Що буде з податками для IT-фахівців, ФОПами і як підготуватися до змін. Розбір Нацстратегії доходів

📌

Чому виникла потреба в Національній стратегії доходів

Основні передумови — це потреба зробити податкову та митну системи ефективними й поліпшити адміністрування обов’язкових платежів в Україні. Ціль — досягнути рівня доходів 27% від ВВП. До прикладу, у 2020 році він був 26,9%, у 2021-му — 26,7%. У 2022 році, коли відбулося повномасштабне вторгнення росії в Україну, — 25,9%. За 2023 рік даних ще немає.

Крім цього, стратегія — це одна з вимог (структурних маяків) Міжнародного валютного фонду у межах співпраці з Україною за чотирирічною програмою. Вона діятиме до кінця березня 2027 року і передбачає виділення Україні 15,6 млрд доларів. Виконання структурного маяка мало відбутися не пізніше як у грудні 2023 року, що й було зроблено. Інакше це могло завадити отримати черговий пакет фінансової допомоги від МВФ.

📌

Як стратегія вплине на українських IT-спеціалістів

Втілення Нацстратегії вплине на тих айтівців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Зокрема, будуть змінені ставки оподаткування. Залежно від виду діяльності вони коливатимуться від 3% до 17%. Найбільш витратні види діяльності оподатковуватимуться за найнижчими ставками, безвитратні чи маловитратні — за найвищими.

Поки що точно не відомо, за якими ставками оподатковуватиметься робота в ІТ. Але ймовірно, що саме ті види діяльності, які пов’язані з розробкою інтелектуального продукту і не передбачають додаткових матеріальних витрат (закупівлі сировини, обладнання), будуть оподатковуватися за найвищими ставками. Йдеться про створення програмного забезпечення, консультування тощо.

До того ж деякі зміни торкнуться осіб, які працюють в ІТ-індустрії як наймані працівники: отримують зарплату, що оподатковується за ставкою 18% ПДФО і 1,5% військовий збір. У стратегії пропонують запровадити диференційований підхід до оподаткування зарплат — використати кілька ставок ПДФО (однієї або двох) для частини доходу для людей, які отримують високі зарплати. При цьому поріг таких доходів у стратегії не визначений.

Приклад: працівнику нарахували зарплату в розмірі 150 тис. грн. Зарплата до 30 тис. грн оподатковується за ставкою 18% (30 тис. х 18% = 5,4 тис. ПДФО), а решту — за підвищеною ставкою ПДФО, скажімо 36%. (150 тис. грн — 30 тис. грн) х 36% = 43,2 тис. грн ПДФО. Загалом такий працівник за нової системи оподаткування сплатить 48,6 тис. грн. Тоді як за чинного механізму 150 тис. х 18% = 27 тис. грн ПДФО.

Такі зміни запровадять не раніше ніж з 2025 року і не швидше ніж на наступний рік після досягнення ефективного контролю за доходами громадян. Що він передбачатиме: з одного боку, це якісний захист персональних даних платників податків від стороннього втручання. Йдеться про зашифрований доступ до інформації про доходи та кодування знеособлення персональної інформації. З іншого боку, це можливість податковим органам контролювати грошові потоки на рахунках у банках, що значно зменшить рівень тіньової економіки і приведе до оподаткування неоподаткованих доходів.

Щодо резидентів Дія City, то, за словами міністра фінансів, реформи, передбачені стратегією, учасників спецрежиму не торкнуться.

📌

Як будуть платити податки ФОПи, гіг-контрактори, офіційно наймані фахівці та фрилансери

Стратегія не передбачає жодних змін у сплаті податків, а лише задає напрям дискусії. Втім є чіткий вектор на посилення податкового навантаження та зміну дизайну спрощеної системи оподаткування. Не торкнуться зміни нових режимів оподаткування, як-от Дія City, де фахівці можуть працювати за гіг-контрактами.

Для офіційно найманих працівників застосовуватимуть прогресивну шкалу оподаткування після розробки та ухвалення відповідного закону. Тож може зрости податкове навантаження на осіб з вищими доходами (нині діє плоска шкала зі ставкою ПДФО 18% для всіх трудових доходів).

