Як штучний інтелект інтегрують в українську освіту. Розбираємо плани Мінцифри, МОН та ключові ризики
В українську освіту поступово інтегрується штучний інтелект — МОН і Мінцифри мають спільну дорожню карту щодо використання ШІ в школах. DOU розібрався, як саме відбувається ця інтеграція, які тут є ризики і на що йде 90% бюджету у впровадженні технологій. Детальніше про те, чи перевірятимуть підручники за допомогою ШІ, чи вистачає техніки й софту українським школам і що із захистом персональних даних — в матеріалі.
💾 Що потрібно для ШІ в освіті: хардвер і софтвер
🔎 Що саме робитиме ШІ в школах
🚩 Які є ризики
🌎 Як інтегрували ChatGPT в Естонії та інших країнах
📍 Чи стане ШІ революцією
💾 Що потрібно для ШІ в освіті: хардвер і софтвер
Для впровадження ШІ в освіту МОН залучають IT-компанії та їхніх фахівців за різними напрямами. Передусім айтівці на аутсорсі розробляють софтові рішення і допомагають розробляти курси. Наприклад, є спільний курс від МОН, Google та Beetroot «Академія ШІ для освітян». Також є ініціативи компаній на кшталт вебінарів Microsoft про використання ШІ.
«Ми відкриті до співпраці з українськими компаніями. Наприклад, разом з Genesis переглядали зміст курсу з інформатики. Компанії допомагали і з університетськими програмами», — зауважує DOU Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифровізації.
Один девайс на трьох учнів. Про хардвер
Найдорожче у впровадженні інновацій в освіті — це техніка, підкреслює Дмитро Завгородній. Щоб користуватися ШІ, вчителям та учням потрібні щонайменше безперебійний інтернет, девайси (ноутбуки або планшети, обладнані компʼютерні класи), а також інтерактивні дошки чи панелі. Нині в Україні функціонує понад 12 000 шкіл. Станом на 2025 рік на 5,4 учня припадає 1 пристрій (до повномасштабного вторгнення цей показник був 8,8 учня на 1 пристрій), розповіли редакції DOU у МОН. Загалом у міністерстві прагнуть досягнути співвідношення 1:1, але наразі реалістичною метою ставлять один девайс на трьох учнів.
«Важливо, щоб таке обладнання зʼявилось у всіх закладах середньої освіти, і це 90% бюджету на впровадження технологій. Інакше різниця між якістю освіти у містах і селах лише посилюватиметься: в Україні вона вже в середньому більша, ніж загалом по Європі. І технології зазвичай цю різницю тільки поглиблюють: наприклад, у великих містах у батьків більший дохід, завдяки чому вони можуть забезпечити своїх дітей різними гаджетами; заможніші міста можуть більше інвестувати в обладнання шкіл тощо», — зауважує заступник міністра освіти.
Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифровізації
Наразі МОН, партнери та донори концентруються на передачі девайсів вразливим категоріям в областях, де все ще можливе лише дистанційне навчання. За час повномасштабної війни було передано понад 250 000 девайсів.
«Складно назвати точні цифри витрат у „залізо“ для впровадження ШІ: це десятки мільйонів доларів суто на інфраструктуру. Це набагато більше, ніж ми будемо вкладати в будь-яку інформаційну систему. Її набагато легше масштабувати, порівняно з хардвером: ми робимо один раз, і цим будуть користуватися сотні тисяч людей.
Ми це побачили на прикладі платформи „Всеукраїнська школа онлайн“, куди з початку пандемії додавали відеоуроки. Їх загалом дивляться понад 2 млн разів щомісячно. І яка б не була вартість цих уроків, якщо перераховувати на один перегляд, вона буде вимірюватися в копійках, і тільки більше окупатися з роками. Із „залізом“ складніше», — коментує Дмитро Завгородній.
96% шкіл під’єднані до інтернету. Про софт та мережу
Інша важлива складова — це цифрові рішення, які впроваджуватимуть ШІ. Наразі є централізована інфраструктура — програми, які діють в закладах освіти: «Мрія», «Всеукраїнська школа онлайн», платформа, на якій проводять НМТ, ЗНО, ЄДКІ та інші. Є інші системи для управління освітою, вступу в університет, бази даних, реєстри (наприклад, автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту, Єдина державна електронна база з питань освіти тощо).
Звісно, щоб користуватися і хардом, і софтом потрібен стабільний інтернет. За під’єднання закладів освіти до мережі відповідає місцева влада. Проте якщо оператор не провів інтернет до населеного пункту, саме держава має це виправляти. Тому до початку повномасштабної війни Мінцифри реалізовувало проєкт «Інтернет-субвенція» з під’єднання віддалених сіл до оптичного інтернету. За словами Дмитра Завгороднього, нині 96% шкіл під’єднані до інтернету. До повномасштабного вторгнення цей показник був ще вищим — 99%, але наразі на прифронтових територіях взагалі може не бути звʼязку, що знижує охоплення.
🔎 «У кожної дитини з’явиться свій Арістотель». Що саме робитиме ШІ в школах
Завдання з інтеграції ШІ в українську освіту перелічені у Концепції розвитку штучного інтелекту. Їх планують втілити до 2030 року. Основне завдання тут — підготовка кваліфікованих кадрів.
Також є деталізація за різними сферами освіти (натисніть, щоб розгорнути)
- для загальної середньої освіти — покращення навчальних матеріалів; організація курсів для педпрацівників по роботі з даними та основами штучного інтелекту; поглиблення цифрової грамотності школярів (застосування цифрових інструментів для розв’язання прикладних задач, пошук інформації в інтернеті, захист персональних даних, медіаграмотність, цифрова гігієна тощо).
-
для вищої освіти — створення спеціалізованих освітніх програм про використання ШІ (а також інтеграція провідних онлайн-курсів з ШІ до наявних програм); залучення ІТ-фахівців до розробки таких курсів, а також — до формування вимог для фахівців зі ШІ та атестації здобувачів вищої освіти; проведення стажувань для викладачів ІТ-напрямів в ІТ-компаніях/ організаціях, що розробляють та застосовують ШІ; налагодження міжнародної співпраці та програм подвійних і спільних дипломів у галузі ШІ.
-
для підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки кадрів — розробка спеціалізованих освітніх програм професійного розвитку і освіти дорослих у галузі ШІ, а також надання стипендій особам, які навчаються за такими програмами; розробити та провести загальнонаціональну інформаційну кампанію щодо загальних аспектів, ризиків та загроз використання та подальшого поширення технологій ШІ в Україні.
Водночас МОН керується Концепцією цифрової трансформації освіти та науки України. Вона фокусується на створенні екосистеми цифрових рішень. Проєкт підготували 2021 року як відповідь на виклики пандемії ковіду. Та через початок повномасштабного вторгнення його затвердження відклали. У МОН проєкт планують оновити впродовж 2025 року. Разом з ініціативами із застосування ШІ в освіті.
У 2024 році фахівці МОН і Мінцифри презентували спільний проєкт рекомендацій із використання ШІ в школах, де йдеться про варіанти та принципи відповідального користування, мінімізацію ризиків тощо. Аналогічні рекомендації для закладів вищої освіти розробляють і представлять «найближчим часом».
Заступник міністра освіти з питань цифровізації Дмитро Завгородній називає кілька основних напрямів, за якими рухається держава у впровадженні ШІ.
1. Робота з підручниками
📗 ШІ допомагатиме їх перевіряти
Нині змінюється навчальна програма, і десятки експертів перевіряють, чи нові підручники відповідають держстандартам. Критеріїв перевірки безліч, і людині впоратися з цим завданням на всі 100% складно, зауважує Дмитро Завгородній. Тому ШІ перевірятиме підручники, чи відповідають вони вимогам МОН. Для цього можна задати параметри, за якими треба аналізувати текст: результати відповідних наукових досліджень; приклади завдань, за якими заміряють наявність тих чи інших компетенцій тощо. Після такої перевірки ШІ надаватиме рекомендації: наразі — експертам, а в перспективі — автоматично видавцям.
