Що нового треба знати про повістки, відстрочки і QR-код у застосунку «Резерв+»
До 16 липня кожен військовозобов’язаний повинен оновити свої контактні дані через застосунок «Резерв+», ЦНАП або територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Далі ж для уточнення персональних даних чи проходження військово-лікарської комісії людину можуть викликати у ТЦК повісткою. Розповідаємо разом з юристами, що змінилося у цьому контексті.
Яка повістка вважається врученою, чи можна від неї відмовитися, яка відповідальність чекає на порушників законодавства. А також — яку інформацію можна буде зчитувати через QR-код у застосунку «Резерв+» після 18 червня, чому відстрочки тепер надаватимуть на три місяці і як змінилася процедура подання документів.
Яка повістка вважається врученою
До ухвалення нового закону, діяло таке правило: повістку вручали військовозобов’язаному лише особисто й під підпис (тут можна звернутися до додатку цієї постанови та позиції суду).
Проте нині ситуація змінюється: повістка може бути як особисто вручена під підпис, так і надіслана рекомендованим або цінним листом. Повістка, надіслана поштою, теж вважатиметься врученою, навіть якщо людина її не забере з відділення. Це закріплює чинна постанова Кабміну № 560 від 16 травня.
Відколи документи можуть надсилати поштою
Про те, що територіальні центри зможуть надсилати документи поштою, вперше згадали у законопроєкті 10449, який згодом був ухвалений і набрав чинності, розповідає юрист Роман Кичко. У законі з’явилося нове поняття «вимога», а Кодекс адміністративного судочинства доповнили новою статтею — 283.
«Ця стаття визначає, як може діяти ТЦК та СП, якщо людина не оновлює дані. За новою нормою територіальний центр спочатку надсилає поштою вимогу оновити дані, а якщо людина цього не робить, не реагує на вимогу — звертається із позовною заявою до суду, який тимчасово обмежує право на керування автомобілем.
Тобто вимога була єдиним документом, який міг бути вручений поштою військовозобов’язаному, навіть якщо документ не забрали з відділення.
Вона не підміняла собою повістку і мала використовуватися як передумова для звернення ТЦК та СП з позовом до суду.
Наразі ж механізм надсилання і вручення вимоги та повістки фактично однаковий, оскільки разом з новим законом про мобілізацію набула чинності й постанова № 560».
Який діятиме механізм надсилання повістки
Повістку надсилатимуть на фактичну адресу проживання людини, якщо вона оновила дані до 16 липня. Якщо ж вона не оновила дані, відповідно до закону, то повістку надішлють на зареєстровану або задекларовану адресу.
Підпис про вручення повістки не вимагатиметься. Належним підтвердженням і датою оповіщення про виклик у ТЦК буде (пункт 41 постанови № 560):
- день отримання поштового відправлення (підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати відправлення або ж день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (якщо ця людина не повідомила ТЦК та СП іншої адреси свого місця проживання).
При цьому повістка, надіслана поштою, може містити виклик на прибуття у ТЦК щонайменше через 14 днів. Наприклад, якщо повістку відсилають 1 серпня, то людину чекатимуть у територіальному центрі не раніше як 15 серпня.
«Після оновлення даних на адреси, які зазначили люди в „Резерв+“ чи ЦНАПі, можуть надходити повістки про виклик військовозобов’язаних, наприклад для проходження військово-лікарської комісії. Умовно, ви проходили ВЛК шість років тому, оновили дані в „Резерв+“, і далі ТЦК може надіслати повістку на медогляд, про це йдеться в пункті 34», — коментує юрист АО «Парадігм» Іван Щеглаков.
Відповідальність за порушення правил військового обліку
Якщо не оновити дані. Якщо людина не оновить контактні дані до 16 липня, її зобов’яжуть сплатити штраф від 17 до 25,5 тисячі гривень. Штрафи накладатимуть упродовж трьох місяців з моменту виявлення правопорушення, але не пізніше як через рік з моменту його вчинення. Також військовозобов’язаного, який порушує закон, може затримати Національна поліція та доставити у ТЦК та СП. Якщо ж людину не вдається знайти й доставити у територіальний центр — за рішенням суду можуть обмежити її права на користування авто.
Якщо не з’явитися за повісткою. Незалежно від того, оновила людина контактні дані чи не оновила, якщо вона не з’явилася у ТЦК та СП за повісткою, її чекає та сама адміністративна відповідальність. Таку людину зобов’яжуть сплатити штраф від 17 до 25,5 тисячі гривень. Також військовозобов’язаного, який порушує закон, може затримати Національна поліція та доставити у ТЦК та СП. Якщо ж людину не вдається знайти й доставити у територіальний центр — за рішенням суду можуть обмежити її права на користування авто.
Скільки разів людина може сплачувати штраф. За одне й те саме правопорушення може бути лише один штраф, пояснює юрист Іван Щеглаков. Проте не оновлення даних і неявка за повісткою — це вже два правопорушення. Тому кількість штрафів залежить від кількості правопорушень, які вчинила людина.
Законом не обмежена кількість штрафів, кожна неявка за новою повісткою дає підстави для санкції, зауважують юристи.
Якщо говорити про обмеження права керування автомобілем, то в законі вказано, що цьому має передувати притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Яка процедура. За законом, постанову про адміністративне правопорушення складає керівник відповідного ТЦК та СП. Її повинні вручити людині або особисто (під особистий підпис), або надіслати поштою впродовж наступних трьох днів (стаття 285).
Протягом 10 днів з дня винесення постанови вона стає обов’язковою для виконання. За цей час людина її може оскаржити. У такому разі документ не набирає чинності, поки триває судовий розгляд. Штраф треба сплатити протягом 15 днів з дня, коли людина отримала постанову. Зазвичай у документі вказують розмір штрафу, а також реквізити для його сплати. Оплатити штраф можна у відділенні будь-якого банку за реквізитами або через онлайн-банкінг.
Якщо людина не виконала свій обов’язок, постанову можуть надіслати до виконавчої служби для арештування її банківських рахунків і іншого майна.
Які сьогодні є повістки і хто їх може вручати
Раніше у законах, які дотичні до військового обліку та мобілізації, не було чіткого переліку повісток. Види повісток визначали на основі документів, які видавали військовозобов’язаним. Однак з ухваленням нової постанови з’явився і перелік.
Отож які повістки сьогодні можуть вручити (пункт 27 постанови):
- повістка на уточнення персональних даних, даних військово-облікового документа з реєстру «Оберіг».
- повістка на проходження медкомісії, щоб отримати висновок, чи придатна людина для військової служби.
- повістка про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Її вручають після медичної комісії придатній до службі людині. Цю повістку ще називають «бойовою», «повісткою на відправку».
Також одне із нововведень — змінився перелік тих, хто може вручати повістку. Тепер він має такий вигляд (пункт 31):
- уповноважені представники ТЦК;
- представники органів місцевої влади;
- керівники підприємств;
- СБУ і розвідувальні органи (але вони можуть вручати лише тим, хто у них стоїть на обліку).
Раніше таке зобов’язання було в ТЦК і СБУ, а ось у місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування схожих повноважень не було, зауважують юристи.
Крім того, у законодавстві вказано, що вручати повістки мають право лише ті працівники ТЦК, яким видано для цього відповідні службові посвідчення.
Чи можна відмовитися від повістки
Загалом процес вручення повістки працівник ТЦК або поліцейський має фіксувати на відео.
Якщо людина відмовляється від повістки, представник ТЦК складає акт відмови та оголошує його людині. Водночас поліцейський, який супроводжує групу оповіщення, має затримати і доставити людину до територіального центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Процес відмови теж фіксують на відео.
Інші нововведення: «Резерв+» і відстрочки
Про військово-обліковий документ. Відтепер військово-обліковий документ буде єдиним для всіх. Тобто «приписних» більше не видаватимуть, у всіх військовозобов’язаних буде документ єдиного взірця. Новий ВОД не буде у форматі книжечки. Його оформлюватимуть на папері формату А5, він міститиме фотокартку власника документа, відбиток печатки ТЦК та СП. Нова форма ВОД затверджена додатком до постанови № 560.
Військово-облікові документи старого зразка залишаються чинними. Тобто якщо у людини військовий квиток у вигляді книжечки, заміняти його на нову форму немає потреби. Але така опція теж є.
Про «Резерв+» і зобов’язання носити з собою ВОД. Про обов’язок носити з собою військово-облікові документи та пред’являти на вимогу уповноваженого представника ТЦК та СП, поліцейського або прикордонника, йдеться у статті 22 закону. Якщо у людини немає військово-облікового документа, вона несе таку саму відповідальність як за не оновлення даних чи неявку за повісткою. Йдеться про штраф, затримання і обмеження на керування транспортним засобом.
