Економічне бронювання, курс долара, підвищені податки. 10 запитань про економіку на 2025 рік

Якими є прогнози щодо зростання цін і курсу долара? Варто очікувати покращення чи погіршення рівня життя? Куди найбезпечніше вкладати кошти? Чи є шанс на реалізацію економічного бронювання? На ці та інші питання ми шукали відповіді разом з експертами.

Коментарі нам надали заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко, керівниця департаменту досліджень Львівського IT Кластера Ярина Возняк, а також Дмитро Круковець, Юлія Маркуц, Тарас Маршалок, Ліна Задорожня з КSE Institute.


1 📊

Що буде з економікою та курсом долара

Прогнози KSE та інших аналітичних центрів, а також прогнози НБУ, Міністерства економіки, МВФ сходяться в тому, що у 2025-му війна триватиме, але попри це очікують реальне економічне зростання в межах 3-5%.

Нещодавно опублікований прогноз низки неурядових аналітиків показує, що курс очікується між 43 та 44,5 гривні за долар США, якщо війна продовжуватиметься увесь 2025 рік.


2 📊

Податки зросли. Як це вплине на економічну ситуацію

Підвищені податки мають допомогти наповнити державний бюджет в умовах воєнного стану. Зокрема, очікують понад 141 млрд грн доходів до держбюджету у 2025 році. Водночас додаткова потреба у фінансуванні Сил оборони у 2024 році становить майже 500 млрд грн.

На думку експертів, збільшення податкового навантаження на зарплати може призвести до скорочення робочих місць або переходу частини зарплат у тіньовий сектор.

Ухвалення податкового закону фактично нічого не змінює для юридичних осіб (у тому числі й для компаній-резидентів Дія Сity). Податкове навантаження збільшиться саме для найманих працівників, фізичних осіб-підприємців, а також фахівців, які працюють за гіг-контрактами.

Марія Репко, ЦЕС:

«Зараз є чимало інших факторів, які мають більший вплив на економіку країни, — війна, міжнародна допомога, енергетична криза, брак персоналу.

Очікуємо, що підвищення податків покращить ситуацію з фінансами Пенсійного фонду. Можливо, сприятиме закриттю „сплячих“ ФОПів. І помірно вплине на діяльність інших: хтось сплачуватиме із фіксованого доходу більше податку, хтось, імовірно, підвищить ціну, переклавши навантаження на покупців».

В «Опендатабот» вважають, що підписання закону і підвищення податків вплинуло на те, що кількість закритих ФОПів зросла. Вони підрахували для DOU, що за останній місяць припинили свою діяльність 5009 ІТ-ФОПів, а відкрили лише 1631.

Експерти КSE Institute:

«Повернення обов’язкового ЄСВ з 1 січня є правильним, хоча дещо запізнілим кроком. Чимало ФОПів користувалися своїм правом не сплачувати цей податок. Це призводило не лише до нижчих надходжень до Пенсійного фонду, а й до меншого страхового стажу ФОПів, який необхідний для виплати пенсії в майбутньому.

Підвищення податків матиме вплив на інфляцію, адже виробники можуть перекласти це на споживачів. Водночас цей ефект не буде моментальним, а радше розтягнутим впродовж року для компаній з різною маржинальністю».


3 📊

Як підвищення податків може вплинути на працевлаштування

ІТ-компанії в Україні переважно працюють з ФОПами: так оформлені 73% айтівців. 13% спеціалістів галузі мають гіг-контракти. Частка фахівців, оформлених згідно з КЗпП, — нині 9%.

Експерти КSE Institute:

«Зростання податкового навантаження на найманих працівників (23% проти попередніх 19,5%) та гіг-контракторів (до 10%) робить співпрацю через ФОП більш привабливою як для компаній, так і для фахівців.

Такі зміни можуть стимулювати компанії віддавати перевагу співпраці з ФОПами замість найму за трудовими договорами або гіг-контрактами. Водночас це матиме й певні ризики, пов’язані з потенційними перевірками контролюючих органів, які можуть розглядати масове використання ФОПів як спосіб уникнення податків. Компаніям доведеться шукати баланс, а також вибудовувати нові моделі співпраці, які б задовольняли усі сторони».

Марія Репко, ЦЕС:

«ФОП замість трудових договорів уже широко використовується для оптимізації оподаткування. Імовірно, в найближчому майбутньому з цим механізмом намагатимуться боротися, адже це сіра зона, про яку добре відомо й уряду, і міжнародним партнерам. Якщо почнеться масова міграція працівників на ФОПи, влада може ухвалити політичні рішення, щоб вплинути на цей процес».


Нині для ФОПів є дві системи оподаткування — спрощена і звичайна. Спрощена передбачає чотири групи, для ІТ-діяльності зазвичай використовують третю.

Під час обговорення податкового законопроєкту виникла ідея скасувати спрощену систему оподаткування для IT-спеціалістів. Голова податкового комітету Данило Гетманцев відповів DOU, що така пропозиція справді була, але навряд чи її будуть реалізовувати. Водночас цьогоріч спрощену систему оподаткування скасували для провайдерів фіксованого інтернету.