«В Європі є компанії, які роблять комплаєнс юридичних документів і законодавства: через системи перевіряють договори на відповідність різним критеріям. Цим користуються і великі організації, наприклад, Світовий банк. Ми беремо цю ідею і хочемо застосувати її для експертизи підручників», — коментує Завгородній.
Термін реалізації. У 2025 році планують впровадити інформаційну систему, куди видавці завантажуватимуть підручники для експертизи. Наразі підручники аналізують у паперовому вигляді.
📗 ШІ індивідуалізуватиме електронні підручники
Цього року Міністерство освіти впроваджуватиме електронні додатки до підручників. Це розширена версія підручників, де за QR-кодом можна отримати інтерактивні завдання, відео, аудіо, 3D-моделі тощо. У перспективі самі підручники дублюватимуться в електронному варіанті, для цього стане в пригоді ШІ. З ним електронні версії зможуть бути індивідуалізованими: наприклад, міститимуть інформацією зі сфери, яка більше цікавить дитину, чи враховуватимуть темп навчання (на певні теми матимуть більше інформації та прикладів тощо).
Термін реалізації. Вперше електронні додатки до підручників держава закупить у 2025 році й вони будуть доступні учням 8 класів у вересні 2025 року.
2. Персоніфікований фідбек на тестові іспити
Щоб підготуватися до іспитів (наприклад, Національного мультипредметного тесту), є тренувальні тестування для виявлення прогалин у знаннях. Після проходження можна ознайомитися з детальними звітами у формі таблиць. З ними не завжди зручно працювати, адже великі масиви даних потрібно правильно обробити та проаналізувати.
ШІ міг би перетворювати складні звіти на зрозумілий простий текст, з яким зможе працювати як учень, так і батьки та вчителі. Щоб відстежувати, які задачі даються легше, а які складніше, яким предметам і темам варто приділити більше уваги тощо.
Термін реалізації: функціональність запрацює у 2026 році.
3. Асистент вчителя або працівника освіти
ШІ може допомагати як асистент учителям, працівникам міністерства, департаментів освіти. Якщо говорити суто про вчителя, то це може бути допомога:
- з підготовкою індивідуалізованих планів для учнів: ШІ можна натренувати даними з систем чи реєстрів, які веде вчитель (успішність, проблеми-успіхи в навчанні тощо). Тоді ШІ згенерує більш персоналізовані завдання, заняття, приклади тощо;
- з підготовкою креативних завдань: наприклад, з генеруванням метафор, щоб учні краще запамʼятовували інформацію;
- з автоматизацією рутинних завдань: підготовкою розкладу, створенням звітів тощо. Це частково втілено в застосунку «Мрія».
4. Асистент учня
Дзеркально ШІ може бути корисний для учня — він допоможе персоналізувати навчання, спрощувати рутинні завдання тощо.
Про використання ШІ зроблять курси
Міносвіти планує додавати курси чи блоки інформації про те, як використовувати ШІ для різних предметів та цілей. Наприклад, у середній школі — доповнити блоком про ШІ навчання інформатики, а у закладах вищої освіти (ЗВО) — навчати користуватися додатковими рішеннями, які базуються на ШІ.
«Ми з Мінцифри оновили програму з інформатики, запропонували курс на платформі „Дія.Цифрова освіта“ для учнів і вчителів, який відповідає державному стандарту», — зауважує заступник міністра освіти Дмитро Завгородній.
«Умовно, раніше ми показували, як працювати в Word, тепер будемо показувати, як використовувати плагіни ШІ для різнопрофільних програм. Адже чи замінить штучний інтелект юристів? Ні, не замінить. Він замінить юристів, які не використовують штучний інтелект. Тому для університетів це означає, що ми маємо випускати людей із вміннями використовувати ШІ для їхніх спеціальностей», — коментує Олексій Молчановський, керівник офісу з інновацій Українського католицького університету.
