Валютна політика НБУ спричинила палкі дискусії. Що про неї думають економісти та IT-компанії

Національний банк України 20 травня дозволив фінансовим установам продавати валюту через каси банків та конвертувати кошти з гривневих карток за кордоном за довільним курсом. Водночас офіційний курс НБУ залишається незмінним.

Таким чином усі, хто отримують валюту на картки, муситимуть продавати її за офіційним фіксованим курсом (29,25 грн за долар), а купувати — за ринковим (приблизно 37 грн за долар). Це рішення викликало великий резонанс, зокрема і серед читачів DOU.

Ми зібрали думки експертів з економіки та фінансів, а також представників ІТ-компаній про те, як рішення НБУ вплине на українців та на ІТ-галузь зокрема.

Що думають економісти

Фінансист, засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан вважає, що нововведення потрібне для того, щоб зупинити безконтрольне виведення грошей за кордон за допомогою різних схем.

«Схемами міг скористатись будь-хто: клади українську валюту на картку, а потім знімай у євро за кордоном або використовуй для купівлі активів (наприклад, автомобілів, які дозволили ввозити безмитно) за набагато вигіднішим за ринковий курсом. Важко сказати, які обсяги валюти залишали країну таким чином, але за підсумками року могло б йтися про мільярди доларів. Це багато!» — стверджує Компан.

Фінансист згоден з тим, що рішення НБУ завдасть удару ІТ-індустрії, проте не вважає, що воно знищить галузь або підірве економіку країни.

«Постраждає експорт послуг, і найбільшого удару завдано по нашій IT-індустрії, представники якої отримують зарплату в доларах як ФОПи та змушені продавати її банкам за курсом 29,95, коли ринковий наближається до сорока. Звичайно ж, це невигідно, і, природно, вжиті НБУ заходи відразу ж назвали „прихованим податком“, розганяючи хвилю обурення — мовляв, знищують галузь, всі фахівці роз’їдуться і майбутнє економіки та країни опиниться під загрозою. Чи так це?

Далеко не факт! По-перше, не всім можна виїхати. По-друге, IT-галузь розквітла в Україні дуже багато в чому лише завдяки пільговим схемам оподаткування. Інших факторів, наприклад, сучасної науки, технологічної бази та висококласної освіти, які слугували б стійкими джерелами розвитку, у країні просто не існує. Тож їхати до країн, де податки (і не „приховані“, а „явні“) набагато вищі — це все одно що втратити найголовнішу конкурентну перевагу. Та й вартість життя у багатьох комфортних та безпечних країнах перевищує українську в рази.

Хтось, звичайно, поїде — ті, у кого мізків більше і кваліфікація вища, — але основна маса залишиться. До речі, така картина давно стала типовою у всіх індустріях і по всій країні. Багато хто прагне виїхати, просто не всі можуть», — пише Компан.

На думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, Нацбанк робить усе, що від нього залежить, щоб утримувати стабільність фінансової системи України.

«Війна — це рак для економіки. І пройти її без втрат неможливо. Усі втратять. Усі стануть біднішими. Бо див не буває. І дуже часто вибір між поганим та дуже поганим рішеннями. І вибирають погане. Як у політиці. Просто, щоб не отримати дуже погане.

Коли кажуть, що в результаті війни ВВП впаде на 30% — то це лише незрозуміла цифра. І зрозумілою вона стає тоді, коли ти втрачаєш 20% своїх доходів просто на різниці курсів. Або коли інфляція з’їдає твій прибуток. Або коли девальвація зменшує твою пенсію. Ось тут і матеріалізується ця далека та незрозуміла цифра у 30% падіння ВВП. Так криза дістається кожної людини», — пише Фурса.

Ми також поспілкувалися з економічним експертом Тарасом Загородним. Він пояснює, що якби Національний банк власними силами продовжував тримати фіксований курс в попередньому форматі, це призвело б до падіння резервів Нацбанку.

«Оскільки в країні триває війна, впав приплив валюти через те, що багато експортерів не працюють. У нас заблоковані порти, ми не можемо експортувати продовольство. Це означає, що якби Національний банк продовжував тримати фіксований курс в такому форматі, це призводило б до падіння резервів НБУ для підтримки цього курсу. І відповідно, його трохи відпустили.

Тобто тепер це курс, який відповідає сучасній економічній ситуації, який дозволяє Національному банку мати резерви; показує, в якому стані перебуває економіка. Цей крок достатньо закономірний, і я вважаю його правильним», — каже Загородний.

Також він розповів, як нововведення можуть вплинути на кожного українця: зростатимуть ціни на пальне та імпортні товари, розшириться безробіття, а доходи громадян зменшуватимуться.

«Вартість всіх груп товарів вирівнюватиметься нерівномірно — це залежить від того, які залишалися товарні запаси в тих, хто продає або надає послуги. Деяких товарів ми не побачимо ще тривалий час, тому що їх не ввозитимуть в країну. Доходи населення впадуть. Але падіння гривні завжди сприяє експорту. Якщо державі вдасться організувати, наприклад, виробництво на заході України, створити робочі місця або надавати пільгові кредити для підприємців, це сприятиме зростанню експортних галузей економіки. Тим паче для України відкрили ринок збуту в Європейському Союзі, Великій Британії та США», — резюмує економіст.

Щодо ІТ-сфери, то Загородний вважає, що її врятує інтеграція у світовий ринок, разом з якою зарплати співробітників підтягуватимуться до світових.

«Якщо у співробітників ІТ-сфери зарплати прив’язані, наприклад, до долара, то компанії або повинні підвищувати розміри компенсації, або вони втрачатимуть своїх співробітників. Якраз ІТ-ринок менш за все постраждає від того, що відбувається в Україні — це ледь не єдина галузь, яка майже інтегрувалась у світовий ринок. Тобто конкуренція за зарплати теж була прив’язана до західного ринку. Тому я думаю, що звичайні співробітники менш за все постраждають у цій ситуації», — зазначає Загородний.

