×Закрыть

Гід IT-спеціальностями Чернівецького національного університету

У рейтингу вишів DOU Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича отримав оцінку вищу за середню і зайняв 5 місце. Цього року виш уперше потрапив до рейтингу.

Чернівецький національний університет готує IT-спеціалістів на двох відділеннях: в Інституті фізико-технічних та комп’ютерних наук і факультеті математики та інформатики. Розглянемо особливості навчання на кожному з них.

Щоб ви могли на власні очі побачити, що і як відбувається в університеті, ми туди вирушили з фотографом і все зафіксували.

Інститут фізико-технічних та комп’ютерних наук

В інституті готують фахівців із IT за трьома спеціальностями: інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки та комп’ютерна інженерія. Навчальні програми та плани відрізняються для кожної з них, проте такі загальні дисципліни, як математика, фізика, теорія ймовірності, читаються для всіх.

Ютуб-канал кафедри програмного забезпечення

У 2017-му проходила акредитація зі спеціальності «Інженерія програмного забезпечення», тож програми оновили. Як розповідає один із викладачів факультету, вносити корективи в навчальні курси намагаються і поза тим, відповідно до потреб часу.

Так, до прикладу, для першого курсу у першому семестрі читають основи програмування (C++), а другий семестр — вже основи ООП (об’єктно-орієнтованого програмування). Протягом останніх двох років ввели такі курси, як: технології програмування мовою Python, програмування мобільних додатків (Android) і т. д. Читають курси під web-програмування PHP, JavaScript, Angular. Вивчають такі мови програмування: С/C++, C#, Java, JavaScript, Python, PHP.

На кафедрі «Інженерія програмного забезпечення» хочуть спробувати новий курс по Arduino. «Подивимося, як сприймуть студенти, а тоді вже будемо остаточно вводити», — каже викладач кафедри Сергій Янушевський. На цій кафедрі також вивчають групову динаміку та комунікації, (технології Scrum, Agile), якість та тестування ПЗ, аналіз вимог до ПЗ, менеджмент проектів ПЗ, інструментальні засоби розробки ПЗ (Microsoft Visual Studio, Code::Blocks, CLion, Eclipse, IntelliJ IDEA, Rider, PhpStorm, PyCharm, AngularJS, FrontPage, Django, WebStorm, Unity), системи управління базами даних (MySQL, PostgreSQL, Oracle, SQLite, HyperSQL, Apache Derby, H2, MongoDB).

Також студенти вивчають бази даних, комп’ютерну графіку, програмування мультимедіа, штучний інтелект, конструювання ПЗ, архітектуру та проектування ПЗ, аналіз вимог до ПЗ, мережі, основи криптографії та захисту інформації, тобто ті дисципліни, які пов’язані з програмуванням та розвитком логіки. Також у переліку навчальних дисциплін — паралельні та розподілені обчислення, диференціальні рівняння, комп’ютерний дизайн, теорія алгоритмів, теорія робототехніки тощо.

Курси викладені на сайті університету у розділі електронне навчання, Moodle, де студенти можуть проглядати курси дистанційно в будь-який час, незалежно від відвідування університету.

Серед викладачів є і доктори та кандидати наук, і молоді фахівці, — багато з них також працюють в IT розробниками програмного забезпечення. Таким чином можуть не просто пояснювати теорію, а й розповідати, як застосовувати методи і шаблони ПЗ на практиці.











Кожна спеціальність передбачає проходження виробничої практики: студенти, відповідно до своєї спеціальності, чотири тижні мають пропрацювати на IT-фірмі. Здебільшого домовляються про неї самі. Якщо ж не можуть знайти, допомагають викладачі. Серед компаній, де практикуються студенти: SoftServe, Yukon, Desyde, Datawiz, AMC Bridge, OSF Global та ін. Також Інститут співпрацює з місцевим ІТ-кластером.

Матеріально-технічна база складається з п’яти комп’ютерних класів, шести комп’ютеризованих лабораторій, лабораторії IP-телефонії, лабораторії міжнародної академії CISCO з комп’ютерних мереж. За оцінкою самих викладачів, матеріально-технічна база не встигає за розвитком галузі, хоча основні потреби забезпечує.