4 📊

Чи можуть податки підвищити знову

Експерти КSE Institute:

«У нинішніх умовах податки підвищуватимуть лише за умов дефіциту бюджету, який неможливо буде покрити іншими джерелами доходів. У 2025 році очікуваний дефіцит становитиме 1,6 трлн грн, його планують покрити завдяки зовнішній фінансовій допомозі від ЄС, МВФ, країн G7, а також внутрішнім запозиченням.

Найімовірніше, наступний рік мине без значного підвищення податків, окрім запланованих змін. Це забезпечить стабільність для бізнесу, включно з представниками IT-індустрії, та створить сприятливі умови для економічного розвитку країни.

Зміни в оподаткуванні резидентів Дія City також видаються малоймовірними, адже окремі нововведення вже ухвалили і вони будуть імплементуватися у 2025-му».


5 📊

Чи є шанс на реалізацію економічного бронювання

Марія Репко, ЦЕС:

«Ми підтримуємо економічне бронювання і вважаємо, що воно має бути розумним — враховувати реальну кількість людей у регіонах, потреби підприємств та потреби армії, включно із поступовою демобілізацією тих, хто служить від початку повномасштабної війни.

Водночас механізм такого бронювання важко прописати, щоб задовольнити повністю всі інтереси. Це має бути компроміс, і хорошого рішення тут не існує — війна — це трагедія і навантаження для всіх».

Експерти КSE Institute:

«З погляду економіки таке бронювання було б доцільним. Його реалізація покращила б ситуацію на ринку праці, додала б визначеності, посилила детінізацію та стала додатковим джерелом надходжень до бюджету.

Економічне бронювання — це й певний захист бізнесу та підприємств від ситуацій, коли вони втрачають ключових працівників (наприклад, важливого інженера з дронів у мілтек-компанії). Потенційно це могло б вплинути на міграційні процеси й доповнити наш ринок праці. Водночас питання реалізації економічного бронювання перейшло в політичну площину, рішення влади тут складно спрогнозувати».


6 📊

Чи зростатимуть зарплати

Експерти КSE Institute:

«Мінімальна заробітна плата у 2025 році залишається на тому ж рівні — 8 тисяч гривень.

Зарплати приватного сектору стабільно зростали у 2023-2024 роках і продовжать цю тенденцію. За нашими прогнозами, у 2025 році середня зарплата становитиме 23 750 гривень. Ключове питання, чи буде вона більшою за інфляцію, тобто чи буде зростати реальна зарплата. Очікуємо, що так».

Марія Репко, ЦЕС:

«Зарплати айтівців будуть залежати від попиту та пропозиції, до того ж на позиціях конкретно в Україні».

У першому півріччі 2024-го ми спостерігали різні зарплатні тенденції у фахівців різних спеціалізацій, тайтлів та досвіду. У декого зарплати навіть зростали (наприклад, Architects і Tech Leads), у декого лишалися сталими, а в багатьох випадках було і падіння. Але тотального зниження зарплат в IT не спостерігалося.

Середня зарплата Middle Software Engineer в Україні — $2500, для розробників рівня Junior — $935, для Senior Software Engineer — $4700.


7 📊

Як можуть зрости ціни

Експерти КSE Institute:

«Інфляція у 2025 році становитиме від 9% до 12%. Ціни на продукти вже зросли, а от з сервісами все тільки починається. Зростання цін спричинено поганим врожаєм на овочі і збільшенням вартості виробництва молочних продуктів (зокрема, через ціни на електроенергію). Також деякі підприємці підвищили вартість своїх послуг в очікуванні важкої зими „на генераторах“.

Зростання зарплат, а також поступове наближення до стандартів ЄС дуже сильно штовхає до підвищення ціни на звичні нам сервіси. Обслуговування в ресторанах, поштова логістика — все це дорожчатиме. І що ближче ми до вступу в ЄС, то активніше це відбуватиметься».


8 📊

Яка ситуація з ІТ-експортом

ІТ-експорт залишається важливим для економіки України. 37,7% — це частка комп’ютерних послуг у структурі всіх послуг. Серед усього українського експорту комп’ютерні послуги посідають друге місце — 11,5%, На першому місці — експорт продовольчих товарів.

Останні показники та прогноз на 2025 рік

Ярина Возняк, Львівський ІТ Кластер:

«Ми очікуємо, що у 2024 році індустрія вдруге поспіль не покаже зростання. Оптимістичний прогноз на кінець 2024-го — зменшення обсягів щонайменше на 4% порівняно з 2023-м. Песимістичний — зменшення на 6%. Тобто у підсумку матимемо $6,3-6,45 мільярда.

Вересень і жовтень показали незначне збільшення експорту IT-послуг. Тому ми схиляємося до того, що все ж справдиться більш позитивний сценарій.

