Запуск Дія City: як українські ІТ-компанії ставляться до спецрежиму та чи готові вступати

В Україні на початку 2022 року має запрацювати спеціальний правовий та податковий режим для IT-галузі Дія City. Згідно з останнім опитуванням DOU, 80% ІТ-спеціалістів досі виступають проти нього. Чверть з них мають намір звільнитися у разі вступу в Дія City. Редакція DOU вирішила з’ясувати, що про спецрежим думають самі працедавці — ІТ-компанії. Про те, чого більше — переваг чи ризиків від запровадження цієї ініціативи вбачають для себе гравці ринку та чи планують вони стати резидентами Дія City, — читайте в матеріалі.

Одразу відзначимо, що більшість ІТ-компаній, до яких звертався DOU (близько 80), проігнорували прохання висловити свою позицію щодо цієї ініціативи. Дехто залишив питання без відповіді, дехто просто відмовився відповідати. Однак все-таки знайшлось 10 учасників ІТ-ринку, переважно найбільші гравці, які пояснили своє ставлення до нового спецрежиму. Прокоментували також Lviv IT Cluster та Асоціація IT Ukraine.

❕ «Обережний оптимізм» щодо Дія City

Зокрема, в EPAM та Luxoft Ukraine загалом з «обережним оптимізмом» ставляться до Дія City. Віцепрезидент, глава EPAM у Центральній та Східній Європі Юрій Антонюк назвав ініціативу відповіддю на низку викликів, які стоять перед ІТ-індустрією чи не від самого її зародження в Україні. Своєю чергою, у Luxoft продовжують аналізувати ухвалене законодавство щодо Дія City, серед іншого — в частині податків. Подальші кроки у компанії обіцяють робити «лише в правовому полі та в інтересах розвитку бізнесу».

Тим часом, на переконання керівництва EPAM, Дія City запроваджує «стабільні, зрозумілі та довготривалі» правила роботи технологічного бізнесу в Україні. «При цьому режим існуватиме паралельно з поточною моделлю ФОП. Тому і бізнес, і спеціалісти зможуть обрати оптимальний для себе варіант», — переконаний Антонюк.

В EPAM відзначають, що дискусії щодо доцільності використання поточної моделі ФОП, яка переважно застосовується в ІТ-галузі, точилися майже щороку. За словами Антонюка, кожного року обговорювали різні моделі організації співпраці компаній і спеціалістів, існував ризик кардинальної зміни умов роботи ІТ-індустрії.

«Така ситуація точно не могла позитивно впливати на бізнес, який планує свою стратегію розвитку на 5–10 років уперед», — каже він. Тому, на думку Антонюка, для бізнесу Дія City передусім є можливістю отримати довгострокові гарантії стабільних умов роботи, прогнозоване юридичне та податкове поле у перспективі наступних 25 років. Антонюк вказав на те, що ризики у моделі Дія City безумовно є, але «їх точно не більше, ніж у поточній моделі ФОП».

Іншою важливою новелою, як зауважив глава EPAM у Центральній та Східній Європі, є запровадження податку на виведений капітал. «У бізнесу з’явиться альтернативний підхід до оподаткування прибутків, а також стимул утримувати їх в Україні. Отже, підживлювати українську економіку», — підкреслив він.

Також, за словами Антонюка, не менш важливим у Дія City є запропонований гіг-формат співпраці. В EPAM назвали цей формат відповіддю на вимоги часу та неконкурентне оподаткування. «Тобто (у Дія City — ред.) фахівці отримають гнучкість, притаманну ФОП, і захист прав та інші важливі переваги, які мають штатні працівники. Податки при цьому також залишаться на рівні оподаткування ФОП, додається лише 1,5% на підтримку обороноздатності країни, що у нинішній ситуації є абсолютно доречним», — вважає Антонюк і додає, що EPAM зі значною кількістю інших учасників ІТ-індустрії готові в тестовому режимі стати резидентами Дія City після її повноцінного втілення у життя.

❕ «У режимі Дія City я бачу значно більше переваг, ніж ризиків»

З Антонюком погоджується CEO SendPulse (продуктова компанія зі 100+ спеціалістами в Україні — ред.) Костянтин Макаров. Він заявив, що ставлення компанії до запуску Дія City загалом позитивне, «адже поточна система оподаткування в Україні не найпривабливіша для IT-бізнесу, особливо якщо цей бізнес міжнародний». На думку Макарова, запуск Дія City допоможе створити хороше економічне середовище, де IT-бізнес буде комфортно існувати і розвиватись. «Завдяки цьому він зможе ширше розкрити свій потенціал. У режимі Дія City я бачу значно більше переваг, ніж ризиків», — наголосив він, додавши, що, ймовірно, розуміння ризиків з’явиться пізніше.

«Сьогодні все видається привабливим, зокрема особливі умови працевлаштування», — вважає CEO SendPulse. Він зауважив, що український IT-бізнес здебільшого використовує співпрацю за моделлю ФОП, адже так було найзручніше. Дія City дозволяє компаніям самим обрати, як краще наймати співробітників. «Добре, що з’явилася така форма зайнятості, як гіг-контракти, яка поєднує у собі гнучкі можливості фрилансу та соціальні гарантії. Ці контракти прирівнюються до класичного найму співробітників, але з пільговими умовами оподаткування», — наголосив він, зазначивши, що загалом весь податковий режим для резидентів Дія City комфортний. Наприклад, можна сплачувати або податок на прибуток, або на виведений капітал.

Також, на переконання Макарова, «добре, що з’явиться можливість вигідно отримувати дивіденди в Україні, а якщо це робити раз на два роки, тоді ставка виходить нульовою». CEO SendPulse зауважив, що його компанія планує приєднатися до Дія City, коли з’являться регламенти та повністю стане зрозумілою процедура.

❕ «Дія City формує сприятливий клімат для приходу в Україну іноземних технологічних компаній»

Співзасновник і член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей також вважає, що режим Дія City дає низку важливих переваг щодо умов роботи для ІТ-компаній та розробників. Зокрема, на його переконання, ця модель нарешті знімає з компаній ризик прихованих форм працевлаштування, забезпечує низку соціальних гарантій для ІТ-спеціалістів, які укладатимуть гіг-контракти, та фіксує «одні з найвигідніших умов роботи для ІТ-компаній та ІТ-розробників у країнах Східної Європи».

У SoftServe вважають, що це стратегічно важливий крок не лише для ІТ-індустрії, а й для української економіки загалом. «Дія City не просто створює додаткові умови для зростання вітчизняних сервісних і продуктових ІТ-компаній в українській юрисдикції, а ще формує сприятливий клімат для приходу в Україну іноземних технологічних компаній», — переконаний Кицмей, додає, що наразі SoftServe розробляє плани поступової інтеграції в Дія City.

Загалом, як відзначив Кицмей, міністерства мають розробити та впровадити низку нормативно-правових актів, адже ініціатива зовсім нова для всіх учасників процесу. При цьому компаніям і ринку важливо і подивитися, і протестувати, як це все працюватиме на практиці. «У цьому сенсі трирічний перехідний період є дуже зручним, адже він дозволить компаніям і розробникам детально вивчити нові можливості та обрати відповідні стратегії щодо подальшої роботи», — наголосив він.

Своєю чергою, у Smart Project (продуктова компанія з 90+ спеціалістами в Дніпрі — ред.) також вважають, що податковий режим Дія City створює суттєві переваги для IT-бізнесу, зокрема щодо податку на виведений капітал та оподаткування гіг-контрактів. У компанії вважають, що застосування такого режиму буде цілком ефективним, якщо не буде обмежень на користування цими перевагами.

«Щодо правового режиму, то ми вважаємо, що відокремлення статусу резидентів Дія City та можливість укладання гіг-контрактів зі спеціалістами покращує умови розвитку IT-напряму в Україні та обумовлює перспективи утворення стартапів українських розробників саме в Україні», — додали в компанії, зазначивши, що Smart Project вбачає за доцільне утворення української юридичної компанії, резидента Дія City.

❕ «Приєднаємось пізніше, якщо не буде негативних трендів»

Водночас заступниця CEO Zagrava (ігрова студія в Рівному зі 100+ спеціалістами — ред.) Євгенія Жовнач зазначила, що сьогодні в їхній компанії теж активно вивчають норми Дія City, подають запити до органів контролю та нагляду для додаткових консультацій, «оскільки закон прописаний не досить конкретно та є „відірваним“ від іншого податкового законодавства України».

Проте в компанії однозначно вважають, що ухвалення схожих законів сприяє розвитку ІТ-індустрії України. Також Жовнач назвала позитивним кроком те, що «при написанні норм була спроба діалогу з ІТ-спільнотою». «Хоча наразі важко говорити про переваги ухвалення Дія City, оскільки ще багато невідомих у цьому рівнянні», — додала вона. Однак Жовнач зауважила, що Zagrava планує стати резидентом Дія City.

Тим часом і компанія ONSEO (800+ спеціалістів в Україні — ред.) продовжує аналізувати законодавство щодо спецрежиму та пов’язані з ним ризики. «В цілому ми не плануємо ставати резидентами Дія City з самого початку її діяльності, ми будемо стежити за розвитком проєкту та приєднаємось до нього пізніше, якщо не буде негативних трендів», — вказали в компанії.

В ONSEO пояснили, що у зв’язку з тим, що компанія працює з різними замовниками в галузі розробки програмного забезпечення (як аутсорс, так і розробка власних продуктів та підтримка стартапів), вона вкрай зацікавлена в «легалізації» відносин між ФОПами та українськими юридичними особами та усуненні ризиків щодо «прихованої співпраці» (hidden employment). Там вказують, що останній ризик є одним з основних для IT-індустрії в Україні останні 10 років.

Водночас ONSEO не планує впроваджувати пункти, які, на переконання компанії, є найбільш сумнівними для інженерів, що співпрацюють з нашими компаніями. Мова про договори щодо утримання від вчинення конкурентних дій.

❕ «Незрозуміло, які наслідки матиме введення Дія City»

Схожої думки дотримуються і в компанії ZONE3000 (2000+ спеціалістів в Україні — ред.). Там вказали, що проєкт Дія City «загалом приймають», але не можуть сказати, що ставлення до нього однозначне. «Поки що незрозуміло, які наслідки матиме введення нового правового режиму для IT-компаній», — зауважили в компанії.

ZONE3000 відзначає, що у законодавстві щодо цього правого та податкового режиму «є неоднозначні моменти, їх багато». "Вони можуть негативно вплинути на роботу як IT-компаній, так і спеціалістів. Наприклад, є пункт про договір про утримання від вчинення конкурентних дій резидентами Дія City. Він може призвести до зниження здорової конкуренції у галузі. Також поки що невідомо, як позначиться на роботі компаній нова система оподаткування. У ZONE3000 стежать за змінами та новими реаліями. «Як тільки новий правовий режим стане повністю прозорим та зрозумілим для нас, ми ухвалимо рішення (щодо можливого резидентства в Дія City — ред.)

❕ «Важливо, щоб режим Дія City був привабливим не тільки для ІТ-компаній, а й для ІТ-спеціалістів»

Водночас віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic Андрій Яворський переконаний, що в Україні історично склалися сприятливі умови для введення експортного ІТ-бізнесу. «Завдяки наявній моделі роботи ІТ-індустрія щороку залучає десятки тисяч нових високооплачуваних спеціалістів і мільярди доларів експортних надходжень в економіку України», — зазначив він.

За словами Яворського, нинішні умови ведення бізнесу допомагають індустрії швидко зростати та робити значний внесок у розвиток як людського капіталу, так і економіки України загалом. Це твердження справедливе і для GlobalLogic, що «вже протягом багатьох років зростає швидше, ніж ІТ-галузь в середньому».

«Ми вже бачили неодноразові спроби змінити правила роботи галузі, зокрема через реформу недосконалого податкового законодавства. І хоча ми жодним чином не лобіювали ідею Дія City, ми розуміємо, що зміни регулювання галузі ІТ — це лише питання часу. І надзвичайно важливо, щоб будь-які зміни правил гри сприяли подальшому зростанню галузі, адже вже котрий рік поспіль ІТ є значною рушійною силою української економіки», — наголосив він.

У GlobalLogic ще не ухвалили рішення щодо резидентства в Дія City, оскільки воно залежить від багатьох факторів. «Передусім ми очікуємо на ухвалення всіх необхідних підзаконних актів, які визначать деталі функціонування Дія City, порядок приєднання до режиму. Нам знадобиться деякий час, щоб проаналізувати зміни в законодавстві та визначити, наскільки вони нас як бізнес влаштовують», — підкреслив Яворський.

Водночас, за його словами, найважливішим у цій ситуації є ставлення ІТ-спеціалістів до Дія City. «ІТ-бізнес в усьому світі побудований навколо талановитих людей. Тому дуже важливо, щоб режим Дія City був привабливим не тільки для ІТ-компаній, а й для ІТ-спеціалістів. Тільки тоді резидентство у Дія City буде мати для нас практичний сенс», — вважає віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic.

За інженерні таланти вже давно конкурують не окремі компанії, а цілі держави. З огляду на це в ІТ-фахівців є достатньо альтернатив за межами України. Саме тому в GlobalLogic впевнені, що незалежно від резидентства у Дія City ІТ-компанії будуть дослухатися бажань спеціалістів і надалі створюватимуть привабливі та конкурентні умови для залучення найкращих інженерних талантів.

❕ «Навколо Дія City ціла купа прямої брехні та маніпулювання фактами»

Серед співрозмовників DOU єдиний, хто наважився відкрито виступити проти спецрежиму Дія City, — це CTO Sonerim (естонська компанія з офісом у Харкові та 30+ спеціалістами — ред.) Денис Шокотько. Він прямо вказав на те, що не підтримує цю ініціативу, «насамперед тому, що навколо неї ціла купа прямої брехні та маніпулювання фактами». Також Шокотько назвав цей спецрежим «більшим злом». Однак він не уточнив, що саме має на увазі, а прохання навести аргументи власної позиції залишив без відповіді.

Крім того, Шокотько зазначив, що вбачає значно більше ризиків та мінусів для галузі загалом від запровадження Дія City. «Ми не плануємо ставати резидентом, з чим пов’язані додаткові ризики для бізнесу. У разі відсутності альтернативи, на жаль, доведеться розглядати інші країни для ведення бізнесу», — підкреслив CTO Sonerim.

❕ «Незрозуміло, в який бюджет йтимуть сплачені податки, і є ризик впровадження „податку на айтішника“»

Своєю чергою, CEO Lviv IT Cluster Степан Веселовський вважає, що наразі складно передбачити нюанси, які виникатимуть під час запуску Дія City. «Очевидним ризиком, який залишився, є збереження в режимі Дія City самоврядної організації (СРО). Таке СРО може в майбутньому бути інструментом впровадження так званого податку на айтішника — внеску в межах СРО з кожного контрактора/працівника компанії-резидента», — переконаний він.

