комерційний досвід і на новому місці може отримати +50-100%, замість підвищення зп на 10-15% в компанії де працює. Тому ці «ризики» дуже дивні.

Де хто вважає що проєкт може стати людині нецікавим і прийдеться знов когось шукати. Коротше це більше про мотивацію.

Мені 56 рочків, і з 2015 я жодного разу не подавався на вакансію. Навіть на найшикарнішу.
Просто сидів з профілями на лінкеді та джинні і читав, що мені пишуть рекрутери. Бували місяці, коли мені пропонували по 6-7 вакансій. Правда, рекрутери дупля не нарізають в темі, і 3/4 всіх заходів було по БД, якими я не займаюся, але так чи інакше 1-2 цікавих пропозиції щомісяця я отримую. Мені вистачає.

В мене була «мрія» вивчити Фортран, кобол.. я не знаю ПЛ-1... ну шо там ще в ПРОДІ і є дефіцит людей — ну забезпечити собі майбутне :)))

фортрана зараз дуже мало, і у всіх випадках він іде в комплекті з пітоном і майже у всіх — також із с++. а фактична робота із фортраном майже завжди полягає у перезбиранні старих бібліотек під сучасні платформи і інтеграція в нові продукти, тобто більше робота із конфігураціями і налаштуваннями, ніж з алгоритмами і кодингом. ще окремим квестом буде пояснювати замовнику, що для отримання нормальної продуктивності прийдеться купити компілятор від виробника платформи, і за нормальні гроші.

Сміх сміхом, а я здавав фортран двічі за місяць. Один раз в КПІ, другий — в КІІГА...

Так вони вік не бачать. Навіть коли дивляться в профіль то не віддупляють що там дядько за 50+. Тим більше ми фото ж не оновлюємо кожен рік :). А потім такі «оппа! Overqualified». У мене була співбесіда коли інтервʼюер зайшов і... вийшов.

На джинні, якщо пропозиція цікава, я відправляю CV — там є дата народження. І, що цікаво, найкращі мої клієнти були моїми ровесниками, а подеколи й на 5-10 рочків старші. Великий досвід та довга історія в ІТ, коли колеги не вчора зайшли, а ще з мейнфреймів та 286-386-х в індустрії, коли читали Кнута та Дейкстру, Буча, Кодда і Дейту, а подеколи навіть Брукса, то одразу є контекст, і ціла купа дрібниць є очевидною для всіх і пояснювати не треба.

А от з молодими не так. Зоопарк від О’Рейлі вже ніхто не читає, і часом натикаєшся на повне незнання абсолютної бази.

і часом натикаєшся на повне незнання абсолютної бази.

гірше там і не розуміння як то не здатність напевне просто самого «усвідомлення» цієї бази

Та ні, такого, щоби не могли зрозуміти, я не зустрічав ніколи. Поясню — віддупляються. Але ж є речі, які не потрібно пояснювати.

Наприклад, є файл, який треба закриптувати та стиснути. В якому порядку слід робити ці дві операції?

40 річним розробникам можу порекомендувати не шукати роботу в українському ІТ.
а шукати закороднні компанії, прямі контракти, або кліентів напряму.
знайти складніше, але багато проблем з українського іт відсікається одразу

Цей «Прямий Контракт», якого всі так сильно прагнуть, це фріланс? Чи різниця є?

Аутстаф до іноземної компанії як приклад, це не фріланс.

Повністю підтримую, тільки гарні враження.

К тому же, многие отказываются принимать антидепрессанты и дневные стимуляторы

Самая большая ложь — это статистика )
В чём ошибка:
1. Молодые ищут работу исполнителей: Middle / Senior. Таких вакансий просто больше, чем лидов / архитектов.
2. У молодых слишком мало опыта, чтоб претендовать на норм ЗП. Лид с 2-мя годами опыта (именно как лид) хочет намного меньше, чем лид с 10+ годами опыта.

Поэтому, если смотреть на цифры, в отрыве от понимания причин — и получаем эйджизм.
По факту, его нет.
Есть дохрена примитивных проектов типа «2 формочки, 3 кнопочки», где не надо суперквалификация. И логично, что чувака с 10+ опыта туда не возьмут — туда возьмут миддла за $1500 гросс.
Зато на реально сложные проекты «подающих надежды» лидов с 1..2 годами опыта не позовут — умрут они там :) А если и позовут — то через полгода их оттуда уберут и пригласят меня за те деньги, что я назову, чтоб я разгрёб ту кучу говна, которая после них получилась. Не раз уже с таким сталкивался.

