Скільки принесуть 100 тисяч гривень, вкладені в облігації. Розбираємо на прикладах, що таке ОВДП

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) — цінні папери, інвестиції, які набули популярності під час повномасштабної війни. Серед переваг — виплати не оподатковуються, дохідність вища і такі вкладення можна вважати своєрідним донатом на військо.

DOU поспілкувався з експертами про те, що ОВДП дає вкладнику і державі, яка їхня дохідність і чому це краще за депозити.

Коментарі нам надали Дмитро Круковець, Юлія Маркуц, Тарас Маршалок із Київської школи економіки, а також Олеся Михайленко, радниця у практиці банківського та фінансового права Redcliffe Partners.


📜

Які види ОВДП бувають

— В Україні в обігу є короткострокові (до року), середньострокові (від 1 до 3 років) і довгострокові (понад 3 роки) облігації.

Види облігацій за валютою:

  • гривневі (UAH). Привабливі для тих, хто хоче зберігати і примножувати свої активи в гривні, уникаючи валютних коливань. Дохідність може бути від 16,92% до 18,87% річних — чим більший термін обігу, тим вища ставка.
  • в іноземній валюті (USD, EUR). Дохідність за такими облігаціями є суттєво нижчою і становить орієнтовно 4,66% річних в доларах та 3,25% у євро. Водночас такі ставки компенсуються стабільністю валюти, на них не діє девальвація та інфляція. Такі ОВДП привабливі для тих, хто орієнтується на стабільність іноземної валюти.

З початком повномасштабної війни основним видом ОВДП в Україні стали військові облігації. Кошти від них спрямовують на підтримку армії та державного бюджету.

Придбати ОВДП можна в офіційних брокерів, через банки або в застосунку «Дія». Експерти радять поєднувати в інвестиційному портфелі різні види облігацій.


📜

Чим ОВДП вигідні для українців

Експерти Київської школи економіки:

— ОВДП вирізняються високою дохідністю, низьким рівнем ризику та доступним порогом входу. Можна сказати, що це універсальний і збалансований інструмент збереження коштів, особливо для тих громадян, чиї основні витрати — у гривні.

Олеся Михайленко:

— Основна перевага ОВДП в тому, що отриманий дохід не оподатковується. Ставка за депозитом може бути така сама, як і за ОВДП (або навіть дещо вищою). Однак із відсотків за депозитом вам треба буде сплатити 23% податку на дохід (ці зміни прописані в податковому законі, який нещодавно підписав президент).

Виплати за ОВДП гарантовані державою і не залежать від платоспроможності банку. Якщо банк, де ви поклали гроші на депозит, збанкрутує, то виплату ви теж отримаєте — від Фонду гарантування вкладів, але через довгий час після завершення процедури виведення банку з ринку. За ОВДП платіж надходить від держави, тож імовірність його не отримати вчасно дуже мала, адже держава завжди може залучити новий борг, щоб погасити попередній.


📜

Як інвестиції в ОВДП допомагають державі

Експерти Київської школи економіки:

— Україні бракує власних податкових надходжень для повного покриття оборонних потреб. Допомога міжнародних партнерів може використовуватись лише на необоронні видатки. Вкладаючи кошти в ОВДП, кожен громадянин може підтримати державу та вкластися в її обороноздатність.

(У листопаді Міністерство фінансів залучило від випуску державних облігацій 72,9 млрд грн та 191 млн доларів США. Ці кошти спрямували на пріоритетні потреби в умовах воєнного стану — ред.).

Олеся Михайленко:

— Придбання облігацій — це своєрідний донат державі на військові потреби, який вона потім поверне. Водночас для держави ОВДП — це не безплатна історія, адже вона має сплачувати відсотки, що називається «обслуговування боргу». І що вищі ставки за ОВДП, то дорожче обслуговувати такий борг. Однак для держави ОВДП — це все одно рятівний механізм, тому що допомагає закрити найбільш критичні потреби і перенести заборгованість на майбутні періоди, коли буде спроможність її погасити.


📜

Від чого залежить дохідність ОВДП

Олеся Михайленко:

— Дохідність облігацій визначає Міністерство фінансів. Вона залежить від двох речей — рівня облікової ставки, який встановив НБУ, і терміну облігації. Мінфіну важливо, щоб ставка з ОВДП була достатньо привабливою і щоб банки замість придбання депозитних сертифікатів купували державні облігації. Мінфіну також важливо, щоб для громадян дохідність за ОВДП була вищою за дохідність за депозитами, які пропонують українські банки.

Що довший термін облігації, то вища відсоткова ставка, адже ви йдете на більший ризик, позичаючи свої гроші державі. Відсотки сплачують упродовж терміну дії облігації. Наприклад, якщо ОВДП на один рік, то буде два відсоткових платежі: через пів року після випуску облігації і через рік, разом з її погашенням.


📜

Як працюватимуть 100 тис. грн і $2500, вкладені в ОВДП

Експерти Київської школи економіки:

— Зараз вдалий момент взяти найдовші ОВДП, наприклад, до 2027 року. Згідно з прогнозами НБУ, МВФ та Київської школи економіки, облікова ставка (від якої частково залежить ставка ОВДП), не буде значно зростати найближчі кілька років.

Якщо інвестувати 100 000 грн і $2500 у 2024 році, то до 2027-го ці суми можуть перетворитися на 155 900 грн і $2830 відповідно.

Для розрахунку використано ставку 16,5% річних на три роки для гривневих ОВДП та 4,6% річних на один рік для доларових ОВДП (з припущенням, що надалі доларові кошти можна буде реінвестувати під 4% річних).

Виплати за облігаціями будуть двічі на рік, ці кошти можна знову вкладати в ОВДП, навіть якщо реінвестиція приноситиме менше як 10% річних. За таких умов через три роки гривневі ОВДП принесуть близько 49 500 грн. Реінвестування щопіврічних виплат додасть ще приблизно 6600 грн.

Для доларових ОВДП у перший рік дохідність становитиме $115, у другий — $104, а в третій — $110, що сумарно принесе $329.

Комісія для гривневих ОВДП може становити орієнтовно 190 гривень (наприклад, якщо зробити переказ з карти monobank на рахунок ICU Trade), що незначно вплине на кінцеву дохідність. Додамо, що наведені цифри є орієнтовними, для точнішого розрахунку потрібно врахувати поточні ставки та можливі зміни в умовах реінвестування.


📜

Як обирати брокерів і які можуть бути ризики

Олеся Михайленко:

— Принципової різниці немає. Якщо ви купуєте ОВДП в «Дії», то все одно обираєте брокера — банк або фінансову установу, яка проводить ці операції.

Усі брокери, які є в «Дії», мають ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і можуть надавати послуги з продажу облігацій. Брокери, які ще маловідомі, часто пропонують трохи вищі ставки, щоб привабити нових клієнтів.

Які є недоліки співпраці з маловідомим брокером? Завжди є ризик його банкрутства, але у такому випадку придбані ОВДП нікуди не зникають — вони залишаються на вашому рахунку в цінних паперах. Управління брокером переходить до спеціального державного адміністратора, який і слідкує за тим, щоб гроші від погашених ОВДП надійшли власникам. Тож тут ризик перш за все операційний (затримки з погашенням, час і нерви на паперову роботу), якщо брокер збанкрутував.

Я обираю брокерів, які давно на ринку і мають зручні застосунки для управління купівлею-продажем облігацій, навіть якщо вони пропонують дещо нижчі ставки.


📜

Чи можна продати облігації раніше терміну їх погашення

Олеся Михайленко:

— Я користувалась послугами лише двох брокерів, тож можу розповісти, як це зробити з їхньою функціональністю. Потрібно зайти в особистий кабінет і відправити запит на продаж. Брокер розрахує, за яку ціну він може продати облігації на біржі сьогодні (або викупити їх собі), і дає вам пропозицію. Якщо підходить — ви її приймаєте і облігація продається, а ви отримуєте гроші. Яку саме суму — розглянемо на прикладі.

Уявімо, ви купили облігацію вартістю 1000 гривень, випущену 1 жовтня 2024-го з терміном на один рік та зі ставкою 14,6%. За цією облігацією буде два відсоткові платежі: 73 гривні 1 квітня 2025-го (через пів року після випуску) і 73 гривні 1 жовтня 2025-го (через 12 місяців після випуску). 1 жовтня 2025-го держава також погасить облігацію — поверне 1000 грн.

Ви отримали відсотки 1 квітня 2025, але 1 травня вирішуєте продати облігацію, щоб, наприклад, купити комусь подарунок. Тоді ви втрачаєте другий відсотковий платіж, який мав би надійти 1 жовтня 2025 року. Ви отримуєте ціну, за яку на біржі інша людина готова купити цю облігацію. Зазвичай це буде номінальна вартість 1000 гривень плюс частинка відсоткового платежу (наприклад, 20 гривень, бо тоді інша людина все ще заробить 53 гривні).


📜

Яку суму від свого доходу варто відкладати

Експерти Київської школи економіки:

— Варто заощаджувати щонайменше 5% від зароблених коштів, а краще — більше, якщо базові потреби закриваються. Припустимо, ви відкладаєте 10% упродовж 30 років роботи (за умови дохідності, яка лише компенсує інфляцію). Таких накопичень вистачить приблизно на 10 років життя на пенсії зі злегка меншим рівнем споживання. Врахуйте, що частина доходів в певний період життя може йти на дітей. Нижчий рівень споживання означає, що більшість ваших витрат зможе покрити державна пенсія й треба відкладати відсотково менше.

Олеся Михайленко:

— Якщо припустити, що ми говоримо про людину до 40 років, яка любить і вірить в Україну, то від загальної суми місячних заощаджень у гривневі ОВДП можна вкладати до 30%.

Тут найбезпечнішою буде стратегія, коли ви купуєте облігації терміном орієнтовно на рік (перед цим перевіривши, що ставка з облігації перекриває прогноз НБУ щодо інфляції на наступний рік і ймовірне зростання курсу).

Наприклад, у грудні 2024-го можна купити військові облігації «Бахчисарай» зі ставкою 15,25% річних і датою виплати 28.01.2026. Прогноз інфляції НБУ на 2025 рік — 6,9%. Імовірне зростання курсу буде орієнтовно на 7,9%. Ставка з ОВДП перекриває обидві цифри, тобто купувати їх відносно безпечно. Звісно, може статись непередбачувана подія, через яку інфляція або курс стрибнуть вище — цей ризик треба прийняти, коли ви купуєте ОВДП. Однак це і є варіант для тих, хто вірить в Україну.

Коли ви отримаєте виплати від ОВДП у 2026-му, можете ще раз реінвестувати їх в річні облігації, використовуючи такі ж критерії.


📜

Як гроші знецінюються через інфляцію

Олеся Михайленко:

— 1000 гривень, які ви заробили в жовтні 2023 року, в жовтні 2024-го мали купівельну спроможність 903 гривні. Тому просто тримати гроші вдома чи на особистому рахунку в банку не варто — вони знецінюються. Оскільки прогноз інфляції на цей рік — 9,7%, а на наступний — 6,9%, то річні ставки ОВДП дають змогу комфортно покрити інфляційне знецінення та ще й отримати дохід.

Експерти Київської школи економіки:

— Наведемо ще такий приклад: 1 мільйон гривень у 2024 році еквівалентний $25 тисячам, тоді як у 2004 році ця сума дорівнювала $200 тисяч (або $334 тисячі за купівельною спроможністю 2024 року). Це означає, що купівельна спроможність гривні за 20 років впала у 13,4 раза. Тому не варто тішити себе великими сумами на рахунку зараз — завжди враховуйте інфляцію та знецінення коштів.


📜

Яким може бути курс долара у 2025-му

Олеся Михайленко:

— За цей рік курс долара до гривні зріс на 13%. Можна очікувати, що наступного року НБУ «відпускатиме» гривню на такий же відсоток, тому курс на кінець року буде орієнтовно 44,5-45 грн за долар.

Неможливо дати точний прогноз, адже можуть бути різні несподівані фактори. Наприклад, значне погіршення ситуації на фронті може призвести до стрибка курсу. Водночас у такій ситуації НБУ може вирішити продавати більше валютних резервів і втримувати курс, щоб не створювати додатковий стрес для людей.

Експерти Київської школи економіки:

— На 2025 рік неурядові аналітики закладають середній курс гривні до долара США на рівні 43,7, а уряд при формуванні показників бюджету — 45.

Нещодавно опублікований прогноз низки неурядових аналітиків показує, що курс очікується між 43 та 44,5 гривні за долар США, якщо війна продовжуватиметься увесь 2025 рік.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось12
До обраногоВ обраному4
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

Давайте проведемо уявний експеримент. Нехай сьогодні — 13 грудня 2004 року, в нас на рукаї є 10 тисяч гривень (~1850$ при тодішньому курсі 5.4 грн за долар). Уявимо, що ми знайшли банк із фантастичними депозитними умовами — 15% річних, без податків, комісій та зборів, з щорічною капіталізацією та незмінною ставкою протягом 20 років.

Вжжжух! На календарі — 13 грудня 2024 року, банк якимось дивом вистояв під час фінансових криз, банкопадів, ковіду тощо. Ідемо у відділення і отримуємо свої 133 096,46 грн (бажаючі можуть перевірити на finance.ua/ua/calc/deposit) Сьогоднішній курс — нехай 41.5 грн за долар, тобто за двадцять років наші заощадження зросли з $1850 до $3207. БЕЗ УРАХУВАННЯ ДОЛАРОВОЇ ІНФЛЯЦІЇ. (також зауважте, що 15% річних на 20 років є абсолютно нереальною ставкою).

Тепер інвестуємо ті самі $1850 у S&P500, на той самий часовий проміжок та на тих самих умоваї, використаємо хоча б ось цей калькулятор: ofdollarsanddata.com/sp500-calculator

Nominal Total Return (with dividends reinvested): 621.21%
Annualized: 10.43%
Investment Grew To: $13,342.35

$3,207 vs $13,342.35.

«Тарасе — ото воно тобі треба було??» ©

ДОУ, розчаровуєте вибором експертів.

«За ОВДП платіж надходить від держави, тож імовірність його не отримати вчасно дуже мала, адже держава завжди може залучити новий борг, щоб погасити попередній.»

Це фактажно не вірно — ОВДП надійні тим, що (номіновані в гривні) і держава може «надрукувати» гривні, щоб повернути позику. Дефолт(=неповернення) по гривневих ОВДП неймовірний. А якщо держава буде не надійним позикодавцем — їй ніхто грошей не позичить(як, до прикладу, недавні випадки у Шрі Ланці та Гані), не можна стверджувати що «завжди можна залучити новий борг».

«Дохідність облігацій визначає Міністерство фінансів.»

Це теж не зовсім правильно — дохідність визначається «ринком» на аукціоні. Мінфін хоче залучити певну суму коштів на заданий строк, і з максимальним відсотком який готовий платити. Первинні учасники ринку (банки, великі інституційні інвестори) пропонують свої умови (відсоткові ставки) на якій готові надати цю позику (часто — менші) — мінфін обирає «найдешевші» і задовольняє їх. Дивіться розяснення мінфіну

«Що довший термін облігації, то вища відсоткова ставка, адже ви йдете на більший ризик, позичаючи свої гроші державі.»

Це теж не зовсім правильно. Це вірно для ОВПД до певної тривалості. Зараз ставки «відносно» високі, але в облігаціях суттєво довшого строку ставка падатиме вниз, тому що не варто очікувати наднормову дохідність за ОВДП десятиріччями. Дивіться криву дохідності гривневих овдп на сайті НБУ.

«Прогноз інфляції НБУ на 2025 рік — 6,9%. Імовірне зростання курсу буде орієнтовно на 7,9%.»

а в наступній секції

«За цей рік курс долара до гривні зріс на 13%. Можна очікувати, що наступного року НБУ „відпускатиме“ гривню на такий же відсоток»

То таки 13 чи 6.9, експерте?

Чомусь, як це часто буває, ми отримуємо «ось експерти, вірте їм на слово»...
Легше сказати, що в даному матеріали не суперечить реальності, ніж перераховувати недоліки.

Виплати за ОВДП гарантовані державою і не залежать від платоспроможності банку.

А як же технічний дефолт по облігаціям зовнішніх позик (ОДЗП) в 2024 році? А саме там було:
«Безумовне списання накопичених відсотків за 2022-2024 роки та списання 37% від номінальної вартості по всіх ОЗДП. Обмін залишку: 630 дол. з кожної облігації на нові випуски ОЗДП».
Як тримач ОЗДП одного з таких випусків, купони яких мали бути виплачені в цьому році, маю просте питання: якщо держава може собі дозволити «кинути» іноземних інвесторів, то що завадить зробити те саме в будь який момент з місцевими? І що саме гарантує держава?
Думайте.

більшість ваших витрат зможе покрити державна пенсія

А ця «державна пенсія» зараз в одній кімнаті з «експертами» КШЕ?
І навіть якщо не згадувати, який робочий стаж і сума щомісячних внесків потрібні, щоб пенсія була би хоч більшою за мінімальну, то все-одно маємо інші стратегічні плани щодо даної категорії бюджету. Один з натяків:
youtu.be/...​si=qp0738PfLlsIGnDE&t=715

НБУ може вирішити продавати більше валютних резервів і втримувати курс, щоб не створювати додатковий стрес для людей

НБУ цим займається безперервно з січня 2022 року. Тільки за неповний 2024 рік вже було спалено ~29,559 (!) млрд. доларів. Хтось збираєтсья зупиняти цю піч?
bank.gov.ua/...​1.2022&endDate=31.01.2025

Ну і, наостанок, вчимося рахувати:

облігації «Бахчисарай» зі ставкою 15,25% річних і датою виплати 28.01.2026. Прогноз інфляції НБУ на 2025 рік — 6,9%. Імовірне зростання курсу буде орієнтовно на 7,9%. Ставка з ОВДП перекриває обидві цифри

За даною облігацією станом на сьогодн дійсно обіцяють дохідність в 15.25% річних, з виплатою в 1264,00 грн при вартості 1095,48 грн. Припустимо, що ми маємо збереження або дохід в валюті і чомусь продаємо її для купівлі даної ОПДП, де після виплати маємо 2 сценарія:
1) Купити назад валюту для збереження коштів.
2) Купити щось за гривні (навіть якщо ті ж ОВДП, які пропонують «експерти»).
В першому сценарії, річну дохідність 1,1525 ділимо на оптимістичну курсову різницю 1,079, отримуємо результат ~6,81% в доларах. Але також враховуємо оптимістичний прогноз по інфляції долара на 2025 рік в розмірі 1.8%, отримуємо реальну дохідність в ~4,9%. І це лише в найкращому випадку.
В другому варіанті, додатково ділимо відношення показників дохідності до курсової різниці на оптимістичну прогнозовану інфляцію 1,069, що дає нам −0,001% реальної дохідності. І навіть купуючи повторно ОВДП з тою самою дохідністю, просто відтягується той момент, коли інвестори захочуть вийти з даного типу інвестиції і придбати назад валюту. Або відтягується той момент, коли сумарна (за формулою складних %) інфляція буде застосована до даної формули, і де люди побачать, як швидкість зростання курсу разом з інфляцією зʼїли весь дохід і також залишили вкладників вас з меншою купівельною спроможністю, ніж до входу.
Тобто, єдина теоретична можливість перекрити ризики даною ставкою дохідності — взяти ОВДП з найменшим терміном дії і сподіватись, що курс (+інфляція) не буде рости швидше, і аж ніяк не реінвестувати в гривневі ОПДВ.

І куди ж без відкритого питання до редакції, @yuliya-sabadyshyna: що є головним посилом та мотивацією даного матеріалу, а що вторинною вигодою?
Бо ОВДП — інструмент не новий та відомий, запит від читачів на подібний «розбір» навряд був на ресурсі (можливо я пропустив, прошу посилання в такому випадку), а думки «експертів» не витримують ніякої критики.

Все прекрасно, але не врахована девальвація нац.валюти.

Була справа купив гривневі ОВДП, мав би отримати 95 доларів прибутку, отримав 5 через девальвацію.

Після цього доволі скептично до цього ставлюсь як до інструменту саме інвестування з метою прибутку.

P.S. задонатити можна й напряму не державі.

з девальвацією гривні в 10 разів за 20 років ігри в ОВДП можуть розглядатися лише як короткострокові спроби погратись з завищеною дохідністю в 16% на невеликий відсоток заощаджень

159 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

на жаль багато хто токсичить про дохідність, але забуває що ОВДП це допомога державі (по факту самим собі) у війні... та й таке

Багато хто не розуміє, що із гривневих інструментів нічого надійнішого і прибутковішого зараз немає
Хоча якщо порівнювати із S&P500 то не все так однозначно. І доречі не однозначно що S&P500 краще. Бо проблеми починаються ще до того як власне купив той S&P500, а саме на етапі переказу коштів в ІВ

Виплати за ОВДП гарантовані державою і не залежать від платоспроможності банку.

forbes.ua/...​anti-vikho-25102024-24381

Кто не читал, не слышал, о том как государство кинуло украинцев, которые вложились в военные и прочие облигации Украины.

Так, це неприпустимо
Але хочу сказати що коли я розглядав брокера для купівлі ОВДП, то розглядав Freedom Finance. Але після вивчення їх власників і способу надання прав власності на овдп відкинув їх кандидатуру
Вважаю що із ICU та Sense таких проблем не буде. Тому купую ОВДП у них
А от Універ мені здається більш стрьомним

способу надання прав власності на овдп

Там был обычный способ и виртуальные аля-ETF с помесячной выплатой.
80% примерно купленных бумаг, были куплены обычным «именным» способом.
Проблем там множество: не продуманное законадательство в области санкций, злочинная халатность НКЦПФР, вероятно попытка кем-то на этом заработать.

Именно так, их было за что закрыть
Только все проблемы тупо переложили на вкладчиков. Они то тут не при чём

их было за что закрыть

Если бы их было за что закрыть, их бы закрыли, но нет, им «приостановили лицензию».
Как государство опозориться следующий раз, предсказать не получиться, поэтому просто приходиться не иметь с ним никаких дел.

Все дискуссии вокруг любых финансовых инструментов так или иначе сводятся к 2 утверждениям «Это слишком рисковано» и «Это недостаточно прибыльно»
Мне всё ещё кажется что что ОВДП хороший инструмент в плане соотношения риска к доходности. Опять-таки если учесть что вкладывать можно не свои деньги а с кредитных лимитов )

Підкажіть, будь ласка, як Ви вкладаєте з кредитних лімітів? Знаю точно що в деяких банках таке заборонено. Знімаєте/переводите кошти в інший банк і там купляєте ОВДП?

Треба зайти в Дію, вибирати найкоротші ОВДП (якщо дуже хочеться то можна і довгострокові). При оплаті обрати картку з кредитним лімітом. Я використовую Сенс, Ідея, Ізі (тас), ПУМБ, Кредит-Дніпро
Виплата за облігаціями іде на картку єПідтримка. Але це давно вже звичайна картка, з якої можна робити будь-які покупки та грошові перекази

Зрозумів, дякую.
Тут багато моментів:
1. якщо термін погашення купонів більше 45 днів (не знаю як у зазначених Вами банках, але сумніваюсь що сильно більший) то повертати кредитні кошти прийдеться з іншого джерела, інакше доведеться вираховувати проценти за кредитом.
2. Щоб отримати нормальну дохідність потрібен великий кредитний ліміт, не знаю скільки дають такі банки за замовчуванням (мабуть тисяч 50, не більше).
3. Погашення кредиту робите з картки єПідтримка? Вона у кожному банку відкрита де брали кредитні кошти? Якщо ні, то швидше за все буде комісія з переказу між банками, або знімати готівку і фізично ставити на рахунок у відповідному банку.
4. В результаті з умовного кредитного ліміту 100к при покупці короткострокових ОВДП на термін 2міс з дохідністю ~13% річних інвестор отримає ~2к грн дохідності. Це якщо не враховувати якісь додаткові комісії при переказах/зняттях коштів.
На мою думку, це надто незручна «схема» як для такої дохідності.

Всі ці нюанси я врахував в своїй схемі. Але от із великим кредитним лімітом дійсно складно
За багато років і за допомогою багатьох банків я накрутив собі загальний кредитний ліміт на понад 1млн грн. Але це зайняло кілька років

Якщо вдалось отримати такий ліміт і Ви його «прокручуєте» то й дохідність буде відповідна, респект.

Це сумарний ліміт по 10 різних картках, 3 з яких маю в Сенс-банку
Але пішло кілька років на те, аби їх всіх прокачати. Бо кожні 3-6 міс на кожну картку ліміт збільшувався на 10-20%. І цей процес вкрай важко прискорити. А на початку війни ліміти взагалі порізали.

Розумію. Саме тому вважаю дану «схему» незручною — менеджити ліміти по 10 картках в 5 різних банках таке собі задоволення.

Утім, виконати завдання щодо утримання курсу на рівні, близькому до 8 гривень за долар, в умовах, коли скорочуються валютні надходження в країну, майже не можливо, зауважив у коментарі для Радіо Свобода голова наглядової ради Platinum Bank Юрій Блащук. Потрібна якась невеличка девальвація, яка зняла б цей надлишковий попит. 11.16.2012 www.radiosvoboda.org/amp/24772552.html
Few moments later...
Курс 60,75,80

На це треба дивитися як на донат державі, який вона тобі, можливо, поверне (кажу так, бо в разі оголошення дефолту виплати за облігаціями призупинять, а це дуже навіть ймовірно). На жаль, прибутковість нівелюється девальвацією. В Україні досі найперспективніша інвестиція — це зелені папірці під матрацом.

Зараз взагалі нема сенсу інвестувати в підматрас, треба підтримувати ЗСУ. Сильно допомогли долари під матрасом жителям Бучі ? Це 30 км від Києва, по суті був доволі дорогий пригород.
З іншого боку скажімо села в полтавські області взагалі ніхто навіть не чіпав, там люди самі звідти звалили позалишалось по 3 пенсіонери і усе заростає лісом. Ту же авіабазу Полтава, з якої стався по суті сам лише музей дальної авіації та 3 гелікоптерні каліки, теж не шибко чіпали. Бо там зробили отаке uk.wikipedia.org/...​/Файл:TU-22_scrapyard.jpg (чув там після того в віськовому містечку поряд з базою квартира коштувала усьго тисячу доларів, бо роботи нема і вона там нікому не була нафіг потрібна).
А по суті це і був розмін, на долари тільки не під матарасом, а в казино Монте Карло. Власне самі маємо на рівні суспільства це припиняти, бо якщо ми думаєм лише про долари під матрасом — з рештою нові Ту-22М3 три поріжуть, інші продадуть за чверть ціни державі яка піде на вас війною. Знаючи що на них може полетіти така штука, потенційни ворог би подумав чи воно того варто робити чи ні ?
А так ця штука в них і вона же і пускає ракети. Наші предки які це усе будували і це йм коштувало нестачою : різних джинсів, памперсів, микрохвильвок та магнетофонів усеодно на це витрачали грощі, дуже великі. Бо усі керівники сам пройшли через другу світову і чудово знали як це, коли проти тебе танк та штука із мессершмітом — а у вас два коктеля молотова і гвитнівка на троїх, от один з трех в живих і залишиться.
P.S. ОВДП — не зовсім той інсрумент куди так інвестувати, та один з них.

Скільки за коментар?

Ого, реклама скаму))
На початку війни теж хотів взяти, розумів, що вихлопу не буде, чисто в якості донату. Але вчасно полізли перші новини про розпили і корупційні схеми....
як на мене, наразі єдиний робочий інструмент в Україні, це ринок землі(як мінімум поки що). Але мені здається, простіше інвестувати в закордонні інструменти, акції, облігації, фонди, реїти.....

Чомусь, як це часто буває, ми отримуємо «ось експерти, вірте їм на слово»...
Легше сказати, що в даному матеріали не суперечить реальності, ніж перераховувати недоліки.

Виплати за ОВДП гарантовані державою і не залежать від платоспроможності банку.

А як же технічний дефолт по облігаціям зовнішніх позик (ОДЗП) в 2024 році? А саме там було:
«Безумовне списання накопичених відсотків за 2022-2024 роки та списання 37% від номінальної вартості по всіх ОЗДП. Обмін залишку: 630 дол. з кожної облігації на нові випуски ОЗДП».
Як тримач ОЗДП одного з таких випусків, купони яких мали бути виплачені в цьому році, маю просте питання: якщо держава може собі дозволити «кинути» іноземних інвесторів, то що завадить зробити те саме в будь який момент з місцевими? І що саме гарантує держава?
Думайте.

більшість ваших витрат зможе покрити державна пенсія

А ця «державна пенсія» зараз в одній кімнаті з «експертами» КШЕ?
І навіть якщо не згадувати, який робочий стаж і сума щомісячних внесків потрібні, щоб пенсія була би хоч більшою за мінімальну, то все-одно маємо інші стратегічні плани щодо даної категорії бюджету. Один з натяків:
youtu.be/...​si=qp0738PfLlsIGnDE&t=715

НБУ може вирішити продавати більше валютних резервів і втримувати курс, щоб не створювати додатковий стрес для людей

НБУ цим займається безперервно з січня 2022 року. Тільки за неповний 2024 рік вже було спалено ~29,559 (!) млрд. доларів. Хтось збираєтсья зупиняти цю піч?
bank.gov.ua/...​1.2022&endDate=31.01.2025

Ну і, наостанок, вчимося рахувати:

облігації «Бахчисарай» зі ставкою 15,25% річних і датою виплати 28.01.2026. Прогноз інфляції НБУ на 2025 рік — 6,9%. Імовірне зростання курсу буде орієнтовно на 7,9%. Ставка з ОВДП перекриває обидві цифри

За даною облігацією станом на сьогодн дійсно обіцяють дохідність в 15.25% річних, з виплатою в 1264,00 грн при вартості 1095,48 грн. Припустимо, що ми маємо збереження або дохід в валюті і чомусь продаємо її для купівлі даної ОПДП, де після виплати маємо 2 сценарія:
1) Купити назад валюту для збереження коштів.
2) Купити щось за гривні (навіть якщо ті ж ОВДП, які пропонують «експерти»).
В першому сценарії, річну дохідність 1,1525 ділимо на оптимістичну курсову різницю 1,079, отримуємо результат ~6,81% в доларах. Але також враховуємо оптимістичний прогноз по інфляції долара на 2025 рік в розмірі 1.8%, отримуємо реальну дохідність в ~4,9%. І це лише в найкращому випадку.
В другому варіанті, додатково ділимо відношення показників дохідності до курсової різниці на оптимістичну прогнозовану інфляцію 1,069, що дає нам −0,001% реальної дохідності. І навіть купуючи повторно ОВДП з тою самою дохідністю, просто відтягується той момент, коли інвестори захочуть вийти з даного типу інвестиції і придбати назад валюту. Або відтягується той момент, коли сумарна (за формулою складних %) інфляція буде застосована до даної формули, і де люди побачать, як швидкість зростання курсу разом з інфляцією зʼїли весь дохід і також залишили вкладників вас з меншою купівельною спроможністю, ніж до входу.
Тобто, єдина теоретична можливість перекрити ризики даною ставкою дохідності — взяти ОВДП з найменшим терміном дії і сподіватись, що курс (+інфляція) не буде рости швидше, і аж ніяк не реінвестувати в гривневі ОПДВ.

І куди ж без відкритого питання до редакції, @yuliya-sabadyshyna: що є головним посилом та мотивацією даного матеріалу, а що вторинною вигодою?
Бо ОВДП — інструмент не новий та відомий, запит від читачів на подібний «розбір» навряд був на ресурсі (можливо я пропустив, прошу посилання в такому випадку), а думки «експертів» не витримують ніякої критики.

А як же технічний дефолт по облігаціям зовнішніх позик (ОДЗП) в 2024 році?

Доллар ми не друкуємо, а гривні друкуємо

Логічно.
Але для виплад по ОЗДП не потрібно друкувати долар. Потрібно просто купити достатню кількість доларів або євро за ту саму надруковану гривню, щоб повернути купони по облігаціям в валюті.

Купити у кого? Наші гривні ззовні нікому не потрібні, а вхідного потоку від експортерів недостатньо

Цього я точно вам не скажу.
Припускаю, що гривні «потрібні» лише комусь в країні, а валюта в великих обʼємах є в НБУ. Тож, ймовірно, Мінфін може випускати облігації в гривні і продавати (обмінювати) їх НБУ за валюту, а той вже далі працювати з гривнями в вигляді цінних паперів.

Деньги были и есть, просто зачем платить, если лучше кинуть.

Краще гривні вкладати в якісну тушонку: за рік ціна стабільно виросла не менше аніж 30%. І держава не зможе кинути вас в черговий раз.

Оскільки строк їх зберігання тушкованки 36 місяців то напевно виглядає ідея дуже розумною. Разом із тим є історія найвідомішої в світі тушкованки Spam фірми Hormel Food Corporation. Spam — це той самий «другий фронт» — улюблена страва червоноармійців. По завершенню війни залишилось величезна кількість запасів під армійські потреби, які треба було розпродати. Задля цього бізнес пішов на рекламну компанію з методами які по сьогодні звуться спамом. Між іншим такої якісної тушкованки зараз не купити у магазині, це дуже дорогий продукт, що його просто невигідно виробляти.

Варто би згадати що на цих ОВДП заробляють банки та так, що забувають що вони б мали заробляти на більш традиційних банковськіх продуктах. Цей би схематоз припинити

З чого ви взяли що це схематоз? Банки такі самі учасники ринку і мають право проводити такого типу спекуляції.

З чого ви взяли що це схематоз?

Бо овдп зараховуються в норми резервування банків. Хочеш мати ліцензію і кормитися з депо сертифікатів? Маєш холдити овдп!

Так вчому схематос, поясніть? Банки мають право вкладатися в ОВДП.

банки заробляють шалені гроші на овдп, особливо це смішно що це роблять державні банки тощо, тобто перекладання грошей із кармана в карман. І при тому банки не розвивають кредитні продукти як мали б. По статистиці у нас 60+% кредитів до востребування(тобто можна забрати будь-коли) і тільки 30% с чимось довгострокових. А мало б бути навпаки. Надавати кредити та інші подібні послуги. Але навіщо цім займатися, якщо ОВДП годує?

А яка у нас доля державних банків які вклалися в ОВДП? Я знаю два держваних банка якими користується домогосподарства тобто населення, тобто гроші в державні банки вкладають прості люди, тож про яке перекладання з «кармана в карман» ви говорите? А що не так з «кредитними продуктами»? Відцоткова ставка велика? Вона більша ніж у комерційних банках?

Цей би схематоз припинити

Це означає переглянути бюджет. Цей метод зовнішніх запозичень валюти, насправді один раз спрацював у Південній Кореї відомо як «Чудо на ріці Ханган». В усіх інших випадках : Югославія, Руанда, Мексика та федерація він призвів до дефолту, через пірамідальне обслуговування боргів.
Головна відмінність Кореї, президент Пак Чонхи ввів по суті гибридну планово-ринкову економіку типу НЕП Бухаріна по суті із повним копіюванням СРСР в 1962 році. Усього було 7 пятиліток, остання 1992-1996 рік. Ден Сяопін, який вчився в Москві під час НЕП-у Бухаріна так само ввів аналогчіну систему. На сьогодні КНР друга економіка світу на загал, і по дуже великій кількості показників як то будівництво перша, із загальним ВВП в 17.8 трільйонів долларів США. Економіка Південної Кореї 14 в світі, з ВВП майже три трійльони долларів США.
Станом на 2022 економіка України була на 47 місті в світі по ВВП із жалюгідними для нас 178,8 мільярда доларів ВВП. При чому на 1990 це була шоста економіка світу якщо відокремити від СРСР. 17,3 % виробництва електроенергії від СРСР, 30% промислового виробництва 300 галузей на загал. Так сама велика статистика по сталі, вуглю та газу. Напевно ми якимось не тим курсом пішли, чубайсовським курсом.
P.S. Зараз в стрктурі ВВП США лідують фондовий ринок та банківський сектор, після чого медицина. Та ВВП в цілих 27,36 трільйонів долларів. Там так само грають в гру із внутрішнім боргом як і з зовнішнім де більшу частину грошей вони винні Японії та Китаю, можуть і догратись.

Доречі ви влучно згадали про борги. Це ж все державі на собі тягнути, а можуть і не впоратися з цім. І дуже значні витрати саме зараз вже, як раз на обслуговування боргів. А можуть значно збільшитися. Але про це мало згадують і хвалять НБУ який він крутий, як стримує зростання курсу баксу, інфляцію та підвищує валютні резерви

ДОУ, розчаровуєте вибором експертів.

«За ОВДП платіж надходить від держави, тож імовірність його не отримати вчасно дуже мала, адже держава завжди може залучити новий борг, щоб погасити попередній.»

Це фактажно не вірно — ОВДП надійні тим, що (номіновані в гривні) і держава може «надрукувати» гривні, щоб повернути позику. Дефолт(=неповернення) по гривневих ОВДП неймовірний. А якщо держава буде не надійним позикодавцем — їй ніхто грошей не позичить(як, до прикладу, недавні випадки у Шрі Ланці та Гані), не можна стверджувати що «завжди можна залучити новий борг».

«Дохідність облігацій визначає Міністерство фінансів.»

Це теж не зовсім правильно — дохідність визначається «ринком» на аукціоні. Мінфін хоче залучити певну суму коштів на заданий строк, і з максимальним відсотком який готовий платити. Первинні учасники ринку (банки, великі інституційні інвестори) пропонують свої умови (відсоткові ставки) на якій готові надати цю позику (часто — менші) — мінфін обирає «найдешевші» і задовольняє їх. Дивіться розяснення мінфіну

«Що довший термін облігації, то вища відсоткова ставка, адже ви йдете на більший ризик, позичаючи свої гроші державі.»

Це теж не зовсім правильно. Це вірно для ОВПД до певної тривалості. Зараз ставки «відносно» високі, але в облігаціях суттєво довшого строку ставка падатиме вниз, тому що не варто очікувати наднормову дохідність за ОВДП десятиріччями. Дивіться криву дохідності гривневих овдп на сайті НБУ.

«Прогноз інфляції НБУ на 2025 рік — 6,9%. Імовірне зростання курсу буде орієнтовно на 7,9%.»

а в наступній секції

«За цей рік курс долара до гривні зріс на 13%. Можна очікувати, що наступного року НБУ „відпускатиме“ гривню на такий же відсоток»

То таки 13 чи 6.9, експерте?

то ж пані Олеся, наша локальна Герміона

Експерти Київської школи економіки

слово «експерти» в одному реченні з кше.. гг.. адже відомо що крім мілованова експертів в економіці немає

Види облігацій за валютою:
гривневі (UAH). Привабливі для тих, хто хоче зберігати і примножувати свої активи в гривні, уникаючи валютних коливань.

та да, «валютні коливання» це ж саме проблема в порівнянні з гривнею

У попередніх коментарях почали порівнювати ОВДП з інвестиціями, депозитами, доларами та S&P500, але жодного слова про золото.

Я живу в Туреччині, і в мене відсутнє золото, але турки регулярно скуповують саме золото. Бачу черги біля ювелірних магазинів у центрі Анталії.

В Україні на весілля дарують долари, в Туреччині — золото.

прикраси з золота != інвестиції в золото

Турки скуповують як прикраси із золота, так і золоті монети, щоб зберегти свої гроші. А коли їм потрібно зробити значну покупку, вони продають своє золото.

Я порівнював звичку турків купувати та дарувати золото на весілля зі ставленням українців до долара.

А коли їм потрібно зробити значну покупку, вони продають своє золото.

В Україні конячий спред навіть при спробі продати не ювелірне, а справжнє банківське золото:

privatbank.ua/banking-metals, для злитка 10 грамів курс продажу — 4 080.00 за грам, зворотнього викупу — 3 460.00 за грам. Ще й намудохаєтесь при спробі продати (грався років 15 тому).

Може в Туреччині з цим простіше?

золото «з поставкою» (злитки або прикраси) купувати собі тільки в збиток через цей спред. Краще просто інвестувати в ETF, до прикладу славетний GLD.

Якщо спробувати загуглити ціни на купівлю й продаж золота англійською мовою, то це буде безрезультатно. Те саме стосується ChatGPT, тому таке треба гуглити турецькою мовою: «Altın Al Antalya».

З того, що знайшов, різниця між купівлею й продажем золота в Туреччині менша за 2%.

Це, певно, через те, що ринок інвестиційних цінних металів не розвиненний в Україні і ліквідність відсутня, відповідно.
При нормальних ринкових умовах spread має бути на рівні не більше декількох %, наближаючись до 0. Наприклад, якщо вірити відкритим джерелам:
«The Zurich gold market’s spread hovers between 0.10% and 0.20%.»