Також, за словами Веселовського, поки незрозуміло, куди йтимуть сплачені податки. «Якщо все направлятиметься в державний бюджет, тоді постраждають місцеві бюджети, бо втратять значні надходження, і в результаті це суттєво вплине на розвиток місцевих хабів, таких як Львів, Харків, Одеса чи Дніпро. А тільки у Львові у 2020 році, згідно з дослідженням IT Research, місцевий бюджет отримав від ІТ-індустрії як єдиний податок 546,7 млн грн. Якщо в Дія City гіг-контрактори будуть платити податки не в місцеві бюджети, то ця сума може суттєво зменшитися», — нарікає він.

❕ «Попереду ще багато невідомого»

За словами директора з фінансово-правових питань Асоціації IT Ukraine Єфрема Лащука, попри те, що асоціація підтримує податкову модель для ІТ-компаній — резидентів Дія City, є окремі положення закону, як-от про гіг-контракти, які все ще сприймаються як експеримент, «який чекає своєї апробації». Також він зауважив, що під час обговорення з владою питань, пов’язаних з Дія City, ІТ-спільноті не вдалося відстояти зняття обмежень для ІТ-компаній щодо залучення ФОПів. Для резидентів Дія City такі обмеження почнуть діяти вже за два роки.

Лащук наголосив, що новий правовий режим несе в собі як ризики, так і переваги. Чого з них більше або менше, варто вирішувати з огляду на специфіку роботи окремого ІТ-бізнесу. Він зауважив, що для однієї компанії обмеження щодо залучення ФОПів може й не бути ризиком, адже модель її роботи передбачає співпрацю лише зі штатними працівниками, а для іншої компанії — так, це суттєвий ризик. Те саме і щодо переваг. Одна компанія буде задоволена перейти на сплату спеціального податку на виведений капітал за ставкою 9%, а інша буде зацікавлена у сплаті податку на прибуток на загальних підставах за ставкою 18%.

«Попереду ще багато невідомого. Зокрема, ще не ухвалено всі необхідні підзаконні акти щодо роботи режиму Дія City. Невідомо, як запрацюють окремі положення новоухвалених законів та чи будуть до них вносити певні зміни. Можна також тільки гадати, в якому напрямі запрацює судова практика щодо застосування норм про гіг-контракти, договори про нерозголошення і неконкуренцію тощо. Час покаже», — резюмував Єфрем Лащук.


Автор — Костянтин Гончаров

Маєте важливу новину про українське ІТ? Розкажіть спільноті. Це анонімно.І підписуйтеся на Telegram-канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному2
Підписатись на автора
LinkedIn



58 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Больше половины статьи хвалебных песен и только немножко в самом конце с критикой. Я смотрю, что спонсоры Дии изменили подход к рекламе

Смотрю на новые «инициативы» связанные с налогами, то становится понятно для чего и для кого были приняты законы про ДияСити.

Собственно день Д уже обозначен)

biz.nv.ua/...​sli-novosti-50212826.html

А потом будет так )
dou.ua/forums/topic/36288
Причем минцирк скажет, что они ничего не обещали, ну или что конкретно они ничего менять не меняли, это все другие люди, а они молодцы.
Как собственно сейчас со сливом данных и проимходит.

У режимі Дія City я бачу значно більше переваг, ніж ризиків

Кому война, кому мать родна)

Дія City формує сприятливий клімат для приходу в Україну іноземних технологічних компаній

Это вообще ор. Вроде бы солидный мужчина, фуфуфу такую чушь нести.

Дія City формує сприятливий клімат для приходу в Україну іноземних технологічних компаній

Это он про своих же конкурентов)), конторы постоянно скулят как им плохо, кадров мало. И тут же:

для приходу в Україну іноземних технологічних компаній

В после прихода все сразу хорошо станет

В некоторых случаях государство много теряет. Это настораживает. Обычно оно потом берёт реванш и не самыми приятными методами.

Дія колгосп, дякую. Риг гетманцев (помічник Сівковича, який тепер працює на «Слугу народу») уже анонсував заборону ФОП 3 групи працювати з юридичними особами zaborona.com/...​distanetsya-tretij-grupi

Есть такой уже топик с обсуждением. Пока что документально не зарегистрировано ничего.

документально — это вопрос времени же. учитывая как он пушит все это уже... да прям со старта «политической карьеры»

Однак Жовнач зауважила, що Zagrava планує стати резидентом Дія City.

Дякую за інформацію, додав компанію /companies/zagrava-games-by-playrix/reviews/ до списку StopDiiaCity.

На думку Макарова, запуск Дія City допоможе створити хороше економічне середовище, де IT-бізнес буде комфортно існувати і розвиватись.

Дякую за інформацію, додав компанію /companies/sendpulse/reviews/ до списку StopDiiaCity.

Я просто поражаюсь.
Вы как дети маленькие, а еще ITшники.
Вы должны четко понять.
IT-компании != IT-сотрудники

Дия.Сити

выгодна только для IT-компаний а не для IT-сотрудников.
И компании думают исключительно о своих бабках и своих планах. Им абсолютно наплевать, что вы там все думаете и хотите туда или нет.
Все большие компании хором поют.

Это здорово, зайдут новые международные компании и тд тп.

Я вот и вижу как они радуются этому. ))
Сейчас найти толковых людей им сложно, а будет еще сложней.
А вот, то что они хотят выйти на IPO, и проще получать инвестиции для себя.
Вот в это, я охотно верю.
IT-компании переживают только за свой бизнес.

Ну тут расклад простой.

У дия.сити есть кнут в виде маски.шоу и пряник в виде налоговых плюшек.

С другой стороны, компании без работников работать не могут.
Т.е. если в дия.сити загончик не будут идти работники, то и компаниям будет плохо.

Да пойдут, с большой вероятностью. Я знаю относительно многих коллег, которым «ну там 1.5% дополнительно компания будет платить». Все остальное им не интересно.
Мой любимый пример: абсолютно оторванный от реальности «NDA/NCA» договор в компании почти на 100 человек не подписало трое. Я, в итоге, подписал исправленную версию, которая уже не так чтобы сильно противоречила текущему законодательству. Я тогда был относительно свеж и еще помнил отдельный предмет, спасибо О.А. Замуле с его (тогда казавшимся бессмысленным) курсом по законам, нормативным актам и прочему в сфере защиты информации и интеллектуального права.
Оффтоп: Я был сильно удивлен, когда узнал, кто из коллег кроме меня отказался подписывать. Вот, честно, не ожидал именно от них.

Ну, компании и авторы Дии тоже надеются на это.

Последние про это прямым текстом говорили.

Но посмотрим.

Я, в итоге, подписал исправленную версию, которая уже не так чтобы сильно противоречила текущему законодательству.

Кстати, эти договоры о неконкуренции из Дия.сити тоже с большой вероятностью рассыпятся в реальном суде.

я бы видел какой-никакой смысл в Дие.Сити, если бы они например принципиально собирались сделать налог _ниже_ - скажем три или два процента.

тогда была бы всем понятная причина туда лезть.
а так — они обещают что просто останется точно так же.

то есть, условно говоря, живет человек на улице такой-то, в квартире номер 5.
а ему говорят — «а давай ты переедешь в такую же самую квартиру номер 5, только в соседнем доме?».

вот кто в здравом уме возьмет и переедет? это при том что ему и в текущей квартире хорошо)
то есть можно было бы понять, что квартира в другом доме на N квадратов больше. или построена по гораздо лучшей технологии или бог знает что там еще есть, но он сильно лучше :)

так нет) ему, этому человеку из примера, прямо говорят «ты не переживай, будет точно так же!» :)

ну да, ну да, что может пойти не так?)

Не совсем точно так же. Поборы, они же взятки — это нелегальный доход. Плата за аудит — легальный доход, фактически можно легализовать теневые доходы и вполне обоснованно и легально скупать виллы с яхтами в Испании. Ну и компаниям не надо заниматься теми же актами, договорами и т.д. Ещё и НЦА ввести чтобы студенты с пепродакшена не удирали сразу после обучения к конкурентам на +500. Цынично — да, с другой стороны это чем то лучше чем нелегальный дангельт. Глубочайшая проблема — стратапам это все помешает и сильно, получается нельзя стартонуть так чтобы сразу оформится, нужно где-то взять 20 тыс. баксов за регистрацию. Хорошо если есть скажем инвестор, а если нет ? Тоесть в гараже стартапа уже не сделать.

Вы так говорите как будто это вводят для того чтобы вам было хорошо. Это делают, чтобы вас больше контролировать и более качественно вас обдирать. А от вас хотят, чтобы вы имели гражданскую сознательность — то есть самостоятельно спустили штаны и стали в позицию «локти-колени» без напоминаний.

да понятно. просто странно, что стольким людям это не очевидно

Просто у них высокая гражданская сознательность, в отличие от вас!

При цьому, тобі абсолютно невідома інфраструктура біля нового будинку, а також там ще сидить консьєрж (читай — податкова), який в будь-який момент може підняти ціни на свої послуги. :)

Якщо дивитись на ситуацію через призму з прикладу, то виходить трішки не так))
Людина живе в квартирі номер 5, а після переїзду в сусідній білдінг в квартиру номер 5 уже прийдеться доплатити 1.5% , та повірити на слово, що нічого не зміниться і все буде добре=)
Тобто, кажуть змінити N на N+1.5%

Готовы, не готовы — какая разница, всех запрут.

Всегда есть прямые контракты с зарубежными заказчиками или просто релокейт

Если большая часть годных спецов уедет,то украинское айти схлопнется

Без 10 процентов уж как-то проживет ))

Что если именно в этом и есть цель ? Может кому сильно не нравится что в экономику вливается по 5 миллиардов долларов в год, что явно против планов по захвату через банкротство. Аналогично не нравится что у кого то может появится политически значимое количество денег и на следующих выборах уже не удастся посадить 350 человек своих депутатов и своего президента.

Вполне может быть.
Вроде было мнение что спецслужбам РФ наше айти очень мешает.

Вроді ж в ІТ існує правило «працює — не чіпай», чому тут воно не застосовується?
І справедливості ради, чому «можновладці» не дивляться на успішний успіх інших країн, які стараються по максимуму не чіпати бізнес? Де знижуються подакти фактично до 0?
Невже не видно й не зрозуміло, що чим менша регуляція тим краще для сфери?
Не розумію...

Тому що як воно працює ? Ті кому треба сісти на фінансовий поток, хочуть отримати білі грощі на виході. А не хабарі, які неможливо реалізувати, бо союзники слідкують щоб корупції не було.

Читаю і плачу. Тому що мета заробити накрасти гроші. У нас дистильована держава без зайвого романтизму і повністю прагматична живе на хапальних рефлексах.
Омріяна держава чого уж.

Хоча проблема в не державі, а міфологічному світогляді людей...

вкрай зацікавлена в «легалізації» відносин між ФОПами та українськими юридичними особами

Божжжечки, ну скільки вже можна... Це вже легальний способ співробітництва ФОП та ТОВ. Більш того — єдиний легальний.

да там всё просто сказочное не верится конечно что всё это настоящие люди но...

Я для себя последние изменения с налогообложением нахожу позитивными.
Заканчивается мой 30-й год, и я уже было начинал задумываться о будущем в украине, и отменять свои давние джуновские планы о релокейте в эльфию, а теперь вот снова есть мотивация.

А як саме на майбутнє в Україні мають вплинути зміни в оподаткуванні? Маєте на увазі офіційну пенсію?

Мають вплинути на частину «в Україні». Поїде людина звідси — ось і все.

Щось я не бачу зв’язку між рішенням лишитись/виїжджати та Дією/ФОПом. Живуть же зараз ФОПи, і нормально себе почувають. Якщо ФОП захоче виїхати- закриє ФОПа і виїде. Як Дія вплине на рішення ФОПа (який хоче виїхати) та схилить його залишитись в Україні?

Між Харківськими угодами 2010 року та окупацією Криму у 2014-му теж на перший погляд не було зв’язку.

Пенсія буде мінімальна, бо гігворкер буде сплачувати мінімальне ЄСВ, так само як зараз фопи

Коли тут не буде роботи через те, що іньщі хаби тобто: Чехія, Угорщина, Прибалтика і от тепер ще і Румунія де податок на прибуток для ІТ взагалі 0% то зміни в опадкуванні дуже сприятимуть і не вкащу сторону. Бо туди буде дешевше заводити проекти. Тим паче ще і на проховій діжці жевемо, то курс валют скаче, то федерація війська стягує на кордон перелякавши усіх клієнтів, то газ закриє тощо. От не нароком і думаєш — а що мене тут чекає ?

Конкурентний дія сіті оффер — найкращий не-дія-сіті оффер + $2k, для локомотивів ініціативи — Epam i co +3k.

На доу вже 1000 раз обговорювалось і аргументувалось,що дія сіті це не є гуд і принесе тільки проблеми. Більшість людей які тут сидять сугубо проти дія сіті, який сенс постити чергову проплачену статтю ?

Щоб тримати в тонусі, тому молодці.

Навіщо потрібно регулярно робити боляче вашим м’язам в тренажерному залі? Або навіщо постійно спарингувати на секції з єдиноборства?

Костянтине, привіт! Прошу вибачення в тебе і в аудиторії за те, що не надав розгорнутої відповіді. Зараз велика завантаженість, нема коли глянути вгору.

Щодо брехні від можновладців — на доу неодноразово висвітлювалася тема, по більшій мірі там все перелічено з фактами та посиланнями.

Щодо «більшого зла» для галузі:
1. Ускладнення для початку нового бізнесу і стартапів: вимоги щодо кількості персоналу, зп, валідація для вступу. Чи цим мають перейматися ініціатори нових проектів?
2. Договори про неконкуренцію — монополія, зниження зп і тд. Нема конкуренції — нема розвитку.

Доречі, респект вашій компанії за те, що надали свій коментар та й за позицію також.

Хто поведеться на Дія.City той самий винен, законопроєкт 4303 визнаний антиконституційним, або буде корупційна складова з аудитами, або потім відмінять й переведуть на КЗпП, я проти платити такі великі податки й кормити казнокрадів з їх великими крадівництвами та іншими схемами. Відсутні справжні реформи, зокрема суди досі корумповані.

Подивимося як вони заспівають коли в Дія Сіті не буде альтернатив, а озвучені терміни в 25 років та ставки податків виявляться «словом джентльмена». А це гарантовано відбудеться.

Враховуючи брехню яку зараз нам ллють у вуха чиновники з Мінцифри щодо витоку даних, немає жодних причин їм довіряти.

Ба більше. Зелена шобла бреше постійно, геть уся. Завтра Федорова звільнять за величезні успіхи, прийде хтось інший і буде розповідати інше. А хто вам що обіцяв — ну йдіть і питайте у Федорова.

он просто скажет «лично _я_ вам такого не обещал»)

Проблема в тому, що обіцяли)

Можливі варіанти:
1. Сховають голову у пісок.
2. Побідкаються і розведуть руками.
3. Скажуть, що це IT-спільнота сама їх попросила, як вже було з забороною конкуренції у Дія Сіті:

Що стосується угод про неконкуренцію, то на прохання ІТ-спільноти ця норма була доопрацьована.

обещали, но не он лично)
а кто-то другой)

стандартная тема)
«идите и задавайте вопросы ему. я не знаю почему он так сказал» ©

З Лондона як пані Гонтарева чи з Саніранциско як пан Лазаренко.

Ті кріпацькі гіг контракти запижуйте собі в сраки!

Підписатись на коментарі