Я выскажу непопулярную позицию: разработчики с возрастом стремительно скуфеют, лысеют, реже моются, болеют ожирением и плохо смотрятся в камере. К тому же, многие отказываются принимать антидепрессанты и дневные стимуляторы, чтобы справляться с багажом неудач и семейных неурядиц, которые накапливаются с возрастом, что выражается в токсичности на работе.

Красивых и подтянутых анков никто по возрасту не дискриминирует. Пацаны, следите за собой, накладывайте масочки и патчи перед сном, пересаживайте волосы с затылка на ваши залысины, наблюдайтесь у диетолога и трихолога, лечите зубы и дважды в год делайте ультразвуковую чистку. Ходите на психотерапию, не забывайте принимать таблетки и чаще улыбайтесь!

плохо смотрятся в камере

ХЗ, что там у тебя в конторе.
Я даже не помню, когда камеру включал на ноуте.

Так это один из примеров. И у меня не контора, а глобальная компания, корпорация почти что, где соответствующие зарплаты и хайринг со всего мира с глобальной же фул удаленкой. По-сравнению с СНГ скуфами 40+ навиниренные и подкачанные анки из стран первого мира выглядят куда выигрышней потому что они через одного метросексуалы и следят за собой, английский на уровне родного, cultural fit у них лучше с белыми господами. Почти все протерапевтированные сладкие котики (ну или делают вид, поедая пригоршнями таблетки для кукухи) и возьми 40 летнего жирного снг-токса для сравнения. Кого бы ты нанял? То-то же!

И у меня не контора, а глобальная компания, корпорация почти что, где соответствующие зарплаты и хайринг со всего мира с глобальной же фул удаленкой

Так и я в такой же работаю. Не помню, сколько там тыщ морд, больше 40k вроде.

По-сравнению с СНГ скуфами 40+ навиниренные и подкачанные анки из стран первого мира выглядят куда выигрышней потому что они через одного метросексуалы и следят за собой
Кого бы ты нанял?

Для работы? Или для сексуальных утех?
Для 1-го — вообще похер, как он(а) выглядит. Меня парит только качество сделанной работы.
Для 2-го нанял бы сладких тёток модельной внешности лет эдак 20..25, мужики мне вообще без надобности )))

Для работы?

Для выполнения работы, конечно. Но только так, чтобы у тебя люди не выгорали и не увольнялись пачками от одной токсичной «суперзвезды», ибо это дороже обходится, чем нанять посредственных, но позитивных работяг. Хардскиллы можно приобрести с опытом за месяцы, софтскиллы — нет, их обретают в молодости. По мере взросления ты только костенеешь.

Или для сексуальных утех?

Решения о найме принимаешь не ты и не такие как ты, а те, кто поближе к заказчику, излучают ему свою лояльность, молодость, позитив, готовность хвататься за любую задачу и зарабатывать деньги инвесторам (на самом деле, делегируя эту задачу рабам вроде тебя и подгоняя их «быстрей-быстрей»).

Для выполнения работы, конечно

Тогда не похер ли, как он(а) выглядит?

Решения о найме принимаешь не ты

Финальное решение — да. А вот решение о их квалификации (что является необходимым условием для прохождения кандидата на следующий этап) — принимаю как раз я. Поскольку именно я провожу технические интервью. Ну и при наличии наскольких кандидатов, потенциально прошедших все этапы, именно меня спросят, с кем из них я предпочту работать. Естессно, с учётом прочих параметров типа ЗП, времени перехода и т.д.
Так что — и тут мимо :)

на самом деле, делегируя эту задачу рабам вроде тебя и подгоняя их «быстрей-быстрей»

Снова мимо :) Я как раз лид, не исполнитель. Именно я подгоняю «позитивных» рабов и определяю объём и сроки выполнения задачи. Ну и выполняю те части, которые «позитивные, но посредственные» рабы нормально сделать не в состоянии.
Эдакий гибрид архитекта и манагера :)

Тогда не похер ли, как он(а) выглядит?

Так я не только про внешний вид. Встречают всегда по одежке. Конечно, будь человек весельчаком, инициативным и позитивным, как он выглядит в камере становится неважным, но обычно внешняя неряшливость идет в комплекте с токсичностью в голове. А софт-скиллы гораздо важнее хард-скиллов, ведь их нельзя изменить за адекватное время, в отличие от хард-скиллов. Эффективность курсов по какому-нибудь AWS в десятки раз больше, чем эффективность курсов по «нетоксичному общению».