Тобто відсутня ? Просто нема дурних продавати золото за гривню, тобто ринок пустий на ньому купити банківське золото складно нема пропозиції. За доллар наприклад — нема питань. Власне те саме що із вторинною нерухомістю.
Це головна проблема друку грошей нацбанком під державні забов’язання. Люди перестають довіряти як валюті так і державі в цілому. Результати ми вже бачили — бартер, перехід на іноземну валюту і т.д. Після цього від економіки взагалі нічого не залишається, країна просто нічого не виробляє при цьому на покриття потреб доводиться усе більше і більше імпортувати.
Раніше щоби мати якийсь баланс під це продавали усе що залишилось від СРСР : метал як кольоровий так і металолом з купи знищених підприємств або видобутий радянськими же підприємствами у формі елементарних напівфабрикатів слябів, іншу сировину як то ліс кругляк або зерно і т.п. Зброя та боєприпаси зі складів і т.д. що нею наводнили усю Африку і т.д. Потім це переросло вже і на економіку заробітчан.
Станом на зараз — така економіка просто неможлива. Для поточних еліт, майже усіх це цілковитий — колапс. Відповідно на усе що матиме ліквідність за кордоном, шалений попит і жалюгідна пропозиція. Тобто якщо золото реально буде в продажі його ціна буле значно, вищою ніж ті ставки що зараз є.
В Туреччині історично бзик на золото, та «турецьке золото» це теж давно сталий термін, їх прикраси давно ювеліри не беруть навіть у якості похідного матеріалу на переплавку, бо свинець можна і з акумуляторів добути. Так само в Індії був великий попит на пляшки від радянського шампанського яке вони закупали у великій кількості. Коли в СРСР стали з’ясовувати чому ? Виявилось — що з дна бутилки місцеві умільці вміли виготовляти «смарагди».

Інвестиції — це коли ви проінвестували наприклад преіск, в країнах де нема державної монополії на видобуток, наприклад в Австралії. Так ви конкретно ризикуєте при цьому, втратити гроші замість того щоби заробити.
Закупівля вже добутих дорогоцінних металів, каменів інших високо ліквідних матеріальних цінностей і т.д. із ціллю страхування ризиків від збільшення цін тобто і інфляції коли ціни зростають на усе — це один із інструментів геджування.
Справа в тому, що і дорогоцінні метали теж можуть стрімко втратити свою купівельну вартість, без золота людина може жити — а от без таких товарів як наприклад харчі або ліки — ні. Так само усім десь потрібно жити, стригтись, медицина і т.д. і т.п.
Відповідно попит на таки товари та послуги постійний. В нормальних економічних умовах інвестування у їх виробництво добра тема, та в кризових в умовах як скажімо під час великої депресії — молоко виливали на землю, щоби зберігати ціну на нього інакше власники ферм понесуть збитки. Це економічний парадокс капіталізму — коли гроші як розмінний інструмент не виражають матеріальні цінності, але факт. Прийнято вважати — що із цієї ситуації є вихід лише у створенні сталого попиту, наприклад уряд Франкліна Рузвельта почав будувати мережу автомобільних доріг в США, а потім були великі затрати і вливання в американську економіку величезних об’ємів іноземних грошей на закупівлю усіх американських товарів та послуг під час другої світової війни.
У що є сенс вкладати просто зараз — напевно автономна та відновлювальна енергетика, акумулятори, сонячні батареї, вітряки і т.д. і т.п. Поточна криза яка призвела зокрема і до війни і протистояння мало не по усій планеті, це криза цін на вуглеводні енергоносії, основу сучасної економіки.

Це тому що ці дебіли зайнялися тим самим, що і кацапня, а за ними і вітчізняні мамкині бізнесмени в обмінках — перестали брати налічні бакси. Не такі вони, сцуко, бо колір не гарний. Шухер знатний, тому вони масово ломанулись скупати золото

з девальвацією гривні в 10 разів за 20 років ігри в ОВДП можуть розглядатися лише як короткострокові спроби погратись з завищеною дохідністю в 16% на невеликий відсоток заощаджень

1.16^20=19.46, що більше ніж 10
Інша справа, що долари теж за ці 20 років необов’язково мають в шафі лежати

ну це я грубо по пам"яті прикинув за проміжок від курсу 4 в 1998 році і дотепер

Щось багато коментаторів забули за те, що ОВДП йде практично напряму на армію :)
І це одна з суттєвих різниць з тим, щоб закинути в снп500 або в умовну крипту, що псує наш торговельний баланс й послаблює країну

В одному з комментів розписали що «заощадження зросли з $1850 до $3207» за 20 років що є 2.8% річної доларової дохідності, що доволі непогано враховуючи геополітично не найвдалішу ситуацію для України, а також низку специфічних для нас криз (війна 2014, війна 2022, газова криза) окрім загальносвітових (2008, ковід 2020)

Щось багато коментаторів забули за те, що ОВДП йде практично напряму на армію :)

Тем интереснее механизмы окупаемости.

Щось багато коментаторів забули за те, що ОВДП йде практично напряму на армію :)

Скільки копійок з кожної гривні йде на армію? Якщо яйця по 17грн штука то щось мені підказує, що не багато.

Не руйнуте світ адептів мудрого наріду

І це одна з суттєвих різниць з тим, щоб закинути в снп500 або в умовну крипту, що псує наш торговельний баланс й послаблює країну

Категорично з вами не згоден. При переказі грошей на IB банк берез з мене відчутний відсоток. Це мій перший вклад в економіку. Потім я плачу податки, в тому числі подвійні (!) з дивидендів. І останнє, саме головне і страшне, я плачу податок на курсовій різниці, який легко вбиває всі мої доходи. Тому не кажіть більше про «торгівельний баланс та послаблення».

Що до кріпти — от повірте мені, чим більше я заробляю на крипті «десь там» — тим більше витрачаю всередині країни.

В одному з комментів розписали що «заощадження зросли з $1850 до $3207» за 20 років що є 2.8% річної доларової дохідності

У фантастичних умовах «15% річних протягом 20 років», без врахування податків, зборів ТА ДОЛАРОВОЇ ІНФЛЯЦІЇ. Це сферичний кінь у вакуумі. (Я автор того коменту, якщо що).

Це насправді державна піраміда аля МММ. Намагання виплатити борг з процентами одним, з того щоби зайняти в інших.
На пряму можна перерахувати гроші просто на спецрахунок міноборони в НБУ, також через волонтерські фонди — це через одного посередника. Усе що потрапляє на рахунки казначейства, це загальний котел який уряд розподіляє відповідно до бюджету. Наприклад на виплату процентів по держборгу.

що доволі непогано

Для кого?

Давайте проведемо уявний експеримент. Нехай сьогодні — 13 грудня 2004 року, в нас на рукаї є 10 тисяч гривень (~1850$ при тодішньому курсі 5.4 грн за долар). Уявимо, що ми знайшли банк із фантастичними депозитними умовами — 15% річних, без податків, комісій та зборів, з щорічною капіталізацією та незмінною ставкою протягом 20 років.

Вжжжух! На календарі — 13 грудня 2024 року, банк якимось дивом вистояв під час фінансових криз, банкопадів, ковіду тощо. Ідемо у відділення і отримуємо свої 133 096,46 грн (бажаючі можуть перевірити на finance.ua/ua/calc/deposit) Сьогоднішній курс — нехай 41.5 грн за долар, тобто за двадцять років наші заощадження зросли з $1850 до $3207. БЕЗ УРАХУВАННЯ ДОЛАРОВОЇ ІНФЛЯЦІЇ. (також зауважте, що 15% річних на 20 років є абсолютно нереальною ставкою).

Тепер інвестуємо ті самі $1850 у S&P500, на той самий часовий проміжок та на тих самих умоваї, використаємо хоча б ось цей калькулятор: ofdollarsanddata.com/sp500-calculator

Nominal Total Return (with dividends reinvested): 621.21%
Annualized: 10.43%
Investment Grew To: $13,342.35

$3,207 vs $13,342.35.

«Тарасе — ото воно тобі треба було??» ©

Це така сама азартна гра. Доки що нормально показувало в якості хеджу — лише нерухомість. Те що пропонують більшість бойлерних зокрема і на цьому форумі, взагалі чистої води шахрайство так звана «Схема Kodak» (www.youtube.com/watch?v=wM6exo00T5I) як колись було із массовими шахрайствами псевдо Forex.

в якості хеджу — лише нерухомість

Не в Україні.

Так само можна курс біткоїна порахувати і отримати 100500%. S&P500 більше про емоції інвесторів, ніж про економіку.

Для контрприкладу, візьмемо проміжок 2000-2010. Інвестиція в S&P500 видає нам −5.67% (так, зі знаком мінус). А гривневий депозит під 10% принесе +72% в доларову вимірі.

2000-2010

Там валився курс спочатку з 5.5 до 8 і т.д. На гривні завжди було одне загальне попадалово з моменту її введення. Між іншим інфляція долара для Байдена, а потім і Харіс і усії демократів коштувало загального електорального провалу.

гривневий депозит під 10% принесе +72% в доларову вимірі

Тут врахований обвал курсу. Взагалі, такі розрахунки сильно залежать від вибраних точок в часі: до кризи, після кризи, між кризами, надування бульбашки на ринку, а у нас ще й додатково накладається війна.

спочатку з 5.5 до 8 і т.д.

Спочатку з 90 коп до купон-карбованців, яки обісцінились настількі, що коштували майже як бумага для печаті. Потім перейшли до гривні, яка дуже швидко звалилася до курсу 3. А вже потім 5.5

Інвестиції в гривню — це і є та сама азартна гра. На коротких проміжках дійсно може пощастити, на довгих — гарантовано втратиш.

Будь-які інвестиції — це азартна гра. Бо майбутнє можна прогнозувати, але точно його ніхто не знає.

Золоте правило інвестування «чим більше доходи — тем більше ризик» ніхто не відміняв. Хочете спати трохи спокійніше — купіть замість акцій облігації, дохід нижче, але гарантований. Купіть облігаційний ETF, щоб вкласти в облігації багатьох компаній.

Хочете зовсім ні про що не хвилюватися — купіть державні казначейські облігації США, якщо рухнуть вони, то найпопулярнішою валютою в світі будуть тушняк та патрони. Але й прибуток там відповідно — одиниці відсотків (хоча прямо зараз глянув 30-річні treasures — 4.60%, www.cnbc.com/quotes/US30Y)

Ну і диверсифікація портфелю — наше все.