У 2025 році показник експорту буде залежати від багатьох обставин. Найбільше від того, чи завершиться повномасштабна війна. Якщо вона триватиме, то проблеми, з якими стикалася індустрія попередні роки, будуть лише посилюватися. Тому експорт, ймовірно, також скорочуватиметься».

Що впливає на обсяг ІТ-експорту

Ярина Возняк, Львівський ІТ Кластер:

«На показники впливає обмежена можливість виїзду за кордон і труднощі з бронюванням ключових фахівців, мобілізація, ракетні атаки, підвищення податкового навантаження, меншою мірою блекаути.

Зокрема, підвищення податків — це чутливе питання для іноземних інвесторів і замовників продуктів та сервісів українських ІТ-компаній. Цей закон змінює раніше гарантовані державою стабільні умови оподаткування резидентів Дія City.

На ІТ-експорт вплинуло і раптове призупинення е-бронювання. Ми розуміємо потребу держави в аудитах для мінімізації зловживань, однак важливо робити такі перевірки без зупинки самого процесу.

Український ринок — експортоорієнтований, тому залежний від глобальних змін на фінансових ринках Азії, ЄС та США. Цьогоріч ми помітили більш стриману інвестиційну активність та обережність у розподілі бюджетів на технологічні проєкти на міжнародному ринку».


9 📊

Куди зараз найбезпечніше інвестувати гроші українцям

Експерти КSE Institute:

«Радимо збалансовувати свій кошик гривневими та валютними заощадженнями. Наразі найпривабливішу гривневу ставку пропонують ОВДП, проте бажано перестраховуватися й мати відсоток ще у валютних заощадженнях. В ідеалі — шукати джерела, які покривають інфляцію. Тут у пригоді можуть стати або валютні ОВДП, або великі ETF, які мають в портфелі акції найбільших компаній. Це найпростіші та найбезпечніші варіанти. Водночас не варто забувати, що інвестиції в міжнародні компанії — це виведення валюти за кордон й погіршення нашого балансу торгівлі, що послаблює обмінний курс в Україні.

Є можливості інвестувати в українські проєкти. Наприклад, невеликі бізнеси чи франшизи. Однак їм необхідно приділяти увагу й бути достатньо обізнаними у цій сфері, а також мати певний капітал для входу.

Зараз популярними є інвестиції в криптовалюту, проте їхню дохідність складно передбачити й вона залежить від зовнішніх політичних стимулів. Наприклад, перемога Трампа на президентських виборах в США сильно вплинула на криптовалюту, її цінність зросла, однак вона може й швидко впасти, якщо адміністрація Трампа не зробить очікувані для криптоком’юніті кроки».


10 📊

Як можна допомагати економіці

Марія Репко, ЦЕС:

«Передусім допомагати армії, бо саме війна та проблеми, пов’язані із нею, штовхають економіку вниз. Це може бути виготовлення дронів чи систем зв’язку для нашої армії, ШІ-інструментів для контрпропаганди тощо.

Важливо ділитися знаннями, збільшуючи обізнаність людей, особливо переселенців. Мова про застосування штучного інтелекту, простих операцій програмування для фахівців інших галузей (закупівельників, фінансистів, аналітиків, фахівців з SMM). Можливо, це буде відкриття ветеранських курсів, позакласні програми для школярів чи курси для ВПО.

Далі — якщо інвестувати тимчасово вільні кошти не у валюту під матрацом, а хоча б в ОВДП, то можна допомогти уряду профінансувати бюджетний дефіцит».

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному2
LinkedIn



39 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Газ перекрыли... это хорошо конечно, но что с прокачкой нефти?

Якщо почнеться масова міграція працівників на ФОПи
Частка фахівців, оформлених згідно з КЗпП, — нині 9%.

такоє

Транзит газу закрили, тобто те що тут по написано — то таке собі. Сучасна економіка — це досі економіка нафти і газу в першу чергу. Що матимемо — здорожчання газу — це перший пункт, бо треба буде платити більше, подальші проблеми із Угорщиною і Словачинною (не дивлячись на те що з ними ніхто вже в ЄС навіть руки не тисне, усеодно їх повноважень достатньо щоб заблокувати будь яке рішення, бо саме так функціонує ЄС — тільки рішенням усіх членів). Той пришалепкуватий замість воювати летальною зброєю, міг просто вентиль перекрити і цього вже було би достатньо, щоб ставити умови куди як дальші ніж він ставить зараз.
Відповідно — з дохідної частини бюджету йде суттєво, як із Української так і з ЄС, бо енергоресурси для них подорожчають. От чому це тоді прогнозувати таку незначну інфляцію ? Така разова акція може спрацювати лише у випадку, коли це підтримають усі в ЄС — а також : Туреччина, Індія та Китай приєднаються до санкцій, чого вони не зробили в продовж 3 років, тобто федерація впаде раніше за Україну дуже навряд. Ну — а експорт металу давно мінус, самі зараз імпортуємо рейки наприклад з Польщі для євроколій. ІТ просипався, автобан до румунських портів буде збудований лише в 2026-му, тобто сподіватись на відносно дешевий експорт зерна до арабів теж не варто. Поляки і уся східна Європа як відомо триматимуть ціну на зерно, або блокуванням або прямими політичними методами. Тобто реально треба дивитись — якщо усе продовжуватиметься як є, більш реалістично курс десь 100 вже на весні, бо — торгівельний дисбаланс і не реалістичний бюджет із величезним дефіцитом, який прогнозувалось покрити із іноземної допомоги. При цьому гарантій цієї допомоги нема, там Дональд Трамп і ще і східна Європа хоче російський газ, і не хоче конкуренції на агроринку, або ІТ ринку і т.д.
Про підвищення податків як на рішення проблем — Трускавецька економіка. youtu.be/...​W05wg?si=laD3xUWLIJ9VEN3H

