Айтівці про службу в РЕБ, РЕР та РТР: що потрібно вміти та до чого готуватися

Інженери радіоелектронної боротьби (РЕБ), радіоелектронної та радіотехнічної розвідки (РЕР і РТР) ведуть «невидиму» війну — виявляють ворожу інфраструктуру, перехоплюють сигнали та захищають наші радіоелектронні засоби. На своїй службі вони повинні вміти конструювати і налагоджувати радіоелектронну апаратуру, добре знати теорію радіозв’язку та принципи роботи антен.

Такі спеціальності часто вибирають айтівці, адже переважно мають технічну освіту та досвід роботи з ПЗ. Ми поспілкувалися з трьома героями й дізналися, які знання потрібні на службі в РЕБ/РЕР/РТР і до чого варто готуватися новачкам на цих позиціях.

З питань безпеки усі герої вирішили залишитися анонімними.

«Помітив, що в ЗСУ гостро бракує менеджменту». «Frost», офіцер РЕБ

Які навички потрібні в РЕБ

У сфері ІТ у мене є досвід і з програмування, і з менеджменту. Мені доводилось у своєму підрозділі впроваджувати складні технічні рішення. Але помітив, що в ЗСУ гостро бракує менеджменту. Система відносин в армії зовсім не така, як її можуть уявляти цивільні. Армія не відповідає вимогам, які висувають у звичайному житті, в бізнесі. Я вважаю, що вся українська армія наразі тримається саме на цивільних добровольцях або мобілізованих. Бо саме вони приносять здорові іскорки зі свого досвіду ефективного менеджменту в цю пострадянську систему. Тож одна з моїх цілей на службі — побудувати ефективну структуру управління.

Гарною навичкою на службі в РЕБ є знання технічної англійської. Це знадобиться для роботи з документацією до засобів РЕБ.

З базових знань і навичок — це розуміння радіофізики, зокрема фізики розповсюдження радіохвиль, а також цінним є аналітичний розум. Цього достатньо, щоб людина могла зрозуміти, як працювати з тим чи іншим засобом РЕБ і РЕР.

І, звісно, всі засоби мають програмне забезпечення, тому досвід роботи з ним теж корисний.

Важливо розуміти, що неможливо заздалегідь повністю підготуватися до служби з РЕБ, адже тут документація засекречена. Навіть солдати отримують лише окремі витяги з неї. Щодо мене, то 100% знань, які я маю про РЕБ, отримані вже на фронті. І досі опановую нову техніку.

Я не можу назвати конкретний час, за який новачку вдасться опанувати навички з РЕБ. Адже навчання відбувається точно поза зоною комфорту, а на стресові обставини люди реагують по-різному. Це не можна порівняти з вивченням нових технологій у звичайному офісі.

Про себе

У цивільному житті я — Product Owner зі стажем роботи близько 10 років. Останні три роки до моєї служби мав власний бізнес із розробки ПЗ. Свій шлях до ЗСУ почав самостійно, задовго до мобілізації.

Усе почалася з «Українського легіону» — це громадська організація, де я проходив курс базової військової підготовки для цивільних. Місяць я відвідував курс після роботи та у вихідні. Він допоміг зрозуміти, що таке армія, солдат, які потрібні навички для виживання на фронті.

В «Українському легіоні» я дізнався про існування військової школи «Боривітер», і дуже хотів пройти там курс із радіозв’язку.

Проблема була в тому, що ця школа працює для військових, а я був цивільним. І хоч пояснював, що збираюся мобілізуватись, мене довгий час ігнорували. Все-таки мені вдалося вийти на організаторів та потрапити на співбесіду. Але після спілкування виявилося, що навчання мені не потрібне. Навпаки, знань про радіозв’язок, IP-телефонію та рації у мене достатньо, щоб бути інструктором у школі. Тож приблизно пів року я викладав на волонтерських засадах.

Проте мене цікавила саме тема РЕБ і РЕР, тож я почав її досліджувати самостійно. На жаль, не існує бібліотеки, де зібрана вся ця інформація, немає навчання, де про це розповідали б цивільним. Тому я готувався самостійно.

Радіорозвідка та радіоелектронна боротьба — це фізика. Є певні правила, за якими працюють засоби РЕБ і РЕР, а це все можна знайти в інтернеті. Щодо теорії, то для солдата достатньо базових знань з радіофізики, щоб розвиватись далі в РЕБ.

Про пошуки вакансій в ЗСУ

Військового досвіду у мене до служби не було, лише навчання на військовій кафедрі.

Читайте також Я шукав вакансії у війську через Lobby X Army, відсилав на деякі вакансії своє резюме. Відгукувався і на позиції з розробки програмного забезпечення, на менеджерські посади, але чомусь ніхто мені не відповідав.

За час пошуків я отримав дві пропозиції. Перша — служба в РЕБ на Авдіївському напрямку, але там потрібно було прибути у військову частину за три дні. Я відмовився, адже не встиг би завершити свої цивільні справи так швидко. Друга пропозиція — це вже власне моя служба, тут мені дали два тижні на збори.

Які люди потрібні у РЕБ-команду

У моєму підрозділі постійно є потреба в людях, адже військовослужбовці демобілізуються за станом здоров’я або переводяться в інші підрозділи. Також постійно зʼявляються нові засоби та потреби, а людей бракує. Знайти ідеальну людину в плані технічних знань, мабуть, неможливо. Тому ціную в солдатах універсальність: коли вони можуть і щось припаяти, і виїхати на передній край, і бути стресостійкими. Якщо говорити про посаду, то таким універсальним фахівцем я б назвав оператора засобів радіоелектронної боротьби.

Для мене найважливішим критерієм відбору військовослужбовця у свій підрозділ є мотивація. Навіть якщо людина не має крутих технічних знань і не є супервитривалою фізично, я візьму її в команду, якщо вона щиро хоче бути корисною.

Важливо також забезпечити ефективний онбординг для новачків. Коли я формую екіпажі, то зазвичай беру двох досвідчених і двох новеньких. Так вони діляться досвідом і швидше навчаються. Класна практика — відіслати новачка на тиждень у бригаду до операторів РЕБ, які добре знають свою справу. Для них це додаткова допомога, а для новачка така бойова робота може замінити рік в «учебці».

До чого варто бути готовими тим, хто хоче служити в РЕБ

Нюанси залежать від конкретної посади, але загалом РЕБ-івцям треба бути готовими до того, що галузь стрімко розвивається. Ворог постійно запроваджує нові технології та інструменти. Наприклад, якщо говорити про боротьбу з великими розвідувальними БПЛА, то за останні кілька місяців було декілька дуже критичних змін в технології радіопередачі між бортом і наземною станцією. Тому варто бути готовим постійно розвиватися.

Я як керівник постійно контактую із сусідніми підрозділами, ми ділимося важливою інформацією, яку потім аналізує група спеціалістів. Брейнштормимо і вибудовуємо стратегію протидії ворогу, а тоді доносимо це нашим екіпажам, щоб вони працювали більш ефективно.

І, звісно, кожен новачок має пройти базову військову підготовку та вміти поводитися зі зброєю. Це не залежить від того, чи будете ви служити в РЕБ, чи в іншій сфері.

«Людина з технічним бекграундом може опанувати базові навички на службі в РТР за кілька місяців»

Військовослужбовець РТР, побажав залишитись анонімним

Які знання корисні на службі в радіотехнічній розвідці

Якщо говорити про спеціальності, то найпростіше у радіотехнічній розвідці буде працювати тим, хто розуміється на телекомунікаціях і радіозв’язку.

Також на цій службі велику користь принесе досвід роботи з електронікою: знання теорії електроланцюгів, розуміння, що таке напруга, струм, як працюють електронні компоненти. Це знають люди, які відновлюють електротехніку, наприклад.

Людина з технічною освітою та бекграундом може досить швидко опанувати базові навички на службі в радіотехнічній розвідці — вистачить кількох місяців. А за пів року вже можна навчитися обслуговувати техніку та паяти.

Якщо ж людина зовсім не тямить у техніці, навряд чи вона потрапить на цю службу. Адже щоб отримати необхідні навички, доведеться вчитися близько року. А в умовах повномасштабної війни у нас немає цього часу. Зараз будь-яке навчання відбувається прискорено.

Про себе

Доки не закінчиться війна, я не можу розповісти багато деталей зі служби, в тому числі й назвати свою посаду.

В армію я прийшов як солдат строкової служби. Але мені свого часу сподобався радіотехнічний напрям, я хотів у ньому розвиватись і згодом пройшов навчальні курси за цією спеціальністю.

Сьогодні я служу в радіотехнічній розвідці — це рід військ, який відстежує повітряну ситуацію. На своєму напрямку ми моніторимо повітряні об’єкти, що становлять небезпеку для країни: ракети, літаки, безпілотники, КАБи. Тоді передаємо їхні координати у відповідні структури та служби, а вони вживають заходів, спрямованих на оповіщення населення та знищення загроз.

Моє завдання на фронті — вести радіолокаційну розвідку в зоні бойових дій. Працюю з радіолокаційними станціями та іншою технікою технічної розвідки. Працювати з РЛС не складно, якщо знаєш теорію. Труднощі можуть виникнути на етапі відновлення та ремонту. Адже частина військового парку у нас залишилася з радянських часів і багато запчастин, на жаль, не виготовляється. Тому іноді виникають складнощі у відновленні техніки. Але все вирішується.

Досвід в ІТ

Навчатися ІТ почав після служби в армії — закінчив спеціальність «Програмна інженерія» заочно. В університеті вивчав фронтенд, створював застосунок для оцифрування технічної літератури — вже тоді думав про те, чим мої знання можуть бути корисні в армії.

Адже є, наприклад, довідники з обслуговування військової техніки, вони величезні. І пошук в них інформації займає багато часу. А коли це застосунок зі зручною навігацією, стає набагато простіше.

Попрацювати в галузі ІТ я не встиг, бо з початком повномасштабного вторгнення пішов на фронт. Зараз я відновлююсь після поранення, і вирішив повернутися до старої мрії. Планую працювати з бекендом.

Знання з ІТ корисні для армії. Навіть якщо не створювати чогось нового, а просто оцифрувати технічну літературу радянського зразка.

Які знання важливі для новачків

Є базові речі, які важливо знати всім, хто збирається служити. Наприклад, у радіотехнічній розвідці та силах ППО важливо знати азимутальну сітку. Адже багато людей навіть не знає, що північ — це 0°, а південь — це 180 градусів.

На будь-якій службі важливо знати способи маскування та правила інформаційно-технічної безпеки. Бо є багато прикладів, коли ворог через ретранслятори під’єднувався до мобільного зв’язку наших військових. Використовував комплекси «Леєр-3» та БПЛА «Орлан».

Багато важливої інформації можна знайти в Google. Наприклад, яке озброєння використовується у тому роді військ, куди ви збираєтеся йти служити, які є засоби його протидії. Або який вигляд мають різні види мін і снарядів. Такі прості знання корисні на службі. Важлива частина ведення війни — це аналіз ворога, розуміння, які прийоми та методи він використовує для захисту, маскування тощо. Елементарні речі іноді виявляються дуже результативними. Наприклад, знати, які БПЛА заборонено підіймати, бо в них може бути гіроскоп з механізмом підриву тощо.

І, звісно, я всім би радив пройти курс з тактичної медицини та правила орієнтування на місцевості перед тим, як вирушати на фронт.

«Для служби в РЕБ/РЕР достатньо бути впевненим користувачем ПК, тоді інші знання схоплюєш на льоту»

Сержант РЕР, побажав залишитись анонімним

Про роботу з обладнанням РЕР

Айтівцю чи просто технічно підкованій людині, щоб заступити на бойове чергування інженером РЕР/РЕБ, достатньо заглибитись в роботу з обладнанням на одну-дві зміни. Взяти участь у розгортанні чи переміщенні систем, і все — фахівець РЕР/РЕБ готовий.

Я дуже швидко ознайомився з обладнанням РЕР. Прибув у підрозділ, обговорив деталі специфіки роботи впродовж пів години. Наступного дня ми приблизно годину розгортали системи, за цей час я дізнався про нюанси роботи. А потім заступив на самостійне чергування.

Зазвичай перші 2-3 зміни новачок чергує в парі з кимось більш досвідченим, типу ментором. Але через брак людей мені довелось заступати відразу самостійно. Але завдяки досвіду роботи з ПК вдалося швидко опанувати суть роботи. Та й коли самостійно налаштовуєш чи калібруєш обладнання і виникають запитання, то завжди можна зателефонувати більш досвідченому побратиму, і він щось підкаже. У простіших ситуаціях допомагає важлива навичка айтівця — вміння гуглити потрібну інформацію.

Про себе

До армії я працював вісім років в телекомі: здебільшого це була підтримка та інжиніринг мереж у провайдерів. Потім два роки — QA в ІТ-компанії. Я служу в ЗСУ вже п’ятий рік: спершу в зоні ООС, після 24 лютого 2022-го займався військовим зв’язком під Бахмутом і Соледаром, брав участь в операціях під Балаклією та Ізюмом. Переважно займався зв’язком, а останні п’ять місяців служив уже безпосередньо на РЕР-обладнанні.

Про навички з ІТ на службі в РЕР

Специфічні навички з ІТ мені на службі не знадобились. Для роботи з РЕБ/РЕР достатньо бути впевненим користувачем ПК, тоді інші знання схоплюєш на льоту.

Мене, наприклад, виручив досвід адміністрування локальних мереж. Виникла проблема на бойовому чергуванні: миші погризли кабель старлінка. У результаті не працював інтернет, якщо під’єднувати мережевий кабель до роутера старлінка шнуром. А обладнання РЕР потребує інтернету саме через шнур ethernet. Проблему розв’язали налаштуванням звичайного роутера у режимі WDS. Як виявилось, мало хто у підрозділі взагалі знав про такий режим налаштування роутерів і що так можна підіймати зв’язок. І знання РЕР чи розробки/тестування ПЗ тут би теж не виручили.

З ІТ-життя рідко щось вдавалося застосувати на фронті. Наприклад, мої пропозиції щодо використання елементів різних методологій розробки чи канбан відгуків не знайшли ні у керівництва, ні у побратимів.

Якщо говорити про ІТ-фахівців, то на мою думку, на службі в РЕР/РЕБ найлегше буде призвичаїтись QA, порівняно з розробниками ПЗ чи іншими ІТ-спеціалістами. Адже ви працюєте зі специфічним обладнанням і софтом із закритим кодом. А саме QA у своїй роботі передусім досконало ознайомлюються із функціональністю і фічами софту, який їм доведеться тестувати, а вже потім безпосередньо працюють з ПЗ.

До чого варто бути готовому майбутньому інженеру РЕР

Запасних частин до обладнання та розхідних матеріалів постійно бракує. Наприклад, може бути таке, що кабель перебило під час обстрілу, а обтискача з собою немає. Тож доводиться обтискати його за допомогою викрутки, ножа і матюків.

Важливо бути готовим до польових умов. Хоч інженер РЕР/РЕБ має справу з обладнанням, він так само може працювати у тісному бліндажі або в полі «на коліні», де поруч не буде душу й туалету.

Ось так може виглядати один із «робочих кабінетів»

Навички солдата важливіші за технічні знання. Щоб успішно служити у РЕР/РЕБ, не обов’язково бути мідлом чи сеньйором в ІТ. Важливіше бути солдатом: пристосовуватись до життя в польових умовах, вміти непомітно пересуватись між позиціями, вчасно ховатись до укриття під час обстрілів.

Наприклад, мені як сержанту вистачило б 2-4 дні, щоб із впевненого користувача ПК зробити оператора РЕР. Але за умови, що у цієї людини буде базова військова підготовка на високому рівні. А опанувати нову техніку, особливо айтівцю з базовою англійською — зовсім не складно, оскільки є інструкції та багато інформації можна просто загуглити.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось30
До обраногоВ обраному4
LinkedIn



28 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Вітання побратимам від новоспеченого РЕБівця! :)

В мене ВОС радiотелеграфiст, ще з початку нульових, до армii займався радiохулiганством )), сам робив передавачi на середнi хвилi i зараз як хоббi щось потрохи паяю — тепер ця вос мабуть неактуальна, i знання старого радiо на лампах також не згодиться, як i web dev, тож не знаю, скорiше на ВОС 100 заберуть

Базові знання по радіозв’язку точно стануть в нагоді

Прикольнувся чи що? Та з твоїми знаннями тебе в будь-якій бригаді з руками-ногами візьмуть! В інженери про дронах, в РЕР/РЕБ тощо.

Ти собі не уявляєш, який тут голод по техспецам.

Ти собі не уявляєш, який тут голод по техспецам.

Ну, це пояснює чому відгуки на технічні вакансії наглухо ігноруються.

Система рекрутингу — м’яко кажучи кончена.

Може, це залежить від кандидата? В мене із цим проблем не було.

Поза всяким сумнівом.
В мене ні вищої освіти, ні офіцерського звання, ні досвіду роботи в трудовій.
Ідеальний кандидат на ВОС 100, одним словом.

А те що я там на словах десь щось крутив...

В мене теж немає офіцерського знання, досвіду в трудовій (що це взагалі таке? %) і навіть строкової служби не було :)

У мене ніхто диплом не питав, про трудову я взагалі мовчу. У мене в відділенні було троє IT-шників: ios dev, drupal web dev і я — devops. Всі отримали вос100 і поїхали в механізовані/штурмові бригади. Я — потрапив у звʼязок, ios dev — мед рота( займався базою даних для обліку. зараз сам перевівся на фронт, займається ремонтом/підтримкою бпла), drupal web dev — пілот бпла. Т.щ. зазвичай всіх намагаються пристроїти +/- з урахуванням їх здібностей. Головне не мовчати і казати що вмієш, коли питають.

Радий якщо дiйсно скiли приймають до уваги. Просто був сумний досвiд з братом, вiн служив строковиком танкiстом ще 15 рокiв тому, сам зростом 160, а мобiлiзували ще при АТО в 95 бригаду. На мою думку — це абсолют дебiлiзма, коли в свiй час наштампували звязкiвцiв, танкiстiв, морякiв якi в морi нiколи не були, акумуляторщикiв — а коли припекло то записують в термiнатори i робокопи в штурмовi бригади, наче вони суперпiдготовку на строковiй службi i всi гарячi точки свiту пройшли.

В моїй учебці, по закінченні всі отримали ВОС100. А по прибуттю в частину, питали хто що вміє і розпихували по вакантним посадам. Звʼязківці, БПЛА, водії і тд. Хтось одразу їхав на Донбас, знаючи ким він буде. А когось потім вже на місці командири переводили на інші посади. Побратим з навичками водіння різного транспорту і відповідними категоріями, був направлений піхотинцем. А потім вже його ротний перемістив на посаду водія. Більшість командирів, не вороги собі. І намагаються закривати вакантні посади, найбільш кваліфікованими людьми з тих що є в розпорядженні. Т.щ. ВОС може змінюватись дуже швидко, в залежності від навичок і потреб підрозділу.

ВОС 100 то ясно що всiм дають зразу. Дивує що спочатку розпихують по частинам а потiм питають що вмiєш. Водолаза в пiхоту, танкiста в дшв, медика в ремроту, а тiльки потiм думають що з ними робити

Ну, вос залежить від навчального центру. Деякі потрапляють у спеціалізовані. Типу звʼязку або ще чогось. Там можуть буть інші вос.
На рахунок сортування по навичкам, то це було б в ідеальному світі. Але як це реалізувати в реальності, ніхто не знає. Людей направляє військомат, туди де звільняється місце в учебці. Тобто групу випустили, наступна група приїхала. Там вчать базовим речам і на вас вже стоїть черга з «покупців». Тому що бригада вийшла на відновлення і їх потрібно, наприклад, 50 людей. Їм надають 50 людей, їх роскидують по посадам, вони проходять злагодження і повертаються міняти іншу бригаду.
В більшості випадків, не має можливості тасовати людей. Нам в учебці оголосили список бригад які за нами їдуть і кількість людей, які їм потрібні. Всі записувались самі, хто не записався розпихувався рандомом.
Безумово, треба якось міняти цю систему і це потрохи робиться. Надання права військовим частинам проводити мобілізацію — це топ. Але, це для тих хто сам знайде собі місце і прийде мобілізується. Для тих хто йде через військомат, поки працює вищеописана схема.

Заяви що в армії бракує менеджменту мене позабивавили. Це організація з якої походить управління як таке.

Так якщо йдеться про дуже довгий цикл прийняття рішень вищім керівництвом, то таке є в будь якій великій структурі. В ІТ такого вдосталь. Що з цим робити — існує два методи розворушити таку систему. Метод перший — це чітка зовнішня постановка цілі та чітких таймлайнів з поясненням яка буде винагорода за її досягнення, і відповідно покарання за не досягнення. Другий метод внесення в систему — стресу.
Тоді махіна може показати дуже суттєву ефективність. Інакше дійсно є стагнація — бо які відомо в мирний час : «Ініціатива дрючить ініціатора». Відповідно усі уникатимуть прийняття рішення до останньої можливості, «доки не припашуть». Американці це виявили після В’єтнаму і мають спеціальні міри в армії для протидії, зокрема ротації і т.п. Зокрема щоб не було ситуацій, що хтось не рано влаштувався на Гаваях скажімо або Каліфорнії і будує собі там десятиетажні дачі. Коли як іншим або чергування біля радару десь на Алясці, або під обстрілами в’еєтогонговців в Сайгоні.

Але менеджменту щоб результат, а не тільки «згідно-відповідно» — бракує.

Американці в дослідах знайшли, що існує два методи уникнення браття на себе відповідальності посадовими особами. Метод перший — це імітація бурної діяльності, купа мітингів заради мітингів, та конференцій заради конференцій це якраз про це. Метод другий це надзвичайні рівні формалізації — тобто душити будь які ініціативи за допомогою встановлення величезної кількості норм та правил, до стану коли ними вже неможливо користуватись і будь яку ініціативу можна припинити. Коли процесс за формалізований вже таким чином, що уся діяльність перетворюється на формалізацію процесу. Так звані журнали обліку журналів, та довідки про наявність довідки. З цих методів і принципів створюється бюрократична система.
Що цікаво є і закономірність виникнення таких систем. Зазвичай це способи ухилитись від покарання за не виконання від початку не реалістичних і занадто амбітних цілей та строків їх досягнення, (для прикладу Крим в Вересні, та кордони 91 року в кінці року). Тобто усі знають — що це не реально нема відповідного ресурсу, а хто має сміливість сказати про це як то Залужний, звільняється. Друге — це збереження статусу кво. Тобто смоктання ресурсів із системи. Класика скажімо упадок IBM де менеджери команд менйнфреймів зробили із керівництва ініціативної групи, яка зробила IBM PC, весільних генералів нічого та позбулись їх. Також наводили приклад, коли в адміралтействі США росла кількість адміралів і при цьому зменшувалась кількість кораблів. І в такий ситуації трати на флот збільшувались.
Коротше коли Блінкін приїжджає та каже про вибори, він напевно трохи знає, що робить — вносить в систему стрес. В Америці існують чудово пророблені інструменти оцінки якості керівництва.

радіоелектронної та радіотехнічної розвідки (РЕР і РТР)

термін РЕР включає (об’єднує) радіорозвідку (РР) та радіотехнічну розвідку (РТР)

Я шукав вакансії у війську через Lobby X Army, відсилав на деякі вакансії своє резюме. Відгукувався і на позиції з розробки програмного забезпечення, на менеджерські посади, але чомусь ніхто мені не відповідав.

а комусь із Lobby X Army хоч колись відповідали?
Якось дивно виходить. Кажуть, що людей критично не вистачає. Подаєшся на кілька вакансій — по жодной не відповіли.

Публіка балувана айтішними рекрутерами. Каждому відписувати «вибачте ви нам не підійшли» або «вибачте вакансія вже закрита» — це і втомиться можна.

Спробуйте розробити та впровадити тактично-оперативну фотограметричну систему з груповою координацією, пошуком й захопленням рухомих цілей — дізнаєтесь скільки мільярдів відкат в міноборони, й як швидко ваша дупа взлетить на повітря типовою Х55.

Нічього розумніше «пістоно-джанги» в оборонці нема, а все інше — успішно винищується, своїми ж зрадниками... й зрадники монетизуються СБУ задопомогою дезинформації, лишаються на волі, й продовжують саботувати державний устрій... але то вже окрема історія.

1. Житло не надають — кваліфікованим кадрам туди немає сенсу йти, бо як раз з/п вистачить на одяг, ліки й оренду житла.
2. Некваліфіковані «вчаться на роботі» й відповідно «не вистачає» й «не найняли» — це різні речі.
Найняли аби кого, й часто за хабарі.

— Синку сходи купи батькові пляшку горілки
— Нема питань, давай гроші
— Так з грошами будь який дурень може принести, ти без грошей принеси
Сходив син зіграв в футбол приносе пляшку
— Синку, вона же пуста
— Так з повної будь який бовдур вип’є, ти з пустої випий

13 спроб:
2 вакансія неактуальна, 1 бувально одразу як тільки я закінчив відправляти листа і обновив сторінку
3 відписали ’кандидатура не була обрана для розгляду’ від самого LobbyX
7 не було реакції взагалі някої
1 контакт + співбесіда + фідбек
але я специфічний кандидат, було б в мене все ок, то геть інші були б результати

+, 3 дня ожидания, дело было в феврале

З питань безпеки усі герої вирішили залишитися анонімними.

" а что так?

Правильно роблять, навіщо зайвий раз світитись. Які плюси?

Х55 можна завше переплутати з плюсом.
Типовий розмір хабаря за здачу персоналу й особового складу, по моїм суб’єктивним, десь 200К$

Підписатись на коментарі