Не всі експерти погоджуються з таким оптимістичним поглядом на ситуацію. Фінансовий консультант, співзасновник iPlan Любомир Остапів вважає, що нові правила призведуть до того, що валютний виторг ІТ-компанії та спеціалісти заводитимуть на іноземні рахунки поза Україною. Про це він пише у своїй статті на AIN.

На його думку, ті українці, які тимчасово розкидані Європою, в другій половині року отримають податкове резидентство там і вільно розпоряджатимуться своїми коштами після сплати податків. Остапів закликає підписати петицію проти рішення НБУ, а самому Нацбанку радить почати діалог з індустрією, щоб знайти компромісне рішення між експортерами послуг та фінансовою обороною країни.

Що кажуть представники ІТ-галузі

Директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк, з яким ми поспілкувалися напередодні, стверджує, що через різницю, яка виникатиме на курсах продажу та купівлі, втрати айтівців становитимуть близько 26% від доходу.

«Це виглядає як пряма експропріація частини прибутку. Її обсяг — приблизно 26%. Якщо людина, наприклад, виїхала за кордон з 50 тис. гривень на картковому рахунку і розраховується в Єврозоні, то сьогодні вона втрачає 26% від цієї суми. Це прямий економічний наслідок, але ж є і багато інших факторів, які ми зараз не можемо прорахувати, втім можемо зробити прогноз, який теж буде відʼємним, песимістичним», — пояснює він.

Васюк побоюється, що ті українці, які тимчасово перебувають поза територією України, думатимуть про отримання податкового резидентства, щоб вільно розпоряджатись заробленими валютними коштами.

«Тобто ми можемо втратити валютні надходження, а їх від IT-галузі ми отримали $2 млрд за перший квартал 2022 року. Лише за лютий в країну зайшло $839 мільйонів, за березень — $522 мільйони», — нагадує він.

На думку директора Асоціації IT Ukraine, необхідно виправити ситуацію впродовж місяця.

«Напевно, компанії поки притримають виплати компенсацій і подивляться, чи розвʼязується питання. Але якщо держава цього не зробить, наступного місяця ми не побачимо $522 мільйонів валютних надходжень.

Бізнес знайде законні шляхи, щоб оплатити працю своїх спеціалістів як в Україні, так і за кордоном. В якийсь момент рівень довіри до держави підвищився. А зараз ми знову ризикуємо її втратити. А довіра напрацьовується роками», — зазначає Васюк.

DOU також попросив прокоментувати ситуацію Міністерство цифрової трансформації України, однак там відповіли, що не коментують непрофільні для відомства теми.

Ми опитали ІТ-компанії про їхнє ставлення до рішення НБУ і те, як воно вплине на їхню діяльність.

GlobalLogic — вважають, що зміни призведуть до скорочення валютного виторгу та відпливу людей з країни

Вважаємо, що запроваджені НБУ зміни у роботі валютного ринку є несправедливими для компаній-експортерів та окремих спеціалістів, які отримують винагороду в іноземній валюті чи у прив’язці до іноземної валюти.

Ба більше, ми переконані, що такі зміни призводять до негативних наслідків не лише для ІТ, а й усієї економіки України. Можливі негативні наслідки:

Скорочення валютної виручки та сповільнення наповнення державного бюджету країни. IT-індустрія сьогодні є ключовим донором валютних вливань та лідером експорту послуг. За перші три місяці року вона принесла рекордні два мільярди доларів в економіку України. За нинішніх умов, що диктує регулятор, економіка ризикує не отримати мільярди експортних надходжень.

Відплив людського капіталу. Українські розробники — важливі учасники нинішнього економічного фронту. За нерівних умов ведення бізнесу в юрисдикції України спеціалісти можуть перейти від українських до іноземних компаній та обиратимуть податкове резидентство в інших країнах.

Саме тому, вбачаючи безпрецедентні ризики для економіки та бізнесу в Україні, ми закликаємо НБУ перейти до плаваючого курсу не лише купівлі, а й продажу іноземної валюти. Також ми готові розглядати інші варіанти вирішення ситуації, які враховуватимуть потреби експортних галузей.

Впевнені, що у цей час співпраця держави та бізнесу має бути злагодженою та ефективною як ніколи.

EPAM — виступають за режим врегулювання курсу, який враховуватиме інтереси всіх галузей

За результатами І кварталу 2022 року ІТ-індустрія в умовах війни забезпечила рекордних два мільярди доларів США експортних надходжень. Галузь готова надалі працювати в такому режимі та допомагати тримати економічний фронт країни. Варто пам’ятати, що через війну таких експортних індустрій у країні залишилося небагато. Сільське господарство, металургія, які були потужним джерелом надходжень валютного виторгу в Україну, на межі руйнування.

Валютні курсові зміни, які вводить Національний банк України, створюють ризик зниження експортного виторгу для держави з боку ІТ-галузі. Тому наша компанія підтримує ідею скасування фіксованого валютного курсу та водночас встановлення такого режиму врегулювання, який враховуватиме інтереси всіх галузей та гравців бізнесу.

Ми вважаємо, що варто знаходити компромісні рішення, які дозволять забезпечувати регулярні валютні надходження в країну під час війни та водночас не нашкодити тим галузям, які залежать від імпорту сировини та готової продукції.

Ciklum — сподіваються на продуктивний діалог представників індустрії та уряду

Ми занепокоєні нещодавнім рішенням НБУ. Наразі ІТ-індустрія — одна з ключових опор економіки України в умовах воєнного часу, і ми всі сподіваємося, що станемо драйвером потужного економічного відновлення після перемоги. Повʼязана з валютою винагорода ІТ-фахівців дозволяє їм активно долучатися до підтримки як ЗСУ, так і різноманітних благодійних проєктів, спрямованих на захист країни та підтримку тих, хто цього потребує. Переконані, що валютна політика має зберігати такі можливості й надалі.