Ну и при наличии наскольких кандидатов, потенциально прошедших все этапы, именно меня спросят, с кем из них я предпочту работать. Естессно, с учётом прочих параметров типа ЗП, времени перехода и т.д.
Так что — и тут мимо :)

Ты не можешь нанять весь рынок. А я найму скорее командного игрока, который впишется в команду и не будет отравлять собой атмосферу в коллективе, даже если он чего-то не знает. Еще одна токсичная суперзвезда, кроме себя самого, мне не нужна :D

Снова мимо :) Я как раз лид, не исполнитель.

Я тоже сижу по ту сторону стола, и? Я от некоторых персонажей просто на стену лезу, от их манеры общения. Разогнал бы всех к чертовой матери, а у них лиды такие как ты. В итоге, у меня люди в команде выгорают. Хорошие люди, с которыми и кальян покурить можно и на корпоративе хорошо погудеть. А скуфяры снгшные из своих молдавских Рышканов да грузинских Кутаиси не выбираются, ибо нелюдимые и «да что я там не видел».

Еще одна токсичная суперзвезда, кроме себя самого, мне не нужна :D

Вот тут согласен )
Я исхожу из аналогичных принципов.

Хорошие люди, с которыми и кальян покурить можно и на корпоративе хорошо погудеть

Если набирать людей с таким прицелом — лучше девушек брать лет 20..25, я уже выше писал. И глазу приятно, и выбор большой. А для работы я набираю, тех, кто умеет работать, а не курить. Ну и + у нас ремоут, ближайшие коллеги по команде находятся в 5 часах машиной. Поэтому кальян не при делах. Да и некурящий я :)

В итоге, у меня люди в команде выгорают

Бедняжки. Я им сочувствую. Но это — не точно :)

Разогнал бы всех к чертовой матери, а у них лиды такие как ты

Упс. Не повезло :) Смотри, как бы тебя самого не уволили :)
Такие лиды, как я, не особо любят тех, кто курит вместо работы.

Ти можеш бути дуже позитивним метросексуалом, і це не буде тобі в мінус, звичайно, навіть навпаки.
Але якщо ти будеш «плавати» на технічній співбесіді, моя думка різко зміниться — «По одежі зустрічають, по розуму проводжають». І далі ти не пройдеш, як би ти не сподобався HR-ці.
p.s.
як за..бало це ниття про «вигорання». ця херня десь з міленніалів почалась — «вигорають» вони, лампочки лапочки. Треба їм психолога, антидепресанти і саббатікали.

для розробників не актуально ІМХО.
помітив навіть тенденцію навпаки — чим страшніше кардр виглядає тим кращі в нього хард скіли. я б вибрав з такими людьми працювати, а не з метросексуалами яки строять з себе щось, а коли доходить до справи — там повний нуль, ні знань ні розуміння проблем, зато на словах...

Та хрін там. Приходить молодий тімлід, дивиться на чувака який років на 15-20 старший за нього і тікає, бо не знає як ним керувати,

А фембойчики у вас есть и анимешники? Если нет, то не вайб и не канон. Да и нормальная контора наоборот берет скуфов и в соц-пакет каждому по альтушке добавляет /s

Не особо это роляет в ИТ, все-таки не салон красоты, всегда смотрели на навыки, портфолио, над чем работал человек и как ведет диалог и реагирует на фидбек. В аутсорс конторах заказчикам вообще все равно как кто там выглядит. Следить за собой конечно нужно, особенно за здоровьем, не зависимо от работы, но без радикальных крайностей.

А фембойчики у вас есть и анимешники? Если нет, то не вайб и не канон. Да и нормальная контора наоборот берет скуфов и в соц-пакет каждому по альтушке добавляет /s

Побойтесь б-га тут нарративы страны-агрессора распространять. Ведь всем известно, что бесплатные альтушки только на госуслугах! Не надо нам тут такого в вильной краине! Предлагаю отечественным продуктом 3% альтушкосодержащим «ОляЮА» импортозаместить. У нас почти такое же есть дома!

Следить за собой конечно нужно, особенно за здоровьем, не зависимо от работы, но без радикальных крайностей.

У меня есть пример челика из чата, который комплексовал из-за облысения, пересадил волосы и с шевелюрой залетел на работку классную. Причем с ним эйчарки совсем иначе говорили: чаще улыбались, меньше неприятных вопросов. Год рождения он конечно не указывает, на западе оно и нельзя, но условные 30 лет эйчарки хорошо сделанного анка воспринимают за одногодку, а ему 40+. Думай.

єдиний аргумент це коли «зустрічають по одьожці» і типу на старті можуть «зняти бали» якщо від кандидата смердить, але це про банальні речі не про «тюнінг зовнішності» як ви пишите.

можливо шевелюра самому кандидату додала впевненості, деякі жінки для цього собі груди збільшують. це бачать інтервʼювери і вище оціюють

знаю одну организацию в Украине, где ваш внешний вид не играет никакой разницы, даже из дому на микроавтобусе на работу забирают. Правда не отпускают потом, но то уже мелочи.

стабільна робота з якої точно не звільнять, дуже контрастує з Укр IT зараз, де нема ні грошей ні стабільності :)

О, а я й забув про цю дискримінацію. Як цікаво, що в інших країнах її так ретельно приховують, що забуваєш.

згоден... майже 49 років (((( дуже важко щось знайти

After reviewing your profile, we’ve decided to move forward with other candidates at this time.
At the moment, it looks like the team will move forward with an offer for a candidate who was already in the process before you joined.
After careful consideration, we have decided not to move forward with your application for this role.

Моя перша і єдина відмова з формулюванням «overqualified». В статистику попадає геть точно. На той момент мені якраз було 45 років. :)

А, якщо серйозно я взагалі не розумію, звідки береться ця вся статистика. З мого досвіду, найбільше відмов мають геть розмиті формулювання, на кшталт: «ми вирішили продовжувати з кандидатом, досвід якого є більш релевантним для відкритої позиції». Що це за причина? Ейджизм? Дискримінація за місцем проживання чи за будь-якою іншою ознакою? Спробуй здогадайся. Десь 95% відмов, які я отримував, містили точно 1 (один) біт інформації — це відмова.

PS Ніколи не розумів цього «overqualified». Як на мене, людина «overqualified» лише тоді, коли запропонована робота їй нецікава через те, що вона вже нічого на цій роботі не може навчитися. Але як це можна визначити, якщо не знати людину близько або принаймні хоч якось? Ніяк. Тобто, ця причина для відмови — суцільна маячня.

«overqualified» в перекладі означає «ви дофіга знаєте і захочете більшу зарплату»

Інколи так, інколи ні. Я ще памʼятаю часи, коли рівень винагородження визначали прямо в описі позиції. Цей термін вже тоді існував і був доволі розповсюджений.

Трохи розвину думку: рекрутер боїться, що з надлишком знань кандидат буде продовжувати шукати вакансію яка відповідає цьому рівню знань. І, на мою думку, мова про більшу оплату, а не про інтелектуальнішу роботу ))

Тобто, ця причина для відмови — суцільна маячня.

Коли кандидатів більше, ніж вакансій, то не маячня, а ринковий механізм! Як в анекдоті про «не люблю невдах» ;)

PS Ще є нюанс, що людьми з досвідом важче маніпулювати

Зараз інші часи трохи, важливо враховувати контекст. Якщо по зарплаті домовились, робота зрозуміла і нехай не буде використосвувати на 100% навики, але стабільна компанія, бронювання і тп — то шансів менше, що буде щось шукати.
Це взагалі дивний розрахунок, шукати може і джун який попрацював пів року і вже має досвід і розуміє, що інша компанія дасть йому більшу зарплату, чим тут випросити 10% підвищення. Так само і компанія може скоротити людей. Є випробувальний термін, на якому все стає зрозумілим

але стабільна компанія, бронювання і тп

Бронювання в тому числі пояснює чому кандидат, маючи змогу працювати на кращій посаді йде на цю.
Якщо без цих додаткових «бонусів» він шукає тимчасову роботу — то навіщо це рекрутеру?
Якщо він просто не амбітний, то з надлишком кандидатів знайдеться амбітний. У нас люблять «успішний успіх» (чому ти в 25 ще не тімлід, а?).
Якщо ж кандидат з досвідом і амбітний, але не знаходить себе на відповідній посаді, то може це не «досвід», а "стаж"/"вислуга років"?
Як можливий вихід — пробувати йти джуном в іншу сферу )) Або чекати моду на дауншифтинг

Знаю я всі ці нюанси. Від них за кілометр тхне радянщиною. Тому і кажу — маячня. Звідки рекрутер чи наймаючий менеджер знає реальну мотивацію ще до того, як поговорить з кандидатом? Хіба що з власних забобонів. Такий собі квадратно-гніздовий світ, в якому існують тільки лінійні функції, а про складнощі і багатовимірні залежності ніхто взагалі не чув. Проте, всі дуже люблять базікати про ринкові механізми, намагаючись продемонструвати власну сучасність і обізнаність.
Коли головна мотивація — страх помилитися, обрати найкраще рішення тупо неможливо. Якщо пощастить, можна обрати не найгірше, але це — не точно.