Олексій Молчановський
ШІ для допомоги вчителям та учням впроваджує команда державної освітньої екосистеми «Мрія». Це застосунок і вебпортал, де є особистий кабінет учня та програми розвитку здібностей, інтерактивні навчальні матеріали, альтернатива учнівського квитка «Мрія-ID» і внутрішня валюта «Мрійки».
8 квітня 2025 року «Мрія» стала доступною для всіх закладів загальної середньої освіти. До того, з червня
«Ми вже сформували стратегічне бачення розвитку ШІ в „Мрії“ і переходимо до впровадження ШІ-функціональності. Перша опція — це рекомендація контенту. АІ рекомендуватиме на основі знань і навичок дитини, що подивитися чи почитати, щоб зробити певний стрибок для розвитку.
Так, у кожної дитини з’явиться свій Арістотель.
Друга опція — генерування тестів. Вчителі зможуть генерувати тести в кілька кліків, а не створювати їх вручну. Для цього штучний інтелект аналізуватиме велику кількість даних з уроків, матеріалів з підручника, а також генеруватиме тести на базі персональних напрацювань вчителя», — розповідає DOU Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України.
Михайло Федоров на презентації «Мрії» у квітні
Водночас команда працює над тим, щоб ШІ у «Мрії» створював індивідуальні освітні траєкторії для дітей на базі їхніх інтересів, потреб та мотивації.
«Впровадження ШІ у „Мрії“ — це повноцінна R&D-робота. Вона охоплює дослідження моделей, проєктування архітектури, оптимізацію запитів до LLM, побудову пайплайнів генерування й перевірки якості.
Над кожною функцією ми працюємо кроскомандно — залучаючи як інженерів, так і педагогів, методистів і користувачів. Наприклад, у випадку з генератором тестів ми не просто підключили LLM, а розробили логіку контексту, систему подвійної перевірки результатів (дві моделі: генератор і ревізор), UI для гнучкої роботи з тестом, а також механізми поступового навчання системи», — зазначає Вʼячеслав Мєх, Product Manager «Мрії».
Вʼячеслав розповідає, що під час створення функціональності на базі ШІ для «Мрії» команда вивчала ініціативи OpenAI (ChatGPT Edu), Khan Academy (асистент Khanmigo), платформу з наборами ШІ-інструментів для вчителів Magic School та інші.
Функціональність для генерування тестів працює на базі foundry від Palantir, а для генерування використовують моделі від провайдерів, серед яких — OpenAI. Команда проєкту будує систему, яка не залежатиме від конкретної мовної моделі. Для цього ведуться перемовини з різними провайдерами про використання їхніх LLM. Будуть тестувати й українську LLM, коли вона зʼявиться.
- Для контролю якості впроваджують модель-ревізор, яка перевіряє згенеровані запитання, LLM guardrails, щоб знизити частоту галюцинацій, зменшити ймовірність нерелевантних відповідей та зловживання системою. Тестують функцію з реальними вчителями — відстежують, який відсоток згенерованих запитань вони готові використати в реальному уроці, і на основі цього вдосконалюють алгоритм генерування.
- У майбутньому планують додати автоматичне наповнення бази знань перевіреними питаннями: для цього система аналізуватиме зворотний зв’язок від користувачів (частота правильних відповідей або повторних використань запитання).
Для рекомендаційної системи контенту в «Мрії» основним сигналом є текстові метадані контенту (транскрипції та вручну проставлені теги), а також поєднання поведінкових сигналів (перегляди, лайки, збереження), початкових інтересів і академічних результатів. Поведінкові дії мають різну вагу: наприклад, збереження має більшу вагу, ніж відкриття відео. У фокусі — не лише релевантність добірки матеріалів, а і її адаптація до освітніх цілей. Надалі команда планує впровадити гібридну модель на базі ШІ, яка враховуватиме значно більше модальностей — зокрема візуальну та звукову складові контенту, сезонні фактори, а також структуру шкільної програми.
🚩Які є ризики ШІ в освіті
Запровадження ШІ в освітні процеси потребує не лише програм і «заліза», а і правильної екосистеми та переосмислення ролі самої освіти, викладачів і їхніх задач. А це передбачає низку ризиків.