Не буде курс по 100. Будуть палити гроші, але будуть тримати курс.
А відкриттям для мене стало, шо вкладатися треба не в матраси, а в гірськолижні курорти: так зараз роблять власники Softserve, Okko і зелені бобіки не можуть поділити, хто буде будувати «Боржаву». Будемо з сумними обличчями від всіх втрат війни, можливо разом з росіянами, кататися на лижах 🫠

Ну якщо покумекати, то це логічне вкладення. В такому місці можна організувати офіс із усім автономним (навіть мікро-ГЕС, або вітряки та сонячні панелі і т.п.) і розмістити людей. Витрачати дальнобійну ракету по парі будівель в Карпатах, нема жодного сенсу — це економічно не вигідно, ця ракета сама по собі дорожче за ті будівлі. А от по Львову, підстанціях щоб зупинити залізницю і т.д. — тут до балістики. Таким чином — з точки зору BCP, абсолютно логічна ідея. Взагалі розосередження, найкращій метод протидії бомбардуванню.

я ж не знаю чи це правильно чи ні, таке от спостереження.
Замість гривневого ОВДП, до якого закликають і яке на мою думку, морально правильне, але для власної кишені супер збиткове і ризикове, треба в гірськолижні курорти вкладатися

ОВДП — це інфляція в чистій формі. Звісно воно йде серед комерційні банки — це стандартна схема від МВФ, причому схема пірамідальної бульбашки. Такої прибутковості під 20% фактично це рівень азартних ігор, в реальному секторі економіки дуже рідко буває, інколи ІТ наприклад. Притомним — на це не можна давати нічого, це лише пришвидшить дефолт.

Транзит газу закрили, тобто те що тут по написано — то таке собі. Сучасна економіка — це досі економіка нафти і газу в першу чергу.

index.minfin.com.ua/...​inance/budget/gov/income — Тут я бачу доходи бюджету у
2 348 492 400 000 грн

eiti.gov.ua/...​ansportnoyi-sistemi_2022 — тут доходи за трансфер газу. Це 2022 рік, але у 2024 він точно не більший.
146 344 714 820 грн

Це 6%

Продовження трансферу російського газу це виключно політичне, а не економічне рішення.

Енергоносії мають комунікативний ефект на усю економіку, бо вона станом на зараз на пряму залежна від цін на вуглеводне викопне паливо. Звісно якщо Америка з Катаром раптом закриють ринок величезною кількістю пропозиції, через скраплений газ та нафту танкерами — тоді ок. А інакше за загальними економічним законами зросте ціна — при чому це буде ціна на усю номенклатуру товарів та послуг, тобто інфляція. Ті самі американці, напевно не просто так обурювались — коли палили нафтопереробні заводи дронами, вони чудово в курсі що зростання світових цін на нафту і газ їм дуже не вигідно. Рішення же про припинення транзиту прямо задіває економіку принаймні 7 країн ЄС, включно із найбільшими економіками. Це як ембарго ОПЕГ. Рішення про припинення транзиту — це не далекоглядне, напевно виконане під диктат назовні. Розраховуватись з цим будемо — знову ми, а також мало не весь ЄС. Ракет та літаків, з значущою кількістю боєприпасів для компенсації втрат — на це теж не передбачили. Нажаль демократи це роблять не в перше як щодо України, так і ЄС — де курс Євро провалили з початком бомбардування Белграда.

Ціна транзіту в ціні самого газу не так вже й значна. Тобто я не сперечаюсь з тим фактом, що економіка залежить від енергоносіїв. Але ціна на енергоносії це значно більш політичне питання — бо ціна видобутку для Близького Сходу значно нижче, ніж для США, наприклад. Але ніхто не обвалює ціни до собівартості. Бо може-ж і прилетіти.

Тобто, звісно, що трубопроводи стратегічно дешевші та стабільніші. Але з іншого боку, в умовах нестабільності аж до військових дій — танкери мобільніше. Можна привезти туди, а можна сюди.

Тому я не вважаю фактор перекриття труби за основний фактор зростання ціни.

А так, звісно, ціна енергії це частина собівартості.

Хоча, ще питання що більше впливає на економіку — енергоносії, чи логістика? Бо проблеми з Суецьким та Панамськими каналами можуть створити не менше проблем, ніж проблеми з енергоносіями (доречі, проблеми з енергоносіями вони підсилять теж — бо і палива на логістику треба більше і затримки з доставкою тих самих енергоносіїв створять).