Не знаю, що в голові у рекрутерів, але коли вакансій було більше, ніж кандидатів, то брали будь-кого, хто більш-менш підходив з умовою «ну ви ж вивчите %технологія_нейм%, правда?» ))
А тепер, здається, що рекрутери не шукають підходящих кандидатів, а відкидають «непідходящих»

Як на мене, цьому теж є просте пояснення. У період «ринку кандидатів» найбільший страх рекрутера — втратити кандидата. Тобто, знайти кандидата, який хоч на щось здатний і до того ж готовий спілкуватися, вважалося вже неабиякою вдачею. Зараз найбільший страх рекрутера — привести до наймаючого менеджера «неправильного» кандидата. Тобто такого, якого наймаючий менеджер не схвалить. А оскільки обʼєктивних критеріїв оцінки кандидатів не існує (теоретично більш-менш обʼєктивна оцінка можлива, але це — занадто дорого), головна мотивація рекрутера — підлаштування під смак наймаючого менеджера. Тобто, у критерії відбору потрапляє все, включно із такою маячнею, як знаки зодіаку, а критерій «overqualified» став одним із найпопулярніших, бо одна з найпопулярніших мотивацій наймаючих менеджерів — економія бюджету. От приблизно таким чином риночок найму і перетворився на цілковите всрате казино.

Як на мене overqualified і багато інших не знаю з якого місця виколупаних причин — це просто відмазка, що б не вказувати справжню причину, а саме вік. Рівень фантазії у вигадуванні причин іноді вражає. Не вважають за потрібне навіть технічну співбесіду провести. Взагалі якийсь фідбек надають в кращому випадку на 1 з 10 заявок. До технічної співбесіди доходить в 1 випадку з 20, враховуючи тільки тих, хто надав фідбек. Особисто я в свої 64 року впевнений в своїй високій кваліфікації і в здатності навчатися/освоювати нові технології. Упередженність щодо віку повною мірою також відноситься до державних компаній. Останній раз змінив роботу у 57 років.

Дружище, подскажи как старший товарищ, а что в твоей жизни пошло не так, что ты работая в айтишечке не одно десятилетие, вынужден в 57 лет продолжать во-первых работать, а во-вторых выступать соискателем на обычную линейную вакансию? Мне 34 и я уже задумываюсь о том, что пора бы уже заканчивать с этой айтишечкой. И если бы не война, я бы уже мог сдавать две украинские квартиры, купленные за почти 15 лет карьеры и не работать до конца жизни.

А вообще вот:

я бы уже мог сдавать две украинские квартиры, купленные за почти 15 лет карьеры и не работать до конца жизни.

Смешно. Какие у вас ща цены на аренду? По Киеву вроде 12..15kгрн за 2-ку?
Что-то типа 300 евро. 2 квартиры = 600 евро.
Это при условии отсутствия затрат и простоя квартиры.
Если же сдавать посуточно — то это не «волоёбить на пенсии», это впахивать: уборка каждый день, решение форс-мажоров типа «я про***л ключи, реши мою проблему СРОЧНО!!!» + реклама + таргетинг, чтоб хата в букинге была в топе и т.д. Можно, конечно, отдать эту часть на контору по аренде, но тогда твоя прибыль снова будет не выше тех же 600 евро — они тоже денег хотят :)

Вот ты по базару сразу вижу СНГшный скуф-токсян, который так и просится быть дискриминированным по возрасту зеленоволосой бодипозитивной квир-негритянской people partner из международной корпорации с офисом в демократическом штате США. :)

Ты же не читаешь что я пишу и сразу на рэ перешёл. Разве терапевтированные профем-котики, не пропускающие свои антидепрессанты, так делают? А потом будешь жаловаться на эйджизм.

Еще раз для узников Зе-концлагеря с необратимым влиянием телемарафона:
— у меня в сообщении есть фраза «если бы не война»;
— в 2021 году я сдавал хату за $550 в Киеве. Сейчас сдаю 87 м2 двушку возле метро левобережная за 20к грн (в баксе никто платить не желает) в доме 2010 года постройки — это $450;
— к концу 2022 у меня должна была появиться еще одна такая же квартира у метро в Киеве и должен был наступить FIRE — доходы от аренды сравнялись бы с расходами на жизнь. Сам я жил в Одессе с женой в своей хате и на двоих у нас траты были $1200.

Но наступила война, вторая хата так и не была куплена, я временно эвакуировался из своей одесской хаты на арендованную панельку в Хайфе и весь FIRE пошел по одному месту.

