DOU Проектор: Belka — безкоштовний коворкінг у КПІ

У рубриці DOU Проектор всі бажаючі можуть презентувати свій продукт (як стартап, так і ламповий pet-проект). Якщо вам є про що розповісти — запрошуємо прийняти участь. Якщо ні — можливо, серія надихне на створення власного made in Ukraine продукту. Питання і заявки на участь надсилайте на editors@dou.ua.

Мене звуть Дмитро Дрозд. Я — співзасновник студентського простору Belka. Зараз я би хотів розповісти, як студенти КПІ зробили в своєму університеті безкоштовний коворкінг з гарним інтернетом та комфортними робочими місцями.

Потреба

КПІ — найбільший технічний університет України. З нього щороку випускаються близько тисячі студентів ІТ-спеціальностей. Тут навчались засновники MacPaw, Evo.company, PaymentWall, автори стартапів Ecoisme, Viewdle, PetCube та інших. Сотні студентів та викладачів роблять власні проекти: соціальні, наукові, навчальні, комерційні.

Незважаючи на масштаби університету, в ньому не було місця з усім необхідним для роботи, яке б працювало у відкритому режимі. Ми мріяли про тепле та світле приміщення зі зручними меблями, швидкісним Wi-Fi та додатковими зручностями на кшталт можливості зробити собі каву або чай.

Щомісяця у КПІ проходить безліч заходів від провідних ІТ-компаній, професійних спільнот та венчурних фондів. Для цього також потрібен простір із необхідним обладнанням та сервісами.

Разом з командою ми хотіли створити єдину платформу для студентів, що працюють над спільними проектами, експертів індустрії, які діляться знаннями та IT-компаній, які пропонують різні можливості для розвитку. Будь-якому університету потрібен майданчик для комунікації. В КПІ ми створили його власноруч.

Зліва на право: Сергій Анатолійович Огінський (радник ректора, куратор від адміністрації), Костянтин Левицький, Дмитро Дрозд, Валентин Четверіков

Реалізація

Етап 1. Ідея

Все почалось з посту Вконтакті від Артема Дороша, який на той момент був учасником спільноти IT КПІ. У дописі він навів приклади відкритих просторів у Microsoft та Google і запропонував створити у КПІ платформу, яка б допомагала проектам студентів та викладачів із місцем, експертизою та зв’язками.

Пост побачив ректор. Він підтримав ініціативу і рекомендував збирати команду, яка б змогла втілити її в життя:

Допис прокоментували студенти, які й сформували команду, що досі працює над розвитком проекту.

Етап 2. Місце

Ми почали шукати місце, де можна було б розмістити наш відкритий простір. Нам дуже сподобалось приміщення бібліотеки. Вона мала вільний доступ, велику площу та атмосферу продуктивної роботи та навчання.

На той час бібліотеку очолила нова прогресивна адміністрація. Вона сприймала бібліотеку як щось більше за місце збереження книг. Ми ж доповнювали і розвивали бібліотеку, тому зміни, які ми пропонували, виявилися влучними та вчасними. Після переговорів адміністрація бібліотеки погодилась виділити нам зал площею у 260 кв.м. На той час він виглядав так:

Система електроживлення в ньому не була розрахована на прийнятні навантаження, центральна система опалення працювала вкрай погано, а крізь вікна віяв вітер. Доступ до інтернету переривався показами реклами. Але масштаб перетворень, які ми задумали, підтримка адміністрації та спільноти давали неабияку мотивацію.

Етап 3. Статус

Для роботи зі спонсорами нам було необхідно визначити офіційний статус проекту. Це дозволило б нам давати партнерам гарантії, що проект буде існувати і розвиватися, а не закриється щойно завершиться ремонт. Але ми зіткнулися з проблемою. З одного боку, спонсори були зацікавлені виділити кошти якнайшвидше, враховуючи свої фінансові процеси. З іншого — адміністрація університету вимагала дотримання всіх формальних процедур, що затягувало процес і викликало у спонсорів сумніви щодо життєздатності проекту. Намагаючись вирішити це протиріччя, ми дійшли висновку про два підходи до співпраці із адміністрацією.

Непродуктивний. Намагатися грати за правилами бюрократії, вступати у формальні конфлікти, зосереджуватися на роботі з документами. Існує великий ризик, що проект знищить бюрократична машина, а команда безрезультатно втратить купу часу.

Продуктивний. Для досягнення результату ми сформулювали декілька правил:

  • не боятись відповідальності та брати ініціативу в свої руки;
  • зосереджуватись на результаті, а не на формальних правилах та вирішенні непринципових питань;
  • шукати союзників у адміністрації;
  • домовлятися тільки з тими людьми, які відповідають за прийняття рішень;
  • намагатись власноруч вирішувати питання, які бюрократія використовує як привід для відтермінування;
  • постійно цікавитись статусом питань та відвідувати всі зібрання, пов’язані з проектом;
  • за необхідності переводити проблеми у публічну площину.

Після низки переговорів та роботи з документами ми отримали офіційний статус у структурі університету та заручились підтримкою Департаменту перспективного розвитку, який наразі курує усі студентські ініціативи. Далі залишилось тільки одне: знайти гроші на ремонт, меблі та техніку.

Етап 4. Гроші

Тих, хто хоче знайти у цьому розділі драматичну історію, ми одразу розчаруємо. Ніякої магії із пошуком грошей не було: наша ідея була очевидною, ми мали гарну репутацію та лояльність спільноти. Ми успішно проводили переговори, і 15 із 70 потенційних компаній підтримали проект. Компанії були готові вкладатись в розвиток освіти та науки, і особливо це стосувалось ІТ-сектору, який дуже сильно залежить від якості кадрів. Частину грошей виділила адміністрація із бюджету університету.

Варто згадати ряд речей, на які треба зважати у роботі зі спонсорами:

  • чітко прописуйте ваші домовленості в договорах або меморандумах. Це гарантує, що обидві сторони їх розуміють однаково і допоможе уникнути непорозумінь;
  • якомога швидше відповідайте на листи. Затримка з відповіддю буквально на 1-2 дні у більшості випадків позбавляє сенсу подальше спілкування;
  • вмикайте фантазію та не лякайтесь масштабу. На круті проекти знайти кошти легше. Наприклад, ви скоріше знайдете гроші на великий коворкінг з топовим ремонтом, меблями та технікою, ніж на звичайну навчальну аудиторію;
  • максимально детально формулюйте свій концепт та пропозицію. Ми підготували якісну презентацію, бюджет зі всіма сумами і посиланнями на потрібні позиції та розробили 3d-модель приміщення.

Дизайн Belka розробила студія Наталії Гоголевої

В результаті нас підтримали: MacPaw, DataArt, Imena.ua, Київстар, Cisco, Ciklum, IEEE, ППФ «Пахаренко і партнери», Dataroot, Djangostars, Schneider Electric, rabota.ua, Luxoft. Піcля відкриття нас також підтримав DOU.ua.

Усіх спонсорів ми зобразили на стіні біля входу в простір:

Етап 5. Спільнота

Ще на старті ми розуміли, що потрібно обов’язково залучати КПІшників до створення проекту. Це дозволило нам підтримувати постійний інтерес, познайомитись з багатьма ініціативними людьми, які й досі нам допомагають, та знайти цікаві ідеї. До того ж, це зробило проект спільним для всього колективу КПІшників, який цінує результат своєї праці.

Ми залучали людей як для банальної допомоги з ремонтом, так і до повноцінних напрямів на кшталт дизайну інтер’єру, планування системи електроживлення або пошуку спонсорів.

Важливим етапом, який дозволив нам чіткіше уявити свої цілі, згуртувати команду та об’єднати спільноту навколо проекту став конкурс грантів Nescafe IdeaX. Фіналістів в ньому визначає відкрите голосування. За наш проект проголосувало близько 3000 людей. Хоча ми так і не виграли грант, така шалена підтримка виступила одним з важливих аргументів у переговорах зі спонсорами та мотивувала нас робити проект далі.

Основним каналом комунікації для нас стали соціальні мережі. З них простір Belka розпочався, і багато в чому завдячує їм успіхом. Завдяки КПИ live ми могли взаємодіяти зі спільнотою, мали необхідний медійний ресурс та постійну комунікацію з аудиторією.

Результат

14 вересня 2016 року ми офіційно відкрились і зараз успішно функціонуємо.
У робочому режимі наш простір виглядає так:

Ми відкриті для всіх охочих з 14:30 до 22:00 з понеділка по суботу.

Трішки чисел

Зараз у просторі є:

  • 100 зручних робочих місць;
  • швидкісна мережа Cisco з виділеним каналом в 1 Гб/c;
  • пуфи, столики та маркерні дошки;
  • фільтр для води, кавоварка та чайник;
  • гарне освітлення, опалення та 100 розеток;
  • система камер та датчиків для того, щоб все залишалось на своїх місцях :)

Щодня нас відвідує в середньому 300 людей. Переважно це студенти КПІ, але також є багато гостей з інших вишів (КНЕУ, НАУ, КНУ) та наших випускників. Наскільки ми можемо судити, наша платформа об’єднує студентів, які цікавляться ІТ, інформаційною безпекою, електронікою та наукою про дані.

Ми організовуємо та приймаємо корисні наукові та освітні заходи. Для них ми маємо необхідне презентаційне, аудіо- та відеообладнання, а також великий екран розміром 5.4 на 3.2 м.

Так простір виглядає під час лекцій:

За 7 місяців існування простору ми провели 70 заходів: 45 лекцій, 11 воркшопів, 5 презентацій, 5 семінарів, 2 конференції, а також 2 хакатони: по електроніці та штучному інтелекту. Останній пройшов за підтримки венчурного фонду Haxus та прийняв 20 команд з усього Києва.

Більшість заходів стосувалися IT, Data Science та інтернету речей, і на них побувало більше 3 тисяч людей. До речі, ми відкриті для будь-яких пропозицій. Якщо ви також бажаєте провести захід, який би стосувався науки, освіти та технологій, пишіть на пошту belkaspace@gmail.com.

Трішки філософії

Метою нашого проекту було не просто відремонтувати залу. Ми розуміли з самого початку, що нічого космічного тут немає. Ми хотіли переосмислити бібліотечний простір, і тому створили платформу для комунікації людей, які змінюють правила гри. Ми мріємо про те, що спілкування студентів, викладачів, експертів з індустрії дозволить створювати іноваційні рішення, ідеї та проекти.

Що далі?

Ми плануємо робити наші заходи кращими та масштабнішими. Незабаром ми проведемо хакатон по GameDev та змагання по Machine learning з міжнародними компаніями та фахівцями.

Ми працюємо над власною медіаплатформою, яка дозволить виробляти якісний контент, аналізувати ключові тренди розвитку та розширювати вплив тих ідей, які живуть у Belka.

Ми продовжимо допомагати студентам знаходити необхідну експертизу, можливості та ресурси для їх проектів. Зараз ми консультуємо схожі ініціативи із Запоріжжя, Івано-Франківська, Луцька та інших міст України, допомагаючи їм також досягти успіху.

Також зараз ми допомагаємо відкритій лабораторії Lampa створити у сусідньому залі бібліотеки makerspace. В ньому студенти зможуть займатись проектною роботою, працювати з 3d-принтерами, ЧПУ-станками, лазерними різаками, платами та вимірювальним обладнанням. Нещодавно лабораторія виграла 740 тис. гривень у громадському проекті «Бюджет участі» від КМДА, тож вже скоро у нас є всі шанси побачити нову точку росту у КПІ. По питанням співпраці можна звертатись на пошту e.korotkiy@kpi.ua.

У завершення хотілося б навести гасло з нашого відкриття:

Belka — це не лише простір для роботи, це простір твоїх ідей.

Якщо у вас виникли питання або пропозиції, пишіть на пошту belkaspace@gmail.com або zlot.dima@gmail.com.

А також підписуйтесь на нас у соцмережах:
vk.com/belka.space
www.facebook.com/belka.space.kpi
t.me/belka_space
www.instagram.com/belka.space

LinkedIn

27 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

А що, в бібліотеку уже можна без студентського зайти?

Так, звичайно, нікого не зупиняють.

Для душевного спокою, кожен бажаючий може зробити читацький квиток бібліотеки КПІ.

Читацький квиток може отримати не тiльки студент/викладач КПI?

Белка -> Білка

После kpi.ua/files/2017-staff.pdf и прочего, происходящего сейчас в КПИ, очень-очень кажется, что попил бабла...

До чого штатний розпис КПІ до студентської ініціативи?

Ну, я видел ваш «тендер» на проведение работ по установке винтеляционного оборудования. Очень странные были цифры. А

штатний розпис КПІ
демонстрирует мракобесие, в которое скатилось КПИ.

КПІ це структура в овер 7000 співробітників, сотні підрозділів та кафдр. Рівняти всіх під одну гребінку, як мінімум не етично.

Щодо нас, то ми прямо до адміністрації КПІ не відносимось.

Вентиляції у нас немає, якщо що, тому промахнулись ви.

Щодо нас, то ми прямо до адміністрації КПІ не відносимось.
Ну, тогда можете предоставить правовую основу на использование муниципальной собственности? Насколько я знаю, вся территория и строения КПИ, включая студгородок, является коммунальной собственностью.

Не комунальної, а державної, щодо правового поля.

Читайте положення: vk.com/doc1538816_387462465

Как мне сказали мин обр и науки, с 2016 перевели в муниципальную собственность и провели децентрализацию от министерства, ну да ладно. Как бы гос собственность не меняет сути моего вопроса.

Так, як ми студенти, тому

На основі закону України про вищу освіту zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page3

Стаття 41 пункт 10

«10. Керівник вищого навчального закладу всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).»

А чего это Вы подтираете свои комментарии? =)

— Нам не вистачає ініціативної молоді, духу підприємництва!
— Ось студенти КПІ створили коворкінг...
— А! КПІ! так то бабла попілили
Ви критикуєте автора статі на основі своїх стереотипів про КПІ. Після такої «дискусії» зовсім не дивно, чому підприємництво і ініціативність у нас так слабко поширені.

Просто вы не видели тендера этого коворкинга =) Поресерчите, там интересно.
Ну и можете поинтересоваться инвестициями в проект, ибо там тоже весело и не бесплатно.

Мне было бы очень интересно посмотреть на этот тендер и интересные инвестиции :) Искал, каюсь, не нашел.

Так может ссылочкой поделитесь?

Поділіться посиланням, так як вентиляція у нас в планах тільки, можливо ви екстрасенс, і бачите майбутнє? Або ж навмисне бажаєте виправдати стереотип для себе, мов якщо роблять круті штуки безкоштовно, то такого бути не можу, тут явно зрада, корупція і ганьба....

Без посилання, виглядає, як чергове балабольство.

Наброс как в том анеке про дочку Хаима:

— Вы знаете, у Хаима дочь проститутка.
— Но у него четыре сына и нет дочери.
— Я высказал свое мнение, а вы уже сами решайте.

так поділіться інформацією, а то Ваші звинувачення виглядають трохи дивно

Так в треде один из организаторов. Попросите его, чтобы поделился информацией про инвесторов и скинул тендера, начиная с отчуждения помещения.

Хватит бредить. Помещение не отчуждалось, не продавалось и остается в собственности КПИ. «Инвесторов» у некоммерческого проекта быть не может. Есть спонсоры — в публикации они указаны.
Доступ в помещение — бесплатный и открытый, авторы с него профита не получают. Как и КПИ. Если это не укладывается в вашу ущербную логику — можете дальше верещать про попилы и откаты. Собака лает — караван идет :)

В КПИ есть проблемы. Это не новость. Но вешать какой-либо ярлык на все, что с ним связано — немного не логично. Я считаю, что «попилом» можно назвать использование денег налогоплатильщиков в необоснованом колличестве на необоснованые вещи. В статье написано, что лишь часть денег было выделено университетом + помещение, осальное — деньги спонсоров. Тоесть это возможно «частичный попил». Но... КПИ получил отличное помещение, которого не было бы без организаторов пространства (кто имеет/л отношение к университету знают проблему с учебками и местами, где можно поучится). А учитывая то, что организация неприбыльная, то какой «попил»? Все мереоприятия, которые там проводятся — бесплатные. До них — небыло, после них — стало, + приносит огромную пользу студентам, преподавателям, имиджу КПИ. Попил... Если вы склоняетесь к таким выводам, то хотелось бы видеть более аргументированые комментарии, так как ваши доводы выглядять как исследование закона Генри на примере лужи.
P. S. Спасибо организаторам за создание Белки. Был там на хакатоне. По-моему, у вас лучший интернет из всех событий, которые я посещал.

Ребята молодцы! Приятно, видеть подобные проекты в родном ВУЗе!

Подписаться на комментарии