Щодо ударів по заводах — це теж більше політика — бо нарід будь-де не дуже розуміється на реальному впливі тих чи інших факторів, а від того наріду, нажаль, залежать вибори. тому і багато тем можна робити «важливими» та хайповими. Бо до того, як стверджувати, що знищення російських НПЗ вдасться на ціні, треба якось порахувати, а яку частку світової нафти вони обробляють. Бо взагалі-то рф видобуває 9% світової нафти. І навряд її НПЗ мають більший відсоток у світі. Тобто, ще раз, енергоносії це не вся собівартість. І якщо рф буде знищена і ціни виростуть на 10% — ніхто не помре. А розганяють, що ціни виростуть аж в рази-и-и-и!

Якщо б у рашки не було ядерки — ніхто б її НПЗ не рахував взагалі.

Тому я не вважаю фактор перекриття труби за основний фактор зростання ціни.

Попит породжує пропозицію — Адам Сміт, Давид Рикардо. Попит перевищує пропозицію, церез дифицитний ресурс — ціна росте, пропозиція перевищує попит — ціна падає. Як там у леніна : «Политика есть концентрированное выражение экономики.» тобто це взаємо пов’язані речі, одне прямо залежить від іншого і навпаки.
Щоби попит падав, потрібен перехід на новий технологічний стек технологій. Власне, як перехід на двигуни внутрішнього згорання зробив збитковими величезну купу вугільних шахт по усьому світі, а особливо США, де скажімо в Пенсільванії або Західній Вірджинії виникли цілі депересивні реніони. В Британії теж були массові проблеми із шахтарями, шахти вже в 80-ті роки минулого століття стали збитковими. Попит на вугілля спав саме через автомобільний транспорт, який став усе частіше замінювати наприклад залізницю. В США залізниця теж подекуди збиткова, особливо пасажирська — це при найбільшій мережі в світі, приватній здебільшого. Зараз ніби Amazon починає частіше використовувати в своїй логістиці, бо так банально дешевше ніж далекобійні вантажівки — електрофікації шляхів, там часто теж нема.
Станом на зараз електромобілі та інша електрофікація і направлені дії структур як то сам ЄС чи поточна адміністрація США насправді міняють попит, це вже помітно, навіть ростуть ціни на альтернативні нафті та газу енергоресурси як то класичні вугілля та торф. Тим не менше нафта та газ, усе одно це осонова станом на сьогодні.

Я ж не з цим сперечаюся.

Розмір частки рашки у видобутку енергоносіїв — 9%
Розмір економіки рашки загалом — 2% від світової

Тобто суто технічно ушатати (втратити) рашку буде коштувати світу десь 5% — в межах інфляції. І з точки зору світової економіки нічого надзвичайного не буде.

Тому всі ці питання попиту та пропозиції — суто політичні, як і ціна на нафту регулюються политично, але аж ніяк не економічно. Якщо світ захоче покрити цей дефіцит — покриє. Більшість навіть не помітить.

Питання втрати труби чи там перерозподілу ринку енергоносіїв — суто політичне питання. І тому обговорювати його як економічний важель — сенсу немає. Це суто політичний важель.

Якби у рашки не було ядерки — давно б вже попустили.

Ірак поставляв 3% світової нафти. Сирія поставляла до початку громадянської війни теж десь 3% нафти. Не дуже то їх врятувало. А це ж було майже в один час. дуже ви переймалися за ціни від цих дій 15 рочків тому? Світ не впав і не дуже то й помітив.

Проблема з рашкою — не в енергоносіях. Проблема з рашкою — у ядерній загрозі. І великому людському ресурсі, який тільки ракетами не подолати — тобто необхідності мобілізації у розвинених суспільствах. А умовні Жак із Франції, Макс із Німеччини, Джон з США та Джек з Британії хочуть йти у військо ще менше, ніж Микола з України. І навіть при натяках на це просто знесуть свої уряди. Саме це — проблема кризи. А ще інфантилізм розвинених суспільств, для яких новий смартфон та джинси важливіше, ніж зброя. А рівень розуміння не виходить далі сусіднього супермаркету і планів на кафе та фільм на завтра. І «взлам» виборів через тік-ток це чудово ілюструє. Саме це є головними ризиками та загрозами, а не ціни на нафту.

Тобто суто технічно ушатати (втратити) рашку буде коштувати світу десь 5% — в межах інфляції. І з точки зору світової економіки нічого надзвичайного не буде.