Одесскую хату я могу сдавать за те же $400 (она в хорошем новострое с ремонтом и видом на море), но мне банально жаль, ибо там львиная доля этой цены — ремонт, который убьют. Жаль за копейки угандошивать то, что делал для себя и своей семьи, не жалея денег.

P.S. Про посуточную аренду вообще речи не было! Это операционный бизнес, а не пассивный доход. Пусть этим кто-то другой занимается, не я.
P.P.S. Щас конечно имею некоторые активы в акциях на американском фондовом рынке, но по доходности и кэшфлоу это не идет ни в какое сравнение с недвижимостью в развивающейся стране, сданной в долгосрочную аренду. Иначе говоря, не идет ни в какое сравнение киевской доходностью недвижимости в 2016-2021.

Разве терапевтированные профем-котики, не пропускающие свои антидепрессанты, так делают?

Так я — не он :)
Я как раз вот тот самый жирный скуф и антидепрессанты мне без надобности: солнце и море — лучшее лекарство от депрессии :)

Еще раз для узников Зе-концлагеря с необратимым влиянием телемарафона

Опять мимо :) Я не там. Я в Испании с 2022. Солнце, море, замки, вкуснейший сифуд и прочие радости жизни.

А потом будешь жаловаться на эйджизм

Читай выше. Снова мимо. Я не жалуюсь как раз. Моё мнение — статистика без понимания причин ложна.

у меня в сообщении есть фраза «если бы не война»

Я исхожу из реалий вашего рынка. Дело не в войне, дело в обнищании населения. Люди не могут платить много — цены падают. Хотя война, конечно, внесла в этот процесс немало.

Сам я жил в Одессе с женой в своей хате и на двоих у нас траты были $1200

Как-то скромно. Детей нет? Норм школа половину от этого забирает :) Ну и форс-мажоры типа зубы или нутрянку организма полечить? Или машину сделать?
Для FIRE я б сказал надо минимум ещё 1, лучше 2 таких же хаты, чтоб перекрыть форс-мажоры и / или простой / ремонт 1 из хат. Иначе любые расходы будут бить в подушку безопасности, которая небесконечна.

Я как раз вот тот самый жирный скуф и антидепрессанты мне без надобности: солнце и море — лучшее лекарство от депрессии :)

Мне вот что-то не помогает. Для меня отсутствие войны и её продуктов зетников и вышиватников гораздо лучше работает, чем солнце и море. Особенно, учитывая, что в Одессе до войны и солнце и море у меня и так было. Но война продолжается, а эта публика с удивительным постоянством делает мне нервы в интернете и иногда даже в реальности, в таких странных закутках мира, что диву даёшься!

Опять мимо :) Я не там. Я в Испании с 2022. Солнце, море, замки, вкуснейший сифуд и прочие радости жизни.

И налоги под 50%.

Я исхожу из реалий вашего рынка. Дело не в войне, дело в обнищании населения. Люди не могут платить много — цены падают. Хотя война, конечно, внесла в этот процесс немало.

Какого «нашего»? Я со времен ковида работаю только на прямых глобальных удаленках без посредников. У меня даже украинского ФОПа нету. Но в 2021 году украинский рынок не слишком уступал по деньгам западному, я мог иметь одинаковый по деньгам оффер от украинской конторы с ведением ФОПа галерным бухгалтером, компенсацией налога 5% и всяких плюшек типа хождения в офис по желанию и голый оффер от конторы, которой в Украине никогда не было и не планируется. Но я всегда выбирал избегать посредников, это мое жизненное кредо, поэтому в моменте выбрал менее выгодный, но более перспективный прямой контракт. В 2022, когда множество работ украинского айти превратились в тыкву, мой контракт, не зависящий от условий в Украине, хуже не стал. Но я бы не делал таких далеко идущих выводов, что в Украине все население обнищало и поэтому там офферов нет. Это не так: дело в рисках войны в Украине и стагнации американской экономики, которая в софтварном секторе даже падает, а в ИИ секторе растет. Но от роста ИИ пересичному разрабу не холодно ли жарко, а даже наоборот, как мы видим по тредам о сокращениях тут и там. Просто деньги перетекают из кармана традиционной софтварной разработки в ИИ дата-центры, R&D всяких железяк для ИИ и R&D самого ИИ. Разрабов становится нужно меньше (пока ИИ не нагенерило критическую массу кода, которую надо будет кому-то разгребать), плюс среди этих разработчиков (опять-таки снг скуфов) полным полно ИИ-скептиков, которые первыми пойдут на выход при следующих сокращениях.

Мне вот что-то не помогает. Для меня отсутствие войны и её продуктов зетников и вышиватников гораздо лучше работает, чем солнце и море

Каждому своё. Я практически перестал отслеживать события на родине — как по мне, это лучшее решение для фикса менталки. Слишком уж много полярных мнений и взаимной ненависти внутри страны.

И налоги под 50%.

32%. А у тебя?

Какого «нашего»?

Укр рынка недвижки в данном контексте.

Но я бы делал таких далеко идущих выводов, что в Украине все население обнищало

Я не в контексте айти. Я в контексте страны. Значительную часть населения с высокими доходами закатали в ЗСУ с доходом ~20kгрн и обрезали доходы остальным (например, тем же стройбанам — им тупо стрёмно на улицу выйти, чтоб доехать до объекта).
Что логично привело к снижению доходов семьи и в перспективе нескольких лет к обнищанию: финансовая подушка небесконечна (жена и дети продолжают есть и тратить деньги на аренду, даже если муж теперь в окопе и получает в N раз меньше, чем раньше).

Я со времен ковида работаю только на прямых глобальных удаленках без посредников

Хорошая тема. Как раз думаю глянуть, что там на данных рынках.
Если дашь пару советов из опыта — скажу спасибо :)

Каждому своё. Я практически перестал отслеживать события на родине — как по мне, это лучшее решение для фикса менталки. Слишком уж много полярных мнений и взаимной ненависти внутри страны.

Завидую, но я так не могу. Плохо становится как они насилуют мою страну, рвут её на части, стравливают народ между собой по множеству идентичностных признаков. Если я перестану следить, как как-будто «предам» или, что еще хуже, «одобрю» нынешний курс и мне будет стыдно сказать детям, что я всегда был против, если они спросят, что я делал во время это войны и поддерживал ли я её.

32%. А у тебя?

У меня 0% на зарубежные доходы в первые 10 лет жизни здесь и 1% за ИП в Грузии.

Я не в контексте айти. Я в контексте страны. Значительную часть населения с высокими доходами закатали в ЗСУ с доходом ~20kгрн и обрезали доходы остальным (например, тем же стройбанам — им тупо стрёмно на улицу выйти, чтоб доехать до объекта).
Что логично привело к снижению доходов семьи и в перспективе нескольких лет к обнищанию: финансовая подушка небесконечна (жена и дети продолжают есть и тратить деньги на аренду, даже если муж теперь в окопе и получает в N раз меньше, чем раньше).

Деньги на войну от западных «союзников» всё равно прекрасно оседают в экономике. Поинтересуйся, сколько все эти стройбаны получают, те, кому не стремно выйти на улицу, кто что-то порешал себе, сел на годовую подписку в ТЦК или ещё где. Там зарплаты уже тысячами евро измеряются за простую работу на стройках. В основном, конечно, на «восстановлении» по всяким госпрограммам. Очень хорошо можно жить, если порешать с ТЦК, но это инвестиция и очень рискованная. Посадят твоего решалу и начинай заново бояться.

Хорошая тема. Как раз думаю глянуть, что там на данных рынках.
Если дашь пару советов из опыта — скажу спасибо :)

Если коротко: рынок в процессе грандиозного шухера из-за высоченной ставки ФРС в Штатах и перелива денег из традиционной разработки в ИИ. Причём что именно будет делать ИИ никто не знает, рынок считает, что всё. Я считаю, что разработка останется, видоизменится и ИИ станет нашим основным инструментом. В моём случае, уже стал примерно полгода как. Код я уже почти не пишу сам. Могу пару строк в неделю накидать. А вот промтов и всяких скиллов для клода я пишу больше, чем с женой общаюсь. Можно ли назвать это разработкой? Я думаю, что да. ИИ-скептики считают, что нет.

Я ожидаю трансформации рынка в сторону продуктовых компаний и стартапов, отмирание аутсорса в его нынешнем виде, массовые сокращения ИИ-скептиков и подписки на ИИ как сейчас у нас есть подписки на продукты Atlassian на уровне 1 seat = $100 условные. Пересадка разработчиков на KPI.

Деньги в разработку перетекут не ранее стабилизации ситуации с «ИИ-пузырем», когда новая волна стартапов, слепленных на коленке, заматереет, ставки ФРС снизятся и понадобятся люди доводить это всё до ума.

Как-то скромно. Детей нет? Норм школа половину от этого забирает :) Ну и форс-мажоры типа зубы или нутрянку организма полечить? Или машину сделать?

