«Люди сміються: навіщо бункер у Франківську?» Історія айтівця, який будує автономний будинок з бетонним укриттям, сонячними панелями та рибою на балконі

Рік тому айтівцю Андрію Поданенку з дружиною та дітьми довелося покинути власний будинок біля Вишгороду, що на Київщині, адже за 3–10 кілометрів від нього велися активні бойові дії з перших днів російського вторгнення. Нині Андрій завершує будівництво нового дому в Івано-Франківській області — з автономним водопостачанням, диверсифікованими джерелами електроенергії та окремим бомбосховищем, яке не поступається повноцінному житлу й містить запаси харчів, води, має каналізацію і навіть опалення.

Модель фасаду автономного будинку

Про унікальний проєкт Андрій уже розповідав у блозі на DOU. Ми вирішили запитати, як проходить будівництво, наскільки безпечним є укриття та коли сім’я заселиться у новий дім.

Від фрилансу — до заснування IT-компанії

Андрій Поданенко — IT Architect і CEO компанії ITCare. Свою кар’єру він почав 1993 року з ремонту техніки — телевізорів, відеомагнітофонів, а за кілька років увійшов в IT-індустрію. Андрій займався веброзробкою, хостингом сайтів клієнтів і коучингом. З 2002 року розвивав кар’єру як Drupal-розробник і став ментором української спільноти Drupal.

Нині основна діяльність Андрія — розробка вебпродуктів для великих компаній і DevOps-підтримка — від інтеграції та розгортання коду до оптимізації бізнес-процесів.

«Наш головний продукт — це дистрибутив для інтернет-проєктів на базі фреймворку Drupal. Тобто ми одна з компаній, яка з партнерами розробляє архітектуру й оновлює продукт, за допомогою якого можна створити власний вебсайт», — розповідає він.

Наступним великим кроком Андрій бачить створення власної хостинг-платформи. ITCare уже починає конкурувати з великими хостерами, пропонуючи зручний сервіс за нижчу вартість.

«Зараз ми мігруємо близько 200 вебсайтів на цю платформу для однієї з компаній, половину роботи уже завершили», — ділиться Андрій.

Нагальні плани — убезпечити сімʼю

«Минулий рік виявився складним. Ресурсів на створення чогось нового поменшало — ментальних та емоційних. Контекст, у якому ми продовжуємо працювати, накладає відбиток на кожну людину», — говорить Поданенко.

Нагальні плани айтівця — захистити свою сім’ю від російських ракет.

Війна застала Андрія, його дружину Юлію і трьох їхніх дітей у маленькому котеджному містечку під Києвом — «Міжріччі». Поданенко говорить, що від ворога їх вберегли болота й річки з двох боків — жодна важка техніка росіян не могла там проїхати.

«Але ми й самі потрапили в пастку, — згадує Андрій. — ЗСУ підірвали міст, який сполучав нас із Києвом, тож виїхали лише 7 березня — довелося об’їжджати».

Залишатися варіанту не було — коли на вулиці падають уламки ракет, а українська техніка що п’ятнадцять хвилин б’є по ворогу, перебувати там з малими дітьми неможливо, додає айтівець.

Ідея автономності

Сьогодні сім’я живе в будинку друзів на Волині та будує неподалік Івано-Франківська автономний дім з відокремленим бомбосховищем. Будинок матиме незалежне електро- і водопостачання, безперебійний інтернет і власну систему аквапоніки для вирощування овочів та розведення риби.

Андрій розповідає, що ідея автономності спала на думку давно. Під Києвом завжди були перебої з електроенергію: всі довкола будуються, а мережа в регіоні слабка. Тому він встановив сонячні панелі й невеликий вітряк. Останній називає невдалим задумом — замість заявлених 5 кВт той генерував лише 240 Вт, цього вистачало зарядити телефон і ноутбук. Ймовірно, вважає Андрій, вітряк він отримав бракованим. Але тоді переконався, що не можна інвестувати в неперевірене обладнання.

Будинок під Києвом чоловік оснастив власною системою резервування електроенергії, поряд — дві свердловини. Цей досвід Андрій переніс на новий проєкт, значно його удосконаливши.

«У серпні минулого року я придбав невеличку ділянку під Івано-Франківськом і почав зводити будинок. На сьогодні основні роботи завершені, готуємося до внутрішніх робіт. За два-три місяці переїдемо в новий дім», — розповідає він.

Початок будівництва

Вибирали ділянку з огляду на те, чи є кілька під’їзних шляхів до території, бо підрив моста і заблокований виїзд під Києвом засів у памʼяті.

«Люди сміються, що в Івано-Франківську бункер не потрібен. Але якщо є загроза, то в укритті почуваєшся в більшій безпеці, а ризик бути пораненим або втратити життя зменшується», — каже Андрій.

Ділянку він обрав ближче до Івано-Франківська, але не в самому місті й подалі від критичної інфраструктури — це ще один критерій безпеки, який називає айтівець.

Водночас від будинку зручно дістатися до школи та дитсадка, супермаркету, державних інституцій. Тут є асфальтовані дороги, централізоване водопостачання та водовідведення.

Зробити будинок автономним обійдеться у близько $40 000

Автономний дім матиме воду зі свердловини, енергію від сонячних панелей і генератори. Для забезпечення тепла встановлять електричний і дизельний котли, інвертори й теплові насоси, камін на твердому паливі та великий теплоакумулятор на 700 літрів води.

«Сподіваюся, що державна енергетична інфраструктура хоча б з перебоями, але працюватиме, — говорить Андрій. — У всіх інших випадках нам допоможуть сонячні панелі, акумулятори та два дизельних генератори».

Найдешевша електроенергія — сонячна. Щоб закрити побутові потреби (роботу електроприладів, гаджетів, водяних насосів і мати світло), потрібно $4–5 тис. інвестицій, додає чоловік. Це панелі на 5 кВт, акумулятори на 5–10 кВт та інвертор потужністю 5 кВт. Але такої системи не вистачить на те, щоб перезимувати — вона не розрахована на обігрів приміщення. Для гарантії потрібен генератор (бажано дизельний), адже у похмурі дні сонячна станція продукуватиме менше енергії.

Будинок — двоповерховий і розташований подалі від дерев, які даватимуть тінь. На ньому буде встановлено три фасади панелей потужністю близько 30 кВт, щоб можна було опалювати житло.

«Панелі на фасаді генеруватимуть у ранкові та вечірні години більше електроенергії. Можливо, на даху встановимо додаткові панелі», — пояснює Андрій.

Сонячні панелі працюють тільки в денний період, коли є сонце. Основна ставка на їхню кількість, щоб навіть узимку можна було з тих 10% потужності, яку вони дають, отримувати достатню кількість заряду для акумуляторів та інвертора.

«Як показує практика, у зимовий час є від двох до чотирьох тижнів, коли умовно з сонячних панелей на 5 кВт за день можна отримати лише 800 Вт. Цього достатньо, щоб зарядити гаджети й попрацювати за ноутбуком, — ділиться Андрій. — Але у мене є резервний дизельний генератор, за допомогою нього можна зарядити акумулятори й прожити не одну добу».

У новому будинку через густозаселене передмістя не буде вітряка. Проте загалом підприємець вважає це одним із гарних варіантів диверсифікації електроенергії. З його досвіду у житлових районах можна ставити вітряки, але обирати потрібно ті, які працюють на вертикальній осі. Вони менш шумні й за день дають щонайменше 1 кВт електроенергії.

Завдяки дров’яному котлу і дизельній пічці в будинку буде резервне опалення.

Щоб зробити будинок автономним, треба вкласти в це від $20 до $40 тисяч. Найдорожча частина — акумулятори на 20–50 кВт. «Це велике капіталовкладення. Наприклад, акумулятори на 8,6 кВт разом із системою BMS коштували $2200. Але цінники дуже різні, це обладнання зараз в дефіциті. Другими за вартістю йдуть сонячні панелі — приблизно $460 за 1 кВт», — уточнює розробник.

За його словами, сонячні панелі купити нині нескладно. Звузився хіба що асортимент. Найважче і найдорожче — знайти й придбати акумулятори.




Вартість самого будинку орієнтовно становитиме $100 тисяч. Його будують із СІП-панелей, бо це економно та швидко — за 12 днів бригада звела «коробку», а ще за три дні її накрили крівлею.

Бомбосховище буде схоже на підземну квартиру

Чи не найважливіша частина всього проєкту — бомбосховище. Укриття буде автономним, воно розташоване поруч із будинком. Матиме два виходи й потужну систему вентиляції.

«Ми залили міцний фундамент і стіни у вигляді монолітної бетонної конструкції. Залишили вхід і додатковий люк на випадок, якщо основний засипле піском під час вибуху. Сховище неглибоке (висота стін — 2,2 метра), тож за потреби зможемо відкопатися», — розповідає Андрій.

Бомбосховище площею 36 кв. метрів схоже на підземну однокімнатну квартиру, яка вмістить 2–3 дорослих і трьох дітей. Процес зведення та облаштування чоловік описує у влозі на Patreon.

«У мирний час будемо використовувати бомбосховище як офіс або будинок для гостей, які не мають клаустрофобії», — усміхається власник IT-компанії.

3D-план і схема укриття

1/6 площі бомбосховища займає льох із запасами їжі — умовно розміром з 5–6 холодильників. Там сімʼя зберігатиме консерви та продукти, які не псуються тривалий час. А ще триматиме запас води у розрахунку на 3–10 днів перебування під землею.

«Для мене бомбосховище — це додатковий час на ухвалення рішень. Ми зможемо пересидіти найкритичніший момент і покинути це місце, щойно буде можливо», — зауважує Андрій.

Вхід до бомбосховища — по сходах. Усередині є санвузол, шафа, двоповерхові ліжка для сну. Також є невелика кухня, стіл, запас акумуляторів та інверторів. З усіх 36 квадратних метрів 25–30 квадратів — кімната для проживання.

«Одна річ будувати укриття під будинком, інша — окремо. Це простіше, дешевше й безпечніше, якщо раптом будинок „складеться“. З цього розрахунку ми формували кошторис на систему електро- та водопостачання, а також опалення», — каже Андрій.

До того ж у сховищі стоятиме дизельний котел, який з невеликою кількістю пального тривалий час даватиме тепло.

Рибне місце

У новому будинку, як і у попередньому, на балконі власники встановлять системи аквапоніки для вирощування риби та деяких овочів.

«Це екологічний спосіб отримання їжі, коли продукти життєдіяльності риби є найціннішим живленням для рослин, а рослини настільки фільтрують воду, що вона стає ідеальним середовищем для розвитку риби», — каже Андрій.

Він наводить розрахунки: в умовах квартири можна вирощувати 20–30 рибин за шість місяців, і протягом цих пів року мати свіжі овочі — салати, зелень, перець, огірки, помідори, редиску, цибулю, моркву. Також Андрій експериментує з калиною, манго, авокадо. Усе, що потрібно для аквапоніки, — це освітлення, яке водночас і підтримує плюсову температуру, і компактні водяні насоси, які потребують від 4 до 50 Вт електроенергії.

«Риба в аквапоніці — форель, сом, тиляпія, короп — дуже смачна. Хто її куштував, ніколи більше не буде купувати рибу в супермаркеті», — переконаний розробник.

Інтернет-зв’язок у режимі failover

Для забезпечення безперебійного інтернет-зв’язку Андрій використовуватиме всі доступні канали: «Як резерв у мене є Starlink, оптоволокно від локального інтернет-провайдера й окремо направлена антена для GSM-зв’язку через мобільних операторів».

Система функціонуватиме в режимі failover: якщо не працює перший канал, точно працюватиме другий. Мобільний інтернет уже доступний, за кілька днів до будинку проведуть оптоволокно, а Starlink сім’я привезе з Луцька, де наразі мешкає у друзів.

«Будинок зведений, вікна та двері встановлені. Залишилося зробити теплу підлогу, опалення, зашити стіни гіпсокартоном, завершити проведення електрокомунікацій. Базові меблі привеземо з будинку під Києвом, купимо матраци», — розповідає Андрій.

На питання, що удосконалено в новому будинку порівняно з минулим проєктом, айтівець називає перевагу в кращому географічному розташуванні будинку та наявності надійного укриття.

Водночас змінено багато технічних моментів. Наприклад, раніше система сонячних панелей була розміщена на даху. Зараз же панелі встановлюють на фасад. Окрім того, кут панелей буде зимовий, а не літній, щоб продукувати достатньо електроенергії в несонячний період і ранково-вечірні години.

На дах встановили пожежну драбину — чистити панелі від снігу.

У будинку стоятиме маленький і функціональний дров’яний котел. Буде дизельна пічка, яка працюватиме від звичайного автомобільного акумулятора. Окрім того, є теплоакумулятор, який тривалий час триматиме воду гарячою.

Також у майбутньому Андрій планує один з автомобілів замінити на електричний, його заряджатимуть від сонячних панелей.

Рішення залишитися в Україні

«Найголовніше для нас — безпека моєї сімʼї і робітників. Ми ховаємося під час масових обстрілів, зупиняємо роботи під час тривоги й не можемо працювати на 100% ефективно.

Для будівництва бракує робітників — усі на війні, на ринку зменшилася кількість будівельних матеріалів. Чотири місяці не можемо підвести світло через бюрократичні процедури з боку держави. Складно і дорого купити акумулятори. Однак ми робимо все, щоби вдало реалізувати проєкт», — говорить Андрій.

Додає, що рішення залишити сім’ю в Україні далося складно, однак воно є максимально зваженим та об’єктивним.

«Якщо росіяни почнуть застосовувати ядерну або хімічну зброю, доведеться рятуватися за кордоном. До того часу ми допомагаємо Збройним силам України, платимо податки й плануємо виховувати дітей тут», — підсумовує Андрій.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось39
До обраногоВ обраному11
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

Ото критиканів набігло. Як тут люди раніше розповідали про те, як вбухали всі гроші в, наприклад, мотоспорт чи навколосвітні подорожі — то всі захоплювалися, а ось людина вирішила зробити щось інше — і вже у всьому чомусь не права. Автор — молодець, витрачає чесно зароблене, вкладається в економіку регіону, ловить кайф від затії. Ну і добре.

100к$ будинок із сіп панелей? Нда..
І взагалі логіка сховища та будинка із сіп панелей не пов’язується
P. S. Здається це все або від скуки або від паніки робиться

Коменти не читав, але впевнений, що автору вже пояснили, що набагато дешевше і надійніше можна було убезпечити себе в Іспанії

Це все добре і класно, але від товариша майора з повісткою це все рівно не врятує.
Так, троє дітей, але ж кого це зупинить?
Країні потрібне м’ясо, а тут якийсь айтішнік за дітьми ховається.
Та щей й цілий бункер вирив, переховується сам і іншим ухилянтам допомагає!

Ну і так, від прямого попаданя хоча б артилерійського снаряду ота плита на перекритті і трошки земельки не врятує. Це скоріше схоже на могилу, чим на сховище, бо після попаданя його закопувати не треба.

До речі в випадку ядерної війни ота вся електроніка з сонячними батареями вийде з ладу в першу чергу.
Система вентиляції з хепа фильтром не допоможе від ядерного пилу та від хімічної атаки.

Я намагаюся то все зрозуміти для себе, але не можу: якщо автор піклується про безпеку власної родини то найбільш безпечно відправити їх кудись подалі з України, ане будувати оте не зрозуміло що.

