Кіберсили ЗСУ вже працюють, але їх досі нема «на папері». Хто зможе туди потрапити

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Проєкт закону про створення Кіберсил ЗСУ вже другий рік лежить у Верховній Раді. Та, схоже, історія наближається до фіналу: нова військова структура практично працює, має командування, а підрозділи готуються до злагодження. Залишилось зафіксувати вимоги до Кіберсил на рівні закону.

Координатором створення Кіберсил є Рада національної безпеки та оборони. DOU поспілкувався з представниками РНБО, Інституту дослідження кібервійни і співтворцями законопроєкту.

Ми з’ясували:

• Чим саме займатимуться Кіберсили і чи залучатимуть цивільних
• Для чого потрібен кіберрезерв
• Скільки платитимуть за вдалі кібероперації
• Де готуватимуть військовослужбовців Кіберсил
• Якими будуть вимоги до них
• Як Кіберсили допомагатимуть іншим родам військ
• За що критикують законопроєкт

🟢 Чим займаються Кіберсили

Кіберзлочинці завдавали шкоди українській цифровій інфраструктурі й до початку великої війни. У лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, ворожі хакери здійснили потужну DDOS-атаку на сайти низки українських держустанов, зокрема Міністерства оборони, Збройних сил, а також «Ощадбанку», «Приватбанку» і сервісу «Дія». Тогочасний міністр цифрової трансформації Михайло Федоров назвав цю атаку «найбільшою в історії України».

З початком повномасштабної війни ворожі кібератаки почастішали. Стало очевидним, що Україні потрібно завдавати ударів у відповідь. А щоб вони були дієвими, потрібна кіберрозвідка.

Кібервійною проти росії займаються різні спецслужби й армійські підрозділи, але для більшої ефективності й кращої координації цю роботу вирішили доручити окремому органу. 2024 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, але минув ще рік, перш ніж його взяли за основу. Зараз у законопроєкт вносять правки і готують до другого читання.

Кіберсили будуть органом військового управління у складі Збройних сил України. Вони проводитимуть розвідку в кіберпросторі, плануватимуть і втілюватимуть військові кібероперації, затверджені головнокомандувачем. У законопроєкті є й інші завдання Кібервійськ: захищати Україну в кіберпросторі, співпрацювати з НАТО та іншими державами у сфері кібербезпеки тощо.

До структури Кіберсил мають належати військово-навчальні й наукові освітні заклади, дослідницька інфраструктура кібероборони — лабораторії, полігони для виявлення й аналізу шкідливого програмного забезпечення тощо.

🔵 Що таке кіберрезерв

Основний склад Кіберсил — військовослужбовці. Їх залучатимуть до повного циклу планування і проведення військових операцій.

Також закон передбачає створення кіберрезерву. До нього залучатимуть цивільних фахівців на контрактній основі. Підписуючи контракт, цивільний фахівець стає резервістом Кіберсил, отримуючи статус і права військовослужбовця. Резервістів можуть разово залучати до проведення кібероперацій за наказом і у воєнний, і в мирний час. Якщо фахівець працює в цивільній компанії, командування Кіберсил повідомить його роботодавця про залучення до операції, і роботодавець повинен цьому сприяти. Долучатись до кібероперацій резервісти можуть як у військовій частині, так і в будь-якому іншому місці (не лише в Україні).

Кіберрезерв — це механізм гнучкого підсилення спроможностей основного складу Кіберсил і швидкого масштабування у пікові періоди.

«Резерв — це не спрощена форма участі, а зовсім інший формат обліку, підготовки, призову і служби людей, які володіють спеціальними навичками і знаннями в кіберсфері і хакінгу», — пояснює голова Інституту дослідження кібервійни Сергій Демедюк.

Співавтор законопроєкту про Кіберсили, народний депутат Олександр Федієнко розповів DOU, що філософія формування кіберрезерву полягає в залученні цивільних фахівців такого рівня, який державі не по кишені.

«Без залучення цивільних спеціалістів високопрофесійне опанування кібердомену неможливе», — доповнює Валерій Чуркін, координатор з питань цифровізації, ШІ та кібербезпеки в РНБО.

Ідея кіберрезерву спирається на досвід країн, які залучають цивільних ІТ-фахівців для актуальної експертизи й інновацій у війську, зокрема США (United States Cyber Command), Великої Британії (UK National Cyber Force) і Франції (Réserve de cyberdéfense).

Американська модель інтегрує резервістів у повноцінну військову структуру з можливістю брати участь в оборонних і наступальних операціях. Британська — акцентує на міжвідомчій координації та розвитку наступальних спроможностей. Французька — формалізує кіберрезерв як мобілізаційний ресурс із переважним фокусом на захисті державних систем.

Проблему в підході, обраному українськими законодавцями, бачить спеціаліст із кібербезпеки Володимир Стиран. У своєму блозі він написав, що для участі в кіберопераціях потрібні місяці або навіть роки інтенсивного навчання і практики. І після навіть піврічної перерви потрібно вчитися й занурюватись у процес наново. Тому, на думку експерта, із ефективним залученням цивільних резервістів до кібероперацій виникатимуть труднощі.

🟡 Скільки платитимуть кіберфахівцям

Військовослужбовці і працівники Кіберсил, які безпосередньо планують і проводять кібероперації, отримують підвищену оплату праці: їхні посадові оклади встановлюють із коефіцієнтом 1,8 від базового рівня для аналогічних посад в армії.

Для учасників успішних кібероперацій закон передбачає одноразову грошову винагороду, розмір якої залежить від рівня операції:

• 1 331 200 гривень — за стратегічні кібероперації, що запобігли збройній агресії (за рішенням президента України);
• 332 800 гривень — за стратегічні або оперативні дії проти військових цілей ворога чи на підтримку союзників (за рішенням Головнокомандувача ЗСУ);
• 83 200 гривень — за успішні операції, проведені підрозділами Кіберсил (за рішенням їхнього командира).

Оскільки прожитковий мінімум щороку змінюється, то вказані суми актуальні станом на 1 січня 2026 року.

Спеціаліст із кібербезпеки Володимир Стиран прогнозує, що така мотиваційна сітка спонукатиме фахівців виконувати стратегічно менш важливі кібероперації, за які можна швидко відзвітувати й отримати винагороду. Тоді як найважливішими й найдієвішими він вважає операції кіберзбору, які забезпечують Сили оборони розвідданими. А це операції, які не закінчуються ніколи. Тому експерт побоюється, що учасники кібероперацій або затягуватимуть їхнє виконання, щоб отримувати винагороду щомісяця, або уникатимуть складних і тривалих завдань.

Приклад вдалої, але тривалої кібероперації ворога наводить Олександр Федієнко: це атака на «Київстар», коли росіянам вдалося проникнути до системи і певний час збирати дані, залишаючись непомітними.

«У кібердомені головне — проникнути у простір противника і зібрати там інформацію, а не просто все зруйнувати», — говорить народний депутат.

🟠 Як і де готуватимуть «кібербійців»

Потенціал для підготовки «кібербійців» співрозмовники DOU оцінюють по-різному. Сергій Демедюк вважає, що Україна має навчальний ресурс. Кадровий, технологічний і науковий потенціал формувався з 2014 року і значно посилився після 2022-го. Він дозволить оперативно перерозподілити функціональність навчальних центрів і підрозділів, найняти викладачів і науковців, створити цілісну екосистему підготовки і R&D.

Валерій Чуркін з РНБО зауважує, що в Україні спеціалістів Кіберсил готуватимуть навчальні підрозділи — кафедри деяких військових вишів. Однак цього недостатньо — як кількісно, так і якісно. Власних навчальних закладів новостворені Кіберсили не мають. Наразі в структурі служать випускники і військових, і цивільних вишів.

На початковому етапі до Кіберсил залучатимуть не тільки спеціалістів із цивільного сектору на військову службу, а й переводитимуть до структури тих, хто вже служить у війську.

«Були приклади, коли надкваліфікованих людей мобілізували на посади водіїв, стрільців, снайперів, гранатометників, зв’язківців, — коментує DOU співрозмовник зі ЗСУ, який побажав зберегти анонімність. — Така висока кваліфікація була, м’яко кажучи, надмірною для їхніх посад. Але вона вкрай необхідна в Кіберсилах. Таких спеціалістів переводимо, однак вирішальним чинником є мотивація».

Сергій Демедюк звертає увагу, що закон передбачає можливість державно-приватної взаємодії і співпраці: Кіберсили зможуть залучати до підготовки своїх операцій ІТ-компанії з приватного сектору.

Проте приватні компанії зможуть лише консультувати, вчити спеціалістів, створювати системи з виявлення кіберзагроз і запобігання їм. Залучати їх безпосередньо до проведення кібероперацій не дозволяють і закон України, і норми міжнародного права. Юрист Іван Щеглаков пояснює:

«Участь приватної ІТ-компанії у кіберопераціях — наприклад, проведенні атак на російські сервери, — може наражати таку компанію на значні ризики: її офіс з поглядц міжнародного гуманітарного права може розглядатись не як цивільний об’єкт, а як законна військова ціль. Найімовірніше, саме з цих причин законодавець не передбачає можливості залучення приватних компаній до прямої участі в кіберопераціях».

🟡 Якими будуть вимоги і чи можна зараз потрапити до Кіберсил

Вимоги до військовослужбовців Кіберсил будуть такими самими, як до всіх інших, але з обов’язковим знанням кібердомену. Наші співрозмовники зауважують, що до спеціальних вимог належать:

• професійна компетентність,
• дисципліна безпеки,
• допуски до державної таємниці,
• психологічна стійкість
• здатність працювати в умовах високої відповідальності.

Кіберрезервісти проходитимуть професійно-психологічний відбір, а їхні знання й навички оцінюватимуть за затвердженими стандартами. Координатор з кібербезпеки в РНБО каже, що планують залучити ІТ-спеціалістів рівня Senior/Lead різних спеціальностей, стеків, мов, напрямів.

Детальніші вимоги, умови служби і відмінність у задачах, які ставляться основному складу й кіберрезерву, за словами Олександра Федієнка, пропишуть у підзаконних актах після ухвалення закону.

Після ухвалення закону відкриють трек через рекрутингові центри, розповідає DOU Валерій Чуркін. Саме через них до Кіберсил зможуть долучитися фахівці. Нині, за його словами, в Кіберсили можуть перевести з підрозділів ЗСУ в індивідуальному порядку. DOU буде стежити за набором команди і напише, щойно він стартує.

🔴 Командир Кіберсил: хто він

Командування Кіберсил фактично сформоване, і є офіцер, який виконує обов’язки командувача, повідомив DOU Валерій Чуркін. На його думку, нині добре сформована початкова команда Кіберсил.

«Я переконаний, що очолювати Кіберсили має професійний військовий-технократ, аналітик, спеціаліст із глибоким розумінням як військової справи, так і новітніх технологій кібердомену. В нього має бути здатність організовувати й координувати військові кібероперації будь-якого спрямування, в тому числі із залученням інших видів і родів військ або інших структур Сил оборони», — каже наш співрозмовник.

🟠 Кіберсили вже існують. Навіщо потрібен закон

План формування підрозділів Кіберсил уже складений і його виконують, кажуть в РНБО. Паралельно триває робота над удосконаленням законопроєкту № 12349 про створення Кіберсил. Унормувати роботу новоствореної структури варто з кількох причин.

Визначення функцій. Різні структури Сил оборони вже мають кіберспроможності й демонструють добрі результати, але, за словами Сергія Демедюка, їхня проблема — не у браку людей чи досвіду, а в розпорошеності, відсутності єдиної вертикалі управління, дублюванні функцій. Закон систематизує спроможності Кіберсил у складі армії, чітко визначить завдання, компетенцію і механізми управління.

«Організаційна готовність залежатиме від того, як чітко будуть розмежовані функції Кіберсил та інших суб’єктів національної системи кібербезпеки, від швидкості ухвалення підзаконних актів і комплектування штатів», — коментує фахівець.

