Основна проблема — розшуки від ТЦК. Як компанії бронюють ІТ-фахівців у прифронтових регіонах

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

У серпні Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних — тепер критично важливі підприємства у прифронтових регіонах можуть бронювати до 100% своїх співробітників. Це стосується й IT та deftech-компаній.

Розповідаємо, чому компанії не поспішають бронювати всіх військовозобов’язаних, які неточності є у документі та чому бронювання важливе для IT та deftech фахівців у прифронтових регіонах.

📌Що потрібно, аби забронювати всіх в IT- та deftech-компаніях

Компанії, які зареєстровані та працюють на територіях, де ведуться або велися бойові дії, отримали право забронювати до 100% своїх працівників. Перелік цих територій може змінюватися залежно від подій на фронті.

Цей перелік затверджено наказом Мінрозвитку громад та територій, зараз у ньому населені пункти Донецької, Луганської, Харківської, Сумської, Чернігівської, Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Втім, у перелік входять не всі обласні центри цих регіонів (як-от Дніпро, Чернігів і Запоріжжя).

Водночас у документі є ряд неточностей. Про це для DOU розповів юрист Іван Щеглаков. Державний орган, який визнав підприємство критично важливим, може через портал «Дія» подати запит, щоб дозволити забронювати більше працівників. Але зробити це він може лише після того, як відповідна обласна чи міська військова адміністрація звернеться із запитом. Тобто рішення ухвалюється індивідуально і залежать від погодження кількох рівнів влади — підприємства, місцевої адміністрації та державного органу.

«При цьому, жодних об’єктивних критеріїв, за якими підприємству може бути надане бронювання у 100%, в законодавстві не наведено. Отже, це питання вирішується на розсуд того органу, який визнав підприємство критично важливим. Ходять чутки про те, що для надання права на бронювання 100% працівників будуть враховуватись наявність фізичного офісу, кількість працівників, важливість підприємства для регіону. Але це лише чутки, бо прямо про це в Порядку не сказано», — пояснює Іван Щеглаков.

Щоб мати право на стовідсоткове бронювання, підприємство мають визнати критично важливим. Юрист додає, що ІТ-компанії можуть отримати критичність на тих самих умовах, що й бізнеси з інших галузей. Є два шляхи:

• Перший — якщо компанія забезпечує потреби Збройних Сил і має чинний державний контракт на постачання товарів або послуг оборонного призначення. У такому разі статус надає Міністерство оборони.
• Другий — якщо компанія є важливою для економіки або життєдіяльності населення. Для цього потрібно виконати три з восьми критеріїв, визначених постановою Кабміну № 76. Найчастіше для ІТ-компаній це — резидентство в «Дія.City», відсутність податкової заборгованості та середня зарплата від 20 000 грн.

В Асоціації IT Ukraine додають, що до критичної інфраструктури нині віднесено об’єкти сфери інформаційних технологій, що забезпечують роботу інших секторів економіки, а також компанії, які є частиною оборонно-промислового комплексу або розробляють рішення для кіберзахисту. Тому для IT-компаній процес отримання критичності та бронювання поступово спрощується:

«Вся подача документів і комунікація з державою відбувається через портал „Дія“, що зробило бронювання більш зручним і прозорим. Але загалом ІТ-ринок залишається вразливим — компанії намагаються втримати ключових фахівців, водночас не втрачаючи конкурентоспроможності на глобальному ринку», — пояснюють в Асоціації.

Для deftech-виробників опція стовідсоткового бронювання можлива, коли щонайменше 50% їхньої діяльності пов’язано з оборонними контрактами. Таке бронювання діє на час виконання держзамовлення, пояснюють у Раді Зброярів.

«Більшість наших виробників, з якими ми комунікували, бронюють 100%, незалежно від місця розташування виробництва», — каже керівниця напрямку GR у Раді Зброярів Валентина Ведровська.

Також діє окрема норма про підприємства в зонах бойових дій. Вони теж можуть бронювати 100% військовозобов’язаних працівників. Зараз оборонні підприємства, які працюють біля фронту, не мають спеціальних пільг лише через своє розташування чи статус. Вони користуються тими самими програмами підтримки, що й інші — бронюванням працівників, пільговими кредитами, участю в «Defence City», страхуванням і компенсаціями для бізнесу на прифронтових територіях.

❓Чому виникають проблеми з бронюванням

Головна проблема з бронюванням в ІТ-сфері — це «розшуки» від ТЦК, які блокують можливість забронювати працівника, розповідає юрист Іван Щеглаков. Якщо в людини в застосунку «Резерв+» є червона стрічка (означає, що ТЦК передав її дані до поліції для затримання), то забронювати такого співробітника неможливо — ні юридично, ні технічно: портал «Дія» просто не дає цього зробити.

У більшості випадків «розшук» можна зняти після оплати штрафу через «Резерв+», тоді статус оновлюється за кілька днів.

«Проте, в деяких випадках оплатити штраф у Резерв+ неможливо, тоді процес зняття розшуку може затягнутись на значний час, і людину неможливо буде забронювати. Крім того, в деяких випадках для зняття розшуку чоловіку доведеться особисто піти в ТЦК та СП, але при відсутності бронювання, існує велика ймовірність того, що такий чоловік буде призваний на службу. Через це компанії, які мають статус критичності, іноді все одно продовжують працювати в сіру, не беручи в штат працівників з розшуком», — додає юрист.

У deftech-сфері основна проблема — технічні затримки під час перебронювання, каже Валентина Ведровська з Ради Зброярів. Через них працівники інколи втрачають бронювання на кілька днів і ризикують бути мобілізованими, що шкодить виробництву й затримує постачання для фронту.

Тому виробникам зброї потрібні додаткові правила для бронювання. Їм важливо, щоб можна було швидко наймати людей і відразу їх захищати від призову, а також уникати проблем при перебронюванні.

У травні 2025 року Рада Зброярів запропонувала законопроєкт № 13335, який передбачає тимчасову відстрочку (до 45 днів) для нових працівників критично важливих оборонних підприємств, щоб вони могли оформити військовий облік після офіційного працевлаштування. З 13 жовтня 2025 року він перебуває на підписі у Президента:

«Людину одразу ставлять на облік у ТЦК: офіційне працевлаштування й до 45 днів на оформлення документів. Механізм контрольований: він діє лише для критично важливих підприємств і не частіше одного разу на рік. Завдяки цьому виробництво не зупиняється — компанії можуть швидко залучати фахівців без бюрократичних затримок», — додає Валентина Ведровська.

👨‍💻 Чому бронювання важливе для айтівців у прифронтових регіонах

В ІТ-асоціації наголошують, що бронювання працівників допомагає компаніям утримувати ключових фахівців, планувати роботу і залишатися конкурентними.

За словами СЕО Дніпровського IT-кластера Євгена Гостіщева, це критично для стійкості галузі, яка під час війни «залишається одним із драйверів економіки».

Процес бронювання працівників відбувається за стандартними правилами, без суттєвих ускладнень. Більшість компаній користуються перевагами режиму «Дія.City», де процедура врегульована: якщо компанія відповідає вимогам, бронювання проходить швидко.

Водночас жодна ІТ-компанія Дніпра не скористалася правом бронювати 100% працівників, адже місто не входить до переліку територій, де ведуться бойові дії.

Наразі ці компанії користуються чинним механізмом часткового бронювання — до 50% працівників для резидентів «Дія.City».

«Потреба бронювати 100% фахівців, звісно, є — як і в будь-якому бізнесі, який хоче зберегти свої команди повністю. Для галузі визначена квота у 50%, і компанії ставляться до цього з розумінням — ми вдячні, що маємо можливість бронювати частину фахівців і зберігати стабільність роботи галузі», — каже керівник кластера.

Поки стовідсоткове бронювання діє лише для регіонів, розташованих ближче до зони бойових дій, а для бізнесу це означає вищі ризики, потребу у додаткових заходах безпеки, релокації або переході на віддалений формат роботи, додає Євген Гостіщев.

У Харківському IT кластері кажуть, що консультують компанії щодо отримання 100% квоти на бронювання і пояснюють, як правильно підтвердити, що бізнес реально працює в регіоні. Уже є приклади успішного бронювання, але компанії подають заявки обережно, бо всі дані можуть перевіряти держоргани.

«Це питання особливо важливе для харківських ІТ-компаній, які безпосередньо розробляють оборонні рішення та тестують їх на фронті. Для таких команд важливо, щоб працівники, які виїжджають на передову для тестування технологій, могли повернутись та забезпечити постачання важливого обладнання на фронт», — каже виконавча директорка кластера Ольга Шаповал.

Додамо, що нині 27 компаній зі списку ТОП-50 на DOU мають офіси у Харкові, Дніпрі, Сумах чи Запоріжжі.

🤔 Чому IT-компанії не бронюють працівників

Наші співрозмовники з IT-компаній пояснюють, що не можуть забронювати 100% працівників у прифронтових офісах, бо їхні юридичні особи зареєстровані в інших містах.

SVP of Shared Services у SoftServe Сергій Мінєєв каже, що компанія має статус критично важливого підприємства, тому частина спеціалістів уже заброньована.

«Нещодавні зміни щодо розширення бронювання для компаній із прифронтових регіонів нас безпосередньо не стосуются, адже юридичні особи SoftServe зареєстровані у Львові. Ми уважно стежимо за змінами у нормативній базі, аби за потреби оперативно адаптуватися до нових умов», — пояснює Сергій Мінєєв.

Така ж ситуація у Ciklum — компанія зареєстрована в Києві, тому ці норми на неї не поширюються, тому оновлені умови бронювання її не стосуються. Водночас спеціалісти продовжують працювати в Дніпрі та Харкові.

"До того ж статус критично важливого підприємства ми отримуємо через Міністерство цифрової трансформації, а не через місцеві обласні військові адміністрації — а це також є умовою для 100% бронювання.

Нагадаємо, за даними DOU, 42% чоловіків в ІТ не мають бронювання чи відстрочки від служби. Лише 17% айтівців заброньовані: 13% — через ІТ-компанії, а ще 4% — через іншу роботу поза галуззю.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!