Світовий ВВП це $105,4 трильйонів, відповідно 5% від цього 5.27 трильйонів. Уся війна за три роки, Пентагон витратив приблизно $200 мільярдів доларів, а за оцінками RAND Федерація $500 мільярдів, тобто ця війна вже економічно не вигідна — але набагато більше для федерації, за великим рахунком для США із 26% світового ВВП це копійки задля вирішення стратегічних задач, бюджет Пентагона на рік це 810 мільярдів, та і просто в федерації заморозили 300 мільярдів доларів активів центробанку лише в США, тобто США за великим рахунком не втратила нічого. Крім того стратегічно федерація втратила, Персидську затоку разом із режимом Асада, таким чином єдине — що їм лишається для підтримання світової ціни — це ембарго в стилі ОПЕК (що вони як бачимо прогорнули, при чому без безпосередньої участі, через Україну) і ще обіцяють атакувати газові танкери чистим терористичним методом.
За 5.6 трильйонів доларів світ (точніше еліти які за принципом Парето контролюють 80% усіх ресурсів) вдавиться. Це занадто велика сума щоби щось вирішувати в силовий спосіб, така сума еквівалентна для світових змін в технологічному кладі зокрема енергетиці відновлюваних джерел і електротранспорту. Це за великим рахунком, станом на зараз ціна усієї Східної Європи разом узятої і ще плюс одна країна ЄС із розвинутою економікою.
P.S. 67% світового ВВП приходиться усього на 10 країн США — $27,36 трлн, Китай — $17,66 трлн, Німеччина — $4,46 трлн, Японія — $4,21 трлн, Індія — $3,57 трлн, Велика Британія — $3,34 трлн, Франція — $3,03 трлн, Італія — $2,25 трлн, Бразилія — $2,17 трлн, Канада — $2,14 трлн. Далі йдуть федерація — 2 трильйони, Мексика — 1.79, Австралія — 1.74, Південна Корея — 1.71, Іспанія — 1.58, Індонезія — 1.37, Нідерланди — 1.12, Туреччина — 1.11, Саудівська Аравія — 1.07 та Швейцарія — 0.89 — тобто 10 %.
ВВП України 124.603 мільярди доларів (трошки більший за мінімальні потреби бюджету), в рейтингу МВФ це 58 позиція між Кувейтом і Марокко — це 0.12% від світового ВВП.

Ви ж в курсі, що ми самі себе забезпечуємо газом? Імпорт був потрібен для промисловості, але її зруйнувала війна. ЄС замінить ті залишки транзиту, що були, на газ з LNG терміналів. Та й все.

А ЄС ми забезпечуємо ? Я розумію якщо би спочатку було замінено Фіца та Обрана, по друге ринок ЄС було насичено великою пропозицією, щоби не поставало проблеми ціни. Тоді так — закрити та і усе.
А інакше хитріше треба бути, скажімо щось по типу програми «Нафта натомість продовольство», що на цьому тримали Садама Хусейна. Тобто продавати хай продає, але ці усі гроші ніяк не працюють на федерацію, лежать в європейських же банках та видаються в якості кредитів європейському же бізнесу і працюють на європейську економіку (принцип стерилізації прибутків сировинної колонії). Технології за них купити не можна — бо не продають, станки та обладнання не продає навіть Китай, а якщо продає то через Казахстан із Киргистаном із націнкою 500% з купою обманів валют, комісіями затримками (дороговизна і нерівноцінний обмін часто діють сильно краще за цілковите ембарго, СРСР мав санкції гірше за те що зараз є для федерації, це стимулювало внутрішні розробки, реверс інженерінг копіювання і т.д. ) і т.д. Коротше це усе чудово працювало, але з політичних мотивів (продовжувати, бо перемир’я це вибори програш втрата влади і фактично втрата беніціфіарами як донецькими так і приват мало не усього, з під них вибили економічний базис) — пішли на те щоби зробити краще для супротивника, та Divide et impera. Уся ця ситуація вигідна в першу чергу США та Катеру із постачанням скрапленого газу, тому що ціна зросте через брак пропозиції. А також для федерації — бо тепер для ЄС є реальний, обумовлений реальними інтересами сенс перервати мовчанку і йти на перемовини. Тим більше з великою долею вірогідності скоро в Німеччині буде новий лідер і нове керівництво назагал, бо там політична криза обумовлена економічними причинами, як приклад скорочення в WAG.

Російський газ — всього 8% від споживання газу в ЄС. Якщо не помиляюсь, то частина того газу йде через Туреччину. Так що вплив на ЄС мінімальний від припинення транзиту. Але обріже політичний і корупційний вплив Москви на Фірца та Орбана — що є важливим (можливо, навіть самим важливим в припиненні транзиту). Також створюється проблема для росії, куди дівати зайвий газ. Там не можна просто закрутити кран. Ну і мінус 5 млрд $ для росії. Газпром і так збитковий, а тепер буде ще гірше.

Ну і мінус 5 млрд $ для росії.

Виручка в рашки була 25 мілярдів долярів, 5 це типу прибуток?

В статті пишуть «earn». Це трактувати як прибуток чи виручка — не знаю.

Що матимемо — здорожчання газу

Тільки що прийшла новина, що у зв’язку із зупинкою транзиту газу, з 1 січня ціна за газ-транспорт зросте з 124,16 до 501,97 грн за 1000 куб. м

Ну от в 4 рази зростає ціна на газ, відповідно : опалення, електрику, випічку хліба і т.д. по суті комплексно на абсолютно усе, крім того ціна зросте для ЄС — а імпортуємо ми зараз якраз здебільшого з ЄС, величезними об’ємами далеко за межі торгівельного балансу. А нам прогнозують інфляцію в 5-6%, що бред. Якщо це питання не вирішать якимись черговими обхідними схемами з реекспортом (так роблячи різних Фірташів казково багатими) — як скінчиться газ по сховищах тобто вже на весні, ну до 100 курс і дійде і далі, як бачимо там і 500 маячить і далі без зупинки, якщо Трамп реалізує те, що обіцяв виборцям.

електрику

да уж канєшно ))

Це ціна за транспорт, а не за кубометр. Тобто особисто я зараз за транспот сплачую 138 грн за місяць + 1500 (бо зима) грн за сам газ. Буду сплачувати 500 + 1500

Тобто зростання з 1640 до 2000 — аж на 22%, а не в 4 рази.

А 5% інфляції, звісно, бред. зараз фактична 13% десь — і далі покращення ситуації не проглядається. тож і до 20% легко набежить.

Курс залежить більше від зовнішньої допомоги, ніж від внутрішніх чинників — тупо тому, що зараз більшість нашого бюджету це зовнішня допомога. Поки буде — курс можна тримати. Як не буде — курс обвалиться, але це буде геть неважливо, бо обвалиться фронт і держава — і ми почнемо обговорювати (хто виживе і залишиться) курс фубля... ;(

Да ну 22%, пригадайте хоч раз коли таке було, в роздрібну чекайте в рази (сумми якісь у вас дуже дивні). Про більшість бюджету — зовнішня допомога, це не так як не дивно, зовнішня допомога і збільшення держ боргу (цілих 10 мільярдів на місяць займаємо) — це 40%.

«Собачье сердце» — топ з совкового кіно. Чудово ілюструє сучасних 73%

Екранізація не любимого УНР, киянина Булгакова, білогвардійця. Собаче сердце — вважається його самим антирадянським твором (сам Булгаков був лікар і військовий в тому числі). Дні Турбінних — навпаки, п’єсу дозволив ставити особисто Сталін не дивлячись на чисельні протести цензури, крім того особисто ходив неоднарозово на вистави. Усі екранізації ц постановки звісно чистили, бо там втрачається сенс наприклад сатири пов’язаним із НЕП коли і було написано Собаче сердце (НЕП тобто регульований капіталізм, із державними монополіями на інфраструктуру і свободою приватної ініціативи на бізнеси зі складністю до отримання монополії — те що зараз в Китаї. Ленін був змушений визнати — що йому треба саме така система, під впливом Бухаріна та Зінов’єва, тому твір фактично стеб над більшовизмом відкритий) , або квазі-державності Скоропадського і т.д.

Шось я не поняв. Если это стёб над совком:
1. Почему фильм всё же снят/книга выпущена(я так понимаю он был снят до 90-х)? Якобы очень тонкий стёб?
2. Почему Булгакову сносят памятники если он киевлянин и стебался на тем режимом?

В 80-ті роки було дуже багато чого знято, що в цілому відображало суспільні настрої, зокрема і політичні. Ігла, Асса, Кін Дза Дза, Маленькая Вера і т.д. В цілому набрала моду абсурдна драматургія. І не тільки в СРСР — поляки також дали жару із Сексміссія та Кінгсайз і, між іншим, саме в СРСР зірвали прокат.
Взагалі мистецтво так влаштовано, що буття відображає світогляд. Печерна людина наприклад, малювала на стінах печер охрою оленів та кабанів, та мисливців. А американці 80-х та 90-х знімали бойовики із : Шварцнегером, Сталлоне, Вандамом, Лунгрентом та Сіггалом і т.д.. В той самий час збройні сили США та економіка США і справді стали надмогутніми і усім надрали зад.
От тепер Голівуд знімає багато про садомитів. Ще зовсім нещодавно Braking Bad із сіквеклами та приквелами, Clan Soprano, Margin Call, Гра престолів, Вікінги і т.п.

що в цілому відображало суспільні настрої

это не совсем так как то «отражало» это скорее «подыгрывало» вроде всё того же ж тов. голобородька

... а ещё «сваты» и можественная другая продукция аналогичного класса уже более национально идеологического производства ))

Маленькая Вера і т.д.

ну что ты маленькая вера уже так чисто социальная драма только с элементами эротики впрочем уместной в контексте как ни странно (что совку удавалось вовсе не всегда скорее на оборот)

уж кто кто а к «политике» ни какого отношения не имеет

... в противовес скажем уже сказать «классическая» «интердевочка» но это уже самый конец совсем близко но опять же ж всё ещё ссср как буквально «самый ссср»

В цілому набрала моду абсурдна драматургія.

абсурдных там тоже есть по списку но имхо лично ты тут путаешь )) имхо намерено но здесь уже грань тонка или точнее её нет имхо

і, між іншим, саме в СРСР зірвали прокат.

у ссср вообще было оооочень плохо с какими-либо приключениями вообще как принцип так что «сорвать прокат» там было не мудрено

Взагалі мистецтво так влаштовано, що буття відображає світогляд.

это не совсем так в конкретно советской реализации потому как тут начинают играть роль две интересные вещи № 1 чистая идеология (и дальше цензура) № 2 чистый «социалистический реализм» который цензуре уже просто не подвергался просто потому что ни кто не видел там «ни чего такого»

советы буквально документировали «реалии советской жизни» (с отражениями в ней «особенностей режима» и всего прочего) при этом не особо осознавая что именно они делают

А американці 80-х та 90-х знімали

... и вот характерно отличие от «американцев» у которых в том же ж самом кино уже прямо продвигаемая «семейная мораль» ... которая же ж #внезапно в советском кино буквально прямо отсутствующая как «прямое руководство к действию» как «делай так и станешь нормальным статистическим средним классом»

А американці 80-х та 90-х знімали бойовики із : Шварцнегером, Сталлоне

ты снова не прав тот же ж «рембо» 82-го года вообще чистая социальная драма его на сколько я помню даже было допущено к прокату в ссср как чистая иллюстрация «анти человеческого капиталистического режима с последствиями империалистических войн»

А американці 80-х та 90-х знімали бойовики із

... что ты впрочем вообще знаешь об классическом американком b-movie ))

В той самий час збройні сили США та економіка США і справді стали надмогутніми і усім надрали зад.

что за бред ты несёшь и куда? ))

От тепер Голівуд знімає багато про садомитів.

всё так

en.wikipedia.org/wiki/Philadelphia_(film

Philadelphia is notable for being one of the first mainstream Hollywood films not only to explicitly address HIV/AIDS and homophobia, but also to portray gay people in a positive light.

и дальше тоже интересное...

Ще зовсім нещодавно Braking Bad із сіквеклами та приквелами, Clan Soprano, Margin Call

специальное для дебилов )) как иллюстрация вот с реальной жизни

(американцы) писяют кипятком от кино сериал сцен «крутой сейлзмен (реально мудак) круто продаёт сейл спич другому реально мудаку» это круто будь как крутой мудак

(американцы опять) «я купил солнечную электростанцию и это не стоит своих денег»

(я) how is that?

(американцы) «по контракту я должен был заплатить $18,000 до вторника а иначе я торчу $56,000»

(я) ты дебил?

2. Почему Булгакову сносят памятники если он киевлянин и стебался на тем режимом?

булгаков враг удоли!

1. Почему фильм всё же снят/книга выпущена(я так понимаю он был снят до 90-х)? Якобы очень тонкий стёб?

ты не следишь за годами фильм это уже 88-й год «перестройка демократия и гласность» (к) (тм)

... это на столько разница скажем с 69-м годом когда #внезапно всё же ж публикуют «остров» АБС который вообще тупо «социалистический реализм» правда только для тех кто реально мог видеть

а 88-й это прямо «свобода» уже 20 лет спустя

Якобы очень тонкий стёб?

... скажем другая классика советского режима ака «кин дза дза» выходит уже в 86-м так что 88-й это уже совсем после там (у нас в ссср) вообще события с 86-го по 89-й весьма активны в этом отношении так скажем всё начинается со всё того же ж чернобыля который прямо закопать таки не получилось и люди начали говорить и всё в сумме сложилось слишком уж иллюстративно «влать тупо врёт»

... сильно напоминает один совсем другой 24-й год совсем другого столетия ))

если он киевлянин

ну вас ведь не смущает где постоянно где-нибудь указывают якобы Президент еврей ))

и стебался на тем режимом?

ну тут прямо скажем вовсе не над «тем» но над «тем» )) и не над «режимом» но над тем что принято называть «перегибами на местах» как то «осуждение культа личности тов. сталина лично» (20-й съезд Партии 1956-й год ссср)

... так для примера реальной разницы «холодное лето 53-го» (кино) даже 87-го года т.е. 88-й это уже вообще далеко после

и главное же ж всё равно тут разница что это именно «над тем не над этим» потому как «этот» как раз всё ещё был принннём принннём а «критика» допускалась именно там «поддельные революционные силы» а вовсе не сам «социализм с человеческим лицом»

ЗЫ: имхо желающий могут лучше смотреть серии тов. невзорова (тоже враг?) ака «намедни» имхо период с 82-го года конкретно за это время а для сравнения брать на 10 лет ранее чтобы видеть разницу она реально есть

даже с 82-м и 86-м есть

сносят памятники если он

потому что кто-то написал образы слишком универсально подходящие для иллюстрации любого советского режима такой вот селяви

и стебался на тем режимом?

youtu.be/JyMoCAjEoTY

ну вот скажем «по полтиннику штука в пользу детей германии» это ведь уже «донаты» или «это другое»?

За интересный и развёрнутый ответ спасибо. Но ты так всё заворачиваешь... жесть...)

білогвардійця.

імперця вєлікороса!

Підписатись на коментарі