Куди інвестувати українським айтівцям: акції, синдикати, військові облігації

Через війну та обмеження від НБУ в Україні доступні далеко не всі інвестиційні інструменти. Однак навіть за таких умов є чимало напрямів для вкладень.

У цьому матеріалі розповідаємо про біржові інвестиції, облігації внутрішньої державної позики та синдикативні інвестиції в оборонний сектор. Кожен із цих варіантів має свій рівень доступності. Ми з’ясували, які стратегії обирають айтівці у 2025 році, скільки реально заробляють і які плюси та мінуси у різних інструментах.

— Які акції обирають і чому це складно в Україні
— Як працюють синдикативні інвестиції в оборонку
— Яка ситуація з облігаціями
— Особистий досвід айтівців в інвестуванні

🟨 Які акції обирають і чому це складно в Україні

Інвестиції на міжнародних біржах — один з популярних напрямів серед ІТ-спеціалістів. Найчастіше обирають акції великих технологічних компаній та ETF-фонди.

«Українські інвестори, особливо роздрібні, часто зосереджуються на глобальних ринках через обмеженість локального ринку та геополітичні ризики», — пояснює інвестиційний експерт Євген Пилипець.

За його словами, найпопулярнішими серед українців залишаються індексні ETF на S&P 500 (SPY, VOO): вони прості, маловитратні та забезпечують диверсифікацію в американський ринок. Також поширені ETF на Nasdaq 100 (QQQ), що дають змогу інвестувати одразу в топ-100 технологічних компаній США — Apple, Microsoft, Alphabet, Amazon, Nvidia, Tesla тощо.

Окрім того, інвестори активно купують у SPDR Gold Shares. Серед українців цей актив став популярним завдяки стабільності й здатності зменшувати ризики інвестиційного портфеля.

Серед локальних активів інтерес зберігається до українських компаній, чиї акції торгуються за кордоном. Йдеться, зокрема, про Kernel Holding (Варшавська біржа, середньорічна дохідність за 10 років — −5,78%) і MHP SE (Лондонська біржа, середньорічна дохідність за 10 років — +0,29 %).

«На практиці дохідність може бути вищою, якщо реінвестувати дивіденди. MHP демонструє більшу стійкість завдяки вищим дивідендним виплатам», — зазначає Пилипець і додає, що активи все одно втратили в ціні через війну.

Лариса Мошківська, фінансова планерка, каже, що дохідність портфеля може бути різною, але середній показник закладають у межах 6–8% річних у валюті. Водночас треба розуміти, що фондовий ринок не зростає лінійно: на коротких проміжках клієнтські портфелі можуть показувати зростання навіть на 15–20% річних, як це було торік. Але треба бути готовим, що в періоди просадок ця дохідність коригується.

На горизонті 1–2 роки ризик втрат високий, для збереження капіталу на такий термін варто обирати інструменти з гарантованою дохідністю, наприклад, державні облігації.

Один з варіантів інвестицій в акції — дивідендне інвестування. Ви купуєте акції компанії, яка стабільно виплачує дивіденди. Проте це не про великі гроші. Наприклад, Apple платить лише $0,26 дивіденду за акцію кожні три місяці. Тобто за рік ви отримаєте близько $1 з кожної акції, тоді як одна коштує $230.

Які можуть бути варіанти дохідності

Інший варіант інвестування — чекати, поки ціна акцій зросте, і продати їх із прибутком. Якщо, наприклад, вартість зросте на 50%, то з тих самих $1000 ви заробите $500. Такий варіант здається прибутковішим, але слід врахувати, що акції великих компаній не часто демонструють настільки значне зростання.

«Об’єктивні показники дохідності на фондовому ринку під час довгострокового інвестування варто аналізувати на проміжку 5–10 років. У клієнтів із таким досвідом дохідність становить 7% річних і вище», — каже Лариса Мошківська.

Середню дохідність, на яку можна розраховувати, визначають, орієнтуючись на результати індексу S&P 500. Про це розповідає інвестиційний аналітик Євгеній Тригубченко:

«Якщо проаналізувати середні результати за останні 40 років, вони становлять приблизно 11% на рік. Це не означає, що такі результати інвестори мають щороку. Іноді результати значно краще, іноді — гірше, але в середньому виходимо саме на такі показники».

🟩 Як працюють синдикативні інвестиції в оборонку

Це відносно нова форма інвестування в оборонні стартапи, наразі таких пропозицій на ринку лише кілька. У липні 2025 року в Україні про запуск синдикативних інвестицій оголосили засновники оборонного акселератора Defence Builder: Sigma Software Labs, Київська школа економіки та Buntar Aerospace. Інвестувати може будь-хто, а мінімальна ставка — $1000.

