Долучайся до найбільшої конференції по високонавантаженим проектам в Україні | Приєднатися
×Закрыть

EcoCity — мережа громадського моніторингу якості повітря за допомогою пристроїв на Arduino

У рубриці DOU Проектор всі охочі можуть презентувати свій продукт (як стартап, так і ламповий pet-проект). Якщо вам є про що розповісти — запрошуємо взяти участь. Якщо ні — можливо, серія надихне на створення власного made in Ukraine продукту. Питання і заявки на участь надсилайте на editors@dou.ua.

Привіт, мене звати Дмитро Обухов, мені 15. Хочу розказати історію створення проекту EcoCity. Цю ініціативу підтримуємо ми — команда розробників з Івано-Франківська. EcoCity — це мережа автоматизованих станцій моніторингу якості повітря та платформа для громадського моніторингу. Наші станції раз на хвилину визначають показники забрудненості повітря й надсилають їх на сервер. На сервері ці дані зберігають у БД, а користувачі можуть переглядати їх на сайті як карту забрудненості, яка оновлюється в онлайн-режимі.

Будь-яка людина може зібрати свою станцію моніторингу й під’єднати її до нашої мережі. Також ми продаємо готові здешевлені станції (ціна — лише 1000 грн, коли вартість звичайної станції EcoCity — 4500 грн), і кожен небайдужий до екології може купити її та встановити в себе біля будинку. У такий спосіб він отримує найактуальніші дані для його місцеперебування та розширює мережу моніторингу (у цьому й суть громадського моніторингу).

Також ми виготовляємо інші пристрої моніторингу, наприклад Sapphire — портативний пристрій для моніторингу в приміщеннях і в місцях без зв’язку, та розробляємо нові. Уже скоро представимо нове покоління наших пристроїв.

Команда

Наша команда з’явилася ще до створення проекту. До неї входжу я, Дмитро Обухов, учень 9-го класу, розробник ПЗ для станцій і всього, що із цим пов’язано. Богдан Фіцак та Андрій Крохмалюк — студенти Коледжу електронних приладів, які роблять усе, що стосується «заліза»: підбір сенсорів, монтаж і збірка, розробка монтажних плат тощо. Володимир і Мар’ян Врюкало (13 та 11 років) розробляють мобільний застосунок і здійснюють супровід проекту. Олександр Аронець, викладач у Коледжі електронних приладів, та Олексій Трелевський, власник інтернет-магазину beegreen.com.ua, — координатори нашого проекту, які також допомагають його створювати. Валентин Сорока — розробник веб-частини нашого проекту, який нещодавно прилучився до нього як волонтер. Оскільки Валентин професійний розробник, він нам багато в чому допоміг.

Зліва направо: Дмитро Обухов, Андрій Крохмалюк, Олександр Аронець, Олексій Трелевський, Богдан Фіцак

Ідея, концепція й початок проекту

Отже, улітку 2018 року ми вирішили взяти участь у підлітковому хакатоні в Івано-Франківську. Тоді склад нашої команди був дещо інший, координатори були в групі підтримки, а Володя Врюкало на тому хакатоні був членом іншої команди. Узагалі в багатьох з нас раніше з’являлися думки щодо створення такого проекту. І ми вирішили працювати в цьому напрямі. Тоді створили концепції та прототипи сайту й мобільного застосунку. На жаль, ми не перемогли в хакатоні. Однак зрозуміли, що придумали щось нове й круте.

У ті часи концепція проекту була дещо інша. Основна ідея така: на платформі Arduino + Ethernet Shield ми створювали станції, які були якнайточніші і якнайдорожчі (якщо порівняти з іншими нашими розробками), установлювали їх в Івано-Франківську за допомогою місцевої влади й поширювали далі в інших містах.

Наші попередні пристрої ми продавали або на замовлення різним екологічним організаціям, або на грантові кошти для міста. Розміщені в Івано-Франківську станції (більшість) ми повністю обслуговували: виконували профілактичні роботи й стежили за їхнім правильним функціонуванням. Але якоїсь миті зрозуміли, що так ми дуже повільно розвиваємо мережу (перші 5 станцій установлювали протягом декількох місяців), і почали шукати вирішення цієї проблеми.

Зараз, крім своїх, поширюємо здешевлені пристрої для громадського моніторингу. Ми називаємо їх «ЕкоТруби» через їхній корпус. Ідею (за згодою авторів) запозичили у відкритого проекту Luftdaten. Його концепція в тому, що вони поширюють дешеві станції, які кожен може собі дозволити. І люди, які занепокоєні екологічною ситуацією, мають змогу придбати або скласти самостійно такий пристрій (схематика й ПЗ є у вільному доступі). У такий спосіб вони розширюють мережу й отримують найактуальніші дані про якість повітря за вікном. Такі станції створили на основі модифікованого програмного забезпечення Luftdaten і платформи ESP8266. Його також використовують інші екоактивісти, але наша версія має деякі зміни. По-перше, це українська локалізація, по-друге, це постійна активна підтримка, по-третє, це функціонал: наші станції можуть вимірювати показники, як-от СО2 й формальдегід, сенсори яких не підтримує оригінальне ПЗ.

Також на цій платформі ми виготовляємо оригінальні пристрої, як-от AirFresh та AirHome з підтримкою керування системами вентиляції. Це, можна сказати, еволюція «ЕкоТруби»: у новому корпусі, з іншим набором сенсорів, компактні, на платформі WeMoS D1 Mini Pro. Вони будуть дорожчі, але кращі й за характеристиками, і за функціоналом.

Пристрій AirHome й корпус від нього ліворуч. P. S. Над дизайном ми ще попрацюємо

Ще на хакатоні ми почали пошуки аналогів ідеї й зрозуміли, що в Україні наш проект перший. Хоча останнім часом український екорух набирає обертів, і разом з ним упроваджують схожі проекти. Основна наша відмінність — те, що основу проекту повністю розробили з нуля, не використовуючи готові рішення. Ми маємо свою платформу — eco-city.org.ua і власні розробки — станції та прилади, а запозичені розробки доповнюємо й удосконалюємо.

Як це працює

Ця частина, думаю, буде найцікавіша. Розпочнемо з наших пристроїв. Користувач, який отримав станцію, установлює її в себе вдома. У комплекті є спеціальні кріплення для швидкого встановлення на вікні.

Установлення станції на вікні

Відтак станцію треба налаштувати. Це досить просто. Станція під час першого ввімкнення створює точку доступу Wi-Fi. Ми під’єднуємося до цієї точки, і нас редиректить на сторінку налаштування.

Тут обираємо домашню мережу зі списку. Тоді натискаємо «Зберегти й перезавантажити». Після цього можемо перейти на локальну IP-адресу станції й переглядати показники.

Далі станцію треба зареєструвати на нашому сайті, щоб відбити її на карті й щоб власник міг отримати архів даних, які ми зберігаємо.

Для цього заходимо на сторінку активації, яка є на нашому сайті. Уводимо координати станції, назву й локацію. Усе. Тепер станція відбиватиметься на карті ї її показники будуть видимі в реальному часі.

Залежно від конфігурації станція може вимірювати різні показники, але основні — це температура, вологість, атмосферний тиск і мікропил (PM 2,5 та PM10). Гадаю, значення всіх показників зрозуміле, окрім мікропилу.

Показник PM 2,5 відбиває концентрацію твердих часточок діаметром до 2,5 мікрометра. Показник PM 10 відбиває концентрацію твердих часточок діаметром до 10 мікрометрів. Нормальним рівнем концентрації вважають ≤ 50 мкг/м³.

Тверді часточки діаметром 2,5 мікрометра настільки малі, що їх можна побачити лише за допомогою мікроскопа. Вони безперешкодно проникають глибоко в дихальні шляхи, минаючи захисні системи організму людини. Наше тіло просто не призначене для блокування PM 2,5. Більша частина утворюється внаслідок спалювання різних видів палива.

Тверді часточки PM 10 діаметром 10 мікрометрів не такі малі, як PM 2,5, проте втридцятеро менші, ніж товщина людської волосини, що дає їм змогу легко потрапляти в дихальні шляхи.

Технічна реалізація

Як я вже казав, ми почали на підлітковому хакатоні влітку 2018 року. Відтоді стартувала розробка нашого проекту. Оскільки він був першим в Україні й ми робили все з нуля, спочатку виникало багато труднощів. До того ж більшості учасників нашої команди тоді бракувало досвіду.

