Вищі податки для ФОПів, нові КВЕДи і курс долара. Що буде з економікою у 2026

1 📊

Якими можуть бути нові податки для ФОПів

Наприкінці листопада Україна та МВФ на рівні експертів погодили нову програму співпраці — на 8,2 млрд доларів. Попри відносно невеликий прямий обсяг, програма відкриває доступ до фінансування від інших країн-партнерів. За оцінками МВФ, вона дозволить Україні залучити від партнерів понад 136 млрд доларів.

Запрацювати нова програма має лише після того, як Україна виконає низку умов, серед яких скасування податкових пільг для ФОПів, впровадження так званого податку на ОЛХ тощо. Перший крок, який має зробити Україна —це ухвалити бюджет на 2026 рік. Голосування в Раді має відбутися найближчим часом. Тому поки що невідомо, чи підвищать податки для ФОПів і коли саме.

За даними Bloomberg, ПДВ пропонують запровадити для підприємців із річним доходом понад 1 млн грн (приблизно 83 тис. грн на місяць). Мета змін — обмежити схему, коли ФОПів використовують для штучного дроблення бізнесу.

Для айтівця, консультанта, дизайнера з доходом дві тисячі доларів це означає зростання податків утричі: з 7% ефективної ставки до 20–22%. Про це на своїй сторінці у Facebook написав Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Instiatite for the Future.

«ФОП з доходом два мільйони на рік сьогодні платить близько 140 тисяч гривень. Після реформи — 380–430 тисяч. Різниця — чверть мільйона. Під удар потрапляють 170–250 тисяч ФОПів — десята частина від 1,7 мільйона зареєстрованих. Переважно ІТ, консалтинг, професійні послуги. Тобто саме ті, хто створює найбільшу додану вартість», — написав Амелін.

В Україні ФОПи можуть працювати на загальній або спрощеній системі оподаткування. Більшість обирає «спрощенку» — вона передбачає простішу звітність і заміну кількох податків одним єдиним.

3-тя група ФОПів на спрощеній системі — найпоширеніша серед ІТ та фрилансу, де платять відсоток від доходу. Щоквартально тут сплачують єдиний податок — 5 % від доходу (або 3 % + ПДВ, якщо платник ПДВ), військовий збір — 1 % від доходу, єдиний соціальний внесок — мінімум 1760 грн/міс (22% від мінімальної зарплати).

Нині більшість ФОПів на спрощеній системі не сплачують ПДВ — третя група може його додатково обрати, але це необов’язково. Нові пропозиції уряду фактично зроблять ПДВ обов’язковим для всіх ФОПів з доходом понад 1 млн грн, окрім першої групи.

На загальній системі — інший підхід: 18% ПДФО, 1,5% військового збору, 22% ЄСВ і ПДВ за потреби. Такий режим вигідніший для бізнесу з великими витратами, бо податки сплачують із чистого прибутку, а не з усього доходу.

Нагадаємо, що нині 57% айтівців працюють як ФОПи.

📊

Погляд економіста з прикладами

Тарас Маршалок з KSE Institute: «На мій погляд, окреслені зміни з ПДВ у нинішніх умовах є малоймовірними. Адже їх запровадження суперечить нормам чинного законодавства та може повністю зруйнувати архітектуру спрощеної системи оподаткування.

Ми аналізували в KSE середній дохід ФОПа на третій групі оподаткування. Це 1,2 мільйона гривень на рік. Якщо ми введемо окреслені ліміти, можемо сильно зашкодити більшій частині таких підприємців.

Крім того, за умови запровадження ПДВ ФОПам доведеться вести складний бухгалтерський облік. І значна частина з них постане перед вибором, чи продовжувати таку діяльність.

Ще наголошу, що ПДВ — це різниця між ціною наданої послуги і витрат на її створення. Оскільки айтівці фактично не можуть матеріально підтвердити витрат, бо нічого не купують, щоб надати послуги, то розмір нарахованого ПДВ буде становити фактично 20% від ціни наданих послуг, тобто їхнього доходу.

Приклад. Розглянемо медіану у $3200 доларів на місяць для софтвер-розробника. З цієї суми фахівець на третій групі оподаткування заплатить 5% єдиного податку + 1% військового збору.

Від $3200 це вийде $192 долари, або 8 131 грн. Далі на $3200 нарахується податок 20%. Тож від цієї суми віднімаємо 640 доларів, або 26 720 грн (якщо рахувати за курсом 41,75 грн за долар).

Тож із зарплати $3200 потрібно буде сплатити не 8131 грн, а 34 851 грн.

Тому при введенні ПДВ у підприємця буде два варіанти: або повідомити клієнту, що ваші послуги дорожчають і закласти сюди суму ПДВ. Або сплачувати 20% зі свого поточного доходу».

2 📊

Що кажуть про збільшення податків в ІТ

В IT Ukraine Association зауважили DOU, що виступатимуть проти пропозиції зобов’язати ФОПів з річним доходом понад 1 млн грн переходити на сплату ПДВ. Там вважають, що жодні схожі ініціативи не мають розглядатися без належної доказової бази, економічних розрахунків і широкого публічного обговорення з бізнесом.

«Пункт щодо запровадження порогу ПДВ для ФОПів викликає значні ризики. Ми переконані, що будь-які податкові новації цього масштабу мають обговорюватися відкрито із бізнесом, профільними асоціаціями та громадськістю. Це критично важливо, щоб уникнути рішень, які можуть нашкодити ринкам, що сьогодні забезпечують економічну стійкість країни», — кажуть в асоціації.

Такі зміни можуть стати серйозним викликом для невеликих гравців ринку — фрилансерів і одиничних підприємців. Саме вони першими відчують зростання податкового та адміністративного навантаження, що може вплинути на рішення переглянути формат роботи, коментує головний юрист Львівського ІТ Кластера Нестор Швець.

«Невеликі компанії, які не зможуть адаптуватися до складніших моделей роботи — зокрема до правового режиму Дія City — можуть розглядати різні варіанти подальшої діяльності, включно з роботою через інші юрисдикції. Середні та великі компанії, ймовірно, зможуть адаптуватися до нових умов, адже матимуть доступ до спецрежиму», — каже Швець.

Він додав, що нові правила можуть обмежити гнучкість, яку дає ФОП-модель, особливо для тимчасових проєктів.

Крім того, підвищення регуляторного контролю може вплинути на економічну свободу підприємців і збільшити вартість ведення бізнесу. Ці зміни не розв’язують проблему дроблення компаній, а фактично лише підвищують адміністративне та фіскальне навантаження для бізнесу, підсумовує Швець.

3 📊

Що буде з економікою та курсом долара

Відповідно до прогнозу НБУ, у 2026 році відновлення економіки залишатиметься стриманим (2%) через безпекові ризики та дефіцит електроенергії.

Темп зростання ВВП на рівні близько 2% — це низький показник, кажуть експерти. Тому зарплати та зайнятість зростатимуть повільно, а бізнесу буде складніше розширюватися чи запускати нові проєкти. Високі безпекові ризики й дефіцит електроенергії продовжать тиснути на собівартість товарів та послуг.

«Більшість прогнозів на наступний рік стримані: зростання ВВП буде близьким до 2% у 2026 році, а високі безпекові ризики й надалі стримуватимуть інвестиції та швидкий розвиток економіки», — говорить у коментарі DOU старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко.

За перше півріччя 2025 року, наприклад, зростання реального ВВП становило лише 1,1%, а у 2024 році реальний ВВП зріс на 2,9%.

Щодо курсу долара, то у проєкті державного бюджету на 2026 рік уряд заклав розрахунковий середньорічний курс на рівні 45,7 грн/долар, а річний курс євро — 49,4 грн/євро.

У 2026 році гривня очікувано впаде до показника 45 грн за долар через невизначеність із зовнішньою підтримкою від партнерів. Потім курс стабілізується й у 2027-2028 становитиме 47-48 грн/долар. Про це в коментарі DOU розповіли Дмитро Круковець, експерт з макроекономічного аналізу KSE Institute, і Ксенія Олексин, аналітикиня KSE Institute.

«Послаблення курсу є вигідним для українських експортерів, адже їхня конкурентоспроможність на європейських ринках зростає, але також це створює інфляційний тиск», — кажуть експерти KSE Institute.

Для сервісного ІТ-бізнесу девальвація гривні має подвійний ефект. З одного боку, компанії, що отримують виторг в іноземній валюті, бачать зростання доходів у гривні. З іншого боку, зростають внутрішні витрати — на зарплати, оренду та інші операційні витрати, що створює додатковий тиск на фінансове планування. Тому для ІТ-бізнесу слабка гривня вигідна в частині доходів, але ускладнює управління витратами.

4 📊

Що буде із зарплатами

Згідно з проєктом держбюджету на 2026 рік, мінімальна зарплата становитиме 8647 грн на місяць і 52 грн за годину з 1 січня 2026 року. Торік було 8000 грн. Водночас прожитковий мінімум для працездатних осіб сягатиме 3328 грн. Відтак у 2026 році підприємці матимуть дещо вищі податкові зобов’язання, зумовлені зростанням мінімалки.

Попри складні економічні умови, зарплати продовжать зростати. У грудні 2025 середньомісячна зарплата очікувано становитиме 29 000-30 000 гривень (багато в чому через сезонний фактор), а до кінця 2028 року — до понад 40 000 грн, зауважують DOU аналітики KSE Institute.

5 📊

Що буде з інфляцією

За даними НБУ, інфляція буде поступово знижуватися й у 2026 році досягне 6,6%. Для прикладу, у грудні 2024 року інфляція пришвидшилась до 12%, а до кінця цього року має становити 9,2%.

Для українців поступове зниження інфляції означає, що ціни зростатимуть повільніше, ніж у попередні роки. Йдеться не про здешевлення товарів, а про те, що гроші перестають так швидко втрачати купівельну спроможність. Якщо у 2024 році багато товарів і послуг дорожчали двозначними темпами, то у 2026-му подорожчання стане більш помірним.

«Допомогли знизити інфляцію жорстка політика НБУ з обліковою ставкою 15,5% і стабільний обмінний курс на рівні 41-42 грн/долар», — говорять Дмитро Круковець і Ксенія Олексин з KSE Institute.

Через постійні атаки росії, продовження війни та геополітичні проблеми НБУ продовжуватиме жорстку політику з обліковою ставкою 15,5%. Висока облікова ставка стримує інфляцію, але робить кредити, позики дорожчими. Саме тому бізнес і люди не відчують швидкого здешевлення кредитів у 2026 році.

Облікова ставка на рівні 13% буде вже наприкінці 2026 року, що потягне і ставки за кредитами та депозитами вниз.

6 📊

Що буде з експортом-імпортом ІТ-послуг

За даними НБУ, у першому півріччі цього року експорт комп’ютерних послуг зріс на 0,1% порівняно з аналогічним періодом 2024-го. З цього експерти роблять висновок, що галузь утримує позиції та зберігає стабільне плато показників експорту.

За підсумками 2024 року експорт ІТ-послуг становив $6,45 млрд (при загальному обороті сектору $7,48 млрд), каже керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера Ярина Возняк. За очікуваннями, 2025 рік має завершитися щонайменше на рівні торішнього експорту.

«Базовий прогноз на 2026 рік — обережно нейтральний: після стабілізації у 2025-му експорт ІТ-послуг, ймовірно, зможе зберегтися на поточних обсягах, без різких коливань у будь-який бік, доки не стане зрозумілішим зовнішній регуляторний фон і ранні ринкові тренди нового року», — каже Возняк.

7 📊

Що буде з гіг-контрактами

У Мінцифри зауважують DOU, що їхній пріоритет сьогодні — унормувати оподаткування виплат за гіг-контрактами.

Нині закон дає пільгу тільки для винагороди, але не завжди чітко визначає, які конкретні додаткові виплати/бенефіти до неї належать. Тому контролюючі органи по-різному трактують: чи підпадає під 5% ПДФО, скажімо, оплачувана перерва/відпустка, виплати при вагітності й пологах, компенсації за використання особистого обладнання або релокаційні виплати.

Наприклад, оплачувана відпустка оподатковується за ставкою 18%, а не 5%, зауважує у своїх повідомленнях Державна податкова служба. Тобто одні підрозділи ДПС трактують цю виплату як «інший дохід» (18% + військовий збір), інші — як частину винагороди (5%).

«Працюємо над змінами в закон, щоб такі виплати, як оплачувана перерва, допомога при вагітності та пологах чи компенсаційні виплати за використання особистого обладнання або при релокації, однозначно оподатковувалися за пільговою ставкою 5%», — говорить у коментарі DOU заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва.

8 📊

Чи вплине на ІТ-працівників «податок на ОЛХ»

Ще одна вимога МВФ — запровадити податок на дохід цифрових платформ, так званий «податок на OLX». Однак це не змінить умов роботи більшості ІТ-фахівців.

Як пояснюють DOU в IT Ukraine Association, у документі прямо зазначено, що дія закону буде поширюватися не на ФОПів, а просто на фізичних осіб, які продають товари чи послуги через маркетплейси.

В Україні ІТ-фахівці зазвичай працюють як наймані працівники, гіг-спеціалісти у Дія City або ФОПи 3-ї групи — і всі ці категорії вже мають визначені правила оподаткування, часто навіть вигідніші, ніж ті, що пропонує законопроєкт. Співпраця ІТ-фахівців з клієнтами відбувається на основі формальних договорів з чітким описом послуг, обсягів робіт та умов оплати, тому це не вважається торгівлею через цифрову платформу і підпадає під інший правовий режим, кажуть в IT Ukraine Association.

У Львівському ІТ Кластері теж підтверджують: більшість фрилансерів у сфері ІТ шукають клієнтів на міжнародних платформах — насамперед Upwork — і нові правила на них не вплинуть.

Водночас для тих, хто все ж пропонує свої послуги через українські маркетплейси як фізична особа (не як ФОП), передбачено окремий механізм: ставка податку 5% плюс 5% військового збору за умови відкриття спеціального рахунку, а від суми 2000 євро на рік посиляться вимоги до звітності.

Йдеться про людей, які продають свої товари чи послуги нерегулярно — наприклад, окремі цифрові матеріали, разові консультації чи одиничні фото та дизайни. Тобто це не підприємці, а користувачі, які час від часу отримують підробіток і не ведуть постійну комерційну діяльність.

«У такому випадку обов’язки податкового агента покладаються на OLX або інші цифрові платформи. Усі, хто не виконає наведені умови, оподатковуватимуться за ставкою 18% + 5%», — каже у коментарі DOU CLO Львівського ІТ Кластера Нестор Швець.

9 📊

Як впливатиме Нацстратегія доходів

Наприкінці грудня 2024 року в Україні схвалили Національну стратегію доходів до 2030 року.

«Ключовими особливостями реформи спрощеної системи оподаткування мають стати об’єднання другої і третьої груп ФОПів, перехід до диференційованих ставок податку (3-17%), обов’язкове застосування РРО/ПРРО, поширення ПДВ-порогу на всіх платників і поетапний трирічний перехідний період», — говорить Тарас Маршалок з KSE Institute.

Стратегія не містить конкретного графіка змін і не фіксує, що вони мають відбутися саме у 2026 році. Там сформульована передумова: спочатку треба змінити принципи роботи податкових органів і відновити довіру платників податків, коментує DOU економіст ЦЕС Богдан Слуцький.

Оскільки ІТ належить до низьковитратних галузей, за логікою Нацстратегії, ІТ може належати до категорії з максимальною ставкою оподаткування. У попередніх моделях, обговорюваних під час підготовки стратегії, це відповідало діапазону до 17%.

«У 2026 році малоймовірно, що ставка буде змінена одномоментно, однак саме цей рік стане перехідним — у ньому мають визначити остаточне рішення щодо об’єднання груп і майбутньої архітектури моделі оподаткування», — коментує DOU керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера Ярина Возняк.

Вона додає, що ФОП-модель для ІТ стане менш поширеною, а перетік у Дія City може посилитися — якщо правила у спецрежимі не змінюватимуть. У попередніх моделях стратегії для ФОПів третьої групи розглядали підвищення податку до 17% замість 5%. Тож якщо держава піде цим шляхом, робота через ФОП для ІТ стане суттєво дорожчою. При цьому для резидентів Дія City діють такі податки: 5% ПДФО + 5% військовий збір + 22% ЄСВ (але від мінімальної зарплати, близько 1760 грн). Подібні умови діють і для гіг-контрактів.

10 📊

Які зміни чекати у КВЕДах

2026 рік стане перехідним етапом перед масштабним оновленням класифікації видів економічної діяльності. З 1 січня 2027 року чинні КВЕДи будуть замінені на NACE 2.1-UA — систему, гармонізовану зі стандартами ЄС. Для бізнесу це означає потребу перевірити, чи їхні коди діяльності залишаються чинними у новій класифікації. Якщо ні, оновити інформацію у реєстрах.

«Якщо КВЕД у новій системі не змінився, робити нічого не потрібно. Якщо коди об’єднали — зміни відбудуться автоматично. Але якщо код поділено або він зник — ФОПам доведеться оновити інформацію протягом 2026 року через „Дію“ або ЦНАП», — пояснює DOU керівник проєкту «Росія заплатить» KSE Institute Дмитро Горюнов.

Для ІТ-сфери більшість оновлень буде технічними. У групі 62 «Компʼютерне програмування, консультування та повʼязана з ним діяльність» коди здебільшого переносяться один до одного. Наприклад, 61.01 «Компʼютерне програмування» змінюється на 61.10. А 62.02 «Консультування з питань інформатизації» і 62.03 «Діяльність із керування компʼютерним устаткуванням» об’єднуються у 62.20. Такі оновлення будуть автоматизовані.

Зміни у групі 63 «Надання інформаційних послуг» — часткові: з’явилися «пошукові портали» замість ширшого формулювання. Чи треба буде тут щось змінювати, залежатиме від того, чи старий код поділять або ліквідують.

Перехід на нові коди є елементом євроінтеграційних зобов’язань України.

«Це зробить статистику сумісною з європейською та підвищить прозорість бізнесу для іноземних партнерів», — пояснює DOU старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.

За її словами, до кінця 2025 року Держстат оприлюднить таблиці відповідності між старими та новими кодами, а також детальний план переходу: частина ФОПів буде перекваліфікована автоматично, іншим доведеться актуалізувати свої дані.