Python conf in Kharkiv, Nov 16 with Intel, Elastic engineering leaders. Prices go up 21.10

DOU Hobby: Музичні інструменти власними руками — флейти, калімби та дримби

[DOU Hobby — рубрика про нетехнічні проекти IT-фахівців: творчість, цікаві хобі та інші lifestyle-досягнення. Якщо вам є про що розповісти — пишіть на valentina@dou.ua]

Андрій Якименко, Embedded Developer в компанії Ciklum, захоплюється виготовленням музичних інструментів. Він власноруч зробив більше 300 калімб, численні сопілки, флейти-бансурі та дримби, або ж варгани. Андрій впевнений, що якщо хтось із людей зміг це зробити, то і він зможе повторити. Головне — не припиняти пошуки та отримувати задоволення від того, що робиш.

— Андрію, як ви зацікавились музикою та виготовленням музичних інструментів? З чого все почалося?

Як і багато хто в дитинстві, я ходив у музичну школу на фортепіано. Провчився там 2 класи, а потім закинув музику — навіть точно не пам’ятаю, чому саме. Можливо, через зміну вчителя, можливо, просто не зачепило академічне навчання.

Пізніше, під час навчання в КПІ, почав вчитись грати на гітарі. Частково хлопці підказували, частково читав самовчителі в інтернеті. Звичайно, що не став професіоналом, але співати з гітарою виходить. Тоді зрозумів важливість самомотивації. Схема була проста: вибираєш улюблену пісню, знаходиш акорди, тексти, кавери і розучуєш на гітарі, поки не вийде.

Після закінчення університету я працював інженером-електронником. В ті часи мені попалася в руки саморобна бамбукова флейта. Це була поперечна флейта на зразок індійської бансурі. Видути перші звуки виявилось не такою простою задачею, і стало цікаво.

Потім прийшло чергове прозріння: такий інструмент можна зробити власними руками. І почалися пошуки схем, технік, досвіду виготовлення. Перші мої флейти були з водопровідних труб, потім бамбукові.

— Флейта була вашим першим саморобним інструментом?

Спочатку була спроба виготовити власну сопілку. В принципі я знав, що можна зробити свисток і що довжина трубки до отвору відіграє роль резонатора, але на практиці все виявилось набагато складніше. Тоді я вирізав гілочку з бузини, тому що там м’яка серцевина, але не зміг зробити навіть свистка. До спроби видути перший звук на своїй бамбуковій флейті відтоді пройшло 3-4 роки. Мабуть, тому я і почав першими робити бансурі.

А перша сопілка в мене була з пластикової авторучки. Я просто почав робити за інструкцією, і в мене, на диво, вийшло.

— Які ще інструменти пробували робити власноруч?

Одного разу батьки привезли з Карпат дримбу — так я поринув у світ варганів. Виявилось, що є багато їх видів і назв. Їх виготовляють по всьому світу. Це один з найдавніших інструментів, і до того ж пов’язаний з шаманами чи мольфарами, а тому з’явилось дуже багато прикмет і правил користування ними.

Тоді для мене це був новий подих, бо майже у всіх знайомих вже були різні сопілочки, і тепер можна було дарувати щось нове :) Проте виготовлення дримб потребує власної майстерні і деяких особливих інструментів, яких в мене немає. Після десятка сувенірних варіантів я зрозумів, що хочу далі продовжувати робити більш якісні інструменти з меншими трудозатратами, оскільки процес виготовлення одного варгана міг займати 10-16 годин.

Калімби та флейти, виготовлені Андрієм

На щастя, саме тоді я від друзів дізнався про калімби. Насправді, коли почув опис цього музичного інструменту, уявив щось на кшталт половини кокоса з пластинками, що стирчать в хаотичному порядку перпендикулярно до дека. Якщо їх зачіпати — отримаєш звук. Коротше кажучи, насправді він виглядає зовсім не так :)

Проте в інтернеті я знайшов багато різновидів калімб та способів виготовлення. І знову почалося таїнство пізнання нового, знайомство з інструментом, історією, перша спроба виготовлення, підбір матеріалів і вічний пошук досконалості. Як і з варганами, це був новий подих в плані подарунків.

— Наскільки складно навчитись самотужки виготовляти вироби належної якості?

Як і у всякому ділі, є свої складнощі. Головне — на них не зациклюватися і завжди пам’ятати, що при належному бажанні завжди знаходиться рішення. Перші мої інструменти не задовольняли навіть мене. Макет було зроблено нашвидкуруч без повного обсягу функціоналу, ноти фальшивили, грати треба було дуже обережно, бо могло зламатися.

З часом прийшло розуміння матеріалу, як з ним працювати, як він звучить. Купував, виготовляв та освоював інструменти для обробки. Будував та спростовував теорії залежностей розміщення та розмірів отворів, товщини стінки, гостроти амбушюру на якість звуку для флейт. Для калімб і варганів експериментував з резонансом дека або резонатора, сталевими язичками. Значення має все: різні марки сталі, гартування, відпуск, кольори мінливості і, звичайно ж, товщина, ширина та довжина гральних язичків.

Дуже допомогла освіта в університеті: привила навички структурування, ведення документації, дала основи креслення, розуміння фізичних процесів. Звичайно, я не задіюю вищу математику для розрахунків, але багато чого вдалося одразу зрозуміти в новій області. А слідування дуже простим правилам, навіть ведення документації тих самих ескізів, дало свої плоди вже через півроку.

Спочатку не замислюєшся над багатьма речами і отримуєш задоволення просто від того, що створив щось власними руками. Потім приходить розуміння деталей. Можна покращувати їх до нескінченності. Мабуть, найгірший стан — коли не знаєш, як можна розвивати далі свою майстерність виготовлення.

Процесс виготовлення калімби

Звичайно, ще велику роль у швидкості та якості виготовлення відіграє інструмент, яким працюєш. Деякий можна купити, інший доводиться винаходити. Деколи здається, що винаходиш колесо, але не завжди ж можна дозволити собі шумний станок, який до того ж коштує декілька тисяч доларів.

— А як з’явилась ідея прикрашати вироби етнічними орнаментами?

Коли я допомагав своїй дружині з навчанням, мав змогу познайомитися ближче з трипільською культурою. Мене дуже захопила історія цивілізації, яка заселяла землі, де зараз живемо ми. Так з’явилися трипільські орнаменти на традиційно африканському інструменті. Це моя авторська ідея і особисте бачення єдності людства. Але деколи мені так подобається візерунок зрізу дерева, що я роблю інструмент взагалі без оздоблення.

— Чи складно грати на калімбах, флейтах, варганах? За який час можливо опанувати гру?

Калімба — дуже легкий у грі інструмент. Будь-хто може грати на ній, перший раз взявши в руки і навіть не знаючи, як це робити. Мабуть, цим і обумовлюється така популярність цього інструменту серед тих, хто чув про калімбу або бачив її.

Трохи важче з сопілками. Головне — зрозуміти перший принцип: якщо хочеш закрити пальцем якийсь отвір, то треба також щільно закрити всі вище нього. Перші мелодії, типу щедрівок, можна опанувати в перший день. А далі вас чекає захопливий світ особливостей гри, таких як передуви, вилки тощо.

Наступна за складністю опанування — дримба (варган). Треба зрозуміти, як притискати деко до зубів, як зробити резонатор з ротової порожнини і як не пошкодити зуби, губи та язик. На це в мене пішов десь тиждень.

Далі, мабуть, — поперечна флейта. Треба навчитися видувати звук. В мене на це пішло кілька днів з гіпервентиляцією легень. Але щоб навчитися видувати на всьому діапазоні нот інструмента та ще й під час гри, на це знадобиться кілька місяців. Складніше — шякухачі і най. З ними на отримання більш-менш стабільного першого звуку може піти тиждень.

Звичайно, як то кажуть: «Немає меж красі візерунку». Щоб навчитися професійно грати, треба цьому приділяти майже весь свій час. А може, й навіть все життя.

— А на яких ще інструментах ви граєте?

Якщо говорити про світ професійних музикантів, то я до нього не входжу :) Тобто я не вважаю себе професійним музикантом. Дуже великий поштовх мені дало навчання в музичній школі. І хоч, як я казав, закінчив лише 2 класи, і це все відбувалося, коли мені було 8 років, але я і зараз пам’ятаю те, що грав на екзамені. А головне — це основи сольфеджіо. Саме ці основи допомогли мені опанувати більшість інструментів, на яких я хоч трохи вмію грати.

Щодо такого інструмента, як, наприклад, гітара: потрібно навчатися не тільки гри, але ще треба вміти її настроювати. Хоча, звичайно, я не довіряю своєму слуху і постійно користуюся тюнерами, але вважаю, що потрібно також вміти налаштовувати інструмент без них. А коли хоча б щось вже вмієш на гітарі, то не так важко навчитися грати і на балалайці, укулеле, мандоліні тощо. Ще в мене є мрія придбати бандуру.

Бансурі мені відкрили світ, де немає жорсткої прив’язки до частоти, бо, як багато хто знає, зараз прийнятий міжнародний стандарт 440 Гц для ноти Ля першої октави. В принципі це дуже правильно і зручно для оркестрів, де існують духові інструменти, які майже або повністю неможливо перенастроїти. В індійській культурі існують такі самі інтервали між нотами, як і в нас, але опорна частота може бути вибрана відносно голосу соліста.

Дуже цікаво було вчитися видувати звуки на інших духових інструментах, таких як шякухачі, хотіку, турецький і персидський най, дудук, пан-флейта, навіть зозулька (окарина). Майже всі вони є в мене, і я час від часу імпровізую на них або намагаюсь зіграти на слух якусь мелодію.

В цілому про мене можна сказати «самоучка» або «недоучка», але я граю на інструментах для свого задоволення і не претендую на якесь звання чи визнання. Можливо, це я і передаю іншим людям, які думають, що ніколи не навчаться грати і що музика — це не для них. Проте я вважаю, що музичні пошуки і музичний досвід роблять нас гармонійнішими.


Звучання калімби

— Скільки часу приділяєте своєму хобі? Чи вдається гармонійно поєднувати заняття з основною роботою?

На мою думку, дуже класно, коли хобі стає роботою або навпаки, коли всім серцем вболіваєш за те, що ти робиш. Коли чекаєш новий день, щоб продовжити працювати над проектом.

Насправді хобі дуже тісно переплітається з особистим життям і професійною діяльністю. Електроніка і програмування в дитинстві також були моїми хобі. Але настав час, коли я перейшов від програмування на кшталт «лаба в інституті» на справжнє програмування з болем невдач, дедлайнами і тріумфами втілення зробленого в залізі та кремнії. Приблизно в той самий період і почав виготовляти калімби.

Зараз на хобі лишається дуже мало часу, приблизно 8-12 годин на тиждень. Інколи доводиться викроювати лічені хвилини, жертвувати сном, перервами на їжу. Часто буває так, що якісь побутові обставини примушують відволіктися від виготовлення інструмента, і саме в цей час приходить прозріння, як саме треба зробити. Робити музичні інструменти — це довгий шлях малопродуктивної та деколи нелогічної роботи для досягнення очікуваного результату, але я ні на секунду не шкодую про втрачений, на перший погляд, час.

— Чи багато в Україні музикантів, які цікавляться калімбами, флейтами, сопілками та їх виготовленням? Чи є якась спільнота?

У світі професійної музики існують серійні професійні інструменти, які зарекомендували себе як надійні і доступні для ремонту та заміни. Калімба — не дуже популярний інструмент на сцені в Європі. Така сама ситуація з бансурі. Музиканти надають перевагу оркестровій флейті.

З сопілками в Україні набагато краще. Особисто я знаю двох сопілкарів, які масово виробляють дерев’яні інструменти з хроматичним звукорядом (10 отворів, всі пальці зайняті). Такі користуються попитом в більшості українських ансамблів. Але я виготовляв або діатонічні (6-7 отворів), або пентатонічні (4-5 отворів) сопілки з бамбука. І хоча налаштовував за допомогою тюнера, і багато мелодій можна зіграти, але вони більше підходять для імпровізацій.

— А на ваші послуги великий попит? :)

Попит невеликий, оскільки це хобі. Саме коли почалися замовлення, я задумався про серійне виробництво своїх музичних виробів. Я вважаю, що калімба — це мій перший серійний інструмент.

Раніше я брав участь у різноманітних ярмарках і зрозумів, що насправді це питання маркетингу. При правильному плануванні і диверсифікації продукту можна досягти непоганих результатів.

Ярмарка в Пирогово, квітень 2016

Багато калімб замовляли для дітей у садочки чи школи з Вальдорфською педагогікою, яка наголошує на розвитку в учнів художньої уяви та фантазії.

— Що можете порадити новачкам, які збираються опанувати гру чи вперше самостійно виготовити інструмент?

Якщо ви ніколи не грали на інструменті, не бійтеся. Головне — це бажання і задоволення від гри. Зараз вистачає відео, покрокових інструкцій, статей, форумів, щоб навчитися основ. Можна вивчати різні техніки гри, підбирати мелодії, імпровізувати. Музика — це така широка сфера, і люди стільки вже там всього вигадали, що вам точно буде цікаво поринути у її вивчення і опанування. Можна почати з доісторичних часів. Задуматись, як люди дійшли до теперішньої музики: з чого все починалося, коли ще не було суворих стандартів для інструментів і виконавців. Проте якщо ви хочете грати для публіки, в ансамблі або виконувати якусь складну музику, то треба задуматись над тим, щоб вчитися у професіоналів.

Для виготовлення інструмента треба просто горіти ідеєю і тримати в голові таку думку: якщо хтось із людей зміг це зробити, то і я зможу повторити. Є музиканти з освітою, які виготовляють інструменти, є без музичної освіти. Проте все одно треба освоїти хоча б основи нотної грамоти, щоб зрозуміти що до чого.

Зараз існують цілі форуми, присвячені виготовленню, відзнято безліч відео, написано низку програм для розрахунку параметрів флейт та інших інструментів, різноманітні види тюнерів для налаштування. Раніше, коли не було інтернету, це було набагато складніше.

Навіть якщо не можна знайти інформацію з виготовлення якогось нового інструменту, наприклад ханга, можна вивчити теми, які з ним пов’язані, і або повторити, або навіть винайти свій інструмент. Не бійтеся експериментувати. Пам’ятайте, що розумна наполегливість — це шлях до успіху.

— Що плануєте надалі? Як розвиватимете своє хобі?

Багато разів задумувався над досягненнями у виробництві музичних інструментів. Зараз близько 300 моїх калімб радують українців, і близько 20-ти по світу, але це пройдений етап. Треба кожен раз піднімати планку, коли досягаєш певного рівня.

Поки що мета — вийти на потокове серійне виробництво, можливо, почати робити додатково ще якийсь інструмент. А далі побачимо.

LinkedIn

5 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

«школи з Вальдорфською педагогікою»

з релігійною

это тебе с Каминским надо затусить)

класс, дуже цікаво, це щось генетичне ймовірно)

Оце круто :) Неймовірно круто

Очень интересный рассказ и хобби!

Подписаться на комментарии