Я тебе говорю про «до войны». До войны в 2020-21 годах я не испытывал недостатка в деньгах, тратя $1200 в своей квартире в Одессе на двоих. Детей не было у нас, но мы покупали квартиру из расчёта хорошего района с хорошей государственной школой и свободными местами в двух детских садах неподалёку. Никаких частных школ и детских садов я тогда не рассматривал. С ребенком планировал FIRE на $1500-1800. Еще раз тебе говорю, по тем ценам. В Одессе.

Что касается форс-мажоров и зубов и прочего, нам хватало. Мы молодые были, тридцати не было, здоровье никогда не запускали. Машины не было, ездили на такси за 2-3 бакса, много ходили пешком. Я работал удаленно, всё в шаговой доступности, район хороший, по которому приятно прогуляться.

Что до количества хат: конечно, хотелось бы больше хат, чем меньше. Но уж что смог заработать за 9 лет карьеры на тот момент. Считаю, что две хаты заработанные и почти наскирдованная третья за 9 лет карьеры — это очень и очень, мы специально ради FIRE контролировали свой уровень потребления, беспокоились о здоровье и work life balance, избегали употребления алкоголя и вредных веществ. И я себя хорошо чувствовал, пока Путин не напал, а Зеленский не превратил российское вторжение в войну на истощение на годы вперед. Вот сейчас у нас и полезли болячки, которые мы в Израиле лечим бесплатно.

Полезли бы эти болячки в Украине, если бы мы не испытывали того уровня стресса от войны и её последствий? А мы её на полтора года застали в Одессе, в 22-23. Не знаю.

По изложенным выше причинам, я не могу тебе сказать как «на сейчас». Доллар другой, цены другие, обстановка в Украине другая. Детей будем рожать и воспитывать на аренде за границей. Когда (если) вернемся в Украину, то ребенка нужно будет отдавать в частную школу, чтобы поберечь от градуса военной пропаганды и обилия разных сортов травмированных учителей и детей. Вопрос очень сложный и у меня нет на него ответа.

До войны в 2020-21 годах я не испытывал недостатка в деньгах, тратя $1200 в своей квартире в Одессе на двоих

У меня получалось больше: примерно $3500 на 4-х.
Но это — с кафешками, покатушками и прочим.

Мы молодые были, тридцати не было, здоровье никогда не запускали

Тут надо мыслить на перспективу: в 20, естессно, хронических болячек немного ещё. Но для FIRE надо понимать, что в 50 болячек прибавится. И их надо будет лечить, что может оказаться недешёвым удовольствием. Таким образом, FIRE в 0 между доходами и текущими расходами может привести к раскладу, что через 10 лет отдыха можно оказаться с 0-м балансом на счету и полным отсутствием скиллов, чтоб войти в айтишечку обратно.

Когда (если) вернемся в Украину, то ребенка нужно будет отдавать в частную школу, чтобы поберечь от градуса военной пропаганды и обилия разных сортов травмированных учителей и детей

Я б не рекомендовал возвращаться вообще. Ну или если уж прям так хочется обнять родную бярёзку — то закинуть ребёнка учиться в частную школу за рубежом, чтоб он получил правильный майндсет.

Товарищ, у вас ус отклеился:

две украинские квартиры, купленные за почти 15 лет карьеры
две хаты заработанные и почти наскирдованная третья за 9 лет карьеры

Я начал карьеру в 12-13 годах. За 9 лет к началу войны купил две хаты. Точнее, в 2017 и 2020. В 2021 сделал ремонт. В одной в Одессе жил и там же делал ремонт, вторую в Киеве сдавал, там ремонт от застройщика (жилой, но так себе). Скирдовал параллельно на третью с 2021. И если бы не война, должен был к концу 2022 наскирдовать и на нее.

Сейчас конец 2026 года, карьере почти 15 лет. В Украину я перестал вкладываться еще с 2022, следовательно покупать хаты тоже. Деньги в других активах, но они менее доходные, чем украинская недвижка в 2016-2021.

Читай внимательней, что я пишу, пожалуйста.

Грошей від здачі квартири в оренду вистачіть хіба що на харчування, так що все одно треба працювати. В усякому разі на подорожування світом точно не вистачить.

на обычную линейную вакансию

— якщо ви цей термін вживаєте, як протиставлення менеджерській позиції, то, на мою думку, для керування людьми треба мати здібності, у мене їх нема. До того ж мені набагато цікавіше (і психологічно набагато легше) працювати з технологіями, а не з людьми.

В усякому разі на подорожування світом точно не вистачить.

Так я ничего не писал про путешествия по миру. Я в ковид нормально жил в Украине и путешествовал по ней на поездах. Это копейки. А вообще я домосед.