Синхронізація. Кіберпідрозділи Служби безпеки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Кіберполіція тощо — це не те саме, що Кіберсили. За словами Олександра Федієнка, іноді різні інституції «змагаються» між собою в кібердомені замість протидії ворогу. На його думку, із узаконенням Кіберсил з’явиться командування, яке синхронізує проведення кібероперацій.

Як наголошують наші співрозмовики, кіберспроможності вже є у різних складових сектору безпеки і оборони, і кожна з них має свою компетенцію. Але там, де йдеться про військові кібероперації, саме Кіберсили будуть визначеним центром планування і проведення.

Захист «кібербійців». НАТО визнало кіберпростір пʼятим середовищем ведення війни (після суші, моря, повітря і космосу). Отже, людям, які беруть участь у кіберопераціях, потрібен захист і гарантії. За словами Олександра Федієнка, закон передбачить механізм, за яким кіберрезервісти, які не є військовослужбовцями, отримають захист як комбатанти. Це може допомогти у випадках, якщо росіяни зберуть інформацію про наслідки й учасників кібероперації, ідентифікують їх і підуть до Міжнародного кримінального суду, аби звинуватити громадян України.

Співрозмовники DOU прогнозують, що тиск на Кіберсили зростатиме. Це спричинить навіть не формальна поява Кіберсил, а їхня спроможність у кіберпросторі.

«Що ефективнішими вони будуть, то активніше ворог працюватиме по персоналу, інфраструктури, ланцюгах постачання, кадрових і освітніх процесах, а також по публічному сприйняттю, — коментує він. — Спроби вербування, соціальна інженерія, фішинг та інформаційні кампанії проти Кіберсил в умовах тривалої кібервійни — радше норма, ніж виняток», — каже Демедюк.

На думку голови Інституту дослідження кібервійни, структура буде готовою до атак тоді, коли з’явиться чітка вертикаль управління, зрозумілі повноваження, внутрішній безпековий контур і здатність масштабувати спроможності без втрати керованості.

🟢 Як виглядатиме взаємодія з іншими військами

Докладних механізмів майбутньої взаємодії, звісно, не розкривають. За словами Валерія Чуркіна з РНБО, процес взаємодії з іншими військами відрізняється лише середовищем, у якому ведуться бойові дії. Кіберсили працюють у кібердомені — технологічному середовищі, призначеному для обробки, передавання й зберігання інформації.

Тож взаємодія Кіберсил із іншими військами буде інформаційною. Вони отримуватимуть і передаватимуть іншим підрозділам Сил оборони розвідувальну або бойову інформацію, узгоджуватимуть із ними час, мету і місце проведення кібероперацій, якщо така координація буде необхідною.

Кіберсили також візьмуть на себе загальну організацію й контрольні функції щодо кібербезпеки. Остаточні рішення щодо цього залишаються за законодавцем і керівництвом, однак співрозмовник з РНБО вважає, що це не стосуватиметься кібербезпеки в бригадах: за неї вже відповідають спеціальні люди в самих бригадах.

В РНБО планують і співпрацю Кіберсил із НАТО, але лише у сфері кіберзахисту, а не наступальних спроможностей.

Частину народних депутатів непокоїть дублювання функцій Кіберсил та інших підрозділів. Наприклад, під час голосування в першому читанні депутат партії «За майбутнє» Сергій Рудик звернув увагу на те, що з 2021 року в Україні існують Війська зв’язку й кіберзахисту. Чи не можуть вони виконувати завдання, передбачені законопроєктом для Кіберсил?

Олександр Федієнко пояснює, що функція Військ зв’язку й кіберзахисту — захищати цифрову інфраструктуру Збройних сил України. Активні дії чи розвідка в кіберпросторі ворога не входить у їхні завдання.

Наразі законопроєкт проходить етап узгодження правок у профільних комітетах. Після висновку експертної групи Верховної Ради та розгляду правок на пленарному засіданні документ винесуть на друге читання.

Частина запропонованих змін, які вже погодив профільний комітет, стосуються завдань Кіберсил ЗСУ. Згідно з ними Кіберсили не займатимуться безпосередньо кіберзахистом. Натомість їхнім завданням буде організація та забезпечення умов для захисту систем електронних комунікацій та управління технологічними процесами.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!