Я відверто кажучи ідеї також не розумію.
Якщо у франику висаджується кацапський десант — то толку з бомбосховища?
Якщо поряд критичний об’єкт — то нащо будуватися коло критичного об’єкту?
Якщо розглядається варіант жити постійно під ракетними обстрілами — то краще якось інше інвестувати.

177 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Дуже люблять люди розповідати як можна було зробити краще — поїхати за кордон, купити квартиру, орендувати будинок, навчитись ходити на руках... Автор хотів збудувати приватний будинок — він і будує. Враховуючи ціни на матеріали і роботу зараз, то будинок за 100к — це середньостатистична ціна. Те що автономка 20-40к — це скоріше необхідність, ніж мурахи в голові(Якщо ви не звичайний девелопер з кількома дейліками в тиждень). Автор — власник бізнесу з 3 дітьми, який цікавився автономією ще до війни, тому тут немає нічого дивного в такому рішенні. Таких будинків зараз по країні тисячі. Ну і 10-20 тисяч за бункер. Можливо це вже занадто, але це не такі великі кошти, плюс спокій під час масованих обстрілів. Не сидиш і не думаєш — хоч би не в мою хату не прилетіло. Особливо після 2 тижнів життя в зоні бойових дій. Та й так — додаткова кімната, діти будуть гратись. Автор молодець що залишився, веде бізнес, допомагає армії і я певен ростить гідне нове покоління.

Цікаво як вибирали місце, де купляти землю та будуватися.

Багато факторів враховано
— наявність мінімум 3 напрямки виїзду не по мостах.
— віддаленість від критичних об’єктів
— не на шляху теоретичних обстрілів міста
— не в зоні роботи про
— наявність інфраструктури (світло, каналізація, вода)
— живі сусіди
— близькість до медицини, садочків, шкіл
— відносна віддаленість від кордону
— близькість до Карпат
— не мільйонник поруч.

не на шляху теоретичних обстрілів міста

З досвіду життя у передмісті Києва — це змінна

не в зоні роботи про

Це теж

відносна віддаленість від кордону

Як це може бути плюсом хз

близькість до Карпат

Стовідсотково мінус, особливо враховуючи те, що Карпати буде трусити найближчим часом, як з точки зору турецького землетрусу, так і виходячи з того, що вже давно не було серйозних поштовхів (40 років, якщо не помиляюсь)

Київ — взагалі не розглядається, він ціль № 1 до завершення війни.

Близькість до кордону, особливо в світлі Угорщини і її закидонів — таке собі задоволення. Вже встиг пожити близько до північних сусідів

Також, все, що близько до кордонів — немає надійної інфраструктури. Там все заточене на функціонал кордону, а не на життя.

Карпати трусити?
Ну для того і вибрано СІП панелі, такий будинок легко витримує. Ну і Карпати — це не ті гори, ми не є на зламах тектонічних плит.

Київ — взагалі не розглядається

Не треба настільки буквально розуміти те що я написав. Траекторії підльоту ракет змінюються, та й ппо мігрує постійно реагуючи на це, тому там де ще ніколи не було бадабуму, він може початися у будь який момент.

Близькість до кордону, особливо в світлі Угорщини і її закидонів

В нас кордони тільки з мадярами? А як же румуньский, молдовський, польский та словацький?)

Ну і Карпати — це не ті гори, ми не є на зламах тектонічних плит

Отут можна почитати про ті/не ті гори
science.lpnu.ua/...​patskogo-regionu-ukrayiny

Йдеться мова про поганих сусідів

Сусіди це мінус. В мене їх четверо і всі чудові люди, але все одно краще, щоб вони всі були трози подалі...

Для безпеки все ж сусіди ок, навіть ті, що дивляться скоса. Це як додаткові камери безпеки, що відлякують :)

Коменти не читав, але впевнений, що автору вже пояснили, що набагато дешевше і надійніше можна було убезпечити себе в Іспанії

дякую

Ото критиканів набігло. Як тут люди раніше розповідали про те, як вбухали всі гроші в, наприклад, мотоспорт чи навколосвітні подорожі — то всі захоплювалися, а ось людина вирішила зробити щось інше — і вже у всьому чомусь не права. Автор — молодець, витрачає чесно зароблене, вкладається в економіку регіону, ловить кайф від затії. Ну і добре.

Да не вопрос. Просто аргументация, притянутая за уши, как говориться, режет глаз. Хобби, даже если это хобби — строительство схронов возле своего дома, — оно на то и хобби, чтобы не требовать разумной аргументации действиям.
Вот убери «аргументы» о безопасности семьи и «счастливом» детстве в бункере — и сразу совсем в другом свете статья. Точно так же, как если из статей про обустройство жизни на чужбине убрать ритуальный плач про то, как скучают по Родине и не могут вернуться, получаются отличные познавательные статьи.

А я понимаю человека.
Но, друже, лучше сначала вложиться в психолога, а потом только в дома с бомбоубежищами на ЗУ.

сначала вложиться в психіатра

fixed

Психолога скорее всего будет достаточно.

генератора — не достатньо. Вони розраховані на максимум 500 мотогодин. При втраті можливості опалювати газом, або електроенергією — залишаються тільки дрова. А з дровами — не завжди вистачить часу працювати за тим старлінком, бо життя перетвориться на роботу кочегара.

В реальності — треба 2 генератори.
Але навіть з ними — задовбуєшся витягувати на вулицю, підключати, потім назад.

Спробуйте на практиці це

Вони розраховані на максимум 500 мотогодин

500 мотогодин — це недорогі бензинові китайці. У дизелів моторесурс значно вищий (вже одиниці тисяч мотогодин) у низькошвидкісних (1500 об/хв) вже мова може йти про десятки тисяч мотогодин. Ідеальний режим — буфер з LiFePO4 акумів, який заряджається за дві години, а потім через інвертор розряджається за 4-8-12-на скільки вистачить грошей на акумулятори.

Але навіть з ними — задовбуєшся витягувати на вулицю, підключати, потім назад

То ж приватний будинок — нащо тягати? Назовні — зробив собі будочку, в бункері — генераторну, поставив туди електростанцію, завів хвостики на АВР... Трошки автоматики — і можна взагалі ні про що не думати, всі запуски, комутації тощо будуть робитися в автоматичному режимі.

А з дровами — не завжди вистачить часу працювати за тим старлінком, бо життя перетвориться на роботу кочегара.

Если дом — не продуваемый всеми ветрами сарай, а печка — что-то получше буржуйки из бочки с трубой в форточку, то 10-15 минут утром — перенести дневной запас дров из дровницы в топочную, раз в 2-4 часа зайти в топочную на 5 минут, чтобы подкинуть дрова в топку и полчаса перед сном — почистить топку от золы.
Да, не уедешь от дома далеко. Но работать — вполне нормально.

Современные печки-буржуйки на 4-6 часов заправляются. Твердотопливных котлов почти на сутки хватает. Еще можно заморочиться с автоматической подачей пеллетов, тогда и на неделю хватит)

вартість котла з автоматичною подачею пелет, а головне — вартість цих пелет і вимога до їх якості — доволі дорога затія.

Согласен, дорого. Но отопление это основа автономной системы и дрова/пеллеты самый простой и надежный способ сделать запас энергии

Дрова — так
Пелети це тема як викинути багато грошей та залишитись ні з чим під час довгого блекауту

Если взять запас на сезон или два, то какие проблемы с пеллетами? Преимущество дров и пеллет в том что не нужны особые условия хранения, любой сухой сарай подойдет. Тот же дизель в пересчете на гигакаллории будет дороже плюс условия хранения сложнее и дороже

Преимущество дров

У тому, що пічці чи каміну не потрібна електрика, а пелетному котлу — ще й як
Мій пойнт був саме у цьому

В меен пішла десь половина з 15-ти закуплених 10-кілограмових пачок за зиму. Півтора куба дров, може два. 8000 гривень сумарно на опалення на всю зиму.