Порівняння даних. Так, у 2022 році, за даними Пенсійного фонду, 166 тис. осіб отримували заробітну плату в розмірі від 100 до 200 тис. грн (середній розмір становив 129 тис. грн) і 24,2 тис. осіб — від 200 тис. грн (середній розмір становив 483 тис. грн). Якби для людей, чиї доходи перевищують 100 тис. грн, застосували вищу ставку ПДФО, наприклад 25%, то додаткові надходження до бюджету становили б 11,8 млрд грн ПДФО.

Фрилансери нині можуть продовжувати працювати, застосовуючи єдиний податок, але в найближчі кілька років модель спрощеної системи оподаткування переглянуть і змінять групи єдиного податку. А до фізосіб застосовуватимуть різні ставки залежно від виду діяльності — від 3% для торговельної діяльності до 17%. Це питання ще планують обговорювати та допрацьовувати.

📌

Що саме відбудеться з ФОПами третьої групи і за який період

Другу та третю групи об’єднають в одну другу групу. Розмір податку залежатиме від обсягу отриманого доходу і ставок податку, які будуть диференційовані — від 3% до 17%. Ставка податку залежатиме від виду діяльності ФОПа.

Нині для другої групи ставка податку залежить від розміру мінімальної заробітної плати, не більше як 20% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня. У 2024 році це максимум 1420 грн/міс (7100 грн х 20% = 1420 грн/міс).

Також після досягнення граничного розміру обороту (нині це 1 млн грн) ФОПи, які перебуватимуть на спрощеній системі оподаткування, підлягатимуть обов’язковій реєстрації платниками ПДВ.

Окрім цього, кожен ФОП, який перебуватиме на другій об’єднаній групі спрощеної системи, повинен буде використовувати РРО/ПРРО — засоби електронної фіксації розрахункових операцій. Загалом уже тепер ФОПи другої і третьої груп мають обов’язково використовувати такі технічні засоби, за винятком операцій, які проводяться в безготівковій формі.

Реформа спрощеної системи оподаткування триватиме не менше як три роки.

📌

Що зараз краще робити ФОПам третьої групи

Згідно зі стратегією, реформа спрощеної системи оподаткування розпочнеться не раніше ніж з 2025 року. Тому ФОПи третьої групи щонайменше увесь 2024 рік працюватимуть без жодних відчутних змін в оподаткуванні.

Однак варто звернути увагу, що з 1 січня 2024 року змінилися дванадцятимісячні ліміти доходів, які дозволяють перебувати на спрощеній системі оподаткування:

• І група — 1 185 700 грн (167 мінімальних зарплат);
• ІІ група — 5 921 400 грн (834 мінімальних зарплат);
• ІІІ група — 8 285 700 грн (1167 мінімальних зарплат).

Тоді як у 2023 році ліміти були такі:

• для І групи — 1 118 900 грн;
• для ІІ групи — 5 587 800 грн;
• для ІІІ групи — 7 818 900 грн.

Якщо такий дванадцятимісячний ліміт буде перевищено, ФОП позбавляється права перебувати на відповідній групі спрощеної системи оподаткування. А якщо ліміт перевищено для платника третьої групи, він взагалі не матиме права перебувати на спрощеній системі і змушений перейти на загальну систему оподаткування.

Крім того, з 1 січня змінився мінімальний страховий внесок з ЄСВ, який ФОПи сплачують за себе — 1562 грн/міс (7100 грн х 22% = 1562 грн). У 2023 році така сума становила 1474 грн (6700 грн х 22% = 1474 грн).

📌

Як стратегія вплине на IT-компанії

Нацстратегія доходів має декларативний характер і закладає вектор змін. Для її впровадження потрібне додаткове опрацювання та ухвалення законодавчих актів.

Передусім вона спрямована на модернізацію податкової та митної служб.

Нині значна кількість компаній співпрацює з фахівцями за ФОП-моделлю. Це потенційно може бути визнано трудовими відносинами. Такий ризик існував і до Нацстратегії доходів, але посилюється з її ухваленням. Можливо, завдяки реформуванню ПДФО та спрощеної системи оподаткування потенційно більше людей захочуть офіційно працевлаштуватися.

Якщо ж співпраця роботодавця і ФОПа буде визнана трудовими відносинами, компанія муситиме платити ПДФО, військовий збір і ЄСВ. Ще доведеться сплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат. При повторному виявленні — 30 мінімальних заробітних плат (стаття 265 Кодексу законів про працю).