Закріплення дисбалансу між курсом купівлі та продажу валюти несе чимало ризиків для бізнесу, але не менш важливий вплив на людей. В українському ІТ-секторі працює близько 300 тисяч осіб. За різними підрахунками, кожен з них створює ще 4–5 робочих місць в інших сферах. Суттєве скорочення витрат айтівцями та негативний вплив на їхню купівельну спроможність матиме більш масштабний вплив на економіку країни, ніж здається на перший погляд. Крім того, чимало фахівців та їхніх близьких через безпекову ситуацію виїхали за кордон — і подібні зміни у регуляторній політиці підштовхнуть людей ставати податковими резидентами інших країн, що стане втратою для бюджету країни.

Ми бачимо, як наші колеги спантеличені та стривожені таким рішенням НБУ — і сподіваємося, що продуктивний діалог представників індустрії та уряду сприятиме якнайшвидшому ухваленню прийнятного для сторін рішення.

Штучні обмеження такого типу створять додаткове навантаження на експортний бізнес — і наслідки цього не змусять себе чекати. Звісно, це також створює ризики для українського ІТ-бізнесу, зокрема втратити вітчизняних спеціалістів за кордоном на користь іноземних компаній.

Levi9 — вважають, що ІТ-ринок може повернутися до старих практик зменшення податкового навантаження на кшталт виплати компенсацій у валюті «в конвертах»

Причини такого кроку з боку НБУ цілком зрозумілі. Як ключовий фінансовий стабілізатор він намагається втримати курс і забезпечити валютою критичний імпорт. Проте треба зважати, що досі ІТ-спеціалісти ставлять під сумнів прозорість намірів державних органів. Якби це рішення комунікували заздалегідь і достатньо пояснили деталі, цей крок могли б сприйняти позитивніше.

Якщо стисло прогнозувати ймовірний розвиток ситуації, бізнес всіляко намагатиметься зменшити оборот іноземної валюти в Україні. Як наслідок, ІТ-ринок може повернутися до старих практик зменшення податкового навантаження на кшталт виплати компенсацій у валюті «в конвертах», як було на початку 2000-х. Схожі схеми легше адмініструвати в невеликих компаніях, а більші гравці можуть спробувати налагодити «прямі контракти» між розробниками та філіалами за кордоном і оплачувати рахунки поза межами України.

Великим гравцям вдатися до такої практики важче, тож, вірогідно, вони сподіватимуться на розв’язання питання через конструктивний діалог з владою. Натомість компанії, що спроможні надавати компенсації за ринковим курсом чи в готівковій валюті, матимуть перевагу на ринку праці.

Sigma Software — очікують відпливу розрахунків через банківську систему України та ще більшого дисбалансу пропозиції долара на міжбанку

Ми дуже цінуємо дії НБУ зі стабілізації ситуації з курсом з початку війни, бо будь-які різки зміни погано позначаються на економіці. Дуже сподіваємося, що найближчими днями побачимо вільний курс також на міжбанку, адже різниця в 10–20% між готівковим курсом і курсом міжбанку є завуальованим податком з експортерів, які й без цього перебувають в дуже обмежених умовах продовження бізнесу.

Ми непогано розуміємо ринок та настрої ІТ-галузі, і якщо в наступні дні курс готівки і міжбанку не зрівняється, це може викликати відплив розрахунків через банківську систему України, ще більший дисбаланс пропозиції долара на міжбанку, скорочення податкових надходжень. Це небезпечна стратегія, і наслідки переходу на інші способи розрахунків буде складно подолати.

Luxoft Ukraine — вважають рішення щодо вводу курсових змін досить неоднозначним

З одного боку ми розуміємо прагнення НБУ захистити міжнародні валютні резерви та забезпечити стабільний імпорт. Але вважаємо рішення щодо вводу курсових змін досить неоднозначним. Можливо, таке враження виникає через недостатність роз’яснень з боку Національного банку.

Проте ми бачимо наступні ризики для експортних індустрій, зокрема й IT, та економіки держави в цілому:

  • Скорочення об’ємів надходження валюти до нашої країни. Як через відтік фахівців за кордон, так і через зміни способів оплати праці.
  • Втрата наших талантів та, надалі, загроза для успішного існування ІТ-сфери. Адже фахівці, які зараз перебувають за кордоном та розглядають варіанти повернення, відмовляться від нього на користь резидентства та працевлаштування в інших країнах.

В надскладних умовах, у яких опинилася наша країна, IT-галузь виступає однією з рушійних сил економіки. Ми не вважаємо правильним створювати окремі преференції для IT-індустрії з боку НБУ, проте хотіли б зауважити, що IT-сфера залишається найбільш стійкою в умовах війни. І ми хочемо й надалі продовжувати робити свій вклад в підтримку економіки країни.

Маєте важливу новину про українське ІТ? Розкажіть спільноті. Це анонімно.І підписуйтеся на Telegram-канал редакції DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось13
До обраногоВ обраному3
LinkedIn



Найкращі коментарі пропустити

Як же мені подобаються аргументи в стилі «ІТ-шники найменше постраждали від війни, тому можна їх трохи подоїти»

Якби я хотів жити в соціалістичній країні, я б ще перед війною переїхав в Німеччину, особливо після 2019р. Але ж нас був типу негласний договір: мало податків — мало гарантій. А тепер от воно як.

Я свого часу ночами сидів за книжками, щоб влаштуватись на джуна, а вони пишуть так, наче нам якось випадково повезло стати ІТ-шниками, а бідним вчителям не повезло і тепер вони вимушені будуть купувати молочко трохи дорожче. Так моя дружина в Польщі з двома дітьми вже його купляє дорожче. Щось я не пам’ятаю, щоб погоджувався на додаткових дружин

Ну ок, пару місяців пощіпаєте гусака, а потім що? А після відкриття кордонів не буде масового перельоту?

Щось цього разу не вийшло общіпати без крику

Утримаюся від коментування решти, але повз оце пройти не прокоментувавши не зміг.

Хтось, звичайно, поїде — ті, у кого мізків більше і кваліфікація вища, — але основна маса залишиться

Перефразовуючи цього, м’яко кажучи, нерозумного чоловіка: «Основна маса, звичайно, залишиться — ті, у кого мізків менше і кваліфікація нижче, — але хтось поїде»

IT-галузь розквітла в Україні дуже багато в чому лише завдяки пільговим схемам оподаткування. Інших факторів, наприклад, сучасної науки, технологічної бази та висококласної освіти, які слугували б стійкими джерелами розвитку, у країні просто не існує

Як він із такими уявленнями живе? Тобто для появи ІТ, виявляється, достатньо просто знизити податки.

Тож їхати до країн, де податки (і не «приховані», а «явні») набагато вищі — це все одно що втратити найголовнішу конкурентну перевагу. Та й вартість життя у багатьох комфортних та безпечних країнах перевищує українську в рази.

Так, звісно, ми всі тут в Україні сиділи, бо кожну копійку рахуємо, не дай бог податки на 1% підвищаться. Останнє речення особливо цікаве, якщо врахувати, що в Польщі податок на прибуток до певної межі, якщо не помиляюся, 18%, а вартість життя нижче вартості життя в Києві.
Огидно читати отаке про умовного себе, як лайна поїв.

Короче, від фіксованого курсу виграють міняйли яких кришують та власники банків, яка користь для держави? Якого хрена я повинен платити у вигляді різниці курсу якимсь людям незрозуміло за що. зробіть податки +20% це буде чесно і фіксовано буде йти до бюджету, а не на яхту комусь

IT-галузь розквітла в Україні дуже багато в чому лише завдяки пільговим схемам оподаткування. Інших факторів, наприклад, сучасної науки, технологічної бази та висококласної освіти, які слугували б стійкими джерелами розвитку, у країні просто не існує.

Сука.

Особисто я бачу більшу проблему у тому, що якщо ти чесний підприємець, і не є резидентом іншої країни, то не маєш право розпоряджатися власним прибутком, який ти отримав за кордоном (після виплати податків країні). У чому проблема дати змогу «отримувати на руки» ту кількість валюти, яку ти заробив і мати змогу нею розпоряджатися? Після отримання грошей хто за яким курсом захоче, за тим собі буде і міняти. Користуватися у країні для побутових потреб національною валютою.
НБУ було б достатньо дозволити ФОПам знімати валюту в валюті або переказувати на особисті валютні картки.

111 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Таке враження що я прокинувся у задзеркаллі. Якійсь йдуть суперечки, всякі серйозні люди в піджаках розповідають як все добре і правильно робить НБУ. Але... нуу, як сказати, нас не те що грабують, нас грабують нахабно і примітивно.
Хочете ще податків? Ну так введіть їх відкрито, давате 30% воєнного збору, чи там 15% воєнного збору і 15% ЄП. Але ні, придумали дуже сіру схему яка бʼє по всіх хто приносить валюту в цю країну в час війни, знищує бізнес, заводить цілі групи людей у тіньовий сектор економіки, знищує економіку не гірше за московські ракетні обстріли. Це скоріше схоже на диверсію, або на хворий совково-марксистський мозок пана Гетьманцева і його команди, а це ще гірше за диверсію.

forbes.ua/...​om-bogdanom-25052022-6212

Какая-то искривленная логика:

З самого початку війни ми вирішили, що не будемо створювати преференцій конкретним галузям. По-перше, це може використовуватися для виведення капіталу, по-друге, це тиснутиме на міжнародні резерви, по-третє, це дискримінація інших галузей та громадян.

основным станет когда будут сбривать 50% дохода?

Продажа пылесосов и алкоголя — это самый основной приоритет?
А это в отличие от ИТ по мнению кабмина критический импорт.

Експропріація грошей в населення під час війни — це подвійний злочин. Особливо враховуючи кількість грошей, яку звичайні люди витрачають на підтримку армії. Особливо у порівнянні з тим, як «багато» зробили для укріплення обороноздатності нинішні можновладці. Особисто я не дуже здивований. Здивований я був у 19-му році, коли усвідомив, що більшість моїи співвітчизників проголосували за ляльок Бєні Коломойського. Зараз ми просто отримуємо те, на що заслуговуємо.
Що стосується т.зв. «економістів» типу пана Фурси і йому подібних, можливо вони й мають якесь відношення до економічної науки, але прямо зараз вони працюють у ролі провладних пропагандонів за $20. Тобто підорасами в блазнів. Сподіваюся, що всі вони отримають по заслугах, бо рано чи пізно, влада зміниться, а ми запам’ятаємо, що вони робили, коли нас грабували.

🔥 Чому голова НБУ Кирило Шевченко грабує українських експортерів на 30% валютного доходу? Тому що він крав і раніше і йому це зійшло з рук.

youtu.be/ZaY5JqmUJ0A

Получается, что компании и фрилансеры будут чувствовать себя предателями перед страной, и портить её экономику во время войны, если будут задерживать свои выплаты или использовать другие варианты оплат, или же будут себя чувствовать обманутым терпилой, продолжая продавать доллар по 29.25 и покупая по 37. Каждый конечно за себя решает, но я надеюсь, что НБУ придумает тут компромисс, иначе может быть беда.

Теперішній керівник нбу недобиток відсталої системи. при ньому з банку пішло багато кваліфікованих працівники, які займались реформуванням. Його перший пост в фб після призначення був шось про грифонів які мають повернутись в правління нбу, це було про людей, які «тримали» курс при януковичу. нбу вже все придумало.

Короче, від фіксованого курсу виграють міняйли яких кришують та власники банків, яка користь для держави? Якого хрена я повинен платити у вигляді різниці курсу якимсь людям незрозуміло за що. зробіть податки +20% це буде чесно і фіксовано буде йти до бюджету, а не на яхту комусь

Повністю згоден, хотів би тільки дещо додати
1. Те що НБУ дозволив фінансовим установам конвертувати кошти з гривневих карток за кордоном за довільним курсом, на мою домку є єдиним правильним рішенням на даний момент, тому що є картковий туризм, деякі люди які можуть виїзджати за кордон брали наприклад по 15 карток(з різних банків, сестри, чоловіка, брата і тд) знімали готівку по курсу 30-32, а потім поверталися в України і здавали мінялам по 36-40. Ліміт був 100к грн, тобто дохід в місяць ’бариг’ які псевдо біженці міг бути 300 000 грн(конкретно в моему прикладі, більше карток, більше дохід це всі розуміють). Так це ті наші доллари, які забирають по 29, а ми повинні купувати по 36+. Якщо це не зупинити то банківська система може лягти, дохід іде баригам і олігархам, а не в бюджет країни (( Туризм думаю продовжиться, ((( minfin.com.ua/2022/05/25/86002142
2. Та сама ситуація чому мерседеси і елітні авто завозять без плати налогу, хто на цьому заробляє, кому їх везуть, точно не ЗСУ
3. Шкода, що постраждали прості, честні люди, які валюту будут копувати за кордоном по спекуляційному курсі як і ті що залишились в Україні, в той же момент спробуйте купити в магазини борщовий набір в Польщі і Україні, у нас деякі товари набагато подорожчали
4. Фіксований курс думаю буде і далі, один із виходів це те що, держава дозволить ІТ сектору наприклад 50% отримувати у валюті, інше в гривнях, Чому це важливо, наприклад долар буде по 100 грн(покращення точно не буде, молюсь щоб так не було) ЗП Junior FE developer наприклад платять 1к$ по курсу 29, а по факту він буде отримувати 300$, це на рівні бідних африканських країн
5. Чому хто отримує дохід офіційно від іноземних компаній, платить податки, які йдуть на пенсій і тд, повинен 100% валюти конвертувати валюту в гривні якщо ФОП, а заробітчанин який податки не платить в бюджет, спокійно ввозить валюту, хай їм на кордоні міняют по курсу 29, а потім він іде купую як і всі по 39, це дискримінація чесних людей

P.S мені теж прикро, що бариги заробляють під час війни, нехай підвищать налог, але закриють, спекуляцію, а то виходить вигідніше не працювати ...

ЗП Junior FE developer наприклад платять 1к$ по курсу 29, а по факту він буде отримувати 300$

Вангую що буде так
якщо мікро галера — буде отримувати в конверті 1К$
якщо крупна — 1К$ на Payoneer або інші іноземні системи

якщо мікро галера — буде отримувати в конверті 1К$

а де вони візьмуть той нал? Будуть завозити купюрами з закордону?

юсдт

добре, але щоб щось купити в Україні — треба продати це

юсдт

За яким курсом?

є єдиним правильним рішенням на даний момент, тому що є картковий туризм

Я намагаюся зрозуміти цю логіку, але ... не можу, просто не можу.
Прикордонники пропускають в Україну тонни готівки без будь-яких документів про походження цих грошей, тому треба що робити? Правильно! Треба їбашити експортерів! Не спрацює? Та ну, це херня якась, минулого разу коли прикордонники пропускали тонни імпорту без сплати мита — ми ж їбашили роздрібних фопів, і нічо, нормально все було!)))

Як же мені подобаються аргументи в стилі «ІТ-шники найменше постраждали від війни, тому можна їх трохи подоїти»

Якби я хотів жити в соціалістичній країні, я б ще перед війною переїхав в Німеччину, особливо після 2019р. Але ж нас був типу негласний договір: мало податків — мало гарантій. А тепер от воно як.

Я свого часу ночами сидів за книжками, щоб влаштуватись на джуна, а вони пишуть так, наче нам якось випадково повезло стати ІТ-шниками, а бідним вчителям не повезло і тепер вони вимушені будуть купувати молочко трохи дорожче. Так моя дружина в Польщі з двома дітьми вже його купляє дорожче. Щось я не пам’ятаю, щоб погоджувався на додаткових дружин

Ну ок, пару місяців пощіпаєте гусака, а потім що? А після відкриття кордонів не буде масового перельоту?

Щось цього разу не вийшло общіпати без крику

З усім абсолютно згоден і підтримую, окрім молочка в Польші ;) Воно по повномасштабної війни в Польші по тій самій ціні було, що і в Україні, а зараз взагалі дешевше.

Я про чисто курсовий ефект. Молочко для прикладу

Та я зрозумів, а для мене було відкриття — як нас і в хвіст і в гриву... коли в Польщі на фоні їх трохи вищого рівня життя побачив аналогічні продукти вартістю від такої самої як в Україні до в два рази дешевше ніж в Україні.(в довоєнних цінах)

Молочна галузь в Польші дотаційна, тобто підтримується державою. У Олександра Деркача, співвласника Молочного Альянсу, у FB були детальні пости на цю тему.

В Польші я побачив не лише молочні продукти, які коштували дешевше ніж в Україні до війни.

Уйдут в тень айтишники и ффсе. Так что будет как с бензином: очень хочется нажиться на продажах в розницу меньше, чем оптом но бензина внезапно не стало и продавать нечего. Поэтому вынуждены вернуть свободный рынок

Я бы мог понять если бы НБУ скупало $ по 29 а продавало по 37. Можно было бы назвать это налогом на войну. Но блин у нас НБУ скупает $ по 29, продает коммерческим банкам по 29, а коммерческие банки продают по 37. Т.е. вся маржа идет не государству, не в НБУ, а в коммерческие банки. Это какой-то треш (((

Банки продають по 37 лише те — що їм принесли в касу протягом операційного дня по 36.

звідки інфа? куди йдуть ті долари, що я продав при обміні в банку по 29?

Вони йдуть на продаж підприємствам критичного імпорту, щоб вони купували по 29 і ціни не злітали до небес.

там очень интересные статьи для критического импорта )))) тоже советую почитать )))

інфа з постанови НБУ, всім раджу прочитати

А по якій схемі тоді проходить знятя готівки чи оплата карткою українцям за кордоном по 37грн за долар? Хто кому і що приносить в касу?

оплата картою відбувається за курсом платіжної системи, Mastercard або Visa

Ні. Резервується за еурсом платіжної системи. Обмін за кілька днів відбувається за картковим курсом банку. Це офіційна інфа від співробітника банку.

Та як би не так. Особисто стояв у приваті, переді мною людина продає доллар. Я питаю, доллар купить можна? Ні, валюти нема.

Я в такой ситуации подхожу к человечку и говорю ему: «пссс, продай мне, договоримся по середине». Прокатывает в 100% случаев.

ввечері ту валюту поділять між собою керівник відділення і міняли з сусідього офиса.

Особисто я бачу більшу проблему у тому, що якщо ти чесний підприємець, і не є резидентом іншої країни, то не маєш право розпоряджатися власним прибутком, який ти отримав за кордоном (після виплати податків країні). У чому проблема дати змогу «отримувати на руки» ту кількість валюти, яку ти заробив і мати змогу нею розпоряджатися? Після отримання грошей хто за яким курсом захоче, за тим собі буде і міняти. Користуватися у країні для побутових потреб національною валютою.
НБУ було б достатньо дозволити ФОПам знімати валюту в валюті або переказувати на особисті валютні картки.

Можливо, це вже не працює, але раніше можна було з валютного рахунку ФОП у монобанку скинути на валютну картку фізособи в тому ж моно без комісії. Але толку мало, бо продати її можна тільки за 29.50, а чи вдасться зараз зняти — невідомо.

Так то монобанк так зробив. Під капотом там продажа валюти і покупка її без спреду.

вже не паше з початком війни

Неможливість отримати зароблену валюту — це «набуття» ще часів СРСР. Коли володіння іноземною валютою було криміналізовано. Чомусь жодна з українських влад не спромоглася відмінити цей соціалістичний непотріб. Цікаво, чому саме?

потому что самоуважение на отметке близко нуля

потому что по факту выясняется, что мы не распоряжаемся своими деньгами )

Как говорил гетьманцев: «надо резать гусака так, чтоб тот не кричал».

Воруй убивай про гусей не забывай

в оригинале не резать, а ощипывать, но т.к. отчитался о своих успехах он исключительно на примере OnlyFans — больше подходит душить. sud.ua/...​perechislil-dengi-ukraine

Немного вник в ситуацию, пообщался с знакомыми экономистами. Само по себе решение не такое абсурдное.
Т.е. если отбросить флуд мы имеем.
У айтишников и совсем не большокого круга экспортеров вне айти отнимают 20-30% дохода в пользу банкиров. Тем самым экономя резервы ЦБ, тем самым ЦБ сможет держать цены на критический импорт. Т.е. учитель или бюджетник зп которого не привязана к $ сможет покупать молоко или медикоменты не по космическим ценам. За наш счет конечно.
Жаль что это останеться незамеченным и мы так и останемся в глазах этих людей «охеревшими с Буковеля».
Думаю если бы была нормальная коммуникация и ответные плюшки от государства такой волны хейта бы не было. И желающих обойти этограничение было бы меньше.

Причем тут доходы банкиров к цене на молоко?

youtu.be/ztO4pJdvBAk

Доу спеціально запросили економіста на ефір для подібних питань. :)

Мда. Как она деликатно сказала про «широкий перечень критического импорта», а он ОЧЕНЬ широкий. И мы походу не учителей сапортим своими деньгами, а тех кто занес взятки в нужные кабинеты?

мне рассказывали как Микрософт протолкнул свое ПО как критический импорт )))

Знакомы занимаются мозаикой, закупают материал в Китае, продают в Польше. Вот как им быть работать в убыток или закрыться и ждать лучших времён, так они тогда откроют фирму в Польше и буду получать деньги там, а тут просто кэшем платить рабочим. Те же перевозчики им платить за топливо в евро когда экспортируют, заходят деньги в украинский банк и отдавать 26% за просто так, так они сказали мы постоим. Кто выиграл?

Я вважаю, що цілком ОК компромісом було б наступне:

1. Виставити курс купівлі на рівні 31-33 (тобто нижче на 5-15% від купівлі, що досі непогано для банкірів, але не так критично для ІТ-шників)
2. Дозволити з рахунку ФОП купляти валютні ОВДП на 1-3 роки. Відповідно ті, хто може вкоротити витрати — дасть державі розпорядитись цими коштами зараз і врятувати валютний баланс, а витрати на життя будуть мінятись по +/- прийнятному курсу.

ОВДП — мені здається це взагалі Win-win.

а капусту можна не по 65 гривень?

«Відбирають» у тих, хто бажає жити і працювати за законом. Ті хто користуються схемами ніяких змін не побачили, чи навіть отримали інструменти для нових.

Прошу прощения.
Судя по всему все таки наебалово. Молоко для учителей это был хороший пример. Но если посмотреть в постановление кабинета министров, что они считают критическим импортом там жесть.
Например пылесосы или алкоголь. Ну что ж. Ок

осталось только почитать список критического импорта и сразу все становится на свои места )))

Ну так вони знищують не тільки IT, але усіх єкспортерів. Якщо експортуть плитку, або щось інше. то казати замовнику, плятіть нам більше на 25%, бо у нас курс «дібільний»? Вони тоді будут покупати у інших. І я думаю багато з IT не повернуться з закордону, бо навіщо ім повертатися в державу яка знищую економіку.