Інший фонд, який пропонує схожий механізм, — венчурний «Резист». Середній чек для фізичних осіб у ньому становить $200 000, а мінімальний — $100 000. Механізм інвестицій простий: інвестор купує акції компаній, у які вже інвестував «Резист».

У листопаді 2025 року фонд Oppenheimer Acceleration Fund, який входить до міжнародної групи Network VC Group, запустив власний інвестиційний синдикат. Першою угодою Oppenheimer Syndicate стала інвестиція у розмірі $500 000 в українську компанію Swarmer, яка розробляє ШІ-технології для роїв дронів. Стартова інвестиція через Oppenheimer Syndicate — $5000.

Синдикативні інвестиції у deftech — це форма колективного фінансування у стартапи, що розробляють технології для оборонної сфери: автономні системи, кібербезпеку, робототехніку. Зазвичай процес очолює лід-інвестор, який перевіряє деталі, узгоджує умови та запрошує інших приєднатися через платформи на кшталт AngelList, Syndicate чи спеціалізовані VC-фонди.

Євген Пилипець пояcнює, що інвестувати можливо у трьох формах: equity (акції), convertible notes (конвертовані ноти) і SAFE (проста угода про майбутні акції).

• Equity передбачає, що інвестор одразу отримує частку компанії та стає її співвласником. Такий формат обирають, коли стартап уже має зрозумілу оцінку й бізнес-модель.
• Convertible notes працюють як борг, що згодом перетворюється на акції. Зазвичай під час наступного раунду інвестицій. Формально інвестор спочатку надає компанії кошти у вигляді позики. Це зручно на ранніх етапах, коли оцінка компанії ще не визначена, але сторони готові швидко домовитися.
• SAFE (Simple Agreement for Future Equity) — спрощена угода про майбутню частку. Вона не створює боргового навантаження й не потребує складних юридичних процедур, тому часто використовується для перших інвестицій у молоду команду.

Попри обмежену пропозицію, попит на такі інвестиції відчутний. Як розповіли DOU в Sigma Software Labs, синдикати стали логічним продовженням їхньої екосистеми. Лише за кілька тижнів компанія отримала понад 800 заявок від інвесторів із 35 країн.

«Близько 70% інвесторів готові вкладати від $1000 до $5000, ще 14% — до $1000, решта планують більші чеки», — коментує інвестиційна директорка Sigma Software Labs та board member Defence Builder Дар’я Янієва.

Прибуток у венчурних угодах формується не шляхом дивідендів, а завдяки зростанню вартості компаній.

«Інвестор отримує частку через SPV [Special Purpose Vehicle — це спеціальна юридична компанія або фонд, створений для зручного інвестування в стартап — ред.], яка конвертується у наступних раундах. Зазвичай горизонт окупності становить кілька років і залежить від успіху стартапу», — додає Янієва.

Ризики тут є, адже не всі стартапи виживають. Янієва говорить, що більшість із них ризикові й можуть не злетіти, але ті, що виростають, можуть принести у кілька разів більший прибуток. Є й особливості оборонного сектору: закритість інформації, регуляторні обмеження та висока технологічна складність.

«Саме тому синдикати й екосистемні фонди важливі: вони первинно валідують команди, працюють безпосередньо з оборонними структурами й таким чином зменшують інформаційний розрив для інвестора. По суті, інвестор бере участь у високоризиковому сегменті, але через інструменти, максимально наближені до професійних стандартів венчурного ринку», — пояснює Дар’я Янієва.

Вона додає, що їхній портфель стартапів, у які можна інвестувати, наразі налічує 15 компаній, а до кінця року їхня кількість може перевищити 20.

«Деякі вже закрили раунди, інші ще залучають кошти — прямі інвестиції можливі. Йдеться про стадії pre-seed та seed», — пояснює експертка.

🟦 Яка ситуація з облігаціями

Через обмеження НБУ на виведення коштів за кордон, брак широкого спектру інвестиційних інструментів та відносно низький ризик, однією з найпопулярніших інвестицій в Україні залишаються облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За даними НБУ, з лютого 2022 року уряд залучив майже 1,852 трлн грн від їхнього продажу.

За словами фінансової планерки Лариси Мошківської, станом на 2025 рік ситуація з ОВДП залишається стабільною. Первинний і вторинний ринки показують середню дохідність близько 16,4% у гривні, тоді як доларові та єврові випуски приносять значно менше — приблизно 3,8% у доларах та 2–2,5% у євро.

Вона додає, що з урахуванням темпів інфляції ОВДП залишаються привабливим інструментом для збереження коштів на короткому горизонті — 1–3 роки.

«Темпи девальвації долара за останній рік суттєво сповільнилися, зважаючи на геополітичну ситуацію у США. На цьому тлі гривнева дохідність ОВДП була привабливішою, ніж доларова. А от із євровими випусками ситуація протилежна», — пояснює Мошківська.

