Повернення з війни. Як компанії прийматимуть демобілізованих айтівців та що про це кажуть самі армійці з IT

Чимало українських айтівців від початку агресії рф взяли зброю до рук і захищають державу на фронті.

Ми поцікавилися в IT-компаній, як саме вони готуються до демобілізації своїх колег, опитали кількох айтівців у ЗСУ про те, що б вони хотіли бачити від своїх роботодавців по поверненні з війська, і разом з юристами розібралися, чи зобов’язані компанії підтримувати айтівців після демобілізації.

🧮 Що пропонують компанії

Ми запитали ІТ-компанії, чи є у них спеціальні програми для фахівців, які повертаються з фронту: наприклад, оплата послуг психотерапевтів, лікування для поранених бійців, спеціальні програми реінтеграції.

Нині більшість з них можуть лише припускати, чого насправді потребуватимуть їхні співробітники після демобілізації, втім уже роблять ставку на психологічну підтримку та обізнаність решти колег, як поводитися поруч з людьми, що повернулися з фронту.

В ЕРАМ уже є демобілізовані співробітники, але їх небагато. Крім того, фахівці, які звільнені з військової служби, перебувають на лікуванні або реабілітації та ще не повернулися до проєктної роботи.

Проте, зазначають у компанії, до повернення своїх колег з фронту вже готуються, зокрема спираючись на досвід взаємодії з фахівцями, які раніше брали участь в АТО.

«У нас діє сервіс постійної психотерапевтичної підтримки для співробітників. Ним можуть користуватися і колеги, які перебувають у зоні бойових дій або повертаються звідти. А частина тренерів-фасилітаторів компанії пройшла курс з подолання стресу, пов’язаного з війною, та наслідків травматичних подій. Ми поширюватимемо ці знання в компанії», — кажуть в EPAM.

У команді провели спільний з Veteran Hub тренінг про особливості роботи з ветеранами й готуються співпрацювати з іншими організаціями, які знаються на темі адаптації та спілкування з людьми, які отримали бойовий досвід.

«Сьогодні ми маємо певну кількість ресурсів для психологічної підтримки ветеранів. Проте розмірковуємо над додатковими програмами», — кажуть в ЕРАМ.

В ELEKS станом на січень 2023 року 47 фахівців захищають країну в лавах ЗСУ.

Усі колеги та їхні рідні можуть отримати психологічну допомогу через спеціально створений центр усередині компанії. Цьогоріч ELEKS починає співпрацювати з центром «Атлант», що опікується психологічною реабілітацією військових.

А фахівчиня компанії, психотерапевтка Юлія Подлєснова проводитиме серію семінарів для команди про адаптацію військових до сімейного та робочого середовища, а також про комунікацію з армійцями у відпустці, демобілізованими або пораненими солдатами.

«Для елексівців, рідні й близькі яких перебувають у ЗСУ, працює наш психологічний центр, у межах якого ми проводимо ефіри з психологами. 2022 року діяли групи підтримки, які незабаром знову запрацюють. Ми розуміємо, що робота з близькими та друзями військових — частина адаптації та інтеграції наших захисників і захисниць», — кажуть у компанії.

Колегам-військовим, які отримали поранення, компанія надає фінансову та юридичну підтримку, допомагає з організацією лікування та/або реабілітації. За запитом PM або HR і згодою родичів фахівця ELEKS дбає про психологічну підтримку й для родичів пораненого.

У SoftServe близько 250 спеціалістів захищають країну. Доки вони на фронті, компанія продовжує виплачувати їм щомісячну винагороду та зберігає за ними місце. Продовжує діяти корпоративне страхування, гаряча лінія психологічної допомоги тощо.

«Ми розуміємо, що після повернення з війни наші колеги матимуть нові потреби. Тому вже зараз працюємо над програмою реінтеграції та додаткової підтримки», — розповідають у компанії.

У Sigma Software на цей час не мають спеціальних програм для демобілізованих співробітників.

«Але ми уважно ставимося до кожного індивідуального запиту. Психотерапія, як і медичне обслуговування, доступні за програмою страхування, яка діє для мобілізованих спеціалістів», — кажуть у компанії.

У Ciklum цьогоріч обіцяють приділити додаткову увагу ініціативам з інтеграції ветеранів у компанію. Для співробітників же запланували вебінари з комунікації тощо. Також тут думають над можливостями для працевлаштування ветеранів.

«Створення робочих місць і доступ до навчання — це передумови для працевлаштування ветеранів. Не менш важливими є сприятливе оточення та всеохопна підтримка на робочому місці. Робота в команді, яка розуміє особливості ресоціалізації, допоможе швидше й легше повернутися до цивільного життя», — кажуть у компанії.

Для співробітників, які нині перебувають на військовій службі, тут у повному обсязі зберігають доступ до медичного страхування і програми підтримки ментального здоров’я.

❓ Також ми запитали, чи мають компанії спеціальні ІТ-курси для військових, або ж чи будуть військовослужбовцям, які хочуть навчитися ІТ-спеціальності, виділяти місця на загальних корпоративних курсах компаній.

Більшість компаній не мають схожих проєктів, але міркують, як активніше залучати ветеранів до чинних навчальних програм.

«Наші спеціалісти-волонтери вже навчали основ тестування ветеранів АТО/ООС і членів їхніх родин. Зараз ми думаємо над схожими проєктами», — кажуть в EPAM.

Подібний досвід описують і в ELEKS: у 2015 і 2017 роках у компанії проводили три окремих навчальних кемпи для учасників та учасниць ATO, де вони вивчали основи програмування, англійську мову та працювали з психологами. Деякі випускники цих академій залишилися з компанією і досі там працюють. В ELEKS міркують над проведенням таких академій у майбутньому, спираючись на попередній досвід.

У SoftServe військові чи ветерани нині можуть отримати стипендію для талановитих початківців, яку запровадили торік. 20% місць на кожному платному курсі в SoftServe Academy виділені для різних категорій осіб, які можуть претендувати на безплатне навчання.

Торік благодійний фонд компанії «Відкриті очі» спільно з Львівською політехнікою відкрили центр «Ветеранська служба». Він допомагає ветеранам, членам їхніх сімей інтегруватись в освітній процес.

«Ті студенти/військові, які оберуть ІТ-напрям, матимуть змогу співпрацювати з нашою компанією та менторами», — кажуть у компанії.

У Sigma Software думають створити курс для військових. «У нас вже був досвід, коли три студенти-військовослужбовці навчались на наших безплатних курсах. Будемо й далі залучати охочих військових», — кажуть у компанії.

У GlobalLogic планують підтримувати проєкт з реінтеграції ветеранів Veterano Cyber Cluster, де ментори й тренери компанії допомагатимуть військовим опановувати кібербезпеку. Також хочуть відкрити стажування для учасників.

Ciklum у жовтні минулого року спільно з платформою Prometheus запустили безплатний курс з Front-end розробки для військовослужбовців.

🦸‍♂️ Що прагнуть бачити військові-айтівці

Айтівець у лавах ЗСУ, який побажав залишитися анонімним, вважає, що важливо надавати психологічну допомогу демобілізованим і закладати додатковий час на їхню інтеграцію в робочий процес.

«Багато людей повернеться додому з психологічними травмами. Я вважаю, що традиційний процес наймання може не спрацювати з деякими колишніми військовослужбовцями.

Наприклад, людина довго була офіцером, звикла віддавати накази. А потім влаштовується мідлом в ІТ-компанію, де не можна звертатись до людей як в армії.

Буде супер, якщо в найманні демобілізованих братиме участь психолог, а компанія за запитом пропонуватиме програми адаптації», — каже він.

Також, за словами співрозмовника DOU, військові переймаються тим, щоб після перемоги України про них «не забули» й не повторилася історія часів АТО/ООС, коли воїнам «радили» навіть не казати на співбесідах, що вони брали участь у бойових діях.

Юридична довідка

Ми поцікавилися у юристів, що робити, якщо компанія відмовляється наймати ветерана не через його некваліфікованість, а саме через його участь у бойових діях.

За словами юриста Валерія Сталірова, такі дії компанії можна розцінювати як дискримінацію, тобто ситуацію, за якої людина за ознакою минулого професійного/військового досвіду зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами та свободами в будь-якій формі.

Право на працю гарантоване нашою Конституцією. Відповідно до Основного закону, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України, всі люди, незалежно від їхніх певних ознак, мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.

Щодо питань дискримінації та її заборони у будь-якій формі в Україні є окремий закон — «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Якщо айтівець стикається з дискримінацією (за ознакою проходження військової служби або з будь-яких інших причин), він має право:

  1. звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який/яка розглядає звернення осіб з питань дискримінації;
  2. звернутися до суду з відповідною позовною заявою щодо компанії-порушника.

При цьому наш співрозмовник, який проходить службу в ЗСУ, відзначив зусилля компаній для допомоги Україні — вони багато донатять, проводять тренінги та курси для співробітників, включно з навчанням тактичної медицини. До цього, на його думку, не зайвими були б курси з поводження зі зброєю та стрільби у тирі.

Інший співрозмовник DOU, який тимчасово виконує обовʼязки командира підрозділу, Роман з 18-річним досвідом роботи в IT вважає, що більшість компаній докладають достатньо зусиль до коректної взаємодії з військовими. До того ж відсоток мобілізованих айтівців, на його думку, «мізерний», якщо порівнювати з кількістю фахівців ринку.

«Я не очікую якихось проблем з демобілізацією, яка до того ж відбуватиметься не одномоментно», — каже він.

Щодо ІТ-курсів для військовослужбовців та наймання армійців після демобілізації Роман зазначає: «Є курси, які закривають потреби компаній та ринку. Якщо на них ідуть військові після демобілізації (такі, що не працювали раніше в ІТ) та успішно їх проходять — вони знайдуть себе у цій галузі, якщо не проходять — знайдуть себе деінде. Некоректно впроваджувати преференції за статусом військовослужбовців, як і за будь-якими іншими статусами, нерелевантними до роботи.

Я особисто наймав військових, які успішно проходили співбесіди, і відмовляв тим, хто погано показав себе на інтерв’ю. Я вважаю, що ІТ-індустрія — майже єдина, де не має бути квот, все повинно визначатись кваліфікацією», — каже він.

📝 Що мають забезпечити ІТ-компанії своїм ветеранам за законом

Розібратися з юридичними зобовʼязаннями компаній перед мобілізованими та звільненими від армійської служби нам допоміг Валерій Сталіров, директор юридичної фірми Stalirov&Co, що спеціалізується на IT-праві.

Основний закон, що регулює питання щодо прав військовослужбовців, — «Про військовий обов’язок та військову службу».

За статтею 39 цього закону військовослужбовці під час воєнного стану (як мобілізовані, так і законтрактовані) користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України.

Згідно з даними аналітики DOU, 87% айтівців працюють як ФОПи. Тобто ІТ-компанії взаємодіють з більшістю спеціалістів за ФОП-моделлю. У такому разі айтівці не є штатними працівниками компанії, не пов’язані з нею трудовими відносинами, тож положення трудового законодавства тут не діють.

На практиці це може означати лише те, що ІТ-компанія та ІТ-спеціаліст юридично є самостійними, незалежними одиницями і в разі мобілізації такого спеціаліста компанія не має перед ним жодних зобов’язань, передбачених трудовим законодавством.

Тоді мобілізовані можуть розраховувати лише на внутрішню політику ІТ-компанії, її сумлінність і бажання підтримати спеціалістів, які захищають Україну.

Айтівці, працевлаштовані як ФОПи, набагато менше захищені з погляду трудових прав, ніж співробітники, які працюють за трудовим договором. При цьому багато компаній виплачували айтівцям у ЗСУ повні або часткові компенсації у 2022 році.

І лише 6% айтівців оформлені на роботу згідно з Кодексом законів про працю, показує аналітика DOU.

З позитивних моментів: якщо ФОПа мобілізували й він не працює, то йому не нараховують податки та збори за цей період.

А ось що говорить законодавство про фахівців, працевлаштованих за трудовим договором: «За працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, на особливий період, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи й посада на підприємстві, на якому вони працювали на час призову».

Тож за мобілізованим працівником зберігається лише робоче місце. Якщо на момент демобілізації людини підприємство ще працюватиме, вона має право повернутися на свою позицію.

До липня 2022 року працівнику також виплачували середній заробіток, але внесені пізніше зміни залишили за роботодавцем лише обов’язок не звільняти такого працівника та зберегти за ним робоче місце.

Таким працівникам виплачують кошти з державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно з моменту призову на військову службу обов’язок щодо матеріального забезпечення ІТ-спеціаліста переходить від компанії до держави.

Детальніше про гарантії

Час на військовій службі зараховується до робочого та страхового стажу громадян.

Також збереження робочого місця та посади гарантовано працівникам, які під час проходження військової служби отримали поранення і лікуються у медзакладах.

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які служать в армії, зафіксовані в таких законах України:

За законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців — це функція держави.

Держава забезпечує безплатну психологічну допомогу військовим. Її організовують психологічні служби військових частин (підрозділів). У разі потреби її надають у військово-медичних закладах.

Також на безплатну психологічну допомогу можуть розраховувати люди, які звільняються або вже звільнені з військової служби, мають особливі заслуги перед Батьківщиною; члени їхніх сімей та родичі загиблих на війні або померлих з інших причин захисників і захисниць України.

Також державним коштом військові можуть отримати медичну допомогу за кордоном, але тільки за рішенням військово-лікарської комісії.

Звільнені з полону воїни обов’язково проходять відновлювальні та адаптаційні заходи.

Але про масову демобілізацію говорити поки що зарано, адже війна триває і багато мобілізованих 2022 року продовжують служити. Водночас спілкування з IT-компаніями та айтівцями в ЗСУ показує: механізми адаптації та реінтеграції демобілізованих фахівців закладатимуться найближчим часом і багато в чому спиратимуться на досвід, який використовували під час роботи з ветеранами АТО/ООС.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному1
LinkedIn



11 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Якщо ти досвідчений фахівець — тебе чекатимуть, якщо був початківцем — вибач, це просто бізнес.

Все залежить від
1. цінностей людей в компанії хто приймають рішення
2. наслідків твого досвіду. Якщо психіку поплавило, то тут...

Тобто, початківцям (не тільки з ІТ) не треба було залишати свої роботи, не йти добровольцями боронити нашу країну? Цікаво, чи існували б зараз ІТ ринок? І яка б була реакція на — ізвінітє, ето просто «спец-операція». Я погоджуюся з тим, що не можна брати на роботи тільки тому, що УБД, в ІТ так не працює.

Ну якщо півтора роки в армії (а війна ще затягується), то тут навіть фахівець відставати буде, якщо не взяли в ІТ підрозділ. Я чесно вже забив на службу трохи і почав саморозвиватися, бо бачу що толку від наших «керівників» ніякого. Виконую по можливості обов’язки які можу, але і про основну не забуваю.

Дивлячись на те, як компанії одна за одною відкривають офіси в нових локаціях, то складається враження що це альтернатива українським офісам. Оскільки війні не видно ні кінця, ні краю, то і з мобілізацією не все так просто. Тому питання має звучати не «а що пропонують компанії?», а «а чи буде представництво компанії в Україні?», ну і в більш негативному сценарієві «А чи буде взагалі існувати Україна?»

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Для мене це виглядає як «Хороша расєя»

По перше — хотілося б демобілізуватись, взяти відпустку хоча б на місяць, бо зараз служба триває буквально 24/7. А як потім інтегруватись — справді складне питання. Вже рік майже без актуалізації знань, втрата щоденного доступу до «айті кола» людей.
Але є надія що втягуватись буде не надто складно, має спрацювати «м’язова пам’ять».

Схожа фігня.
Армія і ІТ як дві різних епохи.

Повністю згоден!
Дуже захочеться просто відпочити, і відійти від цього всього, а тільки потім братися за пошук роботи. Тут ти завжди не дома, і завжди на роботі.
А про те, що круг зовсім тут не ІТшний, і втрачаєш навички 100%.
І розумієш, що коли буде демобілізація ти просто не будеш потрібен.
Знову проходити якийсь цикл росту.

Але все буде добре)

дуже хотілось б знати гендерний склад усіх мобілізованих айтівців.
і зразу ж — коментарі до цього складу від фем- та інших борців за рівноправ’я та дайвьорсіті

Хотілося б відпочити спершу. А вже потім надолужувати пропущене.

Підписатись на коментарі