«Серед девелоперів, якщо ти програміст, то повинен мати власний ноут, який буде налаштований під тебе і твої потреби. Тож я виступаю за те, щоб університет забезпечував доступний Wi-Fi та робоче місце, а не якийсь умовний комп’ютер. Хоча для першого курсу потужностей тієї техніки, яку ми маємо на сьогодні, цілком вистачає. А студенти вже других-третіх курсів віддають перевагу власним ноутбукам. На лекціях користуємося мультимедійними дошками та проекторами, відкриваємо доступ до курсів в Moodle, маємо власні сервери. Тож, думаю, якихось труднощів в цьому плані у студентів не повинно виникати», — розповідає Янушевський.

Викладач зауважує тенденцію: якщо ще років 10 тому на роботу в IT-фірми йшли лише випускники п’ятих курсів, то тепер студенти починають працювати вже з другого-третього курсу. Відтак по закінченні університету вони мають 2-3 роки досвіду роботи в ІТ. Це буквально всі ІТ-фірми міста Чернівці. Основні з них: SoftServe, SharpMinds, AMC Bridge, OSF Global, Desyde, Yukon, MobiDev та ін.


















Відгуки студентів

Після того як я закінчив коледж за спеціальністю «Розробка програмного забезпечення», зрозумів, що формальна освіта у царині комп’ютерних наук інертна до змін і перевантажена гуманітарними дисциплінами на кшталт соціології, філософії, БЖД. Тому довести до пуття освіту (після коледжу є можливість одразу вступати на третій курс бакалаврату) я вирішив на заочній формі навчання за напрямом «Програмна інженерія», а стаціонарно пішов студіювати свій незакритий гештальт — теоретичну фізику.

Зазвичай, у моєму випадку на заочку забивають і просто приходять вже на іспити, але я старався. Особливо мені полюбилися такі курси, як «Теорія автоматів», «Теорія керування», «Дослідження операцій» (саме тут я вперше познайомився з градієнтим спуском — важливим математичним трюком для навчання нейромережі), «Криптографія». Тобто теоретичну базу, на якій стоїть цифровий світ сьогодні, тут отримати можна легко і якісно. Але якщо говорити про якісь останні тенденції — вони надто мінливі для університетських програм.

Вас не навчать писати SPA на ReactJS або розгортати проекти на Spring, але доступно розкажуть різницю між UDP i TCP, які є метрики складності алгоритму і що таке нормалізація баз даних. Це те, чого не вистачає програмістам-самоучкам, і те, що вони змушені вивчати самостійно, щоб зрозуміти, що відбувається під капотом фреймворка.

Андрій, випускник

***

Я закінчив бакалаврат на спеціальності «Комп’ютерні системи і мережі», після чого вступив на магістратуру. Загалом, на мою думку, програма навчання мало чим відрізняється від інших універів. Частина програми є класичною, і вона навряд чи колись застаріє (математика, фізика, алгоритми, тощо), а частина, звісно, застрягла в середині 90-х (паскаль, браузерні аплети на джаві, верстка таблицями). Все це дуже сильно відрізняється від предмету до предмету і залежить від викладачів і того, наскільки їм не байдуже.

Моя спеціальність більше пов’язана з залізом і на виході з універу я мав би стати проектувальником усіляких мереж, мікросхем, тощо. Так склалося, що мені цікавіше програмувати, ніж сидіти з паяльником, тому у моєму випадку програма з життям пов’язана лише базовими предметами, які розширюють кругозір.

Загалом помічаю, що програма дуже академічна і розрахована на навчання не «у глибину», а «в ширину». Нас вчили всього: креслення, фізики, планування, культурології, менеджменту, алгоритмів, екології, програмування, політології, криптографії, безпеки життєдільності, схемотехніки, охорони праці. З одного боку, я розумію, що це університет, що він мав би давати універсальну освіту, що це все потрібно для розширення кругозору, але до вирішення практичних задач більшість випускників не готові. Хотілося б більшого заглиблення у деталі, виставлення акцентів на те, де вивчену теорію можна застосувати на практиці, в нелабораторних умовах.

Програма про все, але без заглиблення в деталі. Можливо, є сенс оптимізувати програму, викинути кілька предметів, а в ті, що залишаться, додати кілька поглиблених тем.

Багато курсів заточені на вивчення софту, який здебільшого є пропрієтарним (продукти Autodesk та Adobe, Proteus Design, тощо). Виходить, що студенти повинні піратити софт, щоб мати можливість зробити лабораторні. Часом буває таке, що лабораторні роботи заточені під конкретну версію програми. Найбільше болю ти отримуєш тоді, коли приходиш на пари з макбуком чи ноутбуком на Linux — це я з власного досвіду кажу. Доводилось піднімати віртуалку з віндоусом.

Безсумнівно корисними є вища математика, дискретна математика, основи програмування, ООП, інші предмети пов’язані з програмуванням — їх було кілька протягом всього навчання. Інженерія програмного забезпечення — крутий предмет, на якому нам розповідали про процес розробки ПЗ: патерни проектування, всілякі аджейли, скрами. А ще системне програмне забезпечення — адміністрування серверів, компілятори, інші системні штуки. Це ті предмети, які були корисні для мене. Напевно, якщо б я захоплювався залізом, то їх було би більше.

Викладачі є різні. Є такі, яким байдуже, — вони приходять, читають лекції з листочків, йдуть додому, все. Є викладачі-практики, які мають досвід роботи в реальних проектах, які намагаються тримати навчальні програми актуальними, доносити студентам щось цікаве. Є викладачі-ветерани, які почивають на лаврах і дивляться на студентів з висоти своїх років. Є викладачі-друзі, які поважають студентів, а студенти поважають їх. Найбільше проблем і конфліктів виникало з викладачами непрофільних предметів: основи охорони праці, культурологія, екологія. Студенти часто ставляться зневажливо до цих предметів, а викладачі зі свого боку вважають свій предмет найважливішим. Хоча, мушу сказати, що після того, як послухаєш історії студентів інших факультетів, складається враження, що наші викладачі найбільш адекватні в усьому університеті.

Багато бюрократії. В університеті відчувається запашок нафталіну. Є викладачі, які можуть «дрючити» за оформлення лабораторної, при цьому навіть не подивитись на якість виконання самого завдання — це дико демотивує. Багато викладачів люблять патетизм, люблять коли їх просять, люблять відчувати себе важливими. Це я загалом про весь універ.

В універі багато різних студентських ініціатив, до яких можна приєднатися. Ми, наприклад, організували NodeSchool Chernivtsi разом з іншими небайдужими (не лише студентами), з якого потім виросла спільнота ChernivtsiJS. Приємно, що викладачі нашої кафедри такі ініціативи підтримують. Власне, сама щорічна конференція ChernivtsiJS проходить за підтримки універу.

Була навіть мова про те, щоб ми вели для студентів факультативний курс із веб-розробки спільно зі спеціалістами місцевих компаній. З цим якось не склалось, але ми принаймні провели Kottans Chernivtsi Frontend Course 2017.

Загалом можливостей в універі більш ніж достатньо. Періодично сюди приходять представники місцевих компаній і розповідають про те, чим вони займаються, запрошують до себе. У нашому відділі інституту проводять так званий «Ярмарок вакансій» — це день, коли представники компаній приходять в універ, розкладають свої стенди, спілкуються зі студентами, ведуть невеликі корисні лекції, проводять розіграші, запрошують на співбесіди. Знаю, що не один студент так знайшов собі роботу.

Викладачі, як правило, ставляться до тих, хто працює за спеціальністю, лояльніше.

Мені здається, що я в універі отупів. Після школи я писав гарні есе, цікавився літературою, ще навіть вибирав між журналістикою і програмуванням. Закінчивши бакалаврат, розумію, що словниковий запас у мене скоротився і наповнився англіцизмами, я роблю все більше і більше помилок на письмі (я ж узагалі розучився від руки писати!), а літературу я зараз читаю здебільшого технічну. Не знаю, наскільки це пов’язано з універом. Можливо це наслідок такої собі профдеформації.

Варто було би тісніше взаємодіяти з компаніями, які займаються професійною розробкою: робити спільні курси, оновлювати навчальні програми, робити гостьові лекції. Студенти отримували би чіткіший вектор для розвитку і самоосвіти, а компанії знаходили би потенційних співробітників.

Після переїзду в новий корпус ситуація сильно покращилася — тепер у нас є просторі, світлі і найголовніше теплі аудиторії. Зараз бачу тенденцію, що в аудиторіях активно оновлюють меблі. На поверхах є стабільний Wi-Fi (можна навіть приходити на пари, як у коворкінг, і працювати).

З технічним забезпеченням усе гірше. Є кілька лабораторій з відносно новими комп’ютерами, але є комп’ютери та комплектуючі, яким по 20 років. У більшості студентів це не викликає проблем, адже всі ходять з власними ноутбуками.

Денис, студент

***

Навчальну програму складно оцінювати, бо вона постійно змінюється та еволюціонує. Коли я вступав, то готувався до певних курсів, про які дізнавався від старшокурсників. На практиці ж виявилося, що вже в моєму розкладі їх замінили на більш актуальні. Те ж стосується і нинішніх студентів. Спілкуючись з ними та викладачами, знаю, що програма постійно підлаштовується під сучасні тренди.

Тепер фактично маю можливість використовувати на практиці отримані знання, зокрема з неспеціалізованих курсів, на які скаржаться багато студентів: філософія, психологія, правознавство, педагогіка тощо. Адже корисними є всі предмети: деякі більше, деякі менше.

З професійної точки зору найбільше в роботі зараз, звісно, використовую знання та навички, набуті під час курсів, що стосувалися власне спеціальності. Глобально ж найкориснішим предметом, який стає в нагоді щодня й максимально широко, назву англійську мову: 3 семестри навчальної програми та 5 семестрів поглибленого факультативного вивчення за спеціальністю програмного забезпечення систем.

Моя кафедра програмного забезпечення комп’ютерних систем має гарні стосунки з низкою ІТ-компаній і організовує спільно з ними цікаві проекти, які допомагають отримувати знання «з поля бою». Свого часу це були ІТ-академії, конференції тощо, що створювали можливості для активної інтеграції до професійної спільноти. У нас регулярно відбувалися зустрічі з представниками ІТ-компаній, найкращі студенти могли брати участь у спільних з ними академіях. Зрештою, на свою нинішню роботу я потрапив після університетського стажування. Будь-яке розкриття своїх здібностей насамперед залежить від самої людини. Наш навчальний процес цього точно не обмежував і створював низку додаткових нагод.

Матеріально-технічна база в ІТ-сфері має оновлюватися постійно, щоб йти в ногу з часом. У часі мого навчання такий процес, хоч, на жаль, і не максимально регулярно, мав місце, в тому числі — завдяки меценатству колишніх випускників.

Навчальна програма цінна багатогранністю, водночас, гадаю, на останніх роках навчання варто було б мати декілька альтернативних напрямів із додатковими предметами більш вузької спеціалізації, відповідно до вподобань студентів, які вони сформували протягом перших курсів. А ще дуже хотілося б, щоб навчати могли і мали мотивацію люди, які безпосередньо й на високому рівні саме зараз працюють в ІТ-сфері, адже безцінним є практичний досвід. Утім, це питання вже потребує більш глобального обговорення крізь призму системи освіти загалом.

Євгеній, випускник

Факультет математики та інформатики

Факультет складається з шести кафедр: кафедра алгебри та інформатики, кафедра диференціальних рівнянь, кафедра математичного аналізу, кафедра математичного моделювання, кафедра системного аналізу і страхової та фінансової математики, кафедра прикладної математики та інформаційних технологій.

Презентаційний ролик факультету

Тут готують фахівців за спеціальностями «Комп’ютерні науки», «Прикладна математика», «Системний аналіз», «Статистика», «Середня освіта (математика)», «Середня освіта (інформатика)».

Студенти вивчають такі предмети: методи штучного інтелекту, аналіз даних, математичний аналіз, методи обчислень, розробка веб-додатків, операційні системи, програмування й підтримка веб-застосувань тощо. Є й такі предмети, як охорона праці в IT-галузі — саме до таких дисциплін у студентів найбільше питань щодо доцільності.

На факультеті є шість комп’ютерних класів, три лабораторії. Студенти здебільшого позитивно оцінюють ресурси класів і лабораторій та добре відгукуються про бібліотеку.

Факультет співпрацює з IT-компаніями Чернівців: SoftServe, MobiDev, Yukon Sofware, AMC Brіdge та іншими. Тут студенти мають змогу проходити практику, а затим — і працевлаштовуватися. Практика є обов’язковою, і студент може сам вибрати, чим він хоче займатися, як каже один із викладачів університету. Він же називає одну з головних, на його думку, проблем: розумні, здібні студенти спрямовують свої зусилля на те, щоб працювати за кордоном.

Також викладачі можуть порекомендувати студента потенційним роботодавцям або долучити до власних проектів (це стосується тих, хто сам додатково працює в IT). Також в університеті і на факультеті зокрема щорічно проводять ярмарки вакансій, де представлені різні компанії та пропозиції.

Випускники працюють програмістами, аналітиками, можуть бути вчителями математики та інформатики.


























Відгуки студентів

Навчальній програмі можна поставити 6 із 10 балів. З усіх прослуханих курсів використовую не більше 10. Програма відірвана від реальності. Найбільше вибивали з колії предмети, на яких було потрібно розробляти, наприклад навчальну програму, яка потім буде нікому не потрібною, — це були завдання, які не матимуть реалізації в майбутньому, просто папірчики. Із позитивного — математика розвиває логічне мислення!

Корисними є такі предмети: бази даних, алгоритми та структури даних, алгебра та геометрія, матстатистика, веб-розробка (HTML, JS, CSS, якісь фреймфорки), soft skills, C#, Java.

Деякі предмети мали різну назву, проте на них викладали майже ідентичний матеріал. Ох скільки було зайвих предметів: фізкультура, ОБЖ, екологія, методика викладання... Починаючи від створення папочок на комп’ютері, роботи в програмі Microsoft Word і закінчуючи 1С.

Викладачі до своєї професії ставляться з повагою, до нас — більшість добре, проте буває, що кидають фрази: «Ну та-а-ак, ви ж краще за нас заробляєте» або «Це ви зараз думаєте, що все можете, а коли вам буде 30+, ви будете нікому не потрібними».

Найкраще враження залишили викладачі з 1-2 курсів з кафедри прикладної математики та декілька викладачів, які реально працюють за спеціальністю із кафедри математичного моделювання. Вони передавали свій досвід, давали літературу, додаткові курси. Особливо надихав наш декан! А ще класно, що хлопці з іншого факультету проводили Node school — дуже захоплююче.

Університет допомагає знайти класну роботу. Більшість студентів працюють після практики (з моєї групи 15/17 працюють за спеціальністю).

Я можу із упевненістю сказати, що мої знання виросли, порівняно із 1 курсом, проте багато знань я отримала самостійно, на курсах, спілкуючись із одногрупниками, більшість із яких зараз — професіонали. А загалом я рада, що цей період навчання був у моєму житті, я зустріла дуже крутих людей! Було весело.

студентка магістратури, анонімно

***

Програма навчання трішки застаріла, є корисні речі, але загалом побудована не в найкращому порядку подання матеріалу. Наприклад, перший семестр викладали С після С++ і на початок третього року — Delphi.

З приводу практичного досвіду викладачів, звичайно, він є не у всіх, але велика частина проводить викладання з урахуванням їх досвіду на реальних проектах, оскільки поєднують викладання з роботою в ІТ- компаніях. Якщо студенти показують зацікавленість до навчання, то відчувається підтримка і допомога з боку викладачів.

Сильно засмучує наявність зайвих предметів: таких як педагогіка, психологія викладання, основи профбезпеки і т. д. Їх наявність вимагає суттєвих часових затрат на речі, які не приносять користі на практиці і будуть забуті через декілька тижнів.

Матеріально технічна база на достатньому рівні: велика кількість комп’ютерних аудиторій, на території корпусу організовуються різні ІТ-івенти чи відкриті курси, але немає підтримки різних хмарних сервісів для ознайомлення з ними студентів, хоча це вже більш просунутий рівень.

студент магістратури, анонімно

Економічний факультет

На факультеті, з-поміж інших спеціальностей, готують фахівців з економічної кібернетики (на бакалавраті), інформаційних технологій та моделювання в економіці (на магістратурі).

Кафедра економіко-математичного моделювання готує фахівців з економічної кібернетики. Тут вивчають інформатику, веб-технології, статистику, моделі та структури даних, основи Web UI розробки, інформаційні системи та технології в управлінні, інтернет-технології у бізнесі, моделювання бізнес-процесів, кібербезпеку та інші предмети.

Після закінчення навчання студент може працювати у сферах на перетині економіки, бізнесу, комп’ютерних наук і математики. Випускник факультету — це спеціаліст у галузі інформаційних систем, технологій та моделювання в економіці та бізнесі.

При кафедрі працює науковий гурток з розробки сайтів і програмного забезпечення. Студенти розробляють веб-сайти (наприклад, кафедри економіко-математичного моделювання та економічного факультету) і програмне забезпечення для аналізу економічних процесів та систем.

Відгуки студентів

Програмі можна поставити 6 за 10-бальною шкалою. Мій напрям «Економічна кібернетика» охоплює лише мінімальну основу для IT. Реально отримали тільки базу, багато чого я вивчив самостійно. Найбільше запам’яталися предмети «Дискретна математика» та «Дослідження операцій», оскільки задачі покривали реальні кейси, тобто мали практичну користь. Загалом багато теорії, мало практики. Чуєш від викладачів: «Купіть мою книжку, бо так вам буде легше йти за програмою». Загалом програма досить неефективна, мало що пам’ятаю з неї. Потрібно більше практики і не нудної, а нормальної. Треба якісніше заохочувати студентів до конкурсів на міжнародні програми, ввести більше годин англійської.

Викладачі давали корисні поради. Та більшість просто хотіла, аби ми вивчили їх предмет, бо так розроблена програма. Хоча на старших курсах найбільш активним пропонували роботу та знайомства з корисними людьми.

Я почав працювати з другого курсу, оскільки перевівся з Криму і треба було, окрім навчання, думати про роботу. Тому на старших курсах мене цікавило лише, як набрати мінімальний прохідний бал або не завалити іспит/залік. На магістратуру вдалося потрапити лише на платне навчання, оскільки державні місця у 2017-му скоротили, тому я вирішив зосередитися на роботі у Львові. Менш ніж за рік мені вдалося вивчити польську та отримати стипендію по програмі Банаха для магістратури в Гданській політехніці. Проте польський університет відмовився прийняти мене на напрям «Інформатика», оскільки мій диплом не «інженерський». Запропонували піти на «Аналітику господарчу». Я відмовився від стипендії та бажання продовжувати навчання, оскільки, вважаю, самоосвіта дає більше можливостей і ти не зав’язаний на таких речах, як відвідування лекцій, іспити і т. д.

Загалом в університеті все залежить конкретно від студентів. Університет пропонує багато можливостей для студентів: обміни за кордоном, стажування, але не так багато студентів врешті досягають їх. Більшість просто зациклена на оцінках та виконанні навчального плану. Можливо, просто не всі розуміють що, приклавши трохи зусиль поза стандартними лекціями та семінарами, можна відкрити для себе нові можливості та потрібні знайомства.

Щодо матеріально-технічної бази нарікань не маю. Ніби є все: література та комп’ютери. Можливо, тільки ПЗ дещо застаріле. Досить хороша бібліотека, 8 із 10.

Станіслав, випускник

***

Програма навчання продумана добре. Поверхнево покриває великий обсяг спеціальностей, тож студент в результаті може обрати, що йому до вподоби. Фокус тут не на підготовці спеціаліста по конкретній технології, а на тому, щоб дати можливість зачепитися за необхідний напрям з хорошим куруванням викладача. Тому, можу сказати, при ініціативності студента чимало знань будуть корисними на посаді програмного інженера, але це вимагає самостійної роботи. В цьому випадку підхід досить європейський. Університет допомагає набути потрібного світогляду і здобути знайомства. Це основне, як на мене.

У мене була ситуація з початком кар’єри в IT з 2-го курсу. Викладачі цьому посприяли, цим їм дуже завдячую. За всі спеціальності підписуватися не можу, але ЕММ в цьому плані чудове. Викладачі досить молоді й часто викладають по обміну за кордоном, що позитивно впливає на студентів.

Навчальна програма в класичному університеті, такому як ЧНУ, передбачає деяку універсальність знань (предмети типу соціології, філософії) з паралельним вивченням обраної спеціальності та подальшим фокусом на неї після 2 курсу. Підхід досить дієвий, адже, незалежно від майбутньої професії, студент отримує світогляд.

Що мені найбільше сподобалося в навчальному процесі — заохочення викладачами ЕММ до розвитку особистості та цілеспрямованості в обраному напрямі. Безумовна підтримка та наставництво. Відзначу — його потрібно заслужити своїм старанням. Саме ці речі найбільше підготували мене до кар’єри.

Юрій, випускник

Резюме

Напрям підготовкиВідділення
Програмісти, проект-менеджери, бізнес-аналітики, AI-, ML-Engineers, спеціалісти із захисту інформації, тестувальники ПЗ, гейм-дизайнери, розробники веб- та мобільних додатків, розробники та адміністратори баз даних, архітектори програмної системи, менеджери проектів, системні адміністратори Інститут фізико-технічних та комп’ютерних наук
Програмісти, аналітики баз даних, вчителі математики та інформатики, менеджери проектів, системні адміністратори, розробники ПЗ, фахівці з економічної кібернетики, спеціа­лісти з проектування комп’ютерних систем та мережФакультет математики та інформатики
Спеціалісти в галузі інформаційних систем, технологій та моделювання в економіці та бізнесіЕкономічний факультет


Фото: Володимир Довгань


Підписуйтеся на наш Telegram-канал для Чернівців, щоб дізнаватися про цікаві події, вакансії в місті.

LinkedIn

14 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Прохання до автора: 2 останні відгуки (один з них мій) які стосуються напряму «Економічна кібернетика» економічного факульету вказані як «Факультет математики та інформатики». Прошу поправити, щоб не було плутанини.

Дякуємо за коментар. З’ясовуємо.

Тобто рішенням було просто видалити ці відгуки?

Юрій, ми додали опис економічного факультету в статтю і повернули відгуки.

Побачив свій універ і аж захотілося щось відкоментувати. Я навчався і, як не дивно, ще навчаюся не на комп’ютерних науках а на фотоніці. Проте, постараюсь описати мої враження і плюси та мінуси, які я помітив.
Суб’єктивно:
Універ — дно. Викладачі старі і убогі. Більшість викликає співчуття, а особливо упороті — ненависть. Є адекватні, та мені здається, що в таких універ виступає як хоббі. Якщо взяти час, потрачений в університеті і замінити його самоосвітою, то я б вже був спеціалістом, яким хочу бути (сам займаюсь 3д графікою), заробляв би стільки, скільки хочу, жив би там, де хочу. Та вважаю, то ідеалізація і на практиці той час пішов би ще кудись окрім самоосвіти.
Більш-менш об’єктивно:
Плюси:
— можна легально косити від армії;
— продовжити юність, коли не хочеш ніфіга робити, а хочеш ганяти дотку (правда потім може боком вилізти);
— місцями розумні і адекватні люди (тут їх більше ніж в ПТУ чи в моєму селі);
— гуртожиток, хоча тут все не однозначно;
Мінуси:
— я зрозумів, що таке похідна і інтеграл на 3-му курсі, в гуртожитку, коли цікавості раді прочитав лєву книжку (Сасскінд здається). З вишмату на 1 курсі мав 5, не платив;
— викладач ядерної фізики розказує про торсіонні поля, фізичні вакууми і джерела безмежної енергії;
— викладач інформатики стара і заставляє програмувати в qbasic;
— викладач квантової електроніки заставляє вірити в Ісуса (я не гоню);
— є один єдиний справжній вчений і науковець на кафедрі оптики, і він трохи в шоці від того, до чого дожилися.
Якось так)

Навчався на «Радіотехніці» з 2007 — 2010. Обладнання дуже старе (в деяких лабораторіях пристрої на лампах), як і матеріал який викладають. Було багато викладачів які старались щось змінити на краще виходячи із того що в них було. При кафедрі колись існовало «Студентське конструкторське бюро» з якого я отримав більше практичного досвіду (мікроконтроллери, Assembler, C ) ніж із навчання в універсистеті. Якщо б вибирав ЧНУ чи «Львівську Політехніку» вибрав юи друге, тут є лабораторії із сучасним обладнанням, багато викладачів із IT компаній там працюють, і це дає можливість, хоч і повільно, але впевнено проводити реформи, викладати те що актуально зараз.

Ну так фотоніка (я так розумію це спеціальність на факультеті, який раніше називався ІТФ) — це ж зовсім не комп’ютерна кафедра.

Я навчався і, як не дивно, ще навчаюся не на комп’ютерних науках а на фотоніці. Проте, постараюсь описати мої враження і плюси та мінуси, які я помітив

Автор написав що це не комп’ютерна каферда. Просто поділився своїми враженнями.

я зрозуміла, що таке похідна та інтеграл лише під час проходження курсу www.khanacademy.org/math/ap-calculus-ab

На кафедрі «Інженерія програмного забезпечення» хочуть спробувати новий курс по Arduino" Якщо кафера прямує до рівня гуртка — чудовий вибір! Також можна спробувати «Lego Mindstorms»

Став лайк, якщо навчався на КСМ!

Або лайк, якщо навчався на ПММ чи МПУіК :)

Або лайк, якщо, слава богу, тут не навчався)

Подписаться на комментарии