Безкоштовна онлайн-конференцiя з Python від fwdays. 14 грудня. Реєструйся!
×Закрыть

Як у SoftServe втілили концепцію Mixed Reality, у якій віртуальні об’єкти можна відчути на дотик

У рубриці DOU Labs ми запрошуємо IT-компанї ділитись досвідом власних цікавих розробок та внутрішніх технологічних ініціатив.

Привіт, я Тед Романус, Research Engineer у SoftServe в напрямку Human-сomputer interactions (HCI). Наша група в R&D працює над новими технологіями, що змінюють взаємодію людини з цифровими медіа — від віртуальної (Virtual) і доданої (Augmented) реальності до ефектів дотику (Haptics) та взаємодії через мову тіла й емоції (Affective computing).

Сьогодні я розповім про наш проект Touch My Heart — першу у світі голограму, якої можна торкнутися, яку можна штовхнути і яка передає такі легкі модуляції як серцебиття людини. Це демо, яке ми вже презентували на кількох найбільших HCI-конференціях у Великій Британії, США, Японії, Іспанії та Китаї, відкриває нові можливості природнішої й інтимнішої взаємодії з віртуальними об’єктами та дозволяє вже тепер почуватися героєм Blade Runner.

Виставка IoT World Expo 2018 в Барселоні

У цьому проекті ми поєднали:

  • AR-голограму, яку можна побачити через окуляри Magic Leap;
  • ефект дотику через ультразвукові хвилі (Ultrahaptics);
  • трекінг рук сенсором Leap Motion;
  • біосенсори.

Як наслідок, ми зреалізували концепцію Mixed Reality, у якій віртуальні об’єкти зливаються з реальним світом.

Ідея

Усе почалося з нашого знайомства з технологією Ultrahaptics, яка передає ультразвуковий імпульс у певну точку простору, що створює відчуття, схоже на фізичний дотик. Микола Максименко, R&D Director у SoftServe, давно знайомий з Орестісом Георгіу, Research Director в Ultrahaptics, і кілька разів запрошував його в Україну на конференцію IT Weekend Ukraine та виступити в Українському католицькому університеті. Орестіс Георгіу погодився на наше запрошення.

Під час спілкування в нас виникло багато спільних ідей. Тому невдовзі, 2018 року, SoftServe уклав партнерство з Ultrahaptics. Так ми отримали нову версію девайсу за півроку до офіційного релізу.

Спочатку дослідили, що вже в цій галузі зробили до нас, адже є багато інших технологій, які дозволяють створити відчуття завдяки передачі тепла чи інших імпульсів. Проте більшість з них працює завдяки допоміжним пристроям або рукавичкам. Технологія Ultrahaptics унікальна тим, що вона вперше передає імпульс безпосередньо на шкіру людини на відстані. Нам треба було зрозуміти, що нового ми можемо зробити, та усвідомити, як використовувати технологію, щоб вона була корисна нашим клієнтам. Паралельно експериментували з самою технологією — дивилися, як змішувати імпульси й давати різні відчуття, перевіряли, чи можна якось їх об’єднати та чи вдасться надати імпульсам певної форми.

Наступний етап — генерація ідей, у якому ми брейнштормили всією R&D-командою. З’являлися різні думки — від забавок до чогось серйознішого. Нарешті, вирішили зробити проект, який не лише розкриє потенціал цієї технології, а й викликатиме емоції в аудиторії, якій ми демонструватимемо це демо на різних подіях. Так народилася ідея відтворити серце, що б’ється.

У ширшому контексті цю технологію можна буде використовувати як елемент керування, коли потрібно обмежити фізичний контактах (наприклад, у медицині), або як новий рекламний інструмент, що виводить взаємодію з аудиторією на новий рівень, або ж у телемедицині, коли лікар на відстані бачить свого пацієнта й може відчути, як б’ється його серце.

Робота над проектом

Спочатку розробляв проект (писав код, тестував) під окуляри Meta я, консультуючись з іншими R&D-фахівцями. У схожих дослідницьких проектах немає чіткого розуміння, чи вийде зреалізувати задумане, тож ми поступово розв’язували окремі технічні проблеми й розширювали кейс.

До окремих завдань долучались інші інженери. Наприклад, адаптували технологію до інших AR-окулярів або поліпшували 3D-модель R&D-інженер і дизайнер з нашої команди.

Спочатку ми мали зрозуміти, як саме відтворити дотик — які точки на руках стимулювати, яким чином, з якою інтенсивністю й з якою частотою. Моє початкове завдання полягало в тому, щоб дуже швидко (у межах кількох тижнів) зробити прототип і показати, у якому напрямку ми рухаємося та чи має це сенс. Це стандартний ресерч-процес у R&D. Коли це вдалося, можна було рухатися далі.

У комплекті з пристроєм Ultrahaptics іде SDK для розробки під Windows/Mac. Використовуючи його, ми змогли вивести анімацію серця на екран комп’ютера й створити відчуття дотику в просторі, тобто людина могла фізично відчувати те, що бачить на екрані комп’ютера.

Ми пішли далі й додатково використали окуляри Magic Leap, до яких розробили віртуальну модель серця (таку саму, яка відображається на екрані комп’ютера). Щоб користувач міг бачити серце через Magic Leap і одночасно торкатися його через ультразвукові хвилі, згенеровані Ultrahaptics, треба було поєднати системи координат цих двох пристроїв.
Це вже був значний крок уперед у використанні технології Haptic Feedback — доповнену реальність тепер можна було відчути фізично.

Ми вирішили не зупинятися й поставили собі наступну мету — зробити так, щоб серце здавалося живим. Для цього треба було створити коливання інтенсивності імпульсів, що передаються на шкіру. За основу взяли STM_Circle (один зі скриптів, які йдуть разом з Ultrahaptics SDK). Саме відчуття складається з точок, які бігають по колу радіусом 3 см з частотою 100 Гц (зважаючи на затримку опрацювання сигналів людським мозком, воно сприймається як ціле коло). Щоб одержати відчуття серцебиття на базі цього статичного відчуття, ми запропонували два підходи:

  • зміну інтенсивності імпульсу відповідно до нормалізованої сили даних про серцебиття, яку отримують з годинників Apple Watch чи MAWI;
  • зміну радіуса кола синхронно зі серцебиттям.

Насамкінець для яскравішої демонстрації ми взяли не якісь статичні дані, а відтворили ритм серцебиття реальної людини. Для цього я використав Apple Watch, підходить також годинник українського бренду MAWI, який дозволяє не лише міряти пульс (PPG), а й знімати кардіограму (ECG). Дослідження показують, що Apple Watch вимірює пульс найточніше з усіх доступних на ринку фітнес-трекерів. MAWI практично міряє кардіограму, у якій значно більше даних, ніж у PPG (дослідження). Використовуючи такий метод, пульс визначаємо якнайточніше (саме з цим методом порівнюють усі інші).

Схема застосунку

Розробку вели в середовищі Unity, оскільки я маю найбільше досвіду роботи з ним і в ньому можна швидко прототипувати. А коли PoC було готове, вирішили не переписувати на інші платформи, а продовжити з Unity. Під час роботи використовували такі бібліотеки:

  • OpenCV вибрали саме тому, що на всіх нових платформах популярні image tracking фреймворки не мають імплементації, і ми не маємо доступу до параметрів камер. А в OpenCV є методи, з якими можна провести 3D-реконструкцію (тобто розпізнати прості патерни в 3D) на будь-яких камерах. Недавно в Magic Leap SDK додали свою імплементацію розпізнавання зображень, і ми переписали все на неї.
  • Ultrahaptics plugin, Leap motion plugin, Lumin SDK для інтеграції окулярів Magic Leap в Unity3D — потрібні речі для роботи, які не мають аналогів.
  • http-сервер для передачі даних про серцебиття — простий і кросплатформний спосіб для передачі інформації.

Цікаво, що інтеграція даних з біосенсорів, таких як дихання, серцебиття чи температура, — дуже гаряча тема для досліджень у HCI, бо дає можливість створити інтимну взаємодію між різними людьми. Ми справді бачимо цей ефект під час демонстрацій нашого проекту.

Ми поділилися результатом з Орестісом і виявилося, що таких рішень у світі ще немає, окрім відеоконцепту Ultrahaptics і дизайн-студії Nike. Тож уже разом з Ultrahaptics ми написали кілька матеріалів для конференцій з human-computer interaction.

З технічного погляду цей проект — насправді 3 окремі програми (для ноутбука, для Magic Leap, для Apple Watch), які треба запустити й протестувати. Бібліотеки, які ми використовували, мали досить скромну документацію, на StackOverflow узагалі порожньо (останнім часом для Magic Leap ця ситуація виправилася, для Ultrahaptics досі нічого загуглити не вийде). Щоб правильно засинкати всі системи координат, перетворення тощо, треба було ще розібратись у лінійній алгебрі й математиці 3D-перетворень, що теж забрало багато часу.

Перспективи

Перші версії демо Touch My Heart ми показували на маркетингових стендах, щоб побачити реакцію людей і, відповідно, удосконалити проект. Люди дуже емоційно реагують на такий новий спосіб взаємодії, найчастіше, це емоції захоплення й здивування. Цього року ми презентували його на кількох спеціалізованих міжнародних конференціях з Human-Computer Interaction, зокрема на CHI2019 у Ґлазґо й World Haptics Conference в Токіо, де дістали позитивний фідбек щодо новизни нашої ідеї та реалізації. Зокрема, наше демо в Японії помітив навіть засновник Magic Leap Роні Абовіц, а на Augmented World Expo ми потрапили до фіналу Auggie Awards в номінації Best Interactive Software.

Тепер ми працюємо над кількома новими ідеями, що матимуть практичніше значення, але водночас будуть цікавими з огляду новизни в HCI.

Загалом ця технологія має потенціал для практичного застосування в таких напрямках:

  • Хірургія — розширить можливості проведення дистанційних консультацій, що допоможе зменшити ризик виникнення ускладнень і підвищити точність проведення реконструктивного оперативного втручання.
  • Реабілітація — комбінація візуального й тактильного типу інформації допоможе пришвидшити й поліпшити якість процесу реабілітації.
  • Новий рівень тактильної взаємодії — можливість доторкнутися до того, що далеко, може широко використовуватися в комерційній, рекламній галузі; виводить на новий рівень комунікацію між людьми, коли можна відчути дотик на відстані.
  • Керування автомобілем — розпізнавання жестів (замість використовувати тачскрини та кнопки) для керування приладами, розміщеними в салоні автомобіля, допоможе сконцентрувати на дорозі.
LinkedIn

4 комментария

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

А есть описание разработки на английском? Гугл показал только этот видеоролик. Мы тоже работаем с Magic Leap, поэтому очень интересно

demo.softserveinc.com/touch-my-heart ;)
Чекаємо ще на публікацію пейпера в IEEE Explore, як опублікують, зашарю сюди

Тот случай когда зависть зашкаливает ))

Подписаться на комментарии