Final countdown. DevOps Stage 2018. Book your ticket today.
×Закрыть

Досвід ментора, або Допомагай іншим, і тобі буде краще

Хотів би поділитись своїм досвідом людини, яка взяла на себе допомогу іншим, і що з цього вийшло.

Почну з анекдоту. Пекло. Комісія. І перед комісією три ями: з українцями, з німцями та з євреями. Біля ями з українцями тільки один демон, і той спить. Біля ями з німцями теж один демон, але стоїть з наготовленими вилами. А от біля ями з євреями ланцюг з демонів, і всі дружно охороняють, щоб ніхто не втік. Зрозуміло, що комісія дивується, чому така різниця в рівні охорони. Відповідь така: якщо якийсь українець раптом і вилізе з ями, то інші українці його назад затягнуть. Якщо якийсь німець вилізе з ями, то він собі спокійно втече. А от якщо якийсь єврей з ями вилізе, то всіх витягне.

З точки зору програміста скажу таке. Рідко коли можна побачити, як один українець-програміст вчить когось іншого програмувати. Здебільшого іде хвиля задоволення досягнутими результатами і заздрість зі сторони тих, кому не вдалось їх досягти.

Я вирішив спробувати повчити інших. Але не з допомогою відкривання курсів, а прислухаючись до друзів, які жалілись на своє життя, і тих, хто мені був особливо дорогий. Вирішив саме їм запропонувати свою вудку програміста. Маю на увазі вислів «навчи людину рибалити, а не просто дай їй рибу».

Перший рибалка

Перший, кому я запропонував вудку, був рідний брат мого друга. Назву його Микола. Я не дуже багато йому чого пояснював чи вчив його. У нього були гроші на курси по C#, він їх з успіхом закінчив, і в нього почалась епопея з пошуком роботи. В той час я працював на одній фірмі, і коли в ній відкрилась вакансія на Junior-розробника, я подумав про Миколу. І запропонував, щоб його взяли на цю роль. І я вперше в житті побачив цікаву деталь.

Оскільки в Миколи не було досвіду роботи, то було два питання, на які я не знав, що сказати: а чому людина з освітою бухгалтера хоче стати програмістом і хіба курсів достатньо? Уточню, я знав, що сказати, але мої відповіді звучали непереконливо. З того моменту я зрозумів, для яких ситуацій диплом може знадобитись. Якщо взагалі немає досвіду роботи, то можна сподіватись, що твоє резюме когось зацікавить за наявності диплома. Але звісно гарантій не дає. Я був переконаний, що така суворість зайва.

Трохи посидівши на elance.com, я знайшов потенційного замовника і дуже зрадів. Взяв замовлення на себе і, на мою думку, чітко описав задачу Миколі. І описав йому навіть, як її зробити. Микола зробив задачу, але не повністю так, як я йому її сказав робити. Можна сказати, що вона була готова на 80%. І от прийшов момент дедлайну. І я бачу, що задача не готова. І як результат.... клієнт на елансі не задоволений, репутація підмочена, висновки зроблені.

Для себе як для програміста я зробив кілька висновків. Завжди робити в тих рамках, в яких сказано робити, навіть якщо на 100% переконаний, що знаєш краще. Другий висновок взяв для себе як для майбутнього лід-програміста: роби перевірку стану роботи не в кінці, а на проміжних етапах. Після того залучати Миколу до інших проектів я уже не ризикнув, але уроки засвоїв.

Другий рибалка

Другий рибалка був мій друг, який виїхав з Луганської області. Назву його Петро. Зрозуміло, що в нього не було можливості податись на курси, як Микола. Але оскільки Петро чудово знав англійську, я сказав йому, щоб він проходив курси C# на Pluralsight. Я зустрічався з Петром раз на два тижні, дуже намагався пояснити йому різноманітні особливості C# і, як результат, сам дуже добре зрозумів різні деталі C#.

У випадку з Петром схема була здебільшого така. Петро переконував мене, що все ідеально зрозумів, але, коли ми пробували проаналізувати його розуміння, я бачив абсолютно зворотний результат. І тут мене осяяло. Петру краще працювати не програмістом, а sales manager. І ви не повірите, він один з кращих sales-менеджерів, що мені доводилось бачити. Якщо я захочу відкрити свою фірму, то сподіваюсь, в мене буде достатньо грошей, щоб найняти Петра продавцем послуг моєї компанії. Не скажу, що він продасть сніг в Канаду чи пісок в Сахару, хоча хто його знає... Тепер час від часу я з ним зустрічаюсь, розділяю радість від його успіхів у сфері продажів і задаю собі одне питання: як би мені навчитись таким продажником бути.

Третій рибалка

Третього рибалку назву Дмитро. Кілька штрихів до його портрету: Дмитро — майстер спорту з пауерліфтингу, чемпіон Західної України зі станової тяги. А ще вчитель інформатики. А ще тамада на весіллях. А ще торгував кавунами. А ще вміє грати на сопілці. Словом, вилитий програміст. Він мені жалівся, що йому важко вижити на скромну зарплату вчителя. І я йому теж запропонував вчити програмування. Спочатку він довго відмовлявся. Довго — це десь так років чотири. Але коли долар виріс до 25 грн, він вирішив, що він готовий. Всі друзі, коли чули, що Дмитро буде вчити програмування.... Слово «реготали» недостатньо виражає міру їхньої віри в його можливості.

Схема була та ж сама, що і у випадку з Петром. Pluralsight, одна зустріч двічі на тиждень, пояснення C#, мій ріст як програміста. І от через півроку з моменту старту навчання Дмитро іде на першу співбесіду. Йому дали просту задачу: написати код, який виведе стрінг у зворотньому порядку. Задача проста, як двері, але Дмитро з нею не справився. І я себе почував поганим вчителем.

Взагалі проблема була в іншому. На співбесідах, якщо мене просили зробити якусь задачу, пов’язану з алгоритмами, то я не скажу, що прям запросто, але міг її вирішити. Але я завжди сипався на теорії. Відповідно те, на чому сипався сам, на те й натискав з Дмитром. Як результат, Дмитро засипався на іншому.

Я попросив Дмитра, щоб він не здавався, і дав йому список простих задач, ось цей. Після того як Дмитро посидів над тим списком, він зміг влаштуватись програмістом. Я шалено радий за нього, і тепер деколи позичаю в нього гроші :), а Дмитру важко мені відмовити. З цієї ситуації тільки два висновки: не здавайся і ментори можуть помилятись, але все одно їм треба довіряти.

Четвертий рибалка

Четвертому рибалці за 50. Назву його Андрій. Андрій все життя працював в ремонті і обслуговуванні електричної апаратури. Захотів теж стати програмістом. Але зіткнувся з іншим. Йому всі дружно кажуть: ти старий. Історія про Дмитра дещо мотивувала його і надихнула на проходження деяких курсів. Спеціально під Андрія і ще одного друга я взявся за один проект, який, на здивування Андрія і певної частини людей, вони реалізовують.

На Андрії я вперше використав таку методику. Впродовж однієї години він пробує нагуглити рішення, і тільки якщо за годину нічого не нагуглив і не придумав, то тільки тоді мене питає, що робити далі. Цей підхід дуже допоміг Андрію вирости. Зараз він працює на частковій зайнятості програмістом. І можу сказати, що він росте як програміст, але оскільки він швидко втомлюється, то його ріст відносно повільний. Можу тільки сказати одне застереження людям, яким за 50. Ви точно зможете стати програмістами, але врахуйте, що ви не зможете так само, як молоді люди, сидіти по 8-10 годин, вивчаючи технологію. Але це нормально. Ваш досвід може це компенсувати. За умови, що досвід у вас є.

Висновки, резюме, плани

Навчання інших допомогло мені впевненіше почувати себе на співбесідах, суттєво впевненіше. Причому навіть коли подавався на позиції, на яких я до того ніколи не працював. Моїм друзям вдалось побачити, що ми з ними не просто друзі, з якими я приємно проводжу час, а я людина, яка може допомогти їм змінити сферу діяльності. Спробуйте себе в ролі ментора, буде тяжко, але вам сподобається.


За ілюстрації дякуємо Роману Кривенку.

LinkedIn

43 комментария

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Судячи із статті, всі учні знаходилися випадково. А якщо є бажання спробувати себе в якості ментора, але не хочеться підходити до кожного знайомого пауерліфтера чи брата друга із запитанням «чи тобі не потрібен ментор?», чи існують поради, як шукати собі учня?

Моей смышленой и хорошей подруге как раз нужен ментор. Если интересно — пиши.

Ого, я всегда думала, что раз ученикам всё-таки чуток нужнее, они и сами написать могут О_о
Как меняется мир...

Дуже круто, що Ви знайшли час і бажання для навчання інших. Я би хотів знайти людину , яка би допомогла на перших етапах в front-end розробці.Наразі закінчив курси та маю фінальний проект. Як розвиватися далі в цьому напрямку незнаю. Я професійно займаюся спортом , тому маю можливість працювати лише з 12.00 до 17.00 +12 годин ночі і вихідні, необхідна робота з частковою зайнятістю або відділено. Без досвіду важко знайти таке стажування або роботу. Я згіден оплачувати допомогу в розвитку, лише щоб не спинитися.

Спасибо за статью! Круто, что вы вкладываете время и силы в менторство, и что эта тема вообще обсуждается.
Хочу поделиться ссылкой на толковые, на мой взгляд, советы по менторству (это фонд Lean In, поэтому они пишут о женщинах, но советы универсальные): leanin.org/tips/mentorship

З точки зору програміста скажу таке. Рідко коли можна побачити, як один українець-програміст вчить когось іншого програмувати. Здебільшого іде хвиля задоволення досягнутими результатами і заздрість зі сторони тих, кому не вдалось їх досягти.

100% Саме тому я сам вивчив Python(а не C# - мову проекту) на тому рівні, щоб писати прості тести, які могли б «ловити» баги.....

Дякую за статтю! Розділяю ваші враження від менторства :)
Ще хочеться додати, що це часом виливається у хорошу репутацію.
По процесу, я зазвичай більше показую інструменти/середовище і намагаюся адаптувати майндсет. Вчитися кодити легко, а от мислення дається складніше.

Взяв замовлення на себе і, на мою думку, чітко описав задачу Миколі. І описав йому навіть, як її зробити. Микола зробив задачу, але не повністю так, як я йому її сказав робити. Можна сказати, що вона була готова на 80%.

А в чем тут собственно менторство с вашей стороны? Чем отличается от того что он сам бы взял этот заказ?

Может, в том что он сделал одну из самых сложных вещей (особенно для начинающего) — четко описать задачу и рассказать как сделать?)

Разве менторство не предполагает указание на ошибки? Может не правильно понял задачи, может архитектура выбранная неудачная, может еще что. Проблема исправления ошибок в том что ты не знаешь что допустил ошибку. Если все так просто то зачем нужны TDD, QA и парное программирование?)

Ну менторство многое включает, я думаю. В самом начале нет другого варианта как рассказать в деталях что, как и куда. А дальше, когда у ученика есть какой-никакой опыт что-то сделать сначала самому, уже больше двигаться в сторону подсказок, а не указаний.

Как то вопрос возник. Чем отличается учитель, преподаватель и ментор?

Разве менторство не предполагает указание на ошибки?

1. Я зустрічався тільки двічі на тиждень, тому вказати на всі помилки не міг, як би мені цього не хотілось
2. За одну зустріч я вказую на одну, ну може на дві. І деколи на три помилки, якщо перших дві не є великі. Я не бачу сенсу в тому щоб дати другові список з 20 пунтків, а він потім пішов в депресії. Якщо когось не шкода, то питань нема, можна і 40 пунктів дати. Але я такого і ворогам не робив би.

Если все так просто то зачем нужны TDD, QA и парное программирование?)

не розумію згадування цих методологій в контексті менторства?

Хотів показати на практиці як виглядає робота програміста. Бо після курсів Микола знав по окремості C#, html, ООП, javascript, але як вони разом танцюють ніяк не міг до кінця зрозуміти. І я вирішив що краще один раз спробувати ніж десять разів почути.

Мне кажется единственный способ это взять реальную задачу(не пластмассовый пример из литературы) и выбирать инструменты для ее реализации. Отсекать лишнее и останется только нужное. Так сказать задача рождает выбор инструментов, а не наоборот. А то получается потом паттерн ради паттерна.

Молодец, всё правильно сделал.
Я уверен, что нас таких много.
К примеру, я похожим образом жену на QA инженера настаскал.
Сейчас уже выходит на нормальную рыночную стоимость, этап вайтишника уже прошла )))
Единственное, что: я бы выбирал не «человека, который дорог», а «человека, который хочет + который способен». В этом ИМХО твоя основная ошибка в 1-м и 2-м случаях.
Хочет — не в смысле «хочу бабло косой косить», а в смысле «хочу изучать что-то новое для себя».
Способен — означает соответствие минимальным интеллектуальным требованиям для восприятия информации + готовность принять новую для себя парадигму + готовность доказать миру, что ты можешь занимать данную позицию. На последнем обламывается очень много народу, кстати.

Какой бекграунд был у жены и сколько ушло времени от начала до первой работы?

Образование — нетехническое. Знания компа — на уровне «поставить винду могу, гуглить умею».
Времени ушло много, но тут показатель не совсем релевантен: наличие 2-х детей, 1 из которых было всего 2 года — серьёзный блокер при наличии высокого конкурса.

Начальные условия совпадают ))) Все же хочется понять сколько месяцев(лет) ушло на это?

Около 9-ти месяцев, если ничего не путаю. Будь готов к огромному количеству реджектов твоей жены на HR этапе, как только узнают, что она не студентка 3-го курса, ей не 19 лет и у неё (о боже! Какой ужас!!!) есть дети. Хрюши довольно-таки зашорены в своём большинстве и у них есть чёткий образ того, как выглядит июнь QA инженер. Перечисленные мной факторы тупо рвут им шаблон на хомячков.
Позволю себе дать ещё несколько советов:
1. Запиши её на любые QA курсы. Смысла по знаниям в них нет, есть смысл в записи в резюме: без неё резюмеха вообще не дойдёт даже до HR этапа. Как вариант, можно эту строчку добавить и без прохождения курсов :) Но быть она должна обязательно. Ограниченный мозг хрюши просто не воспримет инфу о том, что можно научиться не на курсах.
2. Прочитать пару книжек по тестированию. Оно вообще полезно для общего образования. Но кроме того, чем больше книжек она сможет назвать — тем больше шанс пройти HR интервью.

Цікаво, а якщо в резюме вказати, що чоловік — Lead QA Automation Engineer у відомій українській аутсорсинговій компанії, чи це збільшило б шанси... )))

Вийшло б таке собі A/B-тестування.

твоя основная ошибка в 1-м и 2-м случаях.

 як то кажуть на лобі не написано, а на словах 1-ий і 2-ий випадок запевняли що хочуть. Ну і крім того перший випадок теж уже програмує, і теж зробив висновки.

Я зустрічався з Петром раз на два тижні, дуже намагався пояснити йому різноманітні особливості C# і, як результат, сам дуже добре зрозумів різні деталі C#.
Навчання інших допомогло мені впевненіше почувати себе на співбесідах, суттєво впевненіше.

Для мене це стало одним з ключових факторів, чому я в свій час викладав півроку на курсах, як би егоїстично не звучало. Навчати людей з іншим, не тренованим в університеті 4-6 років, складом розуму — справді заставляє заглянути в корінь найбазовіших речей і зрозуміти їх звідти. Як казав Ейнштейн, «Якщо ви не можете пояснити щось шестирічній дитині, то це означає — ви самі цього не розумієте.» Так я добре вивчив методи класа Object, які є колекції в Java, як працюють equals i hashCode і ще багато того, що на співбесідах питають як must-have :)
Із цього досвіду також зрозумів, що вчити інших це не просто лекції читати, а і у вільний час думати над правильними абстракціями, порівняннями і копатися в на перший погляд очевидних деталях щоб мати змогу впевнено і ефективно про щось розповідати. Тобто займає значно більше часу, ніж хотілось би, і суміщати із full-time роботою виходить накладно.

P.S.

одна зустріч двічі на тиждень

еем..? :)

упс. зустрічався по одній годині двічі на тиждень

Молодець, Андрію!
Справжня знахідка для компаній, які активно набирають інтернів. :-)

Спасибо, Юрий! Вы молодец)) Жаль, что среди моих друзей такого нет (это не в упрёк им, конечно))) Сейчас копаюсь самостоятельно и уже столкнулся с тем, что многое делал не так, не то и не туда)))

Я б тобі порадив такий варіант. Тут на dou сидить багато людей, які мають багато коментарів і розповідають всім як і що має бути в житті, на фірмі, в державі, в світі, на стороні клієнта, як себе має вести PM, менеджмент і т.д. Спробуй вибрати кількох, хто має певний досвід, якого б ти хотів набути ( наприклад Senior .Net Developer ), і коментарі яких тобі подобаються. Напиши їм про це. Скоріш за все більшість відмовиться ділитись з тобою знаннями, і досвідом, але один з 10, а то й з 20 скоріш за все погодиться тобі спробувати допомогти. Тільки в зверненні до них використовуй фрази з розряду «мені подобається ваша життєва позиція і активна допомога всім. Чи знайдеться у вас можливість допомагати не тільки всім у коментарях на доу, а й мені особисто?».

Не поддавайся тёмной стороне Силы пути назад уже не будет!

Не-не-не, не надо мне писать. Люди, я для кого статью за счёт своего времени вымучил?

Чи знайдеться у вас можливість допомагати не тільки всім у коментарях на доу, а й мені особисто?".

"«- Ни одна статья не заменит живого человека, к которому её можно применить!» (Ф. Э. Дзержинский)

Вот пусть этот человек поднимет жопу и сделает хотя бы, что я написал. Потом спрашивает. А я не мамочка сопельки подтирать

Навчання інших допомогло мені впевненіше почувати себе на співбесідах, суттєво впевненіше.

Причина, як на мене, в тому, що купу речей, які Ти розумів на інтуїтивному рівні «бо бля», тепер, після того як зміг пояснити це учневі, Ти можеш висловити нармальними (ну, може не зовсім звичними :) ) людськими словами.

Юрий, спасибо за статью! Уважение Вам за такую деятельность.

Цікава стаття
а анекдот в самому початку нагадав «менталітет краба» :)

ru.wikipedia.org/wiki/Менталитет_краба

Цікаво! Самоаналіз це чудово)) Це рух вперед! Молодець. Гарна стаття))

О, круто!!! Може маєш бажання поменторити команду студентів, що працюють над проектами? перший курс, навчаються на програмі Штучний інтелект в політехніці?

Дякую за пропозицію!!! Бажання 100% є, але на даному етапі життя часу не вистачить. Думаю менторство для команди студентів зможу робити років через 10, якщо зможу перейти з фул тайм на консультування. Фул тайм позиція суттєво обмежує мої можливості менторської допомоги. З друзями я зустрічався один раз або двічі на тиждень, а група студентів вимагатиме частішої уваги. Я тобі написав у LinkedIn, якщо зміню стиль життя, то обов’язково спробую

Подписаться на комментарии