Податки не порахував.
Але ж ми знаємо, що потрібно було в біткоїн вкладатися, тобто прекрасно бути розумним, коли знаеш, що да як. Якби ти придбав S&P500 у 2000, то вийшов би в нуль тільки в 2014, акції вони такі.

Податки не порахував

Податки виключив з розрахунків в обох випадках, щоб не ускладнювати модель.

Якби ти придбав S&P500 у 2000, то вийшов би в нуль тільки в 2014

ОК, візьмемо якійсь evergreen/all-weather portfolio — диверсифікований по інструментам, по країнам, по компаніям тощо. Повністю втратити такий портфель можливо хіба у випадку апокаліпсису.

У цьому й суть: усе це працює лише в уявному експерименті. Не багато хто витримав би, якби їхні інвестовані 1850 доларів у S&P 500 у 2004 році зменшилися до 1314 доларів у 2008 році і відновилися до попереднього рівня в 1850 доларів лише у 2012 році

То ж диверсифікація. Навіть найдубовіший портфель (половина в акціях, половина в облігаціях) дасть за той самий період зростання до $2,061.96 (ofdollarsanddata.com/...​us-stock-bond-calculator). Повторюю — на білому регульованому ринку із сотнями рокив історії, ще й «врозмазочку», бо інвестуємо в ринок, а не в одну конкретну компанію.

Віри в гривню нема, завжди намагаюсь купувати валюту коли є можливість, тому ОВДП — інструмент не для мене)

Є ОВДП в доларах і євро

А Україна дефолт не може оголосити?

Це навряд чи. Це — смерть економіці. Під час великої війни це рівносильно втраті держави.

Технічно — Україна вже в стані дефолту. Як мінімум через відмову платити кредиторам по купонам ОЗДП цього року.
Проте формально на це всі заплющили очі.

Не чув і не знайшов першоджерела цієї вибухової новини. Можна посилання?

Дійсно, мало про це пишуть. Приклад: www.otpcapital.com.ua/...​gatsiyi-defolt-skasovano

Не знаю, чому на це дали згоду тримачі. Припускаю, що було приблизно 2 наступні опції: дана «реструктуризація» або ж оголошення дефолту офіційно, але облігації згорають і тримачі не отримують нічого.

Не дивлячись на залоголовок, це можна назвати технічним дефолтом (за визначенням).
По факту по 2 великим випускам облігацій:
— Списали вкрали 37% номіналу;
— Списали вкрали накопичені відсотки за 2022-2024 роки;
Сумарно ~ на 11 млрд дол.

І на додачу, збираються відтермінувати виплати по іншим облігаціям 2024-2028 років на 5-8 років відповідно, тобто використовувати ту ж схему і далі.

Ви кидаєте посилання на статтю, в якій йдеться, що поки що, на липень 2024 року, згоду на реструктуризацію отримано від 20% кредиторів. Там же йдеться, що для запуску реструктуризації боргів по ОЗДП (які не мають відношення до ОВДП, до речі) потрібна згода 66,67% тримачів облігацій і не менше 50% тримачів КОЖНОГО випуску облігацій, щодо яких пропонується реструктуризація. Там же сказано, що процедура погодження умов реструктуризації МАЄ завершитись до 27 серпня. Насправді, вона завершилась 9 вересня повною згодою кредиторів на реструктуризацію: mof.gov.ua/...​guaranteed_eurobonds-4772

І тут же, раніше, ви стверджуєте, що:

Технічно — Україна вже в стані дефолту. Як мінімум через відмову платити кредиторам по купонам ОЗДП цього року.

Що є, м’яко кажучи, неправдою. Україна не відмовлялась щось платити кредиторам. Вона завчасно почала процес реструктуризації і закінчила його ДО того, як з’явились зобов’язання по старих паперах. А зобов’язання по нових паперах, на які були обмнені старі випуски ОЗДП, виконані в строк.

Тож, ніякого дефолту, ані техніного, ані справжнього, допущено не було. Та й МВФ бдить, щоб так і було надалі.

Що є, м’яко кажучи, неправдою. Україна не відмовлялась щось платити кредиторам. Вона завчасно почала процес реструктуризації

Т.е. кредиторы просто так, сами решили «простить» часть долга. Какие святые люди.

Що є, м’яко кажучи, неправдою.

В кожного своя правда.
Ви побачили в статті те, що хотіли. Я знайшов там підтвердження тому, з чим зіткнувся особисто цього року як інвестор.

А зобов’язання по нових паперах, на які були обмнені старі випуски ОЗДП, виконані в строк.

Як можуть бути виконані в строк зобовʼязання по новим випускам, по яким після «реструктуризації» ще не було ні дат нарахування відсотків, ні виплати купонів? Звідки у вас така інформація і кого ви тут намагаєтесь виправдовувати? :)

Все прекрасно, але не врахована девальвація нац.валюти.

Була справа купив гривневі ОВДП, мав би отримати 95 доларів прибутку, отримав 5 через девальвацію.

Після цього доволі скептично до цього ставлюсь як до інструменту саме інвестування з метою прибутку.

P.S. задонатити можна й напряму не державі.

Я в мінусах опинилась через девальвацію. Купила облігації коли долар був по 26грн. Тобто, 100 тис грн було еквівалентно майже 4 тис доларів. Зараз 100 тис грн еквівалентно 2500. Причому скачок від 29грн до 36грн відбувся за одну ніч, тобто ти не мав змоги швидко відреагувати на те що воно росте і продати.

Работал я в «одном зеленом банке», запомнилась одна история, как дедок фактически рыдая рассказывал как он всю жизнь работал и откладывал себе на пенсию, накопил 600к и они превратились в кактус. Это была зима 15, когда $ достигал 40++. Хотя конечно там было пространство выйти в валюту по 11, 13, 16, 20... Оббивая пороги банков. Хотя может лежали на каком-то наразрывном депо или в обанкротившемся банке...
И меня удивляло, как людей ничего не учит история.
+ Даже после 90х, в Украине была такая монитарная политика, что изменения курса происходили не плавно, а скачкообразно, поэтому всегда была рулетка.

Ну це все ще 600к, можна платити собі 5 років по 10к на місяць. Або купити тих же облігацій зараз і мати 8.5к чистого прибутку на місяць, а після виплати ще 5 років по 10к як вище.

Загалом як дідок збирав собі на пенсію так і назбирав — курс у нас не піднімався з 2 грн до 40 не за один день, якщо йому не прийшло ідеї за весь цей час диверсифікувати валюту, то і жалкувати немає про що.

Загалом як дідок збирав собі на пенсію так і назбирав — курс у нас не піднімався з 2 грн до 40 не за один день, якщо йому не прийшло ідеї за весь цей час диверсифікувати валюту, то і жалкувати немає про що.

Багато хто в той період 10-14гг, шукали депо під макс % і на цей % жили. Така собі пенсія. Дід міг теж таким бути.
% тоді були низькі в районі 7, і вони були в лонгах без можливості зняти(12-18 міс), у валюті щось рівня 1-2%. Тому звичайно люди тримали у гривні, тим паче прямо великих дропів не було, в міждународну кризу 08-09, дорп був с 5 до 8, навіть не х2.
+ люди дробили по 200к, у різні банки, щоб покривала гарантія ФГВФО.
-
І ось уявіть. 13 рік «тишь да гладь». Умовний «пересічний» кладе свої 600к у 3 банки, які? Звичайно не «рога і копита», а якісь надійні з топ-10:
Звісно не ощад (жахливий сервіс, низький відсоток).
Хто там наступний, окей, приват. +200к, хто за ним:?
Дельта-Банк. +200к.
О, а ось надра банк, гарні ставки, топ-10, кладемо.

Отримуєте свої 3.5к грн на місяць на додачу до «пенсії», все непогано. І хлоп. 14 рік. Надра та дельта падають. Ваші 400к помножили на 0, а у приваті 200к ви не можете забрати, до завершення. Коли ж ФГВФО виплачує та приват видає, курс вже не 8, як на момент коли ви відкрили, а умовно 28, чи взагалі 36-40(Але ви ж не знаете, що це пік і буде відкат).
Тому так це було не за день, але, э але.
-
Багато людей погоріла на подібному, ви б знали, скільки мені людей бажало «міцного здоров’я» і усій банківський системі, коли я пропонував відкрити депо, на прикінці 14 — початку 15 років. З іншої сторони не менше, погоріло на валютних іпотеках.

Коли ФГВФО повертає вклади, то повертає їх у валюті вкладу. Але ж наш дідок клав у гривні, щоб більший процент, ви ж самі сказали?

Ну і якщо він все життя відкладав саме на депозити у гривні, а не під матрац, то за все життя із цих 600к аби 100 було саме з роботи, а не зі складних відсотків, а значить дідок таки непогано заробив?

Коли ФГВФО повертає вклади, то повертає їх у валюті вкладу

Сами придумали?) Спросите у вкладчиков дельты в чем им вернули и по какому курсу :)

Ми сперечаємось про різне, ви накидали якихось людей, валют і депозитів у коментований мною приклад із дідом, де цього всього не було.

Дед один из таких же «горемык» кто пострадал в 14 году. Я вам рассказал как это было в тех годах и как ты мог потерять все, с «залоченными» деньгами, а не потому что ты тупой ждал пока курс с 8 откатиться на 40.
Кстати конвертация больших объемов гривны в $, было то еще приключение. Ибо можно было бахнуть целых 300$ в сутки, при условии их наличия в банке.

Я тоді втратив чотири/п’ятих всіх заощаджень бо тупий, чекав коли курс падав з 8 до 40.

Ну що тут можна сказати 😅, мені колись наставник казав: «Главное здоровье, а это опыт»

А якщо хочете про вклади і їх повернення.
Про повернення у валюті вкладу перепрошую, мав на увазі національну валюту як ви і сказали. Але: повернення відбувається по курсу який був наприкінці існування банку. Якщо ваш вклад складав більше 200к грн на цей момент, то очевидно що тільки їх ви швидше за все і отримаєте — і це не дивно бо такі були умови з самого початку.

Тепер розкажіть мені дурному _як все насправді_, бо я всього лиш мав успішний досвід повернення такого депозиту сто років назад здається зі Swedbank-у через Правекс.

Якщо ваш вклад складав більше 200к грн на цей момент, то очевидно що тільки їх ви швидше за все і отримаєте — і це не дивно бо такі були умови з самого початку.

Поэтому я и написал, что люди дробили по 200к и открывали вклады в разных банках. А еще были те, кто дробили по 200к между членами семьи, в одном банке, фонд кстати такое пытался оспаривать, чтоб не платить :)

повернення відбувається по курсу який був наприкінці існування банку.

Не существования, а введения «администрации».
Вот и возвращали вкладчикам той же дельты по, скажем «приемлемому» но не актуальному курсу. А ряду других банков которые дропнулись тогда же, везло меньше, выплачивали по смешным курсам типо 16грн.
+ Откупиться в те времена, была весьма нетривиальной задачей. Люди в банк за $ ходили как на работу и это не фигура речи.

>

ФГВФО повертає вклади, то повертає їх у валюті вкладу

Хвонд на то і хвонд, бо завжди повертає в нац валюті за курсом нбу

якісь надійні з топ-10

Поняття «надійний» і «в топ-10» в банківській системі, побудованої бандою Азірова, не мали ніякої кореляції. Саме тому й повалились банки — бо у них тупо не було грошей і ліквідних активів. Вони були пустишки, а гроші вкладників роками крали власники банків. Найвідоміший кейс — пограбування Коломойським і Боголюбовим вкладників банку Приват на 5.5 млрд доларів.

Головне щоб дефолт не об’явили за цім ОВДП

Буває ситуація гірша за дефолт, в 15-му році реструктуризація Яресько та банкопади Гонтарєвої і т.д. були за наслідками куди як гірші за дефолт. Також були спори, що можливо краще було оголосили дефолт, та почати жити за коштами (ніяких популізмів, нереальних соціалок для підкупу електорату, капіталістичні реформи стимуляція малого та середнього бізнесу і т.д.).
Сам по собі дефолт — тобто визнання урядом неспроможності розрахуватись із боргами до його кредиторів в строк, лише зменшує кредитний рейтинг. Він у нас і так дно денне, через війну та інші ризики. А от якщо роби що хочеш — але поверни тіло боргу із процентами, зовнішній борг України станом на 2024 складає 155.7 мільярдів долларів США — то, це вважайте банк забирає хату і при цьому усеодно боржник залишається винний.
Яресько була одночасно із Мінськом, по суті Україна на Донбасі потерпіла оперативну поразку, того часу особливо після боїв за Дебальцеве.

А шо саме таке старшне зробили Яресько і Гонтарєва?

Ну дивлячись для кого ? По суті вони представляли інтереси зовнішніх кредиторів і банально не дали можливості зюлити і кинути їх, оголосивши дефолт.
Інша справа — що ті хто позичав почали переїздити собі до Монакко, що власне безумовно претензія до МЗС бо вони не давили на французів.
І фактично країніі суспільству довелось усе це фінансувати з власних грошей. Тобто коли ви цікавитесь де узялись ті усі вілли в Капфера чи найдорожчі в світі яхти та пентхауси в Монако — з ваших кешеней через інфляцію, податки, закриті банки і т.д. вони взялись. Вас обікрали через державу.

Вообще забавно, что адвокатируется позиция кидания кредиторов на бабки. «Кому я должен — всем прощаю!»

А почему адвокатируется ?
Я же писал что есть ситуации хуже дефолта, дефолт или банкротство это цивилизованный способ реструктуризации когда выяснена несостоятельность. Долги при этом никто не списывает. А скажем, когда занял у мафии и не расплатился в срок — ноги в таз, заливают цементом и на дно озера. Ну или кипятильник в рот, утюг на задницу и паяльник в задний проход. В государственном смысле — война.
Вот Гонтарева и Яресько это как раз тот самый случай, только на счётчик поставили не директора который сбежал с чемоданом денег в Монако — а наемных работников предприятия, и само градообразующее предприятие закрылось оставив людей без работы им пришлось переезжать на заработки в другие страны.
В целом то что сбежавший директор не найден, не показельно казнён (не обязательно физически убит) и остатки украденного не изъяты — это конечно показатель терпильности, тех с кем так сделали. А раз так — то так можно, лох как известно платит всегда.

А, кхм-кхм, кто в нашей метафоре «директор»?

Та их много, система «Модель Кучмы», хотя скорее Чубайса у которого она была скопирована один в один, ничего другого не предполагала, это устройство системы нео феодализм.
И там они по разным местам разбежались — большая часть пережидает плохие времена на Лазурном Берегу, кто в Ростов попал, кто в Лондон и т.д.
Попал за решетку по факту только Валерьевич, и то изначально видимо по принципу Пабло Ескобара, которому дома в Колумбии себе было проще организовать отсидку, ибо в США или Израиле вообще порежут на шнурки. Хотя походу США и тут достали, и фишка Ескобара не прокатила, судить и следствие взялись по полной.

Ні ви тут баки не забивайте чиїмось популізмом. Конкретно що Гонтарєва і Яресько зробили?
Якщо ви в цьому нічого не тямите то хоча б не кажіть не правду.
www.youtube.com/...​hannel=ОстаннійКапіталіст

А в чому забивання бабок ? Навіть оцінки подій у мене нема. Є результати, результати такі що величезну купу загально державних проблем, зокрема із борагами, між іншим боргами януковича, які накопитили в першу чергу на Євро 2012 коли він виріс майже в два рази із 41.2 мільядів до 73.1 мільярдів, вирішили. Так девальвацією, банкопадами і т.д. Економіки України до 2014 де ще щось залишалось з великого промислового виробництва типу ЛАЗ чи Антонова, з того часу більше не існувало.
Власне ідейний керівник цьго Яценюк, що так і не отримав свою кулю в лоб як і не злітав камікадзе :) так і сказав, що : «Ми йдемо на дуже не популярні рішення» і «Я знав що буде з моїм рейтингом». Яценюк пішов у відставку із держборгом у 65 мільярдів. Так янукович двинув фуфло в прямому сенсі, та зокрема і за це отримав майдан. Хоча першопричина звісно Сирія та Крим, що стратегічно. Так що казати що Яресько та Гонтрева винні, звісно ні вони виконували те, що мали це не були суб’тні рішення, робили те що їм казали. Які це мало наслідки для економіки України і для людей — дуже погані, оголшення дефолту було би значно краще. Фактчино усі втратили гроші, пам’ятаю купа народу стояло в черзі цілодобово до банкомату банку декілька місяців ліквідованого банку поспіль. Багато хто втратив роботу, розорення купи бізнесів і т.д. Відбувся найбільший релокейт ІТ-шників за кордон, а потім і взагалі усіх підряд. Та вже було запізно кредитори чітко виставили свої умови, поставили на лічільник.
Подальші уряди, в першу чергу уряд Шмигаля вже довели борг до 155 мільярдів, це борг який вже перевишує річний ВВП (бо з 22-го він звісно обвалився через обьєктинві обставини). І це чисто просто у виживання, якщо Азаров брав бабки на : стадіони, аеропорти, пасажирскі потягі, готелі і т.д. і як ми знаємо там ще і суттєво покрали, то Шмигалю же доводиться брати в борг пофакту під зброю та боєприпаси, стабільно 10 мільярдів доларів на місяць (за усю каденцію Порошенко, борг зріс на 8 мільярдів 20% Яресько вдалось взагалі списати через форсмажор, а 10 мільярдів було сплачено). Тут звісно теж тирять напевно питання, куди йде так багато ? Що по чому тобто. Безпечний рівень боргу вважається до 35% ВВП.

Та що ви вбіса верзете? Який нафік ЛАЗ і Антонов. Ви поняття не маєте про що говорите. Тупо накидуєте популістичні гасла. Який нафік релокейт ІТ? Всі ці роки галузь зростала в 2014 році відбулося, здебільшого локальне переміщення ідейно притомних спеціалістів з Донецька і Сімферополя. Я вам задав чітке питання що зробила Яресько і Гонтарєва? Відповідно чекаю від вас чіткої відповіді, а не набір не зв’язаних галюцинацій.

Та чи самі ідейний дурелом. Я вам вже сказав, що вони наробили. Чи це погано чи добре, я таким не оперую. Будь які події які погані для одних, тобто не на їх користь — добрі для інших, тобто на їх користь.
Скажімо коли народ массово звали за кордон в 2014 році, бізнес найняв купу людей зі світчерів і та студентів. Особисто я одразу отримав посаду тімліда (хоч і не личку, на здачу на кваліфікацію допустили значно пізніше в якості бонусу та в якійсь мірі відступних), в тому числі була купа людей і з Луганську і Донецьку у мене в командах. А так, я напевно навіть не розглядався в якості кадрового резерву, позаяк в компанії були люди із на той момент значно кращою англійською та менеджерськими скілами (зазвичай навіть не технічних спеціалістів, а з освітою інязу менеджменту і т.п.). От мене і ще тих хто залишився відправили на курси покращувати. Майже одразу почались майже постійні відрядження за кордон до замовників, і так було десь до 18 року. Мій дохід теж тоді зріс суттєво.
Для самої країни — так для машинобудування часи настали вкрай погані, фактично нові умови її добили. І тільки оборонне замовлення Петра Порошенко щось там тримало на плаву, разом із чисельними корупційними скандалами. Натомість експорт напів фабрикатів природних копалин іншої сировини як то ліс кругляк, зерно і т.п. продукції із не високою доданою вартістю отримав дуже добрі умови і почав зріст. Також по усіх країні розповсюдився HR бізнес із пропонування тимчасової роботи по усій Європі, на усі типи спеціальностей в кваліфікації. Це зламало ще Кучмівсько-Азарвску ідею дешевої робочої сили, яку Азаров як визнавав потім скопіював із Китаю разом із вільними економічними зонами і т.п. В країні почався реальний зріс доходів населення, збільшилась реальна зарплатня через ринкові механізми де роботодавець більше не міг диктували умови маючи закордонних конкурентів. Заробітчани стали вливати доволі суттєві сумми валюти своїми переказами із за кордону підтримуючи торгівельний баланс та курс валют. Децентралізація яку довго хотіли місцеві влади і т.д. і т.п.

Ви нічого не сказали по темі яку самі підняли, а тепер флудите маячню яка не відповідає дійсності, перекручуючи факти, згадуєте популістичні заяви окремих персон, не розібравшись в питанні. Ось тут достаньо сказано чого ви не знали або вам було пофігу
www.youtube.com/...​hannel=ОстаннійКапіталіст

Ну от вам матеріальні моменти youtu.be/...​OE-KI?si=KUutxJImyAVeHujF (один з, бо в реальності там перестали існувати цілі економічні галузі), а ви мені балаканину хоч і поважного мною автора. Так плюси на чиюсь користь є, та в мінуси також. Дісно ЄС, нам нав’язав відносини нерівноцінного обміну, та разом з тим для пересічного громадянина це не обов’язково погано, я не дивно. Те що стало менше банків які кредитували, власні же промислові групи — так, та це сталось зокрема через те що перестало існувати те виробництво. Втративши ринок збуту «СНД» це виробництво більше нікому стало не потрібно. В Україну просто завезли велику кількість різних вживаних авто із ЄС так звані євробляхи, та довго возили «битки» з США. Так само з великою купою вантажівок, автобусів і т.д.. Чи це погано ? ХЗ воно разом з тим стало набагато доступніше, і реальна автомобілізація в країні зросла. Старі перелатані жигулі із волгами з доріг різко счезли, залишились лише колекційні екземпляри. Ланоси як не дивно якийсь час тримались.
Так само скажімо із авіацією, на ринок зайшли європейські лоукостери, а також наші компанії закупили так само вживані та ще придатні літаки з ЄС. І авіабілети стали набагато доступнішими разом із безвіз люди значно більше літати і т.д. і т.п.

Черговий раз — пронос, все накупу, нічого толком. Тут дуже влучно сказано про таких як ви
www.facebook.com/share/p/1C4jxVZF31

Репутаційно дешевше надрукувати гривню і погасити

За такі трюкі тобто намагання кинути на бабки зокрема і американців, що надали кредити комерціним банкам тримачам ОВДП, Валерьйович вже сидить в СІЗО під судом. Якраз по схемі з ОВДП кинув американьского партнера по цьому бізнесу, той нажалівся в Білий Дім, усью тюрма і підняли усі епізоди які були в запасі.
Крах почнеться як американці почнуть зливати ці активи, позаяк вони стали сміттевими. Схема классична, улюблена особливо Джоном Соросом. За такий кидок з курсом Фунта Сетрлегів — Британський уряд оголосив його не бажаною персоною. По факту це фінансова піраміда аналогічна МММ, з однією різницею — що з державними забов’язаннями от так запросто безпосередньо кредитора кинути не вийде. Кидають з рештою усю країну і усії платників податків, відчуджують держмайно, надра і т.д. за великим рахунком це агресивні дії не силового характеру.
В цілому це усе варіація класичної по суті шахрайської маніпуляції з грою на пониження, сенс якої видурити гроші в кредитора. Тільки тут це сенс вкрасти гроші з міжнародної допомоги. Єльцин в 1998-му «промаргав» як вкрали 5 мільярдів доларів кредиту МВФ, потім федерації довлелось це усе усеодно сплатити при чому з процентами. Слідчих які це розслідували на вимогу їх думи — звільнили і відкрили на них самих карні справи, сам «Борька пьяница» посадив замість себе путлера, бо той не здав Собчака, який програв вибори і повністю попався.
P.S. А наша ситуація вона зараз от така youtu.be/4s02vrrQ9C0?t=2031

Якщо інвестувати 100 000 грн і $2500 у 2024 році, то до 2027-го ці суми можуть перетворитися на 155 900 грн і $2830 відповідно

330$ смішна сума і % не покриває інфляцію долара(i євро)
a з грн ризики ще більші...

ну то тримайте в готівці вдома, бо ж інфляція не покривається кококо. а ще краще купіть айфон чи два, все одно інфляція все зжере

А чому не етф чи облігації США/країни ЄС?

Облігації «не покривають інфляцію долара», а етф може й не мати славнозвісних 10% протягом наступних 10-20 років.

реклама лохотрону на ДОУ, як цікаво, а що шановні дописувачі вже суто програмерськіх новин немає, тільки дибільні?

реклама лохотрону на ДОУ

навіщо це нам?
Щодо програмістських тем, а запустіть обговорення тих тем, які вам цікаві, на форумі, будь ласка 🙂

не ведіться, він невакцинований

Головне — купувати короткострокові ОВДП з кредитного ліміту з 0 комісією, а не довгострокові і за власні кошти )

А отак, заходиш в Дію, вибираєш найкоротші ОВДП (якщо дуже хочеться то можна і довгострокові), при оплаті обираєш картку з кредитним лімітом. Моно і А-банк (може ще Приват) таке не дозволяють без комісії. А от всі інші можна і комісія 0

А що, існують картки не від моно чи привату з кредитним лімітом та грейс-періодом?

Я особисто використовую Сенс, Кредит-Дніпро, ТАС (Ізі) , ПУМБ, Ідея (Обанк)
Кажуть Рада банк випустила нещодавно карту з грейсом 92 дні

В Дії пише, що виплата буде на карту єПідтримка...

єПідтримка це давно вже звичайна картка
З неї можна робити будь-який переказ чи оплату. Принаймні в Сенс і Моно

якщо не помиляюсь, то в Приваті заборонено купляти ОВДП з кредитних коштів.

Все правильно
Моно і А-банк точно не можна. Приват не знаю, просто не користуюсь

Я цю схему роки 2 тримав «в секреті». Хоч і не я її придумав і на ютюбі гуляють відео на цю тему. Якщо її досі не закрили, значить всіх все влаштовує )
Доречі, всі мої друзі, з якими я ділився цією інфою по «дуже великому секрету» казали що це фігня якась і багато не заробиш і важко співставити строки по ОВДП з грейсами. І взагалі воно їм нафіг не треба ))

Схема існує бо в ІТ відділах банків сидять ще ті болвани, да і у банків цих облігацій жопой жуй

Досі не розумію навіщо банкам взагалі ці грейси. І хто зрештою на цьому втрачає

Це у вас проф деформація, ви ж подивіться скільки у нас ломбардів і мікро кредитних організацій

Якщо розраховувати на тих, хто вилітає з грейсу, тоді так, зрозуміло хто втрачає ))

а нашо саме за кредитні? їх же все одно потрібно віддати назад ,навіть якщо без відсотків. чим це відрізняється від покупки за свої? чи тут психологічний фактор, що вклав не свої (безкоштовні типу) гроші і так простіше?
Хоча коли писав коммент сам зрозумів, ідея напевно якщо своїх немає — тоді напевно так, норм

Відрізняється інфляцією на власні кошти

а хіба гроші повертаються не на карту Е-підтримки? їх начебто просто так не переведеш нікуди

Оскільки прогноз інфляції на цей рік — 9,7%, а на наступний — 6,9%, то річні ставки ОВДП дають змогу комфортно покрити інфляційне знецінення та ще й отримати дохід.

Кручу верчу, заплутати хочу. ru.wikipedia.org/...​ий_кризис_в_России_(1998

Президент РФ Ельцин заявил: «Девальвации не будет. Это я заявляю твёрдо и чётко. И не просто это я придумываю или фантазирую или я не хотел бы, это всё просчитано. Это каждые сутки проводится работа и контроль...»

Вкладай третину в ОВДП, третину в доларові ОВДП, третину під матрас

В ОВДП вкладають комерційні банки, бо

16,92% до 18,87% річних

і усе праціює так само як і ГКО. Компенсувалось це усе виключно із інозменої допомоги. Економіки тримати курс вілют звісно нема, віійна знищила економіку. Курс валют на сьогодні забумовлений зовнішьою фінансовою підтримкою. Якщо Дональд Трамп реалізує — що обіцяв, тобто : «Це усе проблема Європи, ми на іншому континенті» а львина частина запланованого в бюджеті зовнішньої підтримки 22 мільярди — від США, то дефолт по ОВЗГ буде неминучим.

Кажуть, поки в резервах є мінімум 24 млрд то гривні можна довіряти. ОК. не третину в гривнах, але ту частину які не шкода втратити

Встановелений дефіцит бюджету на 2025 на рівні 1,6 трлн грн тобто бюджет не реалістийний від початку, тому довіряти ОВЗГ не вартує, nabu.ua/...​finansovoyi-dopomogi.html
Нестачу в 38 мільярдів долларів від початку планували покрити за рахунок зовнішньої допомоги, 22 мільярди з яких планувалось покрити від США, а виграв вибори Дональд Трамп. Тобто в данній ситуації щоб не сталось дефолту має бути наступне — або припинення бойових дії і секвестр бюджету бо дохідна частина економіки України технічно не здатна забеспечувати такий бюджет, або гроші від США та ЄС надійдуть. Якщо не відбудеться — а ні першого ані другого, дефолт по зокрема і по ОВЗГ і різка (в рази, 100 до одного і більше) девальвація валюти неминучі. Це зробить з ОВЗГ з просто вискоризикового фінансовго інструменту, взагалі папір де туалет. ОВЗГ це дерджавні забов’язання, погодтесь надійність забов’язань уряду США і уряду України це дві дуже сильно великі різниці.

Якби так було як ви змалювали, їх ціна вже б впала до нуля

Так вони і виставили не реальну задля економіки із існуючим рівнем науково-технічного прогресу доходність. Майже 19% річних. Власне як це діє, уряд надає ці зобов’язання і продає це комерційним банкам, ті в свою чергу купляють це із запозичень взятих з закордону. Так це по суті високодохідна азартна гра.

Поки існує друкарський станок це безкінечна піраміда

Насправді дуже кінечний, це сценарій краху державності і його зміни. Рекорд належить Веймарскій Німеччині із курсом марки до долара в 1 до десяти мільярдів. Звісно це означає відповідний зріст цін і т.д. Республіку ліквідував нацтський третій рейх, при чому Гітлер та нацисти прийшли до влади в законний спосіб.

Поки інфляція менше 100% в рік то все норм

Тобто норм ? Інфляція а 50% і вище в місяць вважається гіперінфляцією.
Базовий індекс споживчих цін (базовий індекс інфляції ) в листопаді склав 101.2%. Це приблизно те саме що і в федерації у яких 100.75%
Так само як Набіуліна в них мало не кричить вже «нормалізуйте бюджетну політику» такі самі проблеми дзеркально і в нас. Гетьманцев і ко видумали збільшення податків і т.д. Трускавецька школа економіки. Війна це дуже-дуже дорого.
ОВЗГ це намагання держави зайняти «до получки» коли є великі питання про саму получку.

купівельна спроможність долара за 20 років впала у 13,4 раза

гривні

Підписатись на коментарі