Також у Нацстратегії йдеться про трансформацію податку на прибуток підприємств. Це, зокрема, може передбачати механізм миттєвої амортизації. Він може підвищити конкурентоспроможність деяких компаній, які всю суму витрат, наприклад на дороге обладнання, сервери тощо, зможуть перенести на собівартість продукту або у витрати, а не робити це протягом кількох років. Прискорена амортизація уже краща за звичайну, а миттєва взагалі може стати стимулом для нарощування виробництва. Але при цьому пропонують переглянути (імовірно, скоротити) перелік пільг з податку на прибуток, щоб отримати додаткові 0,3-0,6% від ВВП.

Для IT-індустрії з’явиться змога отримати нові замовлення від державних органів. Наприклад, щодо втілення ІТ Стратегії Мінфіну, впровадження нових ІТ-рішень податковою та митною службами.

📌

Як ІТ-компаніям підготуватися до нововведень

ІТ-компанії повинні працювати в межах чинного законодавства та сплачувати податки у повному обсязі. Можна очікувати більш детальних перевірок через цифровізацію матеріалів, наприклад актів податкових перевірок. Часто їх проводять для того, щоб з’ясувати, чи дотримується роботодавець трудового законодавства, зокрема в оформленні трудових відносин з працівниками.

Тож для компаній, які працюють з ФОПами, важливо зважати на це, особливо після реформи спрощеної системи оподаткування. Наприклад, компанія співпрацює з 10 ФОПами, що потенційно можуть бути визнані найманими працівниками. За умови покращення роботи ДПС, чи готова компанія отримати додаткові податкові нарахування та сплатити штраф за неоформлених працівників? А також, якщо податкове навантаження для ФОПа, що займається комп’ютерним програмуванням, зросте з 5% до 10%, наприклад, чи більше, чи зможе замовник оплачувати вартість послуг, які пропорційно зростуть?

Для компаній, які працюють на міжнародних ринках, важливо стежити за новаціями в міжнародному оподаткуванні, оскільки правила корпоративного оподаткування планують узгодити з нормами ЄС. Також узгодять з правилами про оподаткування дивідендів, відсотків, роялті та корпоративних реорганізацій.

📌

Як стратегія співвідноситься з європейськими практиками і який досвід інших країн

Пропозиції реформування податкової і митної систем спрямовані, зокрема, на наближення нашого законодавства до європейського.

У податковому адмініструванні передбачено створити системи для збору, обробки, зберігання податкової і митної інформації, виконати антикорупційну програму, посилити роботу з управління ризиками.

В митному адмініструванні — створити підрозділ для реагування на звернення бізнесу (Help desk), реалізували стандартний алгоритм дій митника, технічно переоснастити пункти пропуску. А також запровадити антикорупційні та інституційні заходи, зокрема атестацію митників, систему КРІ, підвищити зарплати тощо.

У контексті податкової та митної політики пропонують:

• реформувати оподаткування доходів: змінити дизайн спрощеної системи оподаткування, запровадити прогресивну шкалу оподаткування, переглянути пільги з податку на прибуток підприємств;
• гармонізувати митне законодавства із законодавством ЄС;
• регулювати оборот віртуальних активів тощо.

Схожі за своєю суттю документи можемо знайти і в інших європейських країнах, наприклад Німеччині, Румунії, Фінляндії. Структура цих документів теж містить аналіз економічної ситуації та бюджетні політики, зокрема щодо змін у податкових доходах (як важливий, але не центральний елемент).

Ці стратегії підготували міністерства фінансів відповідних держав і вони мають різні горизонти планування: 2023 рік у Німеччині був з фокусом на стабільність, 2022–2024 роки в Румунії спрямовані на втілення фіскальної і бюджетної стратегії, 2024–2027 роки у Фінляндії основним є урядовий фіскальний план.

Варто зазначити, що адаптація підходів, спрямованих на зростання податкових надходжень, характерна для держав, що розвиваються, до яких належить Україна. Наприклад, у той час, як для України фіскальний орієнтир — досягнення рівня доходів 27% від ВВП, Кенія в аналогічному документі ставить ціль 25% до 2030 року.

📌

Як стратегія доходів вплине на захист персональних даних

За стратегією впровадять чинні на території ЄС інструменти для захисту персональних даних. А саме підходи, визначені в загальному регламенті про захист даних General Data Protection Regulation (GDPR). Це передбачає знеособлення персональної інформації за допомогою кодування або шифрування ідентифікаційних номерів осіб. І нівелює ризики недоброякісного використання персональних даних.

Застосування таких підходів є однією з вимог Європейського Союзу, а тому фактично є обов’язковим для України.

Протягом 2024 року розроблять концепцію безпечного використання податковими органами інформації про платників податків.

📌

Які кроки стратегії втілюватимуть у 2024 році

У 2024 році мають підвищити аналітичну спроможність податкової та митної служб, цифровізувати їх, зробити антикорупційні ініціативи. Зокрема, хочуть створити план цифрового розвитку ДПС до 2030 року.

Низка ІТ-рішень стосуватиметься проведення документальних і фактичних перевірок платників податків, аналізу ризиків трансфертного ціноутворення, обміну інформацією з іншими податковими службами, впровадження електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів, алкогольних напоїв та рідин, що використовуються в електронних сигаретах тощо.

У 2024 році також подбають про безпеку використання даних і доступ до інформації про кошти платників податків на рахунках у банках. Спочатку розроблять концепцію безпеки використання персоніфікованої/деперсоніфікованої інформації. Потім створять систему управління державними фінансами окремого захищеного контуру. Це необхідно для подальшої реформи ДПС.

📌

Які зміни відбудуться в інших системах зі зростанням податків (наприклад, судовій чи антикорупційній) і куди спрямують кошти

Про прямий взаємозв’язок майбутнього зростання надходжень податків зі зміною судової чи антикорупційної системи у стратегії не йдеться, але варто все ж виділити таке. Однією з головних цілей Нацстратегії є перезавантаження державних фіскальних інституцій, подолання корупційних ризиків у роботі податкової та митної служб. І найголовніше — відновлення довіри до органів контролю.

Цього можна досягнути, якщо виконати антикорупційні програми ДПС і Держмитслужби України, які були ухвалені у 2023 році.

Завдяки відновленню довіри до органів контролю і подоланню корупції зможе налагодитися взаємодія між бізнесом, платниками податків та органами контролю. А це, своєю чергою, збільшить надходження податкових платежів до бюджетів. І зменшить фінансову залежність України від іноземних фінансових ресурсів.

Додатково акумульовані кошти спрямують на закриття військових потреб. Сьогодні кожна гривня зібраних податків до державного бюджету йде на потреби оборони. За 11 місяців 2023 року акумульовано 1,1 трлн грн податків, тоді як на оборону витрачено майже 1,8 трлн грн.

📌

Що у стратегії є вдалим, а чого — бракує

Стратегія загалом містить багато норм, які є вдалими та спрямованими на:

• боротьбу з корупцією;
• захист персональних даних;
• запобігання ризикам у сфері розрахунку та сплати податків;
• запобігання неналежному, несвоєчасному та неповному надходженню податкових платежів до бюджетів.

Крім того, документ містить послідовні кроки, чіткі часові рамки та найголовніше — критерії оцінення результатів реформ. Це робить його реалістичним, зрозумілим і ефективним.

Однак при цьому Нацстратегія доходів не містить оцінки успішності попередніх реформ. Наприклад, проведеної амністії капіталів, введеного РРО чи запровадження ставки 2% для платників єдиного податку.

Також у ній немає пропозиції радикально зменшити неформальний сектор економіки, який не оподатковується взагалі. За даними Держстату, найбільша кількість зайнятих у ньому сконцентрована у сільському господарстві (1,4 млн осіб), будівництві (0,5 млн осіб) і торгівлі (0,5 млн осіб).

У контексті цифровізації та пільг не йдеться про систему автоматичного врахування пільг, насамперед податкової знижки з ПДФО. Наприклад, досвід Сінгапуру можна було б використати, щоб автоматизувати врахування податкової знижки на благодійність, якщо людину можна при цьому ідентифікувати за індивідуальним податковим номером. І автоматично показувати дані про пожертви у попередньо заповненій декларації про майновий стан і доходи.

Для ІТ-галузі важливо, що юридичні особи втратять можливість перебувати на спрощеній системі оподаткування. Збільшаться податкові ставки для ФОПів. Утім впроваджувати ці зміни будуть щонайменше рік, тож компанії та айтівці зможуть визначити для себе оптимальні варіанти.