З початку року курс долара в Україні справді змінився мінімально. У січні 2025 року він становив близько 42,2 грн, а на початку листопада — 42 грн. Тож заробити додатково на курсовій різниці, купуючи доларові ОВДП, не вийде. Євро ж, навпаки, відчутно зріс: з 43,3 грн у січні до 48,4 грн у листопаді 2025 року.

Сьогодні ОВДП залишаються найприбутковішим і водночас найнадійнішим інструментом для приватних інвесторів, адже гарантуються державою в повному обсязі.

«Ставки за облігаціями коливаються в межах 11,8–18,5% — це чиста дохідність, адже за ОВДП не сплачують податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (5%). З огляду на простоту придбання облігацій, такі умови стають дедалі привабливішими для громадян», — пояснює DOU керівник брокерського підрозділу ICU Андрій Величко.

Величко також наводить макроекономічні показники, що підтверджують стабільність ринку. За даними НБУ, курс долара станом на 29 жовтня 2024 року становив 41,3292 грн, а на 29 жовтня 2025-го — 42,0831 грн, тобто річна девальвація — лише 1,8%.

«За рік гривня майже не девальвувала, а за цей час можна було примножити капітал на 18,5%», — зазначає він. При цьому річна інфляція станом на кінець жовтня становить 11,9%. Навіть якщо врахувати інфляцію, гривневі облігації залишаються прибутковими.

Дохід з облігацій інвестор отримує завдяки купонним виплатам — це регулярні відсотки, які нараховуються протягом усього строку дії облігації.

Наприклад, якщо ви придбали ОВДП номіналом 1000 грн із купонною ставкою 15%, то щороку отримаєте 150 грн прибутку (виплати можуть надходити раз на пів року або раз на рік). Отримані кошти можна реінвестувати — тобто знову вкласти їх у нові облігації, щоб підвищити загальну дохідність.

Ризики купівлі ОВДП залишаються незмінними — виплати залежать від платоспроможності держави. Водночас Україна продовжує стабільно обслуговувати борг і випускати нові облігації протягом усіх років війни.

Якщо ви інвестуєте саме в гривневі ОВДП, варто стежити за темпами інфляції та девальвації гривні, щоб дохідність від ОВДП не знецінилася. Вибір облігацій залежить від цілей інвестора — передусім потрібно визначити валюту фінансової мети.

«Якщо мета — накопичити кошти для купівлі автомобіля чи нерухомості в Україні протягом 2–3 років, варто розглядати доларові ОВДП. Якщо плануєте витрати у гривні в межах 1–2 років — наприклад, ремонт, купівлю авто з салону чи нерухомості за державними програмами, — тоді доцільно обрати короткі випуски гривневих ОВДП», — радить фінансова планерка.

Придбати ОВДП можна у застосунках українських банків («ПриватБанк», monobank, «Ощадбанк» тощо), на сайтах або у застосунках інвестиційних компаній (ICU, «Універ»). Також можна купити облігації через «Дію», але в цьому випадку доступні лише військові ОВДП.

🟧 Досвід айтівців в інвестуванні

«Сума моїх первинних вкладень приблизно 2,8 млн грн». Анонімно, Senior Business Analyst

Наразі я керую двома портфелями. Технологічний: Apple (AAPL), Walt Disney (DIS), Market Vectors Gold Miners (GDX), Alphabet (GOOGL), Microsoft (MSFT), Netflix (NFLX), Visa (V).

Дивідендний: AbbVie (ABBV), Amazon (AMZN), Barrick Gold (B), Booking Holdings (BKNG), Citigroup ©, Chevron (CVX), Walt Disney (DIS), Fair Isaac (FICO), Johnson & Johnson (JNJ), Coca-Cola (KO), McDonald’s (MCD), MercadoLibre (MELI), Nvidia (NVDA), Realty Income (O), PepsiCo (PEP), Pfizer (PFE), Philip Morris (PM), Raytheon (RTX), Starbucks (SBUX), Schwab US Dividend Equity (SCHD), Uber (UBER).

Рідко купую нові акції — частіше докуповую чинні позиції. Перший портфель рухаю мінімально, докуповую лише за дивіденди. Наразі інвестую у другий, тому він більш різноманітний.

Чому саме ці акції? Спочатку сформувала технологічний портфель. Коли відкривала рахунок, мала консультацію з аналітиком, який, зважаючи на моє бажання мати портфель з невеликим відсотком ризику, запропонував кілька позицій.

Деякі (LIT, XLF, XLV) виявилися малоприбутковими, тож я їх продала. Інші, як NVDA, навпаки, стали дуже успішними

DIS не є технологічною компанією. Ця позиція з’явилася в портфелі, коли я навчалася торгівлі на фондовому ринку і вірила, що Дісней має потенціал зростати... а ще я їхні мультики люблю. Наразі приріст DIS у цьому портфелі становить 35%.