Раніше ми вивчали програмування на Arduino, тож вирішили застосовувати її. Для надійності використали провідний канал зв’язку — Ethernet. Відтак почали вибирати сенсори. З доступних на ринку сенсорів ми взяли SDS011 для визначення концентрацій мікропилу. Він порівняно дешевший, і є дослідження його точності, як порівняти з еталонним обладнанням. Усі інші сенсори вибирали за доступністю. Для температури й вологості підійшов сенсор DHT22 з точністю 0,5 C для температури та 5% для відносної вологості. Для атмосферного тиску вибрали доступний BMP 180 з точністю 1hPa. Для вуличного шуму ми взяли прості мікрофони з підсилювачем, який у нас був, і програмно за формулою вивели з аналогового сигналу рівень шуму. Для радіаційного фону створили простий окремий пристрій для зчитування імпульсів з трубки Гейгера, який працює по UART. Тоді треба було написати для цього прошивку. Я взявся за цю справу й склав прошивку на основі інших проектів (як-от системи розумного будинку та інтернет-метеостанції, які ми й наші колеги розробляли раніше).

Робота прошивки досить проста. Зчитування із сенсорів відбувається за протоколами I2C і UART. Далі дані із сенсорів формують у GET-запит і надсилають на сервер. Спочатку ми склали плагін для WordPress, який зчитував запити на наш сайт і показував на OSM-маркери з даними. Це все, на що нас вистачило тоді.

Що всередині «ЕкоТруби»

Був листопад 2018 року, коли ми подали заявку на грантову програму Urban Space 100 на встановлення в Івано-Франківську 5 таких станцій. А за кілька місяців побували на ековоркшопі в Чернівцях, де зустрілися з багатьма екоактивістами. Там і дізналися про проект Luftdaten та відтоді розпочали роботу над «ЕкоТрубами».

Прошивка для «ЕкоТруби», як я вже казав, була готова. Нам залишалося додати підтримку надсилання на наш сайт. Я додав підтримку в прошивці, а Валентин доробив підтримку таких станцій на сайті. Також ми трохи змінили інтерфейс і додали українську локалізацію.

Тоді й почали їх поширювати. Однак ми станції не лише продавали, а й подарували кілька з них. Одна з таких стоїть у гімназії № 2 в Івано-Франківську. Також ми зорганізували воркшоп для дітей, де розіграли 15 таких пристроїв.

З розширенням проекту нам знадобилося щось ліпше, ніж плагін для WP. І тут до нас прилучився Валентин, який переніс наш сайт на рушій nginx, додав збереження даних у БД, побудову графіків, створив відкрите API для виводу наших станцій на всесвітній сайт незалежного моніторингу — aqicn.org і загалом усе зоптимізував. А я переробив надсилання даних, і зараз ми надсилаємо їх як POST-запит. Також ми попрацювали над захистом даних від злому: додали шифрування й хешування.

Потім ми розпочали вдосконалення «ЕкоТруб»: додали підтримку інших сенсорів, завдяки чому ці станції тепер можуть виміряти СО2 й формальдегід. Сама «ЕкоТруба» працює на Wi-Fi-модулі ESP8266, що значно нас обмежує. Адже, щоб було зручно користувачам, наша прошивка універсальна для різних конфігурацій. Через це доповнювати її досить складно. Але сенсори з UART можуть працювати в режимі Q/A, тобто сенсор надсилає дані тільки за запитом. Так, використовуючи два піни, ми можемо працювати з великою кількістю сенсорів. Також можемо додавати сенсори з I2C, а найближчим часом додамо підтримку сенсора NOx, SO2 й CO.

Результати й плани

Наразі ми одна з найбільших мереж громадського моніторингу якості повітря в Україні. У нас є 90 зареєстрованих станцій, половина з яких активна постійно. На нашому сайті ви також можете бачити станції наших партнерів майже в десяти областях: це станції Save Dnipro, Luftdaten (які розміщено в Україні) і комунального підприємства «Центр екологічного моніторингу» з їхніми сертифікованими станціями. Ми незалежні від інших платформ моніторингу, оскільки в нас є своя, створена з нуля, гнучка й стабільна платформа.

Ми маємо свої пристрої моніторингу. Нині наш сайт щоденно відвідують сотні користувачів — людей, які дбають про довкілля та своє здоров’я.

Ми аналізуємо показники, отримані з наших станцій для визначення джерел забруднення. Результати час від часу публікуємо на нашій сторінці у Facebook.