1. ШІ може не сприяти навчанню, а навпаки — розслабляти учнів
Спільне дослідження університету Карнегі-Меллона та Microsoft свідчить: якщо часто використовувати ШІ, знижується здатність до критичного мислення. Окрім цього, навчальний процес може не давати потрібних результатів: якщо постійно використовувати ШІ, можна нічого не навчитися.
Тому разом із запровадженням ШІ як інструменту потрібно навчати «гігієни» його застосування. Створити курси та матеріали з розвитку критичного та системного мислення, біології навчання тощо, кажуть DOU освітяни.
Дмитро Завгородній додає, що варто розказувати про специфіку роботи мозку — наприклад, про згадані у Канемана «повільний» та «швидкий» режими. Акцентувати, що ШІ краще використовувати у «повільному», вдумливому режимі.
Олексій Молчановський з УКУ поділяє думку, що в курси навчання ШІ обов’язково має бути інтегрований елемент виховання: пояснення, як ми вчимося на рівні біології:
«За прикладом, як дітей вчать правильно харчуватися на курсі „Я досліджую світ“. Це дає основні принципи функціонуванні організму, пояснює, як їх варто застосувати для харчування. Тоді дитина буде краще розуміти, яких завдань потрібен штучний інтелект, а для яких його краще не використовувати, які це може мати наслідки».
Але учні й за таких умов можуть скептично ставитися до курсів або слів викладача про зловживання ШІ.
На думку Олексія Молчановського, найкращий спосіб зрозуміти людині, де вона не має слушності — отримати зворотний звʼязок від реальності. Навіть якщо студенти сприйматимуть подібні курси як моралізаторство і не зважатимуть на них, навчальний процес має бути побудований так, щоб студенти отримували фідбек від реальних працедавців, а не лише від професорів. Щоб не просто професор, а працедавець, який потенційно буде готовий платити гроші, сказав, що згенерований ШІ контент-план не підходить. І пояснив причини.
2. Відсоток залученості ШІ складно виявити
На відміну від плагіату, де можна визначити відсоток використаного чужого тексту, а також перелік джерел, звідки скопійована інформація, з ШІ можна зʼясувати лише відсоток вірогідності його застосування. Так, є програми та сервіси, які можуть у цьому допомогти, але вони не дають точних результатів.
Тому для перевірки можуть знадобитися додаткові дії, наприклад:
Усні іспити. Найімовірніше, цей інструмент можна буде використовувати лише точково. Бо, якщо викладачу потрібно буде перевірити цілий потік студентів додатковими усними іспитами, це займе багато часу. І тоді постане питання, чи справді ШІ щось полегшив.
Перевірка аутентичності авторства. Мова про стиль написання текстів, коду тощо. Потенційно можна створювати системи, які будуть навчатися на персональному стилі: натренувати ШІ роботами учня за семестр — навчити ідентифікувати, наскільки здана робота відповідає авторському стилю конкретної людини.
3. Є небезпека витоку персональних даних
МОН не планує передавати персональні дані учнів чи студентів у будь-яку систему штучного інтелекту будь-якому зовнішньому вендору, якого будуть використовувати для інтеграції ШІ. Передаватимуться деперсоналізовані дані або ті, які взагалі не мають стосунку до користувачів, кажуть у міністерстві DOU. Наприклад, стандарти контенту для підручників, узагальнені результати тестів тощо.
Вчителі чи учні, які користуватимуться системами, зможуть налаштовувати у своїх акаунтах використання персональних даних: або погоджуватися частково, або взагалі не залишати дані.
Вʼячеслав Мєх, Product Manager «Мрії», зазначає, що їхня екосистема не зберігає, не обробляє і не передає третім особам жодних персональних даних користувачів. Вся інформація, яка використовується для роботи ШІ, анонімізується. Система бачить лише навчальний контекст без прив’язки до конкретної дитини чи вчителя.
4. ШІ-інструментами не користуватимуться
За умов повномасштабної війни вчителі та адміністрації закладів освіти мають встигати впроваджувати всі інновації паралельно зі стресом, який стільки зростає, і відповідальністю за учнів. І виникає питання — наскільки вчителі та адміністрації будуть встигати брати та адаптувати ШІ-можливості, коли вже існує чимало вимог, розповідають DOU у МОН.
«Як і скрізь із впровадженням інновацій, серед вчителів будуть eraly adopters, early majority, late majority та laggards: їхні пропорції зазвичай однакові. Адже в Україні 370 тисяч лише шкільних вчителів. Впровадження будь-яких інновацій в школу — це довгий процес.
Я сподіваюся, що коли педагоги на власному досвіді зрозуміють, наскільки вони виграють від ШІ, будуть більше використовувати нові інструменти. Наприклад, тим, хто не любить проводити лекції, ШІ допоможе більше сфокусуватися на ролі модератора чи фасилітатора.
Умовно, коли зʼявився томограф, ми б навряд чи говорили про те, що лікарів треба мотивувати ним користуватися. Тут схожа історія — треба інтегрувати ШІ та пояснювати, які проблеми він розв’язує», — зазначає Дмитро Завгородній.
В МОН зазначають, що ключова мета цифрової трансформації освіти полягає в тому, щоб прибрати/оптимізувати неефективні часовитратні процеси. Нові додані інструменти будуть заміщати або оптимізовувати старі формати: наприклад, система АІКОМ скасовує старий формат звітності в Excel.
5. Може загубитися суть педагогіки
Олексій Молчановський з УКУ зауважує, що в процесі інтеграції ШІ не повинна втратитися педагогічна доцільність і масштабованість освіти. Умовно, якщо вчитель генеруватиме і перевірятиме завдання через ШІ, а учень через ШІ на них відповідатиме, чи буде сенс взагалі в процесі?
У запровадженні ШІ-асистентів що для вчителя, що для учня мають бути певні межі й рамка застосування.
«Знову-таки, якщо ви застосовуєте ШІ для складних тем з безліччю технічних нюансів, результати все одно потрібно перевіряти. Тож чи не краще відразу про розвʼязання спілкуватися з людиною? Ну й наразі повністю неможливо уникнути проблем з галюцинаціями у ШІ» — додає керівник офісу з інновацій УКУ.
🌎 Як інтегрували ChatGPT в Естонії та інших країнах
У світі обговорюють і тестують різні формати впровадження ШІ в освіті — як на рівні держави, так і на рівні окремих закладів освіти. Згадаємо найбільш цікаві:
Естонія
Це — перша країна, яка запроваджує ChatGPT в освіту на державному рівні. Уряд разом з компаніями OpenAI та Anthropic розпочали спільну ініціативу під назвою AI Leap 2025 (TI Hüpe), спрямовану на інтеграцію штучного інтелекту в освітній процес країни. Поки для вчителів проводять навчальні семінари щодо використання ШІ в класі.
З 1 вересня 2025 року 20 000 учнів
Початковий бюджет проєкту становить 3,2 мільйона євро, у планах — збільшити його до 6 мільйонів євро 2026 року.
Франція
З вересня 2025 року в школах та коледжах Франції вивчатимуть ШІ: курс буде обовʼязковим для учнів 4 та 10 класів.
Також уряд Франції влітку 2025 року оголосить конкурс проєктів на розробку інструментів ШІ для вчителів. Рішення має допомагати вчителям готуватися до уроків, а також оцінювати знання чунів. На реалізацію проєкту виділено 20 млн євро за програмою France 2030.
Китай
Ця країна активно інтегрує ШІ в освіту в межах реформи «Нації з сильною освітою» до 2035 року. Наприклад, з вересня 2025 року в школах введуть мінімум 8 годин занять зі штучного інтелекту на рік для учнів початкової та середньої школи. Але вони спираються на мовну модель DeepSeek, яка цензурує відповіді. До того ж є великий ризик витоку персональних даних.
Фінляндія
В країні розробили політики цифровізації освіти до 2027 року та етичні рекомендації з використання ШІ в освіті.