«Це таке саме порушення мобілізаційного законодавства. Штраф на місці людині навряд чи випишуть, оскільки не будь-який представник ТЦК може складати постанови про адмінправопорушення. Тому, найімовірніше, людину доставлять в ТЦК і вже там складуть постанову про накладення штрафу», — пояснює юрист Іван Щеглаков.
Також у постанові згадано про створення електронного військово-облікового документа. 18 червня він з’явиться в застосунку «Резерв+». Електронний документ матиме таку ж юридичну силу, як паперовий. Якщо у людини буде електронний документ, носити з собою паперовий не буде потреби.
Чинність електронного військово-облікового документа можна буде перевірити через QR-код. За ним представники ТЦК та СП бачитимуть таку інформацію (постанова 559):
- прізвище, ім’я, по батькові;
- дата народження;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- окремий номер запису в реєстрі «Оберіг»;
- відомості про результати ВЛК;
- відомості про наявність відстрочки чи бронювання;
- військове звання;
- військово-облікова спеціальність;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
- відомості про виконання військового обов’язку;
- відомості про військовий облік;
- відомості про звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції;
- дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Ще у законі йдеться, що процес перевіряння документів теж фіксуватимуть на відео — з 17 липня (ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Про відстрочки. Як розповідає юрист Іван Щеглаков, раніше законодавство не містило чіткого переліку документів, які були потрібні для оформлення відстрочки. Крім того, сама процедура не була достатньо деталізована, не були зафіксовані терміни для розгляду документів чи терміну самої відстрочки.
«А тому нерідко люди думали, що для підтвердження права на відстрочку достатньо носити з собою, умовно, студентський квиток чи довідку, видану МСЕК або іншою структурою», — зауважує юрист Іван Щеглаков.
Відповідно до нового закону відстрочку можуть надавати лише ТЦК та СП, зауважує юристка Анна Гукова зі Stalirov&Co. Підстави для отримання відстрочки викладені у статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а процедура подання, розгляду, вимоги до документів — у пунктах
Який вигляд матиме процедура подання документів на відстрочку:
- ТЦК та СП створюють комісію.
- Військовозобов’язані, які мають підстави для відстрочки, подають заяву (додаток 4) і документи на ім’я голови комісії.
- Заяву реєструють.
- Комісія розглядає заяву протягом семи днів (можуть робити запити до державних органів для перевірки даних та/або користуватись реєстром «Оберіг»).
- Після розгляду або надають відстрочку, або відмовляють у цьому.
- Видають протокол про рішення.
- Людину інформують телефоном, імейлом або поштовим листом наступного дня після ухвалення рішення.
- Якщо рішення позитивне, людині надають довідку із зазначенням строку відстрочки (додаток 6).
- Якщо рішення негативне, письмово повідомляють (додаток 7). Його можна оскаржити в судовому порядку.
Терміни. Відстрочку надають на термін дії законних підстав для неї, але не більше як на три місяці. Наприклад, якщо у студента завершується навчання через півтора місяця, то відстрочку дають на цей час.
Відстрочку можуть надати не більше як на термін проведення мобілізації, тобто не більше як на три місяці, згідно з Указом президента. Умовно, якщо у студента навчання триватиме ще рік, то відстрочку дадуть на три місяці, твердить юристка Анна Гукова.
Загалом законом передбачено, що відстрочка (за винятком підстав для осіб з інвалідністю і родичів тих, хто загинув в АТО або зник безвісти, членів сімей Героя України посмертно), продовжуватиметься автоматично за допомогою реєстру «Оберіг». Для продовження відстрочки потрібно буде подати заяву в ТЦК та СП — у паперовій або електронній формі (якщо у застосунку «Резерв+» з’явиться така функціональність), кажуть юристи.
Якщо ТЦК та СП за реєстром «Оберіг» не зможе перевірити підстави для відстрочки, людині треба буде надати відповідні документи.
«На практиці поки що автоматичне продовження не діє, оскільки у реєстру немає відповідної функціональності. Окрім того, Кабмін не деталізував процедуру надання відстрочки в електронній формі», — зауважує юрист АО «Парадігм» Іван Щеглаков.
Також важливо, що протягом розгляду заяви на відстрочку — а це сім днів — людина не підлягає направленню на ВЛК.
У заброньованих від мобілізації діє окрема процедура для відстрочки, за якою «бронь» надають на пів року.
Дякуємо за рев’ю матеріалу Валерії Петракій, адвокатці в АО «ПАРАДІГМ», і юристці Анні Гуковій зі Stalirov&Co.
Найкращі коментарі пропустити