Проект фінансує учасник нашої команди Олексій, і нам кілька разів виділяли кошти на проекти за грантовою програмою Urban Space 100. Також кожен охочий може підтримати наш проект фінансово або співпрацюючи з нами. На жаль, ми не маємо такого великого фінансування, як інші проекти, але, можливо, це й на краще.

У майбутньому ми розширюватимемо нашу мережу. Зараз ми з нашими партнерами рухаємося до сертифікації сенсорів, щоб їхні показники можна було офіційно використовувати. Також, отримавши більше даних, зможемо прогнозувати забрудненість автоматично.

Нашому проекту лише один рік, і нам, звичайно, ще є куди рости. Ми постійно вдосконалюємося та пробуємо щось нове. І попереду ще дуже багато роботи. Це й допрацювання підтримки нових сенсорів для «ЕкоТруб» (NOx, SO2, CO, VOx), і розробка нових пристроїв, і мобільний застосунок, над яким ми вже досить довго працюємо.

Але нам подобається цей проект, бо він дав нам багато нових знань і нових знайомств. І ми працюватимемо над ним і далі.

LinkedIn

56 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Рекомендую подивитись в сторону датчиків японської компанії Figaro. Чудові датчики.
Ми використовуємо датчики метану та чадного газу від цієї компанії в наших сигналізаторах газу, які успішно пройшли сертифікацію.

А как часто эти устройства требуют поверки, и в каком диапазоне газов вы меряете, от 0.01 до 4% как часто нуждаются в юстировке?

Дуже класна ідея!
Скажіть, цей проект чисто фановий, чи ви плануєте якимось чином на цих данних заробляти?
Якщо плануєте, то як?
Дякую, і успіхів!

Покищо ми відробляємо гроші, які були на нього затрачені, продаючи пристрої.
Пів року назад проект був ще доволі фановий, але зараз ми уже серйозно працюємо над ним.

Я правильно розумію, що основний бізнес-кейс — це продаж пристроїв? Тобто ваш клієнт — це людина якій цікаво дізнатись параметри повітря навколо себе.
Плюс можливість всім в кого немає пристрою, подивитись на вашому сервісу які показники в сусідів з пристроями.
Кінцева мета проекту, коли ви (гіпотетично) почнете шукати інвестора, це продаж пристроїв чи продаж данних які ці пристрої збирають?

Продаж пристроїв, в першу чергу. І ми уже працюємо з декількома компаніями, які закупляють пристрої.
Взагалі інші проекти отримують державні кошти на розробку і рекламу. В Дніпрі, наприклад, це зробити просто. А ось в Франківську ні. Можна сказати, покищо ми єдиний великий проект в цій сфері без великого фінансування. Хоча, можливо це і на краще)

Интересно, на м. Харьковская какая обстановка?

Завантажив вашу прошивку, прочитав інструкцію з налаштування пристрою, але не знайшов у ній до якого піну, наприклад, підмикати DHT22. Хотілось би мати інформацію з цього приводу.

### SDS011
* Pin 1 (TX) -> Pin D1 (GPIO5)
* Pin 2 (RX) -> Pin D2 (GPIO4)
* Pin 3 (GND) -> GND
* Pin 4 (2.5m) -> unused
* Pin 5 (5V) -> VU
* Pin 6 (1m) -> unused

### DHT22
* Pin 1 => 3V3
* Pin 2 => Pin D7 (GPIO13)
* Pin 3 => unused
* Pin 4 => GND

### BMP180 / BMP280 / BME280 (I2C)
* VCC -> Pin 3V3
* GND -> Pin GND
* SCL -> Pin D4 (GPIO2)
* SDA -> Pin D3 (GPIO0)

Термометри на вікнах вже не ті

Молодці. Для мобільного додатку можете взяти наш Blynk.

Направление правильное, но авторам нужно поучиться и более глобально смотреть на решения, это фановый проект из серии «помигать лампочками», к реальному прибору не имеющий отношения. Если вы собираетесь двигать в эту сторону рекомендую слова «adduino» и «raspberry pi» попросту убрать из лексикона а смотреть на «IEC 61131-3» и не тратить драгоценную молодость))

Есть ещё проблема что себестоимость Arduino в 4-5 раз выше аналогичного решения на ARM cortex-m0 m3 типа STM32F103. Правда у STM’ов обвеса поболее, есть USB host, и 72Mhz полноценных при цене в 0.30-0.50 в опте... «школьники не осилят» уже давно не аргумент.

Зараз розробляємо пристрій Sapphire32 на STM32+ESP. Щоб можна було працювати по WiFi з виводом на TFT дисплей з графіками, записом на SD і великою к-стю сенсорів)

Бажано тут по місцю збирати прототипи — є виробники склотекстоліту/плат з металізацією, та є нормальний монтаж.

Серія обійдеться тут трохи дешевше ніж в Китаї й є свої переваги з приводу податкової оптимізації...

вот этот девайс берем и там есть все «Controller — AXC 1050» компанию писать не буду само гуглиться)

Це не вирішує питання собівартості в серії.

Хлопці доволі прості й доступні датчики використовують, а не промислову автоматику.

на промышленной автоматике они получат «правильные скилы» а не умение играть на тамагочи, все эти полу-платформы это «юный техник» не более

«правильные скилы»

не знаю какие это «правильные», но забыли Vendor Lockin, нулевую рентабельность, и невозможность самостоятельного обслуживания/ремонта.

На практике «Arduino-Тамагочи» обходиться дешевле любой промышленной автоматики в 5-6 раз, и не везде, даже не на всех предприятиях, промышленная автоматика целесообразна — её ремонтопригодность стремиться к нулю.

Юрий а вы понимаете, что те контроллеры которые «промышленные» имеют гарантии от 36 месяцев+, стоят дешевле ардуино, и да их не надо паять, и устраивать «юный техник». Просто внимательно посмотрите на цены не в Украине, на стоимость часа человека с паяльником, на стоимость QA, стоимость логистики компонентов, а потом поймем что дешевле)

Якщо б ви сказали, що це фановий проект пів року тому, я б згодився. Але зараз я б так не сказав. Прошивка до серії пристроїв Air зайняла 4700 рядків на С, що вже не схоже на «помигати лампочками»)

к стабильно работающим системам это не имеет никакого отношения, это все фан, программирование и автоматика пошли каждый «своей дорогой» но надеюсь в ближайшее время они сойдутся.

к стабильно работающим системам это не имеет никакого отношения

Тут много факторов, и больше зависит от непосредственно качества монтажа.
Во многом в «самоделки» можно запихнуть побольше защиты и опторазвязки/гальванической развязки на всё... тогда как многие производители типа GE и Siemens имеют свои регламенты и «экономят» на развязках «по регламенту», что GE что Siemens совершенно неремонтопригодны.

А кто то говорил про «GE и Siemens» есть масса сторонних производителей, и гарантию никто не отменял. Реальность это не то что представлено на рынке Украины) не хочу рекламировать решения и скатываться к частностям называя конкретных производителей но они есть)

Очень чисто получается.. Ваши приборы адекватны? Или экологическая ситуация в стране освещается в слишком черном цвете?

літом досить чисто, якщо дивитись зимою в Києві, під час опалювального сезону, ситуація інша :)

Это как посмотреть. Если проследить график в течении суток то к примеру по Харькову бывают скачки. Поговаривают это из-за режима работы коксохима и на то есть все основания так как именно рядом с ним загрязнение максимальное.

На нашій сторінці на Facebook можете почитати про різні випадки високого забруднення в різних містах і про їх причини. Зазвичай забруднення збільшується зимою і напротязі всієї зими підвищене. Також весною, коли спалюють траву, і восени.

Класно, а ще враховуючи вік членів вашої команди, то ви молодці!
Щодо вашої ідеї, то є вже одна схожа на тему повітря, яка, можливо, вам якось допоможе або просто буде цікаво — ubreez.com

Здравствуйте, не мог найти ссылку на Вашу почту на сайте. Я правильно понял что у Вас приборы без автономного питания ? Это довольно сильно затрудняет установку таких приборов в квартирах. Было бы хорошо иметь автономный прибор. Например разделённый на 2 части. Когда слабый сигнал принимается до точки в близи от прибора снаружи, а уже внутреняя часть соединяется по WiFi.

...честно говоря непонятно, почему до сих пор нет автономного. Солнечная панель + ионисторы (или литий-титанат) и система будет работать годами. Как у меня www.facebook.com/...​rce=feed_text&epa=HASHTAG

Цікавий проект. Але на сайті щось немає форми для зворотнього зв’язку чи хоча б якихось контактів — було б добре додати, я думаю.

Привіт.В принципі,проект виглядає цікавим і перспективним. Але з дизайном треба щось робити.Труба виглядає просто убого.Я б таке не повісив за вікном) Вам потрібна «кіллер фіча» і для вашого пристрою це міг би бути моніторинг радіаційного фону.В інтернеті я ні одного ресурсу не бачив, котрий би показував його по Україні. Ось як приклад: habr.com/ru/post/125869

Але з дизайном треба щось робити.Труба виглядає просто убого.

В тексті ще є такий абзац:

Також на цій платформі ми виготовляємо оригінальні пристрої, як-от AirFresh та AirHome з підтримкою керування системами вентиляції. Це, можна сказати, еволюція «ЕкоТруби»: у новому корпусі, з іншим набором сенсорів, компактні, на платформі WeMoS D1 Mini Pro. Вони будуть дорожчі, але кращі й за характеристиками, і за функціоналом.

Ну от і добре.Я не осилив весь текст прочитати.

Наші станції мають підтримку виміру радіаційного фону, про це я писав.

Не бачу таких показників на вашому сайті.

То що там?Відповіді так і не буде? :)

У Івано-Франківську встановлена одна така станція. Можете глянути.

...по всей конечно нет, а локально есть www.npp.zp.ua/index.php/ru/safety/arms

Ну по Києву немає нормальної статистики.Було б цікаво глянути, як змінюється радіаційний фон, коли в чорнобилі там трава горить і тд.

Ваша статья отвечает на все вопросы, кроме главного: Зачем все это надо?

Основна ціль — інформативна. Багато людей хоче знати реальну ситуацію про забруднення. Також ми можемо визначати джерела забруднення і впливати на забрудників.

Візьміть за тестовий майданчик таке місто, як Запоріжжя. Такий прилад для його мешкеанців дуже актуальний. Але... За тими параметрами повітря, які детектує ваш пристрій винного у забрудненні не знайдеш. Розумієте, просто знати що повітря забруднене, то майже нічого. В промислових містах це все й так всі знають. А от знайти винного у конкретному забрудненні і суворо покарати його за це, то є найголовніша ідея для екологічної чистоти.
Але не все одразу. Ви на вірному шляху. Від усього серця бажаю не зупинятися і розвивати ваші ідеї. Успіхів і удачі вам!

Таки важливіше знайти винного. Перший крок найважливіше.

Ми працюємо з екологами з Запоріжжя і Кривого Рогу. В найблищий час будуть результати) Але поки ми працюємо над сертифікацією наших пристроїв, щоб їх показники можна було використовувати в суді. На жаль в Україні не вимірається РМ і це ускладнює цей процес. На відміну від, наприклад, ЄС, де цей показник є основним. Хоча покищо ми рухаємось доволі впевнено)

Візьміть за тестовий майданчик таке місто, як Запоріжжя. Такий прилад для його мешкеанців дуже актуальний. Але... За тими параметрами повітря, які детектує ваш пристрій винного у забрудненні не знайдеш

просто очень малое количество датчиков, ибо частным образом. На правом сейчас «датчика» нет (или уехали в отпуск и вырубили тырнет), зато на Кичкасе появился. Пока их 5. Это ни о чем. Плюс сертификация нужна.

сделайте ваши датчики мобильными сел на велосипед и поехал замерять сразу по территории и можно договориться с муниципалитетом и поставить такие датчики на городской транспорт идеально трамвай или троллейбус ездит туда сюда и попутно воздух в городе меряет по всему маршруту.

Ми працюємо в цьому напрямку.

Яким чином ви плануєте впливати на забрудників? Чи були прицеденти?

У Івано-Франківську уже були. Це був локальний, незначний випадок. Також наші показники використовуються екоактивістами і внших містах. Але поки пристрої не сертифіковані, показники з них не мають достатньої сили в суді. Тому ми зараз і займаємось сертифікацією.

IMHO: Для початку збір інформації. В майбутньому цю інформацію можна буде оброблювати і використовувати на рівні міста, можливо держави (наприклад в координації з мін екології).
Або чуваки назбирають інформації, будуть мати кількісні показники (будуть бачити де стан забруднення найбільший) і паралельно придумають новий пристрій який буде очищати повітря на вулиці (да, да... я уявляю собі це я дебелу конструкцію розміром з автобусну зупинку... або навіть як обов’язковий модуль на кожній з зупинок громадського траспорту).
Розробникам — удачі і натхнення! Попереду ще багато роботи

Ну точна і актуальна карта забруднень може плинути на вибір місця роботи, проживання..

Подписаться на комментарии