Другий портфель формувався пізніше. Консультант знову допоміг підібрати компанії — цього разу з фокусом на дивіденди. Я також додала власні ідеї: хотіла мати у портфелі відомі великі компанії, стійкі до змін, і диверсифікувала вкладення за сферами.

Пізніше почала експериментувати з короткостроковими позиціями (EBAY, NVDA), дрібними купівлями «по десятках» — так з’явилася 0,1 акції BKNG, а зараз маю вже цілу.

Перший портфель почала формувати у січні-лютому 2022 року, другий — у серпні 2023-го. У перший вклала близько ~$17 530: майже всю суму інвестувала протягом перших шести місяців. Надалі портфель не поповнювався. Я оперувала лише коштами, які надходили дивідендами або від продажу акцій.

У другий портфель вклала ~$42 223. Поповнювала його поступово з моменту формування, нарощуючи позиції поступово.

Поточна вартість портфелів:

• Перший — $40 179
• Другий — $55 570.

Приблизно $2500 з першого портфеля перевела у другий — це вже була реалізована дохідність. Планую надалі поповнювати чинні позиції. Наприкінці року перегляну портфель і, можливо, зроблю реорганізацію, позбувшись кількох позицій в другому портфелі. Не хочу мати надто багато дрібних активів — за ними важко постійно стежити.

«Купую ОВДП, але лише гривневі»

Обираю дисконтні та купонні — залежно від наявності та ціни на момент купівлі. Вкладаю вільну гривню: зручно, якщо потрібно швидко щось продати чи переказати. Усе роблю онлайн, без візитів до банку.

В ОВДП інвестую з травня 2022 року. Рахунок відкрила за рекомендацією друга. Облігації обираю за поточною ціною: якщо дисконтна — дивлюся на термін до погашення, якщо купонна — намагаюся придбати одразу після виплати купона. Термін погашення зазвичай обмежую одним роком з моменту купівлі.

Точно порахувати обсяг власних вкладень складно, адже дохід майже завжди реінвестую, збільшуючи капітал. Від початку інвестування сума первинних вкладень приблизно 2,8 млн грн.

Можу досить точно сказати, що з купонних виплат від початку інвестування отримала 489 400 грн.

Планую й надалі купувати ОВДП на вільну гривню: навіть за два місяці тримання вони дають відчутний приріст. Це гнучкий інструмент як для коротких, так і для довгих термінів.

«Щомісячно поповнюю портфель на €600». Анонімно, Data Analyst

Інвестую близько двох років — почала після проходження курсу «Прокачай фінанси».

Обрала ОВДП, бо ставка краща, ніж у депозитів, виплати регулярні, а прибуток не оподатковується. Головна перевага — можливість продати будь-коли, на відміну від депозитів. Конкретну суму прибутку не рахую. Загалом вклала близько 50 000 грн.

Акції:

• Nvidia — купила два роки тому, зараз +71%. Шкодую, що лише чотири акції.
• Apple — придбала у серпні, наразі +15%.
• Engie — виплачує приблизно 7% дивідендів.

Є й позиції в мінусі: Amazon, SoundHound.

Здебільшого інвестую в ІТ, ШІ та енергетичний сектор — це сфери, які мені зрозумілі та близькі.

Також маю ETF-фонди — туди інвестую регулярно, невеликими сумами щомісяця. У планах додати трохи золота до регулярного інвестплану.

Поки що заробити вдалося лише на ОВДП та дивідендах. Акції ще не продані, податки не сплачені, тож нинішні показники — лише теоретичні.

Загалом вклала близько €12 000 в акції та €15 000 в ETF. Щомісячно поповнюю портфель на €600, а його загальний приріст становить близько 5%.

«Хотів мати швидкий доступ до вкладень». Іван Козіков, військовослужбовець, Full Stack Developer

У 2024 році мені надійшли кошти за поранення, і я купив за них військові облігації. Я хотів мати швидкий доступ до вкладень і убезпечити їх від інфляції. Розглядав тоді депозит і ОВДП. Зрештою, використав два варіанти.

З мого досвіду: щоб отримувати відсотки від депозиту на такому ж рівні, як від облігацій, потрібно укладати договір щонайменше на рік без права дострокового розірвання. Крім того, якщо враховувати податки, відсоток депозиту буде нижчий від заявленого.

Тож досвід з облігаціями в мене успішніший. Тим паче їх можна продати в будь-який момент, якщо потрібні гроші. Нещодавно мені знадобилося 20 тисяч, і я продав кілька штук на маленькі відсотки.

Ось такими наразі є мої вкладення:

А який у вас досвід з інвестиціями — діліться у коментарях.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU