Чи скасують IT-компанії бенефіти для ФОПів та які практики є за кордоном

Нещодавно найбільша українська IT-компанія EPAM повідомила, що обмежить бенефіти для ФОПів у 2026 році. Співробітникам, які не перейдуть у режим Дія City, скоротять тривалість лікарняних, відпусток та інших корпоративних гарантій.

DOU поцікавився, чи робитимуть так само інші компанії та чи закликають вони працівників переходити на гіг-контракти. Також розповідаємо, як відрізняються умови для ФОПів та гіг-контракторів у компаніях, які аналоги ФОПам є за кордоном і як українські компанії працевлаштовують айтівців у Польщі, Румунії та Колумбії.

🆚 ФОП vs гіг-контракт — який формат обирають компанії

EPAM мотивує обмеження бенефітів для ФОПів тим, що розглядає Дія City як «стратегічний напрям розвитку». Тому повний пакет бенефітів і соціальних гарантій буде доступний лише тим працівникам, які приєднаються до спецрежиму.

Кілька найбільших IT-компаній з-поміж наших співрозмовників зазначили, що поки що не планують повторювати цю практику.

«Хоча ІТ-компанії переглядають свої моделі співпраці в контексті регуляторних змін і трансформації ринку, підходи досі суттєво відрізняються. Більшість бізнесів прагне зберегти гнучкість і підтримувати комфортні умови для спеціалістів», — зазначають у Ciklum.

Водночас деякі резиденти Дія City, як-от SoftServe, давно перевели айтівців на гіг-контракти:

«На сьогодні більшість співробітників в Україні є гіг-контракторами, і ми продовжуємо збільшувати чисельність команди на цій формі працевлаштування», — пояснили в компанії.

Згідно з опитуванням DOU, нині 57% айтівців працюють як ФОПи — торік їх було 70%, а у 2022 році 87%. Натомість усе більше компаній переводять людей у режим Дія City: зараз 19% спеціалістів працюють за гіг-контрактами, тоді як торік було 12%.

Найчастіше за ФОП-моделлю працюють фахівці в аутстафінгових компаніях та в малому й середньому бізнесі — там понад 65% спеціалістів оформлені як ФОПи. У продуктових і сервісних компаніях частіше використовують Дія City — приблизно 20% співробітників. Компанії не з ІТ-сфери зазвичай беруть ІТ-фахівців у штат (38%) або оформлюють через Дія City (17%).

У Ciklum гіг-контракти розглядають як один з можливих форматів співпраці: працівників не змушують обирати його, але вважають, що він має переваги:

«Гіг-контракти забезпечують фінансову передбачуваність — фіксовані й стабільні виплати, чітко визначені зобов’язання та мінімальне адміністративне навантаження. Спеціалістам не потрібно самостійно виставляти рахунки чи відстежувати зміни в податковому законодавстві. Для тих, хто співпрацює з міжнародними клієнтами, така модель спрощує фінансові операції з-за кордону», — діляться в компанії.

📌 Про гіг-контракти в Дія City

У Дія City компанії можуть працювати з фахівцями у трьох форматах: це гіг-контракти, трудові договори та ФОП-модель. Найпоширеніший варіант — гіг-контракти. Це цивільно-правові угоди з базовими трудовими гарантіями: компанія платить за роботу чи послуги, а спеціаліст отримує визначений обсяг прав і бенефітів.

Гіг-контракти регулюються спеціальним законом. Вони можуть бути безстроковими або із вказаним строком, а оплату встановлюють за період, виконану роботу чи витрачений час. Детальніше про особливості гіг-контрактів можна почитати у розборі DOU.

Ще одна відмінність гіг-контракторів та ФОПів — у податковому навантаженні. У 2025 році ФОПи на спрощеній системі платять фіксований єдиний податок (10% від прожиткового мінімуму для I групи й 20% від мінімалки для II групи) і 5% від доходу або 3% з ПДВ (для III групи), плюс ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати.

Військовий збір для них становить 1% від обороту. ФОПи на загальній системі замість єдиного податку сплачують 5% від чистого прибутку й додають ЄСВ.

На гіг-контрактах у Дія City податки становлять 5% ПДФО та 5% військового збору, ЄСВ компанія теж нараховує з мінімальної зарплати.

Фактично у ФОПів немає законодавчих підстав отримувати корпоративні та соціальні бенефіти, як-от оплачувані лікарняні від компанії, відпустки чи страхові програми. Натомість у гіг-контракторів ці гарантії передбачені законодавством. Та компанії часто надають однакові бенефіти для працівників незалежно від формату працевлаштування.

«Бенефіти, які пропонує компанія, фактично не відрізняються для співробітників на різних моделях співпраці», — діляться у SoftServe.

Ciklum теж надає всім спеціалістам однаковий доступ до корпоративних і соціальних програм: оплачувані відпустки й лікарняні, додаткові вихідні на державні свята, медичне страхування тощо.

👋 Звільнення «одним днем» — перевага чи недолік

З погляду законодавства ФОПи не захищені від «звільнення одним днем». Однак Lead DevOps-інженер у SoftServe Павло Сайкевич вважає це однією з конкурентних переваг українських контракторів. Саме гнучкість «звільнити одним днем» і так само швидко найняти фахівця не раз була причиною, чому компанії обирали українців на тій самій компенсації, яку пропонували європейським спеціалістам. У такій логіці ризик розірвання контракту прийнятний, якщо він компенсується вищою оплатою — на 5-25%.

Якщо компанія надає вам договір, де каже, що не звільнить вас «одним днем» і встановлює довший термін, ніж у її контракті з клієнтом, це означає, що компенсацію виплачуватиме зі своєї кишені. А щоб мати змогу це робити, вона, ймовірно, закладає вам меншу компенсацію, ніж могла б.

Натомість, на думку DevOps-інженера Всеволода Полякова, будь-який контракт — це баланс ризиків і вигод. Якщо сторони погодилися на певні умови — значить вони досягли прийнятного для обох компромісу. Але не варто ігнорувати й інший сценарій, коли під час переговорів фахівця фактично підштовхують погодитись на менш вигідні умови або ставлять перед фактом, що альтернативою є розірвання співпраці.

Та загалом я не впевнений, що ризик розірвання контракту «одним днем» автоматично означає +25% до компенсації, особливо коли йдеться про рівень $120 тис.+ на рік. Найчастіше це звичайний обмін зобов’язаннями: я можу подати termination notice, і компанія може зробити те саме. Це цілком нормальна практика, адже більшість third-party контрактів містять умови про termination notice.

🙅‍♀️ Чому ІТ-фахівці критикують Дія City

Торік ми публікували дослідження про ставлення ІТ-фахівців до Дія City. Тоді 58% айтівців висловилися проти спецрежиму. Більшість пояснювали це порушенням податкових гарантій і недовірою до держави — так вважали 71% опитаних.

61% не бачили жодних позитивних змін за час існування спецрежиму, а 58% хвилювалися, що через Дія City можуть скасувати ФОПів. Половина респондентів також не розуміла, чому резидентство впливало на бронювання фахівців.

53% тих, хто був проти Дія City, не бачили в ньому жодних переваг. Серед позитивів найчастіше згадували можливість бронювання (27%), а 14% сподівалися, що режим допоможе залучити в Україну великі IT-компанії.

Основними причинами критики Дія City раніше були стурбованість щодо подальшої регуляції ринку та умов праці, недовіра до держави й правозахисних інституцій і відмова занурюватися в різні юридичні нюанси нового контракту. Також серед фахівців були побоювання, що компанії почнуть переконувати працівників переходити на спецрежим.

Більше думок спільноти щодо переваг і недоліків гіг-контрактів можна прочитати в обговоренні на форумі DOU.

📄 Як працевлаштовують і які є аналоги ФОПам

Українські айтівці мають кілька варіантів працевлаштування за кордоном. Наприклад, у Польщі, куди найчастіше релокуються ІТ-фахівці, є чотири види контрактів. Зокрема, трудовий договір, договір доручення, договір про виконання конкретного завдання і так званий договір B2B.

Співробітники Ciklum працюють за трудовими договорами (umowa o pracę), які забезпечують повний соціальний захист, передбачений законодавством ЄС: оплачувані відпустки, лікарняні, пенсійні внески, страхування тощо.

У компанії Softjourn розповіли DOU, що для довгострокового працевлаштування українців найчастіше використовують B2B або трудові договори, тоді як для короткострокових позицій — договір доручення.

Більшість IT-компаній обирає B2B-контракти як взаємовигідний формат. Для компаній це означає менше бюрократії та витрат: не потрібно оформлювати штат, вести кадровий облік чи платити високі податки. Для фахівців це можливість отримувати вищу «чисту» оплату. Вони самі обирають податкову модель, можуть працювати з кількома клієнтами та мають гнучкіші умови, ніж при трудовому договорі.

Водночас кандидат може розглянути трудовий договір для отримання соціальних пільг, стабільності або спрощення оформлення карти побиту.

«Саме з цієї причини в оголошеннях про роботу зазвичай вказують діапазони зарплати для обох типів контрактів, причому ставки для трудових договорів переважно нижчі. У результаті українські спеціалісти, які переїхали до Польщі, віддають перевагу B2B-контрактам, що стали доступними для них після початку повномасштабної війни», — пояснює HR менеджерка Softjourn у польському офісі Мартина Янцевіч.

Перед підписанням B2B-контракту кандидати повинні зареєструвати приватне підприємство, обрати систему оподаткування, ознайомитись із податковими пільгами для нових компаній та розрахувати остаточний дохід після сплати податків.

Компанія Railsware, яка теж має офіс у Польщі, уточнює, що найчастіше за B2B-контрактами в Польщі працюють JDG — аналог українського ФОПа. Його можуть зареєструвати можуть резиденти Польщі, особи з дозволом на проживання, а також українці зі статусом UKR та іншими підставами.

Для працівників у Польщі є три форми оподаткування:

• Фіксований податок 19%.
• Прогресивна шкала 12% / 32%.
• Ryczałt (єдиний податок): ставка від 2% до 17%, залежно від виду діяльності (для IT часто застосовуються ставки 8,5-12,5%).

Також є обов’язкова щомісячна сплата внесків до ZUS (соціальних фондів), розмір яких визначається річним доходом підприємця.

📌 Від чого залежить форма оподаткування

Оподаткування для JDG у Польщі залежить виду діяльності (PKD), рівня доходу і того, чи має підприємець право застосовувати ryczałt. Якщо витрат мало — найчастіше вигідний ryczałt 8,5% або 12%. Якщо витрат багато або дохід високий — зазвичай переходять на лінійний податок 19% чи прогресивну шкалу 12%/32%.

Також впливають сімейні податкові пільги та ризик визнання співпраці «псевдозайнятістю». Тому IT-фахівці обирають схему, яка дає найменше податкове навантаження з урахуванням конкретної діяльності й розміру доходів.

Тобто у Польщі працівник, який оформлений як JDG і має умовну зарплатню 100 000 грн, має сплатити від 24 500 грн до 35 000 грн податку залежно від форми оподаткування (включно з ZUS — приблизно 1600 zł на місяць, або ≈ 16 000 грн).

Для порівняння, в Україні ФОП III групи на спрощеній системі оподаткування при зарплаті 100 000 грн платив би 7760 грн податку (5% єдиного податку — 5000 грн, 1% військового збору — 1000 грн, ЄСВ 22% від мінімалки — 1760 грн).

Ще один поширений формат співпраці у Польщі — Umowa o dzieło (договір підрядного типу/контракт на виконання роботи). Цей вид договору можуть укладати як польські резиденти, так і особи з тимчасовим захистом, дозволом на проживання, статусом UKR, громадяни країн ЄС/ЄЕЗ та інші.

«Особливо вигідний цей формат для інженерів і фахівців, які створюють інтелектуальну власність. У їхньому випадку застосовується 50% KUP (витрати на отримання доходу), що дозволяє платити менше податків, оскільки половина доходу не оподатковується», — зазначає Talent & Culture Lead в Railsware Дарина Кузьмик.

Українці в Польщі мають вільний доступ до польського ринку праці без додаткових дозволів, можливість укладати контракти типу Umowa o dzieło або відкривати JDG.

Доступ відкритий для двох категорій: працівники зі статусом UKR (спеціальний тимчасовий захист у Польщі для українців, які виїхали через війну) або ті, хто перебувають у Польщі за спеціальним законом (про допомогу громадянам України від 12 березня 2022 року).

Компанія Global Mediator має працівників у Румунії, Польщі, Австрії, Шотландії та Португалії. У цих країнах є аналоги українських ФОПів, однак у Румунії є низка винятків.

Румунський аналог ФОПа недоступний для іноземців і не дає можливості оформити дозвіл на постійне проживання, який стане необхідним після закінчення дії тимчасового захисту.

«Через це досить поширеною практикою є відкриття SRL (аналог ТОВ) із подальшим оформленням себе на роботу за трудовим договором. Альтернативно можна не працевлаштовувати себе, проте в такому випадку податки будуть вищими, а отримати дозвіл на постійне проживання буде неможливо», — кажуть у компанії.

Втім, відкриття власної компанії супроводжується підвищенням рівня юридичної відповідальності: треба знайти та оплатити юридичну адресу, виставляти рахунки клієнтам, оплачувати послуги бухгалтера, а також стежити за змінами у законодавстві. У цьому випадку компанія бере на себе фінансові та адміністративні витрати.

«Незалежно від обраної моделі легалізації, ми зберігаємо стандартний набір гарантій: така ж кількість днів відпустки і лікарняних, як в Україні, фінансова компенсація на медичне страхування, навчання, подарунки та інші бонуси», — діляться в Global Mediator.

Податки для SRL Румунії:

• SRL з найманим працівником сплачує 3% податку на прибуток, 300 євро трудових податків (з розрахунку мінімальної зарплати) і 16% податку на виведення дивідендів (додатково враховуються страхові внески залежно від певних порогів).
• SRL без найманих працівників підлягає оподаткуванню в розмірі 16% з обороту та все ті ж 16% на виведення дивідендів з урахуванням страхових внесків.

До того ж деякі витрати можна зарахувати до операційних, що дає змогу зменшити базу оподаткування на дивіденди. Сюди входять оплата інтернету, мобільного зв’язку, купівля обладнання для роботи, кави, води тощо.

Компанія Sombra навела приклад співпраці за B2B-контрактом у Колумбії. Там для роботи за схемою B2B реєстрація не є обов’язковою. Працівники сплачують податки за прогресивною шкалою, аналогічно до тих, хто працює за трудовим договором. За бажанням вони можуть зареєструватися та сплачувати соціальні внески самостійно, щоб у майбутньому мати право на державне пенсійне забезпечення.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU