Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Код війни: як троє програмістів пішли на фронт й залишились в професії

Сергій Шалаєв — допоміг організувати радіозв’язок, Євген Семенов, будучи в зоні бойових дій, продовжував вчитись і шукати своє місце в ІТ, В’ячеслав Гуменний — знайшов «вихід» з Донецького аеропорту і повернувся в ІТ. Про війну очами програмістів — читайте нижче.

«Чорт! Я ж на справжній війні!»

Серпень 2014 року. Окупованою проросійськими сепаратистами Красногорівкою навприсядки рухається трійка українських бійців 20-го окремого мотопіхотного батальйону, наче у сцені з фільму «Full Metal Jacket» про В’єтнамську війну. Позаду них ще трійка солдатів, п’ятдесятьма метрами далі цокотить Т64. Ліворуч дороги видніється пустирище, а з ним — кулеметна черга. Свист куль, хвиля липкого страху. Бійці падають на землю, а Т64 гупає у відповідь. «Чорт! Я ж на справжній війні!», — мимоволі подумав тридцятивосьмирічний айтішник Сергій Шалаєв, лежачи на землі.

Сергій народився в Дніпрі. В 1994 році, коли уявлення про комп’ютер в Україні було близько рівня ігрових приставок Atari чи ZX Spectrum, він вступив до ліцею інформаційних технологій. Кілька років потому — школа, де Шалаєв викладав інформаційні технології. Там він організував свою першу веб-студію. «В школі навчився трохи управляти проектами в теоретичних і практичних основах. Один учень навіть справді став програмістом», — пригадує Сергій. Далі просто: резюме, Archer Software, де став згодом Delivery Manager й відповідав за виробничу частину розробок програмного забезпечення, і — війна.

«Повістка прийшла батькам. Я вирішив перед роботою заїхати по неї, дізнатись, що до чого. До роботи так і не доїхав», — пригадує Сергій.

Шалаєв потрапив в 93-ю окрему механізовану бригаду з кількома перевагами: він був чи не єдиним з сфери ІТ, розбирався в техніці та реально міг дістати ноутбук, принтер чи іншу техніку. Інший плюс — управлінський досвід, адже Шалаєв був «піджаком», як говорять в армії на випускників військових кафедр.

«Людей з „воєнки“ в армії ніхто серйозно не сприймає. Особистий склад — це чоловіки 35-40 років, багато з них далеко не ангели, і їх треба вміти організувати», — говорить Шалаєв.

Частоти сепаратистів

Радіозв’язок в тодішній армії кульгав, наче підстрелений, а то й смертельно. З технікою Сергій давно на «ти», як сам жартома говорить. Тож з іншими хлопцями йому вдалось налагодити радіосправу, яка в регламенті ще не передбачалась: три лінії зв’язку, в кожного бійця по портативній радіостанції. «Одна лінія — „борщ — готовий“ — побутова, інша зі скремблюванням для тактичної інформації, а третя — батальйонна з шифруванням, 2кБ ключем і ретранслятором. Коли ми поїхали на ротацію, хлопці, що прийшли на заміну нам, мали п’ять радіостанцій. В нас було під сорок».

Організація радіозв’язку навіть допомогла вийти на частоти проросійських сепаратистів. Це давало перевагу українським бійцям. Сергій пригадує ситуацію:

«Вони кілька разів серйозно підставлялись. Одного разу збирались в розвідку. Наші їх засікли й в п’ятистах метрах від опорного пункту накрили з гранатомету».

Після цього по рації можна було почути, як бойовики виговорювались. В перекладі на літературну звучало приблизно так: «Я до Львова дійду! Знайду негідників! Здійсню статевий акт над тобою і всіма твоїми сусідами!...».

Отупіння і збірник задач

За час на фронті Шалаєв прочитав «Бетмен Аполло» Віктора Пелевіна та «Темна вежа. Стрілець» Стівена Кінга. Адже одною з найбільших проблем фронту, говорить Сергій, є очікування загострення, яке може не відбуватись довгий час. Каже, багато бійців в цей час нічого не роблять.

«Вже після демобілізації я відчув, що сильно отупів. — сміючись, пригадує айтішник. — Так, ситуація складна, напружена й гаряча. Але з інтелектуальної точки зору там мало що відбувалось. Пам’ятаю, в середньому по компанії йде близько сорока проектів одночасно. Коли перед фронтом передавав справи, по пам’яті про кожен розповідав. Після війни перші два тижні взагалі не міг запам’ятати список проектів без папірця».

На допомогу прийшов збірник олімпіадних задач з інформатики — розкачали. Сергій переконаний: війна — це звична рутинна робота, хоча і з домішкам небезпеки. Після призову він повернувся на свою роботу. Постійна зайнятість допомогла Шалаєву психологічно отямитись після фронту.

«В кожного своє стойло»

— Хто розбирається в комп’ютерах? — питає короткострижений невисокий командир у групи солдатів.
— Я. — прозвучало від обвішаного амуніцією двадцятидворічного Євгена. Коло ніг лежить РПК, який він вперше тримав в руках кілька хвилин тому.

Так Євген Семенов потрапив у спеціальні війська, де солдати займаються зв’язком та забезпеченням особового складу. До кінця строкової служби у бійця була мрія — повернутись з фронту й потрапити в ІТ. В зоні АТО він провів без місяця рік. А сьогодні працює в SPD-Ukraine. Дорогу в ІТ військовик прокладав саме в зоні бойових дій.

Повістка Семенову прийшла, коли той закінчував перший курс факультету інформаційних технологій Черкаського державного технологічного університету. В результаті плани потрапити на тримісячні курси в GitHub зруйнувались: день демобілізації був умовний.

«По телевізору це одне, а твориться там зовсім інше. Навіть з забезпеченням харчами і одягом. Якось привозили гнилу картоплю, тухлі помідори.... Армійська тушонка — це взагалі окрема історія», — сміється Євген.

Не легко було й з умовами проживання. На Яворівському полігоні, де відбувались навчання, рясні дощі перетворили землю в болото. Семенов показує фотографії: відживша своє дірява палатка з коричневими патьоками. Наслідок — калюжа біля ліжка. В Артемівську — старий завод з саморобними буржуйками й таким же душем, під Волновахою — ферма, де до заселення українських військових жили тварини. «Бійці навіть жартували: в кожного своє стойло», — сміється айтішник.

Фото з Яворівського полігону

Дві сесії та терпіння

У вільний час солдати займаються різним. «Хтось пив, невелика кількість хлопців займалась на турніках, деякі ходили в місто, інші спали. У вільний час я більше робив лабораторні на старому ноутбуці, потроху вчив програмування. — згадує Семенов. — Обстановка була не найкраща, я не пов’язував свою подальшу долю з армією. Хоча багато моїх колег по фронту казали, що не бачать себе на „гражданці“. Тому я намагався частіше займатись тим, що буде в мене після війни». У Євгена висіли дві не закриті сесії, які, узгодивши в університеті, він мав здати та бажання працювати в ІТ.

Євген переконаний: на фронті навчився терпінню. «Спочатку ти насторожено придивляєшся до всього, а потім як по маслу — звикаєш і пристосовуєшся: до обстрілів, поганих умов, недосипання. Треба робити те, що можеш в цій ситуації і знати, що не все дається одразу».

Під кінець 2016 року Євген Семенов демобілізувався. За два тижні, пройшовши кілька співбесід і тестових завдань, потрапив на курси з програмування, на які заповнював заявку на війні.

За три місяці курсів на фултаймі він попрацював з Java, Spring, Spring MVC, Hibernate, Angular 2, Unit Testing, Clean Code principles, TDD, зробив власний невеликий проект. А за п’ять місяців влаштувався в SPD-Ukraine на проект PitchBook.

Гради на горизонті

«Це був чийсь кабінет. Дивлюсь — на столі лежить томик Цвєтаєвої. Почав читати й аж легше стало, оживило», — пригадує свій час в АТО Оperational & Project Manager В’ячеслав Гуменний. Більше двох місяців він захищав Донецький аеропорт в складі 72-ої окремої механізованої бригади.

Гуменному трохи більше тридцяти. З ним ми говоримо по Skype. Фронтовий досвід згадує весело, але легке тремтіння його рук говорить про те, що війна залишила свій слід. В ІТ опинився просто: навчаючись в КПІ, вирішив з другом робити сайт рідного містечка — так і закрутилось. До війни він майже влаштувався у Frontman, а перед цим сім років працював у NewAgeLab проектним менеджером. Після анексії Криму і подальших подій Гуменний на патріотичному піднесенні був переконаний: армію треба будувати. Тому коли прийшла повістка, зрадів. Потрапив в аеропорт.

В ДАП Гуменного та його хлопців привезли на день пізніше після сильного бою. Перший час солдати тільки й слухали: «Буде гаряче!». «Страшно було, коли ти на горизонті бачив вихідний вогонь градів. — витягує з пам’яті В’ячеслав. — Наче вогняні стріли. І розумієш, що воно летить сюди, а у нас окопи тільки для стрільби лежачи».

Або взяти себе в руки, або накласти їх на себе

Один з найважчих моментів був згодом. Українські військові були розбиті на два розрахунки по п’ять бійців в кожному. Гуменний, будучи командиром взводу, ганяв: тиждень з одними, тиждень з іншими. Одного дня прилетіло прямісінько в розрахунок. «Я якраз пішов від них за день. Міна потрапила прямо туди. Заділо всіх. Один загинув, інших швидка забрала в Донецьк. Хтось доклав, і їх забрали в полон», — Гуменний замовкає й не має охоти продовжувати історію далі. Відомо, що хлопці вижили. Їх обміняла СБУ.

«Кілька разів бувало дуже важко психологічно... — каже Гуменний, але приклади згадувати не хоче. — Питання в руках: або їх накласти на себе, або взяти себе ними. Що зробив? Як бачите, живий», — сміється він.

В’ячеслав зауважує: перший час після повернення відчував деяку апатичність до побуту. Він бачив, як працює авіація, як такт б’є по вежі, бачив вигорілі тіла у воронках. Повернутись цілком допомогла робота: «В процесі роботи ми щось створюємо, воно йде в світ. А ти, грубо кажучи, диригент цього оркестру», — сміється він. Після повернення з фронту В’ячеслав Гуменний влаштувався в Applemint. «Це було в тему, бо хотілось повністю зануритись в щось, — каже В’ячеслав. — І я став більш вимогливим. Якщо робимо проект, хочеться, щоб він був ідеальним».

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




60 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Дякую, хлопці! Дай Боже вам здоров’я.

Сам такой же с 14-го по сегодняшний день. Пора начинать карьеру в IT. Всем +

Подскажите пожалуйста, есть ли ещё курсы для АТОшников в Харькове?

foxminded.com.ua — онлайн и для атошников бесплатно вроде бы!!!!

Странная тема для ДОУ. А как же топики аля «Как побыстрее свалить в <говнострана>», «Вчера увидел солдата на улице. Как спастись от военкома?» итд

Было пара подобных. А спастись от военкома для не попадающих под срочку уже не так актуально.

А как же топики аля "Как побыстрее свалить в <говнострана>

Странное утверждение от якобы патриота:)

Ну ок, я отслужил и после дембеля завёл трактор.

дело не в этом, а в том , что патриотизм то он не в том, чтобы чужие страные не любить, а любить свою

Заплатили денюжку -> выпустили патриотичненькую статейку, ничего странного. Надо ж чем-то кормить местных патриотов :)

Дякую вам, хлопці.

Також воював. Респект, вам, брати. Респект, вам, волонтери. Респект, вам, хто не втік з цієї країни і платив податки.

І Вам респект!

хто не втік з цієї країни

От власне зараз то вже не виглядатиме як дезертирство...

Я ніколи не вважав людей, які втікли в такі буремні часи, дизертирами. Всім важко. Хтось просто вирішив пересидіти — нічого поганого в цьому не бачу.

дякую за службу. Низький Вам уклін!

Та не треба дякувати, ми робили і робим те, що вважаєм запотрібне.

от за це, власне, і дякую :)

и волонтёрам, которые таки сбежали из этой страны? Ж)

Я не відповідаю людям, в якої не своя аватарка.

лол Ж)
чья же это аватарка? твоя? авторство есть?
ЗЫ: я ношу эту аватарку последние лет 20
ЗЗЫ: FYI, аватарка != фото

Респект Вам, друзі! Я своєї повістки так і не дочекався...

Не постреливают пока за окном? Все в порядке?

Взагалі дивний чувак. Якщо він у Маріуполі, то йому канонаду мало би чути канонаду... А тут «палітіка», сказане так, ніби мова про парламентську боротьбу у Люксембурзі...

Так на доу всегда много политики. Это же не хабр. Или ты в предвкушении?

Мало кто может представить какой это удар по человеческой психике в частности и окружающему обществу в целом, проблема для нашей страны на годы вперед. Я видел как это все начиналось по ту сторону нынешней линии фронта с высоты диспетчерской вышки в донецком аэропорту и это было очень не весело. Предотвратить катастрофу шанс был, но им не воспользовались

Предотвратить катастрофу шанс был,

Что то сильно сомневаюсь.

В Одессе была же возможность? Вопрос какой ценой, но для Одессы «русская весна» закончилась, так и не начавшись.

Донецким Рубиконом был Славянск и отход Стрелкова в начале июля, но начать реальную антитеррористическую операцию — приказ так и не поступил. Колонны военной техники медленно шли в течении целого дня по направлению к Донецку и в итоге город просто тупо сдали, что впоследствии послужило началом более масштабного конфликта летом-осенью 14 года

Есть мнение, что в Июле 14го в Украине небыло достаточного колл-ва боеспособных частей, что бы уничтожить эти колоны.

Ну, у меня как у человека который более 10 лет проработал в авиации, несколько иное мнение на этот счет. И операция в донецком аэропорту в мае 2014 года тому подтверждение. И миргородский авиаполк думаю также был готов к выполнению боевого задания, однако приказа так и не поступило

Ну якщо думати, що Україна на Донбасі воювала з групою Стрілкова, то може Ви й правильно говорите. А от якщо таки йшло протистояння України з Росією, то тут уже миргородський авіаполк не допоміг би.

Начиналось все именно со Стрелкова, его группа была заброшена первой, такой себе «пилотный проект», но все основные события уже происходили после, после его захода в Донецк. В ютюбе были видео с городских вебкамер в Луганске с колоннами танков, можно просто сопоставить эти даты

Тобто Ви вважаєте, якби розбили групу Стрілкова, то все б закінчилось? Росія утерлась би і здала Донбас?

Не факт, но линия фронта возможно проходила бы по совершенно иным границам, вероятнее всего за пределами Донецка. В любом случае, этого не случилось, поэтому мы можем только гадать на эту тему, чего делать совершенно уже не стоит

Лінія фронту могла і по Дніпру проходити. І цього цілком реально боялись наші військові після подій Іловайська.

Иловайск был гораздо позже, когда пламя войны разгорелось в полную силу

Так. Але що заважало йому бути раніше і називатись не «Іловайськом» а «Слов’янськом»? Що завадило б Росії надіслати війська на порятунок слов’янського угрупування(і знову сказати, що це ополчення підтягнули резерви із шахт), так як вона це зробила, коли загроза була для інших угрупувань?

Росія утерлась би і здала Донбас?

Почему россия послала в Крым и на Донбасс людей без опознавательных знаков, а не вошла сразу всей армией до Киева? Наверное чтобы посмотреть что будет и «утереться» если не получится.

Або для того, щоб по максимуму уникнути санкцій чи іншої реакції західних країн. Типу ми не причому, це місцева самооборона воює. До того ж це також давало і західним країнам можливість не сильно впрягатись ситуацію, їм залишалась можливість «повірити» що Росія не при чому.

Ну і ще одне. Відхід Стрілкова зі Слов’янську не був для нього крайньою необхідністю, він би там міг ще протриматись місяці, у бойовиків вистачало і зброї і припасів. Цілком можливо, що сам відхід і його умови були узгоджені на рівні української і російської владної верхівки і використання миргородського авіаполку в домовленому варіанті було заборонено. До того ж пізніше в кінці серпня 2014-го ми вже бачили, що буває коли проросійська військова група опинилась під загрозою тотальної поразки.

В Одессе нету нашего больного на всю голову северного соседа через границу. Думаю что не все так просто, и о многом мы не знаем. Могу сказать что на примере первой чеченской, заходить войсками и техникой в город не лучшей идеей.

В Одессе нету нашего больного на всю голову северного соседа через границу

Теперь есть, в Крыму. Да и в мае 2014 уже был
И со стороны приднестровья можно было заслать кого угодно

, заходить войсками и техникой в город

не надо было никуда заходить, колонна шла по константиновской трассе, там поля с обеих сторон, и стояли блокпосты милиции как минимум в двух местах, уже точно не помню сколько их было. На этих БП лежали бетонные блоки и ежи, т.е. проехать их быстро невозможно даже на легковушке, нужно снижать скорость и маневрировать. При желании их можно было заминировать — на это было несколько часов. Можно было там же устроить засаду, можно было поднять авиацию и расстрелять почти стоящую колонну. Много чего можно было сделать, было бы желание...

Можно было там же устроить засаду, можно было поднять авиацию и расстрелять почти стоящую колонну.

Плеать, снова эксперды в треде. Откуда ж вы беретесь?

Три простых вопроса:
1. Какие шансы у грачей против стрел и буков?
2. Сколько было колонн всего?
3. Сколько колонн в зоне досягаемости ЗСУ было вынесено?

Не нравится — проходи мимо, диванный генерал, свои бредовые вопросы задавай себе перед зеркалом

Не нравится — проходи мимо, диванный генерал, свои бредовые вопросы задавай себе перед зеркалом

Т.е. слабо ответить, т.к. твоя стройная теория продажного шоколадного фюрера и генералов будет разрушена?

Нет, просто я предпочитаю не отвечать на откровенно глупые вопросы, особенно человеку, манеры общения которого на уровне школоты, возомнившей себя гопотой.
Удачи в поиске оправданий, не мелочись буками, бери на вооружение звезду смерти, опустошитель и другие страшные слова

просто я предпочитаю не отвечать на откровенно глупые вопросы

Ты отвечаешь на мои вопросы. Мазохист?

Удачи в поиске оправданий, не мелочись буками, бери на вооружение звезду смерти, опустошитель и другие страшные слова

Мне достаточно того, чтобы подобные тебе не транслировали откровенно ложные сведения с умным видом.

Ты отвечаешь на мои вопросы. Мазохист

Что ж так туго то? Ну давай ещё раз, читай по слогам

я предпочитаю не отвечать на откровенно глупые вопросы

Глупые вопросы — это вопросы, ответы на которые не имеют смысла. Например, «который час» — это неглупый вопрос, а «почему сегодня завтра стало вчера?» глупый. Доступно объяснил?

подобные тебе не транслировали откровенно ложные сведения с умным видом

Подобные мне были на месте и видели всё своими глазами. А судя по твоим глупым вопросам и по другим комментам по этой теме ранее в других ветках, тебя либо тут не было, либо сидел в норе и не вылазил на улицу ни разу. Поэтому давай ты не будешь мне рассказывать, как оно было, ок?
А что там тебе достаточно для счастья в личной жизни рассказывай жене или мамке или парню или кто там у тебя есть рядом

Доступно объяснил?

Т.е. запрос фактажа на котором ты основываешь свои недалекие измышления ты приравниваешь к «почему сегодня завтра стало вчера?»

Подобные мне были на месте и видели всё своими глазами.

Что и где конкретно ты видел? Ты одновременно видел все колонны гиркина? Может еще одновременно и на 5м блоке в бою участвовал? Как насчет трассы славянск-краматорск и околиц, думаю, ты, одновременно отрабатывал ее, в то же время помогая богам и рассчетами, и подвозом БК, и корректировкой? Ах ты ж какой многогоглазый, многорукий и со способностью к телепортации. И какого хрена ты всего лишь «видел», в то время, как обвиняешь тех, кто «делали»?

Поэтому давай ты не будешь мне рассказывать, как оно было, ок?

А я рассказываю не тебе, мне на тебя пофиг. Я рассказываю тем, кто может тебя прочитать и подумать, что то, что ты пишешь — правда. То, что ты мне не интересен, я понял еще после того, как ты слился на фактаже.

Т.е. запрос фактажа

это либо очень толстый троллинг, либо полное неведение о том, что тут реально происходило. В обоих случаях говорить не о чем

бла бла Как насчет трассы славянск-краматорск

да вот я там каждую неделю туда-сюда ездил, и видел достаточно

как обвиняешь тех, кто "делали"?

У тебя лады с русским? если нет — пиши на мове. Я обвиняю тех кто них..я не делал, разницу чувствуешь?

А я рассказываю не тебе, мне на тебя пофиг

ой, всё © сделай так что твои следующие опусы не приходили мне на почту, ок?

кто может тебя прочитать и подумать, что то, что ты пишешь — правда.

что ж ты борец за правду дезу то пишешь? вот так кто-то через N лет прочитает твои вопросы, и решит что там армия из буков и армад была. Ты в следующий раз хоть бы даты в википедии сверяй

это либо очень толстый троллинг, либо полное неведение о том, что тут реально происходило. В обоих случаях говорить не о чем

В отличии от тебя, я имею хоть какое-то представление, о чем пишу. А ты не в состоянии ответить на прямые вопросы, т.к. очередной диванный генерал без фактажа.

да вот я там каждую неделю туда-сюда ездил, и видел достаточно

И как езда каждую неделю подтверждает твое знание одного боевого эпизода, происходившего на некоторой протяженности в течении короткого промежутка времени?

Я обвиняю тех кто них..я не делал, разницу чувствуешь?

Так обвиняй себя, друже. Ибо те, кого ты так любезно обосрал и рассказал, как надо было поступать, сделали все, что могли. А вот ты все «видел» и больше тебе похвастаться нечем.

ой, всё © сделай так что твои следующие опусы не приходили мне на почту, ок?

Если не хватило способностей поставить меня в спам, то удались с доу. Я понимаю, это дял тебя сложно, но ты попробуй. Это только в твоих силах.

что ж ты борец за правду дезу то пишешь? вот так кто-то через N лет прочитает твои вопросы, и решит что там армия из буков и армад была.

В отличии от тебя, я не говорю о том, о чем нифига не знаю. Армия из буков? Одного комплекса хватит, чтобы потушить грачей. С поддержкой стрел 10м — тем более. Которые тоже были.

Ты в следующий раз хоть бы даты в википедии сверяй

Мне и сверять не надо. Не помнишь, как несколько этих херей каталось militarizm.livejournal.com/27329.html ? Хотя да, о чем это я? Ты же в одиночку вел тяжелые бои с превосходящими силами противника, телепортировался, пока стволы стынут, да корректировку дают, чтобы всюду все увидеть, еще и по трассе славок — крамаха катать успевал. Было бы у нас таких, как ты не один, а бат, еще в 2014 были бы дома да малибу попивали.

В отличии от тебя, я имею хоть какое-то представление, о чем пишу.

это сразу заметно по тому бреду, который ты пишешь

те, кого ты так любезно обосрал

пока что я тут никого не «обосрал», даже тебя. но если тебе вдруг начало пованивать, проверь у себя в штанах, у тебя явно подгорает

Не помнишь, как несколько этих херей каталось militarizm.livejournal.com/27329.html ?

Мда, это 5. Даже не знаю, это попытка примитивной манипуляции или откровенная тупость. Ну ты хоть бы источник другой дал, это ж надо так тупануть. Хоть бы вниз промотал, там же русским по белому написано что фотошоп, хоть и подмарафеченый.
И даже если бы фото было правдивым, оно бы не отменяло факта, что у стрелкова не было такой техники, да и вообще техники тогда зашло около 100 единиц, из них добрая половина — гражданская, в том числе легковушки, разбить такую колонну можно и небольшими силами. Но..не было даже попытки, 50км по трассе среди чистого поля, и в итоге ещё и награду за освобождения Славянска дали..если это не лютый п..ц, то я не знаю что это

это сразу заметно по тому бреду, который ты пишешь

Да куда мне до чувака, который находился одновременно в нескольких местах, чтобы видеть отход всех колонн гиркина.

пока что я тут никого не «обосрал»

dou.ua/...​ign=reply-comment#1204128

Так что то, что ты никого не обосрал — ложь, как и все предыдущие твои тезисы. Пруф в линке на твое сообещние выше.

Хоть бы вниз промотал, там же русским по белому написано что фотошоп, хоть и подмарафеченый.

Фотошоп — это подбитые грачи на боковине. Хоть бы уже сам прочитал, к чему именно фотошоп относится. НЕ нра это фото? На тебе другое: maxpark.com/...​nity/5512/content/2856601

И даже если бы фото было правдивым, оно бы не отменяло факта, что у стрелкова не было такой техники, да и вообще техники тогда зашло около 100 единиц,

Не важно, что заходит, важно, что прикрывает. Боги докинули всюду, куда могли, но могли не всюду. Грачи могли всюду. Но не долетели бы. Сурпрайз, мазафака?

разбить такую колонну можно и небольшими силами.

Так чего ж ты, родимый, не разбил? А то про диваны рассказываешь мне, а сам оно смотри какой мамкин генерал.

Но..не было даже попытки

Прямая наглая ложь. Славок — Крамаха — боги, 5й блок — пехтура. Где достали, насыпали по полной.

50км по трассе среди чистого поля,

ПРеувеличение. Достать было некому. ПВО. Боги туда б не докинули.

если это не лютый п..ц, то я не знаю что это

Не. Лютый пипец — это ты. Который ничерта не знает о том, про что рассуждает. Более того, даже не стыдится гадить на тех, кто работал тогда, и рассуждает о том, как надо было, но сам почему-то не сделавший того, что так легко. Вот этим ты мне особенно отвратителен. Тебе к Шешене. РАсскажете друг другу, как сливают всех подряд. Он тебе про дап, ты ему про гиркина.

Да, сливают. Только ты рассуждаешь, как солдат, которые на местах- может и сделали все возможное и выше их сил. Я рассуждаю с точки зрения того, что я немного изучал тактику и стратегию военного дела в институте. Офицеры, особенно старшие офицеры, не совсем грамотно все организовали: агенты кремля, или отупели за 25 лет незалежности без войны- Я ХЗ,

Так что то, что ты никого не обосрал — ложь, как и все предыдущие твои тезисы. Пруф в линке на твое сообещние выше.

может ещё слова выделишь плохие, а то я что-то не нашёл. Хотя забей, больше на твой бред отвечать не буду

Фотошоп — это подбитые грачи на боковине

т.е. ПОЛНОСТЬЮ заменённую местность, отсутствие второго чувака, руку вывернутую в локоть ты не видишь? У офтальмолога давно был?

На тебе другое: maxpark.com/...​nity/5512/content/2856601

Та же самая фотошопная фотка? Она у тебя одна, других нет? Или ты так и не понял, что фото в блоге и фото там же в комментах — это одно и то же фото??

Так чего ж ты, родимый, не разбил?

правильно, кто, если не я..ну извини, что подвёл

может ещё слова выделишь плохие, а то я что-то не нашёл.

Сие:

Много чего можно было сделать, было бы желание...
Хотя забей, больше на твой бред отвечать не буду

Ты уже третий раз уходишь. Но пока еще ни на что ответить не смог.

т.е. ПОЛНОСТЬЮ заменённую местность, отсутствие второго чувака, руку вывернутую в локоть ты не видишь? У офтальмолога давно был?

Встречный вопрос, давно был у офтальмолога, что не видишь ракурса и разворота ракетной башни? Хорошо кто-то зашопил, даж отрисовал стрелу в другом ракурсе.

imgprx.livejournal.net/...​WgVH4WzVTFrQ0r4FToP4QSfP4

maxpark.com/...​e/14/07/12/tmpDS4WyK.jpeg

На тебе еще один ракурс, несчастный pikabu.ru/...​ory/lyagushonok_d_2470883

Я б тебе и больше накидал, да вот забанены в Украине эти ресурсы.

правильно, кто, если не я..ну извини, что подвёл

Перед собой извиняйся. Так чо ты тогда ноешь, что никто за тебя не сделал? Сделали все, что смогли. И желание было. В отличии от тебя.

Підписатись на коментарі