Чотири моделі економічного бронювання. Чим вони відрізняються, що є про ФОПів і чому це дискусійне питання

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкти, в яких прописано чотири моделі для економічного бронювання військовозобовʼязаних фахівців. Пояснюємо, що це за моделі та чому деякі з них спричиняють юридичні колізії. А ще розповідаємо, які варіанти бронювання підтримують українські ІТ-об’єднання, а які вважають обтяжливими чи невдалими.

👨🏻‍💻 Яка ситуація з бронюванням в ІТ-галузі

За останніми даними, в Україні заброньовано орієнтовно 800 тисяч працівників. Лише 5 тисяч з них — ІТ-фахівці. Через Міністерство цифрової трансформації статус критично важливих для економіки отримали 575 ІТ-компаній.

У Мінцифри уточнили для DOU, що за два тижні роботи сервісу е-бронювання через «Дію» забронювали ще понад 95 тисяч військовозобовʼязаних, однак поки що неможливо порахувати, скільки серед них айтівців.

Згідно з дослідженням IT Ukraine Association, в Україні є орієнтовно 346 тисяч ІТ-спеціалістів. Тобто станом на зараз вдалося забронювати 1-2% фахівців галузі.

Поки що бронюванню підлягають лише спеціалісти у штаті (тобто офіційно оформлені згідно з КЗпП), а ініціативи щодо бронювання гіг-контракторів і ФОПів так і не отримали підтримки від Міноборони й Генштабу. У нових зареєстрованих законопроєктах ФОПи теж фігурують.

📑 Які моделі економічного бронювання пропонують депутати

Усі зареєстровані законопроєкти можна розділити на чотири пакети (або моделі). Документи взаємопов’язані. Наприклад, один вносить зміни в закон про мобілізацію, а інший — в Податковий кодекс, пояснює юрист адвокатського обʼєднання Paradigm Іван Щеглаков.

У таблиці нижче ми розібрали нюанси кожної з моделей.

Додамо, що станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень. Ми розраховували розміри зарплат і зборів, спираючись на ці дані.

⚖️ Які юридичні колізії можуть виникнути. Коментар юриста

«Якщо говорити про ІТ-галузь, то друга і третя моделі видаються найбільш адекватними. Умови прописані так, що виконати їх не дуже складно.

Водночас якщо мова про інші сфери бізнесу, то зʼявляються сумніви щодо доречності економічного бронювання. Адже далеко не всі підприємства готові платити додатково 20 тисяч гривень за кожного заброньованого працівника», — каже Іван Щеглаков.

За його словами, до юридичної техніки цих документів є чимало зауважень. Наприклад, в законопроєктах № 11332-2 і № 11388 написано, що умовою бронювання є сплата ЄСВ в розмірі більшому за п’ять мінімальних зарплат (тобто 40 000 гривень).

«Не зрозуміло, мова лише про ЄСВ за одного працівника чи за всіх працівників підприємства. Окрім того, законом передбачено, що максимальний розмір ЄСВ становить 26 400 гривень. У законопроєктах немає жодних змін щодо цього. Тобто якщо йдеться про одну людину, то сплатити за неї ЄСВ в розмірі пʼяти мінімальних зарплат неможливо», — коментує юрист.

Ще одна колізія — у законопроєкті № 11331-1 пише, що бронювати працівників можуть лише підприємства, установи й організації. А в законопроєкті № 11332 зазначено, що збір за бронювання сплачують суб’єкти господарювання.

«Суб’єкти господарювання — це поняття, що охоплює не лише підприємства, установи та організації, а й фізичних осіб-підприємців та обʼєднання, що не мають статусу юридичної особи. Тобто на практиці може виникнути проблема: у двох законах існуватиме конфлікт термінології і визначення суб’єктів, які можуть бронювати своїх військовозобов’язаних працівників», — додає Іван Щеглаков.

💻 Що кажуть в ІТ-кластерах

У Kharkiv IT Cluster відповіли DOU, що найбільше підтримують третю модель (передбачає розмір середньої зарплати від 36 тис. грн для підприємств, для ФОПів — дохід від 61 тис. грн і 20 400 грн військового збору за бронювання — ред.).

«Цей варіант доступний для малих підприємств і спеціалістів, які працюють в ІТ-галузі. Запровадження чітких критеріїв сприятиме прозорості й стабільності.

Водночас економічний критерій для ФОПів досить складний для виконання, тож маємо предмет для дискусії. Але сама можливість підприємцям забронювати себе за умови виконання критеріїв є надважливим для ІТ-галузі», — коментує директорка кластера Ольга Шаповал.

Kharkiv IT Cluster не підтримує першу модель економічного бронювання (передбачає військовий збір у 20 400 грн на місяць для працівників підприємств і ФОПів — ред.). У кластері вважають цей варіант занадто обтяжливим для бізнесу і що його реалізація може призвести до втрати конкурентоспроможності й подальшого зменшення обсягу ІТ-галузі.

«Четверта модель викликає найбільше занепокоєння, оскільки вона скасовує стратегічну модель бронювання та замінює її виключно економічним збором. Запровадження значних зборів буде сприяти скороченню ІТ-бізнесу та переміщенню інших галузей в тіньову економіку», — каже директорка кластера.

За її словами, є шанси, що закон про економічне бронювання ухвалять цього року. Однак це залежатиме від багатьох факторів і політична воля тут матиме вирішальний вплив.

«Водночас це питання має бути належним чином прокомуніковано в суспільстві. Варто на цифрах аргументувати, що економічне бронювання є не відкупом від служби, а одним зі шляхів фінансування дефіциту бюджету та забезпечення своєчасної виплати зарплат військовим», — додає Ольга Шаповал.

Якщо закон не ухвалять цього року, команда Kharkiv IT Cluster планує продовжувати адвокацію доцільності економічного бронювання — шукатимуть діалогу з депутатами, представниками ІТ-галузі, бізнес-спільноти, залучатимуть асоціації й компанії до обговорення та напрацювання нових рішень.

У Lviv IT Cluster прокоментували DOU, що загалом підтримують ідею економічного бронювання, а появу нових законопроєктів і пропозицій вважають позитивною.

У кластері додали, що четверта модель (яку депутати зареєстрували останньою) не зможе повністю задовольнити потреби бізнесу й забезпечити стабільні надходження до бюджету. Пропозицію бронювати лише 50% військовозобов’язаних називають «запобіжником», щоб держава і надалі могла формувати мобілізаційний резерв.

«Однак економічний критерій у бронюванні відіграє таку ж функцію. Цей підхід дозволяє критичному бізнесу прогнозовано працювати й водночас забезпечувати підтримку Сил оборони. Якщо застосовувати одночасно два запобіжники (обмеження 50% та економічний критерій), то оптимального балансу досягти буде неможливо», — каже СЕО кластера Степан Веселовський.

У Lviv IT Cluster зазначають, що доцільно також запровадити перелік критеріїв, які допомагали б визначати, наскільки працівник критичний для компанії.

«Це могло б працювати аналогічно, як визначають критичність компаній під час особливого стану. Економічний критерій міг би бути одним з таких, але не єдиним. Це б допомогло задовольнити запити всіх сторін і забезпечити необхідний баланс», — додає СЕО кластера.

🧰 Якою є позиція Європейської Бізнес Асоціації

В бізнес-асоціації заявили, що теж підтримують концепцію економічного бронювання, а перші три моделі вважають вдалими. Найбільше підприємці схиляються до третьої моделі й виступають проти впровадження четвертої.

«Бізнес також просить дозволити збільшити квоту для бронювання працівників — понад 50%. Адже за деякими напрямами й у певні періоди кількість критично важливих працівників для компанії може сягати більше ніж 50%. Наприклад, коли мова про посівну для аграрних підприємств», — йдеться у заяві обʼєднання.

Окрім того, спільнота закликає владу надавати імунітет працівникам, яких компанії подають на бронювання, щоб ці фахівці могли оновити свої дані й повернутися до роботи.

📌 Що можуть змінити у законопроєктах: пропозиції військових

Поява нових законопроєктів спричинила дискусію в соцмережах. Проти ідеї економічного бронювання публічно висловився дехто з військових.

Наприклад, військовослужбовиця і волонтерка Ярина Чорногуз назвала законодавчу ініціативу депутатів «економічним ухилянням від обовʼязку». А військовий і адвокат Масі Найєм написав, що такий спосіб бронювання вирішує брак грошей у бюджеті за рахунок людей на фронті.

Згодом голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха (є співавтором законопроєктів про економічне бронювання — ред.) повідомив, що спілкувався з деякими військовими підрозділами й зібрав пропозиції, як удосконалити механізм бронювання.

Серед озвучених пропозицій:

• Економічне бронювання має діяти лише упродовж одного року, без права продовження.

«Тобто одну людину можна забронювати лише раз і не довше ніж на рік. Це цілком реально прописати в проєкті закону», — коментує Дмитро Наталуха.

• Упродовж дії броні роботодавець має знайти людину, яка замінить спеціаліста, коли термін його бронювання мине. Тут нюанс: ця людина не може бути також військовозобовʼязаною, тобто мова про жінок, ветеранів, пенсіонерів.

«Це важче оформити технічно, але можливо. Хочемо провести консультації з бізнесом і після цього вирішимо, як рухатись далі в цьому напрямі», — зазначає депутат.

• Економічна мобілізація — можливість забронювати спеціаліста коштом надання Силам оборони товарів/робіт/послуг на суму щомісячної вартості броні.

«Це найцікавіша ідея, яка поки видається складною для реалізації.

Наприклад, працює СТО, яке має потребу забронювати чотирьох майстрів, а це 80 тисяч гривень військового збору щомісяця. СТО такі додаткові видатки собі дозволити не може. Тож воно укладає прямий договір з конкретною бригадою, щомісяця надає їй безплатні послуги на 80 тис. грн, а натомість отримує право забронювати майстрів.

Військовим це дозволить суттєво економити свої гроші, які вони часто витрачають з власної кишені», — пояснює він.

Дмитро Наталуха додав, що зараз його команда бере паузу, кілька тижнів аналізуватиме ці пропозиції та готуватиме рішення, які мали б задовольнити усі сторони. Планують також відвідати ще низку підрозділів, щоб отримати більше зворотного звʼязку від військових.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU