Annual Open Tech Conference - ISsoft Insights 2021. June 19. Learn more.
×Закрыть

5 книг, які вчать відкривати нові ідеї, від продакт-менеджера Богдана Кота

Від редакції: у рубриці DOU Books спеціалісти розповідають про 5 своїх улюблених книжок — ті, які змінюють світогляд та корисні читачам-колегам.

[Про автора: Богдан Кіт — продакт-менеджер у компанії Ring. Був визнаний найкращим продуктовим менеджером в Україні 2020 року в рамках щорічної премії Ukrainian IT Awards]

Протягом останнього року я намагався краще зрозуміти, що дозволяє людям відкривати нові ідеї. Тож у цій добірці поділюся книгами, які допомогли мені осягнути закономірності виникнення ідей в історії, природу креативного мислення й те, як опанувати мистецтво випадковості.

Книга — це антикрихкий спосіб передачі інформації. Від глиняних табличок через привселюдне спалення нацистами до цифрового відродження в межах проєкту «Гутенберг» книга продовжує передавати знання через покоління.

У сучасному світі це точно не найефективніший інструмент передачі інформації, але завдяки своїй тривалій історії хороша книга дозволяє досягти того, чого не дає жоден інший формат: читаючи, порозмовляти з автором, якого давно вже немає з нами.

Усі ми хочемо читати більше, але секрет у тому, щоб читати краще. Краще не тільки працювати з текстом, а й обирати праці, яким присвятити свій дорогоцінний час. За роки я випробував різні підходи до вибору літератури, але найбільше до душі припала адаптація відомого принципу «гантелі Талеба», який не дає впадати в пастку рейтингів бестселерів та псевдорекомендацій, які пропагують увесь той бізнес та self-help булшіт з однією-двома хорошими ідеями, розтягнутими на сотні сторінок. Тому, з одного боку, я читаю книги, які витримали випробування часом і не стали забутими. А з іншого — те, що актуальне саме в цей момент для роботи, особистих захоплень чи життя.

Я ніколи не мав особливої любові до процесу читання. Але ще змалку любив пізнавати нове. Тому у 90% випадків я читаю книги, аби чогось навчитись і з конкретним запитом. Під час вибору я балансую між вічним і новим з чергуванням тем, дотичних до запиту. Наприклад, якщо я хочу стати крутим інвестором, то «інвестиційні книги» — це найгірший спосіб досягнення цілі. Щоб стати справді успішним інвестором, важливо володіти проникливістю та широким світоглядом, а не знати, як підготувати term-sheet.

Не те щоб це було неважливо, просто це не є ключовим фактором, що визначає успіх. А для проникливості та широти думки потрібно цікавитися дотичними сферами, чергуючи їх (психологія, технології, економіка тощо). До того ж чергування — це навчальний метод, результативність якого підтверджена багатьма дослідженнями.

The Innovators: How a Group of Hackers, Geniuses, and Geeks Created the Digital Revolution by Walter Isaacson

В Айзексона надприродний талант до написання історичних оповідей. У цій праці він вміло передав портрет особистостей, які зробили вагомий внесок у розвиток цифрових технологій, і їхніх підходів до пошуку нового.

Привілейованість проти наполегливості, поєднання гуманітарних і технічних наук, роль держави, корпорацій, суспільства у технологічному прогресі, людино-комп’ютерний симбіоз на противагу штучному інтелекту — це лише деякі з тем, порушені у цій книзі. Після прочитання починаєш розуміти, що уся сучасна цифрова епоха — це продукт шаленої співпраці безлічі груп талановитих людей. Вони володіли різноманітним досвідом та навичками, перебували часто під одним дахом (не remote, на жаль) посеред перетину культурних течій з виразним присмаком свободи та бунтарства.

Попри переважний романтизм, колосальна дослідницька робота, яку проробив Айзексон, змушує замислитись над фундаментальними питаннями щодо походження ідей.

Наприклад, як Аді Лавлейс, дочці Джорджа Байрона, вдалось сформувати прообраз сучасного програмування через гармонію, на перший погляд, непоєднуваного — математики та поезії?

Яким чином вона значно випередила свій час, роздумуючи щодо можливостей машин мислити, тоді як її батько разом з противниками промислової революції трощив механічні верстати на виробництвах?

Чому ткацький верстат Жаккара став об’єктом натхнення для засновників першого комп’ютера і чому він виник майже одночасно в різних куточках світу? Або як мікрочипи вплинули на ідею відіслати людину на Місяць?

Чому Bell Labs після створення транзистора, парового двигуна цифрової революції, так і не спромоглися зробити на основі нього продукт? І яким чином Texas Instruments вдалось здійснити квантовий стрибок від видобутку нафти до випуску першого транзисторного радіоприймача, який дав життя рок-н-ролу і руху хіпі, ставши рупором для пісні That’s All Right Елвіса Преслі?

Як культурна суміш Кремнієвої долини за участі синіх комірців з підрядників Міноборони США, стартапів, натхнених Intel та Atari, хакерів з Гарварду та MIT, лівих радикалів та активістів народила такі культові явища, як геніальні презентації Apple?

Як казав Ейнштейн, нові ідеї виникають інтуїтивно, але інтуїція — це ніщо інше як результат попереднього досвіду. Тому якщо ви любите отримувати новий досвід через пошук глибокого сенсу в речах, то ця книга точно для вас.

Range: Why Generalists Triumph in a Specialized World by David Epstein

Я вперше натрапив на Девіда і його думки у подкасті, який завантажив, щоб послухати в літаку, повертаючись з відрядження (коли це ще було мейнстримом :)

У своїй кар’єрі я перепробував багато чого, від продажу новорічних ялинок до роботи у парламенті Канади, перед тим як знайти себе, тож тема книги одразу зрезонувала зі мною. У своїй книзі Апстайн наводить низку аргументів про те, чому вузька спеціалізація, яку нам нав’язують з народження, є неефективною стратегією для розв’язання важливих проблем людства. І чому сучасному світу потрібно більше людей-сканерів. Людей, які пробують себе в різноманітних дисциплінах, перед тим як сфокусуватись на чомусь одному, і завдяки такому досвіду можуть працювати поміж різного контексту. Цього року Білл Гейтс також рекомендував цю книгу у своєму щорічному списку, вказуючи, що її основна ідея значною мірою пояснює шалений успіх «Майкрософт» як компанії.

Автор твердить, що сьогодні проблеми, з якими стикається людство, стають усе більш взаємопов’язаними. У минулому ж усе трималось на вузькому поверхневому контексті, через що й прогрес був більш повільним. Наприклад, раніше біологія не була пов’язана із хімією. А знання про історію Всесвіту були нерозвиненими. Сьогодні ж у нас є біохімія і глибоке розуміння теорії Великого вибуху, ядра Землі та космосу.

Книга добре підкріплена науково з відсиланнями до когнітивних наук і досліджень стосовно найефективніших методів навчання. Девід розповідає захопливі історії про різницю виховання таких відомих спортсменів, як Роджер Федерер і Тайгер Вудс, спосіб навчання гросмейстерів і неперевершених скрипальок часів Ренесансу, про те, чому переможці змагань із вирішення health-проблем на Kaggle часто не є експертами з медицини чи ML, про експерименти щодо передбачення курсу гривні в часи Революції гідності й про те, як Game Boy із застарілими технологіями здійснив революцію у сфері портативних ігрових приставок.

Але якби мене попросили виділити єдиний урок, який я виніс з книги щодо відкриття нових ідей, то це те, що найскладніші та найцікавіші проблеми часто вимагають не пошуку правильної відповіді, а насамперед постановки правильного запитання.

Як пише Апстайн: «Різниця між тим, щоб виграти у телешоу „Перший мільйон“ і універсальними ліками до раку полягає у тому, що ми знаємо відповіді на запитання в телешоу...»

How to Take Smart Notes: One Simple Technique to Boost Writing, Learning and Thinking — for Students, Academics and Nonfiction Book Writers by Sönke Ahrens

Річард Фейнман колись сказав, що нотатки — це не запис процесу його мислення, а саме вони і є його мисленням. Фейнман свято вірив, що секрет справжнього розуміння складних речей криється в їхньому описі власними словами. Навіть найрозумніші люди у світі не народжуються з ідеями, їм треба їх відкрити та осмислити. Тож книга Сонке Аренса є чудовим путівником по мистецтву письма заради кращого мислення.

Попри підзаголовок, принципи, які наводить Сонке, стосуються всіх і кожного, а не лише письменників чи студентів. Творчий підхід до ведення нотаток, який описує автор, винайшов німецький соціолог Ніклас Луман. Він був надзвичайно продуктивним письменником і академіком завдяки системі ведення нотаток, яку назвав Zettelkasten. Основна ідея — суть нотатки є настільки ж цінною, як і її зв’язок з іншими нотатками чи інформацією.

Я веду різні записи, скільки себе пам’ятаю. І коли читаю книги чи слухаю подкасти, часто з’являється непереборне бажання щось занотувати. Я перепробував усе, від розумових карт до фешенебельних систем у стилі Cornell Note Taking System. Але все це виявилось малоефективним для кращого мислення. Наш мозок — це вулик асоціацій, а більшість підходів, яких нас вчать, змушують думати лінійно. Через це наші знання не зростають синхронно й не дозволяють знаходити неочевидне. Як казав класик: «Нові ідеї не з’являються нізвідки. Вони постійно займаються коханням одна з одною». Але наявність під рукою тексту чи уривку з книги не робить нічого для того, щоб це відбулось. Для розширення горизонту мислення нам потрібні не лише артефакти, а й методи їх організації. Інакше всі збережені уривки з книг, статей чи подкастів — це просто мертвий вантаж.

Не хочу більше вас позбавляти власного катарсису, тому якщо ви, як і я, шукали й не знайшли дієвого способу організації знань, який допомагає відкривати нове, то вам точно варто прочитати книгу Сонке.

The Lessons of History by Ariel and Will Durant

Ми часто чуємо, що історія має здатність повторюватись. Але чи справді це так? Можливо, ми бачимо лише те, що на поверхні, а загалом усе складніше?

У цій феноменальній праці подружжя Дюрантів дає власні відповіді на ці вічні питання та ділиться історичними уроками щодо будівництва нашої цивілізації. Кожна з глав присвячена певній ключовій сфері життя: економіці, моралі, державі тощо. Відзначена Пулітцерівською премією, ця книга написана ще у 1968 році і є влучним викладом багатьох років роботи Дюрантів над 11-томником «Історії цивілізації». Біологічна природа концентрації капіталу, еволюція політичних режимів, відкриття Америки як продукт провалу Хрестових походів — усі ці теми вчать краще розуміти наше минуле, людей та їхні вчинки впродовж історії.

Я думаю, ви теж помічаєте, як людство припускається одних і тих самих помилок. Дюранти також пропонують інші численні сюжети таких хиб в історії на прикладі класової боротьби у Стародавній Греції та Римі чи привселюдного насильства під час Французької революції на противагу мирному тріумфу буржуазії в Англії.

Але насправді багато з тих уроків, про які йдеться в книзі, складно розпізнати та застосувати у повсякденному житті. І головний урок, як на мене, у тому, що ми, люди, прекрасно інтерпретуємо події в ретроспективі, але відмовляємось бачити істину в процесі. Наші переваги водночас є нашими найбільшими вадами, особливо коли ухвалюємо щоденні рішення. Наші геніальні відкриття є бінарними за своєю суттю. Вони здатні руйнувати нас з такою ж силою, як і зцілювати.

Тож Дюранти як справжні майстри пера геніально описують історичні явища, сенс яких повинен знати кожен, якщо ми хочемо, щоб наша реальність не ставала все більш схожою на серіал «Чорне дзеркало» чи сюжет фільму Крістофера Нолана.

В оригіналі книга читається непросто через те, що автори вмістили сто століть нашої історії в сто сторінок і дали нуль деталізації історичних подій. Кожне друге речення сформульоване як витвір мистецтва, що змушує читати її дуже повільно. Але саме це й наштовхує на глибокі роздуми. Якщо це те, що вам до душі, то точно раджу її прочитати.

The Art of Doing Science and Engineering by Richard Hamming

Річард Геммінг — видатна постать в історії технологій. Думаю, що програмістам він добре знайомий за «кодами Геммінга», які дають змогу виявляти та виправляти помилки у бітах інформації. Але його заслуги не обмежуються лише цим. Він надихнув безліч людей відкривати нове, навчаючи їх «стилю мислення», за допомогою якого народжуються новаторські ідеї.

Працюючи з Фейнманом, Фермі та Оппенгеймером над ядерною бомбою в Лос-Аламосі, Геммінг намагався зрозуміти, що було у цих видатних вчених, що дозволило їм робити значний внесок у розвиток науки, чого на той час не було у нього. Згодом він приєднався до Bell Labs і доклався до розвитку майже всього, що випустила організація, і вирішив передати свої знання, викладаючи в аспірантурі Військово-морської академії США. Тож ця книга є текстовою адаптацією відомого курсу Геммінга «Мистецтво практики науки та інженерії».

У цій неординарній праці автор часто говорить про важливість передбачення, яким буде майбутнє, оскільки в ньому криються відповіді щодо нових ідей. Іронія в тому, що Геммінг обрав 2020 рік як точку, навколо якої будує свої припущення щодо того, яким буде світ і які навички будуть потрібні, щоб залишити якийсь слід по собі. У 2020 році Stripe Press перевидали книгу. Багато чого Геммінг вдало передбачив, за винятком пандемії :)

Теми, які найбільше зрезонували зі мною:

  • різниця між силою волі та впертістю на прикладі А. Ейнштейна з його об’єднаною теорією поля;
  • важливість середовища людей, які стимулюють твоє мислення, навіть якщо з цими людьми важко працювати; вплив нового середовища на сприйняття себе і своїх звичок;
  • техніки відомого математика Джона Тьюкі, що дозволяють розширювати контекст застосування нових знань;
  • експертність на противагу широкій спеціалізації;
  • вплив віку та досвіду на здатність відкривати нові ідеї в різних сферах, від науки до політики.

Усе це автор розкриває через масу цікавих прикладів з історії апаратного забезпечення, програмування та технологій. Хоч у книзі багато розрахунків та математики, їх можна сміливо пропускати. А деколи це навіть допомагає краще заснути :)


Якщо вам була корисна добірка, підписуйтесь на мене у Facebook чи на моєму сайті. Там я час від часу ділюсь схожим контентом і рекомендаціями.

Я сподіваюсь, що ці книги навчать вас, як і мене, шукати нові ідеї, бути допитливими й ніколи не припиняти вчитись. Один хороший сучасний мислитель каже, що «засоби освіти чи навчання не є рідкістю, бажання вчитись — це те, чого так не вистачає». Але джерел знань дуже багато, і найпопулярніші — це часто найбільш розрекламовані. Знаючи, наскільки складно знайти гарні джерела, я радий, що поруч з іншими авторами зробив свій скромний внесок у розвиток цієї чудової рубрики.

👍НравитсяПонравилось6
В избранноеВ избранном5
Подписаться на тему «DOU Books»
LinkedIn

Похожие статьи




Підписуйтесь: Soundcloud | Google Podcast | YouTube


8 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.
У сучасному світі це точно не найефективніший інструмент передачі інформації

Не соглашусь. Почитайте Павла Палагина «Скорочтение на практике», и не ради того чтобы быстрее читать, а чтобы узнать как правильно читать не художку, как запоминать больше информации из книг. Если автор статьи, на которую вы ссылаетесь, этого делать не умеет, как и большинство, это не значит что книги не самый эффективный способ передачи инфы/опыта.

По самой подборке — спасибо, несколько книг забрал.

Гляньте саму статтю, вона дуже грунтовно пояснює точку зору автора. І Ендрю не тільки критикує, а й пропонує свій варіант сучасної книги, яка є більш ефективним способом передачі знань — https://quantum.country/

Просмотрел, это электронная книга с элементами, что я называю Anki, или spaced repetition, или интервальное повторение. Это ведь совсем другое. Хотя тут спорить не о чем, я просто люблю книги, и считаю что передача информации и достичь наибольший коэффициент запоминания информации немного разные понятия.

Суть его идеи очень интересна, но она предполагает вернутся к книге снова, и перепроверить/закрепить полученную в книге инфу.

тоже самое можно сделать с обычной бумажной книгой, подчеркнув важные тезисы, наклеив несколько стикеров-закладок, записать себе в ежедневник- вернутся к книге через месяц. Так в чем разница?)

Автор наводить багато аргументів стосовно конкретних відмінностей. Але якщо коротке, то просто повернення до закладок чи підкреслювань не є spaced repetition. Є дуже велика різниця між тим, що нам здається ніби ми знаємо, і між тим що насправді відклалось. Так званий active recall є дуже важливим.

дуже корисна стаття, дякую!

Класна підбірка!

Подписаться на комментарии