Не у всех. Те кто занимается критическим импортом у тех курс по 29.25.
А это очень большой список

Критичний імпорт — це імпорт, який ввозить кум, сват або брат того можновладця, що вирішує, який імпорт є критичним, а який не є. Нікаґда такова нє било і вот апять.

Ти що, не віриш у «Податкова система № 1, cashless і 70% ВВП від IT-сектору»?

Поки писали статтю, курс впав до 36 грн :)

Але падіння гривні завжди сприяє експорту.

От цікаво, якщо курс обміну на гривню заморожений, як воно сприяє?

Неможливо заморозили курс без обмежень на виведення валюти з країни, а тим більше через друк додаткової гривні шляхом її емісії під мусорні державні забов’язання (забов’язання держави факт існування якої під питанням не варті нічого, це супер не ліквідний актив). Те, що зараз це лише крутки наперсточників які намагаються приховати шалену інфляцію, що вони наробили. Інтерв’ю з зам міністра економіки, що нам показали це класичний — наляканий жах. Я таке бачу кожен раз як доводиться витягувати проект з дупи, одне і те саме — «Караул!!! Що робити??? Ми не винні, усе робим вірно, це усе сусіди, путлер, дядько Сем, інопланетяни з галактики Андромеди! Якщо нам дати то ми як политимо на Марс! АААА!!!» жах і паніка. А як показуєш — то в усіх проблемах винні лише вони самі. Ми самі обрали не професіоналів до влади, аби леше це не були крадії (і це вірно бо не важливо наскільки професійним є крадій). Проблема не в тому, що вони не професіонали — проблема в тому, що вони не вчаться їми бути. Не виганяють від себе відвертих шахраїв та хабарників, не роблять вірних дій, які в шкільних підручниках написані тощо.

А є підручники де пишуть що робити у випадку великомасштабної війни при втраті великої кількості територій, морської блокади, знищенні інфраструктури, тощо? Мені здається що які б професіонали не були при владі, але відсотків 20-30 колишнього доходу втратить все населення, як не крути. Давайте не забувати хто головний ворог у поточні ситуації.

Є підручники, де пишуть, як готуватись до війни. Впевнений, що там не рекомендують витрачати гроші на дороги, коли в країні 8-й рік війна і 200.000 військо на кордоні

Ну якраз на дороги треба, дороги стратегiчно важливi для швидкого перемiщення вiйск та матерiалiв. Вiдсутнiсть системи дорiг була головна проблема Росiйскої Iмперiї в часи першої cвiтової вiйни. А от купляти для цього бiтуум в федерацiї, ще i з нульовим митом, це автоматично сiсти на одну лаву пiдcудних разом з медведчуком.

Як бачимо,

дороги стратегiчно важливi для швидкого перемiщення

і ворожих військ також. От вони гарними дорогами за добу дістались Києва.

Справа ж не в будівництві доріг, а в тому, що їх будували ЗАМІСТЬ озброєння.
Ще й купували в ₚосії через білорусь. Тобто, однією рукою садить медведчука, а іншою через нього купує бітум.

Тому не варто їх недооцінювати. Чому-чому, а от схематозам нинішня влада добре навчилась.

..особливо, коли в уряді є людина, яка зветься міністром оборони, від якого очікують, що він має день і ніч має думати — а чи не буде війни? А що можна зробити, якщо буде? А як ефективно мобілізувати людей, коли вона почнеться? А що як прибудуть іноземні добровольці — як зробити, щоб вони не чекали в арендованих хатах доки їх кудись припишуть?

Такі підручники є, це підручники з історії, І історії України також. Їх треба вивчати — а не заявляти привселюдно, що я не розумів навіщо я ходжу в університет. Не розумів, що там робиш — бо батьки заставили не своїм ділом займатись і замість аудиторій Поплавского відправили на юрфак. Власне, що ми і чули в інтерьвью від зам міністра освіти, чому в нас вчаться на одній спеціальності — а потім працюють ким завгодно тільки не тим на кого вчились, а головна ідея вступу у вищий навчальний заклад, щоб в армію не забрали до дідівщіни і поборів чи вийти заміж за хлопця з гарної родини. 2. Головний ворог будь кого це він сам.

Є підручники де пишуть як уникати патових ситуацій.

Ми самі обрали не професіоналів до влади, аби леше це не були крадії (і це вірно бо не важливо наскільки професійним є крадій).

Тобто, прямо зараз вас відкрито грабують як ніколи, а ви все одно стверджуєте «Як добре, аби не попередники»?! По вашому, професійні крадії — це погано, а крадії-дилетанти — це ок?
Серйозно?

Проблема не в тому, що вони не професіонали — проблема в тому, що вони не вчаться їми бути. Не виганяють від себе відвертих шахраїв та хабарників, не роблять вірних дій, які в шкільних підручниках написані тощо.

Ага, «Царь хороший, боярє — плохіє». Проблема в тому, що не професіонали обрали собі подібних і не признають своєї помилки.

Утримаюся від коментування решти, але повз оце пройти не прокоментувавши не зміг.

Хтось, звичайно, поїде — ті, у кого мізків більше і кваліфікація вища, — але основна маса залишиться

Перефразовуючи цього, м’яко кажучи, нерозумного чоловіка: «Основна маса, звичайно, залишиться — ті, у кого мізків менше і кваліфікація нижче, — але хтось поїде»

IT-галузь розквітла в Україні дуже багато в чому лише завдяки пільговим схемам оподаткування. Інших факторів, наприклад, сучасної науки, технологічної бази та висококласної освіти, які слугували б стійкими джерелами розвитку, у країні просто не існує

Як він із такими уявленнями живе? Тобто для появи ІТ, виявляється, достатньо просто знизити податки.

Тож їхати до країн, де податки (і не «приховані», а «явні») набагато вищі — це все одно що втратити найголовнішу конкурентну перевагу. Та й вартість життя у багатьох комфортних та безпечних країнах перевищує українську в рази.

Так, звісно, ми всі тут в Україні сиділи, бо кожну копійку рахуємо, не дай бог податки на 1% підвищаться. Останнє речення особливо цікаве, якщо врахувати, що в Польщі податок на прибуток до певної межі, якщо не помиляюся, 18%, а вартість життя нижче вартості життя в Києві.
Огидно читати отаке про умовного себе, як лайна поїв.

Самое обидное — когда налоги перечисляют в частные руки :(

Ну це прям в яблучко, все те що тригернуло найбільше мабуть

это не «экономисты», это привычная обслуга власть имущих =)

IT-галузь розквітла в Україні дуже багато в чому лише завдяки пільговим схемам оподаткування. Інших факторів, наприклад, сучасної науки, технологічної бази та висококласної освіти, які слугували б стійкими джерелами розвитку, у країні просто не існує.

Сука.

Пан Компан — випускник механіко-математичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка і має ступінь кандидата наук.
Протягом своєї академічної кар’єри пан Компан займався науковими дослідженнями в галузі економетрики в Університеті Сорбонна (Париж), Інституті перспективних досліджень у Відні, Центрі економічних досліджень Карлового університету в Празі.

С таким бекграундом, такое говорить.

Может он там кофе носил да бумажки перекладывал, мы ж не знаем.

Та це замовлена публікація, очевидно ж

Хтось, звичайно, поїде — ті, у кого мізків більше і кваліфікація вища,

це жесть))

а що ви зробите? На банкову підете? Зараз можно кого хочешь гівном облить, розбиратись не на часі ж

Я більше про те що поїдуть найрозумніші. Відчуваю себе тупим і профнепридатним)), бо відмовився покидати країну.

ще кілька таких закидонів, то ви й самі передумаєте
з такими темпами залишаться тільки ті кого тут щось сильно тримає (хворі родичи та інше)

Сподіваюся скоро все налагодиться. Там вже наче ассоціація IT з НБУ перемовини веде.

чисто статистически обычно уезжают «лучшие умы», как бы это обидно для себя не звучало

чи є така статистика? З тих кого я знаю що поїхали, я б не назвав їх найрозумнішими, хіба що в трохи іншому сенсі)

см. Human capital flight
или вы считаете что для Украины это не актуально?
откроют границы — часть из тех, кто действительно «МОЖЕТ» — уедут в ту же Польшу. Даже из личного окружения услышал такие планы. ну и это не сосед Вася, который водку пьет по вечерам на десткой площадке, разумеется, это специалисты высокого уровня, на которых в мире спрос.

наче на Доу вже декілька емігрантів написали що повертаються в Україну)

А сенс? Він і до чергового етапу вторгнення росії на петиції ніяк не реагував окрім «я передам на розгляд у комітети» і там воно і пропадало, а зараз і офіційні відмазки не буде навіть ліпити.

Ну а сенс від петиції на ченж.орг котра зараз 7к підписів зібрала? Краще хоча б на профільному сайті. Може й буде яке обговорення.

Знайшли кого цитувати — псевдобанкіра Фурсу

Это называется «пытаются прогнуть»
И потом посмотрят сколько прогнулось, сколько нет. И будут делать выводы. Понятно, у джунов выбора особо нет. Видимо, на них и рассчитывают в НБУ

Хай 95 квартал заспіває «горіла хата, палала», вам же смішно тоді було, може й зараз посмієтесь

я от завжди згоден з такими заявами, але тільки на половину, бо реально альтернатива була тільки Порох, а з ним орки були б вже на лівому березі Дніпра

як би да каби. У Пороха було послідовне відновлення армії з 0. До 95 за останні три роки дуже багато питань, до війни ніхто не готувався аж до січня.

Зараз співробітники які думали повертатися в Україну, тепер переходять на польський пейрол, бо так вигідніше і безпечніше

за кордоном безпечніше було і до війни (кримінальна обстановка, судова влада і тд)
і це ніякими податками не перекрити
що вигідніше, треба рахувати. чи своя квартира в Україні, чи орендна в европі, cost of living, і т.д...

відсотків 60 вже порахувало

Он як. А дехто переконував що зміни по курсу тільки для фопів-айтишників) І що ані бізнес ані хто інший не постраджає.

«У квітні українці, що виїхали за кордон через війну, витратили там близько $2 млрд, — Forbes»

texty.org.ua/...​-tam-blyzko-2-mlrd-forbes

Найбiльша срака з завезенням вiйскового iмпорту, бо вiн все дорожче. Шпигун, що видумав постанову довбаний нiндзя. Не видумали же закрити переводи з карток (бо картки це рахунки, а як вивести активи в офшор тодi?), крiм волонтерских i державних рахункiв. Бiженцям платять соцiалку зараз евпропейцi. Мало — вертайтесь до дому. В половинi областей можна працювати, нiхто не стрiляє.

«Виходить, наші біженці — не зовсім біженці, а доволі заможні туристи, які активно підтримують європейську індустрію гостинності», — каже Качур
----------
але воно дурнувате

Хтось, звичайно, поїде — ті, у кого мізків більше і кваліфікація вища

Насправдi серед занайомих, чпурнили за хабарi за кордон, дуже цiкавi особистостi www.youtube.com/watch?v=t0Ck9O2WdlQ крiм тих хто був в вiдпусцi. Так само як i минула хвиля емiгрантiв в 90-х утворила анклави вiдбiрних жуликiв типу Брайтон Бiчь, що почали забирати роботу в американцiв :)

P.S. Усi емiгранти 0-вих, креативна хвиля емiгрантiв — тримаються подалi вiд Брайтона, i ненавидять Бруклiн. Бу усiх хто там опинився, так заванi «русскi» ошукали.

Підписатись на коментарі