Основа — термоізоляція

Найпростіший — це все ж електричне опалення. Звичайний тен.
Наступним йде рідинні системи — 0.6л в годину дає 5квт в годину тепла.
Дрова і всі твердопаливні — треті по простоті.

Ми палимо раз в три дні. Ну або раз в два дні, якщо хочеться Африки і надворі −18

Теж збираюсь починати будівництво. Спочатку зробив проект з укриттям, але зараз вирішив, що на заході України доцільність цього близька до нуля. А от автономність — так, треба, однозначно. Тому замість укриття трохи збільшив надземну частину, щоб була велика паливна, куди помістилось би все що треба... Само собою сонячні панелі, акумулятори, генератор, свердловина з водою...

Успіху з будівництвом.

Дякую! Я доречі бачу акумулятори схожі на літійзалізофосфатні, бачив такі на Таобао. Це самостійна збірка, чи придбана вже готовою в Україні разом з BMS? Я думаю тепловий насос ставити, а там енергоспоживання буде досить значним, мабуть потрібно досить велику ємність батарей брати, щоб на ніч вистачало, особливо грудень-січень, коли і температури низькі, і ніч довга, а день з сонцем короткий.
По сонячних панелях — теж прийшов до висновку, що якщо в пріоритеті автономність, а не виробити максимально протягом року на продаж по зеленому тарифу, то краще ставити з зимовим кутом і направляти в різні сторони, частину на фасаді з південного боку.

Акуми — частину (в статті немає) — купляв на Алі до повномасштабки, другу частину брав вже тут у перекурів. Збирав сам.

Все літійзалізофосфатні, хоч є і літій іон від Тепла Країна. Готові збірки. Теж ок працюють.

Тепловий насос — 1/4-1/2 від реальної потреби в теплі по споживанню електрики.
Я на ютуб каналі трошки про то розповідаю, як рахувати. Але правда — акумуляторів по трібно багато. В моєму випадку 30-50кВт/г, щоб вистачало на опалення на добу.

По куту — все вірно. Є прірва між зеленим тарифом і автономністю в підході. Нажаль це розуміють тільки ті, хто практично будував і використовував системи. Всі інші — теоретики.

Успіху вам

Ось, я тут по збіркам акумів трошки наговорив
www.youtube.com/watch?v=OXjlRjrA1Is

www.youtube.com/watch?v=6RP5YrD87Xk

Мені тепло і електрику робили професіонали. Без них за відосикаму думаю, що вийшла б фігня. Раджу шукати людей в темі.

Взагалі історії з бункерами зазвичай про дивакуватих людей, але тут лайк за максимальну практичність і швидкість, в поєднанні з відносно низькою ціною. Практичність в сенсі що не на ядерну війну будували як у деяких дах зносить на цій темі, і не на роки життя в підвалі, а саме для практичної і реальної задачі прожити кілька днів автономно.

Ожидаем вторую часть фильма взрыв из прошлого)

Смійтесь смійтесь. Кожному потрібен свій... Берт Гаммер :)

Багато цінного луту в будинку, в разі реальних бойових дій у місцевості хтось буде вдячний

Раз в тексті чотири рази написано про дітей (наче війна погана тільки для них, а не для дорослих) — то чому не виїхати? Тих 150к баксів вистачить орендувати аналогічний будинок в Європі років так 10 вперед.

Ви теоретик, чи практик?

Ви вважаєте право виїзду в трьома дітьми теорією?

Ні, не вважаю. Тепер ваша черга відповісти на питання.

Ваша черга формувати запитання, а не писати «теоретик?».
Я не буду вгадувати, що ви мали на увазі коли не змогли це сформувати текстом.

Ок, уточню питання.
Ви практично, з сім’єю, виїхали в вказані країни, знімаєте будинок, і живете там?

Саме так, з різницею що вирішив наразі зняти квартиру в столиці з підземним паркінгом.
Замінити оренду квартири на оренду будинку проблем взагалі немає, хоча плани через рік-два купити будинок під ремонт і вже робити в ньому що хочеться.

Скільки у вас дітей і якого вони віку?

0, NaN. Ви так питаєте, наче вам будинок через наявність дітей в оренду не здадуть.

Тоді у вас немає зеленого уявлення про виїзд з дітьми і адаптацію їх там в соціальну сферу. Правильна відповідь «теоретик».

Тоді я можу тільки поспівчувати конкретно вам, що ви не спроможні адаптувати своїх дітей в розвинених країнах.

Сотні тисяч людей (і серед них десятки знайомих) це змогли зробити маючи тонни інших проблем і розірвані сім’ї.

p.s. племінниця так адаптувалась, що через 4 місяці почала вчити батьків місцевій мові

Ні, не можете.

Чудово адаптуються.
Після школи в Англіїї про школу в Харкові навіть чути не хочуть.
Більше того, якщо не хочуть робити домашнє завдання чи ще щось, то пропоную повернутися в Харків. Працює.

Якщо не секрет, що за школи там і там і в чому різниця?

Ну як би пояснити.
Я коли в дитистві ходив в стару пострадянську школу то з заздрістю дивився на школи з американських фільмів. Нуякесь воно не таке, нове, вчителі другі, та взагалі все не так.
Ну от ходили дітей в школу влаштовувати то я коли перший раз зайшов то в мене було враження що це саме та школа з американського фільму в дитинстві.
Але то обкладинка.
Головне то вчителі та підхід до навчання.
Якщо в Україні метою пострадянської системи навчання є замулявання очей та виділення додаткових годин для вчителів для того щоб вони трошки грошей заробили мордуючи дітей купою ДЗ та 7 уроками в п’ятому класі, то тут ні. Я не розумію до кінця як воно працює, але те що тут дитину не мордують аби чим, а намагаються їй допомогти це точно.
Головне що дітям подобається.
А так, ще з цікавого що тут навіть зошити кіпляють. І автобус в школу безкоштовний (навіть таксі дають якщо треба)
Витрачатися треба лише на обіди, шкільну форму і ручки. От ручки чомусь не видають.

Я не розумію до кінця як воно працює

По опыту многих знакомых лучше разобраться. Ибо в UK, Германии и Франции, например, чёткая стратификация по школам: попал «не в ту школу» и всё — твой образовательный путь закончится в каком-нибудь местом ПТУ, об университете даже не мечтай. Но зато очень хорошее отношение к детям и невысокая нагрузка на ребёнка.

Тобто весь світ навчається в англійських університетах закінчуючи бог зна які школи, а от якщо в ЮК школу не таку дитина закінчить, то все життя потім проживе задарма.
Я правильно зрозумів?

Да не вопрос: Ваши дети — Вам решать :-)

У всьому світі також є школи, в яких діти отримують ґрунтовні знання (на зразок ФМЛ, Лідера, Природничого, Русанівського ліцеїв), та школи, в яких рівень отриманих дітьми знань дещо слабший. Підозрюю, що з інших країн в Оксфорд та Кембрідж потрапляють випускники кращих шкіл тих країн.

закінчуючи бог зна які школи,

Важливо — на який середній бал закінчити та що робити у позашкільний час. І у який саме універ в ЮК поступати.

У школі, за звичай, є спеціальна людина, яка консультує зі «стратегії навчання» (кіно про Поттера пам’ятаєте, там був такий момент, досить точно передає суть). Можна почати з розмови з нею — буде корисно. Десь роки за три-чотири до закінчення школи треба починати планувати свої подальші кроки.
Ну і на ринку є спеціалізовані агенти, які за помірні гроші консультують. Я платив за разову консультацію, коли старшу дитину переводили з заштатного ЮК універа до топового в АУ. Варте кожного витраченого пенса.

Діти адаптуються в рази швидше дорослих камон.

Я вважаю, що право виїзду з трьома дітьми — це не обов’язок, а право. Яким можна користатися вже зараз, а можна тримати, як резервний варіант

Ну так, діти ще в власнопобудованому бункері не посиділи. Це ж не якась там Германія чи ще щось, де вони зможуть повноцінно жити. Їм жеж треба бункер, війна та обстріли.

Який бункер ? які обстріли? це Франківськ! ви карту відкривали? То подивіться ради приколу де зона бойових дій і де це місто, можна навіть взяти кордони максимальної окупації за весь час, а це подивість статистику прильотів в це місто, а дім взагалі буде не в самому місті...короче.

А шо по Франківській області жодного разу не прилітало? А якщо не прилітало чи маловірогідно, то нахіба тоді бункер?

Будинок в Європі за 1250 баксів на місяць? Гуд лак!

Лак можна залишити собі, це цінник більшості будинків Польші / Словаччини

Тих 150к баксів вистачить орендувати

Купити готовий
Алеж там не буде бомбосховища.
І це буде десь там, під умовним Вроцлавом.

Купити готовий

Загалом є варіки до 100 кілоєвро, плюс щось на ремонт і якраз буде ок.

Алеж там не буде бомбосховища.

Алеж там не літають ракети.

І це буде десь там, під умовним Вроцлавом.

Локація буде не гірше ніж «неподалік Івано-Франківська»

То все так і є.

Це все добре і класно, але від товариша майора з повісткою це все рівно не врятує.
Так, троє дітей, але ж кого це зупинить?
Країні потрібне м’ясо, а тут якийсь айтішнік за дітьми ховається.
Та щей й цілий бункер вирив, переховується сам і іншим ухилянтам допомагає!

Ну і так, від прямого попаданя хоча б артилерійського снаряду ота плита на перекритті і трошки земельки не врятує. Це скоріше схоже на могилу, чим на сховище, бо після попаданя його закопувати не треба.

До речі в випадку ядерної війни ота вся електроніка з сонячними батареями вийде з ладу в першу чергу.
Система вентиляції з хепа фильтром не допоможе від ядерного пилу та від хімічної атаки.

Я намагаюся то все зрозуміти для себе, але не можу: якщо автор піклується про безпеку власної родини то найбільш безпечно відправити їх кудись подалі з України, ане будувати оте не зрозуміло що.

вам з віртуальної англії видніше, як нам тут жити.

Не віртуальної, а реальної. Поїхали бо це найбільше що я можу зробити для безпеки своєї родини в цій ситуації. І щиро бажаю всім того ж. Діти зараз ходять в школу і живуть повноцінним життям, замість отримування постійних стресів.
Ті всі «сховища» з вітряками то все прикольно та технологічно, але воно до одного місця. Вам то воно цікаво щось там будувати, відчувати себе хазяїном і все таке. Але дітям оті всі обстріли не треба, вони боляче це все сприймають.

До речі до війни теж збудував будинок, з отіми всіми теплими полами, генераторами і іншим.
Знали б ви як мене жаба давить за це все. Навіть не за гроші, а за той час і зусилля який я витратив на то все.
Зараз будинок чи то стоїть пустий, чи там живуть військові, я навіть вже не хочу то все відстежувати, бо мені боляче від того всього.

Я почекаю наступних 20-30 правок вашого коментаря, перш ніж відповідати.
Але важливе ви вже зробили.
Перша версія вашого коментаря була найкращою. Треба було її залишити.

Я запушив останні ченджі. Чекаю на код-рев’ю)

Ви вижили, значить вся ваша підготовка була не даремною.
Я і моя сім’я вижили і продовжуємо жити повноцінним життям в умовах війни.
На всі інші ваші образливі вислови не бачу змісту відповідати.

Як хочете.
То ваше життя і ваші діти.
Вам воно видніше що їм краще.

від товариша майора з повісткою це все рівно не врятує.
Так, троє дітей, але ж кого це зупинить?

ось тоді нарешті й стане в пригоді бункер

Людина свідомо залишилася, витрачає тут гроші, робить можливим роботу компанії і вірить та допомагає збройним силам, на відмінну від багатьох тут коментаторів, які умовно, з Закарпаття повтікали при першому пчихові. Ще перші місяці, можливо й донатили, а зараз налаштовують побут в умовній Англії, за донати вже й забули, і ще й пишуть на ДОУ всякі дурниці.
Ви ще й до того всього дискредетуєте збройні сили, пишучи про те що тут закидають людей як гарматне м’ясо.
Прийде ж час, коли ми переможемо, і вам захочеться повернутися. А це може бути не так і легко, скріншоти ж не горять.

P.S. Інтернет — то взагалі класна штука, дурня відразу видно.

Дякую на гарному слові.
І вам не хворіти.

Від прямого попадання поможе мало що. Я бачив пробиті три поверхи перекриття в будинках на Херсонщині.

А стосовно безпеки, то кожен грає в кості з долею.

Цікаво яка висота насипу над бомбосховищем і яке перекриття?

перекриття — залізобетон
насип — від 20см

насип — від 20см

Блін, дуже мало :( Хоча б «грядку» з метр товщиною зверху є можливість насипати?

для трави — достатньо

та й аквапоніка ж )

Для трави так, але шар землі дає ще й додатковий захист від того, що летить зверху.

Я не розглядаю захист від прямого потрапляння.

Но тогда зачем цельнолитая железобетонная коробка?

Нічого простішого, що витримає навантаження землі — немає

А залізобетона скільки?

Якщо не помиляюсь, то планувалось 300мм.

Дякую. Міну 120мм думаю втримає, але танк чи ствольна артилерія скоріше всього проб’є.

Пряме попадання — не розглядаю, як те, що варто проєктувати і враховувати.
Якщо повноформатні війна буде тривати довше, ніж прогнозованих 5 років і ризики прямого потрапляння будуть — тоді і буду корегувати прийняті рішення.
Як захист від ймовірних уламків — буде працювати

Як захист від ймовірних уламків чудово може спрацювати капелюх з фольги) Ефективність та сама, але дешево та швидко)

В танка снаряд летить горизонтально, як він проб’є? :) А взагалі, коли поряд стріляють танки і ствольна артилерія, і тим більше добивають 120мм міномети, то треба змотувати вудочки і валити подалі, незалежно від товщини бетону.

Танки частіше всього стріляють з закритих вогневих позицій навісом.
По другому пункту, не завжди виходить, Буча, Ірпінь чи Маріуполь тому приклад.

Буча, Ірпінь чи Маріуполь

— це не те що Івано-Франківськ, там малоімовірно що буде подібна раптова ситуація. А якщо раптом і буде — то це буде зрозуміло сильно заздалегідь.
Танки звісно можуть стріляти з закритих позицій, але це не міномет, і максимальний кут підйому гармати дуже помірний (у Т-72 наприклад — лише 14 градусів), тому і траєкторія буде значно більш пологою, і напрям удару буде більш-менш паралельно землі.

Бункер від пожежі не врятує нажаль. Населений пункт у якому я був, фактично знищили у березні. І там де превалювало дерево — то там просто все згоріло під час обстрілів.

Бункер, що є окремо від будинку — вистоїть пожежу

Я не танкіст, тому за траекторію польоту снаряда вам не скажу. Але під танковим обстрілом був не один раз і розібраний танком бліндаж бачив, так само як і ями від прильотів. Тому 14 градусів судячи по всьому достатньо.

Своє укриття я колись буду робити кінотеатром домашнім. Тримати все життя цілий поверх без користі заради 3-10 днів використання за призначенням, якось такий собі варіант. Користуватись приміщенням як кінотеатром, а в разі потреби один раз в житті 3-10 днів поспати не в ліжку, як на мене більш адекватне рішення. Але то таке. Поки всі гроші на донати. Після перемоги можна буде витрачати гроші на себе а не на ЗСУ.

Так одне іншому не заважає :) Можна і ліжка поставити, і проектор з акустикою.

Та от якраз і заважає. Ліжка — зайвий резонанс. А в правильних кріслах можна й спати =)

Складне ліжко зробити, яке перетворюється в шафу без купи зайвих площин. Взагалі тут нічого не підкажу, бо ніколи не проектував домашні кінотеатри і їх специфічних вимог не знаю.

на ЗСУ йде багато і в мене
а ще є троє маленьких дітей, яких потрібно виростити без травми на все життя

Мне кажется, что сип-панели в этом доме сгниют быстрее, чем появится реальная необходимость такой автономности, о которой задумывается автор.

И еще непрошенный совет: лучше потратить деньги на лечение своей тревоги и страха у психотерапевта, чем на создание такого проекта.

ви не бачили СІП панелей мабуть...
але ок, хай здається і далі

сип-панели в этом доме сгниют быстрее

OSB плита згниє? Та чорт її не візьме. Я не знаю детально, чим іх зклеюють, але неодноразово бачив шматки цих панелей у «вічних» калюжах. Лежать там роками — і не розвалюкуються.

А на скільки екологічно використовувати ті сіп панелі? Вони нічого не виділяють в повітря?

рівно на стільки, на скільки екологічною є хвойна деревина і пінополістирол між плитами

Якщо брати якісні — думаю, там за цим слідкують. В мене немає досвіду саме із SIP-панелями, але поличок та робочих столів із OSB для різних лабораторій та майстерень я наробив чимало, і часу там проводив теж багатенько. Поки живий :)

«Поки живий» це якось не дуже спостереження :) Люди ось ще наче недавно свинцевою фарбою обмазувались і спочатку їм теж було непогано.

Зате на сто відсотків достовірне — інакше б не відповідав :) А взагалі OSB-плити були розроблені в 60-х роках, за цей час, думаю, дитячі хвороби побороли.

Зовсім не екологічно. Алн екологія не була в пріоритеті автора проєкту.

Цікавий проект сховища, сподіваюсь, не знадобиться від обстрілів чи неконвенційної зброї. Водовідведення зі сховища в окремий глибший септик йде? Яка система вентиляції приміщення (з урахуванням стабільної високої вологості та можливої роботи дизельного котла)?

тут відповів dou.ua/...​campaign=10032023#2586514

на мою думку, час витрачений вами на коментар потрачений неефективно, але кожен дуріє по своєму.

Про образу не зрозумів. Але схоже це про вас, а не про мене

Питання про люк зоовсім не розкрите. Крім того під «запасним виходом», як правило, мають рівноцінний вихід основному, адже користувач може бути пораненим або надто виснаженим щоб лазити по драбині.

Крім того під «запасним виходом», як правило, мають рівноцінний вихід основному

Тут мова скоріше йде про «аварійний вихід». Якщо цікаво — можу описати, які варіанти я бачив.

Декілька питань та порад від (не зовсім) диванного техновиживальщика — в основному про бункер:

>>Одна річ будувати укриття під будинком, інша — окремо
Можна сміливо будувати безпосередньо під будинком, головне не забути прокласти аварійний вихід на територію, що не завалюється.

>> Залишили вхід і додатковий люк на випадок, якщо основний засипле піском під час вибуху.
Не бачу на кресленнях. До речі, щоб не засипало — треба бетонний оголовок робити, таку собі башточку.

>> Сховище неглибоке (висота стін — 2,2 метра), тож за потреби зможемо відкопатися
Чому б не догнати висоту хоча б до хрущобських 2.5 м? Набагато дорожче виходить?

>> А ще триматиме запас води у розрахунку на 3–10 днів перебування під землею.
Не забувайте про розділення на питну і технічну. В таких шикарних умовах водяні цистерни можно просто закопати в землю.

>>Усередині є санвузол, шафа, двоповерхові ліжка для сну
Не бачу душову кабіну — можна було б і її встановити. До речі, як зроблена каналізація? Окрема цистерна для стоків нижче за рівень бункера чи насоси?

Загальні питання та поради:
— Цікавить конструкція вентиляції бункера. Я так розумію — вентиляція примусова? Це просто припливно-витяжна система чи планується якась ФВУ? Що буде, якщо пропаде живлення вентиляторів?
— Дизельну електростанцію я б перетягнув під землю, туди ж — запаси палива. Акумуляторна — це добре, але врешті-решт їх потрібно буде чимось заряджати. Те саме — з опаленням (хоча б дизельний котел), все шо можна захистити під землею — має бути там.
— У бункері має бути майстерня, обов’язково. Хоча б окрема кімната із верстаком та інструментами. Бо зараз навіть не бачу, де Ви візьмете лопату, щоб «за потреби відкопатися».
— Дууууже корисна штука — похила площина (slope) поряд зі сходами в бункер, щоб можна було завантажувати всередину важке обладнання за допомогою візків, рокл та схожої колісної техніки, стикався особисто. Ліжко в розібраному вигляді ще можна затягти сходами, а промислову залізяку в нещасних 500 кг — вже ніяк.
— Якою літературою користувалися під час проектування саме бункера?

Ще поки не забув — щоб керувати цим всим хазяйством, потрібна окрема щитова, апаратна чи щось таке. Керувати освітленням, опаленням, вентиляцією, генераторами, насосами, відеонаглядом тощо. Із Wi-Fi та Bluetooth 5.0 не заморочуватись, можна і руцями перемикачі посмикати.

Можна виділити десь куток у майстерні, але вона там повинна бути. Звичайно ж, також під землею — щоб у випадку інциденту не залишитись без управління.

2 серверні шафи 19 дюймів + електрощит на 120+ юнітів

в бункері буде 1 19 дюймова настінна шафа + електрощит десь на 100 юнітів
зараз вся автоматика влазить в невеликий роутер mikrotik з Container пакетом

Тоді ня. Раджу провести симуляцію — уявити, що всі комунікації між будинком і бункером втрачені (якщо є можливість це зробити фізично витяганням мережевих хвостів, відмиканням автоматів, перекриванням кранів тощо — взагалі супер) та перевірити, чи зберігається автономна керованість бункером у такому режимі.

так і буде
бункер робиться незалежним від будинку
всі комунікації ведуться окремими входами.
комунікації з будинку теж ведуться окремо на бункер.
все дублюється або потріюється в залежності від наявності ресурсів

всі комунікації ведуться окремими входами.
комунікації з будинку теж ведуться окремо на бункер.

Знов-таки з особистої практики (мабуть, вже задовбав :)). Тягніть силовий хвіст спочатку В БУНКЕР, а звідти через щиток — вже на будинок. Згадаєте цю пораду, коли потрібно буде щось дуже швидко відімкнути в будинку (праску чи плиту), вже знаходячись в бункері. Хоча бажаю, щоб ніколи не згадували.

так, буде розрив лінії в бункері
ну і все в будинку — кероване

Можна сміливо будувати безпосередньо під будинком, головне не забути прокласти аварійний вихід на територію, що не завалюється.

під будинком таке сховище виходить набагато дорожче, бо воно має тримати вагу будинка
+ два окремих виходи тоді потрібно робити повноцінно, що теж + в вартість докидає норм
Ну і плюс, в випадку прильоту — будинок падає на сховище — важче відкопатися...

Чому б не догнати висоту хоча б до хрущобських 2.5 м? Набагато дорожче виходить?

тут є конфуз, сховище поруч з будинком, з якого втекли — там вода на глибині 2 метри, тому висота стелі буде маленька
в новому місці глибина 3.4-3.7 метри до води — там буде сховище в повну висоту.

Не забувайте про розділення на питну і технічну. В таких шикарних умовах водяні цистерни можно просто закопати в землю.

Вода на другому горизонті — майже ідеально питна. Тому фільтр для питної і все.

До речі, як зроблена каналізація? Окрема цистерна для стоків нижче за рівень бункера чи насоси?

під сховищем, нижче плити «фундаменту» — бочка, в якій помпа сантехнічна, яка викидає воду в септик поруч

— Цікавить конструкція вентиляції бункера. Я так розумію — вентиляція примусова? Це просто припливно-витяжна система чи планується якась ФВУ? Що буде, якщо пропаде живлення вентиляторів?

Рекуператор з HEPA фільтром.
В сховищі буде інвертор + акумулятори. З практики все дублюю, тому на вентилятор рекуператора ( 5-25 ват ) буде окрема система
Аварійний люк буде ймовірно що містити систему провітрювання

— Дизельну електростанцію я б перетягнув під землю, туди ж — запаси палива. Акумуляторна — це добре, але врешті-решт їх потрібно буде чимось заряджати. Те саме — з опаленням (хоча б дизельний котел), все шо можна захистити під землею — має бути там.

Про дизельний котел в статті писав, так, опалення бункера буде тепловий насос + дизельний котел
Дизель генератор стоятиме в льоху

— У бункері має бути майстерня, обов’язково. Хоча б окрема кімната із верстаком та інструментами. Бо зараз навіть не бачу, де Ви візьмете лопату, щоб «за потреби відкопатися».

Кірка + лопата буде в кімнаті на стіні.

— Дууууже корисна штука — похила площина (slope) поряд зі сходами в бункер, щоб можна було завантажувати всередину важке обладнання за допомогою візків, рокл та схожої колісної техніки, стикався особисто. Ліжко в розібраному вигляді ще можна затягти сходами, а промислову залізяку в нещасних 500 кг — вже ніяк.

Найважчим там буде акукулятор — до 100кг штука. Цілком заноситься на руках. Генератор 90кг
Меблі — смарт. Складаються.

— Якою літературою користувалися під час проектування саме бункера?

Інтернет, досвід вояків наших для окопного життя, УПА, ізраїльські розробки переглядав.

Дякую, зрозумів. Як і думав — більшість компромісних рішень упираються в фінанси.

Щодо вентиляції — не впевнений, що рекуператор потягне вентиляцію такого приміщення. Навіть по 30 кубів на годину, та на 5 людей, плюс обладнання, плюс льох, який теж треба продувати... До речі, в мене в квартирі стоїть рекуператор Prana, і я дууже не задоволений його роботою. Я б подивився на щось із серії Mitsubishi Electric LOSSNAY, але це знов-таки гроші...

Щодо літератури — раджу ще переглянути (як не дивно) совіцьки книжки із цивільної оборони. Саме підручники для вузів — там багато є про бункери, тимчасові укриття тощо, навіть із деякими розрахунками.

в будинку, звідки втекли — стоять 3 Prana 150 — шумні, але роботу роблять
в бункер буде ставитися щось типу 200-250 кубів в годину, з промислових варіантів.
для такого обʼєму 200ки вистачить з головою

Дякую за поради

Ще один момен не зрозумів: у санвузлі сховища немає душу?

на кресленні — немає. В реальності — буде

І ще одна порада із власного досвіду — завжди підтримуйте креслення в актуальному стані! Через пів-року вже ніхто не згадає, де саме в стіні йде труба чи кабель. Ніхто... окрім перфоратора :(

так, дякую
креслення оновлюємо із змінами. Навіть тримаємо все в версіях, щоб знати, звідки прийшли

Я відверто кажучи ідеї також не розумію.
Якщо у франику висаджується кацапський десант — то толку з бомбосховища?
Якщо поряд критичний об’єкт — то нащо будуватися коло критичного об’єкту?
Якщо розглядається варіант жити постійно під ракетними обстрілами — то краще якось інше інвестувати.

В Золочівському районі два дні тому 5 людей теж ймовірно, що не розуміли відверто, чому їм варто ховатися в землю під час прильотів. Тепер вони в землі навіки.

У відповідь — я відверто не розумію людей, які думають, що ми вже перемогли в війні, яка триває декалька столітть.

Я очікував, що ви згадаєте Золочів. Але Золочів не міняє того факту — що це великі вкладення в маленький (малоймовірний) кошик. Столітня війна має ще багато інших ризиків, які потребують ресурси.

а читали статтю, яку Наталя вгорі підготувала?
сховище буде використовуватися в мирному житті, як офіс

Тому «малоймовірний» — це щось про інше

Єдине — чи витримає такий будинок складні погодні умови, які бувають в Україні: буревії, сильні дощі та інші, які можуть бути на Франківщині?

витримає
крівля 0.5мм T18 профіль для інсталяції сонячних панелей і колекторів
таких будинків в регіоні побудовано кілька тисяч тільки тим забудовником, який я обрав. Нарікань не було

100к$ будинок із сіп панелей? Нда..
І взагалі логіка сховища та будинка із сіп панелей не пов’язується
P. S. Здається це все або від скуки або від паніки робиться

з задоволенням послухаю розповідь побудови енергоефективного будинку площею 100+ метрів квадратних за менші кошти

promo.evrodim.com/...​ypCC33lVwPtMaAhRHEALw_wcB осб уже готові продають із ділянками

ну і глянув я на вартість будинка площею 122 метри — це 3 263 900грн — майже 100к$
Де я не правий? )))))

В реальності — там ще зустрінетесь з
— економія на утепленні
— батареї, а не теплі підлоги ( зекономили 10к$ ), відповідно високотемпературна система опалення, яку важко зробити автономною
— дуже проста електрика, наприклад — лампочки в розрив фази і нічого розумного ви туди не поставите
— ймовірно, що санвузли там неготові. А це докиньте 5-10К$
— про якусь автономність там мова не йде

я купляв такого роду будинок — знаю, про що кажу

Так у вас ціна 100к$ це тільки будинок чи вже все?

наразі кошторис
19800$ земля
3200000грн будинок
ще піде в роботу по ремонту і в облаштування оселі.
і це — міська смуга, а не село 40км від Києва )

Це міська смуга у Франківську)

а что входит в 100к(внутренняя отделка, мебель, солнечные панели) и какая площадь дома? Сколько стоил фундамент?

100К вийде чистовий ремонт з головними меблями і базовою станцією (5-10кВт сонця і 10кВт/г акумів).
Без вартості землі.

Вартість фундаменту — вам мало що дасть, бо сильно залежить від землі, і будинку над ним, але ось
269855грн + 25120грн переросхід :)

Площа будинку 112мкв. Два поверхи

В мене з соломи. Правда, ідеєю були екологічість, енергоефективність, і побачити ядерний удар по Львову з майже безпечної відстані.

Давайте без ядерних ударів, а то це не екологічно.

Так вже ж в Європі атомна енергія визнається екологічною.

Ну і по-перше, це цікаво, невже я даремне ходив на заняття з ЦО за совка в другому класі?

І взагалі логіка сховища та будинка із сіп панелей не пов’язується

Як раз чудово пов’язується. Постріл з танку розбирає хоч стіну із SIP-панелей, хоч вимуровану у дві цеглини :( Тому ховатися (і ховати найцінніше) треба саме під землею.

практика показує, що снаряд пролітає будинок з СІП панелей на виліт і вибухає за ним, в той час, як цегляний — розносить в хлам

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Краще б задонатив на ЗСУ ті 40К і не довелось би будувати бункера) А на справді «правильний» бункер з запасом їжі, палива і води то дуже дороге задоволення, бо псується все навіть бензин не можна більше ніж 2 місяці зберігати, а їжу навіть в морозилці до 2-х тижнів. А оновлювати і слідкувати за цим чесно за довбешся, це по суті хтось має хоча б раз на місяць робити інвентаризацію та «оновлювати» просрочку. Це крім всього що всякі сонячні панелі, АКБ, генератори — зношуються, потребують сервісу і теж мають обмежений термін користування.

а їжу навіть в морозилці до 2-х тижнів

вже давно винайшли консерви та інщу їжу яка зберігається роками

, бо псується все навіть бензин не можна більше ніж 2 місяці зберігати

Вперше чую про 2 місяці. Неодноразово заводив маленький генератор на бензині, якому було до року — без проблем. А великі зазвичай менш чутливі до якості палива.

А оновлювати і слідкувати за цим чесно за довбешся, це по суті хтось має хоча б раз на місяць робити інвентаризацію та «оновлювати» просрочку

Не айтішний підхід :) База даних, в яку занесені запаси разом із їх термінами придатності, робить це все за мене.

Проблема в тому що сучасний бензин то є гомогенізована суміш вуглеводних, яка з часом розшаровується. + із за перепадів температури в місткостях накопичується конденсат, якщо місткості залізні, то вони ще й ржавіти починають, якщо біметалічні(нержавійка, оцинковка) то «прогорають» від блукаючих токів. Якщо ми кажемо про варіант не гарантованого запуску, типу як для побутових потреб. То і пофіг, ну заб’ється там той фільтр, чи карбюратор карякне — в крайньому випадку пішов купив інший, подивився відосик перебрав карбюратор, в чому проблема?
Так от, якщо ми говоримо про сховище, що має рятувати людей, то треба забезпечити якраз гарантований запуск і роботу при будь-яких умовах. До речі дизель-генератор в цьому випадку значно кращий, бажано якийсь военний на 2квт, вагою понад 80кг. Тому треба оновлювати запаси палива, мити місткості, та постійно(як автомат у військових) обслуговувати, перебирати, змащувати всі деталі. Щоб не дай бог він не дав збій в той момент коли знадобиться.
Те все саме і про їжу, консерви треба зберігати при певній вологості і температурі, бо буде ботулізм, запаси питної води знезаражувати(мити баки, міняти регулярно), слідкувати щоб якійсь водорості не завелись, заморозку, медикаменти оновлювати .... так частково це можна автоматизувати, понавішувати автоматичних кліматів, знезаражувачів, ультрафіолетових ламп в кінці кінців написати собі графік інспекцій та інвентаризації.
Все це можна, але скілько то буде коштувати, утримання такого бункера, скілько то часу особистого, чи найнятих працівників вийде... Не знаю пам’ятаєте чи ні, но в совдепівських школах, та гос.закладах був такий военрук, що якраз мав слідкувати за бункером, виконувати профілактичні роботи(зазвичай з залученням школярів), та інвентаризувати регулярно майно.

Тому я погоджуюсь з іншими, за ці гроші краще зняти на 2-3 роки шикарне житло в Європі, якщо з паніка дуже сильна. А решту віддати на ЗСУ, щоб скоріше покінчити з руснею.... Бункер то марнотратство.

Із задоволенням подискутую на підставі в основному практичного досвіду.

>> Проблема в тому що сучасний бензин то є гомогенізована суміш вуглеводних, яка з часом розшаровується.
ДСТУ 7688:2015: zakon.isu.net.ua/...​rmdocs/dstu_7688_2015.pdf
11.2 Гарантійний термін зберігання дизельного палива — 1 рік від дати його виготовлення.

ДСТУ 7687:2015: zakon.isu.net.ua/...​rmdocs/dstu_7687_2015.pdf
11.2 Гарантійний термін зберігання бензинів — 6 місяців від дати виготовлення.

>> якщо біметалічні(нержавійка, оцинковка) то «прогорають» від блукаючих токів.
Хіба блукаючі струми настільки небезпечні на об’єктах метрової довжини (цистерни з паливом)? Якщо все настільки погано, можна ізолювати цистерну від землі по її поверхні, зробивши заземлення в одній точці. Або навіть на катодний захист розоритися (хоча я дуууже не впевнений, чи воно тут треба).

>> Так от, якщо ми говоримо про сховище, що має рятувати людей, то треба забезпечити якраз гарантований запуск і роботу при будь-яких умовах.
Періодичні тестові запуски, тренування, перевірки плюс набір запчастин. Ми все ж таки не у відкритому космосі, де кожен грам на вагу золота.

>> До речі дизель-генератор в цьому випадку значно кращий, бажано якийсь военний на 2квт, вагою понад 80кг.
Із імпортними військовими не працював, совіцькі військові дійсно досить надійні та не вимагають високоякісного палива. Але жеруть як не в себе і ревуть, що дурні. До речі, дизелів малої потужності серед совіцького обладнання щось теж не пам’ятаю. Малопотужна серія АБ тому і Б, що Бензиновий, а найменший із дизельної серії АД на 10 кВт та тонну ваги... Імпортні скоріш за все легше. Я би ставив два саме дизельних генератори кіловат на 10-15 (основний і резервний) + блок LiFePO4 аккуміів (за дві години забив — 8-12 годин користуєшся) + окремо невеликий переносний генератор на пару кВт на випадок, якщо обидва основних вийдуть із ладу.

>> Тому треба оновлювати запаси палива, мити місткості, та постійно(як автомат у військових) обслуговувати, перебирати, змащувати всі деталі.
Оновлювати — треба, а щодо перебирання і змащування — не настільки все погано. Ви ж не перебираєте постійно двигун автомобіля? Виконуєте періодичні ТО — цього цілком достатньо. Двигун генератора працює у значно легших умовах, аніж двигун автомобіля.

>> Те все саме і про їжу, консерви треба зберігати при певній вологості і температурі, бо буде ботулізм
Не перегрівати, слідкувати за терміном придатності та проводити ротацію — цього достатньо. Використовую ці правила з 2012 року, ботулізм ще не намотав.

>> запаси питної води знезаражувати(мити баки, міняти регулярно),
Включити бак буфером в систему водопостачання — вода буде оновлюватись автоматично. Плюс фільтр (хоч і звичайний зворотнього осмосу) на кінці. Десятки кілометрів іржавих труб міських водогонів ніхто не промиває...

>> заморозку
Використовувати заморозку в домашніх умовах для тривалого зберігання — взагалі така собі ідея.

>> медикаменти оновлювати
Обов’язково. Їх треба оновлювати хоч у домашній аптечці, хоч у бункері Судного дня.

>>.... так частково це можна автоматизувати, понавішувати автоматичних кліматів, знезаражувачів, ультрафіолетових ламп в кінці кінців написати собі графік інспекцій та інвентаризації.
З усього вищезгаданого є тільки система інспекцій та інвентаризації, написана ще (не смійтесь) на Access.

>>Не знаю пам’ятаєте чи ні, но в совдепівських школах, та гос.закладах був такий военрук, що якраз мав слідкувати за бункером, виконувати профілактичні роботи(зазвичай з залученням школярів), та інвентаризувати регулярно майно.
Мої шкільні часи припали на 90-ті, бункери і воєнруки (чи вже ДПЮшники) ще були, а ось начиння там вже не було...

>>А решту віддати на ЗСУ, щоб скоріше покінчити з руснею....
Ось тут — жодних заперечень.

Не зрозумів чому в з нуля сплановому бомбосховищі немає запасного виходу.

Ми залили міцний фундамент і стіни у вигляді монолітної бетонної конструкції. Залишили вхід і додатковий люк на випадок, якщо основний засипле піском під час вибуху. Сховище неглибоке (висота стін — 2,2 метра), тож за потреби зможемо відкопатися", — розповідає Андрій.

©

є люк запасний
+ над ним немає будинку. Якщо присипле землею — легко відкопатися

Тут ще грає роль відстань люку від будинку. Ще за радянськими нормами відстань до незавалюємого аварійного виходу з бомбосховища повинна була дорівнювати висоті будинку.

Ну і як вже писали вище, у бомбосховищах аварійний вихід робився або у вигляді бетонованого оголовку (який використовувася ще й для вентиляції), або бетонованих сходів (як до льоха).

Ще одна штука — це захист від вибухової хвилі. У радянських бомбосховищах на усі вентиляційні оголовки ставився спеціальний пристрій захисту від вибухової хвилі, яка у іншому випадку могла пройти всередину приміщення через вентиляційні канали та уразити людей всередині.

Висота будинку до виходу — витримана.
Про вибухову хвилю — цікаво

Підписатись на коментарі