Приклади окремих навчальних закладів
ChatGPT Edu вже інтегрований в освітню систему кампусів ESCP, Гарвардського університету, Лондонської бізнес-школи та Оксфорду. Наймасштабніше — у Каліфорнійському державному університеті (CSU): система 23 кампусів працюватиме на базі ChatGPT.
За словами Олексія Молчановського, впровадження ШІ у вищу освіту тестують в ETH Zurich, а також в університеті Хуана Карлоса в Мадриді у форматі бота-асистента вчителя чи учня.
У США запроваджують першу державну онлайн-школу Unbound Academy (штат Аризона), де викладатиме ШІ (з частковою допомогою людини). Вчителі змінять роль і будуть наставниками/менторами для дітей. До цього такий підхід вже тестували в приватних школах Техасу та Флориди.
Заняття триватимуть близько двох годин на добу, а весь інший час діти вивчатимуть критичне та креативне мислення, підприємництво, фінансову грамотність, публічні виступи тощо. Поки так вчитимуться учні четвертих-восьмих класів.
📍 Чи стане ШІ революцією
Поки складно сказати, чи зробить запровадження ШІ в освітні процеси революцію, чи буде більш консервативною історією. Думки спікерів розділилися: частина налаштована дуже оптимістично, частина — скептичніше, порівнюючи бум ШІ з бумом онлайн-курсів. Навіть після пандемії, коли всі вимушено перейшли на онлайн-навчання, революції тут не сталося.
Щодо термінів, то приблизні результати впровадження ШІ в українську систему середньої освіти можна буде побачити орієнтовно у 2029 році. Саме тоді реформа шкільної освіти дійде до 12 класу (у 2027 році оновлюються матеріали для 10 класу, у 2028 році — для 11, і у 2029 році — для 12).
Після реформи старша школа стане профільною. У 10 класі можна буде обрати профіль: фізико-математичний, інформаційний тощо. З’являться курси поглибленого та базового вивчення, окремі тематичні курси. Розроблять поглиблені курси для учнів, які оберуть STEM-напрям, Computer Science тощо.
«Тоді повністю оновляться підручники та навчальні програми в усій школі, включно зі старшими класами, де використання таких інструментів є найбільш актуальним. На той момент вчителі старшої школи отримають найбільшу вигоду від впровадження технологій», — коментує DOU Дмитро Завгородній.
Олексій Молчановський зазначає, що і в університетах скоро з’являтимуться приклади впровадження генеративного ШІ:
«На мою думку, в кожному прогресивному університеті має з’явитися лідер або осередок, який триматиме фокус на ШІ, на його впливі на освіту, розвитку тощо. І, звісно, даватиме фідбек всій системі та за це отримуватиме зарплату. Це не має бути просто волонтерство, це має бути робота.
Водночас нікуди не подінуться університети, які ігнорують інновації і які не впроваджуватимуть ШІ.
І хоч це потенційно буде відбиватися на якості наданої ними освіти, попит на такі установи все ж залишиться. Адже завжди будуть люди, яким буде потрібен лише диплом про вищу освіту, а не сама освіта».
За словами Михайла Федорова, для впровадження ШІ на державному рівні важливо мати національну LLM. Вона дасть можливість створювати якісні та безпечні ШІ-сервіси для державного сектору, сфери освіти, оборони та бізнесу. Над цим уже розпочалась робота: Олексій Молчановський вважає, що для першої ітерації потрібно
Vitalii Stepanenko
Andrey Rogovsky
Vitalii Stepanenko
Andrew Snigur
Олександр Мощенко
Anatolii
Andrei Boiko
Володимир Обрізан
Alex Fogol
Anatolii
Bogdan Shyiak
Олексій Хількевич
Stanislav Katkov
Alex Fogol
Дмитро Московченко
Vic
Stanislav Katkov
Дмитро Московченко
Vic
Dmytro Hovdia
Vadym Motsukh
Сергій Машковський
Roman Pryshlyak
73 коментарі
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.